| Сторінки (8/775): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Цей літній ранок зустрічає день
Із радістю пташиних переспівів,
В звучанні щебетання тих пісень,
Таких дзвінких й невимовно красивих,
Несеться світом щирість привітань,
Летить присповнена великою любов'ю
Й добром та ніжністю промовлених бажань
До всіх Петрів і Павликів сьогодні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2017
Спи моє серденько, спи мій синочку,
Любий горобчику спи засинай,
Хай тобі радосте доброї ночі,
Прийде у гості сон побажань,
Гарних й щасливих, теплих й веселих,
Тих, що так хочеш, чекаєш нераз,
Спи моє серденько, спи мій синочку,
З Божої ласки все буде гаразд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2017
В ту ніч дрімота не змогла
Нашепотіти тихий спокій,
Сон наближався й утікав,
А на душі так тоскно-тоскно,
Він все вдивлявся в темноту,
Шукав, чекав, жадав причини
Закрити очі, та не тут,
Війна... Війна... І вкотре вибух,
Виносив мізки, в серце бив,
Рвав жили і зривався криком,
Як? Як ж не захистив?
Не уберіг її єдину,
Таку тендітну й молоду,
Таку чарівну і кохану...
Трощив тремтливу тишину
Уже укотре відчай п'яний,
Не було більше вороття,
Був тільки біль й пекучі сльози,
Ніхто... Ніхто так і не взнав,
Чому пішов він швидко, мовчки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Ми дивимось на сонце з різних боків,
Я на одній, ти десь на іншій стороні,
Земля ж не зупиняючи свій оберт,
Несе у невідомість дивний світ,
Й жорстокий час, стрімкий, такий неспинний,
В круговороті нашого життя,
Лиш залишає спогади про митті,
Коли разом ми, де окремі «я»,
Ще нероздільно споглядали обрій,
Не розбиваючи любов свою на два...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017
Горнятко кави на столі
І тихо-тихо так,
Ще сонний ранок у вікні
Вітрами дихає
А ця журба, моя журба,
Нічна попутниця,
Не покидає, не іде,
Тай серце мучиться
Немає більше вороття,
Лишились спогади,
«Тепер я більше не твоя» -
Читаю зорями
Тебе забути не зумів,
Любов мою пробач,
Горнятко кави на столі
І тихо-тихо так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017
Ще будуть нові, інші дні,
Ще прийде радість і натхнення,
Надія вернеться, ти вір...
Ти тільки вір й немов знамення
Всміхнуться сонцем небеса,
Зима закінчиться й весна
Зігріє душу наче вперше,
Осяявши добром твій світ,
Подарувавши день прийдешній,
Ти тільки дуже-дуже вір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2017
Не я... Повір мені, не я,
Шукав цього, забувши видно,
Як із під ніг стрімка земля,
Кудись тікала... Як же сильно
Тебе одну тоді кохав,
А нині... Нині сам і сам,
З тобою наче і без тебе,
Немов би разом, та не так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Мій шлях дорогою не йде,
Слідів протоптаних не бачить,
Чомусь життя його веде
Поміж багнюки, через хащі
Й немає більше вороття,
Торую путь, збиваю ноги,
Вже не чекаю забуття
І не шукаю тої змоги,
Що сили нові вкотре дасть ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Твоє дитинство – молода весна,
Далека юність – цвіт давно опалий,
Кохання перше – полум’я костра,
Розчарування – вуглики, в багатті
Твої пориви – океанський шторм,
Усі невдачі – то розбиті хвилі,
Непевний успіх – усмішка немов,
Фортуни-долі під крилом жар-птиці
Прийдешня зрілість – мудрості вінок,
Твої ж утрати – це розбита крига,
Всі намагання – безупинний крок,
Життя – ще непрочитаная книга…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2017
Цей вітер стільки днів вже дме,
А шум дощу не затихає,
Що десь всередині мене,
Ростуть помалу й виникають
Питання : «Де вона – весна?
Де ж загубився теплий травень?
Чому мелодія сумна,
У непогоді не змовкає?
Допоки мерзнутиме цвіт
Й холодним падатиме долу?»
Чекаю відповіді, в тім,
Хіба ж почує хтось німого?
Цей вітер стільки днів вже дме…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2017
Нехай твій Ангел любить і хранить
Свого Юрка, хай крилами прикриє,
Коли зненацька, у недобру мить,
Біда із злом навідатись посміють
Я знаю, Він завжди з тобою є,
Ти лиш не бачиш й інколи не чуєш,
В його диханні сховане твоє,
Повір у нього і усе ще буде
Ще радість завітає, в теплий дім
І щастя прийде залишившись поруч,
Все буде добре… Нині ж брате мій,
Усі вітання з зиченням здоров’я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732301
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.05.2017
Згори упавши він побіг,
Злітав угору, раптом падав,
Стрибав та встояти не міг
І місця було йому мало
Ось на листочку, ні, в траві,
Та де ж, вже й там його немає,
То на будинку, то в вікні,
Цей непосида сонце-зайчик
Лиш був отам, тепер бач тут,
Дивись і знову вже не стало,
Приходить в гості де не ждуть,
Допоки сонце не сховалось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732300
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.05.2017
Весна прийшла зігрівши світ,
А їй так холодно, неначе
Розбите серце - мерзлий лід,
І тільки біль… І тільки плаче…
Реве ночами і не спить,
Все ріже спогадами пам'ять,
Там заховалось назавжди
Її коротке й давнє щастя
Воно повсюди там де Він,
В його очах, в його усмішці,
В словах, що тихо шепотів
Даруючи ночами ніжність
А ті цілунки… Де вони?
Куди? Куди поділось щастя?
Невже сховалося в труні?
І як могло таке з ним статись?
Пішов… Нікого не питав,
Завжди усміхнений і гордий,
Він воював! Він не чекав!
Пішов… Загинувши героєм
Весна вже вкотре гріє світ,
А їй все холодно й неначе
Розбите серце - мерзлий лід,
І тільки біль… І тільки плаче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
Ну, що ж синочку знову ти підріс,
Ми й не замітили як проминув той рочок,
У цвіті травня твій веселий сміх
Так тішить, так зворушує, що хочу,
В рядках нерівних, словом і теплом
Тобі віддати радість мого серця,
Даруючи в ній всю свою любов
І те, що неминуче ще озветься,
В душі такого сонячного хлопця,
Лиш пам’ятай, у мене ти один,
Непосидющий і дзвінкий горобчик,
Щасливим будь! Рости! Рости! Рости..!
Ми й не замітили як проминув той рочок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
Закриваючи очі, загадайте бажання,
Повторіть тихо-тихо, щоб ніхто не почув
І тоді безперечно, ваша задумка-тайна
Скоро збудеться, знайте, лиш довіртеся сну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731900
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.05.2017
Там за вікном лиш ніч і дощ,
Б’ють Морзе, в підвіконня краплі,
Десь поміж шумом чути «SOS»,
Що все повторюється далі
Це плаче й просить: «Поможіть…»,
Замовкши, знову-знову просить,
Та, що розтерзана лежить,
У межах ситої Європи
Вона не в змозі підвестись,
Шукає помочі у тебе,
А ти як я лежиш й мовчиш,
Добра чекаючи від неба
А за вікном все ніч і дощ,
Друкують Морзе нові краплі
Та поміж шумом досі щось,
Усе повторюється далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017
Видираючись на вибрану гору,
Пробираючись до своє мети,
Не забудь подивитись під ноги,
Щоб по комусь не вийшло пройти
Озирнись й придивися довкола,
Чи не зранив де часом своїх,
Коли сильним, не зваженим кроком,
Перейшов на нестриманий біг
І ніколи… Послухай, ніколи
Не цурайся своєї крові,
Чи то бідний, чи немічний, кволий,
Відвертатись ніколи не смій
А дійдеш, добіжиш, не зазнайся,
Не для тебе запалює світ,
В небі зорі і сонце, в світанках,
Все дарує не тільки тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
Ну, от і все… Закінчується день,
Здається, мить і перегорнута сторінка
Закриється, залишиться лишень
Просте питання, та від нього гірко…
Чому? Чому так мало часу нам
Дає Господь, у суєті на справи?
Невже ж для того, щоб дрібна вина
Росла між сумом і такою стала,
Що від жалю спиняється дихання
Й стискає горло знавіснілий жах
Утрати мрії, вічного бажання
Успіти, не проґавити себе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
Це починається ось так:
Стрічає погляд, інший раптом
Й час завмирає, і ніяк
Очей своїх не відірвати,
І не промовити слова,
Не вгамувати бідне серце,
Що наче птахом ввись зліта,
Кудись з грудей на волю рветься
І вже не дихаєш, мовчиш,
А стільки хочеться сказати…
Як не злякати таку мить?
І просиш Господа, благаєш:
«Не відпускай, залиш її,
Даруй у милості кохання…»
Це починається ось так:
Стрічає погляд, інший раптом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
Біжу, лечу, не відчуваю ніг
І наче не торкаюся поверхні,
І забуваю дихати, та ні ж,
П’яніючи невимушено легко,
Вже не вдихаю, п’ю безмежне щастя,
Жадане, радісне й задиристо хмільне…
І просипаюся… З розбігу, щоб упасти,
Зригнувши прикрістю чекань нового дня
Й волочу по горбах, цю суєту-суєтну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2017
Цей останній, квітневий сніг
Змерзлий цвіт до землі несе,
Як тебе відпустити зміг?
І у серці чому пече?
Білий танець легких сніжин,
Закружив з висоти небес,
Де скажи загубилась ти?
Скільки нам залишатись без?
Без іскріння твоїх очей,
Без усмішки, що так люблю,
У тривозі сумних ночей,
Повертайся скоріш молю!
Цей останній, квітневий сніг
Змерзлий цвіт до землі несе,
Як тебе відпустити зміг?
І у серці чому пече?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2017
Ні, він не спить, він воює вісні,
Відчай душить, спиняючи серце і криком
Розриває, в нестерпній агонії ніч,
Розбиваючи болем пронизливу тишу
І не ніжність ромашок, в траві луговій,
Не усмішка ласкавої мами,
Сниться вибухів дим і нескінчений бій,
Та поля де скривавлені маки
Він не спить, він воює, воює вісні,
У вогні серед смерті шукає своїх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730195
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.04.2017
Розлука… Знову ти прийшла,
Не забарилась, не чекала,
Так якось раптом нагадала
Мені про себе й ось нема,
Нема її і тільки запах,
На простирадлі й в подушках
Розлука… Хто тебе не знає?
Пізнавши ж зовсім вже не жде,
Жене від себе, щоб уже
Ніколи більше не згадати,
Щоби не бачити як йде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2017
Ти не бий в обличчя вітре,
Не згинай додолу,
Хай розцвівши радість квітне,
Хай кохання моє,
Розпустившись, не ламає
Ніжну стебелину,
Ой, не дми так, бо не маю
Втратити вже сили,
Не віддам своєї втіхи
Вітру на поталу,
Збережу, сховаю в серці,
Скелею повстану…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
За горою великою,
За старечим лісом
Живуть собі небораки,
Вештаються з бісом
І не знають ані втіхи,
Ані суму й горя,
Притулилися до блуду
Тай ночами косять,
Косять-рушать муравоньку,
Чорну як та мука,
Щоб покоси не збирати,
Бо в покосах згуба,
Хто візьме тому не жити,
Не спасе нічого,
Доторкнувся … І не стало,
Порохом додолу
Упаде й розвіє вітер,
Не залишить сліду,
А траву ту серед ночі,
Відьмаки і відьми
Визбирують тай чекають,
Коли місяць повний
Розіллє, у темнім небі
Чарівну дорогу,
Щоби бистрі чудо-коні,
Вогняним копитом
Вибивали іскри-зорі,
Понад тихим світом
Та спустившись попоїли
Чорную мураву,
Бо немає краще їжі,
Іншої немає,
Отак струсом вдарять землю
І підуть по полю,
Від покосу до покосу
Лишать за собою,
У слідах із вогню-жару
Золоті відливки,
Попоївши відлітають,
Щоби нечесть з писком
Налетіла сараною
І в мішки, в мішки все,
Й так до ранку, до світання…
За горою, лісом
Живуть собі небораки
Вештаються з бісом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2017
Мовчать дорослі і малі,
Мовчать і дужі, і слабенькі,
Мовчать, у радості й журбі,
Мовчать правдиві і хитренькі
Мовчать не знаючи страху,
Мовчать і трусяться з боязні,
Мовчать чекаючи біду,
Мовчать і перші, і останні
Мовчать, уперто так мовчать,
Мовчать, щоб часом не сказати
Про те, що досить жити так,
Що годі … Т-с-с-с…
Простіш мовчати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729770
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.04.2017
- Ви бачили?
Не бачили?
Ну як же?
Як же так?
Та ж Ви життя
Пів втратили!
Який скажу Вам жах!
- Про що це Ви сусідонько?
Почали, не мовчіть!
- Та як же ж? Як же ж милонько?
Таке не знати гріх!
- А най ти! Ви щось скажете?
Чи й далі так буде?
- Ой, Боженько!
Ой, мамонько!
Та слухайте, оце… -
І почалось вовтуження,
Миття чужих кісток,
А це була прелюдія
Сусідських жіночок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727125
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.04.2017
- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Якось так…
А ти? Як ти?
- Та так собі. Нормально…
- Ну-ну… Пробач.
Спішу дуже, пробач…
- Пока!
- Пока! Зустрінемось?
- Звичайно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727123
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.04.2017
Крислата пам’ять гілля гне додолу,
Не в змозі втримати подій плоди старечі
І відпускає давши місце новим,
Щоб повторитися, тепер уже не в перше
Ще й час жорстокий не шкодує віття,
В життєвих бурях не одне ламає,
Й втрачає спомин дорогий колись так,
Ця ненадійна і крислата пам’ять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2017
Хай квітне радістю земля,
Хай звеселяє буйним цвітом
Садів весняних, хай поля
Вбирають силу щоби літом
Нам дарувати урожай,
Хай прийде мир, війна нехай
Навіки-вічні врешті згине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2017
В її очах лежить печаль
Та притаївся тихий смуток,
І десь бринить сльозою жаль,
Який мені не осягнути,
В піснях живе її душа,
Така непізнана і ніжна,
Що крає серце. А слова?..
Вони одні збудити вміють
Все-все… Незнані почуття
Із їх чарівністю і болем,
За не розтерзаний ще край,
Та пошматований довкола,
Усе це в ній і з нею є,
В лісах, степах її і ріках,
Немов нагадує завжди:
«Любіть, шануйте Україну!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726685
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.04.2017
Твої терзання, це не просто відчай,
Обманутої, скривдженої вкотре,
Не просто занімілим досі криком,
Душа зболіла у мовчанні стогне,
І рветься , і кровить безперестану,
Не в змозі віднайти жадану правду…
Моя матусю, моя Україно,
Коли ж загояться незцілені ще рани?
Коли ж урешті в нових поколіннях,
Ні не блудливі пси, не фарисеї –
Спасителі твої, до тебе прийдуть
Створивши диво, щоби дух воскреснув
І віра сповнила серця синів Вітчизни…
Моя країно, люба моя нене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2017
Невже з ребра її початок?
Не вірю, ні… Із протиріч
На небесах взялись зіткати
Те, що понині так й не зміг
Ще осягнути кволий розум,
Даремні спроби пізнання
Цієї тайни, тільки ж можу
Сказати твердо, що вона
Одна така у цілім світі,
Ні…
У вселеній всій одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2017
Було так тихо, наче за вікном і у кімнаті не існувало життя. Цієї ночі все немовби вимерло, чи то притаїлося, в очікуванні чогось неминучого. Навіть хмари, вкривши насуплене небо, не рухались сховавши мерехтіння далеких зірок та блідість світіння, в якому вгадувався місяць. Усе мовчало і тільки клацання механічного годинника безупинно вимірювало час, наближаючи мить чогось невідворотного, чогось безпощадно страшного.
Посеред цієї гнітючої тиші раптом почулося нервове скрипіння, це змучений давністю матрац відповів на різкий рух молодого тіла. Вона присіла спустивши ноги з батьківського ліжка, присіла не в змозі заснути, у передчутті якоїсь біди, не розуміючи чому так тихо і тоскно, чому не першу ніч їй сняться ці зморщені, скрючені, залиті кров’ю руки, що знавісніло тягнуться брудними пальцями до шиї.
Очі почервонілі та змучені безсонням, налякано вдивлялись, у пляму темного вікна. «Що там? Що ховається за ним?», - вже вкотре проносилось в її голові, - «Чому мені так страшно? Господи звідки це все? Господи…», - і скріпивши тремтливі руки, Ірина швидко-швидко зашепотіла, в молитвах.
Молилась, а сльози... такі щирі, у своєму горі сльози, безупинно заливали уже змарніле, та все ж таки ще вродливе обличчя. Вона ридала і благала, в надії, що почує її той, кого так просить. Благала із вірою, що зустріне світанок і вирветься з полону цих жагливих, до болі реальних снів…
Мандруючи по колу, стрілки годинника наздоганяли миттєвості і убиваючи їх безповоротно ховали в минулому, прискорюючи прихід такого очікуваного ранку.
Нарешті втомившись від ридань дівчина принишкла і тихенько вмостилась, лежала вдивляючись в ненависну тьму, вловлюючи звуки страхітливо-мовчазної ночі. Спід її старого, поспіхом накинутого пледу виблискували широко відкриті очі. Надзвичайно сумні і уже стільки днів сповнені тривогою та відчаєм, вони з останніх сил боролися з втомою і от не витримавши закрились.
Марево сну полонило свідомість і відчуття знесиленої Ірини, пробираючись крізь заплутані лабіринти розпеченого мозку. Все починалося знову…
…Жорстокий, нестримний вітер збивав з ніг, вдаряючи і ранячи обличчя тяжкими краплями холодного ливню. Вона ледве просувалась неосвітленою вулицею, в пошуках свого батька. Сльози змішувались з дощем, а крики: «Тату! Де ти тату?!» губились в шумі лютої непогоди.
Йшла наосліп, повз сірість стін незнайомих будинків, що нависали зловісними привидами, бридких, ніби вимерлих районів цього давно уже хворого міста.
Шукаючи вічно п’яного татуся, верталась думкою додому: «Мамцю, бідна моя мамцю, як ти там ? Скільки ж натерпілось твоє серце, скільки болю завдав йому батько…» - проносилось у її голівці. І знову чулося : «Тату! Де ти?!»
А дощ не спинявся ні на мить, він ніби намагався змити увесь бруд, усі гріхи цього Богом проклятого міста. Міста, що заховалося від життя, на узбіччі подій і цивілізації, не в змозі ось уже з десяток років вилізти із поглинаючої його трясовини захмелілого відчаю та безпросвітної бідності. Міста-привиду…
Ірина повернула в провулок не знаючи куди той іде, він був вузький і непохожий на інші, щось гнітюче і загадкове ховалось, у його будівлях. Аж раптом вона зрозуміла : «Вікна… Вікна… Їх нема, їх попросту нема… А двері? Де двері? Вони ж повинні бути…» - вражена такою несподіванкою, вона швидко почала оглядати будинки довкола себе, не розуміючи як таке могло статись.
Ліхтар телефону уже ледве вихоплював із тьми битий асфальт та павутиння тріщин на довколишніх стінах. Старий, ненадійний акумулятор відмовлявся служити дальше без зарядки, попереджаючи про це пищанням, коротким і достатньо противним.
Ірині здалось, що десь попереду замиготів вогник, ось він погас і знову, знову замиготів. Шпортаючись, збиваючи та драпаючи руки об нависаючі стіни, вона прискорила свій крок і таки побігла. Бігла не оминаючи калюж, не ховаючись від дощу, спішила будь-що побачити джерело загадкового світла.
І на тобі, коли здається залишалось так небагато до цілі, як її мерехтливий ліхтарик підступно погас. Іра по інерції, піднімаючи високо бризки і не маючи наміру зупинятись, уже в повній темноті перебирала давно промоклими ніжками.
Мчалась в надії, що десь там біля вогника нарешті побачить батька. «Ось де він!» - зраділа перестрибуючи через поріг входу над яким гойдався старечий світильник, та зашпорталась і з болем упала на мокру камінну плиту. Довго не підводилась, лежала приголомшена раптовістю і різким болем в коліні. Її плечі і спина почали тремтіти, здригаючись від плачу.
Тут немов із глибин аду прогримів скрегіт масивних дверей і на поріг, вселяючи неймовірний жах, упала тінь. Ірина не могла поворухнутись, вона вже не відчувала ні розпачу, ні болю. Страх, всепоглинаючий страх, захопив її повністю, сковуючи, не даючи змоги підвести голову.
Час завмер і здається пройшла вічність, коли ж тінь нарешті промовила: «Піднімись! Піднімись, я тобі сказав!». В голосі дзвенів метал і таїлась така сила, що напевно ніхто б не зміг ослухатись його наказу.
Ірина поволі звелася на ноги, стояла з опущеною головою, не в силі противитись, та все ж таки не в змозі підняти погляд. Очі зупинились на парі безрозмірних чобіт, що стояли перед відкритими дверима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720298
рубрика: Проза, Містика
дата поступления 25.02.2017
Вдивляється у очі мої сум,
Пронизливий до болю і холодний,
Чекає щоб про щастя я забув,
Вбиває не відводячи свій погляд
І не знаходжу в собі каяття,
Та не чекаю вже зустріти радість,
Приходить мить і ось її нема,
Лиш сум-примара у думках блукає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
Упала мла і тиша навкруги
Так страхітливо болісно бриніла,
Що в відчутті невпинної біди
Згорали нерви і німіло тіло,
Застиг у грудях відчаю клубок
І дихати не було більше змоги,
Тому що крик здираючи нутро
Все виривався… І таки луною
Зірвався у нестримності своїй,
Звільнивши жаг непізнаного лиха
Та полетів шукаючи шляхи
Мого спасіння… І одної миті,
Десь із землі незвіданих глибин
Почувся стогін, моторошний стогін,
Він йшов нізвідки і невідомо куди,
Та щось пекельне клекотіло в ньому,
Здійнявся вітер раптом й прогримів,
У блискавиці розірвавши небо,
Розкотистий, величний спалах-грім,
Імла розсіялась і просвітліла темінь,
Відкривши обриси скалистої гори,
Вказавши вхід до сховища, чи може
До пастки, що скриваючи сліди
Вела в печери бездиханне горло
І було страшно, лячно було так,
Тремтіли руки, серце стукотіло
У груди, вириваючись мов птах,
Що б’є об клітку зраненії крила,
Та попри все тягнуло щось мене,
Манило й шепотіло тихо-тихо:
«Ходи сюди… Не бійся… Йди…Іди…»
І вже не знаю як тоді спромігся
Війти в жагливу й загадкову тьму,
Ступив… І спалах освітивши стіни
Враз осліпив яскравістю вогнів,
Горіли факели та миготіли тіні,
Я ж все стояв, вдивлявся і не міг
Знайти відгадку баченого дива…
Не дихав, затамовано мовчав,
А погляд не спинявся ні на хвилю,
Блукаючи довкола щось шукав
І врешті зупинився та прилинув,
До каменю, який не обійти…
До напису, що ліпше не читати,
Бо видно карбував оті рядки,
Не чоловік, а той кого ні знати,
Кого ні бачити хотілося б мені,
Ці ж букви тесані врізалися словами,
В немовби кров’ю змочений граніт
І я узрів: « Хто зміг сюди війти,
Нехай ніколи спокій вже не знайде,
Хто піде дальше вирви й залиши,
У каменя так непотрібне серце
І знайдеш силу ти небачену понині,
Здобудеш владу та загубиш страх свій,
Позбавившись і сумнівів, і болю.
Хто піде дальше вирви своє серце…»
І я побіг тікаючи від пекла,
Не оглядаючись, крізь непрохідні хащі,
Біг без упину і ні біль, ні рани
Не дозволяли впавши не піднятись,
Аж раптом якось звідкись із далека
Злетівши та в відлунні повторившись
Чарівний голос лагідно до мене:
«Проснися милий! Милий мій, проснися…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
У тебе є своя весна,
Свої цвітіння і струмочки?
Чи може твоє власне сонце?
Сіяє так, що не зима
І навіть... Навіть вже не осінь,
А літа красного пора,
Прийшла всміхається і просить:
«Візьми, візьми у мене все,
Кохай, не бійся, ще не досить…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2017
Слова… Слова… У них таїться все
І щирість, і любов, надія і облуда,
А ще кохання і стократ «а ще…»,
В яких життя, чи смерті підла згуба,
З них правда витікає джерелом
Вгамовуючи спраглих до пізнання,
Та часом топить, б’є мов батогом,
А не ключем живильним, життєдайним,
Вони бува злітають птахом ввись
І зігрівають, звеселяють душу,
Трапляється ж , що з громом блискавиць,
Летять камінням і тоді не бути,
Ні тихій вірі, ні тим більш добру,
Лиш біль залишиться окутаний печаллю,
Лиш сльози омиватимуть біду,
Допоки знову, знову не засяє,
В словах ласкавих променя тепло…
Слова… Слова… У чому ваша тайна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2017
Вони не відають, не знають
Де віднайти далекий край,
Що називають часом Раєм
Та просять Господа не раз,
Щоб допоміг їм, не забувши,
Коли потреба в тім прийде,
На цьому світі грішні душі,
Прощення просять за усе,
Спішать тихесенько прожити,
Квитки бронюючи в молитвах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2017
Кудись щезає сірий сніг
Стікаючи брудним асфальтом,
А під калюжами ще лід
Ховається від свого завтра,
Все так понуро і нема
Довкола радості у тому,
Що надокучлива зима
Дощем змивається холодним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2017
Пригорнувшись до ніжності ночі,
Закружитись в чарівності снів
І закутавшись спокоєм, очі
До світанку ховати свої,
Й загубитись у мареві щастя
Серед мрій і незнаних чудес,
Щоб побачити радісну казку
Де ніколи не прийде кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Він йшов дорогою кудись,
Посеред ночі й хуртовини,
Жорстокий вітер снігом бив
Здираючи з обличчя шкіру
Й сліпив збиваючи із ніг,
Не знав пощади, безупинно
Вганяючи нестерпний біль,
У зранене, промерзле тіло,
А руки… Їх вже не було,
Лиш дві культі німі, безпалі
Зрослися з зброєю й чогось
Давно уже не відкликались,
Застигши, втративши чуття…
Він ж йшов і йшов, неначе втома
Його покинула й життя
Зібравши сили всі боролось
За волю бути, знати день…
Так помирати не хотілось,
В боях минувши сто смертей,
Не раз дивився їм у вічі,
Щоб Україна ще була,
Щоб він і друзі-побратими,
Не знали стиду, а війна
Не спопелила Батьківщину…
Він падав, піднімався й йшов,
Ішов, знов падав й піднімався,
У голові гримів вогонь,
«Один, один зі всіх зостався,
Ніхто не вижив, тільки ти…»,-
Все розривала думка скроні,
«Прости же Боже і брати
Простіть мене, що нині можу,
Без вас, без соколів моїх
Шукати шляху…»,- йде і плаче,
Та сліз не видно, тільки біль,
Лиш хуртовина виє страшно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Стріляють… Там десь, та не тут...
Вбивають… Там, де нас немає...
І умирають… І живуть...
І не здаються й не чекають
Від Бога ласки та людей...
В борні своїй не знають спину,
Воюють, раняться і гинуть...
І серед крові та смертей,
Зростають велетами нині…
Піднявши прапор волі ввись,
Несуть прокопчені знамена,
Щоб ми творили та щоб мир
Не покидав нас… І напевно
Молитися повинні ми
За тих, що там де нас немає
І умирають, і живуть,
І не здаються, й не чекають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Прийшли… Чужинці, не свої,
І не брати, і не звитяжці,
А так… Так щоб лишень землі
Моїй ставало тяжче й тяжче,
Щоб спопелити і піти,
Вернутись й згарища топтати,
Плюндруючи твої сади,
І так від хати і до хати
Лишати слід своїх чобіт
І бруд байдужого зухвальства
На ранах спечених в вогні,
Й у душах скривджених… Та марно,
Не залякати слави юнь,
Не роздавити, не здолати,
Коли набатом в грудях б’ють
Серця українських солдатів
І вже ні страх, ні зради вал
Їх не зупинить, не поборе,
Біда тому, хто проти став,
Бо ж доста! Скільки може горе
Плодитися в моїй землі,
В краю незнайденого щастя,
Де так співають солов’ї,
А навкруги все тяжче й тяжче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2017
Вам не здається, що в вечірню пору,
Коли у сутінках сповзає раптом ніч,
Вкриваючи собою все довкола,
В той час, що ледь запалює зірки,
Ще не сховавши збагрянілий обрій,
На нас вдивляються невимовно сумні
Й такі пронизливо зажуренії очі,
У них турбота і нестримний біль
За безпорадних й немічних дітей,
За нас усіх, що не змогли створити
Держави гідної у своїх рубежах,
Де землю розриває досі вибух
І чується в молитві жінки плач,
За чоловіком та загиблим сином…
Крізь темінь неба й спалахи боїв,
Цей погляд сповнений надії і тривоги,
Шукає тих, хто би нарешті зміг
Здобути щастя власного народу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Утоплена, у розбраті й пітьмі,
Знесилена, в одвічному чеканні
Того, коли нарешті добрі дні
Прийдуть до неї і тоді востаннє,
Уже не вбивши, постріл прогримить
І не від горя ні, а лиш від щастя,
На руку, що схвильовано тремтить,
Паде сльоза не жалісного плачу,
Повз усмішку змарнілих матерів,
Крізь смутку незабутого остатки…
Утоплена… Знесилена… В пітьмі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Стираються небачені границі,
Світ коїть зло у пошуках добра,
А істина, примірявши дволикість,
Салютами зриває небеса,
У феєрверках приховавши бідність,
Замаскувавши марафетом бруд
Та поховавши з почестями гідність,
Без остраху, що прийде Божий суд
Такий жорстокий й вічно справедливий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017
Зриваючи листки календаря,
Вдивляємось, у дати невідомі
Й надіємось, що матінка-земля
Закрутиться нарешті по-новому,
Відкривши тайни сховані від нас,
Надавши шанс і необхідну силу
Зустріти мрію та щасливий час,
У мить, коли народжується диво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017
Гриміли в злобі хмурі небеса
І блискавиці розривали темінь,
Сердите море піднімало вал
Кидаючи з таким шаленим ревом
На камінь неприступної стіни
Із грізних скал, збиваючи у піну
Великі і холодні гребні хвиль,
Не замовкало завивання вітру
В несамовитості, нестримності своїй
Злякавши птаха, збурюючи висі,
Усе чогось чекало повне гніву
І дихало жагою кари все…
За тими скалами впираючись у сонце,
Із неприступністю засніжених вершин,
Що оповиті хмарами довкола,
Здіймалися Кавказу сиві гори,
Такі величні і невимовно сумні
Та необжиті ні людиною, ні звіром,
Тут рідко чувся навіть птиці крик,
Лиш вітру спів і дощ на зміну з снігом
Й подекуди орел кидав самотню тінь
На ще не топтаний ніким по досі камінь,
Шукаючи даремно своєї жертви слід
Серед суворості непізнаного краю
За тими скалами… Та тільки не тоді,
Тоді ж могутнім і понурим кроком,
Ступали вгору громовержця слуги,
Йшли Сила з Владою, йшли велети обоє,
Ніким нездолані властителі потуги,
Захисники одвічні волі Зевса
Вели закутого у ланцюги титана,
Він був єдиним, що спромігся врешті
Олімп ослухатись і непохитно стати
На захист долі поневолених людей
І дав вогонь їм, дав знання і вчення
Ремесел, з нескінченністю ідей,
Даруючи тим радість і натхнення
Без страху жити й вірити у те,
Що все можливо, тільки лиш хотіти…
Йшов мовчки, гордий і незламний Прометей,
В своїх оковах залишаючись все ж вільним,
За ним ледь плівся друг його колишній,
Ковальства бог, кульгавенький Гефест,
Він кляв той день, кляв мить оту зловісну,
Коли з уст батька вилетів наказ,
Титана Прометея ув’язнити …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017
Як лід в ожеледицю, киркою й ломом,
Я розбиваю неприбрану слизькість,
Слизькість брехні неправдивого слова,
Крихкість, що вилизана аж до блиску
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2017
Коли градус терпіння зашкалює так,
Що залізо холодного нерва не в силі
Подолати нестримність великого гніву,
Коли кривда вбиває надію та страх,
Із глибин підсвідомого знісши бар’єри
Вибирається пекло, щоб розуму стіни
Спопелити вогнем невгамовного зла,
Просто так, нізвідкіль, ненароком немовби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2017
І от проснувся перший день,
І перша нічка відгулялась,
Не чути тостів і пісень,
А Україна й не дрімала,
Стрічала разом Новий рік,
Раділа новому початку,
Лунали вигуки і сміх,
В новій надії, що все краще
Нарешті прийде й не піде,
Отак залишившись у домі,
А все лихе колись мине,
Й ми заживемо по-новому,
І по-новому розцвіте,
На радість нам і нашим друзям,
На зло одвічним ворогам,
Країна наша і не буде
Ні війн, ні розбрату й усе,
Все-все, що ми того хотіли
З добром по-новому уже
Нарешті прийде і не піде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Закривши очі, вкотре вже малюю
Картини щастя і загадую бажання,
Старе забувши зовсім не сумую
І в тостах новорічного чекання
Спішу зустріти краще й зовсім інше,
У ньому радість із достатком в парі
Свої дарунки принесуть й лишивши,
Не заберуть все те, що помагало
Вже стільки років завжди жити в мирі
З надією на нове, ліпше завтра
Піднявши келех, вкотре вже малюю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Перебратись з сьогодні у завтра,
Перескочити ніч в новий день,
Щоб нічого уже не згадати,
Не співати вчорашніх пісень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2016
Вона одна, тепер завжди одна,
З самотністю повінчана навічно,
В наряді чорному розпечена душа,
Розбите серце не знаходить місця
І рветься та розтерзане кровить,
Не зупиняючись німіє і від болю
Кричить, несамовито так кричить,
Чомусь не в змозі висушити сльози,
Не в силі повернути, що було…
І вже ніколи, ані завтра, ні сьогодні,
Ніколи… Не побачити його,
Не доторкнутись, не відчути подих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
Десь в підземеллі моїх дум
Палає вогнище - це мрії
Згорають тихо, димом сум
Коптить занедбане склепіння,
А стіни тінню миготять,
Колись несправджених ілюзій,
Дме завиває вітром страх,
В своїй не вислуханій тузі
І серед цього, лиш одне
Живе, з під попелу жевріє,
Ніхто… Ніхто не забере,
Ще не утрачену надію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2016
Узяти пензля у тремтливі руки,
Вдихнути нове, свіже сприйняття,
Все, що було нікчемного, забути
І малювати… Малювати без кінця,
Не зупиняючись, не знаючи утоми,
Без остраху і з вірою у те,
Що світ прийме тебе,
Що він нарешті зможе
Відкритися, в яскравості всіх фарб…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2016
Скажи мені не те, що хочу,
Не те, що слухати привик,
Вдивися щиро в мої очі,
Повідай серця свого біль,
Розкрийся повністю, не бійся,
Хай слово вдарить батогом,
Бий не шкодуючи, бо зміг я
Забути все, що помогло
Тебе пізнати й полюбити,
А сльози… Сльози, хай собі,
Стерплю усе цієї миті,
Лиш би залишились, в житті
Твої блакитні оченята,
Твоя усмішка і тепло,
Скажи усе… Я хочу знати,
Як б не боліло і пекло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Зустрілись якось дві сестри,
Коли вже й бачились востаннє,
Хоча б здавалось, де ще є
Таке сусідство й панібратство,
Як не у них - творінь людських,
Дітей невігластва й науки,
Отак укотре вже зійшлись
І всяк по-свому затягнули,
Брехня скоріше повела:
«Привіт, сестрице моя люба!
Привіт голубонько моя!
Коли ж то я згдай но була
З тобою так ось віч-на-віч?», -
Аж зашарілася й замовкла,
Їй Правда вторила у слід:
«Тай не кажи минуло з того
Вже певно купу-купу літ…», -
Тут засміялася собі
Продовживши свою розмову:
«Лишень як вчора чула я,
Як ти з трибуни говорила,
А після знаю, що неслась
По всіх «незрадливих» ефірах,
Ти ж попри мене раз у раз,
Чим духу преш і не зважаєш,
Та бачу в тебе все гаразд,
Про мене ж ти напевно знаєш…», -
На тому дух перевела,
Сестриці глянувши у вічі.
Брехня змовчати не могла,
Залепетала швидко, дрібно:
«Та я вже й ніченьки не сплю,
А серед дня не бачу сонця,
Усе в турботах, все спішу,
То курс міняю, то у квотах
Шукаю місце, то борюсь
За бідний люд, за справедливість.
Ти віриш, що не раз боюсь,
Щоб не утратити де милість
Народу мого, щоб часом
Не повернув до тебе мила…», -
Тут засміялася глузливо,
Примружилась і дальше знов
Затеревенила неспинно:
«А ти, я чула те ж не спиш,
Не маєш спокою і з того
Чогось нервуєш і мовчиш,
Шукаючи якусь дорогу…
Дурненька, це життя просте,
У ньому складності немає,
Затям собі лишень одне,
Керує той, хто не зважає
На стогін, крики, кров, війну,
На сльози ницих і убогих,
Той владарює та казну
Тримає міцно під собою,
Усе тут просто, тільки ось,
Одне потрібно добре знати,
Щоби не сталось, хоч би що,
Не можна дати вибирати…»
«Так-так, я знаю в цьому ти,
Твої поради – зло і сором,
Мовчи! Прошу тебе мовчи!», -
Сказала Правда й тихий стогін
З грудей зірвався, й полетів
Вітрами бурі понад світом,
Ми їх пізнаємо колись
І в силі якось розгледіти,
Знайдемо Правду, і тоді
Її сестриці стане тісно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2016
Зригнувши нікчемність промовлених слів,
Скривившись вже вкотре, у своїх гримасах,
Він сяде, в вітаннях за кожен наш стіл,
Засунувши руку, в кишені завчасно,
У наші із вами діряві кишені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708159
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2016
Асфальт і брудом вкритий сніг,
Сумні, неприбрані дороги
Й цей біг… Такий нестримний біг,
Чи то кудись, чи то від чогось
Зима в мінорі й дивний сум
Кидає тінь. Де ділась радість?
Куди поділись крики й шум
Дітей веселої забави?
І якось тоскно, пусто так,
І сонця… Сонця надто мало,
Десь притаївся тихий страх,
Що Новий рік так й не настане
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2016
До вас приходить нізвідкіль печаль,
У мить коли дівається десь спокій?
Коли тягучий невідступний жаль
Пронизує всю душу так глибоко,
Так болісно, що рветься дикий крик
Десь із нутра, нестримно, безнадійно,
А ти мовчиш, томишся і мовчиш,
Закривши очі стягуєш терпіння
І в’єш в канати, рвані, не міцні,
Давно натягнуті нервовою струною,
Й вже не рахуєш знавіснілі дні,
І не шукаєш втрачений десь спокій…
До вас приходить нізвідкіль печаль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
Розрізаючи фарами ніч,
Освітивши намічений вектор,
Він не просто в незвіданість мчить,
Підминаючи кілометри,
Він летить і не знає страху,
Позабувши про сумнів і спокій,
Лиш би знову побачити ту,
Що чекає й що так одинока
Там без нього, вже стільки років,
«Де ти? Як ти, кохана без мене?»,-
Думка б’ється в його голові
Й виривається серце шалене
Із грудей, де палає вогонь,
Де для інших вже місця немає,
Раптом сталося… Сталося щось,
Щось кермо з рук його видирає
І земля круговертю летить,
Й навертаються сльози на очі...
«Як ж без мене кохана? Як ти?!.», -
Піднялося відлунням у зорі,
Розриваючи фарами ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Десь високо-високо «там»,
З безмірно великої пачки
Де в буквах застигло «Життя»,
Витягує вкотре цигарку
Й запалює свій сірничок,
Прикурює смачно і легко,
Незнаний небачений «хтось»,
Щоб кільця пустити далеко.
Цигарка ж поволі шкварчить,
Жевріє і з попелом тане,
Це час наш додолу летить,
Погасне ж… І знову не стане
Когось…
Десь низесенько «тут»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Літати й бачити усе,
Нестись у висі вільним птахом
І не боятися, що вже
Нічого кращого не взнати,
За долю тиху й мовчазну,
За вбогість кволого чекання
На милість інших, на оту,
Якої звечора до рання
Шукають й просять решту, й ти,
Забувши гідність, лиш би спокій
З достатком парою прийшли,
А чи прийдуть вони і доки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
Визираючи з далеких років,
Виринаючи в пам’яті сміло,
У минулому сховані дні
Нас знаходять і вкотре сумління
Теребить своє рване нутро,
Вивертає історію й множить
Все що було і що не було,
В нуль виводячи знайдений спомин…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
У темряві вдивляюсь в дзеркала,
Не в змозі зразу й чітко розібрати
Зображення... З’їдає підла тьма
Їх контури, не бачити, гадати
Лишається… Себе не впізнаю,
Он ніби я, та щось таки інакше,
Не той зовсім зажурено стою,
У темнім задзеркаллі і так страшно,
Так сумно, що тривожне серце б’є,
Вистукуючи дробом барабанним,
Вишукуючи в відбитті моє,
Сполохані, знервовані набати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
Ніч. Зупинка. Старечий ліхтар.
Снігом дме шаленіюча осінь.
Я один, але зовсім не сам,
Біля мене чарівність, що досі
Не лишає байдужим, що все
Заворожує й змушує битись
Серце радісне, чи то сумне,
Як б не було, та все ж таки швидше,
Це непросто красиві слова,
Це казковість неспинного танцю,
Де сніжинок нестримані па,
В переливах своїх забирають,
Огортають, неволять в полон,
Заставляючи врешті збагнути,
Що життя твоє тільки лиш сон
Від якого потрібно проснутись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016
Так сумно... сумно було їй,
Котились сльози і неначе,
У грудях стався буревій,
А на душі все важче й важче…
Час зупинився... Ні, застиг...
Не було нині, вмерло завтра
І тільки біль, нестерпний біль
У грудях бився та зірвався
Нестримним криком, все єство,
В своєму відчаї кричало,
Що так томило і вбивало
Злетіло з уст її разом
І раптом… Раптом замовчало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016
Проминаючи кроком стежини,
Залишаючи темні сліди,
Вони йдуть від своєї родини
На чужину й не кажуть «Прости…»
Не шкодують і навіть не знають,
Як та рана глибока кровить,
Коли словом нікчемним карають,
Коли лезом стирають роки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703507
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2016
Чомусь вже вкотре хочеться весни
З її диханням, пахощами, цвітом,
Таким легким, привітним, теплим вітром,
З букетом мрій й бажанням знову йти
На зустріч щастю, в пошуках свободи,
Поміж садів розбудженої вроди,
Де в переливах чути ніжний спів
Пташиних зграй, де радість щиро квітне,
Зігрівшись променем дорогою до літа,
Забувши прикрощі холодної зими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016
Серед зими, снігів і хуртовини,
Серед обстрілу й спалахів війни,
Твої сини все знову й знову гинуть,
А ти мовчиш й не кажеш куди йти
Вони ж стоять на рубежах руїни,
Без права рушити у визвольний похід,
Без перемоги знову й знову гинуть,
Ти ж все мовчиш, уже роки мовчиш
Моя країно, люба моя нене,
Хіба для цього мужній твій народ,
Шукав й шукає доленьки для себе?
Хіба для цього проливає кров?
. . .
Серед зими, снігів і хуртовини,
Серед обстрілу й спалахів війни,
Твої сини все знову й знову гинуть,
Тож не мовчи, скажи щось, не мовчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703204
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2016
Коли так мало дня і так бракує ночі,
Коли неспинний час лише дарує мить,
Вертаючись назад вдивляюсь в твої очі,
Вдивляюсь і молю мене благословить,
Молю пробачити за все… За тихий докір,
За неуважність… Ще прошу прости
Мене матусю за байдужий спокій
І ту гординю, що усе псує…
Прости-пробач будь-ласка свого сина
Не дорікай та сліз гірких не лий
І знай завжди, що ти одна єдина
В моєму серці… Бог тебе храни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016
Дитинко моя... Сонечко моє,
Моя надія і моє натхнення,
Яке ж це щастя, знати, що ти є,
Що в цілім світі... Ні, у всій вселеній!
Не знайдеться ріднішої душі,
Такої світлої і, в чистоті своїй,
Такої щирої... Відкритість твого серця,
Твій сміх дзвінкий, із блиском оченят,
Завжди здивованих і, у своїй блакиті,
Таких наївних... Все це - мій бальзам,
Що рани заспокоює і гоїть…
Дитинко моя…
Сонечко моє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Зібратись в нестримний і грізний похід,
Розплющивши широко очі
Вдивлятись і бачити все, що цей світ
Сховати за ночами хоче,
Не вірити слову брехливих творців,
Все чути й завжди пам’ятати,
У правди двояких немає кінців,
Початків двояких немає,
Зібратись і впевненим кроком, твердим,
Іти не шкодуючи більше
Ні часу, ні духу, ні стомлених сил,
Ні тих, що безсовісно нищать
Державу правічну й таку молоду,
Знівечену вчора і нині,
Вона ж затаївши у погляді сум
Чекає своєї години…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2016
Одна… Така як ти лишень одна…
Мені не знати іншої утіхи,
Як радість розуміти, що нема
За тебе ліпшої, у цілім Божім світі,
Нема й не буде, тільки лишень ти,
Твоя усмішка, очі волошкові,
Життя прожити, поле перейти
З тобою мила, лиш з тобою хочу,
Щоб подих в подих і рука в руці,
Щоб поглядом у погляді ловити
Кохання промінь і щоб завжди міг
В своїх обіймах твої полонити,
Бо лиш одна, у серці ти одна
Й нехай летять, злітають миттю роки,
Та час жорстокий не розкрає нас,
Допоки в мене ти, у тебе я допоки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
Вас переповнює печаль?
Болить, щемить за Україну
Невтішне серце? Може жаль,
Тужливо смуток в душах сіє?
В ту мить… У час, коли Вона
Така занедбана і боса,
Стоїть на паперті сама,
Сама ж тихенько милість просить,
Благає спокою собі,
Тремтить від холоду ночами
І просипається вві сні
Від думки втратити останнє…
Останнє - слово, що плекав
Її народ в століттях сивих,
Не спить, боїться… Ну а ми ?
Ми все копаємо могилу…
. . .
Вас переповнює печаль?
Болить, щемить за Україну
Невтішне серце? Може жаль,
Тужливо смуток в душах сіє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699406
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2016
Коли сонця у небі нема
І утрачено знайдений спокій,
Коли сльози стікають не так
Й ллються в серце тепер одиноке,
Заливаючи душу ущент
Незбагненним, пронизливим сумом,
Розумієш, що вкотре помер
Не знайшовши надії між брудом,
Поховавши бажання в журбі,
Позабувши в темниці про волю,
Десь подівши утрачені дні
Загубив ту останню нагоду,
Все це… Все… Мов утрачений рай,
Без дороги до свого спасіння,
Коли сонця у небі нема,
Коли сльози стікати не вміють…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2016
Неспинний біг і вічна суєта…
Не зупинитись, не зазнати втіхи
Від надзвичайності нового відчуття,
У неповторності вже втраченої миті
Й лишаються позаду нові дні
Пройшовши повз і якось навіть мимо,
І розуміємо, що ми зовсім самі,
В цій суєті з її неспинним бігом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2016
То не вигадка, не казка
І не байка неправдива,
Це колись зі мною сталось,
Люди ж кажуть, що наснилось…
Було так і то напевно,
Вже брехати вам не стану,
Звечоріло, майже темно,
Сонце втомлене ховалось,
Я ж роботу закінчивши
Йшов вечеряти додому,
Раптом звідки не візьмися
Появився перед мною,
Чи то дідо, чи то дідько,
Весь обідраний і босий,
У небачених лахміттях,
Щось белькоче,чи то просить…
Придивився я до нього,
Спаси Боже і помилуй!
Бо ж під пасмами на лобі,
Таки роги, щоб він згинув,
«Тьфу на тебе вража сила!
Хай тебе громами вкриє!», -
Прокричав і враз хреститись,
А воно так тихо, мило:
«Що ж ти синку сполошився?
Що лякаєшся даремно?
Я прийшов тебе просити,
І повір - це достеменно,
Про одну маленьку поміч,
Так дрібничка, не абищо,
Ти б не лаявся, натомість
Підійшов до мене ближче
Розкажу тобі на вухо,
Щоб не чули чужі люди», -
І таке зашепотів,
Вік ніколи не забуду...
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679220
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 21.07.2016
І в день, і в ніч, і в радості, й журбі,
Чи сум приходить, чи спіткає втіха,
Ношу твій погляд в пам’яті своїй,
Не забуваючи про лагідну усмішку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Він кличе, зве… Він не мовчить,
В тривозі, стомленим набатом
Нас призиває… Ну а ми?
Ми не вслухаємось і часом
Не розуміємо його,
Не впізнаємо… Ні, інакше,
Ми ігноруємо… І що ж?
Він замовкає й тихим плачем
Ще чути ледь країни біль,
А стогін? Хто ж його почує?
Коли зневірившись, самі
Завжди у пошуках й повсюди,
По всьому світу, лиш не тут
Де рідний спів і вишиванки,
Де мати з батьком вічно ждуть,
Чогось шукаємо… Та правда
І доля наша в цій землі,
Що жде з надією світанку,
А біль залишиться у ній,
Допоки якось із серпанком
Не прийде новий, інший день
Уже почутого набату…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Не буває загиблих даремно...
Знайте, знайте, що ні…
Не буває... Одне достеменно,
Це герої, у клятій війні,
Не дарма омивали могили,
У нещасті гіркими слізьми
Матері їх, знаходячи сили
Лиш в молитві... О Боже! Візьми
Чисті душі до вічного раю
Й в милосерді уже збережи
Тих, що нині свою захищають
Україну від ангелів тьми …
Не пропали герої даремно,
Батьківщини відважні сини
Здійнялися до вічності небом,
Щоб дивитися звідти як ми
Дбаєм волю й прабатьківську славу,
Як скріпилися духом, в борні
Набираючись сили й наснаги
І напевне, в скорботі вони
По утраченій вірі народу ,
У брехливості нових вже змін…
Не буває загиблих даремно…
Знайте, знайте, що ні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Сумує вечір, ніч не спить…
І так безрадісно та пусто,
Коли без тебе, сам один,
Чогось чекаю…
Й поміж смутком
Плекаю, в спогадах любов
Та нерозтрачену ще ніжність,
Що стільки літ тому знайшов
І бережу для тебе рідна,
І не знаходжу в почуттях
Нічого іншого для тебе,
Як ці рядки моїх признань,
У мить коли ти так далеко,
Коли безглуздо хижий світ
Нас розділив, та не розкраяв…
Ти ж чуєш рідна моя, вір,
Ми скоро знову будем разом
І вже ніщо, повір ніщо
Нас не розділить, не сховає
В краях чужинських...
Нині ж ось
Один без тебе, щось чекаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016
Непоборена, та розірвана,
Дуже стомлена і зневірена,
Не дрімає, не спить, не кається,
Вже не плаче і майже не лається,
Моя люба, стражденна земля,
Мій народ древньо-мудрий і сивий,
Що не знає спасіння і як
Не ховати синів молодими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Було так радісно і тихо,
Лиш хвилі шепотіли щось
І відголосок чайки криків
Поволі линув, що здалось
Немає кращого світанку
І що чудесний небосхил,
В заграві сонячного ранку,
Дарує відблиском своїм
Надію вірити у щастя
Та спокій спраглої душі,
Немов воскреснувши лилася
Мелодія чарівних слів
І в цій казковості, неначе,
Я загубився і кінця
Здається більше вже не бачив
Тій ейфорії, й понеслась
У вись небесну диво-пісня,
Кудись у вічну далину,
Та раптом, звідки не візьмися,
Буремний вітер затягнув
Склепіння хмарами страшними,
У них сховалася біда,
Розбивши мрії грізно хлинув
Не дощ, не злива – водоспад
Та заревіло чорне небо,
У павутинні блискавиць
І так страхітливо й нестерпно
Сміявся з мене інший світ,
Не той, не радісний і тихий,
Що тішить відблиском своїм,
А вже розлючений і дикий,
Порвавши паруси мої,
Розбивши човен і надії,
Укравши чудо-небосхил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2016
У час коли приходить темінь
І тільки зорі мерехтять,
Кохана, з думкою про тебе
Дивлюсь на Захід… І не даль,
Не знавіснілі кілометри
Таких заплутаних доріг
Нас відділяють, ні… А зрешту,
Як ж я дозволити посмів
Розлуці бути поміж нами?
Як відпустив зовсім одну,
У край далекий та незнаний?
Тепер годую в собі сум
І тереблю невірну пам’ять,
Шукаю втіху у словах,
Та не знаходжу і не знаю
Як відігнати з серця страх,
За тебе - люба моя, мила…
Прости, пробач мені за те,
Що не розправив вільні крила
Й не полетів і що тепер
Дивлюсь на Захід… І у далі
Ховаю погляд там, де ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Для мене, ти – це небокрай,
Такий непізнаний й чарівний,
Ти – моя радість і страждань
Ти ж джерело. Неспинні мрії
Живуть з тобою і в тобі
Шукають втіхи повсякчасно,
У ночі викрасти б зумів
Зірок намисто, щоб покласти
До твоїх, мила моя, ніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2016
Печаль у втомлених очах
І сум стривоженого серця
Не відпускають часом нас,
І чути як у скроні б’ється
Біль невгамовний, тихий біль,
Такий сердитий та понурий,
Що Боже Господи прости
За слабкість втраченого духу
Й ласкаво немічним пробач
Думки і помисли гріховні,
У них таїться підлий страх
Пройти незнані ще дороги,
Він шепче: «Досить, зупинись,
Усе даремно й безпотрібно…»
В таку хвилину помолись,
Ні не за себе, а за рідних,
Згадай і ще раз попроси
І так благай його допоки
Твій невгамовний, тихий біль
Переросте у мудрий спокій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
Я славлю не лозунги світлих умів,
Не силу і міць непохитної влади,
Я славлю хлопчину, що якось зумів
Вогонь підпалити на барикадах
І серцем, не розумом, серцем одним
Відчув незворотність великого зову,
Щоб нечесть із свого престолу змести,
Я славлю не знаючи де ж він сьогодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675208
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016
Ви не вслухалися ніколи,
В тривожну українську ніч?
Як гомонять величні гори,
Як ліс сполохано шумить
І б’є об берег вкотре хвиля,
А десь в безкрайому степу
Гуляє й завиває стиха
Свою здебільшого сумну
І нескінченну пісню вітер,
Про що ж його неспинний спів?
Чи не про сльози материнські,
Що зупинити не зумів,
Ні час, ні втішлива розмова,
Ні безголосі молитви?
У них не чути більше слова,
Прохають змучені думки,
Благають долю Україні
Без крові і тяжких утрат,
Щоб інший син уже не гинув,
Додому повертавсь солдат
І схаменулися злочинці
Покаявшись своїй землі,
Не дай нам Боже чути крики,
В тривожну українську ніч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675198
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016
Не вірте жалісним словам,
Не переховуйте надію,
Усе пройде і тільки Вам
Не перейти ніколи мрію,
Вона одна наш поводир,
Зоря, що вказує дорогу,
У ній ми можемо знайти,
А не знайшовши там нічого,
Не зневіряйтесь, не біжіть,
Ще прийде раптом та нагода
І зрозумієте, що Ви
Ввійшли відкинувши окови,
У свій казково-вільний світ
Де дух парить на щастя крилах,
Вже розуміючи, що зміг,
Не побоявся і не згинув…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
В Вас серце щеміло та краялось так,
Що градом розлюченим грози
Збивали цвітіння нескошених трав,
В любові великім роздоллі ?
Чи бачили Ви як не сходить зоря
Й ховається стомлене Сонце,
У мить, коли кругла нестримна Земля
Втрачає незнайдений спокій ?
А я це відчув і побачив усе
І знаю не вчора – сьогодні,
У серці від того жахливо пече,
Що віри немає в нім досі
Все ж хочеться чути пташиних пісень,
В ранковому дикому полі
Де Сонце розбудить новий уже день,
Осяявши моє роздолля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
Вона одна посеред туги ночі,
Стривожена: «Як же без неї там?
Де діти милі й материнські очі,
Що недоспали вижидаючи дзвінка…»,
А він мовчить, чекає тої миті,
Коли нагода зробить свій набір
І продзвенить, чи голосно, чи тихо,
Та все ж таки нарешті продзвенить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016
Ти, у Балтійських берегів
Шукаєш долі моя люба,
А я сумую… В сумі тім
Самотність і така зажура,
Що підбирається клубок
І продихнути часом важко
Хіба ж такого я хотів?
Чому, скажи усе так складно?
І пусто, пусто якось так,
Немає радості у домі,
Годинник наче перестав
Крутити стрілками по колу,
Немов би час чомусь завмер
Все звівши в мить одну – розлуки,
А сум неспинний, швидко стер
Натхнення втомлені потуги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
Спочити від невігластва чужих,
Не знаючи куди себе подіти
І між рядків заумних перейти
Вже на своє неприбране подвір’я,
Й за гриву ухопити скакуна,
Що рветься з табуна кудись на волю,
Нестримні, часом дикі словеса,
Вже не гуляють по моєму полю,
Вони у стайні тихій і сумній,
Де тепло й сиро, і нема що їсти,
Все спочивають від невігластва чужих,
Так і не знаючи куди себе подіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2016
Торкнутись спраглими устами,
До рук знесилених твоїх
І зрозуміти моя мамо,
Що захисти не зумів
Ні від біди, ні від загрози,
Ні від облудності чуми,
Що без упину червом точить
Й не бачить іншої вини,
Як тільки те, що все їй мало,
Не доста того, що краде
І промишляє лиш обманом,
Той куди хоче, туди й гне
І звеселяється в нарузі,
П’є твою кров немов вино,
А ти як завжди в вічній тузі,
Та байстрюкам тим все одно,
Сьогодні ходять з булавами,
На завтра вже й простигне слід,
Сховавши статки у «Панамах»
Знайдуть десь прихисток собі
І стануть підлі споглядати,
Як ти в ярмі додолу йдеш,
Бо ж не для тебе позичали,
Даремно з ними чуда ждеш,
Його не буде… Лиш потому,
Як люд твій вичистить хліви,
Від того стерва, чи від гною,
Що в своїй розкоші смердить,
Лишень тоді, на повні груди
Вдихнеш ти вільного життя,
А час злікує давні струпи
І доторкнуся знову я
До рук твоїх... О, моя мамо!
Моя стражденнице свята!
Та на коліна мовчки стану,
Попрошу милості: «Пробач…
Пробач народ свій Україно!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671055
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2016
Тужливе серце пестить в собі сум
І кровоточить роз’ятривши рану,
Що все не гоїться, не злікував яку
Ні час, ні втіха переказана словами,
Щемить, горює вражене навік,
Та все ж зболіле у тривозі б’ється,
У нім надія залишила слід
І тиха віра поміж терном в’ється…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2016
Десь за туманом вдалині,
Куди ніколи не дістатись,
Лишились в спогадах моїх
Такі щасливі літні ранки,
В них радість юності і ще
Неперевершені по досі :
Пташок дзвінких веселий щебет,
Пахучих трав сріблясті роси
Та беззупинність перших мрій,
В надії й з вірою у чудо,
Його хотілось так мені,
Як же давно усе це було..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2016
Ідуть-пливуть вальяжно в кабінети
Народні слуги, прихвосні нагоди,
Щоб думати про «зубожілі верстви»,
Писати «правильні і бажані» закони
Вони не сплять, мудрують повсякчасно
Кому продатися, приткнутися до кого,
Яку зловити вигоду в напастях
І як втридорога віддати іншим голос
Усе герої й вічні правдолюбці,
Свободи велетів таких ще пошукати,
Життя згорає в масках у трибуни,
Бо ж треба жити і біди не знати
І так в брехні й душевних протиріччях,
Повзуть до влади плазуни-варани,
Щоб догола укотре вже роздіти
Не будь-кого, а батьківщину-маму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016