| Сторінки (30/2949): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
ЛИЦАРІ МАЙДАНУ
Поглянь, як білі лебеді знялись у небо..
то лицарі Майдану -Ангели білокрилі!
стояли - за Україну! за мене ,за тебе,
тримають на плечах небо,у тумані сизім.
Снайперська куля спалила безневинне дитя
матері із сином обірвала розмову по телефону
впав на бруківку застигло незахищене життя
і їхній слід освятила молитвою Пречиста в іконі.
Ти, боровся за волю свободу без зброї в руках...
били кийками, труїли газом безжально кати...
ти, із усмішкою на устах ніс пісню наче птах
на білім снігу зацвів червоним маком від сльози.
Небесна сотня -запалила промінь миру добра
в їхню честь, схиляєм голову на Майдані...
Герої не вмирають! їхня світла пам'ять жива
із піднебесся чути їх відлуння із блакитньої далі.
Стогне ридає земля у смутку журбі небеса
матуся безсонними ночами ридає від болю
назавжди згасло сонце і зорею зійшла їх душа
щоб прогнати ворогів народу -Божою рукою
Молоді юні в літах пролили невинну кров
і у важкий час ,стали на захист мати України,
віддали найцінніше життя - жертовну любов
щоб у Божім саду цвісти вічно цвітом калини.
.М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018
ПРОБАЧ МАМО!!!
ПРИСВЯТА УСТИМУ ГОЛОДНЮКУ
Пробач , мамо! що залишив ,як билину одну...
впало небо, і сльозою вмивається зірка рання...
що в зажурі ,зустрічаєш сонце і лиєш сльозу,
і снайперська куля розбила мрії надію останню .
Послухай !рідна матусю, як щебечуть солов'ї...
я поміж віть нахиляю тобі сонечко тепло літа
зеленим листом шелескочу на клені стрункім
із Божого раю ангелом нахиляю промінь світла .
Крізь заметілі, я ластівкою пробиваюсь на вітрах...
щоб витерти із очей сльозу завітати в гості у сни,
до грудей притулити зацілувати золоті руки у снах
ясною зорею до нашого саду осяяти тобі стежки.
Мила матусю!!!Не плач, не тужи, не ридай за мною
нехай дощ ,бентежно не стукає в шибку у вікно
на могилі, посій ранні квіти чорнобривці весною
і я прилечу, до віть калини і тебе обніму крилом.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777685
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018
МОЛЮСЬ , МІЙ БОЖЕ ЗА УКРАЇНУ!!!
Молюсь мій Боже за Україну!!!
почуй благання щиру молитву мою
ти є Сонце правди -єдина надія
світло яке спалює темряву тьму
Молюсь , мій Боже за Україну!!!
бо віра є основа і суть життя
добро переможе зло небо синє
і сонце миру осяє стежки для дитя.
Нехай ясне світло зійде на Вкраїні!
принесе злагоду спокій у наш дім
у владі буде мудрість порозуміння
зрадників розжене небесний грім.
Подай, нам Боже сили і терпіння!!!
пережити ,перенести важкий час...
прийняти причастя -єдине спасіння
відігнати нечисть почути божий глас.
Мій Боже ,охорони, вбережи Україну!!!
у храмі молитвою з'єднай у мові мирян...
недай знищити мій рід козацтва коріння,
бо ти один на цій землі -господар і пан.
Молюсь, мій Боже За Україну!!!
врятуй, її від руїн пекла війни...
у сивої матері витри сльозину
і цілющою водицею рани зціли.
Молюсь ,мій Боже за Україну!!!
нехай із згарища воскресне земля,
хлібороб оре ,сіє зерно росте калина...
на столі, був хліб і славити твоє ім'я.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777504
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.02.2018
ПЕКЛО ВІЙНИ
Із пекла війни вийти живим немає шансу...,
легке поранення один процент на життя
небритий ходиш брудний чобіт без глянсу
одяг пахне димом і під ногами горить земля .
В окопах в закамянілій землі твоє ложе...
сніг ковдрою- білим пухом покриває тебе,
тріскучий мороз мінус двадцять пече і гложе
молитва -оберіг... віра, дає духу, що біда мине.
Сивіють божеволіють від страхіть жаху війни
від смерті ,побратимів ураганного залпу і зриву...
в пекельнім аду обпалені хліба золоті колоски
засіяно свинцеві кулі міни на обгорілу ниву.
Спиш скорчений в дугу або на повний зріст
ворожа кулеметна черга виє лютим звіром
кишки грають марша немов у пасхальний піст
і ти жива мішень під снайперським прицілом.
Чорний ворон клює очі розтягує мертве тіло
на полі бою найкращі сини віддали життя
відважні дочки рятують від смерті ранених сміло
розлито море крові від болю стогне мати земля.
Оскаженілий ворог рашиська орда лютує
від кулеметних пострілів здригається душа
війна домовини і дубові хрести штампує
і в глибоку могилу провожає сива мати дитя.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777425
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.02.2018
ПРИСВЯТА ОЛЕКСАНДРУ ГОШИЛИКУ
МОЛОДОМУ БІЙЦЮ І ПОЕТУ
ВІН ПРОЙШОВ ВОГОНЬ І ВОДУ
Він пройшов вогонь і воду у диму палало небо...
на аркуші паперу нотує кожен крок війни,
у мирний час, грав у війну читав казку для себе
романтик, із девяностих... для якого цвіли сади.
Закоханий у життя у цей прекрасний світ...
а в двадцять літ - посивів як вишня біла-
в Іловайськім котлі обливав кривавий піт,
народився, щоб жити ...знищити ворожу силу.
Навчився, у своїх руках тримати автомат...
до ворога поетичним почерком посилає вітання...
''за Майдан! за Небесну сотню! за тисяч солдат!''
які полягли, на полі бою весняним цвітом раннім.
Не одна мати недочекалась із війни свого сина...
вдова-чоловіка, діти вмивають слізьми долю свою-
ворог ,загнав у загнаний кут тупік - оточив із тилу
здригалась, палала земля від ураганного дощу.
В степу, заспали вічно хлопці -в братській могилі..
розлилось море, океан крові в Іловайськім котлі,
молоді козаки стояли пліч о пліч- за Мати Україну!
прогнати назавжди ворога і добре жити на землі .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777332
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.02.2018
ЗАПАЛИ СТРІТЕНСЬКУ СВІЧУ
Запали стрітенську воскову свічу...
нехай горить палає у Божій любові,
зігріє від холоду тіло душу твою
з'єднає, із Богом у пресвятім слові.
Поспіши, на зустріч до Бога у храм...
віднайди для душі скарб місце для себе,
бо розкіш земна неважить ні награм...
те що посилає в дарунок святе небо.
Нехай із віків увійде до нас Семеон...
на руках принесе дитя Спасителя світу,
приспані душі відкриють очі до ікон
і сліпий прозріє побачить боже світло.
Ісусе -сину Божий і Преславної Марії
подай благодать благослови землян,
спаси від грому блискавиць і заметілі
наверне заблукавше дитя і поверни у храм.
Ісусе-ти водиця із джерела і хліб насущний
у тройці пресвятій -Цар правосудний суддя...
на троні в дусі святім -із Отцем вічно сущий ,
просвітив наскрізь моє єство оживив життя.
Запали Стрітенську воскову свічу...
нехай принесе мир спокій і надію,
нашу світлицю зігріє іскорка вогню
і просвітить темряву принесе спасіння.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777215
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.02.2018
Я ,ЧЕКАЛА НА ТЕБЕ ВСЕ ЖИТТЯ
Я, чекала на тебе все життя...
шукала серед обличь в юрбі,
вірила ,що віднайду тебе я...
щоб у парі злетіти до зорі.
Я ,чекала на тебе все життя...
принца, із казки на білому коні,
який відзеркалює святі небеса-
і розділити радість горе на землі.
Я,чекала на тебе все життя...
споріднену душу яка єднає у коханні,
від погляду, забилось серцебиття
і як лебеді кружляти на світанні .
Я, чекала на тебе все життя...
щоб тобі відкрити душу свою,
і пити любов святу із джерела...
іти крізь зими зустрічати весну.
Я,чекала на тебе все життя...
у мріях малювала куточок раю,
щоб хвиля несла нашого човна-
до берега щастя і я цвіла у розмаю.
Я ,чекала на тебе все життя...
щоб ти ішов на зустріч моїй долі,
і прекрасну мить нахилить нам зоря
і запалить святкові свічі для любові.
Я чекала на тебе все життя
щоб очі іскрились діамантом ночі
щоб рука в руці назавжди була твоя
і розквітали троянди у серці жіночім.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Я НІКОЛИ НЕ ЗУПИНЯЮСЬ НА ПІВДОРОГИ
Я, ніколи, не зупиняюсь на півдороги...
як би не було важко проти вітру іти,
вдихаю повітря у груди у серці із Богом
і віра надія і любов осяюють мені стежки.
Я, ніколи, не зупиняюсь на півдороги...
навіть як наді мною блискавиця і гроза,
дощ омиває тіло намокають мої ноги
і як фенікс із попелу воскресає душа.
Я, ніколи, не зупиняюсь на півдороги...
борюсь за життя шукаю істиний шлях,
і розбиваю трудності високі пороги,
і по Божій волі лечу до мети як птах.
Я ніколи не зупиняюсь на півдороги
по названому маршруту іду до кінця
хоч стікаю кровю і стерня в ноги коле
досягаю успіхів ціною власного життя.
Я, ніколи, не зупиняюсь на півдороги...
коли зі мною вірні три подруги ідуть,
і я, корюся, поклоняюсь одному Богу-
віра надія любов -це є основа життя суть.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2018
ЯК ПОЕТ ВИРОСЛА НА ЧУЖИНІ
Як поет, виросла на чужині...
Щиро молилась днями і ночами.
Господь подав милість ласку мені
У мріях злітала на Україну до мами.
Зійшла свята благодать у храмі
Ангел із моїх очей зітер сльозу
Рідне слово лікувало мої рани
Журавкою набирала висоту.
В одинокої птахи стільки дум
Як із гір тече вода потоком
туга рве душу печаль і сум
І білий день стає роком.
Думаєш, у багатих панів є добро?...
що ковбасою городять плоти,
не заглядай ,марно в чуже вікно---
бо даром ніхто недасть тобі води.
Щоб заробити, треба добре попотіти
запрягають як коня до воза до праці
часом недадуть навіть присісти
гонять тобою взад вперед по хаті.
Не заздри, чужому заробітку...
не дивись, на чужі маєтки зока,
очима ,як стрілою нестріляй мітко...
біля берега мілко ,а річка глибока.
Щоб переплисти на іншу сторону...
Треба вміти плавати іти до мети,
і в руках міцно тримати борону
знати мову, звичаї, і в рот набрати води.
Кому як повезе фортуна у житті?...
хтось працює, і обїздить увесь світ ...
побачить Рим, Венецію, Альпи живі...
і у Люрді, святим поклониться до ніг.
Але не всі, виграють щасливий квиток...
не всім однаково, світить сонце на землі-
хтось потіє від години до години під дзвінок,
а інший насолоджується красою у житті .
Невільна пташка закрита в клітці під ключ,
і в шпарку виглядає коли вирветься на волю
чекає, із за хмар сонечка із піднебесних круч...
щоб вдихнути ковток повітря і мить святкову.
На чужині, біля віли ростуть магнолії і пальми..
дороги прокладені асфальтом світяться як скло,
але додому птахою злітаєш де цвітуть мальви-
де на клені лопочить щастям лелека крилом.
Де над калиною дзвенить у криниці водиця ...
кристально чисто-прозора, як синє небо голубе...
а білосніжною зимою на Різво пахне паляниця,
медова кутя і дитятко на сіні колядкою тебе обніме.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776499
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2018
ТИ В МОЄМУ СЕРЦІ ВІЧНО ЖИВИЙ
ПРИСВЯТА ВОЛОДІ ЖЕРЕБНОМУ
Від сльози, печаль смутком зацвіла...
по іншому, дивлюсь на цей білий світ-
Я, не плачу мій сину тільки в душі журба-
живу, тобою мій любий і молитва- це мій лік.
Швидко пливе час удаль -бистрою рікою...
я, виплакала море сліз -безсоними ночами,
іду, в завтра.... тихою сповільненою ходою,
і шукаю, тебе мій ангеле під святими небесами.
У спогадах ,шукаю тебе згадую вчорашні дні..
твоє дитинство ,квітучу весну -юність зрілу...
із фотографій, дивляться карі оченята твої-
і твоя мила усмішка додає мені духу і сили.
Хресною дорогою - іду до заходу життя...
рука ворожа спопелила твої літа молоді,
застиг твій шлях і сліди замела люта зима...
та в моєму серці, ти вічно живий на землі.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776295
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.02.2018
ПРИСВЯТА СОЛЬЧАНИКУ БОГДАНУ
БЕЗСМЕРТНА ДУША
Із роду, корінний верховинець... любив Карпати...
життєрадісний світлий красень, як гірська вода...
міцне тіло за духом,революціонер -Богданом звати-
залишив, слід у поетичному слові... бачення життя.
Замріяний, у Майбутнє... кув підкови для коня...
возлюбленій, нахиляв зорі... дарував квіти із роси,
варив ''Кухню свого покоління'' і вболівала душа...
відкривав вікно у Європу, щоб'' людиною став ти.''
Щоб душа незачерствіла у повсякденному житті...
із сходом сонця прокидався на світанку -щасливий,
скромний юний козак ,а за плечима -мудрість віків...
сліпцям- відкривав тайну Всесвіту.. нескорений і щирий.
Він заплатив високу ціну віддав на плаху життя...
і казав , ''що вмерти за Україну ненайгірша смерть''
снайперська куля вцілила відібрала у мами дитя,
душа безсмертна твердиня, яку незламати на чверть.
Вимірював відстань мандрівки земного життя...
дивився, правді у очі, щоб незустріти сестру гординю,
знаннями запалював багаття і іскорка зігріває дитя,
вніс золоті скарби душі у слові у поетичну святиню.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776139
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2018
ПРИСВЯТА РОМАНУ ГУРИКУ
ЮНИЙ ПАРОСТОК
Із першого погляду закохувались дівчата...
а скільки мріяло іти із ним до вінця?...
від ровесників був старший набагато...
йому судилось бути воїном миру і добра.
Чорнявий хлопчина юнак вродливий...
носив прекрасне чудове ім'я -Роман
до понижених, був завжди співчутливий...
і в заметіль ,проти тирана злетів на Майдан.
Юний паросток зростав украсити храм...
тримати пресвяте небо правицею Бога,
цікавився наукою і до всього мав талан-
у світ знань прокладав життєву дорогу.
Із щирим серцем- ангел добра і миру...
світлий небесний воїн жертовної любові
білим голубом злетів увись на крилах
щоб стояти на варті у Всевишньому домі.
У Київ голосний дзвін кликав на Майдан
боротись, за волю... він став у першім ряду,
''Хто, як не я''- ''захищу народ'' ,сказав'' Роман''
від свинцевої кулі загинув у кровавім бою.
Здригнувся світ, від смерті молодого юнця...
чорний ворон забив крильми у вікно до мами
в домовині, у вишиванці усміхнене хлопча...
плачуть стривожені батьки і глибокі рани.
Романа-благородний образ сяє на іконостасі
народжений вмерти , щоб стати вічно живим
у Небесну сотню став у стрій в новім часі
золотими літерами названо його ім'я святим.
Навесні , цвітуть кетяги молодої калини
до їх віть злітаються із піснями солов'ї...
на алеї слави несуть честь -сину України
із поклоном, Земля мати дарує квіти живі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776128
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2018
ПРИСВ'ЯТА НАЗАРІЮ ВОЙТОВИЧУ
БІЛОКРИЛИЙ АНГЕЛ
Пшеничне волосся очі блакитньо-сині
красень юнак весняний ранній цвіт
Назарко- був у батьків єдина дитина...
у Небесну сотню пішов у сімнадцять літ.
Від болю ,стогне земля зчорніли святі небеса...
пострілом снайпера розпнято дитя на Майдані,
від свинцевої кулі згоріло тіло молоде життя
і ворон приніс сумну звістку мамі на світанні.
Від рук вбивці пролилась кров на білім снігу
немов червоним маком зацвів у буйних житах
відірвався від землі злетів в заметіль у далину
і над труною чаєно заридала мамa в сльозах.
Студена зима завинула мати в чорну хустину
В останню путь батьки провожають своє дитя
він хотів жити любити посадити червону калину
щоб до віть прилітали солов'ї і від співу раділа душа
Із поклоном встелена квітками остання дорога
пам'ять запалила воскову свічу в честь його ім'я
білокрилий ангел злетів голубом миру до Бога
в історії України записаний героєм на многії віка
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775931
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.02.2018
ВІД ТВОЇХ СЛІВ Я ОЖИВАЮ
Від твоїх ласкавих ніжних слів я оживаю...
первоцвітом посеред білої зими цвіту,
як дика пташка звільнена із полону злітаю...
і до зір, на волю воленьку лечу лечу лечу.
Лютий мороз пече пробирає до кісток...
надворі мороз лютий нікого немає,
тільки я у заметіль іду, і вдихаю ковток...
кружляє сніжинка і в долонях моїх тає.
Скільки радості і щастя ти подарував мені ?...
запалив ватру у душі і вона горить палає...
встеляю вишитий рушник несу любов тобі,
підбираю високу ноту і піснею серце співає.
Променем сонечка лелієш голубиш мене
і шукає самотня пташка високого неба
бо у вишуканім слові -цілюще джерельце
вічна весна і пахне літо медами для тебе.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
ТВОЯ УСМІШКА ,СЯЄ ЯК ПЕРЛИНА НА УСТАХ
Твоя усмішка сяє як перлина на устах...
де являєся всюди сходить сонце, світло-
лебедем розправля крила співучий птах
пером пише книгу життя осяйну палітру.
Ти, сьогодні мій друже наснився у сні...
чи на радість ,чи на біду... я незнаю?...
але у тихім раю була щаслива на землі,
так знай, я не забула тебе... ще й досі кохаю.
Я, не можу забути прекрасну мить життя...
твою благородну шляхетну душу до мене,
біля тебе, я була як королева, як мале дитя...
ти піклувався, про мене нахиляв святе небо.
Побачила ,твій ніжний щирий погляд у сні...
збентежена, стривожена від зустріч із тобою-
бо любові ,вишневий цвіт цвіте-один раз навесні...
а цей сон пролетів так швидко бистрою водою.
Я ,пробудилась, здригнулась бо удаль відлетів ти...
і шукаю, тебе повсюди у піднебессі у сизім туманні,
зимовим рясним дощем омив - із небесної сльози,
і лебідкою злітаю до тебе удаль на зорі ранній.
Білосніжна усмішка сяє як перлина в пелюстках ...
вона дарує океан щастя у безмежній любові,
я ,чекаю тебе мій любий у казкових снах...
і в оксамитах ночі .обійми мене у пісні у слові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
НЕВІЛЬНА ПТАШКА
На чужині крутиться мати, як білка в колесі...
про себе не думає тільки про милих дітей,
живе надією, що прийдуть кращі дні у житті...
всі кути тримає в хаті ,щоб було як у людей.
Жила думками, що ось виростуть підуть у світ...
добрим словом оцінять її труд самопожертву,
педалі крутила щодня обливався із неї піт-
працювала важко, приходила ні жива ні мертва.
Від половинки, що взяти... хіба що у паспорті штамп,
немає від нього пітримки, допомоги, дужого плеча,
серпанковий час косив її молоде життя -автобам...
була капітаном корабля, і все вирішувала сама.
Днями гарувала, як віл в жару спеку і в зливу...
проти вітровію, ішла в життя до бажаної мети,
немов орала чорнозем засівала зерном ниву
тішила себе, що прийде час і осяє її стежки.
Літа за літами бігли, як прудкі бистрі коні...
все хотіла встигнути, зробити допомогти усім,
а сама як та вівчарка на ланцюгу на припоні...
день і ніч ,у наймах -невільна пташка у тілі живім.
І всім на світі, хоче вгодити батькам і дітям...
щоб не перед ким не бути у боргу в житті ,
надриває в тілі жили і любить красу світу
милуєтьтся, як цвітуть ніжні квіти навесні.
Б'ються в голові думки, як сполохані пташки...
жаль туги розриває груди рве на шматки,
у безсонні ночі молиться до ікон, як монашка
летять роки , і засріблились коси від сльози.
А в дітей, убогі черстві кам'яні байдужі душі...
на чужині ,більше втратила чим віднайшла-
і каже, сива голубка,,, що працювати мушу''...
бо у порожній хаті не бачить сонечка тепла.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775459
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.02.2018
УКРАЇНА -МОЯ БАТЬКІВЩИНА
-На чужій землі-золоті піски
є шикарний пляж -казкове море
у чужому краю немає хуги зими
одиноку птаху-дика туга душу коле.
У світах, -ростуть пальми широколисті...
є розкішні палаци -дзеркала на хмарочосах-
над ними літають білі чайки голосисті
шукають тишу затишок у вербовий косах.
Є на карті намальовані різні країни світу
серед них пречиста земля- мати Україна
тут навесні оживає душа у первоцвіті
і сяє рубіном намисто червона калина.
А на Україні -осяйне небо синє синьооке
вдихаєш у прозорі ранки трави запашні
тут кінь вороненький п'є воду із потоку
на квітучому березі купаються трави у росі.
А На Україні пахнуть медами сади
квітне чарівний розмай біля хати
журавлі летять де стрункі явори
де чекає виглядає дітей стара мати.
За гаєм, в полі дзвенить ключова вода
від спраги напоїть польова криниця
переливаються хвилями золоті жита
у гори Карпати летить -сизокрила птиця.
Я, народилась на Галичинні над Дністром...
де смерекові ліси густі Діброви і зелені гаї,
де оксамитові вечори зоріють над селом
і пташина в'є гніздечко на вітті клена навесні .
Україна! моя Батьківщина - священна земля!
тут я народилась і мого роду глибоке коріння
у барвисту вишиванку вдягає на свято дитя
і оспівує красу у пісні із покоління в покоління .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775364
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.02.2018
ЖИТТЯ-БІЖИТЬ, ЯК БИСТРІ КОНІ...
Життя -біжить, як бистрі коні прудкі....
тож кохай, люби... того хто поруч із тобою,
усміхайся, божому світку... як сумно на душі,
неси людям радість і світи як сонце весною.
Життя -це мрійлива пташка, у якої є крила...
на завтра, нічого не відкладай живи, твори...
будуй гніздечко від вітровію грози і зливи,
щоб під синім небом квітнули щастям сади.
Життя -не з медом відчуєш гіркий полин...
гострим колюччям і шипами тебе поранить,
є білі і чорні клавіші ,на якому грає клавесин-
трудись, у поті чола... і твоїй долі поталанить.
Життя, крихке... прозоре, як кристальне скло...
може розбитись, як тоненька нитка обірватись-
відзеркалює, високе небо... невидно глибоке дно-
тут є падіння і злети, не можна із вогнем гратись.
Твори, сьогоднішній день у Божій ласці любові...
із сходом сонця зійде на тебе благодать із небес.
у вірі, сій зерно добра засяє затишок у домі...
збудуться мрії, і Всевишній подарує чудо із чудес.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
БЕРЕЖУ ПАМ'ЯТЬ ПРО ТЕБЕ
Ти рано, пішов із життя... не попрощався зі мною,
для мене прекрасний світ втратив барви життя...
в розпачі, свій смуток печаль виливаю сльозою,
бо без тебе, я одинокий птах... убога сирота.
В лютий місяць, смерть забрала тебе від мене...
та у моїй душі, ти будеш завжди сонечком світить,
на могилу, несу квіти бережу світлу пам'ять про тебе...
запалюю свічу, і до небес несу молитву в цю мить.
Наді мною, чорні хмари проливні лиють дощі,
люта зима замела твої сліди білими снігами...
я, минулим живу... одним тобою на цій землі-
спогадами, святою любов'ю яка була між нами.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774838
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2018
ЦЕЙ СВІТ ЗБОЖЕВОЛІВ
Цей світ збожеволів... перевернувся верх дном,
як в погоді, політиці ,поведінці... і в сучасній моді-
прийшов жорстокий час, рубає із плеча мечом...
один, хипує джаз.. а безголосе копіює Паваротті.
Великий капітал гаманець веде всіх до божевілля...
штампують, точуть зброю для війн... розрух і руїн-
царьки, на троні - гарбають все у свої володіння...
І винищують, народи... нації, нанюхавши кокаїн...
Молодиці, виходять заміж за Дон Жуана бойфренда...
тільки щоб мав великий капітал шикарну тачку.-
одіті, як в Голівуді ...обдерті, немов із секонд хенду...
щоб на Мальдіви, глянути і євро жувати, як жувачку...
Дівиця- побрита налисо...в наколках-''серьга на бровах'',
красень юнак, -плекає довгі коси ....одіває в спідницю-
за валюту, омолоджують жінку... запліднюють в літах,
одягають, звірячі маски шоу... рожеві окуляри на лиця.
Я, не люблю, тупих дикунів- покоління із девяностих...
розпещених лежибоків, які видають себе за крутих...
гарують батьки, а вони вивертають до кишень порожніх...
які не шанують,працю інших і не цінують родичів своїх.
Не люблю, альфонсів... у яких в голові метелики літають,
нічого не хочуть робити... живуть на широку ногу,
які мають тебе за нуль, i із високого польоту літають...
за рахунок інших, гуляють... п'ють, немає нічого святого.
Боюсь, псів ,які гострими зубами можуть вкусити...
зненацька, напасти ... покусати до кровавих ран,
у яких собаче життя ,і тебе вчать'' по понятях жити''
гострим словом, ламає крила твій духовний стан .
Не люблю, коли із Івана роблять великого пана...
носить діаманти, хутра... закладає із крисами капелюх,
а душа, убога пихата ,самовпевненого солодка омана,
немов ''велика цяця'',- а в реалі когут -лебединний пух .
Не люблю, хвастунів, які вихваляються розумом, красою...
а плюють, в душу... брудним чоботом витирають у тебе ноги,
в очі кажуть, що друзі, а зрадять,... продадуть без крихти болю,
а коли потрібна, ти їм... ідуть із поклоном до твого порогу.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018
КРАСИВА ЛІТНЯ ЖІНКА
Красива літня жінка, а чомусь сумна?...
розцвіла, як троянда білосніжний цвіт-
закохалась,- у чарівну мелодію скрипаля
яка оспівує тихий рай прекрасний світ.
Заграй, скрипалю пісню про кохання...
про зоряний вечір у вишневім саду.
щоб слухати золотий голос до світання
дарувати людям щастя і запалити свічу.
Променем тепла зігріти того кого люблю...
нахилити небо і вести зоряними стежками,
і до ранку вдихати у пахощі в зеленім гаю
із келиху ,пити щастя над квітучими берегами.
Послухай , мила, як співає соловейко для нас!
у пісні , крізь світи широкий океан єднає долі ...
бо біжить ріка життя -водограєм кохання час...
будує мости у трави, де цвітуть квіти волошкові.
Заграй, скрипалю пісню про кохання ...
нехай понад плай дзвенить ніжна струна
і під сіянням зір я загадаю одне бажання-
щоб в заметіль зими зігріла лебедів весна.
Красива літня жінка, а чомусь сумна?...
розцвіла ,як троянда білосніжний цвіт...
я ,прошу твоєї руки кохана до вінця,
щоб із тобою у парі злітати у зоресвіт.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
НА СВЯТ ВЕЧІР ДО МАМИ
Мамина світлиця прибрана вишитими рушниками
із далеких країв по урочистому зустрічає внуків дітей,
під вікном різдвяна квітка пломеніє пелюстками
і святвечір, відкрито двері для колядників гостей.
На святковім столі застелена біленька скатертина
немов у квітучому полі цвітуть сині волошки у житі
у підсвічнику горить свіча віддає тепло для родини
і перед вечерою згадуюють мертвих у щирій молитві.
У надвечір'я ,зійшла зоря заграли ангели дзвоном...
господар заносить дідуха благословляє усіх у хаті,
Христос родився!!!-Славімо його! відповідають хором,
під обрус кладуть сіно, а солому встеляють по хаті .
Пахне дванадцять страв далеко ...ще із порога,
голубці із картоплею, вареники і паляниця...
риба, квасоля, огірочки і смачна кутя медова-
часник ,щоб були здорові і желе солодка суниця.
Яка то радість, заколядувати у великій родині !
тисяч зір із місяцем у шибці слухають коляду...
за вікном, тріщить мороз, падає сніг, хуртовина...
витає, вертеп Ісуса і несе радіть у душу твою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773059
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2018
МУЗИКУ- РОЗУМІЮТЬ БЕЗ СЛІВ
Музика-це єдина всесвітня мова...
її не переводять розуміють без слів,
торкається серця струна пречудова
закружляє у вальсі милозвучний спів.
Музика- дає наснаги сили і натхнення...
у неї закоханий світ творчі люди землі,
у поклоні аплодують в честь її імення-
і веде у казку торкається серця і душі.
Музика -розправляє у пташини крила...
веде, у мріях у Всесвіт до яснооких зір-
відлунює мелодія і кипить кров у жилах
і насолоджує, водограй із музичних лір.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772491
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2018
НА БЕРЕЗІ НАДІЯ ЗАМРІЯНИЙ СИДЖУ
На березі надія замріяний сиджу...
і думаю, про тебе про тебе про тебе...
крізь тумани у твої казкові сни іду,
у твоє вікно зорю і нахиляю небо.
Розквітають чудові квіти у літнім саду-
шовкові пелюстки квіти кохання і краси
білолиций місяць розсипає роси-зорепадом
щоб для тебе ,мільйон троянд зацвіли...
Пробудись, від сну мила дівчино дорога...
вийди, до мене у надвечір'я до зелен гаю-
я ,осяю тобі стежки в зоряні світи вдаля...
і подарую, квіти кохання... бо тебе кохаю.
Ти, жадана мрія, моя любов зіронька у небі...
найпрекрасніша квітка троянда на землі ,
встеляю в стежечку ніжні пелюстки для тебе-
і будую мости щастя, щоб з'єднати серця свої.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
НА РІЧЦІ НА ЙОРДАНІ
Ой на річці на Йордані ...
там води кристальні дзвенять,
а Святий Дух у виді голуба
роздає у любові божу благодать.
Вставай, прокидайся, земле свята!...
піднімайтесь, добрі люди від сну!
на Господнє Хрещення ідіть до джерела,
освятіть тіло і зціліть душу свою.
Нехай свята водиця із Йордану,
прожене наших ворогів на Вкраїні ,
із небес зійде сонечко рано- рано
з'єднає нас в родину в божій святині.
На Водохрестя, падає сніг білий білий..
немов на білосніжнім цвіті чиста роса,
прийми ,блажену святість у заметілі-
прославляй , Хрещення Ісуса Христа.
Заграли дзвони во славу Божу...
із рук Йоана хрестився Месія,
він відкриває небеса у серце кожне-
у Христовій вірі дарує нам надію.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772053
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.01.2018
ДОЗВОЛЬТЕ, НАМ ЗАКОЛЯДУВАТИ
У Вифлеємі боже дитя народила Пресвята Марія
у бідній стаєнці на сіні білого світку єдина надія...
Слава !Слава, тобі Боже !Слава Месії -Небесному Царю!
тобі поклін земний несемо - Всевишній Владарю!!!
Добрий вечір ,добрі люди, пане господарю!!!...
ми ,завітали подорожні гості із далекого краю...
Радуйтеся, веселіться!- застеляйте столи обрусом...
святкуйте ,прославляйте!- народження Ісуса.
Дозвольте, нам заколядувати нині у вашій хаті!
на зорі запалити воскову свічку у божій благодаті
нехай Господня любов єднає в заметіль хуртовину
і почастує, святою колядою вдову і убогу сиротину.
Розпалюйте, вогонь у печі..нехай всіх зігріє теплом,
господар несе дідуха у хату і засіває всяким добром-
нехай різдвяна зірка засвітиться миром на Вкраїні
і встеляє килим до храму молитись божій родині.
Слава Честь Хвала і Шана -рожденому Богу на землі...
який посилає земні ласки пребагаті дари в житті,
послухай, нас милий Ісусе благослови вкраїнський рід
подай, нам чисте небо, щоб був щасливий кожен чоловік.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771772
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.01.2018
УКРАЇНО-Я СЛАВЛЮ ТВОЄ ІМЕННЯ
Із далеких країв лину журавкою до тебе...
де золотавий сонях квітне сонцем у полі,
і до твого віконця нахиляю блакитне небо
щоб червона калина усміхалась твоїй долі.
Красуне Україно -світанкова зоре !!!
синьоока рідна мати дорога земле свята...
вільною птахою лечу- в широке роздолля,
щоб напитись водиці із твого джерела.
Крізь світи,пробиваюсь до своїх берегів...
де над ставом верба духмяні трави зелені,-
щоб бути в своїй родині у сестрів і братів-
і славити, у піснях твоє прекрасне імення.
Сонце ховається в пелену у лютім січні...
із за сизих хмар воно світить та не гріє,
промінчик розпускає цвіт у майовім квітні,
щоб навесні ,ти цвіла білосніжно- моя Леліє.
Навесні, до віть ясеня повертають журавлі-
несуть, на крилах щастя - в українську хату,
і в літнім саду увінчали віночком красу солов'ї
щоб в тихім раю раділа квітам сива мати.
Я дочка землі, що пахне хлібом і молочком
мій батько райський куточок Дністер квітучий
райдуга підковою щастя сходить над селом
і осяює стежку, де водограй відлунює співучий.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771635
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.01.2018
САМОТНІСТЬ
Самотність- страшніша за заметіль зими
за проливний дощ грозу вітровійну бурю
живцем закопає в темну могилу із туги
із мільйон думок розстріляє встромляє кулю.
Давить, гложе, як мозоль ятриться рана горбата,
всихають твої мізки і тіло... кровоточить серце-
на плечах, несеш каміння... тяжкість кострубату,
розпалений вогонь, не погасить водиця із озерця.
Дика журба - повзучою змією загніздилась у судомі,
старість -не радість, ковток- із присмаком кислуватим,
прикра недоля зупиняє час, сьогодення- паралізує у комі...
і від суєти, життя... мокнеш від сліз птахом крилатим.
Розверне ,на триста шістдесять градусів тебе...
посолить рани і відповіді незнайдеш у мудреця,
до глибокого дна вичерпає енергію у тумани веде...
і шукаєш вихід- із тунелю, Бога- єдину надію життя.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2018
НА РІЗДВО У БАТЬКІВСЬКУ ХАТУ
На Вкраїні, люта зима заметіль хуртовина...
мороз тріщить під ногами, сніг у святвечір-
а на чужині ,лиє дощ, як із відра сіра днина...
дика туга, вовком виє обіймає сироту за плечі.
У спогадах ,із світів рвуся журавкою у свій рай....
в Батьківську хату під мамине вікно заколядувати,
із вертепом колядую вінчую як той ''хлопець помагай''-
від Різдва до Йордану щедрую''Дар нині Пребагатий''.
Сяє мамина світлиця... образи -у вишитих рушниках,
на столі ,біленький в узорах обрус під ним пахуче сіно-
у підсвічнику, горить свіча згадують мертвих у молитвах,
господар, заносить дідуха у хату славить Божого Сина.
Дванадцять страв приготували мамині золоті руки
пісний борщ вареники із капустою пампухи і кутя
фасольний крем, калач... кисіль, який люблять внуки-
гриби, риба...і в родині розквітаютьу любові серця .
Яка то радість велика і блаженство на святвечір?...-
дитятко ,на сіні витають із зорею від хати до хати-
у кутку пахуча ялинка засвітила гірлянди малечі
воскресає ,оживає душа і до ранку не хочеться спати.
Дзвенять церковні дзвони кличуть до святої церквиці
благу вість про спасителя світу сповіщає ясна зоря...
заколядуймо,, Бог Предвічний''нехай веселяться зірниці
і віра у надії -осяює шлях,щоб пізнати вчення Ісуса Христа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769591
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.01.2018
МОЯ ДУША НАРОДЖЕНА ЛІТАТИ
Моя душа народжена літати, а не повзти...
вона із птахокрилих, яка тягнеться до сонця-
із думок ,у мріях мережить райдугу краси ...
у віконце ,нахиляє пречисте небо у твої долонці.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2018
РІК СОБАКИ
Відкриваю лист святочний день календаря...
забіліло перше січня новорічне гарне свято,
під феєрверки радіє веселиться планета земля
і входить у хату Новий рік, рік собаки- кудлатий.
Добрий вірний друг є господарем на своїм подвір'ї
стереже пильнує добро від лиходіїв заброд і лежнів
із гострими зубами стоїть в бою в дощ і в заметілі
іздалеку чує вогонь... біду, хто у вдови -рве черешні?.
Для господаря, собака -це міцна надійна зброя....
не треба закривати свою хату на ключ на замок
як загавкає звіром додасть страху нічному герою
зубами візьме у капкан догори диба стає волосок.
Собака, як людина до неї треба мати підхід і ласку
погладиш проти шерсті поранить до крові і болю
вона із зненацька нападає заганяє ворога у пастку
а іди, до неї із добром врятує життя спасе твою долю.
Собаки ,бувають різної породи масті добрі і злі...
її не втримаєш голодною на довжелезнім ланцюгу,
відчуває світлий намір і віддає взаємністю тобі-
а у людини- життя собаче, як загубить душу свою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769354
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.01.2018
ПРОЩАЙ ДВІ ТИСЯЧІ СІМНАДЦЯТИЙ!!!
Прощай!- дві тисячі сімнадцятий рік!!!...
ти ,білим голубом злітаєш увись в заметілі
як батько дитя обнімає двадцять перший вік
і у божій благодатті кружляють сніжинки білі.
Із зоряного Всесвіту зустрічаєм Новий рік...
земля коронує у царський трон золоту корону,
благословляє, щоб жилось краще як торік...
щоб був господарем до прощального дзвону.
Під дзвін курантів опівночі загадуєм бажання...
спалахують феєрверки ведуть нас у зоресвіт,
яскравим світлом народжуються мрії до світання-
під зеленою ялинкою відлунює дзвінкий сміх.
Мороз щипає у личко сніг скрипить під ногами...
Новорічна казкова ніч запалює вогник тепла,
в дім входить свято і оживає надія із піснями
і зоря нахиляє землі мирне небо щастя добра.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768923
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2017
ДО ФІНІШУ ДОБІГАЄ СТАРИЙ РІК
До фінішу, до фіналу добігає Старий рік
б'ють куранти Новий рік вже на порозі...
відкриваєм двері--- в інетно-золотий вік
до віконечка ,пташка щебече у вірші у прозі.
Нехай у Новому році лунає дитячий сміх...
співають колядки, щедрівки від хати до хати,
у сонячнім сяйві мирне небо обнімає усіх-
і у долоні ,засіває щастя -даром пребагатим.
В розкішні парчеві наряди нарядилась зима
встеляє білосніжний килим сяє ясна зірка землі
на зелену ялинку мережить сріблясті кружева
і о дванадцятій ночі запалює бенгальські вогні.
Рік відкриває книгу пише нову сторінку життя...
в цей казковий час, розцвітає різдвяна квітка
під дзвін криштальних дзвонів радіє душа,
і свята благодатть несе надію божому світку.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768715
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2017
ДЛЯ ТЕБЕ МОЄ СЕРЦЕ ВІДКРИТЕ
Ти, вчора пішов від мене в заметіль
здається пролетіло вже сотню років...
мою душу, сльоза роз'їдає солона сіль
і далеко чути відлуння твоїх кроків.
Я, виглядаю тебе із далеких доріг...
моє серце завжди відкрите-для тебе
зима засіває білим снігом на поріг...
замітає твої сліди пречисте небо.
Падає білий сніг мете січе хуртовина...
від холоду в'яне квітка у попіл згорає-
життя коротке обривається в хвилину...
ідемо у сніговій і все мліє замерзає.
Я. залишилась одинока сумую і плачу-
не закриваю двері на замок чекаю у сні,
ти, між зір пливеш на човнику тебе бачу-
мій Місяцю ,веди у казку до раньої зорі.
Вітри, із віт зривають пожовкле листя...
закружляв снігопад на багаття золоте
за вікном зажурився сад плаче слізно
він чекає сонечка весни, а я жду тебе.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768684
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2017
ЧУТИ СТОГІН ПЛАЧ МАТЕРІВ
Не будь, байдужий до чужого горя...
не мовчи, а борись за правду святу!-
на сході, іде війна ,ад, пекло недоля...
іде винищення нації у кровавім бою.
Тиран із мільйонами втік у Ростов...
непокараний вбивця Небесної сотні,
до влади дорвалась хижа зграя знов...
Свічу пам'яті запалюють для тисячної сотні.
На полі бою лежить- невідомий солдат...
соколу легеню не було й двадцяти літ-
молоді літа зацвіли, як майський сад...
душа чиста світла ,як білосніжний цвіт.
Орел двоголовий відібрав Чорне море
клює розшматоване тіло на полі бою,
мовчить Європа ,Америка санкціями соле-
олігархи, множать в офшорах свою долю.
Далеко чути стогін ридання плач матерів...
війна насіяла хрестів копають могили,
Україна втрачає найкращих дочок і синів...
без рук, без ніг, пошматовані обпалені крила.
Хто зупинить війну ?очистить продажну владу?....
Яка обманює ,обкрадає,насилує власний народ,...
хто обітне шланг до корита, зробить суд за зраду?-
і під мирним небом процвітало життя у країні чеснот.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768276
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.12.2017
ІЗ НОВИМ РОКОМ!!!
Прощається, із Старим роком земля...
цариця зима у наряді білім пребагатім-
обриває останній лист дня в календаря...
б'ють куранти і линуть вітання крилаті.
В місячну ясну ніч в казковий час
із синіх даль Новий рік йде до нас
на плечі несе подарунки і надію
найкращі вітання і жадані мрії.
Чарівною паличкою запалює свято
Старий рік провожає в зоряні світи
засіває зерно у любові добро у хату
дарує щастя здоров'я із води і роси.
Бажає безхмарне небо світлих днів
достатку, хліба на столі і вогник тепла
радості удачі успіхів і солодких снів
у мирі спокою цвіли щасливі літа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017
РІЗДВЯНИЙ ЧАС
Зима вдягла у біленьку шубку рукавички
поспішає на бал запрягла сани у білі коні
наділа корону підмалювала румянцем личко
щоб людям подарувати щастя у їх домі.
Сьогодні найдовша ніч у році
від Святої Анни світліший день
ідемо до зими тяжіють літа у кроці
Новий рік запалює вогник із пісень.
Як троянда розцвітає від радості душа
під келих шампанського зустрічаєм свято
на шибці іскряться квіти засніжена краса
в цю чудову мить, хочеться до зір злітати.
Різдвяний час, веде нас в прекрасну казку...
у блаженім царстві пахне зелена ялина і сосна
прикрашені зіркою гірляндами у божій ласці
падає лапатий сніг і кружляє у танці зима .
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767413
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017
В ДОЛОНЯХ ВЕЧОРА
В долонях вечора догорає літній день...
пожовкле листя закружляло із вітром
соловейко відспівав веселих пісень
і сизокрилий птах прощається із літом.
У вікно ,стукає Осінь -Золота пора...
встеляє багряний килим під ноги,
холод, паморозь спалює троянду до тла-
падає проливний дощ несе печаль тривогу.
І я, у спогадах шукаю молоді літа свою весну,
яка розквітала немов синя волошка у житті...
усміхалось ,мені літо у травах пила красу-
і до зір, злітала птахом у прекрасній митті.
Доля, лебедям кохання малювала чудову казку...
рожеві світанки розсвітали несли в серце надію,
Всесвіт засівав зорепад і дарував квітку щастя
і крок за кроком вимірювала світ у бажаних мріях.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2017
ЧАС ,У ЯКОМУ Я ЖИВУ...
Народилась, на землі дитина і залишає свій слід...
вимірює проміжуток часу запланованим Богом,
садимо сад ,будуєм вежі творим прекрасним світ
ліпим створюєм себе свій образ на життєвій дорозі .
Швидко минає час, століття, вимирають покоління...
вітри, несуть у заметіль і замітають снігом сліди-
стирають у порох дерево, яке проросло у коріння...
нічого немає вічного, все цвіте, в'яне - із божої руки.
День за днем, зростаєм вчимося жити на землі-
від тварин, відрізняємось, що є розум мова і краса...
нажаль переходим межу накопичуєм гріхи в душі
і є помилки, їх не виправити не прожити інше життя.
Бузувірна людина дичавіє одягає вовчу шкіру,
думає, що має владу Бога і може все на світі...
її жадність, злоба знищує життя за золоту ліру-
Іуда, заманює сліпих зажерливих у свої у сіті.
Час, у якому я живу...жорстокий безнадійний,
тут все купується, продається і навіть життя-
слуги, плазуни зрадливі розпалюють війни...
їх жорстокість, за грати закує безневинне дитя.
Людино, хто ти така- у безмежнім океані життя?
Найвеличніша наймогучніша, як є гроші і влада...
коли тобі знімають царську корону із твого плеча,
ти маленька піщинка, хмара- із криштального граду.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767185
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.12.2017
ЗАСЯЯЛА ЯСНО ЗІРКА НАД ВЕФЛЕЄМОМ
Засяяла ясно зірка над Вефлеємом...
блискучим сяйвом запалила свічу,
Пречиста Діва народила Божого Сина...
і зоря сповіщає землі радість святу.
Торжествуйте ,веселіться люди на землі...
у бідній стаєнці народилось дитя Боже,
Месія світу дарує надію спасіння душі-
і відкриває храм у любові в серце кожне.
Ангел Божий розбудив пастушків від сну...
звістив священну благовість про Ісуса сина,
і в офіру несуть золото ладан миро йому
у Різдво Христове славимо Божу родину .
Пресвята Марія Небесна Божа Мати...
колискові співає на руках леліє дитя,
Йосип колише у божій благодатті-
Рожденому Богу віддають честь і хвала.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766845
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.12.2017
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
У давній час, в мальовничому малоазійському краю,
В християнській родині народилось ангельське дитя
, Довгожданне бажанне немовлятко назвали Миколаєм,
Щоб служив людям у вірі ,любові славив Бога Отця.
У побожності, святості зростав батькам на втіху,
Молився щиро.. Богу посвятив душу серце і життя ,
Миколай ,любив дітей, хворих лікував, допомагав бідним,
І духовного архиєрея , записано у книгу- святим ім'ям.
Коли зима, худерлиця сковує річки і ставки ледами,
У храмі, витають пресвятих Романа Катерину і Андрія,
За ними святий Миколай, на саночках їде до нас світами,
Під подушку, діточкам подаруночки кладе і заповітну мрію.
За вікном , зима білою сніжинкою на доріжках посіває,...
Казковий вечір , осяюює зорями блакитний небокрай,
Дорослі і діточки у віконечку Святого Миколая виглядають,..
Пишуть листа , щоб Україні подарував мирне небо тихий рай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766756
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017
ЧЕКАЮТЬ ДІТИ МИКОЛАЯ
Тихий вечір запалив лампадки святкові ,
сяють миготять зорі у сяйві золотім,
падають іскристі сніжинки на долоні,
і Миколаю встеляють килим до землі.
У піднебессі, в окрасі відзеркалюють перлини,
видно як вдень -засніжені хатки вздовж села,
Пресвятий, несе подарунки на плечах у торбині,
і Місяцем зорить крізь шибку і хукає до вікна.
В цю казкову ніч збуваються усі бажані мрії,
чекають діти Миколая до сходу ранньої зорі,
їм виграють небесні дзвони ангели пресвятії,
і заколисують щоб у снах спали діточки малі.
Іде Святий Миколай до нас із добром і миром,
із зоряних світів несе жадану надію і любов,
із Новим роком!- вітає вкраїнську кожну родину,
і залишає частинку свого серця із нових обнов.
М. ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766622
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2017
ДЯКУЮ ,МАМО ЗА ЛЮБОВ
Моя рідна мамо люба нене
світанкова зіронько ясна
крізь світи лину до тебе
шукаю Отчий дім ласку і тепла.
Дякую, мила матусю моя голубко сива...
що подарувала мені найдорожче життя,
за твої золоті руки які давали мені крила-
і серце зігріває дітей внуків вогником тепла.
Безсоними ночами, ти молилась Богу...
за щасливу долю і світлі сонячні дні,
Ангелом Охоронцем осяяла дорогу-
і твоя любов малює казку на землі.
Ти ,вела у квітучі поля де колосяться жита...
і мене навчила любити рідну землю святу...
щоб пила чисту воду, яка тече із джерела-
і несла ,у пісні ,слові людям Божу красу.
Дякую ,дорога мамо за любов святу...
за вишневий садочок і квіти розмай-
за хліб на столі і твою душевну доброту...
яка нахиляє синє небо у мій тихий рай.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766465
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2017
ТИ НАСНИВСЯ МЕНІ
Ти наснився мені у казковому сні
я ,чекала стільки літ весною і літом...
неждано прийшов нахилив зорі ясні-
розплітав мої довгі коси тихим вітром.
О, мій Князю Місяцю!- близький і далекий...
так хочу поділитись щастям із тобою,
донести пісню землі на крилах лелеки-
щоб мелодія дзвеніла про кохання луною.
Зупинився час, мить прекрасна і чудова...
ти мене цілуєш, голубиш в обіймах ночі,
і із уст лине золотий голос ласкава мова,
даруєш усмішку іскряться радістю мої очі.
За руку ведеш у розмай у наш тихий рай...
і зорепад випромінює щастя до світанку,
у білім шаті немов у цвіті білосніжний май-
я ,насолоджую душу, як у травах- ніч циганка.
О, мій коханий! ,не залишай не йди від мене...
ти моє сонце , небесне причастя у пісні у слові-
із тобою пливу на човні у море в синє небо...
ти мій величний капітан-- єдиний у любові.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017
НА ВСЕ СВІЙ ЧАС
На все свій час, і Всевишнього воля...
є час на працю відпочинок і молитву,
ніхто незнає, як покерує і куди веде доля-
що треба пережити у життєвій битві.
Життя- не з медом є сонячні і похмурі дні ,
долі випробування посилають святі небеса...
кожна стежина запланована Богом на землі,
і є час для кохання... тож пий його до дна.
Шануй, цінуй, люби тих хто поруч із тобою...
сій зерно добра ,окриляй ніжними словами-
бо все минає, в'яне, як білий сніг тане весною,
і мить щастя розчиняється у тумані дощами.
Нічого немає вічного... ми є гостем на землі,
На життєвім шляху є тернисті важкі дороги...
невтрачай віру у блаженства духа у житті -
віднайди ,час для себе... на розмову із Богом.
Все воскресає ,оживає, цвіте від променя тепла...
нам дарований земний час ,як цвіт листя у тополі-
несемо свій хрест оспівуєм Бога божі діла....
і суть життя ,творити світ прекрасним у любові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
ЗАРЖАВІЛУ ШАБЛЮ ВИГОСТРИ КОЗАЧЕ
Заржавілу шаблю вигостри козаче!...
у широкий степ осідлай карого коня,
із ворогом, за волю борись соколе юначе-
щоб у своєму раю зростало щасливе дитя.
В дорогу візьми гілку червоної калини
і образок пречистої нехай береже як мати
дух святий розвіє чорні хмари небо синє
а Ангел Охоронець веде до родини до хати.
За селом, розходяться дороги на чужину...
одна ,як струна-на захід, друга -крута на схід...
а ти третьою, - іди у життя із Богом мій сину-
щоб крізь тернистий шлях побачив -божий світ.
Заржавілу шаблю вигостри козаче!...
нехай тихий вітер несе до берега надії ,
у життєвім путі чекає перемога і удача-
усміхається фортуна і збуваються твої мрії .
Будь господарем, у своєму домі на землі...
ори чорнобриві скиби сій зерно добра-
нехай віра і любов Божа крокує по житті,
і зранку, будить у віконці спів солов'я.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765657
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.12.2017
СВОЯ СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА
Своя сорочка ближче до тіла...
свій шукає свого по своє іде
так у раді, кум кума родина мила...
що не так лежить, той під себе все гребе.
А яка месія, у чужинця -грузина?
із яким тузом він грає у шахи?...
чи вболіває за нас і тече слов'янська кровина?...
чи це месія України який звалився із даху?
Хто стоїть, за його спиною і диктує план?...
веде глухих, сліпих знову на кровопролиття...
так життя ,не з медом... чи потрібен ще один Майдан?...
щоб закути рабів у кайдани і отравити ще більш життя.
Політики, як на базарі гіндлують хто чим може ...
немає ні совісті, ні честі, ні Бога живого у душі,
щоб до влади прийти ідуть по трупах вельможі,
ціль у всіх одна ,щоб нажитись і втекти у кущі.
Скажіть ,куди ідемо на Захід чи на Схід? ...
Хто гетьман України якого віросповідання?...
хто зупинить,цей хаос бардак за народ постоїть?...
хто жене рабів на війну у найми у вигнання?..
Хто розбурхує роздмухує вогонь аду і пекла?...
нагостреним кінджалом рубає останню надію,
б'ються гладіатори між собою, і коле зневіри стерня...
обираєм не тих і нас пхають у ярмо у пастку змію.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764802
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.12.2017
ВЕЧІР НАД ЛОМБАРДІЄЮ
Над Ломбардією скотилось сонце в імлу...
стиха підкрався осяйний вечір ніч циганка
красуня весна надихає промінь тепла у росу
і ніжними квітами троянд милується італьянка.
Розпахнуте відчинене вікно у розкішний сад
відзеркалюють ясні зорі золото срібні вогні
князь Місяць для сузір'я Діви наспівує серенад
і в пахощах розмаю дарує крихту щастя мені.
Я самотність душі ховаю під ключ у скриню
у мріях білим голубом лечу до сонної землі
вітер заколисує пальму у сон під небом синім
і сяйво зір випромінює казку радість мені.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2017
Не мовчи ,Європо! святий Ватикан!!!
глянь, як стікає кров'ю Україна?...
Як над світом, регоче кремлівський хан-
ніхто, не зупинить!- скаженого звіра.
Четвертий рік іде з ворогом війна...
спинивсь час, - злидні руїна недолі,
мінами градом випалена земля...
не родить жито, а смерті - на полі.
Народ, піднявся хоче миру добра...
і московська орда приймає силу...
дерево роду рубає зла рука-
знищує народ червону калину?
Вірю,зійде сонце із за заграви
Кобзар з'єднає нас на схилах Дніпра.
Зрадників , прожене меч і
булава...
Розцвіте наш рай на многії літа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017