* * *
Хто до вічності підводить і померти не дає?
Сила волі, може доля поперек душі стає.
Насміхається над сонцем, хороводи водить сніг.
Так життя глузує з мене, втім, не дасть упасти з ніг.
Відсьогодні існування вимагає каяття.
Не второпаю й не знаю, що робити з цим життям.
Не у раї, і не в пеклі, й на землі душі полон.
По стежині йшла до смерті, хтось таємно звів заслон.
12.12.2017
