вигин єї чорної брови сповіщав про
постійний гнів чи про недоум.
здавалося на зігнуті коми обличчя
прачка віша свіжу білизну
на потіху вітру.
на очі їй попричіплювали марення
віяла.
теж чорні.
а від них холодно.
на голові їй кажани позвивали зовсім
незамкнені гнізда.
і тіко губи неїні мовчать
а все говорить в ній.
зранку має за втіху чистити зуби
під радіохед.
вельми сумно і радісно одночасно
від їхніх сюрпризів
та дивного танцюриста.
навіть рижа вода
затонулого титаніку що є
серцевиною місцевих труб
не ляка її.
зараз так креативно.
