Гуляв по парку
Шукав очима знайому арку
Під якою, я тебе зустрів
І від щастя, ледве не зомлів.
Я не люблю дощ похмурий
Він краплинами хова зажуру
Серед твоїх очей, кольору блакиті
У них заховані прекрасні миті.
Ти попала поглядом у серце
Наповнила озоном, моє озерце
Яке хвилями ніжності мене накрило
Я повірив в те, що ти просто диво…
