| Сторінки (8/775): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Цей запах... Як його забути?
Як призвичаїтись мені,
Без тебе стільки часу бути?
Торкаюсь ніжно уві сні...
Шукаю губи... Щось шепочу...
Вдихаю жадно аромат,
Занурившись, в твоє волосся
І... Просипаюсь невпопад...
З собою сам... Обнявши постіль...
Цей запах... Як його знайти?
Тебе немає... Одинокість,
Бліда й сумна зі мною спить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
І ніч... І дощ... І темно так... Й так сумно...
І вітер б'є, у відчаї, в вікно...
І розтривожені, все не змовкають думи...
І серце плаче, мучиться... І сон
Не йде... Я кличу, зву... З надією чекаю...
Даремно... Не сьогодні спокій мій,
Крізь тьму негоди, якось завітає,
Ні, не сьогодні, схороню цей біль...
І ніч... І дощ... І темно так... Й так сумно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2018
Візьми... Візьми мене, в полон
Своїх очей... О, моя згубо!
Й не відпускай.... Та не боронь
Лишатись в чарах твоїх... Люба!
Візьми... І міцно так, тримай,
У тій неволі щастя квітне...
Даруй цілунки і кохай,
Кохай нестямно, щоби зміг я
Віддати все своє тепло,
Весь жар палаючого серця
Тому чуттю, що все ж звело
Палац любові й озоветься,
Крізь череду майбутніх літ,
Що з нами, знаю, завжди буде...
Візьми ж... Візьми мене, в полон
Своїх очей... О, моя згубо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2018
І хай там що, я все ж люблю життя,
Його дихання, незбагненність світу,
А ще коли всміхається зоря
І ранок шепче пісенькою вітру
Яке б воно не було, все ж люблю
І в сподіваннях все-таки надіюсь,
Що стоячи укотре на краю,
Не упаду і втримавшись, не зірвусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2018
Лиш не сумуй....
Все, як зáвжди, минеться...
Витри сльозу і не плач,
Стукіт відчуй -
Це у грудях б'є серце,
Прошу, його вже не край,
Не забирай тихим жалем надію,
Смутком не множ ту печаль,
Знай, що для тебе таки я зумію
Сонцем осяяти даль
Мрій твоїх...
Мила! Кохана дружино!
Лиш не сумуй... І не плач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018
Ні, я не мрія...
Я любов і біль...
Я тихий шепіт...
Грім, перед грозою...
Ласкавий вітер...
Шторм і буревій...
Та ким б не був,
У свому серці ношу,
Одне єдине,
Що належить їй...
Ні, я не мрія...
Стати ж нею хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018
Якби то птахом легкокрилим,
Чи вільним вітром мчати міг,
Летів б до тебе моя мила,
Щоби торкнутись уст твоїх,
Щоб пригорнути і в обіймах
Нашепотіти про любов,
Яку, я знаю, ти в це віриш,
Зберіг у собі й знов і знов
Віддати з серцем своїм хочу,
Цей дар тобі лиш, тож прийми
Його, крізь сни цієї ночі,
Крізь мрії, з ніжністю візьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018
Коли ночі зірковий килим,
Мерехтливо укриє все небо,
Коли лишусь з собою один
Й зрозумію, що знову без тебе,
Привідкривши віконце в твій сон,
Моя мила, жадана відрада,
Ніжно-ніжно візьму у полон,
Заспівавши свою серенаду,
Пісню серця єдину свого,
Пісню щиру, палкого кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Вдивлятись разом в небосхил,
У пломеніючий ледь обрій,
Коли в утомі, вже без сил,
Шука спочинку миле сонце
Вдивлятись й бачити як йде...
Щось шепотіти тихо, ніжно,
Останній промінь, що паде
Ховати, у своїх обіймах
І усміхатись просто так,
Горнутись й ні про що мовчати,
Ловити погляд і в очах,
Одну закоханість читати
Та чути серцем, серця бій,
Вдихати подихом, твій подих,
Ловити з жадністю: "Ти мій!",
Відлунням вторити: "Ти моя!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
Десь за горизонтом заховалось сонце,
Ледь-ледь багряніє вкотре небосхил,
Вже й останній промінь глянув, у віконце,
Вечір позіхнувши, ніченьку впустив
Потемніло небо й засвітились зорі,
Місяць, наче човник, пливає собі,
Дивиться крізь шибку, мій маленький хлопчик,
Вибирає зірку й вказує мені:
"Ось, дивися тату! Бачиш, там у небі,
Цяточка яскрава, ніби мерехтить!
Знаєш, це напевно чарівна планета,
Її сяйво, часом входить, в мої сни..."
Усміхнусь до сина, обійняв й промовив:
"Милий мій горобчик, спати вже пора,
Ти лягай тихенько, накривайся добре,
Слухай чемно казку, очі ж закривай..." -
"Отже, десь далеко, в тридев'ятім царстві,
Жив руденький хлопчик, майже золотий,
Були в нього батько, дві сестрички й матір,
Звався ж він Андрійком... Грався... Не тужив...
Якось, той надумав рушити в мандрівку,
Взяв з собою "Джуді" - песика свого,
Хом'яка ще - "Хомку" і маленьку кішку,
Так й помандрували, нишком, всі гуртом
Йшли крізь ліс і поле, піднімались в гори,
Пропливали ріки, бачили мости,
Трохи притомившись, спочивали довго,
А набравшись сили, знову разом йшли..."
Розповідка моя обірвалась раптом,
Придивився добре, бачу вже й сопить -
"Спи ж ти, мій герою... Хай лиш тільки гарні,
Чарівні й хороші сняться тобі сни.." -
Шепотів тихенько і поцьомав в лобик,
Глянув на ту зірку й усміхнувсь собі,
А по небу місяць, пливав наче човник
Та світились зорі, зорі золоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2018
Почитаєш, почуєш, подивишся
І таке враз, на думку прийде,
Що прозрівши раптово, замислишся:
"Поміж правд їх, все ж істина, де?"
Всяк проживши, набув свого розуму,
В подобаннях твердий, як граніт...
Вбережи від таких, прошу Боже мій!
Не дозволь зруйнувати їм світ!
Хтось пищить: "Ми не хочемо рівності!
Люди різні! І бідність буде!"
Є такі, що звернувшись до гідності,
Теревенять: "Не скигліть уже!
Скільки ж можна пиняти на владу?
Маєш шанс, тож бери вибирай!"
І ніхто з них, чомусь не згадає,
Що "гешефт" розриває наш край
Що в коморах тутешньої влади,
В закапелках верховних постів,
Зріють нові, та бувші вже плани,
"Розділяй й владарюй" - сутність їх
А довкола парад словоблуддя,
В галасливості "свіжих" ідей,
Та в судах засідають ті ж судді
І казну ділить той ж фарисей
І нехай там, хоч що, я спитаю:
"Звідки? Звідки, чекати нам змін?
Коли влада - проект олігархів,
Коли знову, усе як тоді
Марафетять "реформами" плісняву,
Запаковують в "лозунги" гниль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2018
Це не небо, в грозах плаче
Не ридають хмари слізно,
Це твоя й моя козаче
Умивається країна
Омиває давні рани,
Позбавляється від бруду,
Що вельможнії поганці,
Без страху пред Божим судом
У неправеднім завзятті,
Та жадобі нечестивій,
Осквернивши землю й храми,
Рознесли поганським слідом
Розтоптавши цвіт надії,
Позабувши обіцянки,
У дітей украли мрії,
В їх ж батьків відняли щастя
Ні, не небо, в грозах плаче
Й не ридають хмари слізно,
Це твоя й моя козаче,
Умивається країна...
Досі славна, нездоланна,
Наша матір Україна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795585
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2018
Ой, не плач чарівна скрипко,
Не терзай, не муч так
Мою душу... Як же ж мило...
Як же ж... Як же ж сумно
Ой, не край риданням серце,
Не рви жалем струни,
Не вривайся болем, в небо,
Не кохайся з смутком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2018
Мої емоції... І вечір цей... І ніч...
І рвані струни, болю й ностальгії,
Якось, мов ниті, враз переплелись,
І захопили, наче, в павутину,
Таке беззахисне, в зневірі своїй, серце,
Що б'ється стомлено та зранене кровить,
Чекаючи, коли ж... Коли озветься
Надією до нього, врешті, небо...
Воно ж далеке, холодно мовчить,
У мерехтінні тихих-тихих зорей
Мої емоції... І вечір цей... І ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2018
Бриніла спокоєм ця ніч
І повний місяць не ховався,
З зірками, щось там, гомонів,
Ходив по небу, залицявся
Вже любо спали дітлахи,
Дрімали дідусі й бабусі,
Ледь шепотілися батьки,
Поміж зітхань та поцілунків
Погасли вогники в хатах,
Село завмерло, все затихло,
Лиш час від часу, десь здаля,
Собачий гавкіт доносився
Та чулась пісня цвіркуна
Й поодинокий щебіт пташки,
Все спочивало і у снах,
В картинки мрій своїх вдивлялось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2018
У нашій грі під назвою "Життя",
На дошці почуттів, думок, емоцій,
Ти ферзь, а значить, у твоїх правах
Нема обмежень, тільки ж зважуй кроки
Ти королева краю моїх мрій,
Властителька бажань, княгиня долі,
Щоб зберегти тебе, здається зміг б,
Пожертвувати самим найдорожчим
І в неосяжності незвіданих границь
Кохання мого, правиш ти всевладно,
Царюй ж в нім вічно й Бог тебе храни,
У нашій грі, що має дивну назву...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2018
Ця літня ніч украла в мене спокій,
Шепоче мов крізь тишу, що дзвенить,
Неначе манить... Манить, ніби просить:
"Візьми його... Прошу тебе візьми,
Не відвертайся... Не зітхай й не крайся,
Дивись на зорі, там побачиш слід
Свого кохання... Ти лиш постарайся,
Відчути серцем те, що якось зміг,
Торкнись світіння вічної любові,
Прийми у душу щиру й молоду,
Палке зізнання... Небо з нею просить,
Почуй ж його... Прошу тебе, почуй..." -
Шепоче ніч мені,
Краде укотре спокій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018
Якби ж мені Боже два сильних крила,
Тобою даровані були...
Натхнення і мрію, якби мені дав,
Щоб з вірою, в себе та чудо,
Вірвався у вись, у небесну блакить
Й кружляв поміж хмар понад світом,
Якби... Зміг напевно б, я знаю, тоді
І словом, і духом злетіти!
Якби ж мені Боже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2018
Місяцю! Друже! Ти ходиш по небу,
Бачиш під зорями світ...
Як би мені попросити у тебе,
Стежку до милої снів?
Я б перебігся по сяйва доріжці,
Кроком летюче-легким,
А віднайшовши її, дуже ніжно,
Світло чуттів пропустив б
В марево ночі, даруючи щастя,
Прошепотів б про любов,
Квіти чарівні, зміг би покласти,
В вазу кохання свого...
Місяцю! Друже! Ти ходиш по небу,
Бачиш під зорями світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018
Закриваючи очі свої,
Бачу твої, красиві, глибокі
І тону в них... У їх синєві...
І втрачаю, укотре вже, спокій,
Й чую шепіт, таких теплих уст,
Їх дихання у себе вбираю
І думками неначе молюсь:
"Мила... Де ти? Озвися... Благаю..."
Та шукаючи в ночі обійм,
Притулитись до тебе, так хочу!
Ти ж явися... Явися мені!
Я закрию, чекаючи, очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018
Вона вдивлялася у обрій...
Далекий захід ще палав,
Багрянцем стомленого сонця,
В ту мить чудесний небокрай,
Причарував її й примусив
Укотре здатися, в полон
Своїх думок... А серце мучить...
А серце плаче знов і знов...
І крики чайки наче ранять,
І вітер дме та не щадить...
"Візьміть же хвилі, всі бажання...
Візьміть, бо так мене болить,
Що і терпіти вже несила..." -
Прошепотіла й завела
Таку тужливу, довгу пісню,
Про свій далекий рідний край...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018
О, весно моя - чарівнá пора!
Колиско мрій і джерело натхнення!
Предвіснице, вже справжнього тепла,
Тобі одній, від всього мого серця,
Велика вдячність та рядки зізнань,
В палкій любові і захопленні тобою,
Лиш ти одна з-під криги возвела,
Палац цвітіння, розтопивши вкотре,
Холодні мури довгої зими,
Подарувавши радість і надію...
Хіба ж забути? Як дзюрчать струмки,
Як перші трави ніжно зеленіють
Та квітне пролісок і тягнеться у вись,
Всміхається промінням миле сонце...
А щебетання невгамовних птиць,
Що повернулися із вирію додому?
Невже забудемо пробудження садів,
Бурління рік, в нестримності потоків,
Духмяність цвіту, перші спроби бджіл,
Хруща гудіння, солов'їні ноти?
Я не забуду..! Й з вдячністю тобі,
Ввійду вже завтра, в володіння літа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2018
Де ти літаєш, горлице моя?
В яких світах, сердешна загубилась?
Чи зрозумієш, що скажу у снах?
Чи притомилась, натрудивши крила
І у спочинку, сил вже не знайдеш?
У забутті, кохання слів не вчуєш?
Дивись на зірку нашу, як зійде,
Я теж туди до тебе помандрую,
У коси твої з мрій вплету вінок
Та подарую з почуттів намисто,
В нім ніжністю прикраситься добро,
Оздобившись любов'ю, щоб навічно
Лишитись у закоханих серцях,
Наперекір всім бідам і розлукам...
Де ти літаєш, горлице моя?
Чому кохання слів моїх не чуєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018
Визираючи з-за стін своєї мушлі,
З здивуванням дивлюся на світ,
Скільки ж в нім, признатися я мушу,
Дивовиж, поміж нещасть і бід
Скільки радості, коли буянням квітне,
Ароматів, в запахах земних,
А яка красот його палітра,
В різнобарв'ї, губишся у них
Птах летить, у захваті чаруюсь,
А виводить трелі, вже й не сплю,
Сонце тішить, радісно милуюсь,
Дощик лиє, крапельки ловлю
Й розумію - світ таки прекрасний,
І закохуюсь, у неба ніжну синь,
У дитячий сміх та очі мами,
Серед цвіту юної весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2018
Ось і минає день пройдешній,
Ховає сонце небокрай
І золотистий, тихий вечір,
Готує ночі коровай,
Все втихомирюється наче,
Усе готується до сну,
Десь соловейко ніжно плаче,
Заводить пісеньку цвіркун,
Дзюрчить струмок і б'ється
Хвиля, об берег сивого Дніпра,
Все так спокійно, гарно, мило,
В степу ледь вітер завива
Й про щось шепочуться Карпати,
Димляться гори, стогне ліс,
Вівчар збира свої отари,
Господар з поля тягне віз,
Все потребує вже спочинку...
Прощай...
Прощай, пройдешній день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2018
Не журися, люба Україно...
Не гнітись... Я знаю, час прийде!
І на місці впавшої руїни,
Дивосадом, знову розцвітеш!
Не картайся, мила моя нене...
У толоці нових поколінь,
Ще знайдуться паростки уперті,
Щоб піднятись з прапором твоїм!
Не тривожся, дорога Вітчизно...
Все не буде вишкребкам добро,
Хай не правлять за тобою тризну,
Їхнє щастя, своє відбуло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793724
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2018
Я прийду до тебе, на зорі...
Залечу, в віконце теплим вітром,
Добрим спогадом залишуся, у сні,
Ляжу променем і ніжно обігрію
Прошепочу, на світанні казку,
Усміхнуся сонечком ласкаво,
Подихом твоїм, на мить, я стану,
Мила моя дівчинко... Кохана...
Піснею дзвінкого солов'я,
Донесуся, в вранішній порі,
Щоб не сталось, завжди... Завжди знай,
Я прийду до тебе, на зорі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2018
Так тихо-тихо... Шепче ніч
Про тебе щось й далекі зорі
Світінням вказують мені
Стежину ту, що допоможе
Прийти несміло якось в сон...
В твій сон казковий, моя мила!
Я увізьму тебе в полон
Свого кохання, його сила
Підніме нас над забуттям
Такої підлої розлуки
І обійму, і весь свій жар
Віддам, у ніжності цілунків
Залишусь в мариві всю ніч,
Допоки сонце не розбудить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018
"Якщо неправедні розростаються, як бур’ян, і цвітуть всі злочинці, то лише для того, щоб бути знищеними назавжди" (псалом 92.7)
Гриміли хмурі небеса
І сонцю місця було мало,
Здавалось непроглядна тьма
Закриє своїм покривалом
Усе довкола... Тихий жах
Влітав із громом в кожну хату,
Земля стогнала та тряслась,
Світ збожеволів і неначе
Чекав свого уже кінця,
Тремтів від страху знати кару,
Немов застиг час і серця
Завмерли каменем... І стало
Повсюди темно й стихло все...
Бринів, у тиші тій, початок
Чогось нестерпного... І враз!
У блискавицях з ревом впало,
На землю небо... І зійшли
Полки архангелів небесних
І вже не чули молитви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2018
Стукіт ходу секундної стрілки...
Півень пісню заводить свою...
У вікно, що злегка привідкрите,
Ранок свіжістю ніжно дихнув
Я ж лежу, усміхаюсь й милуюсь
Щебетанню дзвінких горобців
Та чорнявих із білим подружок,
Що гніздяться у стайні батьків...
Так спокійно, так радісно й просто,
Безтурботно якóсь на душі...
Ловлю промінь, в відкриту долоню,
Тішусь сонечку, пишу вірші...
Стукіт ходу секундної стрілки,
Півень пісню заводить свою,
У вікно, що злегка привідкрите,
Мій світанок, таки зазирнув...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2018
Стомилась... Тільки прилягла...
Весь день на кухні, у турботах,
Щоб на святкових, на столах,
Було усе, що їм досхочу...
Їм - милим внукам і синам,
Гостям, невісткам, чоловіку,
Крутилась... Змучилась... Лягла,
Закривши солодко повіки
Й попала в казку... Ні, не сон,
В таку чарівну, дивну казку,
Там щастя сяяло добром,
Повсюди квітла цвітом радість
І лився наче звідусіль
Дитячий сміх, дзвінкий і щирий,
Було спокійно так душі,
Так серце солодко томилось,
Що покотилася сльоза
І стало легко, як ніколи...
Аж раптом звідкись іздаля
Почувся їй призивом голос
І знову, знову повторивсь...
Це голосив триклятий півень,
Навіщо стомлену збудив,
Розбив, таку чарівну мрію?
Проснулась... Радісна... В сльозах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2018
Наче радісний горобчик,
Мій синочок, любий хлопчик,
Зацвірінькав, тільки встав...
Усміхався й щебетав,
Щось швиденько беззупину,
Про мандрівку, в нову днину,
Планував як все буде,
З ким гулятиме і де...
Мило мружився світанку,
Заглядав за білу хмарку,,
Чи не буде де дощу?
Бо ж не йметься молодцю
Весело прожити день
Та наспівувать пісень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Б'є хвилею море об берег
І вітер усе не змовкає,
Сумує за рідними серце
Та спокою довго не знає,
Шукає за обрієм долю,
Чекає укотре на щастя,
Балтійські суровії води,
Сльозам не дають долу впасти,
Крадуть й забирають з піною,
Холодні, байдужі до того,
Що плаче і стогне від болю,
В далекому краї, чужому,
Зболіле, надірване серце
Дружини, дочки, материнське
Серденько твоє українко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Де ти, моя ясноока?
Де? Розкажи мені, де ти?
З вітром, із променем сонця,
Вісточку дай мому серцю...
Крилами білої чайки,
Дощиком з тої хмарини,
Мила, прошу озовися!
Де ж ти кохання єдине?
Чом пригорнути не можу
Й ніжно торкнутись устами?
Боже! Прошу тебе Боже!
Нас розлучай, у останнє!
Дівчинко моя, Людмилко!
Де? Розкажи мені, де ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2018
З просоння увійти у світ чудесний
Зачарувавшись звуків стоголоссям,
Відчути вітру тихий-тихий шепіт
Й хмеліти від п'янкої насолоди
Вдихати свіжість, відчувати щастя,
Всміхатись сонцю, бачити весну
І розуміти - світ таки прекрасний,
Нестримавшись, у захваті: "Люблю!
Люблю!" - нести яскравому світанку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2018
Заплющивши стомлені очі,
П'ю спокою свого нектар
Й сп'янівши від подиху ночі,
Смакую ілюзій дурман
І слухаю дріб барабанний,
У хаосі крапель дощу,
Із свіжістю вітру вдихаю,
Весни запізнілу грозу
Чекаю, що новий вже спалах,
Розкатистим громом війде,
В небеснім звучанні органу,
Зворушивши вкотре мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2018
Крилом б'є в небі нічна птиця,
Далекі зорі знову сяють,
А їй укотре вже не спиться,
Про щось шепоче й вишиває
Чекає милого синочка,
Все згадує, як він вдивлявся,
Завжди усміхнений, у очі,
Як із мандрівок повертався
Сумує глянувши на фото,
Серденько мліє, не змовкає,
Усе шепоче: "Скоро... Скоро...
Він увійде... Я дочекаюсь..."
І шиє... Шиє... Вишиває...
Нитками стелить йому долю,
Щоб повернувшись з того краю,
Носив, із радістю, здоровий
Сльозами змочену сорочку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
Так тихо-тихо, що бринить,
Здається, таїнством мовчання,
У загадковості своїй,
Серед чарівності сіяння
І мерехтливості зірок,
Все заворожуюче небо...
О, ця чудова майська ніч!
Хіба ж для щастя більше треба?
Невже, ще десь, отак би зміг
Кохатись, в шелесті садів
Та відчувати дивний трепет,
В весни розквітлої звучанні?
Де ніжні трелі солов'їв,
Де вітру шепіт,
Де цвіркун нічні заводить серенади
Й бурчить про щось вусатий хрущ
Над головою між гілками,
Під білим місяцем і цвітом...
Так тихо-тихо... Ніч бринить...
Це спочиває Україна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2018
Він не спав, слухав птаха розмову,
Де цвірінькання, каркання, щебіт,
Не змовкали... Все знову і знову,
Галасливо звучали концерти
Не дрімав... Мудрував, що робити,
Зрешту встав й підійшовши до схову,
Щось знайшов там і наче молитву,
Повторив, ще заучене вчора
І нарешті ледь скрипнули двері...
Привідкривши зайшов до матусі,
Вона ж солодко ніби дрімала,
Та здалося лукаво всміхнулась
"Мамцю, спиш?" - запитався Андрійко,
Обережно торкнувшись рукою,
Він хотів розказати їй стільки,
"Мамцю... Мамо..!" - зірвалося вкотре
Усміхнулась, примружила очі:
"Що синочку?" - промовивши тихо,
Придивилась пильніше й ... О, Боже!
Чи здалося, чи може наснилось?
Цей букетик красивих ромашок,
Таких ніжних, у ручці малого...
Та слова: "Я люблю тебе мамо!
І вітаю..." - не стримались сльози...
Взяла квіти й обнявши синочка,
Шепотіла, що він самий ліпший,
Що у світі немає такого,
Не знайти, не побачити більше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018
У вдячності своїй, скажу тобі: "Спасибі...
Спасибі Господи, що нам даруєш день!
Що зустрічаємо його під спів пташиний...
Не серед вибухів і лячності смертей...
Спасибі Боже, за надію й захист!
За мирний ранок... Лиш прошу одне,
Убережи вкраїнського солдата!
Храни бійця, у милості лишень...
Нехай не гине гордість України!
Їм ще народжувать й виховувать дітей
І просинатись під пташині співи,
Не серед вибухів та лячності смертей..."
У вдячності своїй повтрюю: "Спасибі!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018
Відпочити... Набратися сил...
Віідійти від рутини... Втекти...
Подаривши собі небосхил,
Лиш стемніє, по зорях у сни
Перебратись й залишитись там...
Щоб пізнати незвідану радість,
Доторкнутись до милого щастя...
Та у чарах веселої казки,
Заховатись до самого ранку...
Й стрівши сонце, вдихнути весну...
Полюбити себе в новий день...
Все забувши, немов на льоту,
Увірватися в шумний вікенд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2018
О, моя нене! Матінко моя!
Моя країно! Дорога Вітчизно!
За що? За що, вони з тобою так?
Чому ненавидять? Навіщо правлять тризну?
Глузують іроди: "Мов, хто така вона?
Ні мови, ні людей, ні влади, ні кордонів...
Сама себе знайшла... Сама себе й зведе...
А ні, то ми завжди... Завжди їй допоможем..."
Чому? Скажи чому, ті виплодки твої
Згнітили серце всеотруйним зиском?
Чи бахурів не вчили як любить,
Таку стражденну й ніжну Батьківщину?
О, моя нене! Матінко моя!
Моя Вітчизно! Люба Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Вдивлятись зачаровано у ніч
І збившись з ліку, рахувати зорі
Та тішитись, що цятки золоті
Так мерехтять до тебе, наче мовлять
Про щось казкове й вічності своїй,
Несуть послання із світів далеких...
Вдивлятись, у полоні власних мрій,
Закохуючись в українське небо...
Чекаючи, діждатися світанку,
Вклонитись сонцю і своїй землі,
Вступити в трав барвисту вишиванку,
Змочивши ноги, бігти по росі
Й вдихати ранок, й відчувати щастя,
Торкатись цвіту, бачити весну,
В її мелодії із втіхою пізнати,
Настільки рідну, неземну красу,
Такої ніжної моєї України...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018
Це не сонце, сховавшись за обрій,
Пломеніє яскравим багрянцем,
Не вечірній, вже стомлений промінь
Горизонти пурпуром кровавить,
То лиш маки... Червонії маки...
Українців загинувших - пам'ять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2018
Краплинками в моє вікно
Вистукує вмитий світанок,
Десь сонце сховалося й дощ,
У ритмах сумних не змовкає
Та ось ніби раптом затих,
Крізь хмари пробилось проміння
І піснею злинуло ввись,
Пташиного співу творіння
А ранок, красивий такий,
Умитий і в радості щирий,
Всміхається сонцем мені,
Бажаючи щастя і миру
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2018
В твоїх очах чомусь таїться сум,
А за вікном розкинула ніч зорі,
Прошу прости... Прости мене, прошу...
Що розлюбити я тебе не в змозі
Пробач мені... Прошу тебе, пробач...
Моя вина, коханням нині цвітне,
Не крайся мила, лиш молю не плач...
Ще не зів'яли, в серці мому квіти
А у очах... В таких сумних очах,
Бринить сльозою, промайнувше літо
І осінь вже не гріє, у дощах
Та у любові не лишилось цвіту
В твоїх очах чомусь таїться сум,
А за вікном розкинула ніч зорі,
Прошу прости... Прости мене, прошу...
Що розлюбити я тебе не в змозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018
Ти візьми мене, в сни свої, люба...
Пропусти й помандруємо разом...
Я для тебе, там прихистком буду...
А захочеш, невидимим стану...
Увійду, у приховані мрії...
Піднімусь, на небачені гори...
Захистити від злого зумію...
Обмину всі напасті та горе...
Заведу тебе, в радісну казку...
Побудую розкішні палаци...
Ти царицею славною станеш...
Будеш правити, в власному царстві...
Ти візьми мене, в сни свої, люба...
Пропусти й помандруємо разом...
Я для тебе, там прихистком буду...
А захочеш, невидимим стану...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018
Філіжанка гарячої кави
Та світанок такий молодий...
І немає миліше забави,
Як пускати вверх, кільцями дим,
Розмовляти про щось неважливе,
Усміхаючись сонцю й тобі,
Розуміти, що справді щасливий,
Що безмежно закоханий, в світ
Й у твої, такі лагідні очі,
Де сховались самі небеса,
Їх блакить полюбивши, так хочу
Потонути й залишитись там...
Щоб схопити лякливу надію,
Віднайти в полохливості цій,
Нашу спільну, незайману мрію,
Подаривши майбутнє тобі...
...філіжанка гарячої кави
Та світанок такий молодий...
І немає миліше забави,
Як пускати вверх, кільцями дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Чого ти круче не мовчиш?
Чому не даш мені поспати?
Чи то з переляку кричиш?
Чи може хочеш щось сказати?
Кружляєш наді мною чом?
Крилом навіщо б'єш даремно?
Пощо полохаєш цей сон,
Коли світанок шепче ледве:
"Проснись... Проснися сину мій...
Пора... Пора уже до праці...
Ранковим променям зорі,
На зміну сонце виринає,
Щоб дарувати новий день..."
Я ж через сон усе питаю:
"Чого ти птахо не мовчиш?
Чому не даш іще поспати?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2018
Ну, що ж, вже скоро інший день
Дасть тижню новому початок,
А цей, зітхнувши, все ж піде,
Коли у нуль, зросте дванадцять
Змінивши стрілок вертикаль,
Тихеньке "клац" порушить спокій,
Неначе постріл давший старт,
Уже новому марафону
Час розпочне стрімкий забіг,
Де мало місця відпочинку,
Не раз збиваючи із ніг,
Штовхатиме нас без упину
Це буде завтра, а тепер,
У небі темнім, тихі зорі
Шепочуть нам: "Скінчився день...
Солодких снів, у добрій ночі..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2018
Вітер хмарки поганяє,
Сонце миється у росах,
Соловейко серед гаю,
У кохання, милу просить,
Й так виспівує сердешний,
Аж серденько завмирає...
Отак гарно день прийдешній,
Цей світанок зустрічає,
Ще й всміхається до мене
Та іскриться промінцями,
Наче, в мрії саме щастя,
Звеселившись завітало...
"Просипайся ж моя нене!
Добрий ранок нас вітає!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2018
Стомлена тихенько прилягла,
Притулилась легко і обняла,
Пригорнулась до мого плеча
І відразу чемно задрімала
Спи спокійно, горлице моя,
Спи, моє єдине в світі сонце,
Після всіх турбот важкого дня
Хай прийде до тебе ніжний спокій
Хай присниться радість, не журба,
Хай насняться милі, любі діти
І можливо навіть десь там я
Перескочу, в сонячному світлі
Спи і бач барвисті, добрі сни,
Відпочинь як можна відпочити,
Набирайся нових, свіжих сил,
Щоб творити, дбати і любити
А на вечір нового вже дня,
Після справ та клопотів по дому,
Ляжеш знову на моє плече
І притулишся легенько, також знову
Спи спокійно, горлице моя,
Спи, моє єдине в світі сонце,
Після всіх турбот важкого дня
Хай прийде до тебе ніжний спокій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018
Недільний ранок... Сонечко пригóже,
В віконце щуриться... У плетиві пісень,
Не замовкають всі пташині хóри,
А я пригадую собі вчорашній день
Так було гарно, весело довкола,
У сяйві променів церковні купола,
Вітали відблиском чудесним позолоти,
Натхненних і красивих прихожáн
Зібралися для першого причáстя,
Тримаючи за руки малюків,
Що у накидках й гарних вишиванках,
Щось щеботіли радісно собі
Аж раптом сéстри чемно запросили,
За руки взявшись дітлахи ввійшли,
Призупинившись, всі перехрестились
І запалили, в стрічечках, свічки
Молилися... І у словах промови
Знаходили той сокровенний зміст,
Що душу бриближаючи до Бога,
Розтоплює в серцях холодний лід
Уважно слухав все і мій малий синочок,
Вдивляючись в отця так щиро, що мені
Ледь не скотилися було підступні сльози...
Горіло серденько, як свічечка в руці
Учора він уперше причастився,
Вкусивши тіла збагрянілий хліб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2018
Стрімка й уперта, у нестримності своій,
Земля вже вкотре повторила оберт,
Підставивши свій охололий бік,
На розгляд недрімаючому Сонцю
І зарижів чудесний небокрай,
І вигнав тьму, все освітивши промінь,
Й новий світанок з закликом: "Вставай!"
Стоїть всміхаючись, на нашому порозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2018
Так радісно стрічати новий ранок,
Проснувшись якось у батьківській хаті,
Й всміхаючись веселому світанку,
В тій насолоді час не помічати,
І розуміти: "Ось де воно щастя!",
І відчувати ті прекрасні миті,
У невідступному і щирому бажанні,
Цей світ таки назавжди полюбити,
З його тендітністю і ніжністю цвітіння,
З його пресвіжістю ще чистого повітря,
Зелених трав росистого іскріння
Та звуків неповторних розмаїття,
В них крики чайки, пісня солов'я,
Вітання сонцю голосистих півнів,
А як із листям й гіллям заграва,
У шумі шелесту всеполохливий вітер?
Усе це... Все... І більше у стократ,
Життя дарує нам з можливістю пізнати
Його дихання, це важливо... Й як
Стрічати з радістю такі казкові ранки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2018
Сади раділи білим цвітом
І сонце тішило весну,
Коли явилася на світ ти,
Щоб сповістити всіх: "Живу!"
"Живу!" - здіймалося у небо,
"Живу!" - летіло і в поля,
"Живу!" - над горами та степом
Неслось... Це криком немовля
Вітало день і все довкола,
Всміхалось щастю бути тут,
У ласці милостивій Бога,
Лунало вкотре вже: "Живу!"
Живи ж матусю довго-довго!
Хай в день, коли родилась ти,
Весну втішає миле сонце
Й біліють радістю сади!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788385
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.04.2018
Розбуди на зорі мене пташко,
Сни сумні прожени милим співом,
Наспівай щось про радість і щастя,
Щоб прокинулись мої надії
Щоб зігрів душу лагідний промінь
І швидкіше забилося серце,
Розбуди мене жайвір сьогодні,
Коли сонце ледь-ледь усміхнеться
Не стихай, не мовчи, веселися,
Хай летить твоя пісня світами,
Розбуди на зорі мене птице,
Подаруй незабутній світанок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2018
Чому моя зоре самотньо сумуєш?
Чому в темнім небі ледь-ледь мерехтиш?
Чи може печаллю серденько годуєш?
Чи журишся чимось й тривожно мовчиш?
Журбу прожени ген, у темряву ночі!
Свій смуток, для радості, врешті покинь!
Я жду... Ні, я знаю... Я вірити хочу!..
Ти будеш сіяти крізь морок пітьми!
Моя зорянице! Світило далеке!
Чому в темнім небі ледь-ледь мерехтиш?
Невже то на серці так важко, нелегко,
Що журишся чимось й тривожно мовчиш?
Моя звізда ясна, чудесная зірко!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2018
Із незвично далекого Сходу,
Крізь тумани, крізь бурі іде,
Нам на зустріч, вертаючись вкотре,
Ні, не той же... Оновлений день!
От він кинув з-за обрію промінь,
Освітивши і поле, і ліс,
То вже пісню пташину заводить,
Надсилаючи теплий привіт
Припіднявши ж невисоко сонце,
Світанкову дарує пору,
Щоб у кожне, ще темне віконце
Передати: "Ставайте! Я йду!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2018
Україно досить спати,
Хто не встав, пора вже встати,
Хто ж піднявся, не баріться,
Не лінуйтесь, потягніться,
Раз-два-три напружившись розслабились,
Після в душ й перекусивши,
Зодягнулися і швидко
Все згадавши, хто куди відправились ...
Нужбо хватить позіхати,
Хто не встав, пора вже встати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788063
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.04.2018
Відкрийте вікна... Широко відкрийте..!
Впустіть весну із сонячним світанком!
Впустіть, усміхнені веселому серпанку!
Й вдихайте щастя, в ці ранкові миті!
А їх відкривши, розпахніть щей серце..!
Прийміть любов та щирість цього світу!
І серед ніжності й благоухання цвіту,
До Вас прийде й залишиться усе це...
Відкрийте вікна... Широко відкрийте..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2018
Так тихо-тихо... Місто спить...
Я ж зачаровоно вдивляюсь,
В казковість світла, що горить,
У різнобарвності гірлянди,
Яскравих вогників його,
Так тихо-тихо... І спокійно...
Здається начебто, що сон,
Окутав все й лякливі мрії
До нас приходять та несміло,
Таки захоплюють в полон,
Геть виганяючи печалі,
А місто ж спить, в гірлянди сяйві,
Під мерехтливістю зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Я вдихаю весну крізь духмяність її ароматів,
П'ю п'янку насолоду блакитного хмелю небес,
Зачаровуюсь ніжністю цвіту ранкового саду,
В щебетливому співі веселих пташиних пісень
Я тулюсь до проміння такого яскравого сонця,
Ловлю зайців його, у тенета розкритих долонь
І закохуюсь в світ, що бентежить своєю красою,
Вже не в змозі згасити розпалений, в серці вогонь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Десь з-за лісу, пройшовши лугами,
У світінні ласкавого сонця,
Вкотре, в гості барвистий світанок,
Омиваючи ноги у росах,
Позіхаючи довго з просоння,
Йде до нас, щоб таки привітати,
Побажати добра та здоров'я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2018
Чого тобі не спиться, люба птахо?
Чому не замовкаєш в свому співі?
Чи розбудити хочеш вкотре ранок?
Чи покохавши, стихнути не смієш?
А може проводжаєш ясні зорі,
Що з міісяцем ховаються за небо?
Шукаєш і чекаєш миле сонце,
Зігріти, щоб зболіле своє серце
Співай ж... Співай..! Не замовкай нітрохи!
Втіш мою душу, прожени печалі!
Нехай світанок цей, сьогодні врешті зможе
Принести в дар усе, що так чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2018
Ти питаєшся, хто я і звідки?
Де той край, у якому живу?
Віднайти свою відповідь зміг би,
Та чомусь замовчавши стою...
Раптом тягнусь рукою в кишеню,
Є! На місці! Витягую і ...
З завмиранням тривожного серця,
Гордо й чітко читаю тобі:
"Українець! Ukrainian! - значить
Народився і досі живу,
Де зросли мої батько і матір,
У країні, що широ люблю!
Ти питаєшся друже "А де це?"
Знай нема красивіше землі,
В цьому світі! Уже й не знайдеться,
Тільки тут так співа солов'ї!
Тільки тут лине піснею в небо,
Ніжний голос найкращих жінок,
Що уміють кохати безмежно
Й убивати, коли підле зло
Входить ворогом в їхню оселю,
Захищаючи своїх дітей...
Не знайти вже миліш мені землю,
Як й світанків її і ночей!
Де б не був, не шукав долю б скільки,
Україну ж у серці ношý!"
Ти питаєшся, хто я і звідки?..
Де той край, у якому живу?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2018
У ласкавім промінні світанку,
Просинається вкотре вже день,
Щоб подій принести вишиванку,
Заспівати нових вже пісень
Про чудову мою Україну,
Про красоти безмежні її,
Як любити по-справжьому вміє,
Не втрачаючи духу в борні
Заспіває про сивії гори,
Про безкрайність широких степів,
Не забуде згадати і море,
Що не знає своїх берегів
Прозвучить там мелодія вітру,
Хвиля вдарить протяжно й собі,
А у шумі предвічного лісу,
Не змовкатиме трель солов'їв
Серед втіхи коханої мами,
Серед радості наших дітей,
У ласкавім промінні світанку,
Просинається вкотре вже день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018
Ти не сумуй, прошу тебе не крайся,
В рядках нестримності понурого писаки,
Десь поміж горем приховалось щастя,
Яке так важко... Важко розпізнати
Ти не тривож своє раниме серце,
Його чуттів незвичними словами,
У них емоція крилом зболілим б'ється
Об стіни дійсності, безудержно роками
Не розривай нутро своє на двоє,
Неварто... Лиш повір зовсім неварто,
Усе минається, колись таки проходить,
Як і думки нестримного писаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2018
Притомилась, люба моя нене,
Зажурилась і чомусь не спиш,
Що ж тебе турбує, в пору темну?
Що сказати хочеш, та мовчиш?
Не сумуй, прошу тебе не крайся!
Сліз гірких, благаю, вже не лий,
Все лихе коли-небуть минеться,
Ти ж матусю трішки відпочинь
Набирись спочивши, в ночі сили,
Щоб ступити твердо, в новий день,
Україно люба моя, мила!
Щастя, вірю, ще до нас прийде!
На добраніч, спи собі спокійно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787379
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.04.2018
Як радісно, що ранки тішать нас
Укотре вже привітністю світіння,
Таких яскраво-доброзичливих небес,
У них тепло із сонячним промінням,
Летить надією до змучених сердець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Просипайся моя Україно!
Новий день завітав уже в гості,
Світанкове яскраве проміння
Звеселяє і лагідно просить
Стріти радісно сонячну днину,
Усміхнувшись укотре почати
Із любові до доні і сина,
Незабувши про батька та матір,
До кохання свого пригорніться
Й усміхніть укотре ласкаво...
Просипайся моя Україно!
Всім щасливого доброго ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Що наші прикрості й терзання?
Що розпач наш й нестерпний біль?
Усе це прах... Ми ж на заклання,
Голодним прихотям своїм,
Готуєм в дар заблудлі душі,
Словами молимось, самі ж
Гріхів віддавшися спокусі,
У небуття торуєм слід,
Забувши шлях простий до Бога
Шукаєм стежку каяття,
В надії вічній... Як ж без того?
А Він... Він дивиться здаля
І часом спогади зринають ...
Де Юди зрада, де Петро
Ще поки півні заспівали
Вже тричі зрікся, так було...
І люди... Люди, що любив так,
Без крихти сумніву й жалю
Над ним втішаючись глумились,
Пилату ж мовивши оту:
"Вараву відпусти! Вараву...
Ісусу смерть! Його на стовп!
На стовп!" - неістово кричали
І вкритий терном Він пішов...
Пішов зневажений крізь камні,
Попри знущання грязних слів
(що так уміємо сказати)
Йшов, спотикався, далі брів...
Свій хрест піднявши на Голгофу,
Вдивлявся вкотре вже в людей,
Очима повними скорботи,
Та розумів, що ще прийде
До них, в любові Боже царство,
Простив... Помилував усіх...
І був ще заживо розпятий,
Щоби померти і Воскреснуть,
А після... Після Вознестись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2018
З розбігу відірватись від землі,
Злетівши вгору білокрилим птахом
Й парити високо, вдивляючись у світ
Із здивуванням, і не знати страху
Кружляти, бачити, торкатися небес,
А після... Після, непокірним вітром,
Привільно мчати поза хмари, де
Таке яскраве і жадане світло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
То не вигадка, не казка
І не байка неправдива,
Це колись зі мною сталось,
Люди ж кажуть, що наснилось…
Було так і то напевно,
Вже брехати вам не стану,
Звечоріло, майже темно,
Сонце втомлене ховалось,
Я ж роботу закінчивши
Йшов вечеряти додому,
Раптом звідки не візьмися
Появився перед мною,
Чи то дідо, чи то дідько,
Весь обідраний і босий,
У небачених лахміттях,
Щось белькоче,чи то просить,
Придивився я до нього,
Спаси Боже і помилуй!
Бо ж під пасмами на лобі,
Таки роги, щоб він згинув,
«Тьфу на тебе вража сила!
Хай тебе громами вкриє!», -
Прокричав і враз хреститись,
А воно так тихо, мило:
«Що ж ти синку сполошився?
Що лякаєшся даремно?
Я прийшов тебе просити,
І повір - це достеменно,
Про одну маленьку поміч,
Так дрібничка, не абищо,
Ти б не лаявся, натомість
Підійшов до мене ближче
Розкажу тобі на вухо,
Щоб не чули чужі люди», -
І таке зашепотів,
Вік ніколи не забуду...
"Слухай добре мене хлопче,
Не сердись і не гнітися,
Розповідка буде довга,
Тож зручніше примостися " -
Замовчав, почіхав лоба,
Закрутив у боки вуса,
Потім глипне як у очі,
Ах, ти в Бога твою душу!
Я взмокрів весь, ніг не чую,
Тільки й дивлюся на нього,
А воно бісівське сім'я
Вже по-новому заводить:
"Попід урвищем за лісом,
Де ламають коні ноги,
Протікає бистра річка,
А над нею свої крони
Похилили дві вербиці -
Дві сестриці... Поміж ними,
З триста років як потому,
Камінь ліг, лежить донині,
Він тяжкий мов їхня доля
Й наче горе їхнє чорний,
Під тим камнем небораче,
Заховали, в скрині щастя,
Хто дістане, той побаче,
А візьме... Усі напасті
Оминати його стануть,
Тільки знаєш милий хлопче..." -
Й раптом став про щось гадати,
Я ж мовчу, вже й йти не хочу,
Причарований словами,
Дід відкашлявся та й каже:
"Швидко мовиться, а правда...
Правда в тім, що то не всякий
Підійме старого камня,
В нім таїться темна сила
Запечатана закляттям,
Тільки той його осилить,
Хто у правиднім завзятті
Має чисту, щиру душу
І велике добре серце..." -
Вже укотре замовчавши
Став вдивлятися у мене...
Причепився та й буравить,
Аж примружив свої вирла,
Я ж терпів, та скоро втратив
Стрим до того і як крикну:
" Ти чого триклятий аспид
Щуриш витрішки так довго?!
Може де лихе побачив?
Чи затіяв щось недобре?
Ти ж дивися вража сила!
Бо прийде біда до тебе!
Ну, а хочеш щось сказати?
Говори! Допоки в мене
Не вірвалось ще терпіння..."
Той почувши аж закліпав
Й мовив тихо: "Що ти... Що ти...
Не зі зла отак дивлюсь я,
Хочу знать лиш, чи готовий
Все здолати, чи зумієш
Віднайти в собі потугу,
Не злякавшись, поборотись,
Чи зберіг ще щиру душу
І чи серце й нині добре...", -
Тут притих в своїй задумі,
Щось мудруючи поволі,
Раптом зовсім якось тихо,
Майже пошепки продовжив:
" Що ж здається наче є ще,
У тобі завзяття й сила,
Тож вникай у кожне слово
І розправ уяви крила...
Отже слухай небораче,
Намотай на свої вуса,
Підеш зараз ти додому,
Поїсиш там й відіспишся,
Ну а зранку, на світанні,
Лиш но півень крикне тричі,
Помолись як тільки встанеш,
Поцілуй всіх та зберися,
Візьмеш хліб, ще й кусень сала,
Рискаля, ножа, сокиру,
Що в пригоді тобі стане,
Все бери, бо ж вражий сину
Помогти тобі не зможу,
Ані думкою, ні словом,
Лиш обачність за сторожу,
Тільки віра в допомогу...
Вийдеш з дому, обернися,
Похрестись, вклонися гідно,
Всі турботи та неспокій
Залиши позаду й сміло
Йди шукати своє щастя...
Ось візьми собі у поміч,
Невеличку цю торбину...", -
Перепитуюсь: "Для чого?"
Він ж мені: "А щоб не згинув,
В мить коли настане скрута
І втрачатимеш надію,
Трійко раз, бо більш не буде,
Помогла тобі спасінням...
В ній приховані від світу,
Щоб не трапилось де лихо,
Три монети древньо-срібних,
Не питайся мене звідки,
Знай одне лиш, їхня сила
Помогти тобі у змозі,
Коли візьмеш й міцно-міцно,
Одну з них, протреш в долонях,
Загадавши вмить бажання..."
Я не в силі дальш терпіти,
Перепитуюсь в старого:
"Ти скажи нарешті діду,
А тобі це все для чого?"
Той нітрохи не таївся,
Відповідку зразу мовив:
"Тобі щастя, мені ж скриню!
Хай тебе вже не обходить,
Що робити з нею буду,
Не для тебе та турбота...
То береш з собою срібні?
Якщо так? Ось моє слово!
Все повідане є правда,
Думай хлопче, думай швидко..."
Я не знав вже й що казати,
Серце в грудях колотило,
Страх губився у жаданні,
Мати те чого немаю,
Не для себе, так для когось,
Як не я, то ж хтось пізнає..
І рука взяла ту торбу,
Потягнувшись не впускала,
А за хвилю мої очі
Зрозуміли, що не стало,
Як й не було, враз, старого,
Роздивився ще довкола,
Та й побрів до свого дому...
А прийшов, не став казати,
Чом сьогодні забарився,
Повечеряв та ліг спати,
Мовив жінці: "Притомився..."
В здивуванні промовчала,
Я ж на те, в щоку поцьомав,
Ніч накрила покривалом,
Від пригод, прийдешню втому,
Спав так міцно, що не зчувся,
Як когут своє пропіяв,
Швидко вставши потягнувся
І помившись, нум молитись,
За дружину і малого,
За батьків, дай Бог їм сили,
За матусю Україну,
Й щоб в дорозі де не згинув,
Осіяв себе знаменням
Троєкратно і підвівся,
Після, тихо так, тихенько
Підійшов до свого сина,
Цьмокнув ніжно його в лобик,
Прошептів слова любові,
Там ступивши кілька кроків,
Нахилився і до тої,
Що кохаю сильно-сильно,
Зготувавши щось, поснідав,
Все зібрав і чемно вийшов...
Ранок стрів пташиним співом,
Сонце милося у росах,
Серед пишного цвітіння,
Розцвірінькався горобчик,
Так довколо було мило,
Що на мить зачарувався
Я весняною красою,
Врешті-решт опам'ятався,
Приструнивши серце своє,
Ще раз глянув на домівку,
На садок та на подвір'я
Й заховавши в сумі втіху
Рушив повз розцвівше гілля,
Йшов не знаючи як буде...
Десь під вечір тої днини,
Коли ліг довкола сумерк,
Серед пізньої години,
Підійшов уже до лісу,
Притомившись зупинився,
Назбирав швиденько хмизу
Й на галявці примостився,
Розпаливши враз багаття,
Заварив собі окропу,
Щось поїв й попивши чаю,
Задрімав там ненароком...
Сплю... Крізь сон неначе чую
Навкруги предивний шепіт,
"Хто це?" - зморений мудрую,
Аж нараз: "Та це ж дерева!"
А вони не замовкають,
У тривозі мовлять тихо,
Вітер їх слова гойдає,
Поміж гілками та листям
"Хто він..? Хто він..? Хто..?" -
шепочуть,
"Звідки..? Звідки..?" -
всюди лине,
"Що шукає..?" - чути в ночі, -
"Може камінь..? Вбити... Вбити..."
Я й незчувся як підскочив,
Де взялися тії сили?
Нахилившись наді мною,
Гілля вило павутину,
"Вбити... Вбити..." - ліс шепоче,
Та торкається листвою,
Зжавши намертво сокиру,
Відбиваюсь, скільки можу,
Вже й боротися не сила,
Піт і кров, роздертий одяг,
Як із торби ненароком,
Враз монета покотилась,
Я ж мерщій її в долоні,
Притиснув і нумо терти,
Загадав відразу своє,
Мить...
І ось минувши смерть я,
Опинився над рікою...
Тож стою вгорі на кручі,
Стукіт груди розриває,
Аж з-за обрію дивлюся,
Сонце промінь вже кидає,
Просвітліло темне небо,
Я ж присів відчувши втому,
"Як там, в тебе моя мила?
Чи побачити ще зможу?" -
Не змовка бринить питанням,
Сум стривоженого серця,
У задумі ледь зітхаю,
Та відвага не здається...
Подивився я довкола,
Вітер хмар жене отари,
А під кручею вдолині,
Води хвилями гойдають,
Стало радісно й спокійно,
Солов'їні чулись трелі...
"Де ж лежить триклятий камінь?
Щось не бачу тії верби...", -
Видивляюсь та й мудрую,
Раптом глип, аж ось дивися,
Щось гойдає ніби гіллям,
Підійшовши вже поближче,
Бачу, дійсно дві сестриці,
Дві сестриці - дві вербиці,
Нахилились над водою,
А за ними вкритий листям,
Наче б камінь... Прости Боже!
Що за камінь! Мовби лихо,
Триста літ уже потому,
Осилившись в ту породу,
Поєдналося з бідою..!
Страшно, лячно, та не дуже,
Дивлюсь й думаю, гадаю:
"Як ж до тебе темний друже
Та й добратися я маю?
Де ховається стежина,
Що із кручі йде до тебе?
Хто ж мені таке підскаже?" -
Шепчу й поглядом, у неба
Прошу, молю допомоги...
"Боже! Милий, добрий Боже!
Зглянься вкотре і помилуй!
Підкажи рабу своєму,
Що то мав би я робити,
Як знайти таємну стежку,
Щоб зійти з цієї кручі?
Як добратися до мрії?
Бо добратись таки мушу..." -
Змовк й тихесенько заплакав,
Рюмсав мов мала дитина,
Так зненацька, якось раптом
Жаль розхристаний нахлинув,
Відпустивши тугу серця,
Оголив, ще щиру душу,
А думками все несеться:
"Мушу... Боже милий, мушу..."
Хлипав... Й врешті-решт спинився,
Ледь зітхнув та й витер очі,
Встав, тихенько помолився
І гайда з всієї мочі
Пробиратися вниз до долу,
Через камні, хмиз і віття,
Руки збилися до крові,
Одяг здерся у лахміття,
Чи то йшов, чи біг не скажу,
Гнався ж вперто, без зупину,
Аж на раз... "Щоб тобі враже..."
Глип, дивлюся, а стежина
В'ється ниточкою мовби,
Тягне, манить за собою
І легким, завзятим кроком,
Не збігав, летів, як сокіл,
Серце ж тьохкало у грудях,
Радість знову оселилась,
Вірив... Знав уже, що буде
Й коло мене з жару птиця,
Що станцює ще зі мною,
Завальсує миле щастя...
Збіг нарешті і... О, Боже!
Це скала стоїть, не камінь!
Чорна, темна-темна глиба,
Мов твердиня зла і жаху,
Як дістати тую скриню?
Чую віє звідти страхом,
Подивився я на верби,
Запитався погляд німо:
"Що, невже усе даремно?"
Захиталось їхнє гілля,
Зашуміло довге листя
І почувся тихий шепіт:
"Ти прийшов сюди навіщо?
Не ховай відкрите серце,
Збережи у собі волю,
Подолай страхів тенета,
Зможеш, зміниш свою долю,
А як ні, вважай, що мертвий,
Пригадай де взяти силу,
Вір у себе, не гнітися,
Буде все, як ти захочеш..." -
Враз замовкло все і листя
Не шуміло, не хиталось,
Я ж стояв і дивувався,
Що таке зі мною сталось
Й не замітив як дібрався,
Тишком-нишком до кишені,
Чую пальцями, монета
Заповзла, у мою жменю...
Я й незчувся, нумо терти
З всього духу у долонях,
Сам ж загадаю бажання,
Аж гуркоче в моїх скронях:
"Клятий камінь згинь, у воду!
Хай ріка тебе сховає!
Відпусти мою нагоду,
Все ж добратися до щастя!"
Заревіло громом небо,
Сонце хмарами сховало
І страшна жахіття темінь,
Все поглинувши сповзала,
Під ногами затремтіло,
Захитався чорний камінь,
Та упасти все ж не зміг, бо
На заваді тому стали
Сили нечесті поріддя,
Тьма впиралася у нього,
В мені наче щось кипіло,
Надавив зі свого боку,
Прошу: "Господи, помилуй!
Дай збороти тую погань!
Не покинь, в лиху годину!
Боже! Прошу тебе, Боже!"
І пробився світла промінь,
І розкраяв навпіл темінь!
Та відчув я міць у собі,
Й твердо вперся, в рідну землю!
Захитався вкотре камінь,
Похилився знову й знову,
Аж нарешті таки сталось,
Загуділо все довкола,
Рухнув... Впав... Летів донизу!
Лиш пилюка за ним слідом,
Тільки гуркіт йому спомин,
Прогремів та й бухнув в воду,
Враз розвиднілось повсюди,
Хмари випустили сонце,
Темінь зникла, як не було,
Я ж ступив до місця того,
Де лежати мала скриня,
Дивлюсь, наче і немає,
А мене немов би в спину,
Хтось невидимий штовхає,
Роблю крок один і другий,
Чую ніби під ногою,
Щось твердіє, ґрунт розсунув,
Є... Розчистивши рукою,
Потягнув, та не дається,
Ще раз, ще... І от нарешті,
Відпустило... Серце б'ється,
Так колотиться нестерпно,
Що здається тріснуть груди,
Весь спітнів, стою й боюся
Привідкрити... Як не буде?
Як сполохаю? Й молюся:
"Вибач, Господи ласкавий!
Не сердись і не гнівися,
Не для себе я питаю,
А для милої та сина,
Не чекаю на хороми,
Не шукаю скрізь достатку,
Боже! Тільки ж, любий Боже!
Подаруй хоч трішки щастя!"
Прилетіла біла птаха...
Промінь ліг на тую скриню...
Відчинилася... І раптом,
В сяйві радісного дива,
Вийшло те чого чекав так
Й пригорнулося тихенько,
Обережно заховавшись,
У глибинах мого серця...
Не дивився я на скриню,
Не торкався... З мене досить,
Кому треба, сам хай прийде,
Всяк своє з собою носить...
То не вигадка, не казка
І не байка неправдива,
Це колись зі мною сталось,
Люди ж кажуть, що наснилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Вдаривши словом розкроєно череп,
Лезом проникла, в голову суть,
Ні, вже не попри, а тільки через,
Після такого уже не живуть
Вдарино мітко зі всього розмаху,
Силу потроєла зрощена злість,
Били незнаючи сумнівів страху,
Вироком слово врізалося крізь
Вбили не просто і зовсім не раптом,
Сказане думка гострила давно,
Щоб розтрощити омріяне разом,
Похоронити усе, що було
Вдаривши словом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
Рукою непевною креслячи лінії,
Незвичні зигзаги малює життя,
Білим по чорному, чорним по білому,
Стягує дати нитками сірими,
Миті скидаючи в небуття
Майбутнього пазли розкинуті вічністю,
Даремно шукати потрібного шмат,
Нами ніколи не будуть вже зібрані,
Всі варіації склеїнї, зліплені,
Вартість пізнання дорожче встократ
І продивляючись віхи минулого,
Я співставляю історії факти,
Із розумінням про втрату набутого,
Шукаю, знаходжу, зрештою гублюся,
У лабіринтах можливої правди
Так і незнаючи, де ж вона істина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
- Хто ти такий?
- Я? Просто лиш людина...
- Людина? Ти?
- Так! Так! Я нею є...
- Скажи ж мені,
Для чого ти потрібний?
- Щоб жити! Щоб любити!
Щоб іти!
- Куди? Смішний!
Все суєта і марно...
- Ні, це не так!
А зовсім навпаки...
- Любити... Жити...
Як же це банально!
- Життя любити -
До любові йти!
- Кумедно все це,
Хто ж то ти?
- Людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018
"Де ти була?! Дивись вже ніч!
Безстижа! Знов мене позориш!
Брехливе стерво! Щоб тобі..!" -
І понеслось.... Прокляття й стогін
Зривались брудом з п'яних уст,
Летіли камнем, били в тім'я,
"Уб'ю!" - вгризалось в тишину,
"Уб'ю! Роздавлю, враже сім'я!
Не доводи бл...дь до гріха!
Збирайся погань! Геть із дому!
Мені ти більше не дочка!
О Боже..! Боже..! Вже не можу..." -
Стара замовкши клякла ниць,
Щось бубоніла, билась в груди,
А доня... Доня... Скільки ж сил?
Якби ви знали добрі люди,
Потрібно було тій дочці,
"За що? За що?" - себе питала,
"Хіба не дбаю? Чи мені
За тебе стиду було мало?
Благала " Мамочко, не пий!" ,
А ти ж? А ти ..? Мене лиш била...
Прости! Прошу тебе прости!
Татусю милий, вже не сила
Терпіти. Досить! Це вже край,
Пробач татусю! " І побігла,
Неслась, а серце розривав
Нестерпним болем дикий відчай...
Десь понад ранок хвилі шум,
Прибив до берега сирітку,
Дніпро нестримуючи сум
Стогнав стривожено і гірко
Та небо сльози пролило
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018
Зранку сонечко сміється,
Вітер гілочки гойдає,
А на них цвітінням пишним,
Вишня здалеку вітає
Всіх, хто дивиться на неї,
Хто любується красою,
Поміж цвіту розвеселий
Розцвірінькався горобчик,
Гарно, тепло так довкола,
Ох! Який чудовий ранок!
Півник пісеньку заводить,
Кури важно куткудачать,
Все проснулося, ожило,
Кози, свині стали в стайні,
Завертілось, закружилось,
На подвір'ї знявся гамір,
Раптом громом рознеслися
Відчнившись швидко двері,
Все затихло, зупинилось,
Це Андрійко вийшов врешті,
Ні, не вийшов, радже вибіг,
Пролетів мерщій крізь ґанок,
Зупинившись роздивився,
Щось мудруючи у планах,
Видивлявся, хто де ходить,
Видно став когось шукати
Й крикнув дзвоник-голосочок:
"Джуді! Джуді! Де ти? Де ти?!"
Помовчав, послухав добре,
Чи не чути часом гавкіт,
Набрав духу і укотре:
"Джуді! Джуді! Ну ж бо, хватить!
Виходи до мене друже!
Виходи мерщій, не грайся!
А не вийдеш? То не дуже
Вже на мене ображайся!
Я й без тебе йду на вигін,
Там де гойдалка в смереках,
Не чіпляйся більше нині!
Що, не віриш? Дуже легко!"
Ще було хотів сказати,
Та у захваті все ж змовк,
Вихром мчався попри хату
Друг, кудлатенький дружок,
Біг, летів, крутився радо,
Голосливий і швидкий,
Пригнув, ввись злетівши птахом,
Мить й Андрійко разом з ним
Вже в траві... Це було щастя!
Сміх і гавкіт! Крики й шум!
Хлопчик весело питався:
"Джуді! Джуді! Де ти був?!"
А над ним цвітінням пишним,
Вишня здалеку вітала,
Ранку сонечко сміялось,
Вітром гілочки гойдались...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2018
Такий як всі... Ну чим же не такий?
Рожденний бідністю і занепалим духом,
Похрещений Тарасом щоб піти,
В чужому полі за проклятим плугом,
Щоб сіяти, збирати не собі,
Ні не для себе і не для родини,
А лиш для пана... Чим же не як всі?
Та все би так, не виникло б причини,
Бог таки зглянувся над хлопчиком малим
Й у ласці своїй дарував натхнення
Творити, вчитися, шукати і між тим
Не забувати своє рідне плем'я,
Що стільки літ, та ні уже віків
Гнітиться владою нікчемних бузувірів...
Тарас творив, мовчати вже не смів,
Не полишаючи ще прадідівську мрію
Збагнути щастя на своїй землі,
Плекав надію і душею прагнув
Побачити, коли козацький рід,
Ні не убогим, велетом повстане
Й розірве пута... Він же не мовчав,
Слова летіли мов крилаті птиці
Над Україною, бо ж так її кохав,
В неволі бачив як бува присниться
Дніпрові кручі і широкий степ,
Ланів безкрайність і сади цвітучі,
А ще як мати хлопчиком веде
Кудись у поле й соловей співучий
Не замовкаючи виводить свою трель...
І Він писав крізь сльози свої й муки,
Щоб залишитись з нами назавжди,
Рожденний вічністю та непохитним духом!
Такий як всі..? Ні, зовсім не такий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781220
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2018
Чи знає хто, яке воно кохання?
Кохання без умов і розрахунку,
Кохання самовіддане, в бажанні
Лишень любити, в радості та смутку
Чи відає хтось, цього слова тайну?
Не головою, серцем осягнувши
Непізнаність великого останню,
Що часом розриває наші душі
Якщо це так, якщо колись пізнали,
Відчули до останньої всі митті,
У почутті, що з часом не згасає,
Тоді Вам дійсно варто було жити
Чи знає хто, яке воно кохання?
Кохання без умов і розрахунку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2018
Ти вже прийшов... Я ж так тебе чекав,
Вдивляючись крізь сніжні заметілі
Шукав, в надії, що наступить час
І ти як завжди все-таки увійдеш,
У моє серце й в нім розтопиш лід,
Зігрієш врешті, бо ж уже несила
Терпіти холоду такий неспинний гніт
І вкотре ранити свого натхнення крила
Об гострі леза лютих, мерзлих криг,
То ж освіти ласкавістю проміння
Уже нової, жданої пори
І подаруй душі нове горіння,
Мій друже Березню, предвіснику Весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2018
Я веселкою у небі
Простелю собі дорогу
Й побіжу по ній угору,
Щоб спитатися у Бога,
Чи не має в його ласки
І для мене крихти щастя?
Чи поможе не упасти,
Як прийде нежданна напасть?
А іще попрошу певно,
У Всевишнього підмоги,
Коли стане надто темно,
Коли страх підкосить ноги,
Не забути небораку,
Заступитись за слабкого,
Що веселкою у небі
Простелив собі дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778882
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.02.2018
В його душі здійнялась вкотре буря,
Зима снігами замела розбите серце,
Скувавши кригою уже роздерті груди,
Щезало сонце і нарешті смерклось,
Та стало страшно, холодно і страшно,
Не було як сховатися від болю,
Замерзли руки та тремтіли пальці,
Що непослушні й зранені до крові,
Зривали лід шукаючи кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018
Кроки... Ви чуєте? Чуєте кроки?
Адже ж довколо вирує життя,
Раптом стрімкі де утрачено спокій,
Часом повільні, буває ж летять
З легкістю вже невагомого щастя
Ледь-ледь торкаючись краю землі,
В них тупотіння парадного маршу,
Танцю кружіння, нестримності біг,
Кроками міряє людство планету,
Зкорює сніжну величність вершин,
Мчиться у війн небезпечні тенета,
Втопчує рештки надії на мир
В моїй країні... Чому? І допоки?
Кроки... Ви чуєте? Чуєте кроки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2018
Ніч чарівниця покривалом сну
Накрила легко, розповівши тайну
Про мої мрії, про нову весну
І про зорю, що мерехтливо сяє
Серед безмежної величності сузірь,
Лишень для мене освітивши стежку,
Поміж страхів й жорстокості стихій
Цього життя, щоб не згубився часом.
Ніч чарівнице дякую тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
Я там не був... І в прикрості своїй
Несу печать неспинної печалі
За душами героїв, бо ж не зміг
Своє плече, у мить тяжку підставить,
Не зміг, не був, не бачив, не трудивсь,
Не бився і скровавлений не гинув,
Не падав в небо, щоб піднятись в вись,
Не обіймався з збагрянілим снігом,
Я там не був... Та Ви таки були!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778244
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2018
́Ти пробач! Пробач мені! Пробач...
Ти прости! Прости усе, що можеш...
Тільки радість, а не сум і плач,
Хай наповнює твої прекрасні очі
Ти почуй! Прошу тебе, почуй!
Зрозумій слова, в них стільки болю!
Не відштовхуй їх і не жартуй,
Коли серце заливає кров'ю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018
Хочеш зіроньку із неба,
Чи то радість веселкову?
Мила моя! Я для тебе,
В висі здійму синє море!
Розведу буремні хмари,
Лиш би сонечко сіяло!
Лиш би ти моя кохана
В цьому світі щастя мала!
А захочеш, сиві гори
Перевертом перекину !
Тільки б ти мене чекала,
Попри все, таки любила
Мила моя! Я для тебе,
Ти лиш вір, усе це зможу...
Хочеш зіроньку із неба?
Хочеш радість веселкову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018
Сумує ніч моя і тихо так бринить,
У ній мелодія незвіданої миті,
Коли душа з душею гомонить,
І наче в’яжуться оті чарівні ниті,
В світінні загадковому зірок,
У тій казковості непізнаного світу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2017
Не мені торкатись уст твоїх
Ніжними, тремтливими губами,
Не мені вслухатися у сміх,
Що дзвенить так солодко і тане,
В радісному щебеті птахів,
Не мені… Я знаю не мені…
Не тобі чекати коли ніч,
У обіймах пристрасті вгамує,
Не тобі, коли вже віч-на-віч,
Шепотіти те, що не почую
І в коханні дарувати світ,
Не тобі… Я знаю не тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2017
Мені здається, наче вічність
Минула з тих недавніх пір,
Коли нерівно так стелились
Думки рядками на папір,
Вкриваючи ту білосніжність
Незграбністю чорнильних па,
У танці слів жила нестримність,
В круговороті їх несла
Мої чуття кудись далеко,
Туди, де птахом в дивосвіт
Летіли мрії легко-легко,
У митті ті я дійсно міг
Гледіти й бачити прекрасне…
Тепер ж здається, наче вічність
Минула з тих недавніх пір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
Упаде й не підніметься більше,
Вже ніколи-ніколи не встане,
Коли куля шалено засвище
Щоб розбити надії коханих
Упаде, пропаде не за волю,
Згине раптом та якось даремно,
Не пізнавши ще радості в долі,
Вже вгамується подихом смерті
Упаде не в бою, не за мрію
Свою землю спасти від напасті,
Упаде молодий та красивий,
Щоб вельможа продовжував красти
Упаде й не підніметься більше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
Всміхнувся ранок усмішкою сонця
І заспівав із щебетом пташок,
Легеньким вітерцем зітхнув спросоння,
Прошепотівши шелестом дібров
Умився, в хвилях озера блакиті,
Росою залишаючи сліди,
Приліг, у трав рясне різноманіття,
Суцвіттям огорнувшись запашним
Лежав усміхнений, по справжньому щасливий,
Даруючи прихід, у новий день
Для нас усіх... Радів, що нові миті
Чекають на зневірених людей
Красивий ранок з усмішкою сонця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2017
Він йшов і йшов з останніх сил,
В надії все ж знайти притулок,
Холодний дощ жорстоко бив,
Кромсав обличчя, де зажура
Лишила свій понурий слід,
А вітер рвав в лахміття одяг
І гнув додолу, гнув як міг,
І вив, так вив, що страх та холод,
З'їдали все його нутро,
Трощили помисли добратись
До мрії... Леденіла кров
І серце наче виривалось,
Не було місця вже йому,
Гроза ж гриміла, вітер дув
Та спалахи вкривали небо,
Сліпили блискавою все,
Розкраявши підступну темінь,
Ніч вирувала диким злом
І раптом, все замовкло раптом,
Він ж йшов, не зупинявся, йшов,
А так хотілось врешті стати...
Десь поміж смутком, у журбі,
Тремтливо якось промайнула,
Надії невиразна тінь,
І ніг скривавлених сягнуло
Світіння сонячного світла,
І ніч розтаяла, і світ
Осяявшись його промінням,
Стрічав нещасного теплом,
Не бурі глум, а щебет пісні,
Не шум дощу, пташиний спів,
Не біль, а радість призабута,
Не стогін, ні... Веселий сміх
З грудей не вирвався, полився,
Він йшов і йшов, він жити хтів
І дух поволі воскресився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2017
Їх було дев'ять... Все, нема...
Не стало... Більше вже не буде...
І тільки, тільки імена,
В молитвах чуються повсюди,
Це України тихий плач,
Це горе матері, що сина,
Зростила, та не вберегла,
Любила, тільки ж схоронила...
Їх було дев'ять... А тепер?
Тепер, хто зможе повернути?
Чи «миротворець» президент?
Чи може прихвостні – іуди?
Ні, не вони, у них свій «план»,
В нім не значиться перемога,
Війна, презирлива війна,
Комусь біда, комусь підмога...
Їх ж було дев'ять... І усе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Диханням свіжим зустрічай,
Стрічай ласкавістю проміння,
Духмяністю пахучих трав
Та рос прозористим іскрінням,
Даруй натхнення і любов,
Щоб, у добрі робити кроки,
Мій новий ранок, ти прийшов,
Стрічай ж мене! І геть цей спокій!
Веди! Веди, у новий день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Не сьогодні... Зовсім не сьогодні
І не завтра... Та знаю, колись,
Не по мінному, рваному полю,
Ні... По житньому зможе пройтись,
Твій Вітчизно моя доброволець,
Нездоланний ніким захисник
Не сьогодні... Чомусь не сьогодні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2017
Пройтись по краю, бачити сліди,
Вдивлятись в них й зовсім не розуміти,
Звідкіль з’явилися і канули куди,
У мить, коли блукав по ньому відчай
А після... Після випустити крик,
Розбивши тишу, відпустити в небо,
Нехай летить, зірвавшись хай летить,
Звільнивши врешті із неволі серце
І пити волю жадібним ковтком
Не відриваючись, ще спраглими устами,
Вдихати щастя, знати, що воно,
Прийшовши вкотре, лишиться востаннє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2017
Ми часто споглядаємо здаля,
Шукаючи хороше все, у тому,
Що манить новизною сприйняття,
Яскравістю і відблиском обгортки
Чекаючи з надією, що там,
Де нас нема, все станеться на ліпше,
Мандруємо, у пошуках життя,
Чомусь маленьке путаючи з більшим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2017