| Сторінки (8/775): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Вона прокинулась і глянула на мене,
За тим всміхнулася, примружившись чарівно,
Та потягнувшись й позіхнувши легко,
Вернулася назад в мої обійми,
Знайшовши прихисток на лівому плечі,
Обнявши ніжно так, красивою рукою,
Все шепотіла щось про свої дивні сни,
Й про те, що іншим я повідати не хочу,
Не в змозі розказати як люблю,
З кохання чарами не в силі поборотись,
Вже купу, пролетівших миттю, літ,
Забувши лік недоспаним світанкам
Та сестрам їх, все полохливим ночам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Мене ніяк не відпускає,
Давно забуте відчуття
Чогось важливого утрати,
Усе мудрую і не знаю,
Як зрозуміти, що ховати?
Коли не бачу ще кінця,
Коли не можу просто стати,
Лечу вперед у забуття
Й не оглядаюся довкола,
Не дивлюся під свої ноги,
Не відчуваю часу я,
А він безжальний робить своє,
Він б’є під дих і душу рве,
Не пробачаючи ніколи
І не шкодуючи нікого,
Вбиває нас і дальше йде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015
Спи моє дитятко, мій малий горобчик,
Спи собі спокійно й бач солодкі сни,
Хай тобі насняться, якось серед ночі,
Дивовижних казок радісні пригоди,
А у них героєм звісно станеш ти,
Хай довкола тебе будуть тільки друзі:
Хлопчики й дівчатка, звірі і пташки.
Щоб всі негаразди разом подолавши,
Завжди в міцній дружбі залишались ви.
Весело жартуй там, грайся скільки хочеш,
Усміхайся сонцю і люби усіх…
Спи моє дитятко, мій малий горобчик,
Спи собі спокійно й бач солодкі сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015
Крокує зиск по коридорах влади,
Ногою відкриває кожні двері,
Шукаючи послушність в кабінетах,
Й стару подружку віковічну жадність,
Він знає як спустошити кишені
Всіх рад, адміністрацій, міністерств,
З яких мішків, в які набрати жмені,
А потім скинути усе на власний лад,
І зарядити в суд й прокуратуру,
У комітети й тендерні торги,
Кому скрутити принципову дулю,
Кому ж надати послуги свої,
Щоб потім взяти вдвічі, втричі більше,
І все по новому вже вкотре завести:
Суди, канали, ради, депутати,
Прокуратура, митниця... і ти…
Ти, хто візьме сьогодні в нього гречку,
Продасть свій голос й просто наплює,
На наше завтра, знаючи, що ходить
По владних коридорах дідько-зиск
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2015
Шукаю і не бачу де ти є,
Чекаю і не знаю де ти будеш.
Куди дивитись? Як тебе знайти?
А як віднайду, чи мене не згубиш?
Де заховалось ти? В яких скажи краях?
Хто береже тебе, в собі тепер для мене?
Чи я сліпий? Й не бачу де той шлях,
Що може привести до того серця,
В якому ждеш мене. Чи може ж я глухий?
Й не чую зову, а воно все шепче
Та зве тихенько: «Де ти? Де ти є?
Прийди, прийди милесенький до мене,
Візьми його та врешті забери,
Воно так довго лиш тебе чекало »
А я не знаю як його знайти,
Вдивляюсь в очі, вгадую бажання,
Шукаю все, чекаючи даремно
Таке далеке й зовсім недосяжне,
Моє, в світах загублене кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015
На склепіннях старечих підвалин історії,
Серед цвілі століть й павутини подій,
Якось внуки помітять піднявши вверх голови
Намальовані нами картини теперішніх змін,
В них на тлі полотна синьо-жовтого кольору,
Через тризуба просвіт і в сяйві його золотім,
Будуть сльози і кров, у руїн незабутого розбрату,
Буде горе та дим на полях не об’явлених війн,
І скелети народом непрощених влад на узбіччі,
Й пантеони героям та тюрми відступникам всім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606404
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2015
Він не бере у свої руки пензля,
І на мольберті полотно не стелить,
Його картини витвори натхнення,
Де слів рядки лягають немов фарби,
Де почуття малюють власні рими,
Відмовитись не в змозі від спокуси
Віддатися в нестримному творінні,
Предивним текстом білому паперу,
І він не спить, коли тривожить спокій
Видіння обрисів наступного початку,
Коли народжує так легко і у муках,
Своє віршоване непізнане дитятко,
А після причесавши віддає
Суворим критикам на глум та на поталу,
Чекаючи від них ласкаве слово,
Надіючись на щирий їхній захват,
Та пише дальше в пошуках натхнення,
Й творить картини словом, а не пензлем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2015
На карті згарищ світових пожеж,
Вам недруги не бачити країну,
Де з кожним днем потужніше росте,
Єднання духу й розуміння сили,
Коли ми разом, спілкою, гуртом,
Плече в плече, потрібно й спина в спину,
І так назавжди, інше ж вже було,
Віднині нова, життєдайна кров,
Тече у наших українських жилах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605557
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2015
Народжений у глибині століть,
Не раз зневолений і проданий своїми,
Він жив й боровся на своїй землі,
Перемагав і у розбраті гинув,
Та після знову й знову воскресав,
У новій силі з нескоримим духом,
Згубивши єдність він її шукав,
Крізь кров і сльози, в нестерпимих муках,
Та віднаходив всім смертям на зло,
Наперекір зневажливим провидцям,
Народ герой, якому повезло
З свободою вінчатися навічно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2015
Мамині сльози – плач того серця,
Що від зачаття з тобою завжди,
Що у турботі схвильовано б’ється
Та не знаходить спокій собі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015
Твій голос піднімався в піднебесся,
Так легко й високо сполоханий злітав,
То зависаючи бринів на струнах серця,
То брав в полон і м’яко обгортав
Чарівністю та ніжністю звучання,
Де стільки щирості у морі почуттів,
Де джерело нестримного кохання,
І вічний поклик спраглої душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015
Що може бути краще за любов,
За сміх дітей, в веселості щасливий,
За ніжний погляд власної дружини,
За радість бачити здоровими батьків
І обнімати міцно їх, стрічаючи укотре
Та цілувати руки в вдячності своїй,
Шануючи роки, вертаючи надію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2015
Утрати множаться твої
І біль ніяк не покидає,
У сумом сповнених очах,
Він лиш росте і серце крає,
Й тривожить душу молоду,
Та не спиняється нітрохи,
Сльозами входить у біду,
У сивині рахує роки,
Й ховає згинувших дітей,
Та голосить батьківським горем,
Ще не привикши до смертей
Чекає стомлених героїв,
В молитві згадуючи їх
Й для тебе щастя в Бога просить,
Із сумом сповнених очах,
У тім небеснім стоголоссі,
Де військо ангелів твоїх
Моя сердешна Україно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603975
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2015
Вогонь затих і в глибині окопів,
Почувся Гімну радісний дзвінок,
А потім нерозбірлива розмова,
Нестримний вигук тишу розколов,
І все замовкло наче і не було,
Лиш пташки щебет і дзвінкий цвіркун,
Всім заспокоювали зраненую душу,
І були втіхою для змучених бійців,
Й глушили спрагу ніжністю тих звуків,
Аж раптом звідкись всявсь дитячий крик,
Що подружившись із веселим сміхом,
Летів до них безпечно так і стрімко,
Та враз серця солдатські всполошив,
І от піднявшись із свого окопу,
Побіг боєць до милих діточок,
Обох схопивши на могутні руки,
Поніс, та бачиш мало що пройшов,
Позаду, міни стався підлий вибух,
Спіткнувся хлопець й все ж таки не впав,
Клякнув помалу на свої коліна,
Дівчаток опускаючи до долу,
Дивився в небо, усміхався й знав,
Що там, сьогодні народила сина
Його кохана, хлопця-козака…
А піт стікав із кров’ю вперемішку ,
Й котилась щастя радісна сльоза,
Не вспів до свого ніжно притулитись,
Успів віддати за чужих життя,
За нас усіх, за рідну Україну…
За щебіт пташки, пісню цвіркуна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603719
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.09.2015
Скрипить, у терті напружений мозок,
Сиплеться крихтами спогадів, пам'ять,
Шукаючи правду, терпіти не можу,
Коли безсумнівні вчуваються гасла,
Коли у потоці вселенського бруду,
Знаходяться істин новітніх крупиці,
Відмиті догматами нового слова,
Доцільності рішень очищені ситом,
І кинуті похапцем виборцям-людям,
Як курям пшоно висипає господар,
Він знає єдиний, що є і чому так,
А саме важливе, що знає для чого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2015
Запитався у мене мій син
Підійшовши до атласу мапи:
«Ти не знаєш на ній де тут ми?
Покажи, я ж не вмію читати»
І домовились з ним ми про те,
Що він пальчиком буде водити,
А я скажу коли попаде,
Мандрувати поможу по світу
Почалася розвага ота,
З Антарктиди по різних усюдах,
Океани минали й моря,
Взнаючи, що під пальчиком було
Континентів пройшовши немало,
Пробирався крізь сушу і воду,
Аж якось вже потрапив нарешті,
У стареньку матусю Європу
Роздивившись Італії чобіт,
Перетнувши балканські хребти,
Він скупався у Чорному морі,
Посушитися виліз на Крим
І тримаючи пальчик спитався:
«А кусочок той таточку чий?»
Я вагався й не знав як назвати,
Буркнув: "Крим це, ти дальше веди»
Хлопець вів з неохотою й сумом,
Повз Азовські все плив береги,
Й до Донбасу ось так дотягнувся,
Тикнув пальцем і мовив тоді:
«Ну а це вже скажи мені тату,
Тільки правду будь-ласка скажи,
Це ж напевно і є Україна,
І чому в тому ж кольорі Крим?»
Помовчавши, шукав що сказати,
Як усе пояснити йому,
Підійшов і легенько обнявши,
Нашептів тихо сповідь таку:
«Сину мій, моя люба дитино,
Все що бачиш у кольорі тім,
Є твоя і моя Батьківщина,
Тільки ворог прийшов у наш дім»
Я мовчав, він ж дивився на мене,
Потім зжавши малі кулачки,
Грізно крикнув: «Я виросту тату,
Й прожену їх уже назавжди!»
Не питався вже більше мій син
Підійшовши до атласу мапи:
«Ти не знаєш на ній де тут ми?»
Знав, не вміючи добре читати …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602447
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2015
З ціпком в руці йшла старість по бульвару,
Зігнувшись вдвоє, ледве ноги волокла,
І шепотіла все, тихесенько до себе,
Якісь сумні та нерозбірливі слова
Ось так плелась від лавки і до лавки,
Пригнувши голову, у пошуках чогось,
Траву довкола пильно оглядала,
У урнах шпорталась витягуючи щось
Ніхто не знав її й ніколи не вдивлявся,
І не питав себе, а хто це там така,
Завжди одягнута з смаком і акуратно,
З ціпком й авоською пляшок, в своїх руках
Не оглядалися й не мучились питанням,
Чому учителька і вишу викладач,
Не може гідно старість проживати,
У тій країні, що оспівував Тарас
З ціпком в руці йшла старість по бульвару,
У урнах шпорталась витягуючи щось,
Зневажена байдужістю держави,
Обділена увагою когось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602342
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2015
Скільки не гортай сторінки історії,
Як не шукай в ній приховані істини,
Знання ці глибинні різно трактовані,
Донесені нам під соусом плісняви
Одне і єдине візьметься до відома,
Прийметься нами за першооснови,
Ми українці й ніхто не відніме в нас,
Право на захист своїх кордонів
Право любити свою Україну,
Право за неї віддавати життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2015
Тримаючи в руці бокал вина,
Вона манірно збила пальцем попіл
Із кінчика тоненької цигарки,
Пустила дим прищурившись злегка,
Й дивилась в даль, лежала заволока
На вже сп’янілих і сумних її очах,
І губи скривились у гіркоті усмішки,
А телефон по змовницьки мовчав,
І час підступно все по колу утікав,
Від здоганяючих його в погоні стрілок,
Він же не йшов і навіть не дзвонив,
Здіймалась лють і самота гнітила
Та гордість всі жадання придавила,
Й не дозволяла їй здійснити крок
На зустріч милому, узявши телефон,
Набравши так потрібний тоді виклик,
В розчаруванні, з сумом на очах,
Вона задумавшись, принижена сиділа
Ховаючись у димі сигарет,
А по щоці нестримана сльоза
Так одиноко і так стомлено котилась,
І падав дощ тоді, холодний та рясний,
Це небо плакало вдивляючись у того,
Що на обочині скривавлений лежав,
З букетом подарованим нікому,
Він так спішив до неї…
Так кохав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
Пробігаючи повз руїни імперій,
Час загляне до нашої хати,
Захопивши з собою успішність,
Назбиравши в торбину достатки,
Перев’яже все єдності духом
І ввійде в незакриті ще двері,
Де побачить чарівну усмішку
Хліб із сіллю, рушник вишиваний
На руках України гостинних,
Пригоститься й залишить подарки,
Щоб росла і в достатку міцніла,
Щоб цвіла й будувалася твердо,
У своїх нерушимих кордонах,
На руїнах ворожих імперій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015
Що заставляє люба твої очі
світитись щастям і горіть вогнем,
такого незгасимого кохання?
Що сил дає та досі надихає,
любити світ і бачити людей,
приймати їх і завжди пробачати,
і жити дальше попри всі печалі,
та дарувати усмішку свою
усім хто біля тебе поряд є,
хто має радість добре тебе знати?
Мені ж уже ніяк не розгадати
звідкіль береш життєву силу ти.
Нехай це буде лиш твоїм секретом.
Я ж все вдивлятимусь в своєму здивуванні,
в очей твоїх непізнану чарівність.
Де і понині бачиться усім
світіння щастя і вогонь кохання …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Прийди, прийди до мене спокій мій,
І поверни колись недоспанії ночі,
Та подаруй оті солодкі сни,
Що все чекаю і так довго хочу
Візьми з собою друже і любов,
А зможеш то поклич іще й надію,
Відкривши серце прийму я обох,
Тебе ж завжди із радістю зустріну
І заспіває втішена душа,
І з відчуттям нахлинувшого щастя,
Нарешті усміхнуся долі я,
Спокійний, люблячий, з надією на завтра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Ми чуємо це з вами з дня на день,
Від коментаторів та різних аташе,
А ще читаємо в рядках рухомих,
І якось мимо нас усе це йде,
Як інформація, статистика лишень,
І у привичці відсторонює від того,
Що це життя – загублене життя,
Комусь скалічене і відняте у когось,
Тут розбиваються закохані серця,
Плодяться сироти тут, немічні і вдови,
Та в горі розривається душа
Старих батьків і матерів надвоє,
А ми все чуємо із вами з дня на день,
Й у справах видно зовсім не зважаємо,
І от сьогодні із самого ранку:
«Убитих вісім і шістнадцять ранені…»
15.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2015
Якщо тобі щебече пташка,
Й шипить між тим як та змія,
Завжди уважно прислухайся
Про що сплітає там вона ,
Чи може в ній проснулось стерво,
Чи раптом неміч її їсть,
Коли буває в тоні чуєш,
Що не господар ти, а гість,
І толку з тебе, як з козла
Гостинця пінного до столу,
І ти не той, й вона не та,
Та хата ваша не твоя.
Тоді тут все насправді просто:
Жар-птицю ти собі намріяв,
А кури тільки лиш клюють,
Коли заходяться у співі,
Коли в сльозах кудахчать муть,
Й скидають застаріле пір’я
Наплюй й іди, не стій, не слухай,
Не боронись, не нападай,
Віддай останнє, не барися,
Нехай потішиться «жар-птиця»,
А ти зажмурившись тікай…
І хай собі щебече пташка,.
Й шипить між тим як та змія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601326
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.08.2015
Бешкетник-вітер привідкрив вікно
Й здіймаючи стривожену фіранку,
Непрохано у гості завітав,
Заполонивши невеличку спальню,
За ним у слід влетів пташиний спів,
А сяйво променів веселого світанку,
Зібрало разом на її лиці,
Таких нестримних в танці сонце-зайців,
Прогнавши сон її солодкий та міцний,
Відкривши очі заспані і гарні…
Все дивувалась, хто ж це розбудив,
За тим зітхнувши ледь, у руки ніжно взяла,
Букет красивих, щойно зірваних ромашок,
Занурившись вдихала запах цвіту,
І думала про того, хто приніс,
Й якого стільки років вже кохала ,
Усе вдивлялася замріяно у літо,
Та усміхалася щасливо свому ранку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015
І от у котре вже минає день,
Що він приніс і що забрав собі?
Чи дійсно було зроблено усе?
Питаємося ми на самоті
Самі у себе й тішимося тим,
Що все ж старались, щоб там не змогли,
Та десь в куточку тихо притаївшись,
Сумління шепче «можна було більше»
І неприємно якось на душі,
Й женеш подальше докори невтішні,
Шукаючи підтримки де-небудь,
У рідних та близьких, у чарочці горівки,
Тікаючи до сну, а там вже новий день,
Що принесе він? І забере скільки?
Про що сумління прошепоче нам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015
Я слів необхідних шукаю початок,
Зриваю завіси, ламаю замки,
Мушу сьогодні бачити й знати,
Як виростають у вічне рядки
Потрібному місця попросту мало,
Не має потреби гризти граніт,
Молотом вдаривши по наковальні,
Іскрами виб'ю ім’я собі
І взявши у руки жменями літери,
З’єдную намертво їх в ланцюги,
Щоб чорним по білому бряцнувши кинути,
Зірвавши завіси, зламавши замки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015
Ми бачимо не раз, не те що є,
І чуємо підчас не те що кажуть,
Малюємо картини, а вони,
У дійсності нічого вже не важать
І забуваємо вчорашні ще слова,
Та не зважаємо на свої обіцянки,
Завжди в полоні тільки свого я,
Ніяк не склеїмо розкидані уламки
Вдивляючись здивовано на тих,
Хто ще уміє в щирості любити,
Не можемо до істини прийти,
Як дійсно просто у коханні жити
Минають в суєті всі наші дні,
І в них дрібниці так багато значать,
Що віднайти в буденній мішурі,
Себе самого основна задача
Ми ж спішимо згоріти набігу,
Смішні у чомусь, в чомусь легковажні,
Не раз шукаємо й чекаємо біду,
І біжимо тікаючи від щастя
Й малюємо картини, а вони,
У дійсності нічого вже не важать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2015
Вгризаючись намертво у моноліти,
Фундамент міняючи на свої основи,
Вони проникають у владу країни,
Не знаючи меж, позабувши кордони
Завжди ненаситні і вічно голодні,
У пошуку впливу на рішення справи,
Штовхають у прірву мою Україну,
В погоні наживи пощади не знають
І поки ми будемо їх вибирати,
Допоки куплятимуть наші права,
На слово, на думку і відання правди,
Вітчизні не бачити більше добра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2015
Як ся маєшся, царику Путін?
Розкажи, як-то спиться тобі?
Чи не сняться, дітей вбитих, трупи,
На моїй українській землі?
Може десь, серед темної ночі,
У палатах кремлівських твоїх,
Диким вереском, чуються крики,
Від жахіть, кров’ю скроплених, війн?
Чи ж то плачеш, в подушку ночами,
У істериках, б’єшся чолом
Та шепочеш до Бога і мами,
Ще й клякаєш до своїх ікон?
Не проси... Не клякай... Не пробачить!
Не почує... уже й не простить!
Не для тебе відкриються брами!
У жахітті чекання розплати
Вже ніколи... ніколи не спи!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600394
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.08.2015
Чекати і не знати як буде,
Надіятись із вірою у ліпше,
І в сподіваннях бачити тебе,
Осяяну тим нескінченним світлом,
Що ллється під опікою небес
Промінням полум’яного кохання
З мого такого зраненого серця,
Де місця іншій більше вже нема
Й котре нестримно лиш для тебе б’ється,
Та шепче тихо «в мене ти одна»
І як завжди ніколи не здається...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Прозвучать ці слова
До перевертнів ночі війни,
До властителів тьми
І злотворців гібридних держав,
Тим хто втративши честь,
Не знаходить своєї вини,
За загарбаний Крим
І зруйнований нині Донбас:
«Не стріляйте в дітей,
Не копайте могили для них,
Не ховайте у землю,
Беззахисне нині майбутнє,
Поважаючи старість,
Шануйте сьогодні слабких,
Не дивіться в приціл
На простягнуті в милості руки,
І ніколи-ніколи, ніколи в житті,
У душі не народжуйте звіра,
Вам дорогою буде тепер і завжди,
У любові з надією, віра…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600113
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2015
В останнє глянув на свою весну,
На сонце тепле і таке привітне,
На ручаї і як підсніжник квітне,
Та зрозумів, що пізно так збагнув
Яка краса коло братів і нього,
Як легко дихати вдихаючи весну,
Такого рідного та зраненого краю,
Лежав в тіні смереки й небо пив,
Дивився в синь і на політ пташиний,
І був по справжньому невимовно щасливий,
Та розумів, що це остання мить,
Коли він справді відчуває радість
Померти гордо на своїй землі,
В її красі і ніжності до сина,
А кров стікала на багряний сніг,
Й рука зажавши щось, знесилено тремтіла,
Та чувся гавкіт зголоднілих псів,
НКВД вже було надто близько,
От зовсім поряд звуки їхніх кроків,
Скрипить ледь сніг і спрацював затвор,
«Он здєсь!..», - кричали, оточивши колом,
Аж тут з смереки впала на чоло
Прозоро-чиста прохолодна крапля,
Піднявши очі посміхнувся він,
І в мить оту, рука була розжата…
Лунали крики та котився грім
По всьому лісу, що підняло птаха,
Й душа героя линула із ним,
В останнє глянувши на свою Україну,
Онукам заповівши їх весну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600074
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.08.2015
Прийди до мене вередлива дамо,
Неждано, але все-таки прийди,
Навідайся якось з самого ранку
І нахилившись сонному всміхнись
Та прошепчи щось голосом надії,
Про новий день і що явиться в нім
Так жданий успіх, що забуті мрії
Влетять в життя з удачею навпіл
І все залишиться дароване тобою
Й уже ніколи більше не втече,
Я ж не благаю у Фортуни долі,
А лиш прошу:
"На мить зніми пов’язку,
Прихильно глянь й запам’ятай лице…"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Вдихаючи життя на повні груди,
Свій погляд не ховаючи ніколи,
Ідуть ватаги нинішніх героїв,
Їм не важливо що там завтра буде,
Лиш тільки воля кров’ю мчить по жилах,
Лиш тільки гідність у очах блиститься,
І мужність у серцях гарячих б’ється,
Завжди готових з ворогом до бою,
Таких упертих і непереможних
Синів вітчизни, хлопців-добровольців…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599817
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2015
Приблуда пес, весь стомлений й брудний,
Невпевненим, тяжким й понурим кроком,
Забрів у тихий, запустілий двір,
В нім на ослінці прямо під порогом,
У кільцях диму з люлькою в руці,
В задумі про своє, вдивляючись у вічність,
Сидів старенький, білим сивий дід,
Й про щось мугикав згадуючи пісню.
Вже стільки літ як він лишився сам,
Забули діти і нема дружини,
Відрікся хтось, а іншу поховав,
Тепер самотньо доживає днини.
І ось наспівуючи згадані слова,
Пускаючи між тим клубочки диму,
Він подивився на приблуду пса,
І в довгу мить їх погляди зустрілись,
Побачив дід у зляканих очах,
Все ту ж самотність та нестримну тугу,
Щось закололо і скупа сльоза
Котилась по щоці його підступно,
Махнув рукою: «Друже йди сюди…»,
І повторив ще кілька раз по тому,
А пес ще чуючи від каменів сліди,
Не вірив в доброту очей старого,
Та все ж пішов піджавши міцно хвіст,
Вдивлявся пильно і як завжди сумно,
Й приліг стривожено у чоловіка ніг,
Промовив дід: «Ось ми і разом друже »,
Погладив та тихенько знов повів,
Ще не закінчену й таку тужливу пісню,
В ній було все, що лилося з душі,
Й переповняло серденько невтішне.
В той вечір так ніхто і не дрімав,
Село не спало скривджене бідою,
Усе вслухалось в підвивання пса
Поміж рядків наспіваного болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2015
Гудок, гудок і ще один гудок,
У луні виклику загублено терпіння,
Аж раптом надоїдливий так звук,
Обірвано... І серце б’є з тремтінням,
І радість чути полонила все,
А в трубці рідний безкінечно голос:
«Привіт! Ти як? Я скучила уже…», -
І щось похоже, й час завмер надовго,
Лиш чути шепіт та твоє дихання,
Мій стукіт в грудях вже сорочку рве,
А ти щебечеш піснею кохання,
Воркуєш лагідно й зворушливо про те,
Як порожньо тобі, десь там без мене
І чуєш в відповідь пронизливі слова,
У них любов із ніжністю напевно,
Чудесним чином якось заплелась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Засувались, зашмигали, запихались,
Спішать на шабаш, «плутають рамси»,
У виборців на "цирлах" зараз бігають,
А завтра не згадають – підлі пси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598872
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2015
Виносить мізки розуміння правди,
Цвяхом, у голову приходить істинна,
І втрачено спокій, і хочеться знати,
Що саме сьогодні пробудиться завтра,
Зриваючи влади дволикості маски,
Здираючи нігтями давнього плісняву…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598869
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2015
Зробивши гойдалку, в тіні між двох смерек,
Що височіють через вигін проти дому,
Вони ішли й раділи дуже з того,
Вже сивий батько й хлопчик-сміхунець
Малий так весело і дзвінко щебетав,
Показуючи тату як все було,
Як сонечко під гілки заглянуло,
Коли розгойдавшись, у космос він злітав
Летіли ручки з низу в гору й в низ,
І знову в гору, і не було спину,
А батько задивлявся в очі сину,
Й жартуючи з захопленням хвалив
І в мить ту поміж них стояла радість,
І ніжно й міцно обнімало щастя,
А сміх лунав і високо здіймався,
І десь під хмари із вітрами линув
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2015
Опустившись на трав килим запашний,
Що цвіте, зеленіє й буяє без краю,
Подивіться в безхмарного неба блакить,
В ньому вічності спокій над вами літає
В нім початок чогось і дорога кудись,
Неосяжна, казкова величність,
А ще те, що притягує погляд завжди,
Особливо коли наодинці
Удихніть аромати некошених трав,
Доторкніться рукою до цвіту,
В щебетанні нестримнім пташиних ватаг
Насолоджуйтесь радісним співом
Й пригорнувшись до теплого тіла землі,
Вже обласкані ніжністю вітру,
Усміхніться зажмуривши очі свої,
В ейфорії чудесного літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596245
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2015
Хіба ще можна десь таку знайти,
Вона одна і не потрібно інших,
В її очах відбилась неба синь,
В устах п’янко-солодких та м’яких,
Ховається завжди чуттєва ніжність.
І навіть усмішка з чарівністю весни
Та свіжістю трояндового цвіту,
Не залишає в спокої мене,
Й не відпускає потаємні мрії,
Тримаючи в полоні почуттів,
Котрі уже не в змозі боронитись,
Від магії кохання й чарів сили,
Що в погляді її переплелись
Й заставили назавжди полюбити.
Хіба ще можна десь таку знайти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Я ніколи, ніколи не бачив тебе,
Не торкався й не знаю твій голос,
Та напевно, у мене ти все-таки є,
Бо ж веде по житті, хтось для чогось
І коли я не йму правда де, де брехня,
І іду мов сліпий, в темноті навмання,
Й розбиваю укотре в обставини лоб,
Знаю ти в мене є і послав тебе Бог
Упаду, знову встати поможеш мені,
Захистиш мою спину, в неправій борні,
І відмолиш за мене, у нього гріхи,
Огорнувши крилом вбережеш від біди
Ну і що, що ніколи не бачив тебе,
Не торкався й не знаю твій голос,
Ти у мене такого, все-таки є,
Ангел мій, мій завжди охоронець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2015
Необроблена, перекопана, перерита,
Вся розгромлена силою зривів,
Від вогню та від кіптяви стомлена,
Кров’ю скроплена, «Градом» полита
Лиш подекуди змочена хмарами,
А все більше сльозами гіркими,
Посивівшої рано матері
Й неутішної в горі дружини
Необроблена, перекопана, спалена,
Пересіяна кулями й гільзами ,
У осколках, глибоко зранена,
Пересаджена густо мінами
Вся наповнена громом війни,
Криком, гуркотом, в вічнім стогоні,
Не залізними нині кіньми,
БеТееРами й танками зорана
Необроблена, перекопана, змучена,
Не зневірена, та в сумі завжди,
Українська — не їх, не Путіна,
На Донбасі земля дрижить …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594653
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.07.2015
Проснувшись, світ вітрами позіхнув
Та пропихтів розкатом дальніх громів,
Заплющив очі - небо затягнув,
Протер їх і зібрались хмари в грози
Помитись встав, змочив дощами все,
А витерся й затихла непогода,
Відкрив вікно і сонце світить вже,
Коли ж всміхнувся – радість веселкова
Тут подивився на мурах-людей,
І сміх його чомусь змінила хмурість,
А в ній як завжди привиди смертей,
В ній війн вогні і катастроф безумність
Не варто зневажати білий світ,
З його могутністю у первозданній силі,
Будуючи на величі пустій,
Великий склеп нестримності й гордині,
У жадності й жорстокості своїй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2015
Ой тяжка голова від гуляння
І не має сьогодні потіхи,
А яка була вчора забава
І так радісно свята хотілось
Танцювалось до самого ранку
І гірка розливалась рікою,
Розійшлись на самому світанку,
Захопивши веселість з собою
Ой тяжка голова від гуляння,
Ой розбита вчорашнім сьогодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594320
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.07.2015
Як на царському подвір’ї
Заспівали перші півні,
Пробудився й зразу встав,
Не якийсь вам неборака,
Не п’яниця-посіпака,
А таки, щоб не казали,
Самий справжній государ,
Позіхнув широко ротом,
Крок зробив не прямо – боком,
Потягнувся й прокректав,
Кашлянув, щось промугикав
Й натягнувши панталони,
У клозет помандрував.
Там сидів і щось м’явчав,
То на свист перебивався,
То гримів та не здавався,
Поки в радісну хвилину,
Все закінчив і повстав
Перед челяді очима,
Що застигла у поклоні,
Серед прибраних покоїв
І чекала поки цар
Відпустивши свій тягар,
Вже дозволить їм подбати,
Про ранковий марафет.
А тим часом в ейфорії
Від завершеного діла,
Склавши руки на живіт,
Цар таке собі повів:
«Що завмерли й стоїте?
Чи не маєте роботи?
Може вам не до охоти
Одягати вже мене?
Ну ж швиденько, я спішу!»
Тут у мить все загуділо,
Одежина замигтіла
І за декілька хвилин
Цар стояв уже один.
Повернувшись до дзеркал,
Він вдивлятись в себе став,
Ніби все на своїм місці
Як годиться ніби вдітий,
Але щось таки не так,
Є сорочка і кушак,
Є корона і каптан
І як завжди гордий стан,
Блиск начищених чобіт,
Все на місці. Що ж тоді?
Ще уважно придивився,
Для годиться покрутився
І узявши в руку жезл,
З спочивальні вийшов геть
Біля виходу чекали:
Духівник і три бояри,
З ними була і цариця,
Горбоноса, гарнолиця ,
Плаття золотом блистить,
А на шиї хрест висить,
У хресті тім діамант,
Десь на сотні три карат,
Й тільки скрипнули тут двері,
Тільки вийшов государ,
Як донизу похилились,
Духівник, стара цариця
Й трійко немічних бояр,
Привітались, побажали
В славі жити сотню літ,
Почекавши порівнялись,
Але погляд не підняли
Він чомусь у них застиг,
Відповівши на вітання,
Ледь прикривши позіхання,
Цар усім велів іти,
В тронний зал, де вже чекали,
Не якісь там темні маври,
А французьких та германських
Королевичів посли,
В зал зайшли поважно мовчки,
Цар спереду, зовсім трошки
Відставала тут цариця,
Десь позаду ледь плелися,
Дяк із трійкою бояр,
Підійшов до трону цар,
Сів, довкола грізно глянув,
Всі у зігнутому стані,
Не насмілившись підняти,
Погляд свій, чогось чекали,
Звівши в гору довгий жезл
Й опустивши враз додолу,
Цар ударив об підлогу,
І дозволив знаком цим
Його щиро привітати,
Хто прикляк тому привстати,
Хто схилився у поклоні,
Тому голови звести,
Всі посли, придворні, гості
Загуділи хто як може,
І у різних мов стараннях,
Цар вислухував вітання,
Аж на раз замовкли всі,
Придивилися до трону,
Десь почувся тихий стогін,
Хтось закляк, а хтось спотів,
Та коли завів розмову,
Цар про ворога і зброю,
Про підтримку і союз,
Не союз то научання
Й про його усі старання,
Всі посли, придворні, гості
Як велить це етикет,
Вже старались не зважати
На маленький інцидент,
Та у тому діалозі,
Що формат собі знайшов,
Десь візьми та появися,
Надокучливий дідок:
«Що ж ти синку ходиш голий,
Хто тебе отак одів?
Може ти себе не бачиш?
Може якось ти осліп?
Царю-царю, що ж ти робиш,
Де скажи себе подів?»
Враз дячок і решта троє,
Напосіли на дідка:
«Як ти міг старий не знати,
Що наш цар всім голова?
Що такі слова як твої,
Тільки ворогу в добро,
Ти для кого *** служиш?
З ким розказуй заодно?»
Й повели кудись старого,
На тім казочці кінець
Тільки замість епілогу:
Цар, хай вхопить його грець,
Так привик до тих костюмів,
Що забув як втратив стид,
Щось настирливо малює
І розхристаний сидить,
Та на воду дує, дує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
Сумує небо проливним дощем,
Ти ж не сумуй, на те нема причини,
Сьогодні в тебе особливий день,
У нім вітання чуєш без зупину,
І тішиться за тебе рідний брат,
Вкладаючи у риму побажання,
І просить Бога щоб завжди вважав,
На твої молитви та сподівання,
Щоб дав тобі здоров’я й многих літ,
Любові рідних і таки достатку,
А ще щоб ти схотівши мав і міг,
Не жив похмуро й не жалів про втрати,
І не гадав про те як там буде,
Й беріг що маєш – це таки важливо,
А інше все колись до вас прийде,
Ти залишайся братику щасливим,
В любові жінки й доці водночас,
А ще в батьківській і завжди у моїй,
Всі мрії збудуться та стане все гаразд,
В твій День Народження всміхнуться тобі зорі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593819
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.07.2015
Він підійшов тихенько до воріт,
Став в середині і пригнув коліна,
Ішли секунди, м’яч ще не летів,
Аж ось удар й миттєвість зупинилась:
Парив малий в повітрі немов птах,
Тоненькі ручки були наче крила,
І от одна із них таки відбила м’яч,
А хлопець на травичку приземлився.
Лежав й сміявся – тато не забив,
І радість та була настільки щира,
Що в посмішці розплилося лице,
Хлопчини батька і на нім світився
Відбиток гордості за хлопчика свого
Та відчуття небаченого щастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
Країна прокопчена димом майданів
Та вогнищ нескорених барикад,
Ніяк не загоїть обідрані рани,
Взиваючи боєм, у грізний набат
Не спить, у тривозі про своє майбутнє,
Розрита окопами й вічно в борні,
Розправивши плечі у силі могутній,
Шукає все правду й не знає її
Не вірить словам політиків своїх,
Не бачить просвіту у вирі подій,
І тільки рахує померлих героїв,
Що гинуть вже вкотре, у підлій війні
Нема полководців, не чути наказу,
Про наступ на зграю отих «бандюків»,
В ненависті зрощених й більше не прощених,
Продажних, злобливих, безсовісних псів
І так по сьогодні, живемо у комі,
Прибиті брехнею і жадністю тих,
Що вчора глумливо трясли язиком щось,
Про право з Європою разом іти:
«Очистившись від корупційної влади,
Піднявши люстрації високо стяг,
Ми зможемо з вами усе подолати,
Лиш тільки підтримайте людоньки нас», -
Взивали з трибун та зі сцен «балаболи»,
Зійшовши по трупах дітей на Олімп,
Не знаючи честі та втративши совість,
Сьогодні жирують на їхній крові
Такі недосяжні, далекі й поважні,
Килимами влади багряно-брудними,
Крокують володарі долі вальяжно,
А нам залишається бачити спину
Та в кухні жалітись на їх обіцянки,
Що якось раптово уже й позабули,
До ночі про «нових» зі злістю «тріпатись»,
Про їх прокурорів, про «схеми» і суддів
І так з дня на день, і виходить даремно,
Ми вірили в диво новітніх ідей,
Міняється «стерво» місцями й напевно
Уже не рахує всіх нас за людей
Ми маси, ми натовп, ми виборці, голос,
Статистика даних, новий плебісцит,
Ми м'ясо гарматне й потрібні для того,
Щоб в певну хвилину їм дати пройти
І дальше як завжди, учора тай нині,
Нові обіцянки на інший вже лад,
А що Україна – прокопчена димом,
Від вогнищ майданів, війни, барикад,
У вічному пошуку справжнього дива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2015
Сьогодні дружно як ніколи,
Зібралися пташині хори,
Щоб розбудити сонце співом
Та щоб лунав повсюди гімн,
А в нім таке прекрасне ім’я ,
В хвалах і почестях гриміло,
Й доносило по всіх усюдах,
Що Ангел твій вже прилетів,
І сів привично на плече,
Та розказав як сильно любить,
У тій любові збереже,
І що усе ще добре буде,
Ми ж за птахами зразу вслід,
Приносимо свої вітання,
В них найщиріші побажання:
Здоров’я, статку й многих літ,
І щоб тривало твоє св’ято
Та захищала Божа Матір
Й завжди хранив тебе Господь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593369
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.07.2015
Хіба осел тупий? - розважливий і тільки,
Від принципів своїх йому не відійти,
«Нехай спішать дурні і бігають хай інші,
Не озираючись в полоні суєти»,
А він із мудрістю все виважених вчинків,
Вдивившись пильно що довкола є,
Минаючи кути і грізність поєдинків,
Крокує помаленьку і раз по раз стає,
Вслухаючись в розмови і розмаїття суджень,
Шукаючи в них зерна спокійного життя,
Не бачить, що давно утратив корінь суті,
І йде чужим шляхом, позбавившись від «я»
Хіба осел тупий? І чи завжди копитний?
Невже потреба є у зважених ослах?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592800
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2015
Коли лежать між нами кілометри,
І ти чомусь від мене так далеко,
Заплющившись вдивляюся у тебе,
Як ти ідеш невимушено легко,
Як усміхаєшся так щиро і привітно,
Чаруєш поглядом волошкових очей,
І як торкаєшся устами ніжно-ніжно,
Та пригортаєшся хвилюючи тендітно,
Й шепочеш тихо сповіді ночей,
А я вдихаю аромат волосся,
Краду із подихом твого кохання мить,
Не розуміючи, що все це лиш здалося,
І що самотність в ліжку мому спить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
Розірвавши спокій неба,
Грім із грозами лютує,
А під небом у хатинці,
Мати нічку не ночує,
Все в молитві і у сльозах,
Просить милості, благає:
«Зжалься Боже Всемогутній,
Над моїм стражденним краєм,
Навчи грішних в мирі жити,
Щоб вже більше не вбивали,
Пошли мудрості тим людям,
Що забули все у злобі
Та покликали чужинця,
Воювати в свої домі.
Збережи мого синочка
І всю нашу Україну,
Боже, прошу тебе Боже,
Більше хай уже не гинуть», -
І заплакала ще дужче,
Й похилилася сердешна,
Закололо щось у грудях,
То у тузі серце рветься,
То болить душа народу,
Що давно уже ридає,
У молитвах материнських,
За спасіння всього краю,
За синів і Україну
Та щоб згинув лютий ворог,
В шепотінні б’ють поклони
Й просять з вірою у Бога…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592625
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2015
Подивився я на долю
І сказав таке лукавій:
«Не гляди на мене косо,
Не махай так довго пальцем,
І не смійся з моїх кроків,
Не кажи, що це зухвало.
Я тобі стара не вірю,
Та не бачу в тому злого,
Що мандрую в своїх мріях,
І повір коли захочу
Перестрибну через море,
Обійму довкола хмару,
На килимі перелечу
Понад гори й океани,
Побудую із води я,
Нескінченну вгору башту,
Підіпру гаряче сонце,
Щоб так скоро не ховалось,
Назбираю в кошик зорі,
Та прикрашу ними замок,
Що піднявся з мого слова,
Серед дійсності туману,
Хай сіяє собі в ночі,
Аж від краю і до краю,
Дивувались щоби люди
І по доброму всміхались.
Ти ж стара дарма глузуєш
Й косо дивишся на мене,
Я що хочу те й малюю,
Бо така моя потреба» -
На що знову, як і вперше,
Доля пальцем помахала
Та примружилась в усмішці,
Видно щось старенька знала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2015
Ґвалтують правду, дзявкають на світ,
У лжі зростають, і не знають того,
Що не буває так щоб твій сусід,
Безкарно відбирав чуже у свого,
І звався братом, і хотів «добра»,
Й труїв обманом - вимислами «істин»,
Про справедливість, що не знав Донбас,
Про «руський мір» і справжнє його місце.
Не бачать власне, в вирі небилиць,
Не чують інших, у потоці бруду,
Що за підтримки їх державних лиць,
Злітає з уст брехливим пересудом,
І падає на благодатний ґрунт,
І колоситься рідкісним дурманом,
Та топить брагою новий російський бунт,
Й п’янить ідеями нацистського угару.
Та все даремно, не злетить орел,
Паде розірваний у жадності надвоє,
А Україна через все пройде,
Воскресне феніксом із попелу укотре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592338
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2015
Не коняка перед возом
І не шкінька слабосильна,
Не кастрований вже мерин,
Не манежний вам драбант,
А скоріш скакун нестримний,
Як тарпан, що завжди вільний,
Через урвища і прірви
Мчиться моя Україна –
Нерозтрачена надія,
Необ’їжджений мустанг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592177
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2015
Дитячий сміх дзвінкий і завжди щирий,
Такий відвертий в радості своїй,
Летить, бринить, здіймається у висі
Й малює свято та приносить втіху,
Любові залишаючи сліди...
У ньому наші сили та натхнення,
У ньому легкокриле майбуття
І тільки нам усім старатись треба,
Щоби сміялось, а не плакало дитя
І буде добре все, і щастя врешті прийде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2015
Ще ранок очі не протер
І ніч в утомі позіхала,
Останні сни дивився день
Та вечору так міцно спалось,
Як я зібрався у похід,
Підготувавши свої снасті
Й наспівуючи щось побрів
До тихих берегів озерних,
Там хлюпіт чистої води
І спокій раннього світанку,
А ще тендітний пташки спів,
Переплелись у вічно гарне
І серцю миле. Й на душі
Так затишно і якось тепло,
І ясність й свіжість в голові,
І думки чисті, ходять легко,
Як бистрий човен по воді,
Як хмарка у ранковім небі,
Що посміхається мені
І все нагадує про тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Не варто говорити просто так
І обіцяти просто так, не варто,
Велика сила, у простих словах,
Коли вони говоряться відверто,
Коли у них є щирість і запал,
Є світлість думки і якась ідея,
А ще із «твердістю переконань»,
Міцніє слово сказане даремно...
І так до спраглих та знедолених сердець,
Завжди знаходять шлях свій можновладці,
У час, що згуртував усіх людей,
Вони нікчемні кажуть просто так все
І обіцяють вічно просто так,
Із «твердістю свого переконання»,
В обмані наших з вами сподівань,
За спиною скрутивши двійко пальців…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015
Коли ти з кимось випив пиво,
Чи маєш спільний інтерес,
Запам’ятай, бо це важливо,
Про дружбу тут іще не йде
І навіть будь-яке знайомство,
Що вже триває купу літ,
Не вправі якось замінити,
Те, що в душі лишило слід
І до сих пір, щоби не сталось,
Де б ти не був і де б не жив,
Вона із часом не згасає,
І розумієш, що б зробив,
Для друга все, була б потреба
І робиш це, коли вже треба,
Та не шкодуєш й не бурчиш,
А просто віриш слову друга
Й не забуваєш про своє,
Бо це так правильно й важливо,
У дружбі пізнаєшся ти,
У ній років твоїх багатство
І те, що так в житті кріпить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Коли приходить в світ нове життя,
Ми вперше чуємо, вже крики переможця,
«Я зміг, я є, дивіться з вами я…», -
Вчувається, у тих одноголоссях,
І заповняє радість кожну мить,
І серце б’ється, як іще ніколи,
І чуєш нервом, що усе бринить,
І не зважаєш на підступні сльози,
У щасті бачити й тримати на руках,
Свою кровинку - довгождане диво.
Стоїш у захваті, що починає шлях
Твоє дитя, а решта неважливо …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
«Процямкавши» щось схоже на слова,
Й зригнувши учорашнім перегаром,
Зайшло в автобус рідкісне теля,
З «бичком» в руці та свіженьким «фінгалом»
Кумедне й «злопротивне» водночас,
У смороді, що геть було терпіти,
Воно щось «цвиркнуло» й підняло дідуся,
А той не знав де очі свої діти
І так би було, та не все гаразд
Для «фраєрків» опущених собою ж,
Мале хлоп’ятко, ну простий пацан,
Шукало правди й двинуло рукою
Злетів умілець «цвиркати» старим,
Як тля летів і падав як заходив,
Повільно так він «розварганив» ніс,
Уже на тому, іншому вже боці
Усі мовчали, потім завелись,
Мов хуліган «дивись, що воно робить»,
Та підійшов до хлопця дід старий,
Пожавши руку справжньому герою
І белькотів автобус про своє,
«Як можна так?», «Це ж треба мати совість»,
А хлопчик з дідусем уже зійшли,
Їх не цікавили оті пусті розмови
«Процямкавши» щось схоже на слова,
Й зригнувши учорашнім перегаром,
Зайде в автобус рідкісне теля,
З «бичком» в руці та свіженьким «фінгалом»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Просте число не має дільників,
Крім лиш на себе і на одиницю,
Не можна вивертатися наскрізь,
І вигинати вкотре стержень свій,
Як того хитромудрий світ захоче
В простім числі є суть мого єства,
Мій шлях у ньому кільця не петляє,
Лиш сам за себе, ким би ти не став,
На дріб’язки нутро не розривав,
І не згинався, як життя заставить
Просте число не має дільників,
Крім лиш на себе і на одиницю,
Тримайся свого, хто б що не хотів,
Собою будь, куди б ти не забрів,
І не ведись на жарену жар-птицю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Беззуба пані з збляклими очима,
З обличчям, що застигло сіро-темним,
Поволі, якось мляво підійшла,
Й вдивляється прищурившись до мене
Вона постійно ходить поміж нас,
Все щось для себе вічно виглядає,
Коли ж настане їй потрібний час,
Тремтячими руками вибирає
Штовхне у груди, чуєш в серці біль,
Візьме за спину, поперек вже зводить,
І як не хочемо ми бачити її,
Вона таки до нас усе ж приходить
Її не кличуть, ні її не звуть,
І якось, в гості навіть не чекають,
Та непомітно входить на поріг,
Й вдивляється, у тебе бабця «старість»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Б’є хвиля у борт корабля,
І вітер дме в змучений парус,
А чайки довкола кружля,
Вже берега слід виглядають,
І рветься як завжди вперед,
Й не знає, не відає страху,
Трьохмачтовий смілий корвет,
Проходячи з краю до краю,
Старі океани й моря,
В штормах і небачених шквалах,
Де тільки відважні серця,
З удачею разом на пару,
У змозі здолати той вал,
Що іншого разом накриє,
Та тільки не смілий корвет,
Бо ж «Челенджер» славному ім’я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Я загляну в твої очі ніжно-ніжно,
Притулюсь до тебе мила і обніму,
Потім тихо так на вушко прошепочу,
Щось, що любиш ти і завжди чути хочеш,
Серед слів моїх знайдеться і кохання,
Серед шепоту почуєш ти бажання,
І відчуєш, й зрозумієш мене знову,
Називається напевно це любов’ю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Яка заставила потреба,
Їм виминати нашу землю
Обчасом чоботів своїх?
Чого у найманцях прийшли
І що шукають, в Україні?
Щоб не шукали, лиш погибель
Знайдуть вони на чужині,
І забуття, й слова прокляття,
Від вдів, дітей та матерів
Захисників рідного краю,
У славі праведної справи
Непереможених бійців…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Великий й дивний світ.
І всі його створіння
Неначе видумка фантазії небес,
У ньому стільки красок і горіння,
І форм, і видів всяке розмаїття ,
Що тільки лиш одне і розумієш:
«Немає ліку всіх його чудес»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Місяцю ясний, друже далекий,
Прошу ласкаво допоможи,
Десь серед неба є моя зірка,
Певно, що є десь. Як віднайти?
Ти попитайся братику, в зорей,
Як у далеких, й ближніх тобі,
Може підкажуть, бачили може,
Ту, що висвічує долю мені
Хай би мигнула до мене яскраво,
Я ж не забуду вже більше її,
Лиш би знайшлася і показала,
Шлях по якому треба іти
Друже далекий, братику милий,
Зглянься й прохання моє не забудь,
Знаю, що в тебе я не єдиний,
В пошуках зірки, що вказує путь
Десь серед неба є моя зірка,
Певно, що є десь…
Як віднайти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Життя – намисто з бусинок подій,
Збирає доля їх на Богом дану нитку,
Міцну для когось й довгу як на диво,
Комусь же і тоненьку, і коротку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Не умиті, голодні й обірвані,
Босоногі і завжди сумні,
Шкандибають від лінію фронту,
По життєвому мінному полю,
Дезертири своєї війни
Їм не виграти жодної битви,
Не підняти й не втримати стяг,
Неможливо без втрати творити,
Не зуміти достойно прожити,
Не зборовши майбутнього страх
Страх розбитись піднявшись в польоті,
Страх згоріти в кохання вогні,
Боягузтво останнього кроку,
Й опинитися якось на дні
Неумитим, голодним й обірваним
Дезертиром свої війни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Ти бачив вечір? Ти його дивився?
Багряний обрій на краю землі,
І Сонця сонного розжарене обличчя,
Як відбиваються у лагідній воді,
Коли ти у човні й довкола зовсім пусто,
Лиш небо і вода і промінь вдалині,
Що мерехтить казково так і сумно,
Ховаючись десь там на самоті,
І розумієш, що життя прекрасне,
І бачиш вечір, і чатуєш ніч,
Де сяйво місячне завжди тобі покаже,
Стежинку в вічність, через зорі крізь,
Там тільки спокій всесвіту старого,
І прихисток незвіданих планет,
Вогні зірок далеких та холодних,
Притягують й запитують мене:
«Ти бачив ніч? Чи ти її дивився?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Маленька пляшечка стояла на балконі,
Ще вчора Кока-Кола в ній була,
Сьогодні ж непотрібна вже нікому,
Тулилась десь у самому куточку,
Така самотня і така пуста,
Не знаючи, що дальше їй чекати,
Стояла з краю й споглядала в низ,
І якось би все в неї влаштувалось,
Та звідкись тут візьми і появись
Гарненький котик, ну такий миленький,
Такий грайливий, просто чарівний,
Він щось шукав… І прилетів метелик,
В жовтявих крильцях притаїлось: «Киць!»,
Зірвався миттю шалапут хвостатий,
З розгону пригнув лапками вперед,
Ось-ось впіймав би та не так тут сталось,
Маленький промах…І розбита вщент
За мить була, всім непотрібна пляшка,
Асфальт виблискував частиночками скла,
А в них таїлось одиноке щастя,
Де лиш самотність й просто пустота,
Коли ти не потрібен вже нікому…
Мораль така : «Старе не викидайте,
Десь в ньому дружба, що зав’язана давно,
Турбота в нім про батька і про матір,
А ще кохання, що колись було,
Не викидайте спогади даремно,
Усе це нас дорогою кріпить.
І не туліться десь там у куточку,
Життя прекрасне, кожна його мить …»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Не плач матусю, хай вже плаче небо
І не журися, хай сумують хмари,
Я повернуся променем до тебе
Й на серце рідне обережно ляжу...
Його зігрію ніжністю своєю
І притулюсь до тебе, як ніколи,
І усміхнусь та лагідно обніму,
Пробач, що не повернуся додому...
Не зміг сховатися, в байдужості до краю,
Не повернув, коли товариш гинув,
Тепер невпізнаний лежу в могилі, мамо,
Серед степів моєї України...
Все буде добре люба моя нене,
Лиш прошу дуже, тільки не журися,
Я повернуся променем до тебе,
Зігрію серце й весело всміхнуся...
Ти ж не сумуй, нехай сумують хмари,
Хай небо плаче, ти не плач матусю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2015
Що за хлопчик-сміхунець очі протирає ?
А по ньому приг та скок , зайчики стрибають,
Із щоки та на чоло, з лобика на носик,
Був лиш тут, а вже он там сонячного носить.
І така от карусель із самого ранку,
Позіхає молодець, мружиться світанку,
Потягнувся й не стає, щось собі мудрує,
Придивився, а малий на пір’їнку дує,
Та гойдається над ним й падає додолу,
Стільки втіхи у очах, радості у тому,
Що лунає його сміх по усій квартирі,
Тільки б жив ти сину мій не в війні, а мирі,
Тільки б знав лишень добро і не відав страху,
Й зустрічав отак завжди всі наступні ранки,
Щоб з щоки та на чоло, з лобика на носик,
Сонця зайців-стрибунців носили як носять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Добраніч всім! Добраніч Україно!
Солодких снів і спокою нічного!
Хай відпочине змучена родина,
Нехай насниться бажане і добре
І ранок усміхнеться завтра щиро,
І сили нові з’являться до праці,
І до молитв, що довго просять миру,
Нарешті прислухатися хтось стане
Спи моя сестро, скоро він увійде,
Не плачте мамо і не крайте серце,
Добраніч моя рідна Україно!
Прийдуть гаразди та біда минеться
І все у нас із вами буде добре,
Повірте в це і спіть собі спокійно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Щасливий дар знаходити слова,
І відпускати їх із легкістю на волю,
В політ де невагомість править бал,
І де ефір божественно-прозорий
З сіянням невловимого астралу,
Вбирають цих миттєвостей чарівність,
Десь на межі реальності й фантазій,
Завжди нестримні по дорозі в вічність,
Летять поетом вибрані слова,
Летять натхненно і як завжди вільно,
У граціозності й душевності присвят,
І у іронії нестримного бурлеску,
З відвертістю римованих рядків
Та щирістю ураженого серця …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Скрипить, гуркоче, стогне, але йде,
Закинувши до дротів свої роги,
Старий і стомлений дорогою тролейбус.
Куди поділись ліпші його роки?
Коли возив він не натужно й легко,
Ще молодих, в часи ті, пасажирів,
Тепер уже сивеньких і сварливих,
Як то бувало з їхніми батьками.
Зриваючись й втрачаючи дріт ліній,
З’їжджаючи частіше на узбіччя,
Вдивляючись, у вже нові обличчя,
І в ніч глуху, і ранком, й в білий день,
Сумуючи за втраченим здоров’ям,
Скрипить, гуркоче, стогне, але йде,
Такий старий і стомлений тролейбус,
У ньому залишилась моя юність
І спогади мої там також десь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
«У лісі все якось не так...», -
Птахи розносили повсюди.
Про це не чув хіба їжак,
Йому заклало, чи надуло,
Що мусив сперезатись весь
І так ходив та й мало слухав.
А решта ж знали, щось буде
Та між собою шепотілись,
Зайці все правили про піст,
Без нього ж «гріх у лісі жити»,
Білки їм вторили у слід,
Що «треба ближнього любити»
І всі шукали чому так,
Коли малий, то тихий й бідний,
А як вже виріс і піднявсь
Та загострив немалі зуби,
Тоді чекай від нього всяке
Або порве, або ж загубить
Податями твоє життя,
Вспівай лишень тоді рятуйся...
І навіть вже старий ведмідь
Від стану справ таких втомився,
Тож скликав якось лісний збір
Із тимчасовим перемир’ям
Для тих, що вчора ще могли
Малих додолу нахилити,
А між собою перегризтись
І розказати «то не ми».
Отже зібралися разом.
Для цього вибрали поляну
Де височіли три пеньки,
Вони трибуною були
І заміняли часом сцену.
Взяв першим слово, не баривсь,
Авторитетний в всьому лісі,
Неперевершений ведмідь.
Уже старий, та повний міці,
Почав з такого він своє:
«Допоки мій лісний народе?
Допоки вишкрібків терпіти?
Учора ще були голодні,
Сьогодні ж, правди ніде діти,
Жирують й менших пригинають!
Страху не відають й не знають,
Як в милосерді пожаліти!
Беззахисних й завжди нужденних
Гризуть в своїм немилосерді
І ненаситності своїй!
Вбивають з жадності і просто,
Щоб зверхність свою показати,
Закон забувши і порядок
Порушивши лісного братства!
Вовки безумні й хитрі лиси
Так знахабніли, що бурлить
У жилах кров моїх сьогодні!
І в серці ненависть кипить
До виродків забувших совість
Та правди прагне справедливість,
Не можна нам так дальше жить.
!..», -
Притих на мить, обвів всіх взором,
А потім крик, зірвавши ліс
Й птахів піднявши полохливих,
Таке до зляканих доніс:
«Судити всіх, вина на кому!!!
Усіх, хто в крові завинив
І в жадності життя згубив,
У ненаситності потонув
Та в невблаганності убив!..
Судити тих і всіх казнити!!!
Наш вирок їм буде страшним,
Суровим й дійсно справедливим,
Комусь знайдеться в ньому смерть,
Когось чекає не погибель,
А вигнання за межі лісу...
І щоб назавжди, щоб довічно,
З прокляттям роду й забуттям!
Когось помилуєм й залишим,
Якщо не сотворив він зла,
А був в невіданні причетний.
Такі, нехай невмисний гріх
Лісному братству відпрацюють
Й живуть у користі своїй.
Судити всіх, вина на кому!!!», -
Сказавши це, собі затих.
І тільки було добре видно,
Як серце рветься із грудей
І погляд злобою палає
На ворогів лісного краю,
До пожирателів дітей.
Піднявши лапу він промовив,
Оглянувши своїх синів
Й подаючи потрібний знак:
«Усіх у клітку під арешт!
Вовків, лисиць і чупакабру,
Куниць та ласиць. Всіх туди!
Щоб дочекалися вердикту
Й заслухали за що винить,
Їх справедливо лісне братство,
І що чекає дальше їх...»
Й загомонів довкола ліс,
У звинуваченнях для тих,
Що вчора ще страху не знали,
Сьогодні ж блеючи благали
Помилування у дрібних
Та в боягузтві не хоробрих.
А ті з ведмедем не боялись,
Казати правду не стидались,
Вже гонорові і речисті
Віщали всім відверті мислі.
В думках не знаючи страху,
Не боючись уже нічого,
Лупили в очі, а не в брови,
Вбивали цвяхи у брехню.
Зривали блуду «щирі маски»
І все це було без жалю,
З презирством слабшого до старших,
У радості сказати все,
Про що мовчав й чого лякався,
Тепер ж у прагненнях зазнався
Й забув що він таки ніхто,
Що його підленьке нутро
Завжди ховається у мушлю,
Не хоче бідний, але мусить,
Не відповість то промовчить.
Та бач з ведмедем все інакше,
Він допоможе й захистить...
Пройшов суд швидко без заминки,
Всі звинувачені й їх вчинки
Були розібрані детально.
На гору підняті всі тайни
І кожному був свій вердикт:
Вовків до смерті засудили,
Лисицям вигнанство вчинили,
А решті дали різний строк,
Щоб виправлялися потроху
Й трудились з користю для всіх.
Так порішили й розійшлися…
Ведмідь же на пеньку сидів
І прислухався до бурління,
В пустім від ранку животі.
Згадавши судові події,
Підвівся гордо і побрів,
У пошуках чогось смачного,
Чогось доволі їстівного.
Тут до переліку пожив
Потрапила мала косуля,
Вона так радісно вильнула
Маленьким хвостиком своїм,
Так притулилася до лапи
Старого дідуся ведмедя.
Аж, хрусть!.. І сталася не жадність,
Відбулась лиш проста потреба.
Закінчивши стрімкий обід,
Згадавши судові події,
Ведмідь зригнув косулі мрії,
Підвівся гордо і побрів,
Плануючи вже новий захід,
Готуючи вітальний спіч,
На день народження у зайця...
Що було потім не скажу.
Все сталось так, як мало статись,
А хто захоче розібратись,
То аналогії знайдіть
Там, де зі змінами прийшло
Нове щось, та не зовсім краще,
Якщо ви знаєте про це,
Якщо вам хочеться дізнатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
Упало небо в озера блакить,
Розтаяли в нім білосніжні хмари,
І навіть птаха по воді летить,
І сонцю місця як на диво мало
Немає зорей, зорі у воді,
І місяць десь у озері блукає,
І мрії ходять на моїм човні,
Що змайстрував нерівними рядками
Дивлюсь у гладь і бачу спокій там,
Це спокій вічності розкинутого неба,
Відбиток дійсності, що подарує нам
Хвилинку ніжності, коли так цього треба
Нестримність хвиль, їх мерехтливий біг,
Із шепотінням кимось складеного віршу,
Про впавше небо в озера блакить,
Та хмари в нім прозоро-білосніжні
Все це для тебе, все це лиш тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
Усміхнися брате, не журись
Подивись як гарно все довкола,
Глянь на ріки наші і на гори,
На степи безкраї й на ліси,
Все це зараз зеленню буяє,
Все цвіте від краю і до краю,
А озера наші, а моря…
Де ще є скажи така земля?
Щоб так легко дихалося нам,
Де віднайдеш спокій, в гущі трав?
Від землі, де наберешся сили?
Тільки брате лиш у краю милім,
В тім краю де народила матір,
Де ходити вчився і кохати,
Там де твоя юність й твої друзі,
Де потрібен в радості і в тузі,
Де поховані твої й мої діди,
І дітей протопчені сліди.
Тільки тут лежить наше коріння,
В рідній серцю, славній Україні.
А тим часом брате не журись,
Подивись як гарно все довкола,
Глянь на ріки наші і на гори,
На степи безкраї. Й усміхнись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Настане час, я знаю він прийде,
Спаде з очей Петрових заволока,
Згадає він про доблесть і про честь,
Це буде наша перша перемога
В ту мить він поміняє «мирний план»,
На план відродження й відновлення кордонів,
І гордий дух українських синів,
Нарешті звільниться з умовностей полону
І вже непросто крашена броня,
А «Ятагана» міць із силою «Оплоту»,
Ввірветься як нестримний ураган,
У стан ненависний і так давно ворожий
І усміхнеться доброволець тій нагоді,
Що змучилась душа його чекати,
І віділлються материнські сльози,
Й застигне погляд ворога із жахом
Настане час, я знаю він настане,
Возвиситисься у славі Україна,
І зрозуміє батько й бідна матір,
Що недаремно гинули сини їх
Що вдячність й біль, тепер у кожнім серці
При згадці про загиблого героя.
А я прошу у Бога лиш одне :
«Спади з очей Петрових заволока»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2015
Спустилось «сонечко» на синове плече,
Він засміявся й показав матусі,
А потім обережно й ніжно взяв,
Корівку Божу у маленькі руки,
Розвів долоні, щось прошепотів,
Відкрив їх і подув зовсім легенько,
У червоненьку з цяточками спинку,
І полетіла та, й так високо знялась,
Що в захваті не стримав хлопчик криків,
Матуся ж усміхнулась й обняла,
Вдивляючись у чисті оченята,
Шукала відповідь про те що загадав,
А той радів і голосно сміявся…
Він знав, що буде так як забажав
І дивувався баченому щиро…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Важлива тільки сила джерела,
Щоб утворити життєдайний витік,
А він знайде вже той єдиний шлях,
Своє русло поміж ґрунтів і скал
Та донесе до вибраного гирла,
Й добавить моці іншому потоку,
Що першим вибрав падати у море
І першим переміг у собі страх,
І створять ріки щось уже нестримне,
Потугу незбориму ще ніким
І увіллються в води волелюбні,
Й розрушать надокучливі вали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Прекрасна та лукава сеньйорита,
Махнувши віялом покликала мене,
В очах її так виразно виднілось
Прохання щастя, що ніяк не йде
Хоча б на мить, хоча би тільки нині
Знайти кохання й залишити слід,
У спогадах так жданої години,
Що нам потрібна в океані бід
І я побачив в ній своє питання,
І зрозумів, що дальше вже буде
Та відвернувся стримавши бажання,
Й прохання щастя, що ніяк не йде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
Поснідавши ранковим перекуром,
Запивши кавою, я зустрічаю день,
Вже неважливо, що там вчора було
І нецікаво, що іще буде
Мій план сьогодні, зважена самотність
І змін назавтра, в ньому не знайти,
Життя просте, якщо немає знову,
Цих протиріч, претензій, суєти
Жити достойно, не звиватись вужем,
Не падати у власних же очах,
Якщо для цього, навіть треба буде
Іти самому весь наступний шлях
Такий мій план і це напевно сумно,
Та вибір іншого ніяк мені не йде.
Поснідавши ранковим перекуром,
Запивши кавою, я зустрічаю день…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
Перегортаючи сторінку,
Не залишай на ній сліди,
Не перечитуй те що будо,
Іди вперед, але не рви
Написаного не тобою,
Знай, ти пішак і тільки доля
Веде невпинно крізь рядки,
Що написали вже за тебе.
Тобі ж лишається одне,
Це бути чистим, добрим, чемним
Й гортати сторінки життя,
Шукати те, чого нема
Та посміхатися від болю....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Далеко, десь за океаном,
У ще непізнанім краю,
Серед небачених суцвіть
І трав на дивовижу буйних,
Стоїть самотньо і велично,
Розкинувши могутнє гілля,
Казкове дерево «Мріяна»,
На ньому ж рясно червоніють,
Плодів налитих дивні форми,
Такі спокусливі на вигляд
Й на смак приємно соковиті,
А ще, це тільки по секрету,
Вони єдині володіють
Магічним даром воскрешати
Та втілювати давні мрії.
Знайти це дерево нелегко,
Не всім відкриється дорога,
Вона захована у снах,
І розпізнається у зорях,
Що залишаючи свій хвіст,
Летять і падають додолу,
Туди де серед буйних трав,
Чекає вибраних «Мріяна»
Лиш треба розпізнати шлях
Та вірити, що саме там
Відбудуться твої бажання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Привичні до справи повчати чужих,
В підказках постійних «як добре би було»,
Вони сновигають в питаннях простих,
Виводячи формули свої заумні,
Про те, як зробити із мухи слона,
Як вірш правильніше писати у риму
І навіть, у текстах міняють слова
Із приписом «справити», бо не оцінять.
Редактори напрямку наших думок,
Володарі слова і цензори стилю,
Що винайшли право судити усіх
І вміння з пустого в порожнє налити...
Привичні до справи повчати чужих,
В своїх настановах «як правильно жити»...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Синочку мій, давно тебе не бачив.
Як ти без мене? Часом не забув?
А я скучаю, знаєш так скучаю,
Дивлюсь на фото й зовсім не збагну,
Як сталось так, що ми уже не разом,
І підбирається задушливий комок,
І збоку біль, і дихати не можу,
Й у мить ту кровоточить в моїх грудях
Щось, що завжди належало тобі,
Мій ангеле із риженьким волоссям,
Мій вогник в недолугому житті,
Для тебе тільки серце моє б’ється,
Без тебе ж замовкає і болить,
І хочеться нестримно прокричати,
Щоб світ здригнувся,
Щоб почув вгорі
І допоміг, я так того бажаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Випускаючи кільця диму,
В кабінеті сьогодні пустому,
Роздивляюся його стіни
І шукаю невідомо що,
Аж на очі попався годинник,
Зупинилися стрілки у ньому,
Час завмер потребуючи зміни
Й як ніколи раніше гостро
Розумію, що відлік пішов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
Укотре серцем розумію,
Що все не так як би могло,
Дні пролітають, роки тліють,
А я з тобою якось повз,
Без почуттів та мимо нього,
Того, що нас тоді звело,
Та ніби ще недавно було,
А може просто нам здалось,
Може колись ми захворіли,
І ще й подумати не вспіли,
Як влізли під один хомут,
Що переплутали з коханням
І зараз все не так як було,
Питання в тому, чи могло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
Гей ви там, що залізли на гору
По смертях, по обіцянках ліпшого,
Не набралися видно ще сорому?
Не відчули народного гніву?
Не знайшли ще страху у собі?
Та не бачити самого гіршого?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Там де димляться сиві гори,
Де чується трембіти звук,
Де бистрі і прозорі ріки
Несуть по кручах свої води,
Там українця серце мліє,
Від плачу струн дзвінких цимбал
І скрипки дивного звучання,
Що то тужливо-ніжно плаче,
А то зірветься і несе
Тебе з думками за край неба.
І вільно так і вже й не треба
Ховати радість. І в очах
Збираються щасливі сльози,
І вічність падає до ніг
Допоки чуєш її голос,
Допоки є у тобі він,
Допоки ще димляться гори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Сьогодні, у гарний і сонячний день,
Коли все цвіте і буяє,
Коли чути співи пташиних пісень,
І тішать так зеленню трави
Сьогодні, у мене дощі і гроза,
А шквали думки розривають,
Стривожені бурею серце й душа,
І краю негоді не має
І грому розкати в моїй голові,
І спалахи блискавки й гради,
Поломане щастя лишив буревій,
Розрушив майбутнє торнадо
Сьогодні, у гарний і сонячний день,
Коли все цвіте і буяє,
Без тебе лишилося моє життя
І в ньому кохання не має
Лиш грому розкати у голові,
Лиш в грудях зкровавлені рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Не зберігайте битої посуди,
Не клейте чашки і не пийте з них,
Що розлетілось більше вже не буде,
Що дало тріщину на краще замінить
І не шкодуйте за старим ніколи,
Не варто плакати над крахом почуттів,
Нічого нового не принесе з собою
Терпіння і наведення мостів
Втрачати час і дмухати на воду,
Коли довкола тільки суєта,
Коли не дивляться вже ваші очі в очі,
Й кипить нутро і змучена душа
Не тратьте сили, Бог усе розсудить,
Простіше друзями навіки розійтись,
Не зберігайте битої посуди,
Не клейте чашки і не пийте з них…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Вони десь там, у спалахах війни,
Вони в дощах і сніжних буревіях,
Не здолані, не зломлені сини,
Стражденної моєї України
У їхніх грудях світиться вогонь,
Такий буває тільки у героїв,
Що не знаходять іншого собі,
Як мужній захист рідного народу
В очах у них непереможний дух,
Іскра, що подарована їм Богом.
Й сердець гарячих, ще нестримний стук,
Як бій набату до свободи зову
І ми в молитвах згадуєм про них,
Що там в дощах і в сніжних буревіях,
Не здоланих, не зломлених синів,
Стражденної понині України
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579957
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2015
Переповивши нахилилась
Вдивившись в очі малюка,
Що так нагадували батька.
Нестримна зрадлива сльоза,
Укотре за останні ночі
Скотилась по її щоці,
Лишивши слід переживань
Й не відступаючого болю.
І думка вкотре пронеслась:
«О мій коханий, що з тобою?
В яких окопах мерзнеш ти?
Чи вже готуєшся до бою?
Чи може десь лежиш собі
Весь зранений, у чистім полі
І помираєш в самоті?
А я не в змозі помогти,
До серця свого пригорнути.
О соколе коханий мій…», -
І молиться в своєму смутку
До Бога і до всіх святих
Та просить щиро, захистити,
Від куль і смерті вберегти,
Ніким не знаного героя,
Її єдиного у світі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015
Здіймаються душі загиблих героїв
І тихо ридають, у своїй печалі,
Не в змозі здолати зухвале нахабство,
Не в силі збороти невігластво влади,
Що вперто нічого-нічого не бачить
І креслить, не знаючи честі і стиду,
Зданих позицій приречені мапи,
Печальні та зраджені, вічно сумні,
У спогадах митті останнього бою,
Здіймаються душі загиблих героїв
Й вдивляються в очі твої і мої…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579909
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2015