| Сторінки (13/1292): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Іду споквола, вбираю в себе шурхіт листя,
Де перегуком з осінню загублені роки.
Моя Вкраїно, чи то тебе уже зреклися,
Чи ти зреклася їх, дивись, торби на дві руки.
Узбіч шляху заробітчани, мов скоморохи,
Стоять у обіймах з рідними: притихлі та смурні.
В чужій країні вони заручники епохи
Й чужі закони бувають, там, до волань глухі.
Ятрить їм душі тягар невидимий прощання
Та за віконним склом розтерта украдьки сльоза.
Чи й ти не чуєш, доле, оті сердець зітхання,
Коли останній знак на рідній мові вирина.
28.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2013
Зриває вітер листя завзято,
Дощем шмагає яблуньці гілля.
Зіщулилася, а він стакато,
Відбігши, знову холодить здаля.
Вертепом хмари понад горою
У небі хороводять сивину.
Запеленали всю синь собою
І мріється про сонце, не вражду.
Щоб струменіло теплом те світло,
Зігрівало простуджену душу.
Мені б проскурку, щоби осідло,
На завше в серце, його не зрушу.
27.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2013
Я хотіла піти і назавжди,
Тихо закривши двері рукою.
Падали сльози, біль нанизавши,
На серце, що палало любов’ю.
Як йому битись без твого тепла?
Все питала себе і не знала.
Що казати, відповідь же одна:
Понад життя своє покохала.
Перегортала душі сторінки,
До твоєї тягнувся місточок.
Як і уперше, чуттєві пастки,
Проникали у кожний куточок.
Знову у безмірі поруч була,
Там цвіли в літі бабинім айстри.
Трепетала метеликом жадна,
Тілом бігли цілющі все мантри.
24.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2013
В сумраке вечера я низко голову склоню,
От вечности глотнув щепотку счастья.
Опять сжигает сердце, губы, заветное:" Люблю!"
И дышит воздух ее всесильной властью.
Благоговением душа озарена, в окна,
Стою, блуждает взор и ждёт причастия.
Клокочет жизнь чужая в одеяниях тепла,
Мне бы твое, из чаши сладострастия.
19.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2013
Літо стояло у самому своєму розпалі. Колосились хліба, заквітчані червоними маками, синіми, як бездонне море, волошками та білими ромашками. У небі заливисто виспівував жайворонок, а горобчик, заховавшись за вишневі соковиті намистинки черешень, пробував і собі взяти високі ноти та тільки чиркнув і замовк присоромлено. По дорозі, що бігла поміж житами, гнав пастух худобу і пилюка, збита копитами, стелилась на стебла жита, від чого ті ставали рудувато-попелястими. А над усім цим, ген, на горизонті, купаючись у білястих хмарках з відблисками ареалу, висів розжарений, оранжевий диск сонця.
Клуб куряви одним ріжком дістався дороги по якій, з кульком у руці, швидко йшла Надія. Вільною рукою вона відмахнулась від пилу і повернула до хати, що стояла неподалік. Там проживала її подруга Люба.
Скрипнули вхідні двері і ніздрі Наді вловили запах смаженої на салі яєшні.
- Купила, - без зайвих слів, ще в порозі, спитала господиня і на столі миттю з’явились пусті стограмівки, - наливай.
Закушували мовчки. Тільки чутно було, як хрустять на зубах запечені скоринки хліба. Та після другої випитої склянки Люба урвала мовчанку, що вже починала гнітити їх обох.
- Ну, от скажи, кого від покарав, що довів собі, мені, дітям? Що? Сам пішов з життя, а нас полишив одних. Що, не можна було б ту сварку вирішити якось по-іншому? Не змогла я дивитись на березу, з якої його зняли, зрізала та однаково не полегшало на душі. А тепер ото він, мій колишній коханок, не дозволив своєму синові одружитись на моїй донці, каже, що буде гулящою, як і її мати. Так, гуляла, шукала чоловічого тепла, бо ще живий тоді чоловік не зумів його дати, молодою була, от і шукала.
По Любиному обличчі потекли сльози, змиваючи залишки пилюки та відкриваючи тонкі, миловидні, хоч і позначені часом, риси обличчя.
Надя обійняла її за плечі, знову наповнила пусті склянки:
Давай, пий, не вернеш уже з того світу..., - і одним духом перехилила стаканчик.
- А мій Антін, пам’ятаєш? Мені ж тоді лишень сімнадцять було, десятий клас закінчувала. Він же знав, що я йому за іграшку, знав, бо дома чекала дружина з сином, а мені говорив, що він нежонатий. Як я могла перевірити сказані слова, коли він у відрядженні був, а я закохалась у нього... Правда, приїхав, майже тридцять років потому, на сина свого глянути, що виріс і став його копією в молодості та слів вибачення син так і не дочекався, поїхав геть. Чого приїхав, що хотів знати для себе, полишив загадкою. А мій другий, колишній законний чоловік? Усе у коханні зізнавався, а за плугом у полі я йшла, я...
Надія стукала себе у груди не по-жіночому важким кулаком, а в очах стояли іскри гніву, змішані з жалем до себе самої.
Склянки знову наповнились такою тепер, як їм здавалось обом, рятівною горілкою. Перехилили і, жаліючи одна одну, обійнялись, поцілувались. Їхні язики випадково торкнулись і поцілунок, з жалісливого став наповнюватись гарячим теплом, руки мимовільно опустились нижче пояса...
На вулиці, під вікном, витьохкував соловей. З боку будинку місяць, неначе, підбадьорював ясним світлом зорі, що чомусь, як йому здалось, сполохано відсахнулись геть. А дорогою прошкував чоловік і хриплуватим голосом, трішки заточуючись, співав:
Туман яром, туман долиною,
За туманом нічого не видно...
Ті слова підхоплював вітер і розносив між дерев та садиб, подекуди будячи знічев’я сільських собак, що ліниво відзивались на пісню тихим гавкотом.
18.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2013
Світлана ходила по кімнаті, нервовими кроками міряючи її з кутка в куток та заламувала пальці, що лунко хрускотіли у завислій тиші. А за вікном, щільною завісою, періщив дощ. Тенькнуло щось у серці і зрадливим зойком відізвалось у стривоженій душі, а очі, очі, якось зацьковано спостерігали, як брудні ренти води стікали з гори до низу по вулиці. Чіплялись за камінці та, уперто обминаючи їх, бігли далі. На мить зупинялись у вибоїнах, утворюючи там бурунці, стікали у каналізаційні отвори.
А її погляд блукав уже далі та раптово зупинивсь на важких сірих хмарах, але, якось злякано відсахнувшись від них, ніби відчувши у цьому якусь безпросвітну приреченість перебіг на гілку клена і став ласкавим, спостерігаючи, як під важкими дощовими краплями тремтить його жовтаве листя.
Внутрішньо згорнувшись калачиком, щоб бодай чимось зігрітись, відійшла від вікна і опустилась на диван, накривши ноги теплим пледом. А в середині нутрували думки, чіплялись за її свідомість і зрада вогнем пекла груди.
Хіба ж то її вина в тому, що не змогла подарувати Петрові дітей. На те була воля провидіння, а вона сама завжди була йому турботливою жінкою і хоча мала гарну вроду, відкидала усі залицяння до неї інших чоловіків, залишаючись вірною йому та й не зчулася, як за спиною залунав недобрий шепіт, бо, прямо в очі, довго ніхто не наважувався сказати, аж допоки чоловікова коханка не завагітніла.
Зібравши останні сили, що гострими осколками розбитого дзеркала, впивались у наповнені болем груди, Світлана відпустила Петра - назавжди, а сама залишилась неприкаяною у враз осиротілій квартирі, наодинці з дощем, що бився у шибу.
17.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2013
Обпоєна
хмелем осені,
що стікає
з грона виноградного,
я помираю,
щоб відродитись у тобі
та упившись
духом безумства,
маревом породженим,
сколихую
тишу стогоном.
Осяяна сонцем,
крапля соку,
тремтячи,
з кутика губ,
повільно скапує на груди
і сутність
всотує її в себе.
Медовим знаменням
розносячи по тілу
імпульси кохання.
Обійми мене!
Стисни ув обіймах своїх
і не відпускай!
Ніколи!
16.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2013
Я не знаю, не відаю, милий,
Скільки років напророчила в гаю зозуля,
Коли хор голосів гамірливий,
Падав з висі на плечі та дістала бо куля.
Постріл снайпера в груди - кохання:
Розлилося по тілу амплітудне займання.
Амперметром у серці зізнання:
Твоє ім’я - то є градус найвищий згорання.
Шепотінням нічним заклинання:
Подих твій на вустах, як незбориме плекання.
Ти завжди зі мною - до стинання:
Заплакані очі від щастя, повні чекання.
15.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2013
Сльозою вмита застигла тиша,
Лиш на дзвіниці калатає дзвін,
Очищення душі шлють Небеса.
Життєва сага із домівки стін,
Через щілини щемом витіка.
Скородить осінь стиснуті вуста,
Розквітлі пагони зі згустків мрій,
Так викохані звабою літа,
Де жаром майорить небокрай,
А паморозь лягає на літа.
Згортається стежини килимок
І у світла спалахах зникає,
Коли востаннє вже вінець думок,
Безвісті, без вороття згасає.
Пересихає в майбуття струмок.
13.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2013
Якось так надсадно скрипнувши, ніби жаліючись на не змазані завіси, вхідні двері випустили її на вулицю, де струмінь холодного повітря, війнувши його в обличчя Катрі, побіг назирці за вітром. А вітер розкошував на тротуарі, завихрюючи опале рудувато-попелясте листя каштанів: то підіймаючи те в гору, то опускаючи донизу, щоб по хвилі, знову, граючись, здійняти в повітря.
Із-за рогу будинку, пробиваючись крізь хмари, бліде сонячне світло мляво торкалося прохожих людей, що кудись поспішали.
Звично пришвидшила крок і Катерина, хоч сьогодні їй поспішати нікуди, у неї вихідний. Згадавши про це, вона звернула у скверик, присіла на лавку. І думки, зароїлись, пробуджуючи свідомість, мов вистояне бродінням вино, заполонили її повністю, а перед очима зринула картина власного життя, де поруч з сонцем, чомусь, постійно вирувала злива. Ось і нині різонуло щемом душу, і якась винувата усмішка лягла на обличчя.
Завинила...Ні, не перед кимось, завинила сама собі. Посмівши покохати, впустила в своє серце довіру та віддалась незвіданій донині силі пристрасної жаги, прагненню, яке в своєму зародку несе тільки чистоту джерельної води без будь-яких меркантильних помислів.
На сусідній лавці почулось якесь не зовсім виразне шепотіння. Там сиділа, в розхристаній одежі, з розкуйовдженою зачіскою, жінка і щось бурмотіла про себе, тільки їй одній відомо про що.
Катерина уже не раз зустрічала цю жінку, нещастя котрої полягало у розплаті за кохання. Вона застала свого улюбленого чоловіка у обіймах з іншою і тоді щось надломилось у неї в середині, якесь життєво важливе коліщатко дало збій. З того часу, жінка часто приходила на лавку, де колись вона була безмежно щасливою та виливала вітрові свої жалі, які тепер і їй самій не були потрібні та це єдине, що залишилось не стертою з її пам’яті, ураженої раптовим нервовим стресом свідомості.
Востаннє кинувши погляд на нещасну, Катря, вдихнувши на повні груди прохолодного повітря, поспішила додому, щоб там, широко відкрити зашторені вікна, впустивши в домівку, хоч і позначеного осінню, пучок сонячного проміння.
11.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2013
Моя любове!
У серця стогін кутається осінь
Та розцяцьковує ним листя,
що тремтить.
Холодно чомусь!
Душа стражденна, вистуджена просить
тепла твоїх долонь,
щоби її зігріть.
Щоб до опіків!
Дихни вогнем, затиснутим у грудях,
хай полум’ям по тілу з гоготом біжить.
Свічею танутиму!
У відблиску тіней здриганнях,
відчувши у твоїх обіймах щастя мить.
09.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2013
У діброві вітер віє, гуляє по полі,
Навздогінці йому осінь в багряній обнові.
Розмальовує дерева у барви яскраві,
Лиш вклоняється на хвильку водяній заставі.
Тече річка крутизною по обидва боки,
Навпіл ділить, мов зумисне, простір весь широкий.
На одному верба слуха, скрекотять сороки,
На іншому явір зирить, де літає сокіл.
Обіймає їх по черзі вітер швидкокрилий,
Шепоче верба: розкажи, як бо там мій милий.
Та спитай же його, вітре, чи він є щасливий?!
По своїй природній суті світ такий мінливий.
Ну, а я? Ти ж знаєш, бачиш гріховну лавину,
Що вдихнула в моє тіло силу беззупинну.
Я радію, що пізнала любов аж до згину,
Ну, а сльози відпускають біль душі глибинну.
08.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2013
Чорнобривці - мого дитинства квіти,
Рукою маминою висіяні під вікном.
Погляд голубить їх і шле привіти,
Красольок кучерявиться рядок під парканом.
І виринають з небуття жоржини,
Зігріті скупим сонечком тендітні пелюстки.
А ще, пашіють, мов би ті жарини,
Граційні гладіолуси, застиглі у журбі.
Дуб небо підпирає величаво,
В крону зловив та ув’язнив непослухів-вітрів.
Калина усміхалася ласкаво,
А він у відповідь їй тихо листям шарудів.
Щиру любов несу в серці рокими,
Закладену із ріднокраю в глибині душі.
Натруджені цілую руки мами,
Її кланяюсь низенько, аж до самої землі.
06.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2013
В дуновении ветра остывает твой след
И осень недотрогой рисует свои акварели.
Продолжением, шушуканье на предмет,
Между девчонками о любви, что познать не успели.
Сладкий привкус которой - печать на губах,
Её, до бела раскалённое солнце, оставило смело.
Мечталось, реванш не в бою, в поцелуях,
Чтоб душой обнаженной коснуться твоей неумело.
В тишине сердцу слышится спокойствия рок,
Безвозмездно терзание унылостью слякотной бреши.
Злата осень спешит быть владычицей и не впрок,
А жизнь, шагнув вперёд, стремится найти свои важные вехи.
05.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2013
У гомоні вулиць блукає самітність,
Шукає розради у листі зруділім.
Крокує назирці за нею прийдешність,
Весною озвавшись у мрії несмілій.
Щільним плетивом навколо час і літа,
В довершеність, привид німий, то минуле.
Строкатість учинків, може й слід батога,
На тілі, на душах, де серце ще чуле.
Осені поступ сприймає стривожено,
Що на груди лягає холодним свинцем.
З бігом у висі хмарок, що знеможено,
Вітром підбиті, падають долі дощем.
03.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2013
Колише тишу дощ на підвіконні,
Той стукіт в серце віддає мені.
Згустила нічка сутінки бездомні,
Душі її химери навісні.
Допоки осінь міряє аршином
Зимову студеницю рукавом,
Єство, охоплене хмільним ясиром,
Прагне кохання, любого обом.
Й розмінною монетою не бути,
Бо так учили нас рідні батьки.
Шукать порозуміння без отрути,
Що, Богом дано, ревно берегти.
01.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2013
Гримає у шибу, каверзує дощик,
Напува струмочок, що вже геть змілів.
Вітер спілих яблук натрусив у кошик,
Осінь на сторожі прожитих років.
Пам’ять мимоволі у дитинства казку
Ступа на стежину, де босі сліди.
Сонячний серпанок над лісом на згадку,
Де кує зозулька долю без біди.
Блимають очиці ягідок ожини,
У дубовім листі в схованці гриби.
На болоті стиха зріють журавлини,
А життя триває й не вернеш туди.
30.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2013
На одному боці мосту звучала мінорна музика,
На футлярі від саксофона картонна коробка,
На другому - чернець, а поміж ними простір,
Заповнений без учасними звуками з гучномовця:
Поїзд відправляється, пасажирам щасливої дороги!
Залізний настил мосту чітко відлунював сліди,
Озивався у серці закарбованими пам’яттю словами:
Хіба хто знає, скільки раз моя душа була розрізана,
Розшматована на дрібні кусники лезом ножа
Та закривавлена, рознесена гайворонням на всі боки
І я сама, власними руками, знову збирала її
Та, переносячи повторний біль, зшивала назад.
А люди скажуть, що вона - сильна жінка
І ніхто не спитає, а що відчуває ота сильна жінка,
Коли вечорами лишається наодинці зі своїми думками,
А душа її кричить від такого простого бажання:
Заспокоїтись, забутись у обіймах коханої людини,
Обігрітись, обласканій його щирим теплом.
Так. Вона сильна, бо все має втримати на своїх плечах,
Усім життєвим негараздам дати раду
Та тільки вона ж сама і знає, що її внутрішня сила
У безвиході, яка, власне, і породила цю силу духу.
29.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2013
С плеча небрежно с ниспадает тонкое нижнее бельё,
Больно покалывает сосок железным крючком бретелька.
Всматривается полу-боком изображение моё,
В зеркале отметины годов, в царапинах линейка.
И кажется некстати вовсе "бабье лето" на висках,
И то - рыжими листьями задумчиво шуршат каштаны.
Да в невидимость вагонами лета несутся впопыхах
И не сорвёшь, чтобы сделать по жизни остановку, стоп-краны.
И я, как все иль нет? Не люблю половинчатых решений.
Всё прошлое в котомке опыта, обиды простив, вперёд стремлюсь
И ветру кричу, пусть крутит крылья мельницы без сожалений,
Нет в душе сомнений, а осень близится, ну и пусть.
26.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2013
Сижу, расположилась удобно на диване,
Дневные хлопоты свои оставила все на потом.
Отдаться бы сейчас благоухающей нирване,
Да только в сердце словно кто-то роется кротом.
Крошатся мысли горьковатой луковкой и тщетно
Пытаюсь я избавится от появления оных.
Иль показалось мне, душе твоей не весело?
Ты грустишь? А я снова пишу очередной свой стих.
Ах, мой родной, ты - мой милый, ты для меня единственный любимый,
Тебе без устали могу об этом говорить, ты знай,
Что вклад твоей большой души в мою неоценимый
И даже осенью цвести всегда там будет май.
Позови меня и я приду к тебе яркой луной,
В изголовья стану на страже ласкового сна.
Не обходи же любовь мою ты только стороной,
Я всю себя отдам, желаниям любви верна.
23.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2013
Непрошена сльоза лоскоче вії,
Тремтячим щемом на обличчі слід.
Збираю в серце крихтами надії,
В тишу німу вривається болід.
Тепло гаряче огортає груди,
Наливом щедрим у скопі думок.
Слова пташками випускаю в люди,
До вічності наближенням ще крок.
У ній з тобою, в єдності обіймах,
Я схоронитись хочу за життя.
У спалахах зіркових, безневинно,
Ступити в часі за межу буття.
19.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2013
Летит даль-дороженька, пыль в цокоте быстрых копыт,
Галопом кони в дрожащий зенит.
Стоят горы в рассыпную, сторож - ветра свист,
Душа полна желаний, ёжась, горит.
Насладится бы тобой в тот единственный миг,
Раскрепостившись от молний любви.
Замирать, повинуясь посылу интриг,
Входящей в глубь страсти царевной игры.
17.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2013
Із тлінністю переплітається нетлінність,
Де в некошених травах ховається днина.
І лягає на серце печаттю повинність,
Сколихує сутність, люди скажуть - причинна.
А погляд сягає край дороги тополі,
Що у гордій поставі тамує самотність.
Не украла ж ні в кого чужої я долі,
Чом скупує життя дарувати спільність?
З плином часу все більше рубців на колінах
Та, ручкаючись з біллю, йду уперто вперед.
Молю Господа, щоби простив у провинах,
Аби відчула, що під ногами маю твердь.
16.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2013
Слова - дурман, что напоив сознание,
Крестом калёным на грудь легли.
Как горький опыт, мнимости назидание
Впивались в тело моё, жгли.
Душу с цепями крепкими на эшафоте
В прибрежных скалах, где шум волны,
Плескается о берег в водовороте,
Водружено, словно взаймы.
Сердце встревоженно, что белых чаек крики,
Стучат флюиды до хрипоты.
Не приемлю лживые, осознанные заковырки,
По жизни не беру я мзды.
14.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2013
Марія стояла на березі повноводної річечки. Обхопивши обіруч стовбур білокорої берізки, прихилилась до неї і вслухалась у шум вітру, що колисав тонке віття над головою. А погляд то заглиблював її у середину себе самої, намагаючись заспокоїти власну сутність, що обпікала невимовним болем душу; то блукав по хвильках, що неспинним водяним потоком неслись у вічність; то повертавсь до думки, що оголеним нервом стукотіла у скронях та не давала їй спокою.
Минулось...Усе минулось...А вона ж так кохала, кохала усім серцем, душею, мліла від ніжності, що охоплювала її, коли бачила його, свого коханого, того єдиного, посланого їй небесами, поруч з яким почувалась безмежно щасливою.
Тільки де ж нині те щастя...Зникло, мов те марево вранішнього туману над водою. Батьки уже пригледіли собі зятя: спокійного, неговіркого парубка, такого, котрий не буде перечити їх волі, а головне, не сміє наважитись претендувати на прописку у їхній чотирьох кімнатній квартирі.
І почались щоденні нарікання, що Марія невдячна донька, бо не рахується з думкою батьків, які виростили її.
Уступила...Пристала на батьківську волю. Хіба ж вона знала, що таке лягати з нелюбом у спільну постіль, кожного разу примушуючи себе займатись з ним любов’ю, щоб потому почуватись упослідженою, запханою у грязь, від якої годі відмитись, бо вона в’їдалась не в тіло, а в душу.
Не витримала... Два роки потому розірвала шлюб, залишившись з маленьким синочком на руках і з постійними нагадуваннями від батьків, що вона непотріб, бо не зуміла зберегти свою сім’ю. Та, згодом, зустріла чоловіка, до якого хилилось її серце, і знову не судилось. Над головою враз стали згущуватись темні хмари, бо, що вона сміла собі надумати, який другий чоловік, навіщо він їй, у неї ж є син, її кровинка.
Квадратні метри чотирьох кімнатної квартири уже, здавалось, стелями притискали її аж до самісінької підлоги і Марія не витримала, знову здалась, щоб по деякім часі почути, кинуте батьком прямо їй в обличчя, що він, батько, володар її долі, бо вона прописана в отриманій ним квартирі, а, отже, не має права перечити.
І Марія скорилась...Зароблені нею гроші віддавала батькам у спільну касу, відчитуючись, при тому, перед ними за кожну витрачену власну копійку.
Одного разу, коли зайшла до квартири, відчула стривожену тишу, тільки вітер завивав, розкошуючи у протягах. Батько, упокорений, лежав у кімнаті. З грудей Марії вирвався крик, та це не був крик втрати, в грудях билась радість, що вона, нарешті, наполовину вільна.
Той подих волі манив її і кликав, і вона, коли син пішов на строкову службу до армії, подалась на чужину, на заробітки, а би лиш подалі від дому, від тієї гнітючої атмосфери, яка стільки років поспіль отруювала її життя.
Журливо посміхаючись, Марія дивилась на воду. На щоках запеклись, висохли сльози, які безмовним, глибинним плачем, викотились з її очей. У небі, зі щемним щебетом, пролетіла зграйка ластівок, котрі розминали крила перед далекою дорогою.
- Пора... Їй, знову, пора збиратись на чужину. Чи то така її доля, а чи то її життєва покута..?
Востаннє окинула поглядом довколишній краєвид і повільною ходою пішла геть. Скоро, зовсім скоро Марія слухатиме шум океанського прибою і згадуватиме, з такими, як і вона сама, заробітчанами, свою далеку, та милу серцю батьківщину.
13.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2013
Виглядали батько й мати
Діточок із чужини.
На ослоні посідали,
Тиху бесіду вели.
Як були сини малими,
В колір темний бузини,
З домотканої тканини
Фарбували їм штани.
І закрійники, і швачки:
Все із власної руки.
З кирзи - чоботи на ноги,
То вже ближче до зими.
Та кожух, що повен вовни -
Не страшні тоді вітри.
І тріскучі всі морози
Не діймуть за ворітьми.
Вечорами у віконці
Місяченько та зірки.
Над столом пар від картоплі,
Гірочкою огірки.
Дружно діти всі ложками
Дзенькають в пусті миски.
Вишуканих страв не знали,
Гарно в гору й так росли.
Розійшлись помежи люди,
Розлетілись ластівки.
Усміхнулись батько й мати:
Господи, благослови!
10.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2013
Подскажи же, милый, как мне быть,
Не забыть тебя, не разлюбить.
Прогоняю с глаз печаль да тоску,
Все равно одним тобой живу.
В сердце то тревога, то мечта,
Ну, бывает, рассержусь чуть с горяча,
А потом перекрещу свою стезю,
Все равно тебя лишь одного люблю.
День-деньской томятся мысли в голове,
Отдохнуть от них бы на родной руке.
В вечность времени устремлён полёт,
Чувствами наполнена душа ставит зачёт.
08.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2013
Шану віддавши останньому спалаху сонця,
У сутінках блідне напоєний спрагою день.
Сповна випила тишу до постилого деньця,
Серце б’ється не рівно, бо вже давно не кремень.
Земля, спекою зморена, лягла на спочинок,
Вгамувався, в шпарку забився, гарячий вітрець.
Зорі із неба сипнули у груди жаринок,
Кличуть кохання стати по праву з ніччю на герць.
Ніжна музика ллється із вікна, що навпроти,
Заповнює зріз сфокусованої теплоти.
Не обійти визначеної життям дороги
Та не бажається в душі пустоцвітом цвісти.
07.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2013
Літала над землею у росянім світанку,
В полоні сну впіймала крилату забаганку.
Тепла усмішка мами стрічала, ген, на ганку,
Була я знов дитина, сон мав мене за бранку.
Вогняним небокраєм вставало сонце сміло,
За нектаром із садка сімейство бджіл летіло.
Димом огорнутий пахучим ступав там тато,
Сочився мед із сотів, бажання саме зріло
Вмакнути так окрайцем, свіженьким білим хлібом!
Було б так смачно! Далі парила над болотом.
З криком кружляли чайки, чалапав бусел кроком,
Зміліла річка в’юнила, там, діти з коширем.
А я уже над полем, де з тиха шумить жито,
Де в колос стиглий сили життєвої налито.
ЇЇ вбираю, в душу переливаю спрагло,
Щоби міццю своєю лягла на серце явно.
04.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2013
Я чекаю на тебе, милий,
В серці ніжність зібралась, бринить.
Стане день той самий щасливий,
Прийде зустрічі бажана мить.
Розчинюся в твоїх обіймах,
Заколихана дужим теплом.
Гарцюватиме хіть в таїнах,
Де так затишно буде обом.
І пізнавши силу кохання,
Геть знеможені в трави впадем.
Зловить вітер млості зітхання,
Лугом розвіє світла дощем.
02.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2013
В лилово солнечном закатном переливе
Крыльями переплелись два белых голубя.
Стучат их сердца цельно в единственном порыве,
Звеньями чувств воссоединённые, любя.
Ветром гонимые над ними седые облака,
Сеют грусть глазницами - даль без конца.
Кружатся птицы в небесах - покорена судьба,
Трапеза ночи для двоих коротка.
Шлю я им свой привет, касаясь рукой груди,
В мыслях тропку ищу, где возможно ходишь ты.
В теле зов струится разгоряченной крови
И пылают страстью губы, ласки твоей жадны.
01.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2013
Відчуй мене! Візьми!
І понеси в пориві почуттів
На безлюдний острів,
Де ще немає якорів,
Щоб в тихій заваді він майорів
Квітками дивної краси.
Ти понеси мене туди!
Вирви з грудей моїх багаття,
Дай випити мені свого.
Душу закутаю, нехай віддається,
У відблиски тепла твого.
Уп’ємося любовного причастя,
Переливаючи із серця у серце його.
Кохаю! Бажаю тебе одного!
28.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2013
В разрезе дня томно полощется волна вздыхания,
Всё по обычаю слегка шумим, в примерочной - слова.
И гложет душу мысль, хотя не любит истязания,
Без претензий готова сдаться в сладкий плен сама.
Лёгкой, дрожью тихой в теле призывы, слепые трепанации,
Не панацея изваянной титульной суеты.
Не обойтись кораблю в море без навигации,
Тебя хочу целовать, а не искать твои следы.
27.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2013
У когорті знайомих лиць
Я шукаю твоє,
Я тобою живу, дихаю тобою,
Болію емоціями,
Впускаючи паростки тепла
У своє серце.
Душу відкривши навстіж,
Хилюсь довірливо,
Полишивши усі перестороги,
Ступаю навстріч.
Чого варті вечори усамітнення,
Що рвуть сутність,
Поїдом виїдають її із середини,
Кидаючи на розтерзання
Бажанням,
Що невідступно блукають
Тінню-невидимкою
Та роз’ятрюють і неволять розум.
Танцюють язички полум’я в ньому
І, зрешечені покликом любові,
Шепочуть вуста:
-То воля неба, я - твоя.
25.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2013
За туманами да за седыми, как на макушке прядь волос,
Обласканы облаками, убегают года вдоль дорог.
Звенит коса о случайный камень, ложится трава на покос,
В вечности на пороге жизни прошедшей пишем пролог.
Сувениром уроненным случайно неиспользованный билет,
Проездной на станцию, возврата, увы, обратного нет.
Но, где-то там, зажатый в тесном ущелье, брызжет блуждающий свет,
Осенённый перстом свыше, словами порой необъяснимый, души взлёт.
23.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2013
Ховається день у згаслій заграві,
Падають сутінки темним крилом.
Струшую втому, віддавши отаві,
Знову належу тобі я цілком.
Тілом блукає бажання любити,
В серці зоріє обличчя твоє.
З нього усмішку твою буду пити,
Дякую долі, що ти в мене є.
Поруч з тобою ступаю душею,
В голосі тиші відчуй подих мій.
Кохання ввірвалось в життя свічею,
Сутність палає від збурених мрій.
18.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2013
Моє незбориме кохання
Стиснуло болем
в серці вогонь.
Чом кропиш
дощем сподівання?
Впалі краплі
зацілуй із долонь.
Рукою торкнися
до скроні,
Де здута вена
тремтить.
Схоронюсь
від думок погоні,
У тобі
розчинившись за мить.
17.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2013
А знаешь, милый, всё простое сложным кажется лишь от того,
Что открыта поверхность иногда остается в тени.
Ты посмотри на неё по другому при свете случайно,
Ведь так много бывает разных оттенков в горячей любви.
Но истина остаётся неизмеримо-простая,
Сильных чувств глубина, что не редко на грани, до края.
Не каждый смеет сказать даже себе: "Да, я такая,
А душе бы слушать: "Ты - моя женщина, моя родная".
14.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2013
Розцяцькувала ніч зірчастою вуаллю небо,
Ріжком перечепила місяць за тонку тополю.
З цикадами змагається у співі соловейко,
Мені ж...Та, хіба, те знаю, яку готує долю?!
Чи послане кохання то є за гріхи розплата,
Що, може, зробила ненароком, йдучи по житті.
Випробування на міцність, де мрія розіп’ята
І стежка у нове майбутнє сховалась в спориші.
Та чутні твої кроки в серці віддають луною,
Стогоном німим лягають у душі стривоженій.
Бажання розчинитись у бажанні без двобою
Занурюють у зойку легіт, в грудях затиснутий.
13.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2013
Іду по вулиці вмитій дощем,
Косі крапельки тОркають щоки,
Гладить і вітер волосся бігцем,
По бруківці цок-цок мої кроки.
Розколошмачені хмарки пливуть,
Закрили все небо собою.
Життя до крові домішує ртуть,
Жалить серце, чомусь, кропивою.
Доля у піжмурки грає й листи,
Ті, що душу свою в них вмістила,
Розлетілись між чужими людьми.
А що твоя?! Чекати несила.
11.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
Любовь, что та "синица в небе",
В полёте под "грибным дождём".
И ты стоишь в судьбы на перепутье,
Ну, где же "ход конём"?
Сердечных стрел летят признания,
Падая у ворот.
В душе горят ожидания,
Ласки приворот.
Толю усталостью жар всесильный,
Забыться не могу.
В мозгу резвится станок точильный,
Желаньем живу.
Любить до изнеможения,
Впиваясь тобой.
Выйти телом из заточения,
Обретя покой.
09.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2013
Тече річка невеличка,
Стрімкі бережки.
Ой, казала мені мама:
Не ходи туди.
Та таку вже маю ваду,
Не знаю й чому?
Все сама шукаю раду,
Хоч бува й терпку.
А у лісі барви з квітів,
Сплету у вінок.
В пелюстках тепло привітів,
Вкладу в завиток.
На бистрінь пущу, на воду,
Хвилечки біжать.
Хай несуть до сонця сходу
Любов й благодать.
07.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2013
Ген, за видноколом, золотаві хмари
Віддають данину спекотному дню.
Заціловує сонце небесні отари
Та пругом мережку торочить з вогню.
За вії до тіней чіпляються роси,
Довгополий вечір квапиться здаля.
Спиває із тіла надлишок утоми,
Сочиться тепло кохання з вівтаря.
Упаду думками у твої обійми,
Схоронюсь від ночі на міцній руці.
Пристануть години до вічності в прийми,
Відбитком цілунків на сонній щоці.
06.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2013
В детстве верила я в смелых пионеров,
Не долго Павлик Морозов был примером.
Потом поверила я в комсомол молодой,
Павка Корчагин был любимый мой герой.
Позже вступила в партию коммунистов,
На Первомай реял мне красный флаг батистом.
И хоть годков всего от роду было двадцать,
Что настоящего героя тут-то нет, стало казаться.
Герои, правда, были - просто солдаты,
Защитники отечества минувшей той войны,
Те, что домой возвратились живыми
И смертью павшие, покой нашедшие в земли.
Во что же нынче верить, право, не знаю,
Вот думаю о том, о сём порой, года свои считаю.
Отечество моё так рьяно служит, увы, не мне
И так от этого бывает грустно, иногда, вдвойне.
Но жизнь течёт проторенной дорогой
И переполнена она то счастьем, то тревогой,
Любовью к той же Родине и к близким, и к родне,
К любимому и к солнцу, что светит всем и мне,
Любовью ко всему живому на планете,
К мерцанию теплого лучика на узком парапете.
03.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013
Своим назвать бы
Тебя мне по имени,
Вкладывая в слово
Всю свою нежность
И трепет сердца,
Что таит безбрежно,
Тепло любви,
Храня его волнение в груди.
Душой всецело
Поглощаясь во глубину
Твоей загадочной,
Такой чарующей души.
И пусть, ну и пусть
Вокруг шумят дожди,
Ловить глазами
Очертание твоей улыбки
И томно вздыхая,
Чуть слышно,
Касаясь мочки,
Шептать на ушко:
- Мой милый,
Единственный!
Люблю!
И без остатка
Твоей я быть хочу!
30.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2013
Переплелась з весною осінь,
Мов повитуха з стиглим житом.
Радіє літу, лету в просинь,
Кохання ув обіймах з митом.
Чудна то плата - виклик долі,
У оберемку - снопки з років.
Гарячих сонечок в подолі,
Приніс Глашатай та й полишив.
Квіти в серці - живильні дзвони,
Хоч роси з сіллю й тремтять на них.
В душі прописані канони -
Любов належить до неземних.
30.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2013
Жизнь пропитана фальшью да мелкой злобой,
Перемерила вечные ценности всуе.
Назови же меня ты своей зазнобой,
Выдох страсти пусть замрёт на губах в поцелуе.
Для кого-то сиянье в златом богатстве,
Хоть черствеет душой он в погоне оном.
Я не стремлюсь к притязаниям в первенстве,
Эх, прокати с ветерком на коне вороном.
Пламени жаркому улыбнусь в глазах твоих,
Жадно выпью свой жребий чувственного тепла.
Ты коснёшься рукой нетерпеливо бёдер тугих,
Небо тихонько преклонят нам Небеса.
27.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2013
Играет ветер то липовым цветком,
То юркает на веточку сирени.
Резвится смело розовым лепестком
И слушает сверчковые менестрели.
И кромкой крыши, прыгая, лучик скользит,
К нему навстречу протяну ладошки.
Тело свое не обличай в гранит,
Возьми тепло, отдам тебе до крошки.
Сама калачиком свернусь душой,
Там, где жаром дышит сердце твоё в груди.
Ведь знаешь, ты человечек мой родной,
Куда уйти мне от начертанной судьбы?
24.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2013
"Що дивишся на мене,
що корчиш своє рило?" -
Із щебетом пташиним
у вікно відкрите залетіло.
А у візочку лепетало
мале їхнє дитятко,
Вслухалося, що ж мовить
до мами ото татко.
24.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2013
Обійми мене, милий,
у злеті строкатих думок,
Розсуваючи простір,
я тінь, що до тебе лине.
Ти з’явився в моєму житті,
як тепла острівок,
Там в серці кохання
вирує від шалу зімліле.
Переплітаються дні
з довгою ніччю неспинно
І тікають знічев’я
стривожені совами сни.
Та приходить ранковий
серпанок так безневинно,
Куйовдить волосся, і,
здається, що то прийшов ти.
20.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2013
Я без вина пьяна, пьяна тобой я,
Летящей пулей в висок слова.
На плечо склониться тихо головой:
- Любимый мой, всю жизнь тебя ждала!
Ждала и трудности многоточия
Не попирали пылкую мечту.
В судьбы запрятаны свои полномочия:
- Родной мой, я в снах к тебе приду!
Приду, рядышком стану подле постели,
Обогрею дыханием лицо.
Заколышут тела инертные качели
И мириады звёзд озарят окно.
16.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2013
Ох, да не суди меня ты, милый, слишком строго,
Влюбилась как-то так, нечаянно, всерьез.
Загорелись глаза от ума пытливого
И душа вдруг распахнулась, аж до умилённых слёз.
Утро-вечер, всё сердцу жадному едино,
Мысль летит стрелою навстречу всем шальным ветрам.
Хмельным ручьём твоим впиваясь, ропщет блудливо,
И искушение покоя ищет там.
13.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2013
В призахіднім сонці хмари в оксамиті,
Надбігає вітер на ошатні липи.
І снують споквола сутінки в блакиті,
Поцілунок річки - хвильки тихі схлипи.
Котить небосхилом колесо із грому,
Здригається вечір - лячно, бач, одному.
Нічка поспішає скласти йому пару,
Швиденько поставлю тісто на опару.
Пиріжки пухкенькі притрушу я маком,
Налились рум’янцем - будуть з добрим смаком.
Хай дощик вицьвохує хвалько батіжком,
Де пахне пиріжками - тепло за столом.
11.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2013
Опять на ужин к чаю
Колбаса дешевая,
Ну, что за жизнь пошла
Совсем уж беспонтовая.
Работаешь, работаешь -
Лишь трудовой мозоль
И в холодильнике дверца
Играет си бемоль.
А в верхах три "лимона"
Дают за перебежку...
Вот это фарт!
Если такое слово придётся к месту.
А я день ото дня, как бы,
Пытаюсь выбраться с "болота",
Душе, как Водяному,
В небе "летать охота".
10.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2013
Нарисуй мне цветы,
нарисуй, как сумеешь,
нарисуй от души.
И на память оставь
навсегда там
тепло ты своей руки.
Нарисуй васильки -
символ всей синевы,
чтобы при встрече забыли,
что существуют часы.
Нарисуй мне ромашки
цвета чистой любви.
Я поставлю две чашки,
на огонёчек приди.
Нарисуй мне алые розы,
спрячь за листья шипы.
Пусть волнения и грёзы
станут счастья следы.
Нарисуй мне охапку
ярких цветов на земле.
Возьму старую тетрадку,
Там стихи, их пишу я тебе.
09.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2013
Грохот в дали, колесницей мчится дождь,
Что же ты, сердце моё, снова болью зашлось?
Окунувшись в любовь ты уйми свою дрожь,
Режет молния сумрак, словно ветошь.
Звёздочкой лети в объятия нежности,
Рассекая тоску, прильни к милому.
И улыбнись в спокойной безмятежности,
Колыбели из ласки отдайся и сну.
06.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2013
Стелить сонце з роси покривало,
Цідить світло у гамірнім гаю.
Твоє серце моє вчарувало,
Ранок добрий, дозволь, привітаю!
І пошлю поцілунок гарячий,
Обпікає давно він бо душу.
Хоч буває лиш дощик незрячий,
В пару до нього кохання впишу.
Ти прийми нас обох на гостину,
То нічого - шумно трішки від нас.
Ми любові своєї часточку,
В дім несемо, повернувшись в анфас.
04.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2013
В траві шовковій розкину руки,
На конюшині гудуть джмелі.
Зорять очицями полунички,
Ляга на серце тепло мені.
Дзвенить душею жайвір в блакиті,
Метелик з вітром веде танок.
Торкаю груди соком налиті,
Біжить до низу млості дзвінок.
Охкає в житі перепелиця,
Зове до купки всіх діточок.
Ніжно безмежжям диха криниця,
Плете кохання з квітів вінок.
02.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2013
От ночи никак не укрыться за плотными шторами,
Единственный мой...Теряются рваные мысли - жизненный мат.
Любовь всегда, что крепкий коньяк, выдержанный с годами,
Пьющий малыми глотками, сладкий вдыхая аромат.
Её запах пьянит, но отчего же горечь опять?
Цепочкой буквы, неужто розыгрыш иль куража спектакль?
Слова - пустота, а сердце рыдает, трудно унять,
Желанья быть хрупкой поддержкой все наперекосяк.
Кто сказал, что искренность - неказистая печать,
Пережиток, ушедший в пыльную летопись веков?
Всхлипывает тихо душа, нету силы больше кричать,
А так повелось, что нет и не было слаще оков.
01.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2013
Я - жінка, я - берегиня роду,
Ношу у серці каганець тепла.
Не виростає гіркого плоду,
На древі тому, де любов цвіла.
Назустріч сонцю відкрию вікна,
Вітатиму дощем умитий день.
Зрине у душі тиха молитва,
В небо злетить словами одкровень.
Мій милий, усі щербаті чашки,
Давно я викинула у сміття.
Та з ніччю воюю самотужки,
Хоч знаю, можу бути лиш твоя.
27.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2013
По голубому небі, аж, ген, поза просвітлену далеч,
Гуськом, підштовхувані вітерцем, пливуть сивочубі хмарки.
На їхньому фоні чітко вирізняються чорні фігурки.
Помах крил і ворони невагомо зависають у повітрі,
Щоб по хвилі продовжити свій політ, ціною в життя.
Присмирені дерева ніби вслухаються в себе,
Заглядаючи у самісіньку свою серцевину, де тече,
Назбирана із надр землі, їхня сила - сік, що напоює гілля,
Даруючи наснагу молодому листю та суцвіттю.
Усе живе підкоряється одному незмінному закону,
Закону гравітаційного тяжіння та замкнутій циклічності.
А душа, чомусь, постійно шукає якогось свого,
Притаманного тільки їй одній, виходу в нескінченність.
Поривається розірвати нав’язувані суспільні умовності
І в своїй первинній чистоті, зародком якої є любов,
Рветься назустріч коханню, назустріч єдиному поклику,
Сповнивши тіло, серце та розум одним нероздільним бажання,
Де подих вітру переплітається з теплом сонця
І де немає місця байдужості, і всі почуття обопільні,
І кожен готовий бути підтримкою іншій людині.
25.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2013
Ах, сердце-сердце, чего сладостно в груди,
Щекочет теплый комочек нервы, сгораю от любви.
Спешит прохожий за окном, шумят дожди,
В полной осаде небо, в лужицах бегут круги.
Погода у вас как? Взгрустнулось что-то мне
И от того, что дождь, к тебе, родной, тянусь вдвойне.
Притихли воробьи, не галдят во дворе,
Птицей бы парить под сводом радуги да налегке.
Забыться бы о том, что не вернуть назад года
И не зашить без швов ветром потрёпанные паруса.
Но жизнь дает нам веру и выбор есть всегда,
И живы мы душой, доколь жива не сломлена мечта.
24.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2013
Накидку серую вечер набросил на плечи,
Тучками пленённый, в последний раз лучом сверкнул закат.
Стекает дождь слезой тяжёлой и дробью картечи
На окнах чечётку отплясывает, а стёкла дребезжат.
Скребётся шаловливо ветер, не по нутру покой,
Погулять бы привольно, он от рожденья таковой.
Дрожью наливают ресницы, ты опять прошёл стороной,
Поговорить бы мне, так, ни о чем, но важно, с тобой.
Слабым котёночком прижаться, мурлыкая ласки слова
И так счастливо улыбаться, от чувств, что твоя я.
Сердца биение слушать, умилённо закрыв глаза,
Где любовь рождается, колокольчиком звеня.
22.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2013
Заливається соловейко в росянистім гаю,
Прозорі крапельки ловлять пісню чарівну ту.
Розхвилювалось моє серденько, милий, кохаю,
Гаптую всечасно до тебе стежинку-канву.
Нутром тремчу. Візьми в обійми міцні, дихай теплом,
Щоб обертом йшла голова і стугоніла кров.
Віншуватиме кохання ложе квітучим зелом,
Пірнемо в хвилі ніжності, як в заповітний схов.
21.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2013
Хилить втома, чіпляє за плечі,
Щось і сонце сховалося в хмари.
Та всміхаюсь думкам колотнечі,
Бо приємні їх радісні чвари.
І горнуся до тебе крізь простір,
Розсипаю перлини з любові.
Я щаслива потрапити в безмір,
Рахувати зірки вечорові.
І плекати у серці бажання,
Розібравши усенькі загати.
Завмирати, надпивши кохання,
Щоби згодом шалено кохати.
15.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2013
Загрузить бы себя по полной работой,
Чтобы не думать совсем не о чём, не мечтать.
Да ведь окружить охота заботой
И, эх, милый, подле тебя от любви полыхать.
Телевизор лучше всего не включать,
Новости такие - режет болью глаз.
Сильные мира делят чего-то опять,
Поставку курятины, по обычаю газ.
Словно перелётные птицы народ трудовой,
Паспорта в руках на таможенный контроль.
А там на чужбине волком уж не вой
И в сердце спрячь глубоко острую боль.
13.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2013
Родной мой, милый, я рядом с тобой, ты слышишь меня?
Порок иль награда - нАгая чистота?
Душа обожжённая снова жаждет огня,
Во внутреннем порыве истиной простота.
Просто любить от зари и до заката,
Любовь важнее алмазного карата.
Там царит воодушевлённая триада,
Сердце поет, в нем пылкая живет отрада.
12.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2013
По зеленій травичці, що так пахне медовими сонечками,
Я ступаю босими ступнями та думками до тебе спішу.
Стану поруч з тобою, схилюся в поклоні перед могилами:
Сум і радість, здобуток святої Перемоги, навпіл розділю.
І пробереться світло яскраве крізь сліпо навислу хмарку,
Вітерець колисатиме незмінний піднесено-слізний набат.
Лунатиме музика, на старій алеї тінистого парку,
Ми стрінемо: збережених долею, зранених війною солдат.
09.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2013
Старі окопи...То свідки німі минулих днів,
Град шквальних куль у них: роївсь, свистів, жалив бійців.
Впивалися осколки від снарядів у серця,
Кров’ю пролитою вмилась згорьована земля.
Статечний дуб неподалік скрипів сухим гіллям,
У пам’яті його залишивсь не один бо шрам.
Кружляли літаки, чіплялась маківка гвинта,
Тихо так у потойбіччя йшло молоде життя.
Дощами згладжена зміїлася у даль кайма,
Ввібрала в себе ехо війни і так зберегла.
Її відлуння в душах тих, хто виніс, не зачах,
Увесь тягар війни, сльози тамуючи в очах.
Хто внукам, як святиню, берегти заповідав
Із вуст у вуста передавати, щоб кожен знав:
День Перемоги - свято - виборене пліч о пліч
І нам, нащадкам, собі за нього давати звіт.
07.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2013
Греет ласточек в поднебесье солнце
И шалит ветерок с молодой листвой.
Разоделась земля в красно платьице
И от теплых слов твоих на душе покой.
Разговелось сердце тихой нежностью,
Обернулось нитью обаяния.
Не всё всегда сияет безупречностью,
Буду ждать тебя я без стенания.
06.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2013
Спускало сонце блакить із неба
І я кохалась в полоні тепла.
Дзвонили дзвони, то їх потреба:
Радіймо Воскресінню ми Христа!
Впустімо в серце ростки любові,
Не витись там неприязні глухій.
Тобі прощаю у кожнім слові:
Надію запалив, лишивсь не мій.
Хотіла ж тільки відкрити душу,
Що рвалась до твоєї, не кори.
Чи мала право? То нині мушу:
Набратись міці, щоб самій іти.
05.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2013
Душа підранком кидається у синій простір
І хилиться в пориві до твоєї, обійми.
Вирує ніжністю збудженого серця говір,
До твого жаром горнеться, ти на постій прийми.
Щоб обпікались вуста вустами у цілунку
Та цвіт весни палахкотіючі ховав тіла.
Немає від кохання ніякого рятунку,
Крім як йому віддатись на поруки і сповна.
02.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2013
Відкрила навстіж вікно, струмінь зігрітого повітря
П’янким ароматом вдарив у розчепірені ніздрі,
Замилувала око білосніжною фатою алича.
Хтось маленькою кісточкою знічев’я кинув її край дороги
Та, зрошена весняним дощем, вона міцно вчепилась за землю,
Впустивши глибоко коріння у податний вологий ґрунт.
Ось так і стоїть одна, а вітри граються нею,
Наштрикуючись подихом на гострі колючки.
Їм і не втямки, що то вгамовані терпкі сльози,
Що роками печуть роз’ятрену самітню душу.
А вона, підбита грозами, тягнеться у гору, до сонця,
Туди, де веселка, чомусь, ховає ключі від її щастя,
Вимощуючи сумнівами Господнє Благословення.
Чи то вона його не заслужила, чи ж бо не зуміла мати,
Що доля при твердому шляху полишає одиноко стояти.
28.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2013
Укотре розбираючи думки, сколихую події,
Перелопачую все, що було, що згустками крові
У тромбі сердечнім геть закупорили райдужні мрії,
Згублені істини, що припали пилом у густій траві.
Слова, розкидані інформаційним полем навкруг землі,
Що засмоктало в себе назбирану мудрість всіх віків,
Назад вертають енергією чистоти - резонансні:
Сполукою любові, відчутою душею, без слів.
І Всесвіт відкриває перед нами двері в потаємне,
Де власне я блякне у палючім погляді кохання,
Тим непереборним почуттям, що є життєво-невід’ємне,
Невичерпна сила людського, земного панування.
26.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2013
К тебе навстречу тянется душа моя
И взгляд, волнуясь, блуждает средь знакомых лиц.
Но часто молча прохожу. А может зря?
Любовь не признает нелепости границ.
Скользят над нами одиноко облака,
Им в жизни не известен ветер перемен.
Но рока коль непредсказуема рука
То я сдаюсь безоговорочно в твой плен.
24.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2013
Всі мантри кохання ввібрала у серце,
Проганяю набіглу вже тіні стопу.
В прийдешнє вдивляюся долі дзеркальце,
Там для мене без тебе світ кане в пітьму.
У горнилі думок перекуте життя,
Зачепилися дні за крило вітряка.
Самописцем у пам’яті мрій укриття,
Де в імені любім кожна буква м’яка.
В душі світло снує подяки накидку,
Розливається в грудях червленим вином.
В тілі сила вогню новітнього змісту,
Як я маю тримати її під замком?
21.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2013
Умом любви бывает не понять, может и не надо?
Пусть остается чистой, как слеза, всему отрадой.
И пусть уносит прочь горечь сомнения торнадо,
И кроет лепестками роз, летящими плеядой.
Не зря тебя увидев, нежностью взрывается душа
И рвётся мысль навстречу, в плену хмельного яда торжества.
Теплеет взор, лучистым светом наполняются глаза,
В зыбком мире, где постоянства нет, рождается мечта.
Казалось бы, что происки капризные судьбы сущий пустяк
И повидавшим мир в его коварстве, в подоплёке лжи,
Рутины не снять печать. В настоящих чувствах свой костяк,
Даренный свыше знак, канон любви и там мы друг-другу близки.
17.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2013
Щось моє сердечко тьох та тьох,
Нудить у середині воно чогось.
Мрії сиплються, неначе той горох,
Скімлить стиха, розтривожилось.
Цить же, болі не шукай собі,
Стиснула в грудях бажання прапорці,
Чинно ставлю по периметру усі,
Любо душі в широкім колі.
Будеш, серденько, ти її вісь,
Мірилом помислів, так, що вже, держись.
Ми ще стрінемо жадану долі вість,
В житті, що є - не випадковість.
16.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2013
Весна, поют ручьи,
Их песнь подхватывают небеса.
Весна и гулко ёкнуло в груди,
Теплом душа полна.
И я пытаюсь снова со звучных фраз
Что-то там рифмовать,
Но, если честно, прозой
Хочу насладится во власть.
И ночью прислушиваться
К сопению твоему,
Поправить одеяло,
Рукой дотронуться к плечу.
И улыбнуться, и в сотый раз шептать,
Как же сильно люблю,
Стуком сердца зорьку разбудить
От слов: "Я тебя пью!"
И в ванильной музыке рассвета,
Что проникает в дом,
Спрятаться вдвоем
От всего мира целиком.
15.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2013
Гарячим струменем, котрий біжить по тілі,
Мурашками, що так лоскочуть груди,
Ти відгуком в мені - зникають будні сірі
Та дихають теплом весни етюди.
В гаю аж зашарілись від пустощів бруньки,
Їх вітер ніжно обійма по черзі.
Лоза схилила гілля низенько до води,
Те злякано сахнулось круговерті.
І небо ясне накраяло із хмар стрічок,
І дятел шле пернатим телеграми.
Куплю і я на свято порізблених свічок,
Щоб панувала злагода між нами.
12.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2013
Я душею зринаю в політ,
Поміж хмари шугаю нестримна.
Розбиваю міцний моноліт,
Перед серцем розкрита повинна.
В ньому кужіль плете буйно-цвіт
Та до тебе снує він стежину.
В тіло вп’явся корал-неофіт,
З самоцвіту зшива одежну.
Ти прийми нас такими, як є,
Ми ж все разом - одне - неподільне.
Розум зважити може всує
Та кохання моє - божевільне.
11.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2013
Вечір кудлатий повільно опускався на землю
І цідив через сито розбурхане море думок.
Згасав промінець, а у серці озвалось: приймаю,
Приймаю усе, лиш своє не закривай на замок.
Донині в житті ми ходили по різних дорогах
Та доля, напевно, уперто нас вела не з проста.
Постійно гублюся в здогадках і теплих тривогах,
Натомість, знову ніч мені буде, як рідна сестра.
Хоч і знаю, в душах, відбитком минулого кроки
Та поклик кохання рветься геть із тенет пустоти.
А чи ж можемо стати ми самі собі пророки?
Дзвенить телефон. Я завмираю в напрузі. Не ти.
10.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2013
Мне не спалось сегодня ночью,
Глаза закрытые смотрели внутрь себя.
Хотелось ощутить воочию
Твоё дыханье рядом, телом скользя.
А в пространстве текущем звуки
Всё разбавляли времени немоту.
Безучастно стрелки свои стуки,
Слушали, как жизни наготу.
В их такт вздыхая млело сердечко
И чудилось касание руки.
В грёзах уткнулась под уютное крылышко
И в гавань любви они вели.
08.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2013
Старый шарманщик - голова седая,
Ветер развивает белые пряди.
И льется звонко песня, не зная,
Что крутит ручку не забавы ради.
Перед глазами промелькнула жизнь,
Лихой казак во власти стихии.
Эх, минуты счастья былого бы назад вернуть,
С ног усталых сбросить тяжкие гири.
Тянет к земле котомка беглых годов
И взгляд потухший закат ласкает.
Стремится музыка настырно в даль без слов,
Вечностью на плечи с ниспадает.
06.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2013
Полноте, мой милый, я твой котёнок,
Мурлычет киска напролёт мужчине.
Иль показалось мне спросонок,
Нет повода к такой причине?
В открытое окно ворвался звон,
Весна бросала смело сети.
И женской лаской на взлёте он был казнён,
Растаяли, как дым в нём нотки меди.
Я - женщина, мне ль не знать тебя?
Ну обжигай огнём пуще костра.
Свет в душе твоей, на злобу дня,
Любовь же свыше Господом дана.
04.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2013
Крізь віття сосен, крони яких ледь чутно колисав легенький вітерець, тільки подекуди тріскала суха галузка та летіла додолу, проглядало високе синє небо, а хмарки, здавалось, чіплялись верхівок дерев та зависали над ними сторожами кладовищенської тиші.
Катерина стояла біля могили жінки і вдивлялась у її спокійне, з добрими лагідними очима, обличчя. З вуст зринули слова:
- Простіть мене, тітко Євгеніє.
А в пам’яті постало залите сонцем, вкрите зеленим моріжком, подвір’я батьківської хати. Її малолітня донька з таким же малим племінником пташенятами вилетіли з дверей та побігли, розсипаючи радісний сміх, босоніж по соковитій м’якій травичці.
Вона поспішила за ними. По стежці, спираючись на дерев’яний ціпок, йшла тітка Євгенія. За хвірткою вони і стрінулись.
Тітка Євгенія запитала, чи бува не знає адреси її сина Степана, адже вона недавно приїхала з Тюмені, де той проживав також. Відповіла, що ні та може згодом дати адресу брата, а той передасть листа її синові.
Пізніше Катя не раз буде корити себе за те, чому тоді не знайшла відразу часу, щоб пошукати, переписати жінці жменьку таких заповітних тій букв і та пішла ні з чим.
Хіба могла вона знати, що таке біль материнського серця, яке тривожиться за долю власної дитини. Не знала, не могла знати, що й сама відчує у повній мірі цей нестерпний біль, біль, що обпікатиме їй груди, коли її, уже доросла донька, буде боротись з важкою недугою, а вона, тамуючи сльози, стискатиме у безсиллі руки.
Що хотіла запитати, сказати синові, що не давало їй спокою, що чуло материнське серце, від якої біди намагалось його вберегти, тітка Євгенія назавжди забрала з собою у вічність. Невдовзі, коли сірі сутінки огорнули собою довкілля, вона померла від серцевого приступу.
Через роки брати та сестри відшукали Степана. Той мав проблеми зі здоров’ям, а діти, сини, натомість забирали від нього усі його гроші, котрі Степан, свого часу, заробив важкою фізичною працею.
04.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2013
Господи, Ісусе! Пресвята Богородице!
Схиляю перед Вами голову в молитві тихій.
Сама не знаю, за що покохала, за що кохаю,
Знаю тільки, що без нього не живу я - помираю.
Наложниця, приречена у серці своїм ймення
Із року в рік його нести. Чи то таке знамення?
У пучці сонця шукати тепло коханої руки,
Стискаючи крик здавлений у грудях - стогін розлуки.
У зичний поклик вслухаючись провісників весни,
Із сил останніх струшувати біль з поли розпуки.
Сльозу змахнувши, зазнати щастя у покорі долі
І терпку радість любові ніжно плекати у душі.
02.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2013
Пригорнуся до тебе, коханий,
Щоб зімліти в обіймах твоїх.
Все чекаю той день довгожданий,
Щоби впасти у шаленства гріх.
І вогнем погасити бажання,
Загорнувши у нього тіла.
У свічках мерехтливих займання,
Щоб відбилась зігріта душа.
І напившись достоту спокуси,
Піднестись у безкрай, в небеса.
З зойком пташки схилитись на груди,
Всю віддавши себе, всю сповна.
30.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2013
Засніженим тінистим садом,
розцяцькованим нерівними
сонячними ієрогліфами,
снувалась думка:
то падала до тебе на коліна
і притихала там,
укрита твоїм теплом;
то лякливо-збентежено,
караючись нестримністю
та, разом з тим, мов ураган,
вривалась у потік твоєї крові
і пила з неї ніжність,
переливаючи туди свою.
А у грудях шалено билось
неупокорене серце,
що вже не належало собі
та рвалось у обійми до твого.
29.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2013
Милий! Коханий! Серце у вогні!
Чом же без тебе минають ці дні?
Лягають на душу пісні смутні,
Прийди до мене бодай у ві сні.
Ясним місяцем заглянь у вікно,
Стуком в мені відізвися весни.
І любов’ю розлийся дочасно,
А казку візьми у феї в займи.
Хай заграє оркестр нам тихо вальс:
Я віддам, ти візьмеш мою руку
І поведеш у колі танцю нас,
Зріднені, вслухатимемось в злуку.
28.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2013
Стікає щем, ховається в тумані,
У видивленій очі впалій пелені.
Роки маніжаться в думках надбані,
Ті озиваються у глибині душі.
Шліфовані, мов камінці водою,
У новім глянці зріднені із майбуттям.
Вкриває час, умивані сльотою,
Сліди минулого, огранені тертям.
І відблиск сонця теплотою в грудях,
Твої обійми, вкраплені у долі суть.
І хоч щосили стримуюсь на людях,
До тебе, любий, всі мої стежки ведуть.
22.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2013
Распахнул сердце ветер и я полюбила,
Когда вишни цвели, а метель их кружила.
Алый снег лепестков безмолвно ложился к ногам,
Телом нервная дрожь, снова молилась Богам.
Миру открыта, в танце страсти стонала душа,
Ведь до сель не познавала её глубь до конца.
Улыбалась, не знала, тронет печали венца:
- Ты мой, никому не отдам, - всё нашептывала она.
Я приду в твои сны, миленький, спелой грешницей,
Ночка станет для нас привольной кудесницей.
Совью гнёздышко ласточкино подле окошечка.
Тревожно. Душа без тебя - изба брошена.
19.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2013
За за фіранкою часу, що невблаганно штурхав у спину,
Накопичувався, розливався по тілі краплями поту, сум.
Він змішувався з повсякчасним, блаженним потягом любові,
Розпалював бажання, щоб скрутити їх у один тугий жмут
Та шмагати ними сутність, відвойовуючи у тверезості
Дещицю свого вагомого існування, вирізнення,
Сфокусованого на розбитті укорінених догм,
Відкидаючи суперечності, як розтрісканий старий трон,
Що летить у капище, де рвуться ввись язички полум’я,
Охоплюють душу, підносять до нового ступеня пізнання.
Де, мов на стовбурі сухого дерева,
Скрапленого живильною весняною вологою,
Прорізуються тендітні, беззахисні пагінці,
Що лякаються подихів рвучкого вітру,
Зароджувались незвідані, розхристані почуття.
Вони тремтіли, згадуючи жах темряви, та захлинаючись,
У пориві нестримності, жадібно вбирали у себе світло,
Світло надії, породжене доторком щирого тепла
І несли його, заглиблюючись у сутність буття,
До витоків свідомості, прищеплюючи, викохуючи там,
Виплекане збіглими роками, право на щастя.
16.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2013
Отчего же, мой милый,
В твоём сердце грусть?
Иль метель за окном
Закружила мечты в стае туч?
Не впускает весну
В душу ветер, крепок сургуч,
Резвится вьюга,
Наметая сугроб? Ну и пусть!
Ты впусти внутрь себя
Наслаждение из вне и, как во сне,
Грудью шумно вдохни
Наваждение слепой любви.
Просто помни!
Ты родной человек мне на этой земле
И, чтобы в жизни не случилось,
Прошу, себя береги!
15.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2013
У прірву скинуті роки в чеканні намарнім,
Мов ті перелітні птахи, надії всі безхмарні.
І клубиться зойк у прорізі вікна туманнім
Та на скронях павутинням у любощах плеканні.
Й усмішка квола сколихнула нутрощі душі,
Сиділи поруч, пам’ятаєш, то були я і ти.
Не посміла щось сказати, гортала папірці,
Мліла в тривожному мовчанні, ти вирішив піти.
У збляклім погляді думок потік сльозою біг,
Життєва книга - розпис кров’ю у Всесвіті на вік.
І той шлях, котрий через нетрі проліг, - лиш забіг,
Що чуле серце, залізом кованим з горна, обпік.
12.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2013
Твоє ім’я зринає з вуст тремтячих
І ніжне ехо у душі живе.
І іскорки ув очах голУблячих,
А серця стукіт гулкість тиші рве.
Тебе зову у шир розкрити руки,
В них я сховаюсь від краплин дощу.
Наллються в грудях та розквітнуть бруньки,
По тілу пристрасть кров’ю рознесу.
10.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013
В моїм серці вирує весна
І клекоче та б’ється у груди.
І набатом гучним калата,
Не несіть, хмари, снігу полуди.
В очі ллється мана синяви,
Підбиває забутися в злеті.
І душа прагне висі, туди,
Де кохання розкинуло сіті.
І в долонях вмістивсь цілий світ,
Нагорни мені перлів з веселки.
Найдорожчий в житті самоцвіт,
Своє серце, віддай без утайки.
09.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2013
Душею тулюсь до тебе,
Вбираю пряну спілість.
Манить тепло назбиране,
Помножене на зрілість.
Купаюся у прихистку
Хмільної його хвилі.
Думками геть заніжену,
Заколисай в пориві.
В покрові поцілунковім
Розкриє тіло лоно.
У сплетінні барвінковім
Замкне любові коло.
07.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2013
Тяжело одной.
На празднике
жизни
быть чужой.
Слеза в глаза.
Твой взор
небрежный,
с высока.
Жребий тепла.
Затеряна
в пространстве
его весна.
Болевой порог.
Ты, как и прежде,
всё так же,
дорог.
Без рёбер клеть.
Хлещет разум
огненная
плеть.
05.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2013
Благоухает клич весны ретивый,
Сбрасывает застоя сон земля.
На ветке дуба слышится счастливый,
Ветром ведомый голос воробья.
Несутся тучи, зимой пугая,
Летит косой и запоздалый снег.
Ложатся на пути трамвая
Снежинки нежные в объятья нег.
И луч ласкает их томным взглядом,
Слезится хрупкий ручеёк тоской.
Из крон деревьев тёплым каскадом
Ниспадает свет в поток мирской.
02.03.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2013