| Сторінки (13/1275): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
В світлі дня просиналась зажата душа,
Чари повні спадали повільно.
Відчувала в собі від краси втікача,
Що холодністю кутала хмільно.
Круглий місяця диск заглядав у вікно
Та магнітом притягував погляд.
Ворохобив у пам’яті все, що було,
Що не спишеш, як жарт, за недогляд.
З чим підеш в сприйняття сивочолих років,
В атрибут нескінченності ночі.
Доки вогник тепла у душі не змілів,
Доки жити тобі стане мочі.
Нині ж сонячний день пломенить з висоти,
Божий промисел шле благодаття.
Ніжні квіти весни, - стань зі світом на Ви,
В дар отримай земне, тихе щастя.
07.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
У тобі відізвусь я не раз
Тим струмком, що весною дзюркоче
І так ніздрі приємно лоскоче,
Забавляє і погляд, і душу.
Серце мовить: кохати я мушу,
Та любити життя, яке є.
Сонце сходить твоє і моє
У ранковім яснім ареалі.
Крутить вітер скрипучі педалі
Із під гори на гору і донизу,
І завмерлу сколихує тишу.
Котить сніп із немитих доріг
Та шукає єства оберіг,
Де зіщулений внутрішній крик, -
Крихкий спокій, а в ньому сірник.
Лиш покритка стоїть край дороги,
Сухі очі, порепані ноги.
Хор птахів у дубовім гайку
Прославляє весну ще одну.
Славлять день, проростає зело,
Щоб до кожного в дім щастя йшло.
05.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2020
Не мовлю вже у голос про війну,
Вона прокляттям в’їлася у серце.
Минає час, дивлюсь я на свічу,
Ковтаю сльози згірклі надщесерце.
Мигтить свіча, колишеться вогонь,
А бліда тінь торкається обличчя.
Перед очима стрічка від погонь,
Минулого, що все ночами сниться.
Прожите, зазвичай, то не кіно,
Не перегодиш заново сюжети.
Попутний вітер хвацький і вино
Хмелять бунтарський дух, бронежилети.
Упали друзі: стогін, кров, журба,
Ще тліє згарище подвір’я з садом.
І підіймає в новий бій судьба,
І накриває ворог лютим градом.
Вони ж ідуть вперед, у боротьбі,
За волю, рідних, неньку Україну.
І сивочолі, юні й молоді,
Пліч-о-пліч за свободу, в ім’я миру.
30.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2020
Сонце світить ясніш, як весна у душі,
Теплий погляд на мить зупинивсь на гіллі.
Наливають бруньки на бузковім кущі,
Подих вітру приніс соловей на крилі.
І синичка в садку прославляє весну,
Сойка йойкає щось: не лишайте одну,
Скоро місяць зійде, буде лячно без сну,
Спокій прийде тоді ,як я пару знайду.
Бо у парі й біда так не тисне думки,
Як об руку рука у незнанім путі.
І у серці любов, і роки - невзнаки,
Аж у грудях щемить, як в сім’ї, у гурті.
28.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2020
Прилетіли шпаки,
Осідлали дроти.
Вітер крилами тріп,
А в душі кипить окріп.
Ми є ми чи не ми,
Чи собі вороги?
В’ють вірьовки думки,
Постріл в серце, -терпи?
Мозок б’є в барабан,
Бо на шиї аркан.
А на тілі рубці,
Свіжі рани й бинти.
В світі лих смужка,
Їм не видно кінця.
А навколо краса.
Сонце, кицька і я.
23.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2020
Не торгуюсь з весною за спів солов’їний,
Щоб у вербах розлогих почути одній.
Молодіє душа та шепоче: єдиний,
Крізь неясність у часі залишаєшся мій.
Ти в набухлих бруньках, що милуються в річці,
В шматку неба, де хвилі несуть голубінь.
Хіба щастя ще іншого треба, ніж в стрічці,
Малювати словами кохання глибінь.
І купатись у сонячнім злеті миттєвім,
У сердечнім натхненні жаги до життя.
Розчинитись в тобі, у посланні чуттєвім, -
Оберегом веселку зішлють небеса.
20.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Він шукав її, а вона його
У потоці життєвих доріг,
Що конче мали перетнутись,
Бо це були їхні Долі,
Неминучість,
Запрограмована Всесвітом.
Для неї він став Повітрям,
Вона для нього Сонцем,
Бо на відстані зігрівала його душу,
Що уже починала забувати,
Що окрім бруду є ще непідкупність,
Чистота сутності,
Котра непідвладна ні волі розуму,
Ні плинності часу, ні чварам,
Що є лиш нашаруванням,
Дань хижачці-цивілізації,
Яка здатна спотворити
Внутрішній світ слабких
Та не в змозі подолати того,
Що відчувають двоє,
Обійнявшись душами.
Душі стають стовпами,
Котрі підпирають небо.
08.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
На губах червоніє помада,
Очі вперто вивчають асфальт.
І весна, що прийшла, не розрада,
Бо у серці хандра не на жарт.
Панорамна картина строката,
Мов галактики різні світи.
Виринає в садку рідна хата,
Час зове, що пора вже іти.
Зірне небо схилилось додолу,
Мрія манить любов’ю, яснить.
Підіймає на крила ще кволу,
Не забути ніколи ту мить.
Щастя й радість, тепла порятунок
І ковток гіркоти на вустах.
Шлях життєвий проліг між морщинок,
Чи підвладний бо волі ще страх?
Страх у того, хто віри не знає,
Хто блукає між двох берегів.
Неприкаяність біллю карає,
Для добра нас Господь всіх створив.
02.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2020
Вдивляюся у велич піднебесся,
У синь між хмар, в озимину, у гай.
Вчарована, я - Мавкою зовуся,
Ввібралася душею в рідний край.
У лебедину пісню й солов’їну,
Де над рікою схилена верба.
Де вітер заціловує калину,
Поруч пливе, поскрипує, гарба.
В принишклім лісі скрекотить сорока,
Розносить звістку про весну нову.
Застелила очі тепла поволока,
В серці любов і нею я живу.
27.02.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Розгулявся дужий вітер,
Свище в продухи дахів.
Дощ краплистий сипле бісер,
Спише січень у архів.
Десь кредит довіри мінус
Та для друга теплий плюс.
Рятівний на благо пандус,
Щоб не збивсь із ритму пульс.
Сторінки гортає думка
Вже минулого життя.
На межі тоненька струнка,
Перейдеш - без вороття.
Ворошитиме безсоння
Німі тіні по кутках.
Ранок стишиться на скронях,
Ледь усміхнених вустах.
А буття зовсім байдуже
Все тектиме між віків.
Хтось любив, а, хто не дуже,
З часом скаже, - не зумів.
10.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Ой, ти, зимонька, зима,
Полякала і пішла
У далекі, у світи,
Де савани й злі вітри,
Нафта, газ - чудні труди.
Хто тут винен? Я чи ти,
Що знедолена земля?
Закачати б рукава,
Тільки, як? Кому й за що?
Не життя, а - "кінь в пальто".
Ванги, Мессінги, Нечай...
Апокаліпсис, зважай!
Може, - так, а, може -ні,
Щось, тривожно на душі.
Брату брат вже не рідня,
Як за гроші в них гризня.
Що пошана, що ганьба,
Коли в палки два кінця.
Зміниш вектор правоти
Й чорне - біле? Розбери...
Невідомість... Куди йти?
І на вухах локшина,
Й на городі бузина.
03.02.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
Без зупину з небес падав сніг на гілки,
Одягала зима в пишні шуби дуби.
І притихнув садок у продовженні сну,
Не будіть і мене, не лишайте одну.
Диво чудного сну хай гойдає мене,
Поруч мати сидить та кудельку пряде.
На крючку біля печі колиска висить,
А вірьовка на ній у задумі скрипить.
Пісня з маминих вуст колисала дитя,
Не шуміть же, вітри, те маля, то є я.
Перший крок нетривкий, дайте, тихо ступлю,
Може, долю свою непросту ще присплю.
Хай дорога біжить у життєву ріку,
Щоб не знати бо зрад на своєму віку.
Та дорога пройшла через щастя і біль,
Крізь любов та печаль і утрати ще сіль.
29.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
Щось втрачаєш, щось знаходиш, -
Каже мудрість вікова.
Сонце теж по колу ходить,
Де й завія снігова.
І посуха у пустелі
Палить квітки ніжний цвіт.
А в глибинних акварелях
На коралах цілий світ.
Огризаються гармати,
Б’ють у відповідь вогнем.
У молитві щирій мати
Заховала серця щем.
Край дороги, де тополя,
Хилять плечі вниз роки.
Що пізнав, те є від Бога,
Маєш й славу, й честь, й гріхи.
27.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Виплакала долю гіркими сльозами,
У кожній краплинці все, що поміж нами.
Виливала душу терпкими словами:
Чом ідеш, коханий, іншими стежками?
Чи ж я не любила, чи не шанувала?
Коли був далеко, з путі виглядала.
Не спала ночами, молилася Богу,
Щоб, як небезпека, посилав підмогу.
На світанку в росах рушник полоскала,
До серця, що билось, руки прикладала.
Розпирали груди стиснуті ридання:
Світе мій, любове, щастя сподівання.
15.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Поліський краю мій,
Зелень лісів та синь озерна,
Садів квітучих дух
І співи солов’я у вербах.
Чорниць красиві очі
Поміж дрібних листків,
Де під густими кронами дерев
У гіллі вітерець шумів,
Де Мавки лісові
І маки між полів.
Де полум’я в печі, -
Та магія, що Бог створив.
Стікаю в землю я
Та силу черпаю і п’ю
Єством своїм усім
Подих життя, і цим живу.
Вслухаюся у стукіт серця,
В нім пласт віків.
Я -українка, він не змілів.
Кров предків між снігів
Сльозою скапує з води.
Пруг сонця золотить сліди,
Мої сліди, щоби вписати їх
В код нації.
Хай квітне в мирі й щасті
В калиновім вінку!
10.01.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2020
В лузі вітер гне калину,
Хилить гіллячко додолу.
Виросла в лиху годину,
Чим зігріти душу голу?
Місяць в небі самотою,
В хмарах сивих мріє.
Обійнявся з дрімотою,
Пробудитись не посміє.
А калина в зимну скруту
Серцем плаче в ніч тривожну.
Й пугач сіє в темінь смуту,
Щось кричить у даль морозну.
Обступають калиноньку
Звідусіль химери дивні.
Прихилити б голівоньку,
Щоб до друзів, що надійні.
02.01.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2020
Засніжило й загуло!
Красота, гайда, в село!
Спокій там і тиша.Ша!
Розуму віддушина.
Крикне півень уві сні,
Порося: "Кувік", - в хліві.
Пилка гейкає в ліску,
Лід застигнув на ставку.
Вітер дмухає в обличчя,
Простір пхає в передпліччя.
Кучерявиться димок
І торкається думок.
Що важливим є у світі?
Що заховане в суцвітті,
В середині нас самих?
Що штовхає нас на гріх?
Ненависть у грудях б’ється
Та змією заздрість в’ється.
Ллється кров, іде війна,
Ще здригається земля.
Нам би миру та любові,
Хоч до бою ми й готові.
І тепла, обіймів щирих,
Днів нових, просто, - щасливих!
З Новим Роком, любі друзі
І всі ті, хто є в окрузі!
Хто несе злагоду й мир,
Хто, по праву, - тим кумир!
28.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
В прохолоду ночі скапує сльоза,
Днів забутих просинь - сірі небеса.
Падає неспинно дощ на картуза,
Опудало плаче - мокрі рукава.
Де ж ти загубила пухкий сніг, зима,
Щоб мене укрити сили ще нема.
Очі видивляю в тузі задарма,
Додолу спадає пелена німа.
Озимі у полі жовкнуть вже стеблом,
А треба, щоб завше був хліб за столом.
Каверзи природи нині стають злом,
Впору дарувати їм за це диплом.
22.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Люблю, чекаю, в щемі плачу
Від болю, радості й печалі.
Притихну в щасті, як побачу,
Тебе, мій милий, на вокзалі.
На груди кинуся в обійми
Такі вже рідні та гарячі.
І зазвучать у серці прийми
Роками звірені й терплячі.
Із вуст до вуст із поцілунком
Душа у душу переллється.
Тіла наповняться світанком,
Що раз в житті тільки дається.
Світло кохання, як та зірка,
Сяє з ночей туманом вкритих.
Любов від Бога - вища мірка
В подій раптових лабіринті.
19.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2019
Життя...Життя...Політ сніжинок,
Що з неба впали білим полотном.
Спішиться час ще на дожинок
Незайманість пролити під вікном.
Молочність зігріває погляд,
Хоч від природи й холод додає.
Років минулих гарний спогад,
У кожного ж у пам’яті він є.
Родина, дім - любові кредо,
То спокій у притомленій душі.
Величне в звичнім - знаю твердо,
У простоті відносин, в тишині.
І, хай не повернеш вже кроки,
Які відбитком сліду на землі.
Хай чистота торкнеться думки
І не розсіється в зимовій млі.
13.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Під навісом лопочеться вітер,
Стугонить та тікає під дах.
Назбиралось у серці знов літер,
Лину з вітром в коханні, мов птах.
Щемно й радісно зиму у леті
Зустрічати між хмар край воріт.
Біля фіртки років чутно шепіт
І в пастельні тони вбрався світ.
Я ж горнуся до мрії в бажанні
Поруч бачити завше тебе.
Додивлятися сон на світанні,
Прихилившись на любе плече.
08.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
Темна ніч опустилась на землю,
Морозець щипле залишки трав.
Посріблив при дорозі тополю
І мій спокій життєвий украв.
Зупинився на хатнім порозі,
У відмірянім кроці аршин.
Розгубились думки голомозі,
Геть розбились об товщу вітрин.
Однозначність чепурить дволикість,
Повсячкенності стійкий декор.
Із пітьми підіймається хтивість,
Як відозва на рабський покор.
Рух життя ж у поклін до погосту,
Де за все буде складений звіт.
Не знайдеться відкупного кошту,
Щоби смерть не прийшла до воріт.
25.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Впала крапля холодна в долоню,
Що зі стріхи зірвав вітерець.
Кинув пасмо волосся на скроню
І побіг у гайок навпростець.
Шепотів щось калині завзято,
Цілував м’яті ягоди в щем.
В душах нишком прокинулось свято,
Накривала їх осінь плащем.
З пізніх квітів парча, а ще листя,
Золотих всіх відтінків фасон.
Такі різні в житті та змоглися,
Щоб без клятви серця в унісон.
Не у клятві, у щирості чистій,
В хмурий день неба звід із зорі.
В Славі Матінці нашій - Пречистій,
У поклоні за силу - землі.
17.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Сіє мжичка крізь сито мокроти,
Заховала схід сонця в туман.
Чинить розум безмовний супротив,
Щоб не мати сутужний обман.
Пробігають події думками,
Як літа проминали, мов сон.
Не можливо сказати словами,
Що в душі раптом стало хрестом.
Паралелі доріг й перехрестя,
Що химерно в єдине сплелись.
Що торкались любов’ю зап’ястя
Чи тікали у ночі, як рись.
Що смішили, хворіли і сльози
Чи то щастя, чи болі лились.
Не дає нам Господь, що не в змозі,
Понести ми у сяючу вись.
16.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
І у снах, й на яву та в думках
Я горнулась до тебе роками.
Трепетала у дужих руках,
А кохання текло поміж нами.
Відганяла зневіру й журбу,
Коли ти був далеко від мене.
Вітер шарпав, як в полі вербу,
Не зміг серце зробити студене.
Я стояла край шляху одна,
Видивлялась тебе із далечі.
Тисла груди чужа сторона,
Накидала розлуку на плечі.
Та розлука пекла у душі,
Серце рвала на кусні щербаті.
Ти приходив у снах і тоді
Всі думки враз ставали крилаті.
12.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019
Я йшла молодим лісом, вдихала запах прілого листя, хвої і моху. Мрячив дощ та на душі було тепло, бо я ступала поміж дерев посаджених моїми дитячими руками. Саме так, дитячими. Мені тоді було років дванадцять, не більше, коли я зі своїм двоє рідним братом Сашком на пару садили молоді саджанці сосен та беріз. Чому ми? Вочевидь, це мали робити наші батьки та вони поміркували, що діти також зможуть впоратись із таким фізичним навантаженням і були праві, бо ми це робили із задоволенням для себе.
І, от, мій ліс зустрів мене приязно та щедро обдарував осінніми грибами. Правда, білі майже не траплялись, все більше полячки, якими я поступово й заповнила свою корзинку. Та парочку білих грибів я таки знайшла і, що дивне, вони настільки мали білі шапки, що я здалеку прийняла їх за поганки, котрі потрапляли на очі доволі часто.
Із лісу я поверталась додому втомлена та у піднесеному настрої, бо ліс несе у собі цілющу енергію спокою, упорядковує думки та додає наснаги до життя.
11.11.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2019
Я - просто жінка,
Вільна й не вільна у виборі життєвім,
Звичайно ж, є і слабкості миттєві.
Я ж просто жінка,
Іду осінніми стежками
І прагну висі, як птаха, хай із вітром та дощами.
Як кожній жінці,
Бажається добра в родині,
Щоби у розв’язанні спірності були єдині.
В жіночих генах
Ніжність та любов,
Тепло, обов’язок, кохання, щоб покров.
Аби відвертий сміх
І сльози щастя у очах,
І, дай, Господи, ніколи не пізнати слова страх.
Страх відчаю, тривоги, болю
Та відчуття, що втрапив у неволю
І йти вперед, бо є життя, твоє життя
Й воно не має іншого покрою.
07.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
- Чуєш, Галько, зробив із жінки чоловіка.
- Та ти що! А хто ж то такий спритний, Стефко?
- То ж Федько наш Курниківський.
- І, шо? Зі своєї законної чи з котрої іншої?
- Зі своєї, до інших ще тота черга не дійшла.
- Ти, дивись, який вдатний!! А як?
- Заходжу я до них до хати за сірниками, а Федь лежить ув обіймах із кралею, душею чистою та світлою і ціну та собі добре знає, на тілі і клеймо і печать.
- От, зараза, той Федір! А ти казала ж, Стефцю, що у нього ж нікого, окрім своєї жінки, нема?
- Певно, що нема, може уже і своя, Галю, не своя, бо сорока двох градусна у нього ниньки в домі голова.
03.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2019
Літа мої сивочолі, літа,
Десь крапля сльози, десь просто роса.
І ти вже не той, і я вже не та,
І осінь митає, що золота.
Хмари клубляться, сльозять й небеса,
На захід сонця вогню полоса.
Для мене ти путівник у життя,
Напитись досхочу б твого тепла.
Гукаю в ніч, де темінь вікова,
Тремтять від хвилювань мої слова.
Що є в мені, розділене на два,
Те - суть кохання, то краса жива.
30.10.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2019
Я не знаю, мій милий, не знаю,
За що доля карає тобою.
Бо без тебе живу й знемагаю,
Бо без тебе не маю спокою.
В моїм диханні часточка серця,
Що у грудях твоїх так пульсує.
Не буває життя, щоби скельця
Не розбились, де ж щастя ночує?
Місяць в небі міняє окрайці
І освітлює холодом спину.
Завмирають зірки в дивнім танці,
Життя стежка біжить без зупину.
Ти ж, як вперше, вриваєшся в ранок,
Щипле душу осіннє видіння.
Почуваюся знову я п’яно,
Очі в очі і - гріхопадіння.
22.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
Пахне осінь принишклим листком,
Що тривожно тріпоче на вітрі.
Ну, а серце гортає альбом,
На сторінках якого те, вічне.
А у серці весни пагінець,
Бо у грудях палає кохання.
Він для мене Господній вінець,
Як надія на щастя остання.
І хай осінь міняє наряд,
Шарудить листопад під ногами.
Я знайшла зачарований клад,
Що в душі підіймає цунамі.
І кидає у вир почуттів,
І до милого лине ночами.
Пригортаюсь до нього без слів,
Як ріка між двома берегами.
19.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019
Колобродить час в цямрині,
Де тече життя ріка.
Витягає мати з скрині
На дорогу рушника.
Візьми, сину, в ім’я слави,
В ім’я рідної землі.
Щоби ворог зазнав кари
У нав’язаній війні.
Гіркне біль уже роками,
Матерям в грудях пече.
І недоля поміж нами,
Й не розправити плече.
Плаче ненька Україна,
Як здригається земля.
Чи то є така провина,
Що любов не до лиця?
Що свобода - не сваволя
У серцях пашить вогнем.
Що всього миліше воля,
Ми за неї в бій ідем.
19.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019
Із перехресних доріг,
Мов безгрішне дитя,
Я вступила у ліс,
Де калина рясна.
Мухоморний там рай
Та терпляча земля.
Під дубком молодим
Пляшка і не одна.
На лавиці старій
Хвої голковий стрій,
Аж присісти туди
Захотілось самій.
Сироїжка ось тут
Загорілась вогнем,
Як тривожний сигнал,
Що її не берем.
Бо отрута у ній,
Те, загроза життю,
Краще рижу козу
Серед сосен знайду.
Та й піду у гайок,
Де берізок танок.
А над ними хмарки,
Як суворі граки.
Вітер в кронах шумить
І так щемна ця мить.
Осінь пряжу пряде,
Убрання золоте
Погляд ловить в магніт
І років тлінних гніт
Розпорошує вкрай,
А в душі водограй.
То родинний поріг
Шле з дитинства привіт.
Залишив у душі
Він тепла дивосвіт.
10.10.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2019
Прийшла осінь золота,
Урожай збирать пора.
Кинеш оком, ох, краса,
Все б доправить до двора.
Ой, ти доле, ех, біда,
Живу жінка я одна.
Як та пташка без гнізда,
Чоловічого б плеча.
Лежать в полі гарбузи,
Нема сили їх знести.
Хочеш плач, а, хоч кричи,
Якщо сам, краще мовчи.
Щоби зорано й тепло,
Щоби сіялось зерно.
Щоби серце розцвіло,
Бо кохання в дім прийшло.
І, як вечір надійде,
Гомоніть про те й про се.
Час ділити пополам,
Щоб жилося в мирі нам.
А, як вийдем на село,
Те від заздрощів гуло.
Що розумний та під стать
І для мами гарний зять.
05.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
Мріє істина в краплях прозорих дощу,
Що повільно стікає сльозою у землю.
Чи для себе її за життя віднайду,
Чи тоді, як над тілом своїм схилюсь мертвим?
І в безсмертя занурюсь наступний виток,
Якщо буде заслуга на волю Господню.
Може, в іншім бутті щирість - то не порок,
За що люди у бруді купають, як хвойду.
Не втікала ж від долі, приймала, як є,
Підставляла й плече, хоч і кволе, в потребі.
Мала серце відкрите для всіх я своє,
В чужім горі схилялась у щирій жалобі.
І несла в собі слово, любов і журбу,
І розлуку, й довіру, й кохання причастя.
І вступаю у осінь життя вікову,
А круг мене палає жертовне багаття.
03.10.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2019
Я холону душею від холоду твого...
Цьвохкає дощ моє серце й пече
В ньому байдужість твоя.
Вітер шарпає груди й гу-гу, гу...
Гудуть у свідомості біль, сіль.
А тіло скоцюрбилось із думкою
Про осінь, в котру я іду
І стою одиноко у безвість закутана,
Як те дерево з листям рудим,
А щастя розвіялось димкою в дим.
Забуті тобою і ласка й тепло,
А, може, для тебе мене й не було?
Здригається тіло в риданні без слів,
Як тоді, коли викидало кохання зі снів
І тривога гасила усі почуття,
Бо поруч тебе гуляла біда...
Чи й тоді не була я твоя?
Уклякала в молитві, щоби берегла,
Бо без тебе і я б не жила.
Як же жити я маю віднині?
Душа в’язне в подій павутині
І заклялає...
Ти є. Мене немає...
01.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019
Перша паморозь впала на трави,
В сонці вранішнім грає веселка.
Позолота осіння в оправі,
Поміж неї біжить тіні змійка.
Вітер з листям шепочеться стиха,
Гне в поривах любові додолу.
В тих обіймах немає ще лиха,
Силу вітер бо вибрав спокволу.
Небезпека чатує на варті,
Присипляє у ласці тривогу.
Розіргається буря в азарті
І посиплеться лист на дорогу.
І від квітки залишить осердя,
Мов пір’їнки, підхопить пелюстя.
А по хвилі знайде милосердя
Й кине їх на зморожене груддя.
Й полетить десь у сад чи діброву,
Закружляє з охапкою в парі.
Як знеможеться, впустить покрову,
Відпочине й гайне в нові далі.
І зачепить хмаринку за п’яти,
І гайда веселить піднебесну.
Він є вітер й на те, що казати,
Має сутність беспутню та чесну.
25.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2019
Біля річки, край дороги,
Верба коси полоскала.
Задивлялась на пороги,
Де вода стрімко тікала.
Вода чиста, як те серце,
Що в коханні потерпає.
А кохання - душі скерцо,
У вогні горить, палає.
Вогонь гріє дні осінні,
Теплом тіло обіймає.
Почуття живі й нетлінні
В осінь стрічки заплітає.
Кольорові барви ясні,
Як те сонце, як листочок.
В літі бабинім прекрасні,
В сріблі скронь єднань місточок.
23.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2019
В небі осіннім веселка
Світ розчахнула навпіл.
Барви яскраві здалека
Очі милують й довкіл.
Крапля холодна упала
Раптом на вію одну.
Крилоньки думка складала,
Горнулась у самоту.
Втрати й здобутки всі ревно
Час сторожив із хрестів.
Славив хороше й душевне,
Острів гріхів, щоб мілів.
Славити Господа буду
Словом я щирим своїм.
Серце очищу від бруду,
Щоби позбутись руїн.
19.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2019
На світанні встала я
І косила і гребла,
Піч топила й хліб пекла,
Ще лагодила хліва.
Задивлялась на джмеля
Й на сусідського коня.
На метелика на квітці
Та на кицьку на доріжці.
На листочка, що шумів,
Розказати щось хотів.
Певно, те, що осінь знову
Одягла свою обнову.
Он, і ластівки у ряд
На дротах усі сидять.
Вже у вирій їм пора,
Чути й крики журавля.
В небі тягнуться ключі,
Розбивають синь в журбі.
Осінь - підсумків пора
Й те - не вигадка - життя.
15.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019
Догорала зоря на зорі,
Перший промінь лягав на осоння.
Хмарки бігли кудись у вікні,
Гарне марилось щось із просоння.
На подушці ще відтиск руки
І теплом пахне тіло із ночі.
Ще б торкнутись твоєї щоки
Та з любов’ю поглянути в очі.
Ранок добрий, - сказати, вставай,
Мій коханий, заваримо кави.
Як колись за столом, зазвичай,
Я ловитиму усміх ласкавий.
11.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Гомоніла душа до душі,
Обіймались теплом у тривозі.
Надбігають осінні дощі,
А вони ще зустрітись не в змозі.
Й розливаються щемом в туман
Вересневої, в досвітку, днини.
І шукають між листям талан,
Що життєві дороги згубили.
І печаль закрадається в них,
В перемішку із ніжністю ллється.
Скоро осінь пошле падолист,
Їхня ж осінь в чеканні минеться.
Та душа все душі гомонить,
Що у літо ввібралась назавжди.
Що кохання зимі не спинить
І не треба ні кривди, ні правди.
08.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019
Тиш...Палець до губ...
Не будіть тишу, оту, зіркову,
Що так рясно обсипала небо.
Осіння ніч... Яка краса!
Аж дух перехоплює!
Дивовижа! Мільярди ліхтариків!
І всі манять зір, блимаючи
Яскравими світлячками
Так низько, що, здається,
Вони над самісінькою твоєю головою.
Отак і стояв би, зачарований
Безкрайньою величчю
Сивоголового Всесвіту,
Споглядав би за хмарками,
Що пливуть собі мимо:
То ховають місячну скибку,
То, раптом, відпускають
Зі своїх пухких обіймів на волю.
А зірки туляться до нього,
А ти стоїш і пропускаєш
Ту Вселенську любов через себе
І знаходиш умиротворення,
Стаєш невід’ємною часткою Творця,
Часткою всього живого планети,
Ймення якій Земля!
06.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2019
Підкралася осінь глухими стежками,
Де трави зруділі обабіч сплелись.
Скрипіли із сіллю вози з чумаками,
Цвіла у діброві калина колись.
А нині червоні плекаються грона
В манірнім поклоні до скибки землі.
Кричить щось тривожне у леті ворона
І будить у серці пригаслі жалі.
Років пережитих утрачені кроки,
Що безвість поглинула в холоді снів.
Щосили утримую в грудях неспокій,
Хоч знаю, що осінню кожен хворів.
01.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2019
Ой, ви крила, мої крила,
Часто ламані вітрами.
Україно рідна, мила,
Закосичена ланами.
Важким колосом пшениці,
Щоб пеклися паляниці.
Синім льоном край криниці
З дном дзеркальної водиці.
Там у небі жайвір в’ється,
В душу ллє тепло піснями.
Лиходійство хай минеться,
Запанує мир між нами.
Тільки в мирі слава честі
Гіркі сльози зітре з вії.
На життєвім перехресті
Четвертує дні німі всі.
21.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2019
Торкаюсь, торкаюсь, торкаюсь
Єством до єства у цілунку.
І тілом усім припадаю
До тіла та стримую думку.
Струмує до лона гаряче
Хотіння любовної втіхи.
Нехай, може, те необачне,
В коханні незвідані віхи.
Твоє, моє протистояння
У герці сваволі доречне.
У бурі овацій мовчання,
Оте, що здавалось безпечне.
Вберусь у тепло і зомлію,
Триматимеш в ніжних обіймах.
Від запаху твого хмелію,
Ловитимеш дрож у колінах.
14.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2019
Скрекоче у вільсі сорока
В розмореній сонцем судомі.
Діймає живе усе спека,
Бровко десь дрімає в соломі.
Барвистий метелик тріпоче
Споквола натомлені крила.
Їх вітер пустує й лоскоче,
Летить на квітник бджілка сміла.
І яблунька віти струсила,
Додолу скотився разочок.
На жовтий бочок оса сіла,
У м’якоть вп’яла хоботочок.
Й трава поруділа зомліла
Схилилась стеблом до землиці.
Шуляк розпростер хижі крила,
Парить, а під ним хвіст лисиці.
Руда господиня хитрує,
В кущах заховалась ліщини.
Собі вона також пантрує,
Нічого не їла пів-днини.
А сонце в зеніті безжально
Пече у безхмарному небі.
І очі криничні благально
З цямрини кричать вгору пробі.
13.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2019
Зворушує вечір щоденно
Перлину кохання осяйну.
Тремтить у душі вона ревно
Та мрію пестує потайну.
Пече на долонях єднанням
Сердечного дзвону земного.
Впиваюсь стократним бажанням
Любити тебе лиш одного.
Літа за літами мандрують
У світ, де немає вертання.
Буває, й на ласку скупують
Та віра дає сподівання.
На стежці сопілкові кроки
З малиновим квапним звучання.
І в голосі втрачені строки,
Я - пристань твоя без вагання.
12.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Плакала над ними ніч зірками в небі,
Ясні смолоскипи вклонялися землі.
Схилилась над сином матінка в жалобі,
Свічку уклала в руки, спочив син в труні.
Ой, сину, мій сину, гірка та година,
Поглянь, біля тебе зібралась родина.
Зупинились стрілки з вибухом снаряда,
Як же я, дитино, дам собі я раду?
Усмішку покрила тінь із потойбіччя,
Холодом торкнулась любого обличчя.
Не погляну більше у твої я очі,
Рідний мій синку, журитимусь щоночі.
Стану на коліна, прохатиму в Бога,
Щоби твої браття дійшли до порога.
Щоб їх зустрічали живими з дороги,
Щоби всі діждали Волі й Перемоги.
08.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2019
Моя Вкраїно, розіп’ята в мені,
Окроплена червоно раптом в болю.
Вдяглась у чорне в нав’язаній біді,
Жменями сиплеш білий сніг на скроню.
І жнеш стоїчно осколковий врожай,
Ковтаєш сльози зранених героїв.
Замішуєш злість на слові поважай,
Щоб ворог врешті-решт його засвоїв.
Брудний огризок у пам’яті застряг,
Метою де - відродження спокуси.
У посвисті куль наш синьо-жовтий стяг,
Руки до Неба - миру просять люди.
07.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Сонцем будь мені в дні невідомім,
Як вмовкає в душі камертон.
Хай бушує безмежності гомін,
Де в коханні відсутній кордон.
Стану квіткою ніжно-тремтячою,
Як зігрієш своїм ти теплом.
Стою в темряві ночі незрячою,
Прихилися ясним ти чолом.
Розсип сміх із очей прямо в очі,
Хай по тілі мурашки біжать.
І від серця ключі я охоче
На долоню вкладу в благодать.
Стану квіткою ніжно-тремтячою,
Як зігрієш своїм ти теплом.
Стою в темряві ночі незрячою,
Прихилися ясним ти чолом.
04.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2019
Небозвід ніч цяцькує зірками,
Заціловує сосни та клени.
Одягли з хмар пухнаті панами
Й не шукають раптові дилеми.
І ясніє між гілок сердешно
Кособокою скибкою місяць.
І зворушує в серці сакральне,
Почуття, що в собі воно містить.
І до тебе, коханий мій, милий,
Ллє доріжку з мережива срібну.
Не йми віри тому, хто злостивий,
Знаєш душу лиш ти мою ніжну.
Гомонить із тобою, як сумно
Їй стає рахувати години.
Час тікає повз мене безшумно,
Я ж чекаю від тебе новини.
Все чекаю, чекаю, чекаю...
То молюсь, то умиюсь сльозою.
Ну, а час, час тікає безкраю,
Як же бути у нім сиротою?
Пригортаюсь до тебе ночами,
Якщо сон краде пугач крізь шибку.
Солод п’ю з твого тіла вустами,
Аби щастя відчути ще дрібку.
25.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2019
Ти чого прийшла і вили
Пхаєш прямо чуть не в ніс?
Зайченя гарненьке й миле
На стерні сидить і в ліс
Не втямки йому тікати.
Правда, в лісі хижий лис,
Тільки, де ж малому знати,
Що життя колючий спис.
Не навчила те ще мати.
То ж сидить із переляку,
Лиш притислось до землі,
В животі - зерно до смаку.
Що робити з ним мені?
Та інстинкт додав враз сили
Й пострибало зайченя,
Що не втрапити на вили,
Вже й не видно з-під пенька.
21.07.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2019
Доле моя, доле, викупана в житі,
Колоском від сонця й стеблами обвита.
Стану серед лану, долоні розкриті,
Славу заспіваю, щоб не була бита.
Помолюсь до Бога у важкі хвилини,
Щоб зіслав із Неба долю Україні.
Щоб життя не гнуло, як вітер стеблини,
Щоби стала воля довіку віднині.
Щоб у серці ніжність з любов’ю плекались,
Щоб уся родина за столом зібралась.
Щоб розмова щира у чашках плескалась
І у душах наших на роки зосталась.
Щоб кохання й віра з терпцем на додачу,
Злагода міцніла і не було плачу.
Життя швидко плине в марнуванні часу,
Втратиш - не повернеш, як решту на здачу.
10.07.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2019
Таланту від Бога,
чарівній скрипальці Наталії Горщар,
присвячую.
Смичок в руці торкнувсь диво-струни
І полилися мелодійні звуки.
Здавалось, наяву я бачу сни,
Затрепетало серце в миті злуки.
Магічний вогник в погляді очей
У кораокості вплітавсь у пісню.
Здавлений видих рвався із грудей
І ве́сну теребив останню, пізню.
В душі вона зринала на постій,
В чуттєвості вбирала світле й вічне.
Скрипалька зі смичком - фея із мрій,
Єдино-неподільне та величне.
05.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2019
Огірочки, буряки -
Все буває навпаки.
Бруква, морква, пастернак -
Все буває враз не так.
Кури є - курчат нема,
Запитає те зима.
На картоплі жуків тьма,
З’їли, цвіту геть катма.
Вітер яблука торох,
Тільки спіє лиш горох
Й кукурудза на додачу,
От, і май на щастя дачу.
Руки тягне до землі,
Ох, болять, на що мені
Те на голову було.
Закортіло, бач, в село.
Краса, тиша, рідний край,
Неба синь і водограй,
І сунички і малина,
Комарі й рясна калина.
І хліба зерно леліють,
Й почуття в душі тепліють.
В серці спокій - сонцерай,
Попрацюй та споглядай,
Як в природі все доладу
Від дощу до зорепаду.
Від весни і до весни,
Вчімся, жити так і ми.
01.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
Ой, колише в лузі вітер, гойдає калину,
Приголублює дівчину що малу дитину.
Пестить груди, обіймає стан її пригожий,
Задивляється на личко, вона ж на сторожі.
Сторожить кохання щире, що у серці б’ється,
Що в душі горить, палає, а вітер сміється.
Нахиляє до дівчини гілля лоскотати
Та на вірність він дівочу не зна що й сказати.
Бо у вірності є сила, що міцніша криці,
Живить тіло, як землиця колосом пшениці.
Наливає почуттями хмільними по вінця,
Лети, вітре, в чисте поле до заходу сонця.
Захід сонця зійде в вечір, на ніч перекине,
А дівчина із думками до милого лине.
Будь обачний у дорозі, а, як сон, хай спокій,
Хай літає над тобою в небі синім сокіл.
27.06.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2019
Безумці вони чи герої?
Ті, що рухають час вперед.
Їхні руки звичні до зброї,
Бо такий солдатський жереб.
Щоб здобути нове потрібний
Злам колишнього у замін.
Волею Господа обраний,
Духом сильний на стражі змін.
Куля крутить куль історії,
Що горить на полях степів.
І до біса алегорії,
В небі має лунати спів.
Спів потужний у вільній плоті
І у серці тепла порив.
Душі ж стали на ешафоті,
Смерть за смерть і кров ворогів.
Душі линуть між хмар у небі,
Хрестять долі живим в путі.
Витре ненька сльозу в жалобі,
В пальцях стисне грудку землі.
Батько брови зведе до складки,
Лиш печать суму на чолі.
В славних предків гідні нащадки -
Добру відсіч дадуть війні.
24.06.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
Я тебе прив’яжу до себе,
Ти не смійся, я міцно зв’яжу.
Нитку шовкову ткало Небо:
Це - навічно, - тобі я кажу.
Кохання коріння гаряче
Із грудей та у груди віддам.
Радість, біль, хай і ворон кряче,
Все навпіл розділю, то є храм.
Храм душі, що живе у тілі,
Я до рани тобі прикладу.
Не ворожка, не тямлю в зіллі
Та без тебе уже не живу.
В думці, в словах, в сні та бажаннях,
Кожну мить у мені ти, в мені.
Зло чи ласка? Те, без вагання,
Я живу, доки жити весні.
17.06.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019
Розплескалась у душі неба світла синь,
Волошково пройняла спокоєм прозрінь.
Ангел стиха шепотів: в сутність ти поринь,
Там у скрині віднайдеш безліч ще святинь.
Бачиш, день новий біжить сонечком в зеніт,
Вітер тінь впіймав за поли - го́йдає світ.
В гаморі пташок виноград заліз на пліт,
Ще зозуля вік кує, в’яже доля слід.
Трамваєм старим деренчать рої думок,
Часопису твого життєвого разок.
Та в прощенні примирення - добра зарок
І серце горнеться до висі, до зірок.
16.06.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2019
Цвіте жито, колоситься, тягнеться до сонця,
А над ним веселка в небі, обіч два віконця.
Там стоїть дівчина мила з сумними очима,
Покохала усім серцем, за те і судима.
Не людьми, сама собою, душею, що плаче,
Та кохає, тужить в щемі, не може інакше.
День при дні здригають груди дзвінки телефонні:
"Не від нього, не від нього", - думки безборонні.
"Де ж він, де? Що в житті має? Радість чи тривогу?
Хто до нього слово мовить, хрестить на дорогу?"
Прихилила голівоньку на куток цегляний:
"Чом же світ зійшовсь на ньому і той чисто рваний?
Роки, як ті хмари в небі, біжать і зникають,
Немов, в піжмурки із нею, ненароком, грають.
Наливають колосочки зерном щогодини,
Чи ж діждеться свого щастя, того, зсередини?"
09.06.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2019
Життя, як сонце, йде за горизонт,
В рутині сірій час спливає.
Подій вервечкою старий альбом
Зрине у пам’яті й зникає.
Скупа усмішка втомлене чоло
Освітить поспіхом в бажанні.
Щось відбулось, щось щезло, як на зло,
У Лету кануло в чеканні.
Ще зійде місяць німотою в ніч,
В холоднім видиві яскравім.
Та годі скинути свій хрест із пліч,
Він з волі Господа в опалі.
Душа оголена, мов сухостій,
Що вп’явсь корінням у землицю.
Любові вірна - істині простій,
Шукає силу там - живицю.
02.06.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2019
Як кохання в крові,
Не позбутись його.
І чекаєш зорі,
Щоб воно в сон прийшло.
Душу спомин ятрить,
Доля креслить дугу.
Зупинити б ту мить,
Провести, щоб пряму.
Де любов двох сердець
Зігрівала тіла.
Нас розлучить лиш смерть,
Я - навіки твоя.
Бринять сльози в очах:
Щастя, радість моя.
Невблаганний в нас час
Та ще спів солов’я.
24.05.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2019
Слова...Слова...Дощем в свідомість
Падають стисло чи вроздріб.
Збурюють в серці теплий гомін,
Гоять шершавий ще поріз.
Мають вагу, або, - те маска,
Котру людина надягла.
Чужа душа, - то є загадка,
Її підкинуло життя.
Слово - зерно, що зріє в полі,
В сонці купається, цвіте.
Зазвичай, там всього доволі:
Полова й істина - святе?
Пусту полову час поглине,
Лиш слід залишиться гіркий.
А права істина не згине,
Запас у ній бо золотий.
Просте й заховане, відверте,
Відчеканюють словами крок.
Одне зігріє - милосердне,
Інше - натисне на курок.
22.05.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2019
Затишний парк, тінисті липи,
Ті, що пізнали вже роки.
Поруч Стоходу тихі схлипи,
В кронах заплутались хмарки.
Дорога вниз до абрикосів,
Котрі в ліловому цвіту.
Скільки ж життя ставило кросів
До мене тут, де нині йду?
Кого стрічав на перехресті
Вмитий дощем у часі хрест?
Думки, думки...Ви повні жесті,
Чи віднайшли свій Еверест?
Здобуток, що дає прозріння
І душу сповнює теплом.
Сліпець не кидає каміння,
Що тисне в плечі лантухом.
Вогонь спокійний в очах краще
Поту соленого край вій.
Прекрасне, цінне і насущне -
Все в палітурці в нитці мрій.
13.05.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2019
Високе небо в хмарах, сонце
І ще курличуть журавлі.
А почуття пливуть у серце,
Нові розбурхують жалі.
Не відпускай, моя любове,
Не відпускай - то наш політ.
Темніє небо вечорове,
Без тебе так тьмяніє світ.
Ховаю сум глибоко в грудях,
З тобою поруч день при дні.
І хоч окремо ми на людях
Та в пам’яті, як у вікні.
Слова твої, короткі фрази,
Подій стрімких минулих біг.
В душі відклалися що зрази,
Де перламутру шар заліг.
11.05.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2019
Плакала розлука у саду вишневім,
Рожеві пелюстки вітер колисав.
Пустоцвіт у серці в теплім дні травневім
Болісно на клапті груди розривав.
Поривалась в просинь та безсилі крила
Раптом знеживіло впали до землі.
Любий мій, коханий, - в тузі голосила, -
Як без тебе жити? Вклякла на ріллі.
А із вуст мольбою полилась молитва,
Просила у Бога долі й не собі.
Щоб не було в душах гіркого сирітства,
Щоб не було місця там глухій тяжбі.
Щоб сонце пестило закриті фіранки,
Завше просинатись на ріднім плечі.
І тихо радіти, що прийшли світанки,
А коханий поруч наяву - не в сні.
01.05.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2019
На ялині, на високій воркували голубки,
Гілля в дзьобиках носили та гніздечко там плели.
Воркували, токували про два берега в ріки,
Про кохання поміж ними, що у вічність вдвох несли.
Бо кохання щиро-чисте не зникає з плином літ,
Бо у нім Господня сила, бо у нім весняний цвіт.
Бо у нім, в безкрайнім небі, високо летиш в політ,
Два сердечка шлють назустріч одне одному привіт.
Пригортаються словами - із душі в душу з теплом
І так гарно, щемко в грудях, і так лагідно обом.
Сивий вечір надбігає, обволікає їх сном,
Соловей в садочку співом б’є за вірність їм чолом.
01.05.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2019
Як жаль, що роки проминули
І згірклі бажання за ними пішли.
У повінь весняну втонули,
Стою одиноко на греблі ріки.
А поряд так пахне черешня,
Медово дурманить застигле єство.
Кохання, мов ракова клешня:
- Скажи, що між нами насправді було?
Думки безперервно тривожать
Дрібнички, здавалось, забавно прості.
І серце безпечне триножать
Слова, що від тебе я чула в житті.
Слова, що душа скам’яніла,
Як губка: вбирала, раділа в цвіту.
Торкалися звабою тіла,
Тобою одним лиш всечасно живу.
Здригаюсь ночами в безсонні,
Шум тихий ловлю я за темним вікном.
І жилка тремтяча на скроні:
- Вборони його, Боже! Молю із теплом.
28.04.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2019
У час складний добре міркуйте,
Гляньте, що діється кругом.
Любов ви зберегти зумійте,
У серці майте, як пором.
Чужу біду прийміть, як власну,
Хай має співчуття душа.
Зробивши вірну справу вчасну,
Не буде гризти каяття.
Хай пам’ять не тривожить долю
В тих поворотах, що без вороття.
Зберіть зусилля в сильну волю,
Щоб йти вперед чистим шляхом життя.
Терпіння, чуйність і порядність,
Вагомі віхи, щоб ти не робив.
Відновлюватись, чуда здатність,
Для нас Господь його не відмінив.
26.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Злетіла ввись зазивна пісня,
Синичка сповіщала про весну.
Завіса скрипнула горішня,
Хвіртка збудилася із напівсну.
Спориш проклюнувся вздовж стежки,
Що бігла звивисто десь в далину.
Сонечко гладило сережки,
Тріпав їх теплий вітер в дивину.
Рясніли грона калинові,
Мов краплі рудуватого вогню.
Шпаки щось чубились в полові,
У небі чапля кликала рідню.
І білизна лилась по сині,
Славили в церкві дзвони новий день.
І річка хлюпалась в долині,
І в серці радість билась, що живем.
17.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2019
Висить місяць в небі синім, ясніє боками,
Мерзла земля поміж тінню іскриться вогнями.
Обіймаються дерева гілками-руками,
Щоб у тиші вечоровій обмінятись снами.
Серцевинами по кільцях сік тече у крони,
З надр глибинних підіймає життя, те - закони.
У природі ритм циклічний б’є у звичні дзвони,
Чередою пори року біжать, мов вагони.
Весна несе сонця зливу, тепло й благодаття,
Розцвітає орхідея й болотне латаття.
Зеленіє ліс і поле поміж озер, що браття,
Де у зарослях тернових шерсті висить шмаття.
Звірі в чесних поєдинках стають вожаками:
Вовк і лось, й руда лисиця, їжак з колючками.
І куниця вертихвістка, й білка із зайцями,
Хоч зайці, на наший погляд, є лишень зайцями.
Літо в осінь переходить, пахота чорніє,
Налітає дужий вітер, земля знов тужіє.
Зима віхолить до часу, як весна замріє,
Все в природі в розрахунку в дні новім зоріє.
14.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2019
Плине сонечко за обрій,
Рожевіють в небі хмари.
Вітер шарпає неспокій,
Не знайде собі він пари.
То біжить у степ широкий,
То штурмує морські хвилі.
То впаде у сон глибокий,
То рахує нові милі.
І тополі при дорозі
Заціловує по черзі.
І, здається, що при змозі,
Королем стати на торзі.
Та торги бувають всякі
І по совісті й по честі.
Безсоромні та двоякі,
І такі, що повні жесті.
І любові, ласки повні,
Що добро несуть, повагу.
Ті, що вузи мають кровні
І не знають в житті краху.
І живе в погоні вітер
За душевним порятунком.
Блудить доля поміж літер,
Що лежать в заплічнім клунку.
10.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2019
А я ж тебе, мій миленький, кохала, кохала,
Біля тебе, мій соколе, до зірок злітала.
Паленіла від любові, впивалась тобою
І тремтіли сльози щастя теплою росою.
Цілувала стан пригожий, карі очі, брови,
Милувались до світання під шелест діброви.
Воркували голубками, обіймі гарячі,
Не забудуться ніколи ті ласки козачі.
Я була лоза, що гнеться, ти був виноградом,
Завмирало серце в грудях, бухкало, ти - рядом.
Пишні вуса лоскотали з приємністю груди,
Я любила, я кохала, ти - мій світ, ти - всюди.
05.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2019
Десь, там, на задвірках історії,
У землю вгрузають сліди.
У голос - табу в мараторії:
Осколки заліза, слюди.
Скарлючена техніка з мінами,
Чигає прихована смерть.
Здається абсурдними кпинами -
Герой казнокрадові смерд.
Судійство знецінює прихвосне
Здобутки потоком крові.
Терпіння не вічне зневажене,
Не стане клеймом в боротьбі.
05.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Уже не плачу, в грудях камінь,
Де серце б’ється й так болить.
Колись, здавалось, буде кремінь,
Насправді, тисне кожну мить.
Неначе, пташка, котра в клітці,
На волю рветься день при дні.
Пісень співати б їй на вітці,
Як сонце зрине по весні.
І пам’ять, пам’ять, як зумисне,
Спиняє Щастя час покров.
В душі кохання, що не гасне,
Живе з поклонів молитов.
Цілує шрами, зморшки, рани,
Гарячні скроні в сивині.
В крові пульсує подих прани,
Любов не хоче чути: ні.
04.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019
А я тебе, любий, безтямно кохала,
А я тебе, любий, з путі виглядала.
Роки проминали у вірнім чеканні,
А тіло здригалось у раннім світанні.
А тіло тремтіло у млості гарячій,
Віддатись хотіло тій примсі незрячій.
А, може, не примсі? Кохання все суще,
Воно, що те око, воно невмируще.
Ні сонце, ні дощ, ані вітер, ні стужа,
Ніщо не завада, якщо й бачиш вужа,
Що вжалити може в любую хвилину,
А серце так билось і, стук, беззупину.
А серце так рвалось назустріч твоєму
Й не мало на думці шукати дилему.
Назирці ступало думками в погоні,
Коханий мій, милий, чи вже на припоні,
Потік безневинний душевної муки,
Що ллється назустріч у дні, де розлуки?
Ніхто не зупинить того, що не бачить,
Того, що не чує й йому те не значить,
Не значить нічого, бо те є химерне,
Мій любий, єдиний, як світ воно древнє.
В мені воно завше, в любую хвилину,
Чому ми залежим від дійсності плину?
І тільки кохання не знає кордонів,
Кохання належить до вічних канонів.
В мені ти, - казала не раз і не двічі,
Скажу, якщо треба, сто раз ще по тричі.
21.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019
Відлягло, попустило і скресло,
Що той лід на весняній воді,
В серці змученім те перевесло,
Що тримало "тепер" і "тоді".
І замріяла в висі веселка,
Що несла коромислом сліди.
І в душі обізвалася прялка,
Смиче кужіль, щоб звести мости.
Що у часі заледве не щезли,
Припорошені пилом образ.
У єства закільцьовані жезли,
Що не знайдеш багатших прикрас.
Серцевина у вічності кріпка,
Первородний вогонь не згаса.
Запалає й зволожена квітка,
Так єднанням творять чудеса.
21.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019
Милий мій, миленький, я твоя бо душка,
У твоїх обіймах я м’яка подушка.
Солод п’єш із тіла, з губ спиваєш спрагу,
Поруч тебе, любий, я не маю страху.
Йшла би за тобою без оглядки прямо,
А, якби, де кручі, стрімголов, так само.
Де кохання, разом все під силу, змога,
Якби й колючками встелена дорога.
Світотіні денні ніч бере в облогу,
Радість переходить в раптову тривогу.
Місяць майоріє у танку з зірками
Тож, нехай, недоля переходить снами.
Біля тебе, милий, стану ружа красна,
Бо в любові чистій жінка є прекрасна.
Любов окриляє і не знає блуду,
Мій соколе, ладо, кохай, не забуду.
20.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2019
Розцвітав барвінок небом голубим,
Ніжним зелен-листом усміхався всім.
Сплітала в віночок квіти та стебло,
В доленьки благала, щоб щастя жило.
Щоб її кохання, як той маків цвіт,
Горіло в серденьку ще багато літ.
Щоби не щеміло в ночах самоти,
Вуста ж жебеніли: "Милий тільки ти".
Стікала пекуча сльоза по щоці,
Тремтіла росою на фото в руці.
Малювала зустріч пензлем із надій:
Любий мій, коханий, ти, навіки мій.
Припадала ніжно до грудей, що з жил,
Бо без нього бути бракувало сил.
У очах тонула: "Обійми, мене, -
Просила, молила", - кохала над все.
19.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2019
Заколисує вітер скорботу,
Що чаїться у сонячній днині.
Чи на радість ми вибрали квоту?
Душі в’язнуть в подій павутині.
Медицина, реформи, комірне,
Зубожіння, білборди, усмішки.
Все сплелося на купку, що вліжне,
Дай, помріяти, Господи, трішки.
Про весну, що заступить на вахту,
Обігріє простуджені груди.
Серце в ласці гойдатиме яхту,
Де любов пануватиме всюди.
Де довіра розправить вітрила,
Мудрість компас начистить до блиску.
Тільки в єдності праведна сила,
Не в безчесті, не в пошуках зиску.
16.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2019
Ой, піду я до криниці,
До криниці.
Там, під явором, копиці,
Йой, копиці.
У криниці вода чиста,
Вода чиста.
А я дівка гонориста,
Гонориста.
Мене милий переймає,
Переймає.
Ув обіймах притискає,
Притискає.
Мій миленький, йой, ти, погодь,
Йой, ти, погодь.
Мене із розуму не зводь,
Ох, ти не зводь.
Мокре сіно, бач, іде дощ,
Бач, іде дощ.
Вийде сонце, завтра приходь,
Йой, бо, приходь.
13.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019
Ой, не шуми, мій вітре, хай дуб спочиває,
Хай торішнє листя стиха опадає.
Хай дрімає тихо у дужім спокої,
Щоб омолодитись з весною в запої.
У зелень убратись у високій кроні,
Бо світ біля нього весь, як на долоні.
Величаво-гордо він стоїть в окрузі
І лиш б’є поклони калині в напрузі.
Бо краса тендітна вчарує любого,
Тріпочеться серце в дуба ошатного.
Заспіває зрання соловей їм щемно,
Не летіть, роки ж, ви, не летіть даремно.
12.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019
Іду, цілована морозом,
Серце у грудях тисне Герди слід.
Вітряно-місячним прогнозом
Лютий грозиться: не розтопить лід.
Закуталась у шаль пухову,
Крихти тепла у тілі бережу.
Тебе в собі відчути б знову,
Яке то щастя, знати, що живу.
Що марево мінливе, зимнє,
В іскристих спалахах сніжин - мана.
Небо накриє ніч вечірнє,
На вушко скажеш: мила, дорога.
Обійми вкрадуть час до ранку,
Кохання двох таїтиме постіль.
Сонце загляне крізь фіранку,
Закружить в легкім танці водевіль.
08.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2019
Співає в гаю соловей, витьохкує дзвінко,
Співом душу звеселяє, біжить стежка стрімко.
Оминула дуб високий, в серці стало щемко,
Засмоктало щось у грудях, чи ж чекаєш, жінко?
Чи ж кинешся, як побачиш утомлені очі?
Бо спішив, летів до тебе, гнав думки у клоччі.
Цілував миле личенько і тремтіли плечі,
Обіймав біленькі груди від ночі до ночі.
Зійшов повний місяченько, як ступив до хати,
Любка сплеснула руками: " Як важко чекати!"
Вірність й віра в прянім тілі, ніжність, щоб кохати,
Лився солод поміж ними, щоб усе здолати.
04.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2019
"Люблю", - набатом у надвечір’я ввись,
Де сонце заступають темні хмари.
Дякую долі за те, що є, - колись,
Де він був мій і не було печалі.
Збігають дні у мовчазнім рятунку
Від холоду у серці та за вікном.
Чуднішого не втрапиш подарунку,
Аніж кохання, що личить обидвом.
Кохання, - сонце, що з пітьми тікає,
Душа без нього в утробі сирота.
Віро моя, ти де, - душа питає,
До світла лине укотре навмання.
03.02.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2019
Ой, ти, терне чорний, не хапайсь за груди.
Нащо, серце колиш? Там, доста покути.
Напилась я хмелю, не судіть же люди,
Кохала, як вміла, а нині, як бути?
Покохала щиро, всією душею,
Горнулась до нього, щоб назвав своєю.
Щоб світитись в ньому ясною зорею,
Бо став він для мене небом і землею.
Сонцем в непогоду, місяцем в цямрині,
Вітром пустотливим в квітучій долині.
Любо біля нього, любо, мов дитині.
Не рань мене, терне, болить в середині.
Так болить, не знаю, як я жити маю?
Заплющила очі: милую, страждаю.
І тремтить у тілі поклик, що кохаю.
Гірко ж мені, терне, не тримай, благаю.
31.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2019
Затуманений ранок зоріє
Красним сходом на небі вгорі.
Теплий промінь долоню зігріє,
Серце погляд - малі снігурі.
Так пашіють на кущику глоду,
Усміхнусь і утішусь нараз.
Зір впіймав ще в обійми колоду,
Зайчик в позу там став напоказ.
Скрекотіла сорока на дубі,
Сойка йойкала їй при лічбі.
Хлопченя шапку править на чубі,
Славній бути сьогодні гульбі.
31.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2019
Торкаюсь серця, що болить у грудях,
Стікає біль сльозою у в очах.
Розриви куль солдатів наших будять
І камуфляж їх порохом пропах.
Війна...Війна... Хижий цілунок смерті
Спускається з розчахнутих небес.
Якою нині бути новій жертві,
Кого вогненний ще розплющить прес?
Заплаче сніг розтоплений червоно,
Зранена гілка схилиться до ніг.
Чому так прикро, що живе безумство,
Що ми - не ми, що нищиться наш рід?
29.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2019
Грає вітер на сопілці, на очеретині,
Сипле з хмари сніг пухнастий, стелить по долині.
Убирає в бісер клени й зелені ялини,
Намітає кучугури, всміхнувся калині.
Але посмішка лукава, з холодом, морозом,
Тонкі віти зледеніли, сонце ж котить возом.
Стиха, нехотя по небі, пливе горизонтом,
Гойвороння розкричалось, наступає фронтом.
То летить в одну лінійку, то в ламанім строї,
Дятел дзьобиком стукоче, він при своїй зброї.
Добру справу учиняє, як усі герої,
Щоб дерева були гожі, в стужу, на постої.
І мала синичка скаче хоробро подвір’ям,
Аби у серці горобці не знали зневір’я.
Щоби зиму пережити, геть, на зло повір’ям,
Що залежить завтра конче, яке надвечір’я.
28.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2019
Як же важко тебе відпустити,
В серце пам’ять уп’ялась дарма.
Знаю, треба все це пережити,
Скімлять душу ласкаві слова.
Осінь круком нависла над тінню,
Що нахрапом біжить в тлусті дні.
Не прикажеш мовчати сумлінню,
Що карає за ночі п’янкі.
А вина? Де мірило, що в долі
Саме цей шлях життєвий дала?
Напилась вже цикути доволі,
Не зуміла, не стала твоя.
25.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2019
Моя березка білокора,
Окраса краю, що у нім живу.
Тендітність в стані й непокора,
Весною ніжність з соком її п’ю.
Стоїть, принишкла на морозі,
Не гріє низьке сонце ще, не те.
Гуляє вітер при дорозі,
Шарпає коси, гілками трясе.
Подружки-сестри обступили,
Мовби дівчата красні, молоді.
У гурті набирають сили,
Протистояти щоб лихій зимі.
24.01.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2019
Серед степу широкого віє хуртовина,
Завиває дужий вітер, посіріла днина.
Плаче, стогне, сивочолий, у посвисті кулі,
У бліндажі солдат сидить, дні згадав минулі.
Ріжок собі набиває патронами повний,
Схилив голову, співає, а біль невгамовний.
Йде війна не рік, не другий, шостий навертає,
На дзвіницях по Вкраїні дзвін сумом ридає.
Стиснув зуби, аж цигарка, навпіл долі впала,
Схрестив пальці, щоби доля вогнем не палала.
Бронь поправив, що на грудях, треба йти до бою,
Не діждуться воріженьки, щоб був сиротою.
Без країни, що на карті ні меж, ні кордонів,
Бо міцніших, між у серці, нема бастіонів.
Де любов, надія й віра, правдонька кривава,
Щоби воля, горем крита, навік панувала.
22.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2019
Хочете - вірте, хочете - ні, а я живу, неначе, у казці і свій Карлсон у мене є, ні, стійте, не один, а два. Один живе на горищі великого будинку, так-так, я постійно чую, як він стукає, там, у мене над головою, коли пробирається вечорами через дірку, зроблену ним самим між шифером на даху, а звати його Рудо-хвоста Білка.
Саме так, вам не почулося. Чи живе білочка на горищі постійно, чи тільки приходить туди, щоб поповнити свої запаси у схованці, може й горішками, котрі ростуть побіля хати, те спитати потрібно було би у неї та руденька прудка, швидко тікає, тільки мелькнула хвостиком і вже не видно її, втекла.
Другий Карлсон, але стривайте, трішки передмови...
Коли моя мама залишилась сама, після відходу тата у вічність, я переїхала до неї, на хутір, щоб підтримувати її та допомагати. Самі знаєте, хто живе близько до землі, той, частково, з неї і виживає і той, хто звикнув відчувати землю босими ногами, хто знає, яка грудка землі на дотик пальців, той ніколи не зможе змиритись з проживанням на поверсі, в кам’яниці, от, як я жила донині, бо ж і сонце на власному подвір’ї світить по-особливому, ласкаво та тепло.
Та, що ж я? Ага, про другого Карлсона.
Минулого року, якраз напередодні Водохреща, випало чимало снігу, що іскрився, переливався на сонці, бо морозець не ловив гав, він і мене добряче пощипував за носа, коли я йшла подвір’ям, а, там, Карлсон, а, вірніше, вона - зайда-підкидьок, чорна кицька. Так роблять по селах, грають малими котенятами, ніби, у підкидного м’яча. Відносять від свого дому, від гріха подалі і хай буде що буде з ними, аби не залишались на очах.
Кицька-зайда якось зуміла протриматись до сильних морозів, а далі не сила стало їй одній виживати і вона мовчки підійшла до мене, до самих моїх ніг, та мовчки заглянула у вічі.
З того часу Чорнушка, як Карлсон, живе на горищі літньої кухні і спить, або відпочиває на коминних лежаках. Хатньою кицька так і не стала та вона, коли голодна, зіскакує з горища донизу і їсть зі своєї мисочки, яку я ставлю для неї, а ще, майже кожного разу, перед тим, як почати їсти, зайда повертає до мене голову і дякує. Ні, вам це не почулось, саме дякує, я, хоч і не розумію котячої мови, але впевнена, що це так. Інколи кицька про щось розповідає мені, у той час звучить не звичне для нашого людського вуха нявкання, а з її горла виривається якийсь мелодійний, милий клекіт, бо й сама Чорнушка за своїм характером добродушна. Вона іде до мене на руки, ходить за мною слідом хвостиком і ми з нею разом споглядаємо навколишні краєвиди, слухаємо тишу чи завивання вітру, або спів солов’я та іншого птаства, на яке така багата наша земля.
17. 01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2019
У вогонь не підливай ти масла,
Побережи, що можна зберегти.
Життя не вічна, гарна казка,
Себе у ньому спробуй віднайти.
А, що помилки? Гіркий досвід,
Щоби твердіший в долі став поріг.
Як сонечко зійде на захід,
Щоби не бити задаремне ніг.
Прибережи порив бажання
Для кроку зваженого залюбки.
Аби звершились сподівання,
Ще не марай ти чистої руки.
Господь дарує для підтримки
Гармонію душевного тепла.
За викликом не жди зупинки,
Тулись, як є, до рідного плеча.
12.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2019
Милий мій, миленький,
Дайся мені чутись.
Чи прийдеш, любенький,
Щоб про все забутись?
Варенички з сиром,
Борщик червоненький.
Кухлик із узваром,
Мій ти, солоденький.
Картопелька з салом,
Деруни, пампушки.
Тіло дише жаром,
Збиті дві подушки.
Голову втрачаю
Від твого цілунку.
Немає там краю,
Де любов в дарунку.
03.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2019
З Новим Роком: рідні, друзі, Україно! Будьмо!
Що ми роду славного, в гостині, не забудьмо.
Що в крові в нас воля духом бунтівним нутрує,
Начувайтесь воріженьки, хто того не чує.
Серце щиро прагне миру, кохання, любові,
Щоб горіли в небі ясно зорі порпурові.
Та для цього нині маємо землю відстояти,
Щоб по весні, з солов’ями, плугом розорати.
Щоб достаток в кожнім домі, лад та втіха в ньому,
Хто ж заздрить чужому на язик здобув оскому.
Хай панує ласка, теплі, добрі сподівання,
Хай у дар люди приймають лиш дружні вітання!
30.12.51
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2018
"Не забувай про мене, любий", -
Шепочуть губи, скусані в кров.
Спинилась поглядом, де груди,
Де хрест на тілі, серця заклик.
Вдивляєшся у далеч сиву,
Запах степових вдихаєш трав.
Душі безмежного пориву
Проникливий зір все увібрав.
Нелегка служба у солдата,
Поміж зморшок мужність на лиці.
Для ворога єдина плата,
Відлита куля, що у руці.
І шлях додому - Перемога.
"Я чекатиму тебе, ти, знай.
Твоєю бути воля Бога,
У тривозі ніжність через край".
25.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2018
Підсумки, підсумки, підсумки
Прожитих літ у сплетінні доріг.
В пам’яті скопом всі відзвуки
Серця з думками - миттєвості збіг.
Ноги загрузли у снігові,
Знизу підошви землі м’яка твердь.
Важко ступати вже дідові,
Тіло підтримує тонка ще жердь.
Руки вузлами змережані,
Схлипують мрії сльозою з очей.
Жаль, що у часі обмежені,
В досвітку зникли минулий ночей.
Легка пороша притрушує,
Злегка петляючий, немічний слід.
Душу хвилює, зворушує
Чиста незайманість, тупцяє дід.
19.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018
Ти - моє кохання в сніжній заметілі,
Замітають кроки зимні все вітри.
Притихлі дерева стоять занімілі,
Милий, у розлуці серце не ятри.
Відгукнись словами, що зігріють душу,
Студеницю в тілі замінять теплом.
Не клянусь я Богу, що любити мушу,
Щоб вберіг в дорозі, низько б’ю чолом.
Бо в Господа волі дарувати долю,
Надію на щастя в ночі з чорноти.
Щоб не було більше без просвіти-болю
Та вели до мене знов твої сліди.
15.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018