| Сторінки (33/3240): | « | 31 32 33 | » |
ЧУТИ СТОГІН ПЛАЧ МАТЕРІВ
Не будь, байдужий до чужого горя...
не мовчи, а борись за правду святу!-
на сході, іде війна ,ад, пекло недоля...
іде винищення нації у кровавім бою.
Тиран із мільйонами втік у Ростов...
непокараний вбивця Небесної сотні,
до влади дорвалась хижа зграя знов...
Свічу пам'яті запалюють для тисячної сотні.
На полі бою лежить- невідомий солдат...
соколу легеню не було й двадцяти літ-
молоді літа зацвіли, як майський сад...
душа чиста світла ,як білосніжний цвіт.
Орел двоголовий відібрав Чорне море
клює розшматоване тіло на полі бою,
мовчить Європа ,Америка санкціями соле-
олігархи, множать в офшорах свою долю.
Далеко чути стогін ридання плач матерів...
війна насіяла хрестів копають могили,
Україна втрачає найкращих дочок і синів...
без рук, без ніг, пошматовані обпалені крила.
Хто зупинить війну ?очистить продажну владу?....
Яка обманює ,обкрадає,насилує власний народ,...
хто обітне шланг до корита, зробить суд за зраду?-
і під мирним небом процвітало життя у країні чеснот.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768276
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.12.2017
ІЗ НОВИМ РОКОМ!!!
Прощається, із Старим роком земля...
цариця зима у наряді білім пребагатім-
обриває останній лист дня в календаря...
б'ють куранти і линуть вітання крилаті.
В місячну ясну ніч в казковий час
із синіх даль Новий рік йде до нас
на плечі несе подарунки і надію
найкращі вітання і жадані мрії.
Чарівною паличкою запалює свято
Старий рік провожає в зоряні світи
засіває зерно у любові добро у хату
дарує щастя здоров'я із води і роси.
Бажає безхмарне небо світлих днів
достатку, хліба на столі і вогник тепла
радості удачі успіхів і солодких снів
у мирі спокою цвіли щасливі літа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017
РІЗДВЯНИЙ ЧАС
Зима вдягла у біленьку шубку рукавички
поспішає на бал запрягла сани у білі коні
наділа корону підмалювала румянцем личко
щоб людям подарувати щастя у їх домі.
Сьогодні найдовша ніч у році
від Святої Анни світліший день
ідемо до зими тяжіють літа у кроці
Новий рік запалює вогник із пісень.
Як троянда розцвітає від радості душа
під келих шампанського зустрічаєм свято
на шибці іскряться квіти засніжена краса
в цю чудову мить, хочеться до зір злітати.
Різдвяний час, веде нас в прекрасну казку...
у блаженім царстві пахне зелена ялина і сосна
прикрашені зіркою гірляндами у божій ласці
падає лапатий сніг і кружляє у танці зима .
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767413
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017
В ДОЛОНЯХ ВЕЧОРА
В долонях вечора догорає літній день...
пожовкле листя закружляло із вітром
соловейко відспівав веселих пісень
і сизокрилий птах прощається із літом.
У вікно ,стукає Осінь -Золота пора...
встеляє багряний килим під ноги,
холод, паморозь спалює троянду до тла-
падає проливний дощ несе печаль тривогу.
І я, у спогадах шукаю молоді літа свою весну,
яка розквітала немов синя волошка у житті...
усміхалось ,мені літо у травах пила красу-
і до зір, злітала птахом у прекрасній митті.
Доля, лебедям кохання малювала чудову казку...
рожеві світанки розсвітали несли в серце надію,
Всесвіт засівав зорепад і дарував квітку щастя
і крок за кроком вимірювала світ у бажаних мріях.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2017
ЧАС ,У ЯКОМУ Я ЖИВУ...
Народилась, на землі дитина і залишає свій слід...
вимірює проміжуток часу запланованим Богом,
садимо сад ,будуєм вежі творим прекрасним світ
ліпим створюєм себе свій образ на життєвій дорозі .
Швидко минає час, століття, вимирають покоління...
вітри, несуть у заметіль і замітають снігом сліди-
стирають у порох дерево, яке проросло у коріння...
нічого немає вічного, все цвіте, в'яне - із божої руки.
День за днем, зростаєм вчимося жити на землі-
від тварин, відрізняємось, що є розум мова і краса...
нажаль переходим межу накопичуєм гріхи в душі
і є помилки, їх не виправити не прожити інше життя.
Бузувірна людина дичавіє одягає вовчу шкіру,
думає, що має владу Бога і може все на світі...
її жадність, злоба знищує життя за золоту ліру-
Іуда, заманює сліпих зажерливих у свої у сіті.
Час, у якому я живу...жорстокий безнадійний,
тут все купується, продається і навіть життя-
слуги, плазуни зрадливі розпалюють війни...
їх жорстокість, за грати закує безневинне дитя.
Людино, хто ти така- у безмежнім океані життя?
Найвеличніша наймогучніша, як є гроші і влада...
коли тобі знімають царську корону із твого плеча,
ти маленька піщинка, хмара- із криштального граду.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767185
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.12.2017
ЗАСЯЯЛА ЯСНО ЗІРКА НАД ВЕФЛЕЄМОМ
Засяяла ясно зірка над Вефлеємом...
блискучим сяйвом запалила свічу,
Пречиста Діва народила Божого Сина...
і зоря сповіщає землі радість святу.
Торжествуйте ,веселіться люди на землі...
у бідній стаєнці народилось дитя Боже,
Месія світу дарує надію спасіння душі-
і відкриває храм у любові в серце кожне.
Ангел Божий розбудив пастушків від сну...
звістив священну благовість про Ісуса сина,
і в офіру несуть золото ладан миро йому
у Різдво Христове славимо Божу родину .
Пресвята Марія Небесна Божа Мати...
колискові співає на руках леліє дитя,
Йосип колише у божій благодатті-
Рожденому Богу віддають честь і хвала.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766845
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.12.2017
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
У давній час, в мальовничому малоазійському краю,
В християнській родині народилось ангельське дитя
, Довгожданне бажанне немовлятко назвали Миколаєм,
Щоб служив людям у вірі ,любові славив Бога Отця.
У побожності, святості зростав батькам на втіху,
Молився щиро.. Богу посвятив душу серце і життя ,
Миколай ,любив дітей, хворих лікував, допомагав бідним,
І духовного архиєрея , записано у книгу- святим ім'ям.
Коли зима, худерлиця сковує річки і ставки ледами,
У храмі, витають пресвятих Романа Катерину і Андрія,
За ними святий Миколай, на саночках їде до нас світами,
Під подушку, діточкам подаруночки кладе і заповітну мрію.
За вікном , зима білою сніжинкою на доріжках посіває,...
Казковий вечір , осяюює зорями блакитний небокрай,
Дорослі і діточки у віконечку Святого Миколая виглядають,..
Пишуть листа , щоб Україні подарував мирне небо тихий рай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766756
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017
ЧЕКАЮТЬ ДІТИ МИКОЛАЯ
Тихий вечір запалив лампадки святкові ,
сяють миготять зорі у сяйві золотім,
падають іскристі сніжинки на долоні,
і Миколаю встеляють килим до землі.
У піднебессі, в окрасі відзеркалюють перлини,
видно як вдень -засніжені хатки вздовж села,
Пресвятий, несе подарунки на плечах у торбині,
і Місяцем зорить крізь шибку і хукає до вікна.
В цю казкову ніч збуваються усі бажані мрії,
чекають діти Миколая до сходу ранньої зорі,
їм виграють небесні дзвони ангели пресвятії,
і заколисують щоб у снах спали діточки малі.
Іде Святий Миколай до нас із добром і миром,
із зоряних світів несе жадану надію і любов,
із Новим роком!- вітає вкраїнську кожну родину,
і залишає частинку свого серця із нових обнов.
М. ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766622
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017
ДЯКУЮ ,МАМО ЗА ЛЮБОВ
Моя рідна мамо люба нене
світанкова зіронько ясна
крізь світи лину до тебе
шукаю Отчий дім ласку і тепла.
Дякую, мила матусю моя голубко сива...
що подарувала мені найдорожче життя,
за твої золоті руки які давали мені крила-
і серце зігріває дітей внуків вогником тепла.
Безсоними ночами, ти молилась Богу...
за щасливу долю і світлі сонячні дні,
Ангелом Охоронцем осяяла дорогу-
і твоя любов малює казку на землі.
Ти ,вела у квітучі поля де колосяться жита...
і мене навчила любити рідну землю святу...
щоб пила чисту воду, яка тече із джерела-
і несла ,у пісні ,слові людям Божу красу.
Дякую ,дорога мамо за любов святу...
за вишневий садочок і квіти розмай-
за хліб на столі і твою душевну доброту...
яка нахиляє синє небо у мій тихий рай.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766465
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2017
ТИ НАСНИВСЯ МЕНІ
Ти наснився мені у казковому сні
я ,чекала стільки літ весною і літом...
неждано прийшов нахилив зорі ясні-
розплітав мої довгі коси тихим вітром.
О, мій Князю Місяцю!- близький і далекий...
так хочу поділитись щастям із тобою,
донести пісню землі на крилах лелеки-
щоб мелодія дзвеніла про кохання луною.
Зупинився час, мить прекрасна і чудова...
ти мене цілуєш, голубиш в обіймах ночі,
і із уст лине золотий голос ласкава мова,
даруєш усмішку іскряться радістю мої очі.
За руку ведеш у розмай у наш тихий рай...
і зорепад випромінює щастя до світанку,
у білім шаті немов у цвіті білосніжний май-
я ,насолоджую душу, як у травах- ніч циганка.
О, мій коханий! ,не залишай не йди від мене...
ти моє сонце , небесне причастя у пісні у слові-
із тобою пливу на човні у море в синє небо...
ти мій величний капітан-- єдиний у любові.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017
НА ВСЕ СВІЙ ЧАС
На все свій час, і Всевишнього воля...
є час на працю відпочинок і молитву,
ніхто незнає, як покерує і куди веде доля-
що треба пережити у життєвій битві.
Життя- не з медом є сонячні і похмурі дні ,
долі випробування посилають святі небеса...
кожна стежина запланована Богом на землі,
і є час для кохання... тож пий його до дна.
Шануй, цінуй, люби тих хто поруч із тобою...
сій зерно добра ,окриляй ніжними словами-
бо все минає, в'яне, як білий сніг тане весною,
і мить щастя розчиняється у тумані дощами.
Нічого немає вічного... ми є гостем на землі,
На життєвім шляху є тернисті важкі дороги...
невтрачай віру у блаженства духа у житті -
віднайди ,час для себе... на розмову із Богом.
Все воскресає ,оживає, цвіте від променя тепла...
нам дарований земний час ,як цвіт листя у тополі-
несемо свій хрест оспівуєм Бога божі діла....
і суть життя ,творити світ прекрасним у любові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
ЗАРЖАВІЛУ ШАБЛЮ ВИГОСТРИ КОЗАЧЕ
Заржавілу шаблю вигостри козаче!...
у широкий степ осідлай карого коня,
із ворогом, за волю борись соколе юначе-
щоб у своєму раю зростало щасливе дитя.
В дорогу візьми гілку червоної калини
і образок пречистої нехай береже як мати
дух святий розвіє чорні хмари небо синє
а Ангел Охоронець веде до родини до хати.
За селом, розходяться дороги на чужину...
одна ,як струна-на захід, друга -крута на схід...
а ти третьою, - іди у життя із Богом мій сину-
щоб крізь тернистий шлях побачив -божий світ.
Заржавілу шаблю вигостри козаче!...
нехай тихий вітер несе до берега надії ,
у життєвім путі чекає перемога і удача-
усміхається фортуна і збуваються твої мрії .
Будь господарем, у своєму домі на землі...
ори чорнобриві скиби сій зерно добра-
нехай віра і любов Божа крокує по житті,
і зранку, будить у віконці спів солов'я.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765657
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.12.2017
СВОЯ СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА
Своя сорочка ближче до тіла...
свій шукає свого по своє іде
так у раді, кум кума родина мила...
що не так лежить, той під себе все гребе.
А яка месія, у чужинця -грузина?
із яким тузом він грає у шахи?...
чи вболіває за нас і тече слов'янська кровина?...
чи це месія України який звалився із даху?
Хто стоїть, за його спиною і диктує план?...
веде глухих, сліпих знову на кровопролиття...
так життя ,не з медом... чи потрібен ще один Майдан?...
щоб закути рабів у кайдани і отравити ще більш життя.
Політики, як на базарі гіндлують хто чим може ...
немає ні совісті, ні честі, ні Бога живого у душі,
щоб до влади прийти ідуть по трупах вельможі,
ціль у всіх одна ,щоб нажитись і втекти у кущі.
Скажіть ,куди ідемо на Захід чи на Схід? ...
Хто гетьман України якого віросповідання?...
хто зупинить,цей хаос бардак за народ постоїть?...
хто жене рабів на війну у найми у вигнання?..
Хто розбурхує роздмухує вогонь аду і пекла?...
нагостреним кінджалом рубає останню надію,
б'ються гладіатори між собою, і коле зневіри стерня...
обираєм не тих і нас пхають у ярмо у пастку змію.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764802
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.12.2017
ЗИМА ЗАМІТАЄ ТВОЇ СЛІДИ
За вікном падає білий білий сніг
пані самотніть завітала до мене
заметіль покриває жовте листя із віт
і зажурився день без сонечка у небі.
Зима замітає твої вчорашні сліди
серце від болю плаче кричить...
постій! не спіши! від мене не йди...
прошу!- тебе, зупинися на мить!!!
Заховалось ясне сонечко за хмари
дикий холод проймає ледом тіло...
і я від ностальгії злітаю у тумани-
бо рано,ти у заметіль відлетів на крилах.
Від світу, занурююсь у глибокі сни
щоб тебе побачити у казкових снах
ти мій, Ангел Оборонець із висоти
у синій блакиті -білокрилий птах.
Пролягла ,між нами зоряна розлука...
розгорнувши як лотос свої пелюстки.
ти вечірньою зорею простягаєш руки
і в обіймах витираєш мої очі від сльози.
Твоя любов мене гартує дає міць і сили...
без тебе ,важко мені і така порожнеча в душі
життя ,як погода...то дощ,то сніг ...ламає крила
ти вже вдома у Бога, а я в гостях ще на землі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764059
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.12.2017
ВЕЧІР НАД ЛОМБАРДІЄЮ
Над Ломбардією скотилось сонце в імлу...
стиха підкрався осяйний вечір ніч циганка
красуня весна надихає промінь тепла у росу
і ніжними квітами троянд милується італьянка.
Розпахнуте відчинене вікно у розкішний сад
відзеркалюють ясні зорі золото срібні вогні
князь Місяць для сузір'я Діви наспівує серенад
і в пахощах розмаю дарує крихту щастя мені.
Я самотність душі ховаю під ключ у скриню
у мріях білим голубом лечу до сонної землі
вітер заколисує пальму у сон під небом синім
і сяйво зір випромінює казку радість мені.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2017
Не мовчи ,Європо! святий Ватикан!!!
глянь, як стікає кров'ю Україна?...
Як над світом, регоче кремлівський хан-
ніхто, не зупинить!- скаженого звіра.
Четвертий рік іде з ворогом війна...
спинивсь час, - злидні руїна недолі,
мінами градом випалена земля...
не родить жито, а смерті - на полі.
Народ, піднявся хоче миру добра...
і московська орда приймає силу...
дерево роду рубає зла рука-
знищує народ червону калину?
Вірю,зійде сонце із за заграви
Кобзар з'єднає нас на схилах Дніпра.
Зрадників , прожене меч і
булава...
Розцвіте наш рай на многії літа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
ДО ПОБАЧЕННЯ- ОСЕНЕ ЗОЛОТА!!!
Осінній день відлетів птахом за небокрай...
відриваю листок календаря -Листопаду,
закружляв падолист холод навіює печаль -
поспішає ,до нас Цариця Зима- із снігопадом.
До побачення- Красуне Осене Золота!!!...
до зустрічі, в іншім сезоні- у Бабинім літі...
розтануть білі сніги зацвіте рання весна
до тебе прийду -через Оксамитове літо.
Ти, прекрасна феє розфарбуєш листя золоте...
засяєш кольором жовтим червоним золотавим...
нахилиш, до землі сонечко тепла ще зігрієш мене-
і поведеш ,у Діброви на гриби променем яскравим.
Я, зимою вишию тобі чарівні квіти на рушник...
із хлібом і сіллю зустріну тебе моя мила панно-
і від щастя білим голубом злечу до високих осик...
щоб увінчати ,тебе у райдужну корону сонечком рано.
Я ,завітаю на гостини на свято в осінній сад...
ти, мене почастуєш грушою яблуком медовим,
поласую солодкий виноград і полечу у снігопад-
і за добре щире серце принесу пісню у Рік Новий.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763233
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2017
Золота осінь розплітає довгу косу
опадає пожовкле листя золоте
в'януть ніжні квіти від морозу
і Листопад- в засніжену зиму веде.
Ще так далеко до весни ...
коли у саду зацвітуть квіти
треба іти крізь заметіль зими
щоб усміхнулось сонечко літа.
Забіліє навкруги зацвіте снігами...
мороз крижаним ледом окутає сад,
білий килим заскрипить під ногами-
зима, засіє Снігопад Снігопад Снігопад...
Все завмре, зомліє від холоду і морозу...
як ведмідь, буде спати у зимових снах-
із променем весни розпускають верболози...
і до віть, ясеня прилітає сизокрилий птах.
А ти, насолоджуйся кожною миттю життя...
не чекай, із захмарних брів весни і літа...
живи, кохай... люби, як лиють дощі і зима,
своїй коханій даруй прекрасні чудові квіти.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763201
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2017
ЯК КУМ ПЕТРО МІНЯВ ЖІНКУ НА ДІВКУ
ГУМОРЕСКА
Безсоними ночами надумав кум Петро...
як має позбутися жінки і купити дівку,
написав оголошення на стенд в село-
що її продає, в добрі руки за налічну готівку.
Вибрався ,як кавалір запашився у п'янке вино...
поїхав, до міста де є Агенція'' шукає дружину''
підкрутив вуса чуба натягнув на лисину на чоло-
щоб там віднайшов молоду красиву чoрнобриву.
Одягнений у костюмі до нього вийшов ''капо'',
що хочеш чоловіче ''та хочу, принцесу із казки''
до нього поздоровкався протягнув свою лапу ...
виніс ,альбом модерних красунь різної масті.
Тож вибирай ,високі стрункі і є на бороді ямка...
та мені ,щоб вміла пекти варити і доїла корову-
мене любила, бавила і колисала у ліжку до ранку-
була із головою, -мала капусту а не січку полову.
Моя жінка, ніц не хоче робити є сварлива лінива..
цілими днями і ночами тільки у комп'ютері сидит-
підмалюєсі ,вдягне коротку спідницю вип'є пива...
крута, у барі курит дзигари із неї як комина димит.
Наговорює, на жінку, шоб його сподобаласи дівка...
а босу фірми все одно тільки ти бакси йому плати-
виходять до нього моделі білі чорні руді у вінку-
одна другої краща і питають ''скільки, років тобі ,скажи?''
Вибачте, вельможний пане ви помилились дверима...
сюди, приходять молоді моторні парубки і бізнезмени,
а він на них дивиться, глип глип із великими очима...
а не старі зношені пеньки у якого надірвані вени.
Зашарівся ,Петро... як мак у житі зігнув голову додолу...
зажурився, і думає треба повертати додому свою жінку,
я буду, її любити шанувати сам все зроблю видою корову,
щоб тільки жити із нею у мирі, і мені усміхалась Нінка.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763041
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.11.2017
ІЗ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!
НАДІ МНОЮ ЗАКРУЖЛЯВ ЛИСТОПАД
До мене в гості завітала -Золота Осінь
із Днем Народження!- вітає явір гітарист...
осінній ранок нахиляє небо тиха просинь
і до ніг встеляє багряний килим падолист.
І наді мною закружляв Листопад Листопад...
Красень Жовтень дарує ніжні троянди квіти,
спалахують бенгальські вогні під зорепад
і вітання у пісні шле мені зоря привітно.
Линуть тости і відлунює музика чарівна...
із небес всміхнулось привітало - Бабине Літо,
від щастя виростають крила лечу вдаля-
із польоту пташиного бачу красу світу.
Нехай птахом сизокрилим летять роки...
і на довгих вітах золоте листя шумить,
сонячні дні осяюють ще до саду стежки
і квіти дарують щастя прекрасну мить.
Я слухаю струну гітари мелодію дзвінку...
із синьої далі, як курличуть журавлі ''курли''-
у спогадах, несуть на схід сонця у весну...
де моє молоде літо квітнуло маком із роси.
Я заблукала, у отавах замріяній Діброві...
не знаю, куди іти мені до Літа чи до весни,
мить задрімала зашелестіло листя кленове,
і Осінь веде -у Листопад заметіль Зими .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2017
ЗОЛОТАВА ОСІНЬ
Красуня осінь розпустила довгі коси
у вальсі кружляє багряне листя на вітру
над бистрою водою шепочуть верболози
проводжають,- Бабине літо в дощову імлу.
Золотава Осене -усміхнись поміж кленові віти..
подаруй, промінь тепла... не тривож душу мою-
із за синіх гір іде зима.. засіє снігопадом квіти,
дай ,налюбуватись Листопадом -в Осінь Золоту.
Прошу, зупинись на мить !!!-моє Бабине літо...
не спіши, не біжи так швидко вдаль від мене
нахили райдужні дні подаруй троянди квіти...
нехай у моєму вікні відзеркалює блакитне небо.
Золотава щедра осінь -неба тиха просинь
із тонкої ниті мережить білосніжну вуаль-
у пахощах розмаю троянда красу медоносить
і Осінь, на волося росипає листя і додає жаль.
У царстві осіннім опадає додолу жовте листя...
осінь крилом птаха змахнула у сизім тумані---
на прощання ,заспівала мені журавлину пісню
що мине зима, і весною зацвітуть квіти ранні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2017
ЛЮБИ ТОГО ХТО ПОРУЧ ІЗ ТОБОЮ
Люби, того... хто поруч із тобою...
хто готовий віддати за тебе життя,
хто молиться, за твоє щастя і долю-
і пелюстки троянд встеляє в твоє ім'я.
Кохай ,того... хто іде із тобою по -житті,
ділиться кусочком хліба в радості і горі...
хто не зрадить, не проміняє тебе на бариші...
і дає тобі крила летіти до зір у любові.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
НЕБЕСНИЙ ОТЧЕ!!!
О ,Владико світу -Небесний Отче!!!
ти сотворив небо і землю все живе...
дав віру, щоб молитись за день божий
дякувати за життя сонце золоте.
Змилосердся !- над козацьким родом
поведи до світла із тернистої путі
осяй миром небо для мого народу
подай добро хліб насущний на столі.
Предвічний Боже !-не залишай у біді
подай нам мудрість із високого неба
пошли Месію подолати труднощі у житті
бо білий світ гине у гріхах без тебе.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762491
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.11.2017
ПРАВО НА ЖИТТЯ
Йшов по землі тридцять третій рік...
лютий голод завивав, як вовк у ліщині...
день прожити здавалось, як увесь вік-
святий хліб на вагу золота- сиротині.
Віддавали кращі речі за кусочок хліба ...
щоб прогодувати накормити родини свої,
мерзлу бульбу-пекли на вогні опухлі діти .
і чоботи на всіх по черзі йшли до стерні.
У засніженому полі шукали колосок зерна...
у злиднях, як скелети ходив заморений люд,
як повзуча змія розповзлася - чорна чума-
хиже плем'я заганяло у рабство загнаний кут.
Червона орда відбирала право на життя...
вимітала у селянина із комори до зернини,
плакала Україна воском скапувала свіча
косила смерть косою помирали щохвилинно.
Як чорні круки налітали на жертву у село...
селянина обшукували під прицілом автомата
господаря називали ''куркулем'' за зібране зерно,
за те ,що гарував не лінився і збудував хату .
Всю сім'ю, дорослих і малих гнали в Сибір...
дехто втік через вікно переховувався у лісі,
за біженцем гонили, як пси оскаженілий звір...
шукали їх по чужих хатах у соломі на стрісі.
Хто сильніший ,той вижив скитався де міг...
добрі люди переночували взяли у прийми,
розлучили батьків і дітей назавжди навік-
і пухли животи від голоду горя і кривди.
Cвіте , пам'ятай!- голодомор і геноцид на Україні...
у цей день, у мовчанні запали скорботну свічу,
за мільйон жертв помолись на безіменній могилі -
віддавши ,честь і шану їм схили голову свою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762487
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.11.2017
ЖІНКА ІЗ ПЕРЦЕМ
ГУМОРЕСКА
У мого кума Одарка жінка із великим серцем....
любить чоловіка і догождає йому у любу погоду,
живе із почуттям гумору трішечки із перцем...
красуня, мудра іде у це життя із модою в ногу.
А кум Василь баламут любить скочити у гречку...
але дорожить сім'єю повертається завжди додому,
і говорить, що він не виний ''а дівчини гарне личко''
що його заманюють красуні і ведуть у ''закохану кому''.
Чоловіка ''вибрики амур''Одарці накипіло у грозу ...
і думає, як відомстити свому Василю покарати його,
то миш у тапочок положе...то перец насипе до борщу,
щоб голодом заморити його і грала у різні ролі у кіно.
Одного разу прийшов із роботи і був голоден ,як пес...
відкрив двері ,і зразу до Одарки'' насипай у миску їсти''-
вона усміхнулась поцілувала і подала ''блюдо із чудес''
він приперся, до їдла... скривився, а вона'' не тре до дівок лізти''
Отак ,любі жінки !- кума Одарка вчить розуму мого кума,
виховує ,як маленьку дитину... щоб поважав любив свій дім,
голодом його морить доки не очухається і дре йому чуба...
щоб тримався своєї жінки, де є затишно і комфортно у нім.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761868
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.11.2017
ЛЯПАС ЗА ЮМОР
Кум Петро є гойрак базіка і хвалько...
любить хвалитись і щось все вчудити,
гарно співає у пісні заводить все село...
жартує із життя -любить образи творити.
А як танцює ,то треба щоб всі відступали...
немов король прийшов на бал на свято,
стрункий високий... волос літа підмалювали,
є справжній козак, має вуса... трохи багатий.
Із молодими дівками любить фліртувати...
різні байки їм розказує запудрує маківку,
жінці не зраджує любить у різні ролі грати,
має підвішений язик заманює як рибу у сітку.
Він каже'' що жінка має тримати хлопа в руках''
на прив'язаному ланцюгу як пса на подвір'ю...
щоб бачила солодкі сни у казкових снах,
а мужик охороняти її красу пташине пір'я .
Одного разу із жінкою зайшли у маршрутку...
він треться, заговорює молоденьку красуню,
жінка із ревнощів її щипнула а він як би не спав сутку...
а пан'янка, розвернулась ''йому дає ляпаса у папулю''
Дівчина ,читає мораль,'' як вам не стидно мужчина ''...
його лице облилось кров'ю просить пробачення у неї-
молодиця відійшла ,а він до жінки ''' це не моя провинна'',
а дружина ,усміхнулась і каже'' що це я у жартівливій ідеї''.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761807
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.11.2017
ДЕ ПАНУЄ ВІРА НАДІЯ І ЛЮБОВ
У кого в душі, панує віра надія і любов...
той із небесних висот нахилить сонце людям,
у своїх долонях подарує радість- основу із основ...
щоб від крихти щастя билось серце у грудях.
Райдужними кольорами розмалює земний рай.
щоб на полотні життя квітнули рясні сади...
у вікні усміхалось щасливе літо -зелений гай
і душа розквітала, як лілія... від крапельки роси.
І на білий танець, до вальсу запросить весна літо,
щоб у казковім царстві раювали лебеді кохання...
і ніхто незможе роззорати межу між них на світі,
роз'єднати закохані серця почуттів бажання.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
ЗА ІСТИНУ БУВ РОЗП'ЯТИЙ ХРИСТОС
За істину, був розп'ятий Христос...
тиран розпинає мою Україну,
до смерті катує невинних... бос,
нічого не змінилось для сина.
Котиться у безодню жадібний світ...
до трудящого роду немає співчуття,
копаєм могили хрести ховаєм цвіт ,
розпалюють вогонь війни... без каяття.
Від безладу ,хаосу немає ні кінця ні краю,
кровопивці гострий ніж пхають у спину...
плугом роззорює межу життя вовча зграя,
на вирубцювану рану сиплять сіль сиротині.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2017
ДІЕТА ДЛЯ КУМА
ГУМОРЕСКА
Надумала, кума зробити із кума молодого...
щоб не їв він солодкі пляцки м'ясо і сало,
наварила йому із бурачині борщу пісного-
щоб у животі його грав марш і бурчало.
,А ''у вечері після шостої пий молоко квасне-
їж овочі фрукти і не треба вживати білого хліба...
щоб качав мускули займався гімнастиков карате-
і будеш мій чоловіче стрункий і накачене тіло''.
А кум, був такий добрий що слухався Одарки...
що сказала ,те робив щоб любій жінці догодити,
мив посуду, гладив штани... із свині топив шкварки ,
дообіду спала ,він на пінцюх ходив щоб її не збудити.
Мій кум, витримав діетичний режим два дні ...
а на третій день не витримав тай підняв голос,
''слухай, жінко готуй їсти я не буду гризти сухарі-
і не буду жити від роси і повітря як у полі колос''.
''Не подобаюсь, тобі такий іду до сусідки Оксани,
вона пошанує мене напече наварит і помиє ноги,
приласкає приголубит і скаже мій милий коханий
за мої руки і копійчину буде зустрічати із дороги''.
Моя кума, задумалась... що буде без кума робити,
коли її руки виросли не для того щоб працювати.
навчилась панувати за його спиною добре жити...
і каже '' їж скільки хочеш, щоб тільки здоров'я мати.''
М .ЧАЙКІІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760938
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.11.2017
ЯК КУМ ПРОПАС КОРОВУ
ГУМОРЕСКА
Приїхав, мій кум до села пасти корову...
теща дала збан видоїти молоко на обід,
і на повітрі добре від газів побути здорово-
трохи попас у травах... і відпочити приліг.
Пригріло сонце, вітер заколисав між віт...
він присів, і задрімав у холодку під вербою,
захропів, щось наснилося помуркав як кіт...
муха ,забдзеніла біля нього прибив рукою.
Від солодкого сну, збудився вскочив на ноги...
подивився, навкруги... і корову він пропас,
взяв збанок пішов шукати під ліс у дорогу...
а сонце високо піднялося... вже обідній час.
Заглянув, у ліщину нема... шукав гонив, як пес...
чужі корови пасуться на долині, а його немає...
гукав за нею ''Ластунька ,де ти є... явися із чудес,
бо теща, як взнає вижене із хати... та мі залає.
Повидів одну чорненьку корову... е та то моя,
обійшов довкола неї погладив... почухав чуба,
дав її скибу хліба із руки а трохи бурака,
доїть її, і примовляє-'' моя красунечко, люба''
Із кварти поласував тепленьке біле молочко,
захотів дуже від жари пити спрагу втомити,
багато надоїв, що і невлізає зверху ллється воно...
і гадає ,що теща дала збанок малий та тре лишити.
Підсвищує під вус... радіє ,що здав на державу,
аж чує, недалеко крик ,галас біля товстих бичків...
а сусідка верещить , що у корови молоко пропало...
шо якась мара нечиста видоїла із її спокійних корів.
Прийшов, додому побачив тещу почав розмову...
''що сусідка Одарка галасувала як дурна за мостом''
аж бачить ,до хвіртки ревить мечить його корова...
молоко із неї ллється рікою і крутить хвостом .
Теща ,відкрила хвіртку впустила корову до стайні,
у лисої вимила вим'я і надоїла повнісіньке відро...
неси Василю, до неї цей збан і купи чоколяди файні...
проси прощення зацілуй її, щоб не несла тебе у село.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760717
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.11.2017
ДІД ПИХТО ГУМОРЕСКА
Запатлів, мій кум за зиму...
бо надворі мороз лютий,
надів вушанку кожушину-
спить у валінках теплих взутий.
Кума ,каже ''вийде із хати...
вимети стежку до плоту'',
а він грає в'' дикого варята''...
довга борода як в ''Дон Кіхота''.
Кума, просила під милий бік....
щоб привів себе в люди до порядку,
бо скоро буде Різдво ...Новий рік...
прийдуть ,гості і тре дати колядку.
Загнала як сліпу вівцю у гето свого мужа...
до лиса обчимхала зробила козаком його,
кум ожив, відмився.. зацвів як квітка ружа,
взявся, до роботи і лінь загубив ''Дід Пихто''.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760614
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.11.2017
ЯК КУМ КУПЛЯВ СВИНЮ НА БАЗАРІ
ГУМОРЕСКА
Прийшов, сусід до мого кума пізно уввечір...
договоритись, на яку годину поїдуть на базар,
як треті півні заспівали взяли мішки на плечі-
до міста, покрутили на педалях де свинний товар.
Була темна нічка, ще село спало третя година..
швидко заїхали у місто немов на вертольоті,
приїхали на базар, дивились де жінка як калина...
щоб свиня росла здорова, на дріждах у господі.
Не торгувались, вибрали від доброї свиноматки...
Пані ,ще на щастя нам кинула у мішок три рубля,
прив'язали назад до багажника лягло воно спатки-
не рихтіло ,не пищалo, і швидко ми приперли до села.
Сусід, із кумом цілу дорогу додому пісні співали-
тішились, як малі діти ,що добре їм пішов базар...
світало .... приїхали до кума мішок розв'язали...
а там тільки сіно встелене,'' Іване, а де товар''...
Давай ,вертаємось по свіжих слідах куме Степане...
його не вкрали, мішок не розірваний дири немає...
що скаже, мені ''Ганька, як встане раненько рано''
ми за село, виїхали ...а на дорозі свиня нас чекає...
Іван і Степан окружили свиню із двох сторін в круг,
а поросятко, втомлене само здалося у наші руки....
від радості ,що впіймали у мішок заперло нам дух-
вдома ,випили стограм і реготали від сміху внуки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760476
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.11.2017
ПОЇХАЛА ,КУМА НА КУРОРТ
ГУМОРЕСКА
Придбала, кума путівку на море на курорт...
купила собі новий купальник для загару,
вибілила чорний волос на білу побила рекорд...
вийшла, як пава Азамонка... їде одна без пари.
Голову підвізала хустину від сонячного удару...
натягнула теплого светра від холоду і дощу-
в жару, під сорок градусів топиться жирне сало...
і піднесла бюст до гори і шукає місце на пляцу.
В руці, тоненький кульок аж тріскає - обід і вечеря,
наварила яєць, у бутилці із сушених яблук кампоту,
напекла солодких пляцків, ж господиня а'' не тетеря''...
кусок сала, помідори і все готувала до ночі до поту.
Всі на неї ,дивляться іздалека видно що із села...
а вона ,гадає думає що красива всім до вподоби,
усміхнулась, на ліво направо помахала до мужика...
та ніхто не підходить, а ховаються від спекотної втоми.
Прекрасна, жінко жінко... ти господиня і красуня!
оділась на варята, як опудало вдівають на городі,
всі ворони повтікали, i круті їй показують дулю...
регочуть , бо бачуть що ''дівка'' і мешти у болоті.
Кума Дарка думала що візьме за увесь сезон загар...
ніжне тіло почервоніло зачало її зудити до сліз пекти,
цілісенький день сиділа під сонцем і кинуло її у жар..
на третій день, втікала додому щоб білет у касі віднайти.
Загубилась, у світі не вміє себе вести між людьми...
губи на червоно намалювала не знає у моді межі...
кудкудакає, як обскубана курка між білими гусьми..
завжди ,будь собою і віднайдеш своє щастя на землі .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760426
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.11.2017
ГУМОРЕСКА
Сидять бабки перекупки, як на дроті ворони...
каркають ,теревенять про життє про те про се,
хто до кого заслав сватів за ким били дзвони-
як Каська гострила зуби Надці бо ''гривак'' не йде.
Слово по слові дійшли до Києва до влади до верху-
зачали ''чесати'' чинів ,як живеться князям на троні,
слухай, жінко'' тузи і королі не бачуть'' хлопа'' внизу,
і ось воюють, між собою'' ричуть'' як козли на припоні''.
Ця'' хлань',' завагітніла владою відпустила'' пузо'' грає ролі,
на рингу,боксу займаються спортом показують обличчя,
Любка, вони '' у мягкім кріслі і вигукують'' блатні паролі','
деруть ''чуби'' один одному як ''буряк деруть за гиччя''.
Ганька, у тих'' крутих'' все шикарне ''Дольче Габбана '...'
мають бізнес, -лишній прибуток і валютний є - дохід'',
Любка, якби ти була на їх місці сікла б ''капусту захлана'',
із державного корита їла і як кабан пхала у свій живіт.
М .ЧАЙКІВЧАНКА .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757501
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.10.2017
ДОЩ, ШЕПОЧЕ ТВОЄ ІМ'Я
За вікном, падає дощ проливний
упивається від спраги матінка земля,.
сьогодні сірий день такий сумний
і дощ шепоче промовляє твоє ім'я.
В спогадах, шукаю тебе в небокраю
живу минулим а не майбутнім у житті,
мій сивий голубе до тебе увись злітаю
щоб до мого вікна нахилив зорю у сні.
Від світанку до зорі виглядаю тебе
щоб усміхнувся променем ласкавим,
надворі вітер листя зриває удаль несе
навіює печаль і споглядає лукаво.
Я ,втратила сонце свою любов...
птахом відлетів у зоряні світи,
на крилах мрій лечу до тебе знов
і повертаю наш рай молоді роки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
НАДІЯ ВМИРАЄ ОСТАННЬОЮ
Я ,живцем молодість заховала у глибоку могилу...
та хіба, це життя бути рабою у наймах на чужині?
корюсь Всевишньому святому Духу небесній силі
і віра душу оживає воскресає як цвіт навесні.
У народі кажуть, що надія вмирає останньою...
треба боротись ,за своє щастя і вогник тепла...
хто працює, -той має і встає пташкою ранньою-
щоб досягти мету ,бажані мрії втілити у життя.
Думи, недають спати а яке майбутнє в України?
пани валюту відкладають в скарбницю в офшори...
а як має жити пенсіонер на старість у лиху годину?
коли гальмують тормоз владолюбці життєві затори.
За мізерну пенсію треба оплатити газ світло-
купити необхідні ліки хліб продукти до хати,
і у церкві запалити свічечку у щирій молитві
щоб помолитись, за живих і мертвих згадати.
А чи знають ненаситні мужі ,як живеться вдові?...
коли не працює, на її шиї батьки і діти маленькі,
дні і ночі оплакує чоловіка бо загинув на війні-
за себе недумає ,що рвані чобітки пальто стареньке.
Нема кінця і краю межі зажерливим чинам...
їм все можна, є недоторканість... влада в руках,
ніяк не можуть наїстися і догождають царям,
засіяли на родючих землях чортополох і війни жах.
Без даху над головою поневіряється убога сирота...
хто її нагодує на шматочок хліба дасть копійчину?
Куди веде мільйон українців- так'' звана братва?''...
грають у війну і знищує націю підвладна машина.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756513
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2017
ЧАС СИПЕТЬСЯ, ЯК ПІСОК...
У вчорашнє минуле немає вороття назад..
на очах мліє застигає листя в'яне краса...
цвіте весна за нею літо наливає плодами сад,
час сипеться,як пісок крізь пальці у життя .
Я, не можу зупинити прекрасну мить...
сонце обпікає жаринкою втомлене тіло,
із клубка в довжину буття торочиться нить...
бджілка медоносить у свій час поки дужі крила.
У безсонні ночі шукаю свій рай під дощем...
на яворі грає вітерець відлуння лине осіннє,
струн душі торкається спогади болючий щем-
все відходить у небуття як квітка згорає у тлінне.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2017
ПРОБАЧ, МЕНІ ДРУЖЕ!!!
Пробач ,друже !що була неуважною до тебе...
що закохана в поетичний світ у рідну мову,
муза душу манила алмазним сяйвом у небо-
і я проміняла любов на вірші нові обнови.
Прости, пробач! що жила на планеті Венера...
втікала ,від щастя, як дика птаха від стрільця,,,
що рвалось увись і підкоряла Богиня Венера...
а скільки радості світу хотіли розказати уста?.
Я втратила вірного друга щастя навіки...
бистра вода забрала молоді літа мій час,
зболену душу незалікує бальзам ніякі ліки ...
тільки спогади у слайді нагадують про нас.
Моє серце перед тобою відкрите і відверте...
оголений нерв ятрить душу до шаленого болю,
небесний художник малює картину на мольберті,
самотню жінку, яка прожила роки безлюбові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2017
ХТО Я БЕЗ ТЕБЕ?
Твоя смерть моє серце пробила стрілою...
я немов підбитий птах впала безсила,
назавжди згасло ясне сонце наді мною-
і виросла увінчана квітами могила.
Несу тобі хризатеми пахучий квіт...
б'є скорботний дзвін моїй недолі,
прийшла осінь обриває листя із віт,
вітровій додолу гне, як билину у полі.
Осиротив мене, я тану як воскова свіча...
цей світ став бідніший і убогий без тебе...
ніяке золото скарби незамінять твоє життя ...
ти, із голубої блакиті білий ангел для мене.
Смерть замурувала у темну гробницю...
втративши тебе я загубила солодкі сни,
у чорну хустину завенула вдовицю-
І я, відчула самотність заметіль зими.
Ну хто я без тебе -верба над водою?...
струнка тополя яку шарпають вітри,
всі по парах лиш я одна із сльозою...
ходжу сумна і серце крає печаль журби.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754729
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2017
БЕЗ ТЕБЕ БОЖЕ -УБОГИЙ СВІТ
Без тебе, Боже пустота -убогий світ...
жадані мрії вітрисько здирає із саду,
на зболеній душі шрами кривавий піт-
і в господі , в нашім домі немає ладу.
Без тебе ,Боже -слабне міліє віра...
занепадаєш духом ходиш у пітьмі,
від польоту стерті зламані крила-
і згасають свічею твої літа молоді.
Шукаймо святий храм стежку до Бога...
щиро молімось він почує наші благання,
смуток розвіє, як туман... поведе у дорогу-
тебе наповнить силою духу із світання.
М. ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754257
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.10.2017