осипалися квіти життя , піском ще сипле час , щоб засипати всіх хто залишився і вони не вибрали більше ясного шляху . Ось і тепер я десь іду , та за собою не бачу я людей . бажаю правду бачити у будуванні днів , але чомусь навколо тільки сніг і холод людських душ , що далі не бажають йти щоб жити тільки у любові .
03.10.2024 7:33:25
https://www.youtube.com/shorts/r0RdQiHNVaE
