| Сторінки (14/1306): | « | 11 12 13 14 | » |
Шукаю власне я в житті,
А чи знайду? - Хто знає?
Роки пливуть, мов човен по воді,
Що слід не залишає.
На скроні тихо, наче сніг,
Вже сивина спадає.
Як долі власної знайти поріг?-
Все майбуття питає...
Скерую волю в пригорщу добра
І покладусь на віру.
Любов людська - поборник зла,
У всі часи творить дива.
Бальзам цілющий ллє на душу.
В похмурий день я пам’ятати мушу:
Розвіє вітер хмари в далині,
Освятить сонце воду в чистому цебрі.
28.04.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2010
Заглянь в середину себе самого.
Що бачиш там ти? Чим живеш?
Пришвидш коня, ти вороного,
Які вершини ще візьмеш?
Чи вже вершини, мрії часу,
Ти полишив усі завчасу?
І поклик гордого орла
Вже не хвилює?! Не ожива
В уяві казка, де колись
В двобої з змієм ви сплелись?!
Чи нині вже, той змій в душі,
Заполонив закутки усі?
Заради ситого спокою,
Ти вже пожертвував собою?
Сумління чисте? Міцно спить?
"Сокири" треба, щоб "будить"?!
28.04.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2010
Україно, Україно! - рідна ненько, мати!
Розкидало дітей твоїх по світу.
Як їх поскликати?
Як гукнути їх додому, щоб до роду свого?
Будувати нову хату для життя нового.
Оновімо свої душі, бо ж вільні ми нині.
Стогне в злиднях народ наш по всій Україні.
Клаптик до клаптика разом прикладає,
Щоб прикрити голі груди, сорочку зшиває.
Дніпре грізний, сивочолий,
Київ златоглавий
І ти славний княже Ігор, і ти Святославе,
Ярослав і Володимир, Данило завзятий
Хіба можна вас забути,
безрідними стати?
Вже Ярема Вишневецький в могилі сміється,
Дивлячись, як чорні круки
хмарою літають над здобиччю.
А Іван Сірко й Сулима, Трясило та Гонта
дивуються -
забаганка, примха долі. Розплата-
бо кров’ю?!
Не такої вони волі нам усім бажали,
Не такої України вільної чекали.
Прокинулась Україна!
Притомилась спати!
Верни ж славу Мономаха,
рідна наша мати!
26.04.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2010
Радуйся, дядьку, дядьку вусатий,
останню сорочку
із тіла знімають,
зі шкірою здирають.
Наділили бо землею -
вже не буде мало.
Гуртом швидко все закуплять,
ваш і хліб, і сало.
Он горбата із косою,
ноги ледве носить.
Встала рано із росою,
кролям траву косить.
На вулиці скрипка грає:
тихо й сумовито.
Та музика серце крає -
то життя розбито.
Скрипачка - підліток тоненький,
мов пагінець той молоденький,
що ріс до сонця з-під коріння
та на шляху зустрів каміння.
25.04.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2010
Червоне сонце на горі,
Притихла річка. Чагарі
вздовж берега переплелись,
із очеретом обійнялись.
Ганяє вітер колючки,
на полі квіти - лопухи.
Земля не пахана стоїть,
чекає зранена, мовчить.
Запроданці. Іуди плем’я.
За гривеник ви продались.
За гривеник. Свята землиця,
за себе і за них я помолюсь.
Я на коліна стану,
низенько поклонюсь
і за усіх нас попрошу
у тебе прощення.
Образи на немічних,
убогих, ти не тримай,
допомагай.
Водою чистою, джерельною
вмивай та напувай,
ти спраглі душі.
Переливай цілющі ліки -
силу волі. Уже доволі
рабами бути
на своїй землі.
Послухайте, - співають горобці
лиш сонце вигляне з-за хмари.
А ми ж бо - люди,
ми - не примари,
власної долі ковалі.
Ми на своїй,
а не чужій землі.
І мова наша - солов’їна,
і Україна в нас одна-єдина.
24.04.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2010
Перший грім весняний
небо розтинає.
-Буде дощик рясний,-
хмаринка киває.
Позлітались горобці
на гілки берізки.
Перші краплі дощові
падають з хмаринки.
Виграють у світлі сонця
крапельки прозорі.
Травичка вгору тягнеться
дощем умивається.
Уся земля умивається
дощиком рясним.
Їй сонце усміхається
промінням золотим.
1981
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2010