Чайківчанка

Сторінки (32/3199):  « 31 32»

А ЩЕ ТРОЯНДА ПАЛАХКОТИТЬ У САДУ


А  ЩЕ  ТРОЯНДА  ПАЛАХКОТИТЬ  У  САДУ
А  ще  троянда,  палахкотить  в  осіннім  саду...
я  нарву,  поставлю  у  вазу  із  водою,
вона  нагадає,  про  літо  -в  осінь  золоту-
і  у  світлиці,  зігріє  мою  душу  зимою.
О  панно,  Осене  прекрасна  царівно!
увінчана  у  вінець  багряне  листя
о  невловима  мите  окраса  тлінна!
тобі  цвітуть  квіти  троянди  у  пісні  .
О  дозволь  ,красуне  трояндо  зірвати  тебе!
врятувати,  від  холодного  вітру,  морозу,  
бо  прийде  час  ,і  обпалить  у  порух  все  живе...  
в'яне,  найкраща  квітка,  у  журі  верболози...
Ти  посієш,  п'янкі  пахощі  у  серці  моїм,
залишаєш,  у  пам'яті  світло  сонячні  дні,
і  я  у  віднайду,  музу  у  сяйві  золотім...
щоб  на  іконі  неба-  ти  засяяла  зорі.
О  чарівні  троянди,  білі  жовті  червоні!...
ніжні  пелюстки  квіти  кохання  і  надії,
я  доторкнусь,  легесенько  візьму  у  долоні-
не  пораньте  ,шипами  колюччям  мою  мрію!
О  трояндо,  ти  тягнеся  у  блакить  голубу!
насолоджуєш,  красою  лебедів  кохання,
людям  випромінюєш  тепло  усмішку  свою...
запалюєш  вогник  свята  і  несеш  вітання.
У  саду,  цвітеш  від  весни  до  заметілі  зими,
даруєш,  найкращі  спогади  і  щасливі  дні,
і  воскресаєш,  від  самотності  із  краплі  роси...
блаженна  краса,  окриляє  душу  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2018


ЦІЛУЮ ПЕРСТ БОЖИЙ

ЦІЛУЮ  ПЕРСТ  БОЖИЙ
Цвітуть,  до  сонця  ...стиглі  літа  -блаженна  мить,
я  в  ньому  квітуча  весна  водограй  літа,
чую,  як  дуб,  клен  тополя  листя  шелестить...
і  вдихаю  у  милозвучність  слова  світла.
Дякую  ,Богу  що  сяє  яскраво      зоря,
за  сонячні  ранки  і  вечори  казкові-
за  тата  й  маму,  мій  блакитний  рай  -буття,
навчили,  бачити-  божий  світ  у  любові.
Дякую,  Всевишньому  -за  цінний  скарб  життя,
за  почуття  радості  і  хвилини  смутку
в  ньому  вічний  учень...  загадкове  дитя,
в  калиновому  саду  квітка  незабудка.
Дякую  ,Богу  за  крила  птаха  у  світи,
за  мрії  рожеві  ,  цілющий  дощ  весняний,
що  сміюсь  і  плачу  ,  воскресаю  із  сльози...
і  зустрічаю  Осінь  -листопад  багряний.
Я  лечу,  на  сьоме  небо  у  даль  голубу
у  небесний  храм  до  сонячного  вівтаря  ,
щоб  розказати  про  печаль  смуток  і  журбу
подякувати,  за  все  що  маю  і  життя.
Я  цілую,  синє  благовістя-перст  божий,
у  світ  роблю,  перші  кроки  ,як  крок  останній...  
печать  прозріння  віднайде  подорожній  ,  
і  побачить,  божу  красу  у  зірці  ранній  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА
16  жовтня  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2018


ДОГОРАЄ ДЕНЬ ДОГОРАЄ

ДОГОРАЄ  ДЕНЬ  ДОГОРАЄ
Догорає,  осінній  день  догорає...
розстелився,  сизий  туман  стіною,
і  новий  день  Листопад  зустрічає-
кружляє  кленове    листя  наді  мною.
Хмари  ,нахмуривши  споглядають  скоса,
бо  небу,  сниться  літо    маттіоли...
 дощ,  розпустив  срібні  довгі  коси,
і  здається,  не  закінчиться  ніколи.
А  холодний  дощ,    як  крига  в  океані...
 безжально,  натрусив  листя    під  ноги,
 та  дивляться,  на  білий  світ  востаннє...
і    вмирають,    від  морозу  край  дороги.
Отави,  від  паморозі  забіліли...
хризантема,  скута    ледом  дощовим,
у  осінь,  білі  мухи  прилетіли...
листопад,  зажурився  під  дубом  старим.
Як  у  природі,  так  і  в  житті  буває...
 лиє  дощ,  то  сонце  світить  з  висоти...
і  приходить  час,  тай  осінь  минає,
 все  покриває  снігом  заметіль  зими.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2018


ТИ ЗНАЄШ ТАК ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ

ТИ  ЗНАЄШ  ,ТАК  ХОЧЕТЬСЯ  ЖИТИ!
Відлітає  ,день...  удаль,  листям  кленовим  
не  можна,  зупинити  час-  прекрасну  мить!
я  радію,  що  бачу  світ  кольоровим...
і  дивлюсь,  як  золоте  листя  шелестить.
Ти  знаєш,  як  хочеться  мріяти  ,  жити!
на  повні  груди  вдихати  у  цвіт  життя,
і  зранку  ,чути  дзвінкий  голос  трембіти!
слухати,  як  відлунює  дзвенить  ріка.
Я  хочу,  намалювати  казковий  світ
синє  небо  у  ньому  голуби  білі...
і  тобі  ,від  Жовтня,  передати''  привіт"  !  
злетіти  журавкою  у  заметілі.
Я  купаюсь  у  золотавім  багрянцю,
насолоджуюсь,  хризaнтемою  в  саду  ...
листопад,  запрошує  мене  до  танцю
у  блаженстві  осіннім  весною  цвіту.
Я  щаслива,  що  на  білім  світі  живу...  
і  бачу,  у  вікні  новий  день  схід  сонця,
у  осінь,  багряними  стежками  іду...
листочок  кленовий  тримаю  в  долонцях.
Ти  знаєш,  і  так  хочеться  просто  жити!
з  осінньої  чаші  пити  божу  красу
і  тебе  друже,  у  свій  рай  запросити!
щоб  разом  зустріти  -  Oсінь  Золоту!

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812415
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2018


ЛИСТОПАДУ ВІНЧАЛЬНИЙ ВІНОК

ЛИСТОПАДУ  ВІНЧАЛЬНИЙ  ВІНОЧОК
Золота  осінь  запалила  свічі  святкові,
сонечко,  озолотило  багрянцем  зеленгай...
і  ми  випадково  ,зустрілись  біля  тополі-
два  голуби  ,  запросив  у  гості  -блаженний  рай.
Листопад,  Листопад,  Листопад,
відкривав  сторінку  календаря,
закоханих  манив  в  осінній  сад,
щоб  у  любові  з'єднати  серця.
іЗ  першого  погляду  закохався  у  тебе
у  русяве  волосся  і  смарагдові  очі,
ти  явилась  ,сонечком  і  пройшла  біля  мене,
і  осяяла  ясним  світлом  на  моїм  кроці.
Від  погляду,  зарумянилось  личко  у  тебе,
опустила,  повіки  свої  очі  додолу...
явилась,  як  Богиня  із  блакитного  неба...
і  від  чарівної  краси  відібрало  мову.
Я  довго,  довго  ,довго  ...  дивився  тобі  услід,
думав  про  тебе  днями,  безсонними  ночами,
і  Листопад,  обривав  золоте  листя  із  віт...
і  встеляв,  троянди...  рушник  щастя  по-  між  нами.
Листопад,  сплітав  вінчальний  віночок  з  листя,
і  ,  увінчав  розкішні  пишні  коси  твої...
явір  ,грав  на  скрипці  і  дзвеніла  ніжна  пісня,  
під  снігопадом,  у  вальсі  такі  щасливі  молоді.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018


ТІЛЬКИ ТИ ТИ ТИ

ТІЛЬКИ  ТИ  ТИ  ТИ
Тільки  ти,  ти  ,ти...  одна  ,така-  на  світі!
дарована,зоря  з  небесної  висоти,
любов  ,мого  серця  -медовий  плід  літа.
Доля  ,привела  мене  у  весняний  сад,
Там  цвіте  троянда,  красуня  чарівна...
закохався,  полюбив  квітку  в  зорепад..
п'ю  кохання  воду  цілющого  джерела.
Троянда  ,розцвіла  навесні  для  краси...
а  ти  ,для  мене  люба  дівчино  мила,
у  любові,  поєднаєм  долі  назавжди  ...
до  зір,  злетимо  на  лебединих  крилах.
Вдихаю  ,  аромат  пахощів  ранню  весну...
ковтаю  ,повітря  пелюстки  розмаю...
О  ,яке  це  щастя  ,поруч  із  тобою  йду!...
дивлюсь  ,у  блакитні  очі,  я  тебе  кохаю!...
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018


ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД

ЛИСТОПАД  ЛИСТОПАД
Ще  вчора,  жовтень  усміхався  мені...
а  нині,  листопад  вітром  віє  в  очі,
розплітає,  довгі  коси  милій  вербі-
і  бентежно,  у    клена  серце  тріпоче.
Листопад,  листопад,  листопад...
я  не  хочу,  іти  до  зими...
поверни,  мене  в  осінній  сад!
де  троянди,  цвітуть  із  роси.
Засніжені  хмари  окутали  день,
за  вікном,  проливають  так    рясно  дощі,
 притих,  соловейко...  не  щебече,    пісень,
   курличуть,  журавлі  ...  несуть  печаль  душі.
Листопад,  листопад,  листопад...
 прошу,  зігрій,  ще  теплом  мене!
я  поверну,  тобі  час  назад!
де  ще  ласкаве  сонце  ясне.
Кружляє  опале  листя  золоте
встеляє  ,до  моїх  ніг  килим  багряний,
а  завтра  ,зима  снігопадом  замете
вже    морозяні  ранки  і  вечір  тмяний  .  
М  ЧАЙКІВЧАНКА                                                                        
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2018


НЕ СПИТЬ МІСЯЦЬ ЯСНІ ЗОРІ

НЕ  СПИТЬ  МІСЯЦЬ  ЯСНІ  ЗОРІ
Не  спить,  місяць  ясні  зорі
розсипає  щастя  долі
весні  -красу,  літу  -кохання...
і  закоханим  шле  вітання,
Не  спить,  місяць  ясні  зорі
розсипає  роси  в  полі
голубіють  волошки  сині
соловей  щебече  калині.
Не  спить,  місяць  ясні  зорі  
сяють  вечори  казкові,
і  пахне  ,зілля  на  долині
легінь  дарує  їх  дівчині.
Не  спить,  місяць  ясні  зорі  
розцвіли  квіти  лілові
небо  нахиляє  з  синіх  гір  
лине  нота  мелодійних  лір.
Не  спить,  місяць  ясні  зорі
і  співають  колискові,
танцює  чардаш  ніч  циганка
шалун  вітер  не  спить  доранку.
Не  спить,  місяць  ясні  зорі
ведуть  вдалі  неозорі,
шелескоче  листя  зелене  
берізка  тулиться  до  клена.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018


ЧАС-ВІРТУОЗ

Від  сліз,  душевне  виснаження  зашкалює
бо  сліпа  любов  крихка  розбилась  на  друзки,
вчорашній  день,  відштовхує  і  віддалює,
як  яблука  обитті  вітром  від  галузки.
А  життя,  обпатрошило  крилаті  мрії,
намріяні  веснами  ,народжені  літом...
 і  де    довгоомріяне  щастя-  надія?
розлетілись,  на  схід  і  на  захід-по  світу.  
Виграє,  час  на  клавішах  по  нотах  долі,
почуття,  колосально  виводить  сопрано...
життя,  обнулило  до  центу  від  недолі,
час  -віртуоз  зіграв  свою  роль  досконало.
впадеш  у  відчай  перемагай  саму  себе
підведись  від  безсилля  і  встань    на  ноги
душі  дано  труднощі  і  пережити  все  
у  небеснім  соборі  знайти  слово  Бога.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812103
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018


ЗАСПІВАЙ СОЛОВЕЙКО

ЗАСПІВАЙ  СОЛОВЕЙКО!

Небесний  коваль  виточив  для  соловейка  голос
такий  дзвінкий,  що  розбудить  весну  серед  зими,  
як  заспіває...  то  в  житах  хвилюється  колос,
веде,  додому...  у  духмяні  трави  з  чужини.

Заспівай  ,заспівай  ,соловейко  пісню  мені!
I  pозкажи,  про  красу  Дністра,  як  цвітуть  сади,
і  я  полечу,  в  Отчий  дім  у  роки  молоді...
де  із  далеких  країв  чекають  мене  батьки.

Затьохкав,  рано-  вранці  соловейко  до  вікна...
в  стоголоссі,  впізнала  пташки  голос  чарівний,
від  мелодійного  співу  воскресає  душа  ...
розчиняються  хмари  і  затих  дощ  проливний.

Щебече,  птах  і  кличе  у  гай  кохану  свою,
щоб  на  світанку  у  парі  веснянки  співати,
одинокому  серденьку  нахилити  зорю...
і  із  новим  днем  ясне  сонечко  зустрічати.

О  Яке  це  щастя  коли  у  тебе  є  батьки?
і  відкриті  двері  тобі  до  рідної  хати,
і  соловейко  ,  звеселяє  літні  вечори...
пахне  матіола  піони  і  рута  м'ята.
М  ЧАЙКІВЧАНКА


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2018


НЕ КИДАЙМО НА ВІТЕР СЛОВА

Не  кидаймо,  на  вітер  колючих  слів  пустих!,
щоб  не  поранити  ,як  з  похмілля  чужу  думку...  
виправдання,  на  помилки  тільки  у  молодих,
у  зрілих  літах,  думай,  не  зводь  все  до  рахунку.
Я  чую  ,голос  у  Всевишнього  Бога  Отця!  
я  бачу,  небесне  світло  у  захмареннім  дні,
я    журавлине  перо  -  у  Небесного  Царя,
 місія  ,  донести  слово  до  людей  на  землі.
Увійди,  у  мій  храм  душі  і  послухай  слово,
а  не  хочеш  ,  пройди  біля  мене  стороною...
тож  відрізни  добірну  зернину  від  полови,
і  вітром,  жита    не  топчи,  не  міси    ногою.
У  кожного  своя  доленька  і  шлях  широкий,
випробування,  були  у  апостолів  у  житті,
і  не  плюй,  у  пречисте    в  океан  синьоокий,
не  суди,  чуже...  і  не  сип,  сіль  на  рану  душі.
Якщо  ти  мудрець,  із  мудреців  і  Божа  рука...
зваж,  на  терезах  -  страждання,біль    горе,і  біду  ,
не  вдягайсь,  у  вовчу  шкіру  і  маску  без  лиця,,
 будь  людиною,-    шануй  і  цінуй  душу  живу.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2018


БУДЬ ПОРУЧ ЗІ МНОЮ

БУДЬ  ПОРУЧ  ЗІ  МНОЮ!
Будь,  поруч  зі  мною  ,коли  мені  важко!
захисти,  від  холоду  зими  і  вітру...
повір  ,я  зігрію  тебе  моя  пташко!
вдихну,  подих  весняний,  щоб  ти  розквітла.
О  ,любове,  любове  ,любове  моя!
я  думаю  ,про  тебе  днями  і  ночами...
в  ночі,  осяю  квітучі  стежки  вдаля,  
розвію,  тумани  ніжними  піснями.
Я  Витру,  із  личка  -заплакані  очі,
і  зацілую  уста  -лебідко  моя...
засію  зорепад  -скарби  найдорожчі
у  твої  долоні  щастя-любове  моя.
Плаче,  дощ....  задощило  на  серці  моїм,
без  тебе  -  одинокий  лебідь  на  землі,
скажи  ,що  любиш...  що  є  у  серці  твоїм?
я  збудую,  рай  де  співають  солов'ї.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


Я ІЗ ТИХ ХТО ЧУЄ ГОЛОС

Я  ІЗ  ТИХ  ХТО  ЧУЄ  ГОЛОС
Я  із  тих  ,хто  чує  голос  журавлинний!
не  рвуся,  вперед  ,а  сідаю  край  стола...
п'ю,  чорну  каву  без  цукру,  чай  полинний...
ніколи,  не  встигаю  на  потяг  життя.
Я  із  тих  ,хто  не  може  спати  ночами...
і  думками  ,змінює  планету  земля-
оре,  сіє  зерно  у  віршах  словами,
замріяна  ,закохана  птаха  в  небеса.
Я  із  тих,  хто  приносить  у  жертву  себе,
і  заради,  інших  віддасть  своє  життя...  
вірю  у  казку  ,  у  боже  слово  святе...
серед  ночі  ,  відкрию  двері  ,як  біда.
Я  із  тих,  хто  не  прагне  слави  на  землі,
молотом  розбиваю  кам'яну  скелю,
пливу,  в  океан  на  своєму  кораблі...
несе,  хвиля  у  життєвій  каруселі.
А  із  тих  ,хто  не  в'яне,  а  вічно  живе...
і  завжди,  в  пошуках  світла  у  пітьмі-
люблю,  боже  творіння,  що  квітне,  цвіте...
ловлю,  зорі  у  зореквіті  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


НЕ ВІДКРИВАЙ ДУШУ СЛІПИМ

НЕ  ВІДКРИВАЙ  ДУШУ  СЛІПИМ
Не  відкривай,  свою  душу  глухим,  сліпим...
вони  не  побачуть,  перли  серед  ночі,
осміють,  оплюють,  оком  жадним,  лихим,
розтопчуть,  все  прекрасне  на  своїм  кроці.
Відкрий,  Богу  свої  потреби  ,бажання!
стукай,  проси...  і  дасть,  що  потрібно  тобі!
він  є  надія  -шукай  ,з  ним  спілкування,
молись,  щоб  добре  жилось  тобі  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811733
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2018


О СКІЛЬКИ ВАС ПОЛЯГЛО В БОЮ

О  СКІЛЬКИ  ВАС  ПОЛЯГЛО  В  БОЮ
Не  дай  ,Боже,  щоб  мати  ховала  сина?!  
а  старий  батько  над  труною  ридав...
до  грудей,  вдова  тулила  сироту  дитину-
а  він  плаче  ,''тату  я  хочу,  щоб  ти  встав''
О,  скільки  ,соколиків  полягло  в  бою?!
по  -двадцять,  і  тридцять  у  молоді  літа,
синочки-  близнята  пролили  кров  свою,
матуся  ,виглядає,  жде  їх  край  вікна.
Щодня,  -ідуть  один  за  одним  у  вічність,
грузом  везуть  у  домовині  додому...
квіти,  у  яких  в  очах  сяяла  ніжність-
рятували,  ранених  знімали  втому.
Згорають,  зорями  від  пожарищ  війни...
летять,  білими  лебедями  в  небеса,
O  донечки  -мальви  ,синочки-ясени!
скільки  ,хрестів  насіяла  -  лиха  орда.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2018


РОЗЦВІЛИ ЧЕРВОНІ МАКИ У ПОЛІ

РОЗЦВІЛИ  ЧЕРВОНІ  МАКИ  У  ПОЛІ
Розцвіли  червоні  маки  у  чистім  полі
де  горіла  земля  у  вогні  полумям  в  житах
тут  спить  козак  а  над  ним  росте  тополя,
на  гіллі  журавка  заливається  у  сльозах.

Вставай  молодий  козаче  іди  додому!
тебе  виглядає  жде  матінка  край  вікна
як  тополя  похилилась  низько  додолу...
побивається  від  горя  птаха  сирота.

Зацвіли  ,під  синім  небом  -маки  червоні,
їх  сотні  тисячі  полеглих  дочок  синів...
обпалений  цвіт  відлунює  у  передзвоні,
що  полягли  за  Україну  серед  степів.

Стоїть  похилена  тополя  у  зажурі...
розганяють  хмари  у  небі  руки  -віти,
у  вічних  снах  заколисує  дні  минулі
чаїно  голосить  оплакує  мати  діти  .

Палахкотять  горять  квіти  з  краплі  роси,
О,  скільки  їх  тут  цвіте  по  між  трав  зелених,
це  сини  соколики  дуби  клени  ясени...
опале  листя  шепоче''  Згадай  за  мене''.

У  свій  дім  прийняла  земля  і  пригорнула,
а  стара  мати  виглядає  сина  з  війни...
О  сину  мій  синочку  тебе  не  забула!
ти  будеш  у  серці  червоним  маком  цвіcти.

З  її  очей  гіркі  сльози  котяться  градом
колискову  пісню  співає  у  вічному  сні
Сину,  калин  -зорею  сяй  над  снігопадом!  
соловейком  -розвесели  наш  сад  навесні  .!
М  ЧАЙКІВЧАНКА

.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2018


ЯКЩО СПІВАТИ ПІСНЮ

ЯКЩО  СПІВАТИ  ПІСНЮ
Якщо  співати,  пісню  -то  голосом  золотим,
щоб  від  співу  пробігли  мурашки  по  спині.
Якщо  зоріти  ,то  -яскраво  променем  ясним,
осяяти  зорею  божий  світ  на  землі.
Якщо  казати,    то  від    щирого  серця  слова,
щоб  лилися  струмочком  від  серця  до  серця...
черпати  чисту  водицю  у  ній  сила  жива,
на  крилах  мрій  пірнути  у  сині  озерця.
Якщо  горіти,  то  полум'ям  згоріти  до  тла,
віддати  тепло  ...зігріти  душу  і  тіло  ,
а  якщо  терпіти  то  ,щоб  коханою  була...  
приголубив  ,  у  грудях  серденько  раділо.
А  якщо  плакати,  то  дощем  у  сизій  хмарі...
в  небі    веселкою  сяяти  після  грози,
і  в  зоряні  світи  злітати  удвох    у  парі-
слухати,    щебет  солов'я  і  пісню  весни.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
     
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2018


ЧЕКАЮ НА ПРИСТАНІ НАДІЯ

ЧЕКАЮ  ТЕБЕ  НА  ПРИСТАНІ  НАДІЯ
Я  сьогодні  ,одягну  сукню  кольору  неба...
і  зранку,  піду  до  моря  на  пристань  надія,
буду  ,із  далеких  країв  чекати  на  тебе-
коли  припливе  до  мене  корабель  мрія.
Вже  сонечко,  піднялося  високо-  високо
а  тебе,  немає  і  минають  дні  за  днями...
безкрає  небо  безмежне  ,як  море  широке...
одинокій  пташці  малює  казку  ночами.
Мрію,  про  тебе...  від  заходу  сонця  до  сходу,
відриваю,  сторінки  календаря  літа,
виглядаю  ,тебе  з  доріг,  як  з  моря  погоду...
і  із  гілля  ,рве  зелене  листя  сильний  вітер.
А  море,  шумить  ...піднімає  хвилі  метрові,
отак  і  живу  ,у  мріях...  від  весни  до  літа,
вийшов,  одяг  з  моди...  підросли  дерева  нові,
а  я  птахою,  лечу  за  тобою  по  світу.
Я  сьогодні  ,одягну  сукню  кольору  неба...
і  із  мого  серця  зацвітуть  лілії  білі,
і  засію  у  путь,  зорецвіт  щастя  для  тебе,
а  ти  місяцем,  мене  зігрієш  в  заметілі.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


ВЕСНОЮ ВІДБОЛІЛА ТОБОЮ

ВЕСНОЮ  ВІДБОЛІЛА  ТОБОЮ
А  я  весною,  відболіла  тобою...
i  зима  ,заморозила  душу  мою,
я  розлилася  дощовою  сльозою
у  ріку  -життя  і  у  крапельку  росу.
Весна  -натягнула  мелодійні  струни
обігріла  -променем  сонечка  тепла,
журавлі,  на  крилах  принесли  фортуну,
щоб  у  вікні,  бачила  сонце...  Ожила.
А  я  до  тебе  йшла  ,як  весна  до  літа...
у  долонях,  несла  ясні  зорі  тобі-
у  білосніжнім  цвіті  заврунені  віти,  
а  ти  забив  ,ржавий  цвях  у  душу  мені.
Я  не  жила,  не  мріяла,  не  літала...
ти  похоронив,  живцем  на  плаху  мене,
із  мого  серця,  із  рани  кров  стікала....
та  віра,  дала  надію...  небо  святе.
Я  назавжди  ,для  тебе  закрила  двері!
і  стерла,  з  пам'яті  всі  памятні  дати,
бо  серце  ,не  вміє  жити  в  мізері,
воно  народжене  любити,  кохати.
Я  від  засніжних  хмар  відтаяла  дощем,
прийшов  час,  і  небо  усміхнулось  долі...
намалювало,  принца  на  коні  -олівцем,
стала  принцесою  -у  миті  казковій.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


НЕСПАЛЮЙ МОСТИ

НЕ  СПАЛЮЙ  МОСТИ
Не  закривай  ,на  ключ  двері  переді  мною!
пташку,  що  щебече  не  відштовхуй  від  себе...
а  прийде  час,  звеселить  піснею  дзвінкою-
захочеш,щоб  зорею  сяяла  для  тебе.

Не  спалюй,  мости  щастя  ,пташці  ,до  раю!
і  вітром  ,розквітлі  ніжні  квіти  ,  не  топчи...
у  серденьку,  не  додавай  смутку  і  жалю,
промокла,  під  дощем  солоної  сльози.

Задубіла,  замерзла  від  холоду  зими...
самотня  ,побивається  у  думах  по-  світу...
О  ,скільки,тривог  і  бід  від  людської  грози,
і  виглядає  із  небес  тепла  весни  і  літа.

Не  повернути  ,  минуле-  літа  молоді!
чашу  кохання,  з  вітром  допила  до  дна  ...
У  каміні  ,горять  у  попіл  вчорашні  дні  ,
і  віра,відкрила  за  спиною  два  крила  .

Я  ,не  повернусь  ,де  було  боляче  мені!
де  ламали  крила  ,не  чули  душу  мою...
чорний  ворон  не  давав  співати  пісні,
і  від  сльози  зросла  яблунею  в  саду  .
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


МОЖЕ ЩЕ ЗУСТРІНЕМОСЬ З ТОБОЮ

МОЖЕ  ЩЕ  ЗУСТРІНЕМОСЬ  З  ТОБОЮ
Може  ще  зустрінемось  з  тобою  у  житті...
в  іншому  вимірі  ,чи  на  іншій  планеті,
прошу,  дай  якийсь  знак  ..  усміхнись  мені!
прочитаю,  вірші  римовані  в  куплеті,
Віднайду  ,відшукаю  ,серед  облич  в  юрбі
здалеку,  серце  відчує  підкаже  де  є...
буду  дивитись,  у  блакитні  очі  твої,
в  обійми,  притулюсь  відчути  слово  твоє.
Ми  будемо  розмовляти  про  все  з  тобою...
і  ти  розкажеш  ,як  жив  без  мене  усі  дні,
від  радості  ,розчинюсь  живою  росою
подарую  ,мільйон  троянд  тобі  навесні.
Чуєш  ,я  не  відпущу  ні  на  крок  від  себе!
як  перед  образом  буду  молитись  зорі,
о  мій  князю  місяцю  ти  високе  небо!
дякую,  за  любов,  що  дав  дужі  крила  мені.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


БЕЗ ТЕБЕ ЯК НЕБО БЕЗ СОНЦЯ

БЕЗ  ТЕБЕ,  ЯК  НЕБО  БЕЗ  СОНЦЯ!
Веди  ,мене  зоре  у  рай...  де  цвітуть  сади!
де  соловей  ,ло  півночі  пісню  співає...
де  ніжна  троянда  розквітає  із  роси,
зоряна  духмяна  ніч  душу  напуває.
Я,  іздалека  повернувсь  із  журавлями
і  лечу  ,  до  тебе  на  крилах  надії,
щоб  у  коханні  сяяли  зорі  над  нами-
здійснилaсь,  наша  довгождана  мрія.
Без  тебе  ,я  немов  небо  -без  сонця!
немов  квітка  росте  у  тіні,  і  без  тепла...
не  бачу  ,промінь  світла  у  своїм  віконці,
зламана  ,зсохла  гілка...  і  птах  без  крила.
І  без  тебе,  мій  човник  потоне  у  морі!
без  тебе,  немов  без  зорі  -чорноока  ніч,
в  журі  ,весна  і  літо  цвіте  без  любові...
з  тобою,  я  п'ю  синій  океан  з  твоїх  віч.
Я  хочу,  хочу,  хочу-  в  обійми  до  тебе!
відчути,  ласку...  і  притулитись  до  серця  ,  
зацілувати,  уста  нахилити  небо...
від  щастя,кружляти  як  лебеді  в  озерці.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018


ЛИСТ СИНУ

ЛИСТ  СИНУ
О  Дорогий,  мій  сину!  нехай  тобі  сниться!
зоряне  небо  і  мереживо  казкове,
мамина  світлиця  і  красуня  жарптиця
і  квітуче  безкрає  поле  волошкове.
На  кленовому  листі  пишу  тобі  листа
я  колишу  дитинство  -твої  вчорашні  стежки
молюсь  ,за  добру  долю  вороного  коня,
і  щоб  вів  широкими  шляхами  у  світи.
Хай  над  тобою  засяє  сонце  золоте!
вітер,  розвіє  чорні  хмари  і  тумани,
і  щоб  зустрів  свою  любов  надійне  плече
яка  загоїть  у  твоїм  серденьку  рани.
О  ,мій  божий  світку  пахучий  розмаю!
О  мій  клене,і  кучеряві  стрункі  ясени  !
Мудрий  дубе,  тобі  свого  сина  лишаю,...
щоб  він  полюбив-  мій  рай  гаї  і  ліси.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811225
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2018


НЕ БІЙСЬ ІТИ ПРОТИ ВІТРУ

НЕ  БІЙСЬ  ІТИ  ПРОТИ  ВІТРУ
Ти  не  бійсь  ,іти  по-  стерні  ,проти  вітру...
свій  день,  відкривати  із  нового  листа,
шукати  ,у  тунелі  і  пітьмі  світло-
хоча  буде  важко  ,нести  свого  хреста.
Нажаль  ,не  завжди  ,як  у  казці  буває
є  різні  дороги,  путі,  долі  людські...
хто  бориться,  за  щастя  сонечко  сяє...
серед  зими  ,зустріне  добро  на  землі.
і  не  важливо  ,хто  був  перший  у  житті,  
а  хто  подихом,  змерзлу  душу  зігріє...
по-  очах,  зрозуміє...  дасть  руку  тобі,
скаже,  що  ти  доля  ...любов  і  надія.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018


Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ

Я  ДУМАЮ  ПРО  ТЕБЕ
З  першого  погляду  закохалась  у  тебе,
у  стрункий  стан,  у  твої  смарагдові  очі...
і  на  крилах  мрій  ,злітаю  у  синє  небо...
побачити,  тебе  Місяцю  серед  ночі.
У  серденьку  ,запалив  зорю  вечорову
я  думаю,  про  тебе...  про  тебе...  про  тебе,
чекаю,  зустрічі  із  тобою,  знову,  і  знову...
О,  не  мовчи,  укради  у  свій  рай  до  себе!
Я  спитаю  ,у  весни  де  тебе  знайти?
Сонце,  осяє  променем  стежку  до  гаю,
там  зеленим  листям  шелестять  ясени
на  вітті  соловей  про  кохання  співає.
Я  заблукала  ,у  п'янких  пахощах  маю,
де  у  буйних  житах  цвітуть  волошки  сині,
пливу  ,у  літо  зелене  море  небокраю  
у  казку  несуть  човника  хвилі  голубинні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018


КОЛИ ПРИЙДЕ ЧАС

КОЛИ  ПРИЙДЕ  ЧАС
Коли  до  мене  прийде  останній  час,  
І  зболене  серце  засне  у  плоті
душа  почує  у  тиші  -божий  глас  
залишу  ,  білий  світ  у  божій  ноті.

Янгол  ,заграє  у  сурми  з  висоти...  
у  вічність  ,відкриє  небесну  браму  ,
і  із  очей  скотиться  крапля  сльози  
більш,  не  болітиме  душевна  рана.

Залишу,  все  земне,  злато  і-срібло...
полину  ,у  Боже  царство  додому,
шлях,  мені  осяє  небесне  світло
забуду,  про  тривоги,  біль  і  втому.

Вітер,  обірве  листя  у  листопад...  
попрощаюсь,  і  змахну  птахом  крильми,
між  хмар  -розчинюсь  дощем...  омию  сад,
навесні  зацвіте  троянда  з  роси.

Зів'яне  квітка...  зотліє,  як  свіча...
впаду,  зіркою  у  зоряні  далі...
мої  сліди  замете  снігом  зима,
полину,  де  нема  смутку,  печалі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2018


НЕМАЄ ПРОЩЕННЯ БЕЗЛИЧНІЙ ВЛАДІ

НЕМАЄ  ПРОЩЕННЯ  БЕЗЛИЧНІЙ  ВЛАДІ
Нема  прощення  за  біди  -безличній  владі,
яка  дбає,  за  свої  статки  та  корону
сіла  у  теплесеньке  крісло  на  посаді
створила  геноцид-для  власного  народу.
Скажи  ,солодкий  царю-  пане  президенте?!
Як  маєм  -на  два  фронти  по-  новому  жити?...
в  телеку,  показуха  яскраві  моменти
допоки,  будуть  заморений  люд  гнобити.
На  зраді,  брехні,  пролитій  крові  Майдану...
явився  ,нам  у  масці  -  у  козлячій  шкурі,
ви  не  кращі,  від  попереднього  тирана,
де  є  ,  дикі  закони,  як  у  Сінгапурі.
Увійшли  ,у  мільони  сердець,  у  довіру
присягали,  святим...  обіцяли,  мир  добро,  
за  не  послух,  на  коліна...  купили  за  ліру...
за  офшори  на  Мальдіви,  цирк  і  кіно.
У  Європу,  відкрили  двері,  навстіж  вікно...
щоб  батрачили  раби  доскону  в  неволі,
який  обрали  курс...  корабель  іде  на  дно...
у  чорній  хустині  мати,  сирота  у  недолі.
Скажи,  шоколадний  князю  -Україні  мати?!
коли  награбоване,  повернуть  блудні  пси,
що  зробили  для  перемир'я...  для  солдата,
щоб  зупинити  війну,  колосились  лани.
Кров  лл'ється  ,як  вода,  злидні,  голод  розруха,
в  знедолених,  розрослась  в  мозгу  -пухлина...
майбутнє,  -б'є  гострою  сокирою  обухом,
від  ординців,  -ростуть  хрести  ,висока  могила.
М  ЧАЙКІВЧАНКА


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810963
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2018


АРІАНА

АРІАНА
Вечір  засвітив  лампи  прозоро  -ажурно
небо  пише  ноти  музику  адажіо,
квітнуть,  ясні  зорі  лавандово-амурно
сяйво,народжує  натхнення-  кораджіо.
Я  не  знаю,  моя    доленько    де  живеш  ти?
і  не  знаю,  де  шукати  у  яких  краях?
О  панно  музо  підкажи  мені  де  є    ти?
і  неси,  до  коханої  на  семи  вітрах.
Візерунково  -  сяє  ім'я  Аріана  ,
їй  муза  ,присвячує  слова  про  кохання,
О  вікторіє-переможнице  жадана!
тобі  місяць  передає  щире  вітання  .
Встеляє  ,рушник  чорноока  ніч  циганка,
у  серці  ,розквітають  ніжні  квіти  ранні
випромінюють,  міріади  зір  до  ранку,
від  ласкавих  слів  лунає  палке  зізнання.
Літечко,  гаптує  мереживо  казкове  
відкриває  двері  до  Едемського  саду
розпалює  ватру  і  хвилюється  море
запрошує  ,знайти  щастя  під  зорепадом.
Для  закоханих  сердець  розквітають  квіти,
пелюстки  троянд  встеляються  до  їхніх  ніг,
яке  щастя,  коли  іде  весна  до  літа?
їм  столітні  дуби  клоняються  край  доріг.
Із  гір  дзвенить,  чарівна  струна  водограєм,  
відлунює  висока  хвиля  -Аріана  
цю  пісню,  несе  вітер  понад  синім  плаєм  
я  тебе  люблю  -моя  дівчино  кохана.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018


НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ У ЖИТТІ

НІХТО  НЕ  ЗАСТРАХОВАНИЙ  У  ЖИТТІ
Ніхто  ,не  застрахований  від  теракту  біди,
від  урагану  ,землетрусу,  війни  хвороби...
і  від  душевного  болю,  страждань  та  самоти,
від  недолі  ,старості  і  життєвої  втоми.
Віра  ,дає  надію...  іти  у  завтра  в  молитві,
відболієм,  відплачем,  загоєм  шрами  душі-
всяке  зело  ,і  бур'ян-  очисти  гостра  бритва,
розірве  окови  і  кайдани  зла  на  землі.
Відплачуть  дощі,  промайне  смуток  й  печаль,
гроза  омиє  світ  ,  засяє  сонце  у  вікні...
втамуєм  спрагу,пташка  поведе  удаль
з  роси  оживе  в  надії,  новий  день  на  землі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2018


КРІЗЬ ВЕСНИ ЛІТО ЙШОВ ДО ТЕБЕ

КРІЗЬ  ВЕСНИ  ЛІТО  Я  ЙШОВ  ДО  ТЕБЕ

А  ми  зустрілись  ,так  пізно  з  тобою,
як  осінь  золотить  листя  у  клена....
нам  доля  прочинила  небо  весною,-
щоб  подарував  мільйон  троянд  для  тебе.
Крізь  весни  і  літо  я  йшов  до  тебе...
щоб  принести  осені  чарівну  красу,
і  журавлинну  пісню  синього  неба
а  у  ноті  ,сказати''  як  тебе  люблю!''
Явір  на  струнах  нам  виграє  на  скрипці,
для  закоханих  підбирає  тихі  акорди,
небо,  шило  плаття  в  золотавій  нитці...
вклонились,  дуби  граби,  барони  лорди.
Розпещено  ,вітер  розчісує  волосся...
на  крилах  мрій  несе  у  блакить  голубу
і  все,  що  наснилось  наяву  -збулося!
ми  щасливі  ,в  коханні  в  осінь  золоту.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018


ЗОДЯГНУСЬ У ЩАСТЯ


ЗОДЯГНУСЬ  У  ЩАСТЯ
Поверни  ,мені  доле  ранню  весну!
де  зранку,  сонце  роздає  надію,
я  у  серці,  крижаний  лід  розтоплю
розчинюсь,  у  росі  і  зацвіте  мрія  .
Поверни  ,мені  доле-  моє  літо!
я,  зодягнусь  у  щастя  -міцні  крила
полечу,  птахою  по-  білім  світу,
і  відшукаю,  де  живе  мій  милий.
Без  тебе  ,живу,  але  не  літаю...
у  спогадах  ,гортаю  вчорашні  дні,
о  ,як  тебе  я  люблю  і  кохаю!
прошу,  наснися  у  казковому  сні.
Я  ,висока,  струнка  у  полі  тополя,
вітер,  нахиляє  мене  до  води-  
із  тобою  ,  клене  проросте  доля...  
а  віттям,  мене  захистиш  від  зими.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018


ПРИВІТ МАТУСЮ!

ПРИВІТ,  МАТУСЮ!
Привіт  ,матусю  -моя  голубко  сива!
прийшов,  заколихати  твої  безсонні  сни,
провести  ..  у  наш  садочок  на  ангела  крилах...
розвіяти,  журбу  і  витерти  очі  від  сльози  .
Мамо,  я  завітав  у  гості  у  наш  дім!
несу  вісточку  із  високого  неба,
відчини  ,  вікно  я  у  сяйві  золотім!
нахиляю,  ласкаве  сонечко  для  тебе.
Пробач  ,що  я  пішов  у  вічність  за  межу!
не  попрощався,  рідненька  із  тобою,
ти  знаєш  -Україну,  як  тебе  люблю!
боровся,  за  волю  її  кращу  долю.
Не  плач,  не  ридай,  за  мною  нене!
я  прилечу,  із  журавлями  навесні.
А  дощиком  ,  полию  квіти  для  тебе
зашелечу  листям  клена  на  землі.
Не  тривожся  ,нелякайсь  весняної  грози  !
і  як  до  шибки  ,торкнеться  пташка  мала,
На  плече  ,впаду  сніжинкою  зими...
піснею  ,зігрію  ,щоб  не  була  сама.
Рідна  нене,  не  плач,  не  ридай,  не  тужи  !
у  Бога,  випрошу  зустрічі  з  тобою,
Щоб  променем  зорі  осяяти  стежки..
соловейком  ,  щебетати  тобі  весною  .
Прости,  Пробач  моїм  недругам  ,ворогам!
за  те  ,що  розп'яли  життя  на  Майдані,
не  буде  ,їм  добра  на  землі  ні  на  грам...
повічно  ,будуть  блудними  у  вигнанні.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2018


ВІД ТЕБЕ ДО МЕНЕ ОДИН КРОК

·  
ВІД  ТЕБЕ  ДО  МЕНЕ  ОДИН  КРОК
Від  тебе,  до  мене-  тисячі  тисячі  миль,
і  Від  тебе,  до  мене,всього  -один  крок...
а  чому  страждання,  від  суєти  безсиль?..
і  своє  серце,  закрив  на  ключ  на  замок.
Ти  загубився,в  травні  у  буйних  житах
не  знаєш,  хто  потрібен  тобі  у  житті?...
Літаєш  у  піднебесся  ,як  синій  птах...
Не  бачиш,  як  цвіте  орхідея  навесні.
На  жовтому  листочку  я  пишу  листа
Вітер  принесе  тобі  в  скриньку  поштову
В  конверті  ,шлю  щастя-щирі  душі  слова
Одягнися,  у  сонце-днину  святкову.
Пробудись  ,від  сну  іди  до  цілі  мети,
Шукай,  свою  любов  -ясну  зорю  ранню.
Під  дощем,  оживи  ,як  квітка  із  роси...
і  ти  віднайдеш  ,своє  справжнє  кохання.
Від  самотності  ,  жури  мене  укради  
Нахили  небо  ,  п'янкі  трави  духмяні...
У  листопад  ,в  золоту  осінь  поведи
Де  із  вітром  вальсують  листя  багряні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018


РОЗЦВІЛО МОЄ СЕЛО НА КАРТІ УКРАЇНИ

РОЗЦВІЛО  МОЄ  СЕЛО  НА  КАРТІ  УКРАЇНИ
Роцвіло,-  моє  село  на  карті    України...
як  вишитий  рушник  на  долонях  Дністра,
тут  безкраї  поля,  ліс,  гаї  і  небо  синє...
із  гір  тече    річка,  і  біля  ставу  верба.

Село  моє  -пречиста  водице  із  джерела  ...
ти  піснею  ,  мене  зцілюєш  душу  і  тіло,
O  біла  чайко  зоре  світанкова  золота!
із  чужих  світів  додому  неси  на  крилах.

Село  моє-  мій  тихий  раю  на  березі  Дністра,
ти  маниш,  мене  у  трави  духмяні  в  Діброву...
O  матінко    земле,  красуне  мила    чарівна!
до  ніг,  тобі  поклоняюсь  за  твою  ласкаву  мову.

Скажи  ,як  тебе  не  любити  мій  краю  дорогий?
у  якому  народилась  пройшли  найкращі  роки
і  тут  кожен  клаптик  землі  родючий  і  святий
Із  далеких  країв    зустрічають  столітні  дуби.

Будую  до  тебе  мости  і  прославляю  твоє  ім'я  ...  
де  біля  хати,  цвітуть  розкішні  яблуневі  сади,
тут  щебече,    витьохкує  соловейко  і  радіє  душа,
і  заколисують,  у  казкових  снах  зоряні  вечори.

Село  моє  -до  тебе  птахом  злітаю  на  крилах...  
тут  за  княжою  горою  розквітають  рожеві  мрії,
колиско  моя-рідна  земле    матінко  чорнобрива!
дякую,  за  добро,  блаженство  духу  і  надію.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793132
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.05.2018


О ЗІРКО БЛИЗЬКА І ДАЛЕКА!

О,  ЗІРКО  БЛИЗЬКА  І  ДАЛЕКА!!!
О  зірко  близька  і  далека!!!
блаженство  -зоряної  ночі,
тобі  молиться  струнка  смерека  ...
побачити  божу  красу  опівночі.

О  зірко  близька  і  далека!!!
ти  сяйвом  зориш  в  моє  вікно
ти  немов  сизокрила  лелека
яка  розправляє  срібне  крило.

О  зоре-  недосяжна  і  чарівна  !
Ти  осяюєш  стежки  до    саду...
ведеш  Чумацьким  шляхом  вдаля
в  долоні  сієш  щастя-зорепадом.

Закоханим  віддаєш  своє  тепло
під  снігопадом  в  заметіль  зими,
коли  мороз  щипає  в  личко  і  чоло...
ти  поміж  зір,  сяєш  зорецвітом  весни.

У  надвечір'я,  росипаєш  чисті  роси
у  духмяні  запашні  трави  на  долині
лелієш  вербу,  як  розпускають  верболози...
на  гіллі  щебечуть  пташки  -  молодій  дівчині  .

До  гніздечка  ведеш  лебеді  кохання...
зоряним  вінцем  вінчаєш  у  любові  ,
О  зоре  близька  моя  зіронько  дальня!  
Заколиши,  мене  у  пісні  колисковій.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.05.2018


ДНІ ЗА ДНЯМИ ІДУТЬ НА ЗАХІД СОНЦЯ

ДНІ  ЗА  ДНЯМИ  ІДУТЬ  НА  ЗАХІД  СОНЦЯ
Дні  за  днями,  ідуть,  на  захід  сонця...  
за  небокраєм  згасають  у  журбі,
розлився  дощ  до  мого  віконця...
промокла  Осінь  стукає,у  двері  мої.

Зустрічає  ніч  чорноокий  вечір...  
а  у  моїм  серденьку  крає  дика  туга  ,
білолиций  місяць  обіймає  за  плечі
питає,  чому,''  блестить  на  очах  сльоза''.
 
У  вирій,  із  журавлями  відлетіло  моє  літо...                        
залишили  спогад  вчорашнього  дня,
на  прощання,  в  саду  подарували  квіти
 червоні  троянди    -які  любить  душа.

Ці  квіти  ,подарував  коханий  на  щастя...  
у  них  запашний  духмяний  аромат,  
і  вечорова  зоря    веде  мене  у  казку...
де  зеленокоса  яблуня  у  пишний  сад.

А  прийшла  ,осінь  зазолотила  листя...
сильний  вітер  зриває  листопадом-
без  коханого  любові  згораю  у  пісні
виглядаю,свого    милого  під  зорепадом  .

Цвіли  сади,  а  в  них  мої  рожеві  мрії,
і  сонячні  дні  осяяювали    тихий  рай  -    
літо  цілунком  голубило    -літа  молодії,
а  осінь  птахом  сизокрилим  веде  вдаль.    
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018


ЯК ПЕРЕЖИТИ ЗАМЕТІЛЬ ЗИМИ

ЯК  ПЕРЕЖИТИ  ЗАМЕТІЛЬ  ЗИМИ?
Як  пережити  заметіль  зими?...
вчорашні  сліди  замітає  снігопад,
із  саду  здирають  листя  вітри...
і  засипає  снігом  оголений  сад.

Від  дикого  холоду  тремчу  уся...
від  паморозі  завмерли  квіти,
в  останні  дні  січня  плаче  душа
скорбота    увірваласьу  моє  літо.

Зима  завенула    в  чорну  хустину...
нестало,  моїх  батьків  рік  за  роком,
втратила    маму  стала  півсиротина...
а  тато,кругла  сирота  і  рана  глибока.

Коли  поруч,  є  вірний  друг  у  житті...
ти  із  ним,  переживеш  усі  страждання-
він  підтримає    тебе    у  горі  і  в  біді,
і  витре  сльозу  із  твоєї  душі  ридання.

У    вічність,  відлетіли  дорогі  батьки
мої    голуби  сивенькі  батько  і  мати
приходять  у  безсонні  ночі  у  сни
де  моя  весна,  і  чути  сміх  внуків  у  хаті.

Знов  дерева  окутав  у  іній  морозець...
білі    коси    розпустили  додолу,
лиє  дощ,  як  білому  світу  кінець
хуга  закурила  навкруги  дорогу  .                                                                    

Зболене  моє  серце  плаче  у  журбі...
була  поруч  дорога  людина  і  немає,
в  життя  увірвався  ураган  і  чорні  дні
лютий  місяць  забрав  того,  кого  кохаю.

Бушує  вітер  нагнав  чорні  хмари  ...
наді  мною  реве  стогне  злий  буревій,
мій  лебідь  відлетів  до  зір  і  я  без  пари-
і  іду,  у  осінь  в  Листопад...  у  сніговій.

Як  пережити  заметіль  зими?
смерть  найдорожчих  в  снігопад,
сніг  покриває    вчорашні  сліди...
і  в  зажурі  цвіте  моєї  душі  сад.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.05.2018


СЛУХАЙСЯ СВОГО СЕРЦЯ--2

СЛУХАЙСЯ,  СВОГО  СЕРЦЯ
Слухайся  серця  -воно  підкаже  куди  тобі  іти...
із  ким  дружити,-кому  довірити  ,і  кого  любити-
перш  ніж  сказати,-думай,  що  хочеш  донести  ...
кому  відкрити  душу,  із  ким  чай  за  столом  пити.

Слухайся  серця  -внутрішній  голос  із  небес  ти...
він  не  дасть,  зазнати  біди  ,потонути  у  нещасті...
люди,  є  різні  двохличні  ,злобні  як  голодні  пси...
чорна  заздрість,  -оплює  тебе  і  зазнаєш  поразки.

В  кому  не  впевнений  ,не  довіряй  свої  справи...
він  забере,  твій  спокійний  сон  ,  затишок  і  удачу-
із  за  спини,  запхає  ніж  у  спину  серце  лукаве...
позиче  цент,  а  захоче  на  мільйон  валюти  здачу.

Людська  чорна  заздрість  -може  вбити  людину...
як  ракова  пухлина  з'їдає  себе  інших  із  середини,
зневажає  чужу  думку  ,може  підбурювати  із  тилу...
дратують  дрібниці  ...дзижчить,  як  муха  без  причини.

В  чорної  заздрості  -в  голові  мікроби,  полова,  сміття...
він  не  може  спати,  що  в  сусіда  розкішні  хороми-
 розпалює  ворожнечу,  п'є  твою  кров  ,як  п'явка  змія,  
її  погляд  ,веде  тебе  на  самознищення  у  клінічну  кому.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2018


ДНІ ЗА ДНЯМИ ІДУТЬ КАРАВАНОМ

ДНІ  ЗА  ДНЯМИ  ІДУТЬ  КАРАВАНОМ
Моя  Україна,займає  валюту    в  кредит  ...
дні  за  днями  ідуть  в  небуття  караваном.
на  ринку  ростуть  ціни,    купюри      дефіцит...
один  родився  -паном,  інший  -Іваном.

До  секонд  -  хенду  довжелезні  черги...
на  ношенім  лахмітті  збагачують  кишені,
у  царя  хороми    у-хрестоцвіті  вімперги,
а  у  народу  життя  під  прицілом  мішені.

В  супермаркеті  на  прилавку,  як  у  музею...
ідеш,  дивися  на  космічні  ціни  і  товар,
шукаєш,  ліки  від  діалеми  еліксир-  панацею.
гаманець  худенький,  останній  п'ятак  б'є  в  удар.

Зрадники  ,  олігархи  привели  рашиську  сарану  ...
люд  загнали  ,  як  скотів  у  невідомість  в  кайдани,
королі  ,дами  і  тузи  грають  у  шат  і  мат  у  гру...
від  пожарищ  війни  згорає  земля,  гуляють  тирани.

Мій  вистражданий  народе,  скажи  куди  ідемо?
В  Африку,  чи  європейський  заморський  світ  ...
прогнила  система  влади  пише  закони  для  себе,
відступила  святі  канони,  а  рабів  на  коліна  під  гніт.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792388
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2018


ВИШИВАНКО МОЯ ВИШИВАНКО

ВИШИВАНКО  МОЯ  ВИШИВАНКО
До  півночі  ,вишиваю  вишиванку...  
щоб  на  свято  величне  одягти  її,
на  полотні  ,узор  вкладаю  до  ранку...
сині  сині  волошки  колоски  золоті.

Вишиванко  ,моя  вишиванко...
 квітучо  -весняна  окрасо  моя,
пишайся  ,красуне  панянко!
це  співає,  -Укранська  душа.

Вимережу  ,хрестиком  небо  синє...
у  барвистих  кольорах  ніжні  квіти,
одіну,  намисто  із    червоної  калини-
і  мати  земля  теплом  зігріє  у  світі.

Заквітчаю,  вишиванку  пишноцвітом,
і  струмочком  задзвенить  водограй...
сизокрилим  птахом  злечу  у  моє  літо,
де  цвіте  ,вічна  весна  мій  тихий  рай.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792152
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2018


В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

В  ДЕНЬ  НАРОДЖЕННЯ
Багряним  листям  зашелестіли  літа...
небесний    ангел  запалив  свічі    святкові,
в  золоту  корону  одягла  -осінь  золота...
і  в  День  народження,  дарує  -троянди  червоні.

Зацвів  зорями    пишний  розмай...
 пятдесят  літ  це  -багато  і  немало,
витри,  із  очей  сльозу  загуби  печаль,
підніми,  келих  вина,  щоб  серце  співало.

В  День  Народження,  не  сумуй,  не  журись...
нехай  в  твоїй  душі  ,  дзвенить  музика  весни-  
рідним,  гостям,  друзям  привітно  усміхнись...
і  до  свого  серденька,      дітей  внуків  обніми.

Нехай  всяким  добром  ощедрить  тебе  доля...
збуваються,  усі  мрії,  і  бажання  у  твоїм  житті-
подасть  здоров'я,  море  квітів,  океан  любові...
і  зозуля,  накує  многа  многа    літ  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792149
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2018


ЦЬОГО РОКУ НЕМАЄ ВЕСНИ

НА  ЧУЖИНІ  ЦЬОГО  РОКУ  НЕМАЄ  ВЕСНИ
На  чужині  ,цього  року  немає  весни...
кожнісінький    божий  день  лиє  дощ,
випав  град,  холодно,  як  серед  зими...
і  вітер  ,зриває  квіт  пелюстки  із  рож.

За  вікном,  чую  мелодію  дощу  у  тишині...
у  неба  ,прошу''  у  фортуни  ,милості  і  ласки''
щоб  сонечко,  із  за  хмар  виглянуло  мені,
кольорова  райдуга  намалювала  казку.

Під  проливним  дощем  кручу  педалі...
промокла  ,  відчуваю  дикий  мандраж-
о  вітре,  вітре,  жени  чорні  хмари  вдалі,
сади,  пасажири  в  поїзд  і  збирай    екіпаж.  

Тече  ріка  переповнена  зливним  потоком
настала  темрява  ,як  ніч  серед  білого  дня,
гримить,  блискавиця    пройшла  галопом...
нікого  ні  душі  ,тільки  циклон  урагану  і  я.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.05.2018


МІЙ КОРАБЕЛЬ ЗБИВСЯ ІЗ КУРСУ

МІЙ  КОРАБЕЛЬ  ЗБИВСЯ  ІЗ  КУРСУ
Мій  корабель  збився  із  курсу...
невіднайде  ,до  берега  причал-
на  вістрі  леза  глибока  ніч  в  обузу...
котять,  хвилі  за  хвилями  девятий  вал.

Маяк,  осяює  білі    вітрила  під  сирени...
втомлене  душа    прагне  на  золоті  піски,
омріюю  ,вакансу.  Феєрію,  де  ростуть  клени.
де  у  полі  в  житах  дозрівають  стиглі  колоски.

Стою  ,на  палубі  ,  ловлю  ясні  зорі  в  долоні.
Дивлюсь,  на  відзеркалення  місячної  ночі...
у  мріях,  плаваю,  як  русалка  у  синім  просторі-
богиня  ,місяця  Селена  .осяює  путь  у  кроці.

О  море,  море,    не  торкайся  холодним  вітром...
ти  ,не    в  одного  розбило  крилаті  мрії  і  надію,
 заманюєш,  у  тенета  нічки  зоряним    світлом-
плюскочуть,  води  нашіптують  легенди    поезію.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018


О ПРЕКРАСНА МУЗО!

О  ПРЕКРАСНА  МУЗО!
О  прекрасна  Музо,  скажи  куди  ведеш?
до  висот  ,на  п'єдестал,  чи  на  страту  звіру...
ти  співом  райських  пташок  мене  зовеш-
на  заквітчаних  лугах  шукаю  музичну  ліру.

Іду  ,до  зір    Чумацьким  шляхом  на  Парнас...
яскравим  світлом  осяюєш  дорогу  до  неба,
відлунюють  чарівні  сруни  у  вечірній  час...
і  я  приймаю,  поетичний  дар  від  Бога  Феба.

Талим  снігом  опадає  сльоза  із  моїх  очей,
за  вікном  ,  хуртовина  свище  заметіль  зима...
шукаю,  божу  благодать  у  зоряних  ночей  -
зорею  ,сієш  слово  і  в  серці  розцвітає  весна.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018


ЛЮДИНА ЯК ПТАХ

ЛЮДИНА  ЯК  ПТАХ
А  людина  ,як  птах  без  крил  а  літає...  
Увись  де  сяє  пречисте  небо  голубе  
у  мріях  ,космічні  широти  виміряє,  
шукає,  крихту  хлібця  джерело  святе.  
Людина  -не  може  бути  закрита  у  клітці...  
як  пташина,  сохне  у  смутку  -без  волі,  
вдихає,  у  повітря  у  аромат  що-на  квітці
тягнеться,  до  сонця  із  кайдан  недолі.  
Птах  ,високо  літає...  відкриває  -два  крила-  
а  людині,  потрібна...  святість-  віра  і  надія,  
зцілити  духовно  стан    щоб    душа  ожила...  
збудувати  гніздечко  і  квітнула  крилата  мрія.  
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791848
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2018


ВІЙНА -ЗАЖЕРЛИВА ЖРИЦЕ БЕЗ ЛИЦЯ

ВІЙНА  ЗАЖЕРЛИВА  ЖРИЦЕ  БЕЗ  ЛИЦЯ
Війна  -зажерлива  жрице    без  лиця!
ти  принесла,  у  наш  дім  незагоєну  рану...
скажи,  хто  твій  господар,  яке  його  ім'я?
якому  служиш    царю    коронованому  хану?

Її    засуджує  -  стара  мати  вдова  і  сирота...
їх  сльози  вмивають  батька  чоловіка  і  сина
свинцевою  кулею  пробито  серце  у  козака
калиновий  цвіт  копають  у  глибоку  могилу.

Плаче  ,мати  зустрічає  дитя  в  домовині...
весна,  для  неї  чорним  цвітом  зацвіла...
не  бачить  ,світку  білого,й  радості  нині,
і  до  землі,  від  сліз  калиною  проросла.

Гне,  її  біда...  нахиляє  в  різні  боки  долю...
стоїть,  під  вітрами  блискавицею  грози..
ніякий  лікар  не  залікує  її  душі  болю,
сумну  пісню  їй  несуть  клени  і  ясени  .

Стоїть,  самотня  в  зажурі  на  розп'ятті...
вітер  роздирає  нахиляє  додолу  до  води,
обрубав  її  руки  віти  -  стоїть  у  лататті...
падає  дощ,  і  сипле  сіль  на  рану  із  мерзлоти.

Від  крові,-у  полі,  квітне  буйно  маків  цвіт,
чути  голосне  ридання  стогін  мати  землі...
війна  забрала  найкращих  у  двадцять  літ  
під  небесами  ,  жалісно  курличуть  журавлі  .

Від  сльози  -мамина  душа  дзвoном  б'є  у  світи
щоб  почув  глухий  сліпий  -небесний  глас...
Зупиніть  війну!-  нехай  не  топчуть  землю  кати,  
запалює  свічу  пам'яті  і  просить  миру  для  нас.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2018


Є У МЕНЕ СТАРШИЙ БРАТ

ТЕЛЕФОНА  РОЗМОВА  ІЗ  БРАТОМ
Є  У  МЕНЕ  СТАРШИЙ  БРАТ
Є  у  мене  старший  брат  гарне  ім'я  у  нього...  
в  честь,  Архангела  Михайла  його  назвали-
він  завжди  ,  носив  мені    сумку  до  школи
у  вікні  ,  із  далеких  доріг  на  нього  чекала.

Я  ,завжди  любила  слухати  його  чути    думку,  
він  у  мене  трудяга    і  прислухалась  до  порад,  
як  приїзджав  додому  привозив  подарунки...
солодкі  цукерки  і  душа  багата    як  літній  сад.

Давно  залишив  рідні  стіни  батьківський  поріг
а  у  вихідні  завжди  прилітав  у  мамину  світлицю
допомагав  старим  батькам  гарував  як  чорний  віл
не  лінився,  і  від  спраги  черпав  водицю  із  криниці.

Батьківська  хата  стоїть  на  долині    в  яблуневім  саду  
біля  дороги  криниця,  а  у  ній  дзвенить  цілюща  водиця  
із  Дністра,    йшли  люди  попити  водицю  в  спеку  в  жару,
у  затишку  ,калина  захищала  від  сонця  ,як  крилом  птиця.

Давно  розлетілись  із  рідного  гніздечка    у  різні  краї...
а  завжди  тягне  магнітом  в  Батьківський  дім  додому,  
і  по  телефону,  у  розмові  злітаємо,  як  пташки  навесні...
згадуємо  ,літній  сад  батьків  тут  ми  втамовуєм  втому.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779360
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2018


ЗАЛЕБЕДІЛИ МОЇ ЛІТА

ЗАЛЕБЕДІЛИ  МОЇ  ЛІТА
Залебеділи  ,мої  літа  птахом  в  небо  синє...
замайоріли  білосніжним  цвітом  під  зорепадом,
зашелестіли  зеленим  листям  на    тополині-
 і  закружляли,  наді  мною  золотим  листопадом.

І  біжить  швидко  час,  над  квітучими  берегами...
чую  ,шепіт  хвиль  ,як  тече  гомінка  ріка-життя...
у  спогадах  іду  ,де  моя  весна  зоряними  стежками-
де  в  дзеркалі  -водичці  відзеркалює  моє  літо  іздаля.

Там  у  тихім  раю,  у  затишку  зорить  квітуче  сузір'я
чорнокий  вечір  ,так  ніжно  обіймає  за  плечі  мене
 засіває  зорепад-щастя  на  батьківське  подвір'я
і  зоря,  веде  де  колосяться  жита  під  небо  голубе.

Тут  сонцю  усміхаються  роки  немов  пишні  пави...
 у  вікні  ,ясним  променем  звеселяють  душу  мою
я  заблукала,  в  казковім  царстві  в  росяних  отавах
і  на  калині  слухаю,  як  співає  соловей  пісню  чарівну.

Тут  солов'їна  мова  дзвенить  струмочком  дзвінким...
в  п'янких  пахощах,  лілового  бузку,  як  дитя  -щаслива...
в  рідній  стороні  відчуваєш  голос  землі  святим-
із  за  спиною  ,за  плечима  виростають  у  тебе  крила.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779347
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2018


ЗАЦВІЛА САКУРА НА ЧУЖИНІ

ЗАЦВІЛА  САКУРА  НА  ЧУЖИНІ

Зацвіла  ніжна  сакура  на  чужині,
як  біла  вишня  у  веснянім  саду
пелюстка  дарує  щастя    пташині
незабутню  мить  -неповторну  красу.

Із  долонь  сакури  п'ю  водицю  із  джерела...
на  крилах  мрій    лечу  лечу    до  ясних  зір,
і  в  заметіль  виграє  милозвучна  струна  
оживає  надія  в  божій  красі  із  синіх  гір.

Сакури  -духмяний  рожевий  лілейноцвіт,
вітерець  заколихує  у  квітучім  розмаю
із  Японії  -пахучий  аромат  несе  привіт
і  в  казковім  царстві  моя  душа  розквітає.

Я  ,милуюсь,  любуюсь  подихом  весни...  
насолоджуюсь    вродою  у  пишноцвіті,
квітне  сакура  із  крапельки  чистої  роси
із  небес  сонце  купається  у  буйноквіті.

І  я,  цвіту  ,як  ніжна  сакура  весною...
дивокраса  іскриться  в  моїх  очах,
прекрасний  світ  малюю  душою
на  полотні  -земний  рай  у  моїх  руках.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778338
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2018


ЖИТТЯ ЗГАСАЄ ЯК СВІЧА

ЖИТТЯ  -ЗГАСАЄ,  ЯК  СВІЧА...
 Розлетілись  птахом  далеко  по-  світах...
в  зорану  ниву  сієм  зерно  на  чужині,
проростає  паросток  в  коріння  в  житах
від  туги  ,сохну-як  від  дощу  цвіт  на  калині.

Життя  згасає,  як  свіча  -без  сповіді  причастя...
без  солов'їної  милої    мови  духу  рідної  землі,
у  пісні  ,у  слові  мабуть  моя  радість  і  щастя
як  пташка  співає  в  маминім  садочку    навесні.

Там  у  тихім  раю  загубила  замріяну  весну
шматочок  літа  розчинився  у  сизім  тумані
в  дорогах  вимірюю  життя  описую  божу  красу
і  у  вікні  зустрічаю  новий  день  на  світанні.

А  час  ,так  швидко  біжить  як  бистрі  коні...
ніхто  не  зупинить  життя  коротку  мить,  
із  синіх  гір  виснажена  у  осінь  іду    поволі...
опадає,  пожовкле  листя  і  зима  в  очі  сніжить.  
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
2010  05  06

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777838
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2018


ЛИЦАРІ МАЙДАНУ

ЛИЦАРІ  МАЙДАНУ
Поглянь,  як  білі  лебеді  знялись  у  небо..
то  лицарі  Майдану  -Ангели  білокрилі!
стояли  -  за  Україну!  за  мене  ,за  тебе,
тримають  на  плечах  небо,у  тумані  сизім.

Снайперська  куля  спалила  безневинне  дитя
матері  із  сином  обірвала  розмову  по  телефону
впав  на  бруківку  застигло  незахищене  життя
і  їхній  слід  освятила  молитвою  Пречиста  в  іконі.

Ти,  боровся  за  волю  свободу  без  зброї  в  руках...
били  кийками,  труїли  газом  безжально  кати...
ти,  із  усмішкою  на  устах  ніс  пісню  наче  птах
на  білім  снігу  зацвів  червоним  маком  від  сльози.

Небесна  сотня  -запалила  промінь  миру  добра
в  їхню  честь,  схиляєм  голову  на  Майдані...
Герої  не  вмирають!  їхня  світла  пам'ять  жива
із  піднебесся  чути  їх  відлуння  із  блакитньої  далі.

Стогне  ридає  земля  у  смутку  журбі  небеса  
матуся  безсонними  ночами  ридає  від  болю
назавжди  згасло  сонце  і  зорею  зійшла  їх  душа
щоб  прогнати  ворогів  народу  -Божою  рукою

Молоді  юні  в  літах  пролили  невинну  кров
і  у  важкий  час  ,стали  на  захист  мати  України,
віддали  найцінніше  життя  -  жертовну  любов
щоб  у  Божім  саду  цвісти  вічно  цвітом  калини.
.М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018


ПРОБАЧ МАМО!!!

ПРОБАЧ    МАМО!!!
ПРИСВЯТА  УСТИМУ  ГОЛОДНЮКУ
Пробач  ,  мамо!  що  залишив  ,як  билину  одну...
впало  небо,  і  сльозою  вмивається  зірка  рання...
що  в  зажурі  ,зустрічаєш  сонце    і  лиєш  сльозу,
і  снайперська  куля  розбила  мрії  надію  останню  .

Послухай  !рідна  матусю,  як  щебечуть  солов'ї...
я  поміж  віть  нахиляю  тобі  сонечко  тепло  літа                                                                                                                                            
зеленим  листом  шелескочу  на  клені  стрункім
із  Божого  раю  ангелом  нахиляю  промінь  світла    .

Крізь  заметілі,  я  ластівкою  пробиваюсь  на  вітрах...
щоб  витерти  із  очей  сльозу  завітати  в  гості  у  сни,
до  грудей  притулити  зацілувати  золоті  руки  у  снах
 ясною  зорею  до  нашого  саду  осяяти  тобі  стежки.

Мила  матусю!!!Не  плач,  не  тужи,  не  ридай  за  мною
нехай  дощ  ,бентежно  не  стукає  в  шибку  у  вікно
на    могилі,  посій  ранні  квіти  чорнобривці  весною
і  я  прилечу,  до  віть  калини  і  тебе  обніму  крилом.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777685
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018


МОЛЮСЬ , МІЙ БОЖЕ ЗА УКРАЇНУ!

МОЛЮСЬ  ,  МІЙ  БОЖЕ  ЗА  УКРАЇНУ!!!
Молюсь  мій  Боже  за  Україну!!!
почуй  благання  щиру  молитву  мою
ти  є  Сонце  правди  -єдина  надія  
світло  яке  спалює  темряву  тьму

Молюсь  ,  мій  Боже  за  Україну!!!
бо  віра  є  основа  і    суть  життя
добро  переможе  зло  небо  синє
і  сонце  миру  осяє  стежки  для  дитя.

Нехай  ясне  світло  зійде  на  Вкраїні!
принесе  злагоду  спокій  у  наш  дім
у  владі  буде  мудрість  порозуміння
зрадників  розжене  небесний  грім.

Подай,  нам  Боже  сили  і  терпіння!!!  
пережити  ,перенести  важкий  час...
прийняти  причастя  -єдине  спасіння
відігнати  нечисть  почути  божий  глас.

Мій  Боже  ,охорони,  вбережи  Україну!!!
у  храмі  молитвою  з'єднай  у  мові  мирян...
недай  знищити  мій  рід  козацтва  коріння,
бо  ти  один  на  цій  землі  -господар  і  пан.

Молюсь,  мій  Боже  За  Україну!!!
врятуй,  її  від  руїн    пекла  війни...
 у  сивої  матері  витри  сльозину  
і  цілющою  водицею  рани    зціли.

Молюсь  ,мій  Боже  за  Україну!!!
нехай  із  згарища  воскресне  земля,
хлібороб  оре  ,сіє  зерно  росте  калина...
на  столі,  був  хліб  і  славити  твоє  ім'я.  

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777504
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.02.2018


ПЕКЛО ВІЙНИ

ПЕКЛО  ВІЙНИ
Із  пекла  війни  вийти  живим  немає  шансу...,
легке  поранення  один  процент  на  життя
небритий  ходиш  брудний  чобіт  без  глянсу
одяг  пахне  димом  і  під  ногами  горить  земля  .

В  окопах  в  закамянілій  землі  твоє  ложе...
сніг  ковдрою-  білим  пухом  покриває  тебе,
тріскучий  мороз  мінус  двадцять  пече  і  гложе    
молитва  -оберіг...  віра,  дає  духу,  що  біда  мине.

Сивіють  божеволіють  від  страхіть  жаху  війни
від    смерті  ,побратимів  ураганного  залпу  і  зриву...
в  пекельнім    аду  обпалені  хліба  золоті  колоски
засіяно  свинцеві  кулі    міни    на  обгорілу  ниву.                                                                                                                                                

 Спиш  скорчений  в  дугу  або  на  повний  зріст
ворожа  кулеметна  черга  виє  лютим  звіром
кишки  грають  марша  немов  у  пасхальний  піст
і  ти  жива  мішень  під  снайперським  прицілом.

Чорний  ворон  клює  очі  розтягує  мертве  тіло
на  полі  бою    найкращі    сини  віддали  життя
відважні  дочки  рятують  від  смерті  ранених  сміло
розлито  море  крові  від  болю  стогне  мати  земля.

Оскаженілий  ворог  рашиська  орда  лютує
 від  кулеметних  пострілів  здригається  душа
війна  домовини    і  дубові    хрести    штампує  
і  в  глибоку  могилу  провожає  сива  мати  дитя.            
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777425
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.02.2018


ВІН ПРОЙШОВ ВОГОНЬ І ВОДУ

ПРИСВЯТА  ОЛЕКСАНДРУ  ГОШИЛИКУ
 МОЛОДОМУ  БІЙЦЮ  І  ПОЕТУ
ВІН  ПРОЙШОВ  ВОГОНЬ  І  ВОДУ
Він  пройшов  вогонь  і  воду  у  диму  палало  небо...
на    аркуші  паперу  нотує    кожен  крок  війни,
у  мирний  час,  грав  у  війну  читав  казку  для  себе  
романтик,  із  девяностих...  для  якого  цвіли  сади.

Закоханий  у  життя  у  цей  прекрасний  світ...
а  в  двадцять  літ  -  посивів  як  вишня  біла-
в  Іловайськім  котлі  обливав  кривавий  піт,
народився,  щоб  жити  ...знищити  ворожу  силу.

Навчився,  у  своїх  руках  тримати  автомат...
до  ворога  поетичним  почерком  посилає  вітання...
''за  Майдан!  за  Небесну  сотню!  за  тисяч    солдат!''
які  полягли,  на  полі  бою  весняним  цвітом  раннім.

Не  одна  мати  недочекалась  із  війни  свого  сина...
вдова-чоловіка,  діти  вмивають  слізьми  долю  свою-
ворог  ,загнав  у  загнаний  кут  тупік  -  оточив  із  тилу
здригалась,  палала  земля  від  ураганного  дощу.

В  степу,  заспали  вічно  хлопці  -в  братській  могилі..
розлилось  море,    океан  крові  в  Іловайськім  котлі,
молоді  козаки  стояли  пліч  о  пліч-  за  Мати  Україну!
прогнати  назавжди  ворога  і  добре  жити  на  землі  .
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777332
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.02.2018


ЗАПАЛИ СТРІТЕНСЬКУ СВІЧУ

ЗАПАЛИ  СТРІТЕНСЬКУ  СВІЧУ
Запали  стрітенську  воскову  свічу...  
нехай  горить  палає  у  Божій  любові,
зігріє  від  холоду    тіло  душу  твою
з'єднає,  із  Богом  у  пресвятім  слові.

Поспіши,  на  зустріч  до  Бога  у  храм...  
віднайди  для  душі  скарб  місце  для  себе,
бо  розкіш  земна    неважить  ні  награм...
те  що  посилає  в  дарунок  святе  небо.

Нехай  із  віків  увійде  до  нас  Семеон...
на    руках  принесе  дитя  Спасителя  світу,
приспані  душі  відкриють  очі  до    ікон
і  сліпий  прозріє  побачить  боже  світло.

Ісусе  -сину  Божий  і  Преславної  Марії
подай  благодать  благослови  землян,
спаси  від  грому  блискавиць  і  заметілі  
наверне  заблукавше  дитя  і  поверни  у  храм.

Ісусе-ти  водиця  із  джерела  і  хліб  насущний
у  тройці  пресвятій  -Цар  правосудний  суддя...
на  троні  в  дусі  святім  -із  Отцем  вічно  сущий  ,
просвітив  наскрізь  моє  єство  оживив  життя.

Запали  Стрітенську  воскову  свічу...
нехай  принесе  мир  спокій  і  надію,
нашу    світлицю    зігріє  іскорка  вогню
і  просвітить  темряву  принесе  спасіння.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777215
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.02.2018


Я ЧЕКАЛА НА ТЕБЕ ВСЕ ЖИТТЯ

Я  ,ЧЕКАЛА  НА  ТЕБЕ  ВСЕ  ЖИТТЯ
Я,  чекала  на  тебе  все  життя...
шукала  серед  обличь  в  юрбі,
вірила  ,що  віднайду  тебе  я...
щоб  у  парі  злетіти  до  зорі.

Я  ,чекала  на  тебе  все  життя...
принца,  із  казки  на  білому  коні,
який  відзеркалює    святі  небеса-
і  розділити  радість  горе  на  землі.

Я,чекала  на  тебе  все  життя...
споріднену  душу  яка  єднає  у  коханні,
від  погляду,  забилось  серцебиття
 і  як  лебеді  кружляти    на  світанні      .

Я,  чекала  на  тебе  все  життя...  
щоб  тобі  відкрити  душу  свою,
і  пити  любов  святу  із  джерела...
іти  крізь  зими  зустрічати  весну.

Я,чекала  на  тебе  все  життя...
у  мріях  малювала  куточок  раю,
щоб  хвиля  несла  нашого  човна-  
до  берега  щастя  і  я  цвіла  у  розмаю.

Я  ,чекала  на  тебе  все  життя...
щоб  ти  ішов  на  зустріч  моїй  долі,
і  прекрасну  мить  нахилить  нам  зоря
і  запалить  святкові  свічі  для  любові.

Я  чекала  на  тебе    все  життя
щоб    очі  іскрились  діамантом  ночі
щоб  рука  в  руці  назавжди  була  твоя
і  розквітали    троянди  у  серці  жіночім.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018


Я НІКОЛИ НЕ ЗУПИНЯЮСЬ НА ПІВДОРОГИ

Я  НІКОЛИ  НЕ  ЗУПИНЯЮСЬ  НА  ПІВДОРОГИ
Я,  ніколи,  не  зупиняюсь  на  півдороги...
як  би  не  було  важко  проти  вітру  іти,
вдихаю    повітря  у  груди  у  серці  із  Богом
і  віра  надія  і  любов  осяюють  мені  стежки.  

Я,  ніколи,  не  зупиняюсь  на  півдороги...
навіть  як  наді  мною  блискавиця  і  гроза,
 дощ  омиває  тіло  намокають  мої  ноги
і  як  фенікс  із  попелу  воскресає  душа.

Я,  ніколи,  не  зупиняюсь  на  півдороги...
борюсь  за  життя  шукаю  істиний  шлях,
і  розбиваю  трудності  високі  пороги,
і  по  Божій  волі  лечу  до  мети  як  птах.

Я  ніколи  не  зупиняюсь  на  півдороги
по  названому  маршруту  іду  до  кінця
хоч  стікаю  кровю  і  стерня  в  ноги  коле
досягаю  успіхів  ціною  власного  життя.

Я,  ніколи,  не  зупиняюсь  на  півдороги...  
коли  зі  мною  вірні  три  подруги  ідуть,
і  я,  корюся,    поклоняюсь  одному  Богу-
віра  надія  любов  -це  є  основа    життя  суть.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2018


ЯК ПОЕТ ВИРОСЛА НА ЧУЖИНІ

ЯК  ПОЕТ  ВИРОСЛА    НА  ЧУЖИНІ
Як  поет,  виросла    на  чужині...
Щиро  молилась  днями  і  ночами.
Господь  подав  милість  ласку  мені
 У  мріях  злітала  на  Україну  до  мами.
 
Зійшла  свята  благодать  у  храмі  
Ангел  із    моїх  очей  зітер  сльозу
   Рідне  слово  лікувало  мої  рани
 Журавкою  набирала  висоту.

В  одинокої  птахи  стільки  дум
Як  із  гір  тече  вода  потоком                              
туга  рве  душу  печаль  і  сум                                                                                                                                                    
І  білий  день  стає  роком.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Думаєш,  у  багатих  панів  є  добро?...
що    ковбасою  городять  плоти,
не  заглядай  ,марно    в  чуже  вікно---
бо  даром  ніхто  недасть  тобі  води.

Щоб  заробити,  треба  добре  попотіти
запрягають  як  коня  до  воза  до  праці
часом  недадуть  навіть  присісти
гонять  тобою  взад  вперед  по  хаті.

Не  заздри,  чужому  заробітку...  
не  дивись,  на    чужі  маєтки  зока,
очима  ,як  стрілою  нестріляй  мітко...
біля  берега  мілко  ,а  річка  глибока.

Щоб  переплисти  на  іншу  сторону...
Треба  вміти  плавати  іти  до  мети,
і  в  руках  міцно    тримати  борону                                  
знати  мову,  звичаї,  і  в  рот  набрати  води.

 Кому  як  повезе  фортуна  у  житті?...
хтось  працює,  і  обїздить  увесь  світ  ...  
побачить  Рим,  Венецію,  Альпи  живі...
і  у  Люрді,  святим  поклониться  до  ніг.

Але  не  всі,  виграють  щасливий  квиток...      
не  всім  однаково,  світить    сонце    на  землі-
хтось  потіє  від  години  до  години  під  дзвінок,
а  інший  насолоджується  красою  у  житті  .  

Невільна    пташка  закрита  в  клітці  під  ключ,
і  в  шпарку  виглядає  коли  вирветься  на  волю
чекає,  із  за  хмар  сонечка    із  піднебесних  круч...
щоб  вдихнути  ковток  повітря  і  мить  святкову.  


На  чужині,  біля  віли    ростуть    магнолії  і  пальми..
дороги  прокладені  асфальтом  світяться  як  скло,
але  додому  птахою  злітаєш  де  цвітуть  мальви-
 де  на  клені  лопочить  щастям  лелека  крилом.
   
Де  над  калиною  дзвенить  у  криниці    водиця  ...
кристально  чисто-прозора,  як  синє  небо  голубе...
а  білосніжною  зимою  на  Різво  пахне  паляниця,
медова  кутя  і  дитятко  на  сіні  колядкою  тебе  обніме.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776499
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2018


ТИ В МОЄМУ СЕРЦІ ВІЧНО ЖИВИЙ

ТИ  В  МОЄМУ  СЕРЦІ  ВІЧНО  ЖИВИЙ
ПРИСВЯТА  ВОЛОДІ  ЖЕРЕБНОМУ
Від  сльози,  печаль  смутком  зацвіла...
по  іншому,  дивлюсь  на  цей  білий  світ-
Я,  не  плачу  мій  сину  тільки  в  душі  журба-
живу,  тобою  мій  любий  і  молитва-  це  мій  лік.

Швидко  пливе  час  удаль  -бистрою  рікою...
я,  виплакала  море  сліз  -безсоними  ночами,
іду,  в  завтра....  тихою  сповільненою  ходою,
і  шукаю,  тебе  мій  ангеле  під  святими  небесами.

У  спогадах  ,шукаю  тебе  згадую  вчорашні  дні..
твоє  дитинство  ,квітучу  весну  -юність  зрілу...
із  фотографій,  дивляться  карі  оченята  твої-
і  твоя  мила  усмішка  додає  мені  духу  і  сили.

Хресною  дорогою  -  іду  до  заходу  життя...
рука  ворожа  спопелила  твої  літа  молоді,
застиг  твій  шлях  і  сліди  замела  люта  зима...
та  в  моєму  серці,  ти  вічно  живий  на  землі.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776295
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.02.2018


БЕЗСМЕРТНА ДУША

ПРИСВЯТА  СОЛЬЧАНИКУ  БОГДАНУ
БЕЗСМЕРТНА  ДУША
Із  роду,  корінний  верховинець...  любив  Карпати...
життєрадісний  світлий  красень,  як  гірська  вода...
міцне  тіло  за  духом,революціонер  -Богданом  звати-
залишив,  слід  у  поетичному  слові...  бачення  життя.

Замріяний,  у  Майбутнє...  кув  підкови  для  коня...
возлюбленій,  нахиляв  зорі...  дарував  квіти  із  роси,
варив  ''Кухню  свого  покоління''  і  вболівала  душа...
відкривав  вікно  у  Європу,  щоб''  людиною  став  ти.''

Щоб  душа  незачерствіла  у  повсякденному  житті...
із  сходом  сонця  прокидався  на  світанку  -щасливий,
скромний  юний  козак  ,а  за  плечима  -мудрість  віків...
сліпцям-  відкривав  тайну  Всесвіту..  нескорений  і  щирий.

Він  заплатив  високу  ціну  віддав  на  плаху    життя...
і  казав  ,  ''що  вмерти  за  Україну  ненайгірша  смерть''
снайперська  куля    вцілила  відібрала  у  мами  дитя,
душа  безсмертна  твердиня,  яку  незламати  на  чверть.

Вимірював  відстань  мандрівки  земного  життя...
дивився,  правді  у  очі,  щоб  незустріти  сестру  гординю,
знаннями  запалював  багаття  і  іскорка  зігріває  дитя,
вніс  золоті  скарби  душі  у  слові  у  поетичну  святиню.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776139
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2018


ЮНИЙ ПАРОСТОК

ПРИСВЯТА  РОМАНУ  ГУРИКУ
ЮНИЙ  ПАРОСТОК
Із  першого  погляду  закохувались  дівчата...
а  скільки  мріяло      іти    із  ним  до  вінця?...
від    ровесників  був  старший  набагато...
йому  судилось  бути  воїном  миру  і  добра.

Чорнявий  хлопчина  юнак  вродливий...
носив  прекрасне  чудове    ім'я  -Роман
до  понижених,  був  завжди  співчутливий...
і  в  заметіль  ,проти  тирана  злетів  на  Майдан.  

Юний  паросток  зростав  украсити    храм...
тримати  пресвяте    небо  правицею  Бога,
цікавився  наукою  і  до  всього  мав  талан-
у  світ  знань  прокладав  життєву  дорогу.

 Із  щирим  серцем-  ангел  добра  і  миру...
світлий  небесний  воїн  жертовної  любові
білим    голубом  злетів  увись  на  крилах
щоб  стояти  на  варті  у  Всевишньому  домі.

У  Київ  голосний  дзвін  кликав  на    Майдан
боротись,  за  волю...  він  став  у  першім  ряду,
''Хто,  як  не  я''-  ''захищу  народ''  ,сказав''  Роман''
від  свинцевої  кулі  загинув  у  кровавім  бою.

Здригнувся  світ,  від  смерті  молодого  юнця...
чорний  ворон  забив  крильми  у  вікно  до  мами
в  домовині,  у    вишиванці  усміхнене  хлопча...
плачуть  стривожені  батьки  і  глибокі  рани.

Романа-благородний  образ  сяє  на  іконостасі
народжений  вмерти  ,  щоб  стати  вічно  живим
у  Небесну  сотню  став  у  стрій    в  новім  часі
золотими  літерами  названо  його  ім'я  святим.

Навесні  ,  цвітуть  кетяги  молодої  калини
до  їх  віть  злітаються  із  піснями  солов'ї...  
на  алеї  слави  несуть  честь    -сину  України
із  поклоном,  Земля  мати  дарує    квіти  живі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776128
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2018


БІЛОКРИЛИЙ АНГЕЛ

ПРИСВ'ЯТА  НАЗАРІЮ  ВОЙТОВИЧУ
   БІЛОКРИЛИЙ  АНГЕЛ
Пшеничне  волосся  очі  блакитньо-сині
красень  юнак  весняний  ранній  цвіт
Назарко-  був  у  батьків  єдина  дитина...
у  Небесну  сотню  пішов  у  сімнадцять  літ.

Від  болю  ,стогне  земля  зчорніли  святі  небеса...
пострілом  снайпера  розпнято  дитя  на  Майдані,
від  свинцевої  кулі  згоріло  тіло  молоде  життя
і  ворон  приніс  сумну  звістку  мамі  на  світанні.

Від  рук  вбивці  пролилась  кров  на  білім  снігу
немов  червоним  маком  зацвів    у  буйних    житах
відірвався  від  землі  злетів  в  заметіль  у  далину
і  над  труною  чаєно  заридала  мамa  в  сльозах.

Студена  зима  завинула  мати  в  чорну  хустину
В  останню  путь  батьки  провожають  своє  дитя
він  хотів  жити  любити  посадити  червону  калину
щоб  до  віть  прилітали  солов'ї  і  від  співу  раділа  душа  
 
Із  поклоном    встелена  квітками  остання  дорога
пам'ять  запалила  воскову  свічу  в  честь  його  ім'я
білокрилий  ангел  злетів  голубом  миру    до  Бога                                                                    
в  історії  України  записаний  героєм  на  многії  віка
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775931
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.02.2018


ВІД ТВОЇХ СЛІВ Я ОЖИВАЮ

ВІД  ТВОЇХ  СЛІВ  Я  ОЖИВАЮ
Від  твоїх  ласкавих  ніжних  слів  я  оживаю...
первоцвітом    посеред  білої  зими    цвіту,
як  дика  пташка  звільнена  із  полону  злітаю...
і  до  зір,    на  волю  воленьку  лечу  лечу  лечу.

Лютий  мороз  пече  пробирає  до  кісток...
надворі  мороз  лютий  нікого  немає,
тільки    я  у  заметіль  іду,  і  вдихаю  ковток...
кружляє  сніжинка  і  в  долонях  моїх  тає.

Скільки  радості  і  щастя  ти  подарував  мені  ?...
запалив  ватру  у  душі  і  вона    горить  палає...
встеляю  вишитий  рушник  несу  любов  тобі,
підбираю  високу  ноту  і  піснею  серце  співає.

Променем  сонечка  лелієш  голубиш  мене  
і  шукає  самотня    пташка  високого  неба  
бо  у  вишуканім  слові    -цілюще  джерельце
вічна  весна  і  пахне  літо  медами  для  тебе.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018


ТВОЯ УСМІШКА СЯЄ ЯК ПЕРЛИНА НА УСТАХ

ТВОЯ  УСМІШКА  ,СЯЄ  ЯК  ПЕРЛИНА  НА  УСТАХ
Твоя  усмішка  сяє  як  перлина  на  устах...
де  являєся  всюди  сходить  сонце,  світло-
лебедем  розправля  крила  співучий  птах
пером  пише  книгу  життя  осяйну  палітру.

Ти,  сьогодні  мій  друже  наснився  у  сні...
чи  на  радість  ,чи  на  біду...      я  незнаю?...
але  у  тихім  раю  була  щаслива  на  землі,
так  знай,  я  не  забула  тебе...  ще  й  досі  кохаю.

 Я,  не  можу  забути  прекрасну  мить  життя...
твою  благородну  шляхетну  душу  до  мене,
біля  тебе,  я  була  як  королева,  як  мале  дитя...
ти  піклувався,  про  мене  нахиляв  святе  небо.

Побачила  ,твій  ніжний  щирий  погляд  у  сні...
збентежена,  стривожена  від  зустріч  із  тобою-
бо  любові  ,вишневий  цвіт  цвіте-один  раз  навесні...
а  цей  сон  пролетів  так  швидко  бистрою  водою.

Я  ,пробудилась,  здригнулась  бо  удаль  відлетів  ти...
і  шукаю,  тебе  повсюди  у  піднебессі  у  сизім  туманні,
зимовим    рясним  дощем  омив  -  із  небесної  сльози,
і  лебідкою  злітаю  до  тебе  удаль  на  зорі  ранній.

Білосніжна  усмішка  сяє  як  перлина  в  пелюстках  ...
вона    дарує  океан  щастя  у  безмежній  любові,
я  ,чекаю  тебе    мій    любий  у  казкових  снах...  
і  в  оксамитах  ночі  .обійми  мене  у  пісні  у  слові.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018


НЕВІЛЬНА ПТАШКА

НЕВІЛЬНА  ПТАШКА

На  чужині  крутиться  мати,  як  білка  в  колесі...
про  себе  не  думає  тільки  про  милих  дітей,
живе  надією,  що  прийдуть  кращі  дні  у  житті...
всі  кути  тримає  в  хаті  ,щоб  було  як  у  людей.

Жила  думками,  що  ось  виростуть  підуть  у  світ...
добрим  словом  оцінять  її  труд    самопожертву,
педалі  крутила  щодня  обливався  із  неї  піт-
працювала  важко,  приходила    ні  жива  ні  мертва.

Від  половинки,  що  взяти...  хіба  що  у  паспорті  штамп,
немає  від  нього  пітримки,  допомоги,  дужого  плеча,
серпанковий  час  косив  її  молоде  життя  -автобам...
була  капітаном  корабля,  і  все  вирішувала  сама.

Днями  гарувала,  як  віл  в  жару  спеку  і  в  зливу...
проти  вітровію,  ішла  в  життя  до  бажаної  мети,
немов  орала  чорнозем  засівала  зерном  ниву
тішила  себе,  що  прийде  час  і  осяє    її  стежки.

Літа  за  літами  бігли,  як  прудкі  бистрі  коні...
все  хотіла  встигнути,  зробити  допомогти  усім,
а  сама  як  та  вівчарка    на  ланцюгу  на  припоні...
день  і  ніч  ,у  наймах  -невільна  пташка  у  тілі  живім.

І  всім  на  світі,  хоче  вгодити  батькам  і  дітям...
щоб  не  перед  ким  не  бути  у  боргу  в  житті  ,
надриває  в  тілі  жили  і  любить  красу  світу
милуєтьтся,  як  цвітуть  ніжні  квіти  навесні.


Б'ються  в  голові  думки,  як  сполохані  пташки...
жаль  туги  розриває  груди  рве  на  шматки,
у  безсонні  ночі  молиться  до  ікон,  як  монашка
летять  роки  ,  і  засріблились  коси  від  сльози.

А  в  дітей,  убогі  черстві  кам'яні  байдужі  душі...
на  чужині  ,більше  втратила  чим  віднайшла-
і  каже,  сива  голубка,,,  що  працювати  мушу''...
бо  у  порожній  хаті  не  бачить  сонечка  тепла.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775459
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.02.2018


УКРАЇНА -МОЯ БАТЬКІВЩИНА

УКРАЇНА  -МОЯ  БАТЬКІВЩИНА
-На  чужій  землі-золоті  піски
є  шикарний  пляж  -казкове  море
у  чужому  краю  немає  хуги  зими
одиноку  птаху-дика  туга  душу  коле.

У  світах,  -ростуть  пальми  широколисті...
є  розкішні  палаци  -дзеркала  на  хмарочосах-
над  ними  літають  білі  чайки  голосисті
шукають  тишу    затишок  у  вербовий  косах.

Є  на  карті  намальовані  різні  країни  світу
серед  них  пречиста  земля-  мати  Україна
тут  навесні  оживає  душа  у  первоцвіті
і  сяє  рубіном  намисто  червона  калина.

А  на  Україні  -осяйне  небо  синє  синьооке
вдихаєш  у  прозорі  ранки  трави  запашні
тут  кінь  вороненький  п'є  воду  із    потоку
на  квітучому  березі  купаються  трави  у  росі.

 А  На  Україні  пахнуть  медами    сади
квітне  чарівний  розмай  біля  хати  
журавлі  летять    де  стрункі  явори
де  чекає  виглядає  дітей  стара  мати.

За  гаєм,  в  полі  дзвенить  ключова  вода
від  спраги    напоїть  польова  криниця
переливаються  хвилями  золоті  жита
у  гори  Карпати  летить    -сизокрила  птиця.

Я,  народилась  на  Галичинні  над  Дністром...
де  смерекові  ліси  густі  Діброви  і  зелені  гаї,
де  оксамитові  вечори  зоріють  над  селом
і  пташина  в'є  гніздечко  на  вітті  клена  навесні  .

Україна!  моя  Батьківщина  -  священна  земля!
тут  я  народилась  і  мого  роду  глибоке  коріння
у  барвисту  вишиванку  вдягає  на  свято    дитя
і  оспівує  красу  у  пісні  із  покоління  в  покоління  .

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775364
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.02.2018


ЖИТТЯ -БІЖИТЬ ЯК БИСТРІ КОНІ

ЖИТТЯ-БІЖИТЬ,  ЯК  БИСТРІ  КОНІ...
Життя  -біжить,  як  бистрі  коні  прудкі....
тож  кохай,  люби...  того  хто  поруч  із  тобою,
усміхайся,  божому  світку...    як  сумно  на  душі,
неси  людям  радість  і  світи  як  сонце  весною.

Життя  -це  мрійлива  пташка,  у  якої  є  крила...
на  завтра,  нічого  не  відкладай    живи,  твори...
 будуй  гніздечко  від  вітровію  грози  і  зливи,
щоб  під  синім  небом    квітнули  щастям  сади.

Життя  -не  з  медом  відчуєш  гіркий  полин...
гострим  колюччям  і  шипами  тебе  поранить,
є  білі  і  чорні  клавіші  ,на  якому  грає  клавесин-  
трудись,  у  поті  чола...  і  твоїй  долі  поталанить.

Життя,  крихке...    прозоре,  як  кристальне  скло...
може  розбитись,  як  тоненька  нитка  обірватись-
відзеркалює,  високе  небо...  невидно  глибоке  дно-
тут  є  падіння  і  злети,  не  можна    із  вогнем    гратись.

Твори,  сьогоднішній  день  у  Божій  ласці  любові...
 із  сходом  сонця  зійде  на  тебе  благодать  із  небес.
 у  вірі,  сій  зерно  добра  засяє    затишок  у    домі...
збудуться  мрії,  і  Всевишній  подарує  чудо  із  чудес.  

М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018


БЕРЕЖУ ПАМ'ЯТЬ ПРО ТЕБЕ

БЕРЕЖУ  ПАМ'ЯТЬ  ПРО  ТЕБЕ
Ти  рано,  пішов  із  життя...  не  попрощався  зі  мною,
для  мене  прекрасний  світ  втратив  барви  життя...
в  розпачі,  свій  смуток  печаль    виливаю  сльозою,
бо  без  тебе,  я  одинокий  птах...  убога  сирота.

В  лютий  місяць,  смерть    забрала  тебе  від  мене...
та  у  моїй  душі,  ти  будеш  завжди  сонечком  світить,
на  могилу,  несу  квіти  бережу  світлу  пам'ять  про  тебе...
запалюю  свічу,  і  до  небес  несу  молитву  в  цю  мить.

Наді  мною,  чорні  хмари  проливні    лиють  дощі,
люта  зима  замела  твої  сліди  білими  снігами...
я,  минулим  живу...  одним  тобою  на  цій  землі-
спогадами,  святою  любов'ю  яка  була  між  нами.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774838
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2018


ЦЕЙ СВІТ ЗБОЖЕВОЛІВ

ЦЕЙ  СВІТ  ЗБОЖЕВОЛІВ
Цей  світ  збожеволів...  перевернувся  верх  дном,
як  в  погоді,  політиці  ,поведінці...  і  в  сучасній  моді-
прийшов  жорстокий  час,  рубає  із  плеча  мечом...
один,  хипує  джаз..  а  безголосе  копіює  Паваротті.

Великий  капітал  гаманець  веде  всіх  до  божевілля...
штампують,  точуть  зброю  для  війн...  розрух  і  руїн-
царьки,  на  троні  -  гарбають  все  у  свої  володіння...
І  винищують,  народи...  нації,  нанюхавши  кокаїн...

Молодиці,  виходять  заміж  за  Дон  Жуана  бойфренда...
тільки  щоб  мав    великий  капітал  шикарну  тачку.-
одіті,  як  в  Голівуді  ...обдерті,  немов  із  секонд  хенду...
щоб  на  Мальдіви,  глянути  і  євро  жувати,  як  жувачку...

Дівиця-  побрита  налисо...в  наколках-''серьга  на  бровах'',
 красень  юнак,  -плекає  довгі  коси  ....одіває  в  спідницю-
 за  валюту,  омолоджують  жінку...  запліднюють  в  літах,
одягають,  звірячі    маски  шоу...  рожеві  окуляри  на  лиця.

Я,  не  люблю,  тупих  дикунів-  покоління  із  девяностих...
розпещених  лежибоків,  які  видають  себе  за  крутих...
гарують  батьки,  а  вони  вивертають  до  кишень  порожніх...
які  не  шанують,працю  інших  і    не  цінують  родичів  своїх.

Не  люблю,  альфонсів...  у  яких  в  голові  метелики  літають,
 нічого  не  хочуть  робити...  живуть  на  широку  ногу,
які  мають  тебе  за  нуль,  i  із  високого  польоту  літають...
за  рахунок  інших,  гуляють...  п'ють,  немає  нічого  святого.

Боюсь,    псів  ,які  гострими  зубами  можуть  вкусити...
зненацька,  напасти  ...    покусати  до  кровавих  ран,
у  яких  собаче  життя  ,і  тебе  вчать''  по  понятях  жити''
гострим  словом,  ламає  крила  твій  духовний  стан  .            

Не  люблю,  коли  із  Івана  роблять  великого  пана...
носить  діаманти,  хутра...  закладає  із  крисами  капелюх,  
а  душа,  убога  пихата  ,самовпевненого  солодка  омана,
немов  ''велика  цяця'',-  а  в  реалі  когут  -лебединний  пух  .

Не  люблю,  хвастунів,  які  вихваляються  розумом,  красою...  
а  плюють,  в  душу...  брудним  чоботом  витирають  у  тебе  ноги,
в  очі  кажуть,  що  друзі,  а  зрадять,...  продадуть  без  крихти  болю,  
а  коли  потрібна,  ти  їм...  ідуть  із  поклоном  до  твого  порогу.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018


КРАСИВА ЛІТНЯ ЖІНКА

КРАСИВА  ЛІТНЯ  ЖІНКА
Красива  літня  жінка,  а  чомусь  сумна?...
розцвіла,  як  троянда  білосніжний  цвіт-
закохалась,-  у  чарівну  мелодію  скрипаля  
яка  оспівує  тихий  рай  прекрасний  світ.

Заграй,  скрипалю  пісню    про  кохання...
про  зоряний  вечір  у  вишневім  саду.
щоб  слухати  золотий  голос  до  світання
дарувати    людям  щастя  і  запалити  свічу.

Променем  тепла  зігріти  того  кого  люблю...
нахилити  небо  і  вести  зоряними  стежками,
і  до  ранку  вдихати  у  пахощі    в  зеленім  гаю
із  келиху  ,пити  щастя  над  квітучими  берегами.

Послухай  ,  мила,    як  співає  соловейко  для  нас!
у  пісні  ,  крізь  світи  широкий  океан  єднає  долі  ...
бо  біжить  ріка  життя  -водограєм    кохання  час...
будує  мости  у  трави,  де  цвітуть  квіти  волошкові.

Заграй,  скрипалю  пісню  про  кохання  ...
нехай  понад  плай  дзвенить    ніжна  струна  
 і  під  сіянням  зір  я  загадаю  одне  бажання-
щоб  в  заметіль  зими    зігріла  лебедів  весна.

Красива  літня  жінка,  а  чомусь  сумна?...
розцвіла  ,як  троянда  білосніжний  цвіт...
я  ,прошу  твоєї  руки  кохана  до  вінця,
щоб  із  тобою  у  парі  злітати  у    зоресвіт.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018


НА СВЯТВЕЧІР ДО МАМИ

НА  СВЯТ  ВЕЧІР  ДО  МАМИ

Мамина  світлиця  прибрана  вишитими  рушниками
із  далеких  країв  по  урочистому  зустрічає  внуків  дітей,
під  вікном  різдвяна  квітка  пломеніє  пелюстками
і  святвечір,  відкрито  двері  для  колядників    гостей.

На  святковім  столі  застелена  біленька  скатертина
немов  у  квітучому  полі  цвітуть  сині  волошки  у  житі
у  підсвічнику  горить  свіча  віддає  тепло  для  родини
і  перед  вечерою  згадуюють  мертвих  у  щирій  молитві.

У  надвечір'я  ,зійшла  зоря  заграли  ангели  дзвоном...
господар  заносить  дідуха  благословляє  усіх  у  хаті,
Христос  родився!!!-Славімо  його!  відповідають  хором,
під  обрус  кладуть  сіно,  а  солому    встеляють  по  хаті  .

Пахне  дванадцять  страв  далеко  ...ще  із  порога,
голубці  із  картоплею,    вареники  і  паляниця...
риба,  квасоля,  огірочки  і  смачна  кутя  медова-
часник  ,щоб  були  здорові  і  желе  солодка  суниця.    

Яка  то  радість,  заколядувати  у  великій    родині  !
тисяч  зір  із  місяцем  у  шибці  слухають  коляду...
за  вікном,  тріщить  мороз,  падає  сніг,  хуртовина...
 витає,  вертеп  Ісуса    і  несе  радіть  у  душу  твою.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773059
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2018


МУЗИКУ -РОЗУМІЮТЬ БЕЗ СЛІВ

МУЗИКУ-  РОЗУМІЮТЬ  БЕЗ  СЛІВ

Музика-це  єдина  всесвітня  мова...  
її  не  переводять  розуміють  без  слів,
торкається  серця  струна  пречудова
закружляє  у  вальсі  милозвучний  спів.

Музика-  дає  наснаги  сили  і  натхнення...
у  неї  закоханий  світ  творчі  люди  землі,
у  поклоні  аплодують  в  честь  її  імення-
і  веде  у  казку  торкається  серця  і  душі.

Музика  -розправляє  у  пташини  крила...  
веде,  у  мріях  у  Всесвіт    до  яснооких  зір-                                            
відлунює  мелодія  і  кипить  кров  у  жилах
і  насолоджує,  водограй  із  музичних  лір.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.







М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772491
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2018


НА БЕРЕЗІ НАДІЯ ЗАМРІЯНИЙ СИДЖУ

НА  БЕРЕЗІ  НАДІЯ  ЗАМРІЯНИЙ  СИДЖУ

На  березі  надія  замріяний  сиджу...
і  думаю,  про  тебе  про  тебе  про  тебе...
крізь  тумани  у  твої  казкові  сни  іду,
у  твоє  вікно  зорю  і  нахиляю  небо.

Розквітають  чудові  квіти  у  літнім  саду-
шовкові  пелюстки  квіти  кохання  і  краси
білолиций  місяць  розсипає  роси-зорепадом
щоб  для  тебе  ,мільйон  троянд  зацвіли...                                                                                      

Пробудись,  від  сну  мила  дівчино  дорога...
вийди,  до  мене  у  надвечір'я  до  зелен  гаю-
я  ,осяю  тобі  стежки  в  зоряні  світи  вдаля...
і  подарую,  квіти  кохання...  бо  тебе  кохаю.

Ти,  жадана  мрія,  моя  любов  зіронька  у  небі...
найпрекрасніша  квітка    троянда    на  землі  ,              
 встеляю  в  стежечку  ніжні  пелюстки  для  тебе-
і  будую  мости  щастя,  щоб  з'єднати  серця  свої.    
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018


НА РІЧЦІ НА ЙОРДАНІ

НА  РІЧЦІ  НА  ЙОРДАНІ
 Ой  на  річці  на  Йордані  ...
там  води  кристальні  дзвенять,
а  Святий  Дух  у  виді  голуба
роздає  у  любові  божу  благодать.

Вставай,  прокидайся,  земле  свята!...
піднімайтесь,  добрі  люди  від  сну!
на  Господнє  Хрещення  ідіть  до  джерела,
освятіть  тіло  і  зціліть    душу  свою.

Нехай  свята  водиця  із  Йордану,
прожене  наших  ворогів    на  Вкраїні  ,
із  небес  зійде  сонечко  рано-  рано
з'єднає  нас  в  родину  в  божій  святині.

На  Водохрестя,  падає  сніг  білий  білий..
немов  на  білосніжнім  цвіті  чиста  роса,
прийми  ,блажену  святість  у  заметілі-
прославляй  ,  Хрещення    Ісуса  Христа.

 Заграли  дзвони  во  славу  Божу...
із  рук  Йоана  хрестився  Месія,
він  відкриває  небеса  у  серце  кожне-
у  Христовій    вірі  дарує  нам  надію.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772053
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.01.2018


ДОЗВОЛЬТЕ, НАМ ЗАКОЛЯДУВАТИ

ДОЗВОЛЬТЕ,  НАМ  ЗАКОЛЯДУВАТИ

У  Вифлеємі  боже  дитя  народила  Пресвята  Марія
у  бідній  стаєнці  на  сіні  білого  світку  єдина  надія...
Слава  !Слава,  тобі  Боже  !Слава  Месії  -Небесному  Царю!
тобі  поклін  земний  несемо  -  Всевишній  Владарю!!!

Добрий  вечір  ,добрі  люди,  пане  господарю!!!...
ми  ,завітали  подорожні  гості  із  далекого  краю...
Радуйтеся,  веселіться!-  застеляйте  столи  обрусом...
святкуйте  ,прославляйте!-  народження  Ісуса.

Дозвольте,  нам  заколядувати  нині  у  вашій  хаті!
на  зорі  запалити  воскову  свічку  у  божій  благодаті
нехай  Господня  любов  єднає  в  заметіль  хуртовину
і  почастує,  святою  колядою  вдову  і  убогу  сиротину.

Розпалюйте,  вогонь  у  печі..нехай  всіх  зігріє  теплом,
господар  несе  дідуха  у  хату  і  засіває  всяким  добром-
нехай  різдвяна  зірка  засвітиться  миром  на  Вкраїні
і  встеляє  килим  до  храму  молитись  божій  родині.

Слава  Честь  Хвала  і  Шана  -рожденому  Богу  на  землі...
який  посилає  земні  ласки  пребагаті  дари  в  житті,
послухай,  нас  милий  Ісусе  благослови  вкраїнський  рід
подай,  нам  чисте  небо,  щоб  був  щасливий  кожен  чоловік.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771772
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.01.2018


УКРАЇНО-Я СЛАВЛЮ ТВОЄ ІМЕННЯ

УКРАЇНО-Я  СЛАВЛЮ  ТВОЄ  ІМЕННЯ

Із  далеких  країв  лину  журавкою  до  тебе...
де  золотавий  сонях  квітне  сонцем  у  полі,
і  до  твого  віконця  нахиляю  блакитне  небо  
щоб  червона  калина  усміхалась  твоїй  долі.

Красуне  Україно    -світанкова    зоре    !!!
синьоока  рідна  мати  дорога  земле  свята...
вільною  птахою  лечу-  в  широке  роздолля,
щоб  напитись  водиці  із  твого  джерела.

Крізь  світи,пробиваюсь  до  своїх  берегів...
де  над  ставом  верба  духмяні  трави  зелені,-
щоб  бути  в  своїй  родині  у  сестрів  і  братів-
і  славити,  у  піснях  твоє  прекрасне  імення.

Сонце  ховається  в  пелену  у  лютім  січні...
із  за  сизих  хмар  воно  світить  та  не  гріє,
промінчик  розпускає  цвіт  у  майовім  квітні,
щоб  навесні  ,ти  цвіла  білосніжно-  моя  Леліє.

Навесні,  до  віть  ясеня  повертають  журавлі-
несуть,  на  крилах    щастя  -  в  українську  хату,
і  в  літнім  саду  увінчали  віночком  красу  солов'ї
щоб  в  тихім  раю  раділа  квітам  сива  мати.

Я  дочка  землі,  що  пахне  хлібом  і  молочком
мій  батько  райський  куточок  Дністер  квітучий
райдуга  підковою  щастя  сходить  над  селом
і  осяює  стежку,    де  водограй  відлунює  співучий.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771635
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.01.2018


САМОТНІСТЬ

 САМОТНІСТЬ
Самотність-  страшніша  за  заметіль  зими
за  проливний  дощ  грозу  вітровійну  бурю
живцем  закопає  в  темну  могилу  із  туги
із  мільйон  думок  розстріляє  встромляє  кулю.

Давить,  гложе,  як  мозоль  ятриться  рана  горбата,
всихають  твої  мізки  і  тіло...  кровоточить  серце-
на  плечах,  несеш  каміння...    тяжкість  кострубату,
розпалений  вогонь,  не  погасить  водиця  із  озерця.

Дика  журба  -  повзучою  змією  загніздилась  у  судомі,
старість  -не  радість,  ковток-  із  присмаком  кислуватим,
прикра  недоля  зупиняє  час,  сьогодення-  паралізує  у  комі...
і  від  суєти,  життя...  мокнеш  від  сліз  птахом  крилатим.

Розверне  ,на  триста  шістдесять  градусів  тебе...
 посолить  рани  і  відповіді  незнайдеш  у  мудреця,
до  глибокого  дна  вичерпає  енергію  у  тумани  веде...
і  шукаєш  вихід-  із  тунелю,  Бога-  єдину  надію  життя.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2018


НА РІЗДВО У БАТЬКІВСЬКУ ХАТУ

НА  РІЗДВО  У  БАТЬКІВСЬКУ  ХАТУ
На  Вкраїні,  люта  зима  заметіль  хуртовина...
мороз  тріщить  під  ногами,  сніг  у  святвечір-
а  на  чужині  ,лиє  дощ,  як  із  відра  сіра  днина...
дика  туга,  вовком  виє  обіймає  сироту  за  плечі.

У  спогадах  ,із  світів  рвуся  журавкою  у  свій  рай....
в  Батьківську  хату  під  мамине  вікно  заколядувати,
із  вертепом  колядую  вінчую  як  той  ''хлопець  помагай''-
від  Різдва  до  Йордану  щедрую''Дар  нині  Пребагатий''.

Сяє  мамина  світлиця...  образи  -у  вишитих  рушниках,
на  столі  ,біленький  в  узорах  обрус  під  ним  пахуче  сіно-
у  підсвічнику,  горить  свіча  згадують  мертвих  у  молитвах,
господар,  заносить  дідуха  у  хату  славить  Божого  Сина.

Дванадцять  страв  приготували  мамині  золоті  руки
пісний  борщ  вареники  із  капустою  пампухи  і  кутя
фасольний  крем,  калач...  кисіль,  який  люблять  внуки-
гриби,  риба...і  в  родині  розквітаютьу  любові  серця  .

Яка  то  радість  велика  і  блаженство  на  святвечір?...-
 дитятко  ,на  сіні  витають  із  зорею  від  хати  до  хати-
у  кутку  пахуча  ялинка  засвітила  гірлянди  малечі
воскресає  ,оживає  душа    і  до  ранку  не  хочеться  спати.  

Дзвенять  церковні  дзвони  кличуть  до  святої  церквиці
благу  вість  про  спасителя  світу  сповіщає  ясна  зоря...
заколядуймо,,  Бог  Предвічний''нехай  веселяться    зірниці
і  віра  у  надії  -осяює  шлях,щоб  пізнати  вчення  Ісуса  Христа.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769591
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.01.2018


МОЯ ДУША НАРОДЖЕНА ЛІТАТИ

МОЯ  ДУША  НАРОДЖЕНА  ЛІТАТИ
Моя  душа  народжена  літати,  а  не  повзти...
вона  із  птахокрилих,  яка  тягнеться  до  сонця-
із  думок  ,у  мріях  мережить  райдугу  краси  ...
у  віконце  ,нахиляє  пречисте  небо  у  твої  долонці.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2018


РІК СОБАКИ ІЗ НОВИМ РОКОМ!!!

РІК  СОБАКИ
Відкриваю  лист  святочний  день  календаря...
забіліло  перше  січня  новорічне  гарне  свято,
під  феєрверки  радіє  веселиться  планета  земля
і  входить  у  хату  Новий  рік,  рік  собаки-  кудлатий.

Добрий  вірний  друг  є  господарем  на  своїм  подвір'ї  
стереже  пильнує  добро  від  лиходіїв  заброд  і  лежнів
із  гострими  зубами  стоїть  в  бою  в  дощ  і  в  заметілі
іздалеку  чує  вогонь...  біду,  хто  у  вдови  -рве  черешні?.

Для  господаря,    собака  -це  міцна  надійна  зброя....  
не  треба  закривати  свою  хату  на  ключ  на  замок  
як  загавкає  звіром  додасть  страху  нічному    герою                                                                                                      
зубами  візьме  у  капкан  догори  диба  стає  волосок.

Собака,  як  людина    до  неї  треба  мати  підхід  і  ласку
погладиш  проти  шерсті  поранить  до  крові  і  болю
вона  із  зненацька  нападає  заганяє  ворога  у  пастку
а  іди,  до  неї  із  добром  врятує  життя  спасе  твою  долю.

Собаки  ,бувають  різної  породи  масті  добрі  і  злі...  
її  не  втримаєш  голодною  на  довжелезнім  ланцюгу,
відчуває  світлий  намір  і  віддає  взаємністю  тобі-
а  у  людини-    життя  собаче,  як  загубить  душу  свою.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769354
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.01.2018


ПРОЩАЙ, ДВІ ТИСЯЧІ СІМНАДЦЯТИЙ РІК!!!

ПРОЩАЙ  ДВІ  ТИСЯЧІ  СІМНАДЦЯТИЙ!!!
Прощай!-    дві  тисячі  сімнадцятий  рік!!!...
ти  ,білим    голубом  злітаєш  увись    в  заметілі
як  батько  дитя  обнімає  двадцять  перший  вік
і  у  божій  благодатті  кружляють  сніжинки  білі.

Із  зоряного  Всесвіту    зустрічаєм  Новий  рік...
земля  коронує  у  царський  трон  золоту  корону,
благословляє,  щоб  жилось  краще  як  торік...
щоб  був  господарем  до  прощального  дзвону.

Під  дзвін  курантів  опівночі  загадуєм  бажання...
спалахують  феєрверки  ведуть  нас    у  зоресвіт,
яскравим  світлом    народжуються  мрії  до  світання-
під  зеленою  ялинкою  відлунює  дзвінкий  сміх.

Мороз  щипає  у  личко  сніг  скрипить  під  ногами...  
Новорічна    казкова  ніч  запалює  вогник  тепла,
в  дім  входить  свято  і  оживає  надія  із  піснями
 і  зоря  нахиляє  землі  мирне  небо  щастя  добра.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768923
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2017


ДО ФІНІШУ ДОБІГАЄ СТАРИЙ РІК

ДО  ФІНІШУ  ДОБІГАЄ  СТАРИЙ  РІК

До  фінішу,  до  фіналу  добігає  Старий  рік
б'ють  куранти  Новий  рік  вже  на  порозі...
відкриваєм  двері---  в  інетно-золотий  вік
до  віконечка  ,пташка  щебече  у  вірші  у  прозі.

Нехай  у  Новому  році  лунає  дитячий  сміх...
співають  колядки,  щедрівки  від  хати  до  хати,
у  сонячнім  сяйві  мирне  небо  обнімає  усіх-
і  у  долоні  ,засіває  щастя  -даром  пребагатим.

В  розкішні  парчеві  наряди  нарядилась  зима
встеляє  білосніжний  килим  сяє  ясна  зірка  землі
на  зелену  ялинку  мережить  сріблясті  кружева
і  о  дванадцятій  ночі    запалює  бенгальські  вогні.

Рік  відкриває  книгу  пише  нову  сторінку  життя...
в  цей  казковий  час,  розцвітає  різдвяна  квітка
під  дзвін  криштальних  дзвонів  радіє  душа,
і  свята  благодатть  несе  надію  божому  світку.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768715
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2017


ДЛЯ ТЕБЕ МОЄ СЕРЦЕ ВІДКРИТЕ

 ДЛЯ  ТЕБЕ  МОЄ  СЕРЦЕ  ВІДКРИТЕ
Ти,  вчора  пішов  від  мене  в  заметіль
здається  пролетіло  вже    сотню  років...
мою  душу,  сльоза  роз'їдає  солона  сіль
і  далеко  чути  відлуння  твоїх  кроків.

Я,  виглядаю  тебе  із  далеких  доріг...
 моє  серце  завжди  відкрите-для  тебе
зима  засіває  білим  снігом  на  поріг...
замітає  твої  сліди  пречисте  небо.

Падає  білий  сніг  мете  січе  хуртовина...
від  холоду  в'яне  квітка  у  попіл  згорає-
життя  коротке  обривається  в  хвилину...
ідемо  у  сніговій    і  все  мліє  замерзає.

Я.  залишилась  одинока    сумую  і  плачу-
не  закриваю  двері  на  замок  чекаю  у  сні,
ти,  між  зір  пливеш  на  човнику  тебе  бачу-
мій  Місяцю  ,веди  у  казку  до  раньої  зорі.

Вітри,  із  віт    зривають  пожовкле  листя...
закружляв    снігопад  на    багаття  золоте
за  вікном  зажурився  сад  плаче  слізно  
він    чекає  сонечка  весни,  а    я  жду  тебе.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768684
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2017


ЧУТИ СТОГІН ПЛАЧ МАТЕРІВ

ЧУТИ  СТОГІН  ПЛАЧ  МАТЕРІВ

Не  будь,  байдужий  до  чужого  горя...
не  мовчи,  а  борись  за  правду  святу!-
на  сході,  іде  війна  ,ад,  пекло  недоля...
іде  винищення  нації  у  кровавім  бою.

Тиран  із  мільйонами  втік  у  Ростов...
непокараний  вбивця  Небесної  сотні,
до  влади  дорвалась  хижа  зграя  знов...
Свічу  пам'яті  запалюють  для  тисячної  сотні.

На  полі  бою  лежить-  невідомий  солдат...
соколу  легеню  не  було  й  двадцяти  літ-
молоді  літа  зацвіли,  як  майський  сад...
душа  чиста  світла  ,як  білосніжний  цвіт.

Орел  двоголовий  відібрав  Чорне  море
клює  розшматоване  тіло  на  полі  бою,
мовчить  Європа  ,Америка  санкціями  соле-
олігархи,  множать  в  офшорах  свою  долю.

Далеко  чути  стогін  ридання  плач  матерів...
війна  насіяла  хрестів  копають  могили,
Україна  втрачає  найкращих  дочок  і  синів...
без  рук,  без  ніг,  пошматовані  обпалені  крила.

Хто  зупинить  війну  ?очистить  продажну  владу?....
Яка  обманює  ,обкрадає,насилує  власний  народ,...
хто  обітне  шланг  до  корита,  зробить  суд  за  зраду?-
і  під  мирним  небом  процвітало  життя  у  країні  чеснот.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768276
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.12.2017


ІЗ НОВИМ РОКОМ!!!

ІЗ  НОВИМ  РОКОМ!!!
Прощається,  із  Старим  роком  земля...
цариця  зима  у  наряді  білім  пребагатім-
обриває  останній  лист  дня  в  календаря...
б'ють    куранти  і  линуть  вітання  крилаті.  

В  місячну  ясну  ніч  в  казковий  час
із  синіх  даль    Новий  рік  йде  до  нас
на  плечі  несе  подарунки  і  надію
найкращі  вітання  і  жадані  мрії.

Чарівною  паличкою  запалює  свято
Старий  рік  провожає  в  зоряні  світи
 засіває  зерно  у  любові  добро  у  хату                                                                                  
 дарує  щастя  здоров'я  із  води  і  роси.

Бажає  безхмарне  небо  світлих  днів
достатку,  хліба  на  столі  і  вогник  тепла
радості  удачі  успіхів  і  солодких  снів
у  мирі  спокою    цвіли  щасливі  літа.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017


РІЗДВЯНИЙ ЧАС

РІЗДВЯНИЙ  ЧАС
Зима  вдягла  у  біленьку  шубку  рукавички
поспішає  на  бал  запрягла  сани  у  білі  коні
наділа  корону  підмалювала  румянцем  личко
щоб  людям  подарувати  щастя  у  їх  домі.

Сьогодні  найдовша    ніч  у  році
від  Святої  Анни  світліший    день
ідемо  до  зими  тяжіють  літа  у  кроці
Новий  рік  запалює  вогник  із    пісень.

Як    троянда  розцвітає  від  радості  душа
під  келих  шампанського  зустрічаєм  свято
на  шибці  іскряться  квіти  засніжена  краса
в  цю  чудову  мить,  хочеться  до  зір  злітати.

Різдвяний  час,  веде    нас  в  прекрасну  казку...
у  блаженім  царстві  пахне  зелена  ялина  і  сосна
прикрашені  зіркою  гірляндами  у  божій  ласці
падає  лапатий  сніг  і  кружляє  у  танці  зима  .
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767413
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017


В ДОЛОНЯХ ВЕЧОРА

В  ДОЛОНЯХ  ВЕЧОРА

В  долонях  вечора  догорає  літній  день...
пожовкле  листя  закружляло  із  вітром
соловейко  відспівав  веселих  пісень
і  сизокрилий  птах  прощається  із  літом.

У  вікно  ,стукає  Осінь  -Золота  пора...
встеляє  багряний  килим  під  ноги,
холод,  паморозь  спалює  троянду  до  тла-
падає  проливний  дощ  несе  печаль  тривогу.

І  я,  у  спогадах  шукаю  молоді  літа  свою  весну,
яка  розквітала  немов  синя  волошка  у  житті...
усміхалось  ,мені  літо  у  травах  пила    красу-
і  до  зір,  злітала  птахом  у  прекрасній  митті.

Доля,  лебедям  кохання  малювала  чудову  казку...
рожеві  світанки  розсвітали  несли  в  серце  надію,
 Всесвіт  засівав  зорепад    і  дарував  квітку  щастя
і  крок  за  кроком  вимірювала  світ  у  бажаних  мріях.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2017


ЧАС, У ЯКОМУ Я ЖИВУ…

 ЧАС  ,У  ЯКОМУ  Я  ЖИВУ...
Народилась,  на  землі  дитина  і  залишає  свій  слід...
вимірює  проміжуток  часу  запланованим  Богом,
садимо  сад  ,будуєм  вежі  творим  прекрасним  світ
ліпим  створюєм  себе  свій  образ  на  життєвій  дорозі  .

Швидко  минає  час,  століття,  вимирають  покоління...
вітри,  несуть  у  заметіль    і  замітають  снігом  сліди-
стирають  у  порох  дерево,  яке  проросло  у  коріння...
нічого  немає  вічного,  все  цвіте,  в'яне  -  із  божої  руки.  

День  за  днем,  зростаєм    вчимося  жити  на  землі-
від  тварин,  відрізняємось,  що  є  розум  мова  і  краса...  
нажаль  переходим  межу  накопичуєм  гріхи  в  душі
і  є  помилки,  їх  не  виправити  не  прожити  інше  життя.

Бузувірна    людина  дичавіє  одягає  вовчу  шкіру,  
думає,  що    має  владу  Бога  і  може  все  на  світі...
її  жадність,  злоба  знищує  життя    за  золоту  ліру-
Іуда,    заманює  сліпих  зажерливих  у  свої  у  сіті.

Час,  у  якому  я  живу...жорстокий    безнадійний,
тут  все  купується,    продається  і  навіть  життя-
слуги,  плазуни  зрадливі  розпалюють  війни...
їх  жорстокість,  за  грати  закує  безневинне  дитя.

Людино,  хто  ти  така-  у  безмежнім  океані  життя?
Найвеличніша  наймогучніша,  як  є    гроші  і  влада...
коли  тобі  знімають  царську  корону  із  твого  плеча,
ти  маленька  піщинка,  хмара-  із  криштального  граду.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767185
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.12.2017


ЗАСЯЯЛА ЗІРКА НАД ВЕФЛЕЄМОМ

 ЗАСЯЯЛА  ЯСНО  ЗІРКА  НАД  ВЕФЛЕЄМОМ

Засяяла  ясно  зірка  над  Вефлеємом...
блискучим  сяйвом  запалила  свічу,
Пречиста  Діва    народила  Божого  Сина...
і  зоря  сповіщає  землі    радість  святу.

Торжествуйте  ,веселіться  люди  на  землі...
у  бідній  стаєнці  народилось  дитя  Боже,
Месія  світу  дарує  надію  спасіння  душі-
і  відкриває    храм  у  любові  в  серце  кожне.

Ангел  Божий    розбудив  пастушків  від  сну...
звістив  священну  благовість  про  Ісуса  сина,
і  в  офіру  несуть  золото  ладан  миро    йому
у  Різдво  Христове  славимо  Божу  родину  .

Пресвята  Марія  Небесна  Божа  Мати...
колискові  співає  на  руках  леліє  дитя,
Йосип    колише  у  божій  благодатті-
Рожденому  Богу  віддають  честь  і  хвала.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766845
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.12.2017


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

СВЯТИЙ  МИКОЛАЙ  
 У  давній  час,  в  мальовничому  малоазійському  краю,
 В  християнській  родині  народилось  ангельське  дитя
,  Довгожданне    бажанне  немовлятко  назвали  Миколаєм,
   Щоб  служив  людям  у  вірі  ,любові  славив  Бога  Отця.

 У  побожності,    святості  зростав  батькам  на  втіху,
 Молився  щиро..  Богу  посвятив  душу  серце  і  життя  ,  
 Миколай  ,любив  дітей,  хворих  лікував,  допомагав  бідним,
 І  духовного  архиєрея  ,  записано  у  книгу-  святим  ім'ям.

 Коли  зима,  худерлиця  сковує  річки  і  ставки  ледами,
 У  храмі,  витають  пресвятих  Романа  Катерину  і  Андрія,
 За  ними  святий  Миколай,  на  саночках  їде  до  нас  світами,
 Під  подушку,  діточкам  подаруночки  кладе  і  заповітну  мрію.  

За  вікном  ,  зима  білою  сніжинкою  на  доріжках  посіває,...
Казковий  вечір  ,  осяюює  зорями  блакитний  небокрай,  
Дорослі  і  діточки  у  віконечку  Святого  Миколая  виглядають,..
 Пишуть  листа  ,  щоб  Україні  подарував  мирне  небо  тихий  рай.
 М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766756
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017


ЧЕКАЮТЬ ДІТИ МИКОЛАЯ

ЧЕКАЮТЬ  ДІТИ  МИКОЛАЯ

     Тихий  вечір  запалив  лампадки  святкові  ,
     сяють  миготять  зорі  у  сяйві  золотім,
     падають  іскристі  сніжинки  на  долоні,
     і  Миколаю  встеляють  килим  до  землі.

   У  піднебессі,  в  окрасі  відзеркалюють  перлини,
     видно  як  вдень  -засніжені  хатки  вздовж  села,
     Пресвятий,  несе  подарунки  на  плечах  у  торбині,
     і  Місяцем  зорить  крізь  шибку  і  хукає  до  вікна.

     В  цю  казкову  ніч  збуваються  усі  бажані  мрії,
     чекають  діти  Миколая  до  сходу  ранньої  зорі,
     їм  виграють  небесні  дзвони    ангели  пресвятії,
     і  заколисують  щоб  у  снах  спали  діточки  малі.
     
     Іде  Святий  Миколай  до  нас    із    добром  і  миром,
     із  зоряних  світів  несе  жадану  надію  і  любов,
     із  Новим  роком!-  вітає  вкраїнську  кожну  родину,
       і  залишає  частинку  свого  серця  із  нових  обнов.
                                           М.  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766622
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017


ДЯКУЮ МАМО ЗА ЛЮБОВ

ДЯКУЮ  ,МАМО  ЗА  ЛЮБОВ
Моя  рідна  мамо  люба  нене
світанкова  зіронько  ясна
крізь  світи  лину  до  тебе
шукаю  Отчий  дім  ласку  і  тепла.

Дякую,  мила  матусю  моя  голубко  сива...
що  подарувала  мені  найдорожче    життя,
за  твої  золоті  руки  які  давали  мені  крила-
і  серце  зігріває  дітей  внуків  вогником  тепла.

Безсоними  ночами,  ти  молилась  Богу...
за  щасливу  долю  і  світлі  сонячні  дні,
Ангелом  Охоронцем  осяяла    дорогу-
і  твоя  любов  малює  казку  на  землі.

Ти  ,вела  у  квітучі  поля  де  колосяться  жита...
 і  мене  навчила  любити  рідну  землю  святу...
щоб  пила  чисту  воду,  яка  тече  із  джерела-
і  несла  ,у  пісні  ,слові  людям  Божу  красу.

Дякую  ,дорога  мамо  за  любов  святу...
за  вишневий  садочок  і  квіти  розмай-
за  хліб  на  столі  і  твою  душевну  доброту...
яка  нахиляє  синє  небо  у  мій  тихий  рай.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766465
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2017


Люби мене (ТИ НАСНИВСЯ МЕНІ)

Ти  люби  мене,  люби  мене,  люби,

розпали  у  моїм  серці  вогонь  

Щоб  у  танці  кружляли,  як  голуби

Відчула    ніжність  тепло    твоїх  долонь

Цілуй  мене  солодкими  устами,

Веди  у  тихий  рай  -  казкові  сни

Хай  дзвенить  ніжна  музика  над  нами!

Цвіте  кохання  на  струнах  весни  .

Люби  мене,  коли  за  вікном  дощить

Коли  від  промень  сонця  тане  сніг.

Лови  у  свої  долоні  щастя  мить!

Встеляй  пелюстки  любові  до  ніг.

Люби  мене,  коли  зима,  заметіль,

Замела  всі  дороги  снігами.

Коли  снігопад  сипле  на  рану  сіль,

Далека  відстань  є  поміж  нами.

Люби  мене,  усім  ворогам  на  зло,

І  зігрій  від  холодної  зими.

Люби  мене,  щоб  у  житті  не  було

Захисти  від  тривог  і  самоти.

Люби  мене,  люби  таку  яку  є  ,

Торкнись  до  мого  серця  словами.

І  щоб  відчула  я  серденько  твоє  ,

В  коханні  згорала  почуттями.

Люби  мене,  як  вперше  і  востаннє

І  Цілунком  уст  розбуди  від  сну.

У  душі  зійди  наче  сонце  раннє,-  

І  в  лютий  місяць  принеси  весну.


М  ЧАЙКІВЧАНКА
2------------------

ТИ  НАСНИВСЯ  МЕНІ

Ти  наснився  мені  у  казковому  сні
я  ,чекала  стільки  літ  весною  і  літом...
 неждано  прийшов  нахилив  зорі  ясні-
розплітав  мої  довгі  коси  тихим  вітром.

О,  мій  Князю  Місяцю!-  близький  і  далекий...
так  хочу  поділитись  щастям  із  тобою,
донести  пісню  землі  на  крилах  лелеки-
щоб  мелодія  дзвеніла  про  кохання  луною.

Зупинився  час,  мить  прекрасна  і  чудова...
ти  мене  цілуєш,  голубиш  в  обіймах  ночі,
і  із  уст  лине  золотий  голос  ласкава  мова,
даруєш  усмішку  іскряться  радістю  мої  очі.      

За  руку  ведеш  у  розмай  у  наш  тихий  рай...
і  зорепад  випромінює  щастя  до  світанку,
у  білім  шаті  немов  у  цвіті  білосніжний  май-
я  ,насолоджую  душу,  як  у  травах-  ніч  циганка.

О,  мій  коханий!  ,не  залишай  не  йди  від  мене...
ти  моє  сонце  ,  небесне  причастя  у  пісні  у  слові-
із  тобою  пливу  на  човні  у  море  в  синє  небо...
ти  мій  величний  капітан--    єдиний  у  любові.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017


НА ВСЕ СВІЙ ЧАС

 НА  ВСЕ  СВІЙ  ЧАС

На  все  свій  час,  і  Всевишнього    воля...
є  час  на  працю  відпочинок  і  молитву,
ніхто  незнає,  як  покерує  і  куди  веде  доля-
що  треба  пережити  у  життєвій  битві.

Життя-  не  з  медом  є  сонячні  і  похмурі  дні  ,
долі    випробування  посилають  святі  небеса...
кожна  стежина  запланована    Богом  на  землі,
і  є  час  для  кохання...  тож  пий  його  до  дна.

Шануй,  цінуй,  люби  тих  хто  поруч  із  тобою...
сій  зерно  добра  ,окриляй  ніжними  словами-
бо  все  минає,  в'яне,  як  білий  сніг  тане  весною,
і  мить  щастя  розчиняється  у  тумані  дощами.

Нічого  немає  вічного...  ми  є  гостем  на  землі,
На  життєвім  шляху  є  тернисті  важкі  дороги...
невтрачай  віру  у  блаженства  духа  у  житті  -
віднайди  ,час  для  себе...  на  розмову  із  Богом.

Все  воскресає  ,оживає,  цвіте  від  променя  тепла...
нам  дарований  земний  час  ,як  цвіт  листя  у  тополі-
несемо  свій  хрест  оспівуєм  Бога  божі  діла....
 і  суть  життя  ,творити  світ  прекрасним  у  любові.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017


ЗАРЖАВІЛУ ШАБЛЮ ВИГОСТРИ КОЗАЧЕ!

ЗАРЖАВІЛУ  ШАБЛЮ  ВИГОСТРИ  КОЗАЧЕ

Заржавілу  шаблю  вигостри  козаче!...
у  широкий  степ  осідлай  карого  коня,
 із  ворогом,  за  волю  борись  соколе  юначе-
щоб  у  своєму  раю  зростало  щасливе  дитя.

В  дорогу  візьми  гілку  червоної  калини
і  образок  пречистої  нехай  береже  як  мати
дух  святий  розвіє  чорні  хмари    небо  синє
а  Ангел  Охоронець  веде  до  родини  до  хати.

За  селом,  розходяться    дороги    на  чужину...
одна  ,як  струна-на  захід,  друга  -крута  на  схід...
а  ти  третьою,  -  іди  у  життя    із  Богом  мій  сину-
щоб  крізь  тернистий  шлях  побачив  -божий  світ.

Заржавілу  шаблю  вигостри    козаче!...
нехай  тихий  вітер  несе  до  берега  надії  ,
у  життєвім  путі  чекає  перемога  і  удача-
 усміхається  фортуна  і  збуваються  твої  мрії  .

Будь  господарем,  у  своєму  домі  на  землі...
ори  чорнобриві  скиби  сій  зерно  добра-  
нехай  віра  і  любов  Божа  крокує  по  житті,
і  зранку,  будить  у  віконці  спів  солов'я.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765657
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.12.2017


СВОЯ СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА

СВОЯ  СОРОЧКА  БЛИЖЧЕ  ДО  ТІЛА
Своя  сорочка  ближче  до  тіла...
свій  шукає  свого  по  своє  іде
так  у  раді,  кум  кума  родина  мила...
що  не  так  лежить,  той  під  себе  все  гребе.

А  яка  месія,  у  чужинця  -грузина?
із  яким  тузом  він    грає  у  шахи?...  
чи  вболіває  за  нас  і  тече  слов'янська  кровина?...
чи  це  месія  України  який  звалився  із  даху?

Хто  стоїть,  за  його  спиною  і  диктує  план?...
веде  глухих,  сліпих  знову  на  кровопролиття...
 так  життя  ,не  з  медом...  чи  потрібен  ще  один  Майдан?...
щоб  закути  рабів  у  кайдани  і  отравити  ще  більш  життя.

Політики,  як  на  базарі  гіндлують  хто  чим  може  ...
немає  ні  совісті,  ні  честі,  ні  Бога  живого  у  душі,
щоб  до  влади  прийти  ідуть  по  трупах  вельможі,
ціль  у  всіх  одна  ,щоб  нажитись  і  втекти  у  кущі.

Скажіть  ,куди  ідемо  на  Захід  чи  на  Схід?  ...
Хто  гетьман  України  якого  віросповідання?...
хто  зупинить,цей  хаос  бардак  за  народ  постоїть?...
хто  жене  рабів    на  війну    у  найми  у  вигнання?..

Хто  розбурхує  роздмухує  вогонь  аду  і  пекла?...
нагостреним  кінджалом  рубає  останню  надію,
б'ються  гладіатори  між  собою,  і  коле  зневіри  стерня...
обираєм  не  тих  і  нас  пхають  у  ярмо  у  пастку  змію.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764802
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.12.2017


ВЕЧІР НАД ЛОМБАРДІЄЮ

ВЕЧІР  НАД  ЛОМБАРДІЄЮ
Над  Ломбардією  скотилось  сонце  в  імлу...
стиха  підкрався  осяйний    вечір  ніч  циганка
красуня  весна  надихає  промінь  тепла  у  росу
і  ніжними  квітами  троянд  милується  італьянка.

Розпахнуте  відчинене  вікно  у  розкішний  сад
відзеркалюють  ясні  зорі  золото  срібні  вогні
князь  Місяць  для  сузір'я  Діви  наспівує  серенад
 і  в  пахощах  розмаю  дарує  крихту  щастя  мені.

Я  самотність  душі  ховаю    під  ключ  у  скриню
у  мріях    білим  голубом  лечу  до  сонної  землі
вітер  заколисує  пальму  у  сон  під  небом  синім
і  сяйво  зір  випромінює  казку    радість  мені.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2017


НЕ МОВЧИ, ЄВРОПО! СВЯТИЙ ВАТИКАН!!!

Не  мовчи  ,Європо!  святий  Ватикан!!!
глянь,  як  стікає  кров'ю    Україна?...
Як  над  світом,  регоче  кремлівський  хан-
ніхто,  не  зупинить!-  скаженого  звіра.

Четвертий  рік  іде  з  ворогом      війна...
спинивсь  час,  -  злидні  руїна  недолі,
мінами  градом    випалена    земля...
не  родить  жито,  а  смерті  -  на    полі.

Народ,  піднявся  хоче  миру  добра...
і  московська  орда  приймає  силу...
 дерево  роду  рубає  зла  рука-
 знищує  народ    червону  калину?

Вірю,зійде  сонце  із  за    заграви
Кобзар  з'єднає  нас  на  схилах  Дніпра.
Зрадників  ,  прожене  меч  і
булава...
 Розцвіте  наш  рай  на  многії  літа.
   М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017