| Сторінки (11/1100): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Найбільше лихо на Землі – людська жорстокість,
І диво з див – самопожертва (як любов).
З вітрами зла душі врата завжди боролись –
Споконвіків незримий бій запекло йшов.
Незримий бій добра і зла, життя і смерті,
Одвічна рать думок і дій, – душі тягар.
Наш рід людський з доріг земних не буде стертий,
Допоки жевріє в серцях любові дар.
Любові дар – один із тих, які Всевишній
В наш перший подих при народженні вмістив.
У пух і прах стираєм світ – незрячі й грішні:
В душі легенях проростає хрипом пил.
Душевним хрипом відкриваємо шлях вітру:
Впустити легко, а позбутися – ніяк,
Лише любов, як посланець Добра та Світла,
Лихим потокам обірве до серця шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738871
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2017
Щиро дякую за натхнення Маркіяні Рай!
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=18872
Я ніколи не звикну до хвилі відлуння,
Що слова твої будять у серці моїм –
Розквітають садами вишневими будні,
І ховають в затишші наболений сплін.
Я у затінку сіла і слухаю весни,
Що окрилену душу гукають в політ –
В цій дорозі мелодій чуттєвість воскресла,
За тобою, мій гіде, іду слід у слід.
Я ніколи не звикну – а значить не зникну,
До відлуння у серці натхненних рядків.
У тобі – неприборкане сонячне світло,
І звучання між вишень дзвінких солов`їв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Я не русалка,
та залоскотати
тебе так хочу ніжністю цілунків.
Волосся хвилі в руслі водоспаду - на твоїх грудях
губ моїх дарунків
зітруть сліди.
Очей води
не пий так спрагло – в них забутись можна,
і миттю берег стане дном піщаним.
Солодка пісня в паузах тривожна.
Не вір блакитним – щирість і оману несе той зір.
Не вір!
Не вір!
Не вір!!!
У те, що зорі
оду нам співають
й холодним світлом голі гріють плечі,
коли тебе собою огортаю –
взаємоповні
наші порожнечі
в єднанні душ -
колючість руж.
Мій світ глибинний -
скель підводних леза.
У руки течій кликати не стану.
Я не русалка – муза безтілесна,
хоча мій погляд – пісня океану,
Яку ти чуєшшшшшшшшшшшшшшшшш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Після виснажливих мандрів так хочеться затишку,
Радості щирої, що проростає з грудей,
Після розлуки – свій сплін розчинити без залишку
В рідних обіймах і сяйві коханих очей.
Після зими затяжної – потреба у ніжності,
В силі тепла і натхнення у паростках мрій.
Сонця відсутність пригнічує райдужність іноді –
В тубу байдужість ховає веселки сувій.
Після жорстокості віри в добро всім нам хочеться,
Світла й надії опісля зневіри і тьми.
Будьмо уважні до тих кому сумно чи боляче,
Будьмо наснагою іншим, для себе – людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2017
Щиро дякую за натхнення Олені Жежук!!!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737527#com3212226
Не заплачу!
Які б усередині зливи не бились у шибку,
Які б блискавиці не рвали небес цілини –
Стерплю збайдужілості погляд, його стусани!
Ніхто не почує беззвучно про себе як схлипну.
Тримай же, скрипалю, натягуй обірвані струни,
Я арфи каркас – серцевину дарую тобі.
Душевні вервечки для скрипки занадто тугі –
Скривавлені пальці заради мелодій відлуння?
Чотири з десятків ти можеш обрати, не більше –
Наосліп, на дотик відчути тремтіння у них,
Чотири подібних до інших, але головних –
Усе потаємне, найтонше, найвище, найглибше.
О, як ти, скрипалю, впізнав ті пошкоджені струни?!
До болю, до крові мотиви сердечні шукав –
Ти всі мої грози коханням безмежним здолав.
Мелодії сонця й любові умить спалахнули.
Ти граєш – я плачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017
Завтра!
Точно завтра!
Візьму віжки в руки,
Руки – в ноги,
Ноги – на плечі,
Плечі – у плуг,
І гайда розорювати своє недолуге "вчора"
Ніякої кави! Ніякого........когось-чогось-чогось-когось.
Все!
Усе по-новому!
Напишу ці слова у переліку справ на завтра, у першому рядку щоденного графіка; цифру "1" поставлю; обведу 10 разів, ні - 110!
!
На добраніч!
Доброго ранку!!!
Що там у нас на "сьогодні"?
Ага!
"Завтра! Точно завтра!......................"
Ну, завтра так завтра.
Кави випити, чи що?
Колоситься жито –
Вже й життя прожито,
А пшеничне "завтра"
Так і не зрослось.
Щоб вродила рясно
Доля нам прекрасне –
Треба щоб те "завтра"
Зараз почалось.
Так-так!
Саме в цю мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737789
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2017
***
Холодний вітер
Насвистує осінню
Для червня пісню -
Мелодією літа
Все ж пахнуть квіти в полі.
***
Невже і вітер
Душі вбира неспокій -
Рветься врізнобіч.
Дощі в собі тримає
Скупе на сльози небо.
***
Під тиском вітру
Сухі гілки втрачають
Кущі й дерева -
Для віття молодого
Дає негода простір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737754
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.06.2017
Почуватись безпечно, ділитись тропічним теплом,
У обіймів палких океані загублено мліти –
Я до скронь твоїх ніжно торкнулась вологим чолом.
Губ солоність і спрагле бажання
Любити!
Любити!
Без вагань і обмежень, без компасів течій і хвиль
Поглинати всю велич безмежних чуттєвих просторів,
І на сотні пірнати твоїх ще непізнаних миль,
В ті місця, де кохання купають співаючі зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
Життя – двобій
Блаженства і зневіри,
Веселки гра,
Небес в калюжах бунт.
Хай буде все –
Лишень не буде сірим
Життя – це мить:
Вбирає воду грунт.
Життя – це грим
І зміна декорацій.
Життя – театр,
Антракти, пил реприз.
В чеканні всі
Захопливих овацій,
Та страх пройма
Опущених завіс.
Життя – це сон.
Світанок вб`є, напевне,
Картатість барв
Емоцій, почуттів –
Ахроматизм,
Розподіл: біле – темне.
Живеш – радій
Палітрі кольорів!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737135
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2017
Дала життя і відпустила
Стихія ваша – не Земля.
У слові – воля, в слові – сила,
У кожнім слові вільна я.
"Я" - не зозуля, що з оселі
Дітей по світу розкида,
"Я" – дух свободи в віршах, з скелі
Жива для зцілення вода.
Палким вогнем, потоком чистим
Ніхто не в силах керувать.
Прозрінням душ, безсмертям істин
Прорве обмежень сірих гать.
Крилатим воля – ключ до сили,
Душі – політ, натхненню – вись.
Добро, що з словом відпустили,
До Вас повернеться колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736731
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2017
Небо втомою
На чутливі повіки
Падає зранку.
Перші краплини дощу
Повертають бадьорість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736527
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.06.2017
Ти відчуваєш,
Як ніч скапує з підвіконня,
Заповнює простір,
Ховає квапливі сліди?
Спокійно і тихо,
І це опівнічне безсоння
Мене не бентежить.
Йди, милий, до мене.
Іди.
Твоя, безумовно,
Без спротиву магії миті.
Ніч дихає нами –
Ми серце й легені її,
В бажанні єдині –
Взаємно себе розчинити
І витекти пінно
За тіл поєднання краї.
Ти чуєш, коханий,
Наповнились майже по вінця:
Кімната – жагою,
Грайливістю - погляд,
"я" – "ти".
Єдині в бажанні,
Єдині в цій миті з тобою.
Чого ж ти чекаєш?
Іди ж бо до мене,
Іди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017
Життя – картина,
Лінія, сюжет:
Яскраве й тьмяне,
Є падіння й злет.
Того, хто світло
В темряві зберіг,
Негода жодна
Вже не зіб`є з ніг.
Малює доля
Вам життєвий злам –
А Ви у відповідь –
Свій сонячний "фігвам".
Хтось тихо заздрить,
Хтось бурмоче вслід,
Та Ваше кредо –
То душі політ.
Хай повнить серце
Сяйво світлих дуг:
:))))))))))))))))))))))))))))))))))))!!!!!
Пишаюсь щиро:
А. Мазан – мій друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736272
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.06.2017
***
Одне "разом" може протистояти сотням життєвих "нарізно".
***
Якщо підкорили вершину, не дивіться на світ згори вниз - сплячі вулкани прокидаються несподівано.
***
Надійний засіб від ниючого болю - гострий. Чим вищі больові пороги, тим важче душі байдарку вцілілою лишити.
***
Смерті не бояться лише ті, кому немає заради кого жити.
***
Не плюйте проти вітру - він безрукий месник.
***
Не сприймайте того, що йде попереду, як супротивника - можливо, він протоптує для вас стежку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736234
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Не минай у мені, і мене не минай,
Незабутня мелодіє сонця!
Пам`ятаю ті дні, коли щастя за край
Так натхненно і світло лилося.
Не минай! Не втікай! Сірий спогадів пил
Вкрив нові, але різні стежини.
Наш загублений рай дух любові зростив,
Двох сердець об`єднав половини.
Дивний сад не лишай! Білий цвіт облетить –
Та наповняться соком черешні,
Прийде літній розмай, листопадова мить,
Співи віхоли будуть сердечні.
Цю душі карусель посезонно прийму:
І тепло, і розлуку, й страждання, –
Нехай станеться все! Лише пустки чуму
Не впускай до Едему кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
граційно кішка
іде у справах власних
весняним полем
стрибок миттєво в лапках
метелик опинився
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735980
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.06.2017
Бездомна кішка.
Колись пухнаста шубка
В клубочки збилась.
Чи вчили, проганявши,
Законам виживання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735979
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.06.2017
На абордаж
Чуттєвість, без сумніву, внутрішній скарб,
Що світ може сяйвом залити,
Та розвідку-боєм проводить пірат,
Не давши до сонця дозріти.
Монолог Робінзона
В п"ятницю з"їли п"ятницю –
В суботу кусають лікті.
Плачуть, ридають з радості –
Помисли ж - нібито світлі.
Скільки часу існує світ?
Звички й дороги - підземні.
Ясна мета - душі політ;
Засоби й досі ще темні.
За що боролись?
За що боролись – на те і напоролись
Убивці власної шляхетної мети -
В інтригах щезли сумління, честь і совість.
У ницих підступах немає чистоти.
А все ж мало бути не так
Сидить край берега вночі
Чуттєвість тихо,
Списи виточує з брусів
На щастя – лихо.
Відкрила потайки до мрій
Колись портали
На острів райський, острів свій,
Та канібали
(голодні ігри навісні)
і тут дістали.
Сидить чуттєвість і гострить палі –
На воду тирса,
Що мали б бути,
та не збулося,
Небесним пірсом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2017
Дякую за натхнення автору БЕЗ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735644
колір
плями крові
невиведеної
застарілої
серце має залізне
що в контакті з водою солоною
на постійних умовах живе
живе – неживе
заживе
чи стигматами ржі наскрізної
хапатиме
рватиме
братиме
за живе
мертве
чи лиш заковане
в металу холодного кому
відреченістю свідомою
аскетичністю від чуттів
залізо
не камінь
слів
порятунок у печі доменній
у самім її серці захований
кохання вогненного спів
плавить олово
злато
титан
відділяє від серця обман
філософський камінь
любові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Під час дороги нелегкої,
Як холод злий торкався спини -
Лишався вершник на постої
І душу грів теплом чарчини.
Дива творила медовуха -
Студенний дух пускав лещата.
Пірнав наїзник у кожуха,
Та не ішов відразу спати.
Мороз вночі лютує грізно,
І завірюха не вщухає...
- Плесни, шинкарко! Грітись, звісно,-
Коня натерти я ще маю.
Щоб не замерз вночі в конюшні,
Не пошкодуй іще налити,
Бурхни, прошу, великодушно -
І на коня, і на копито!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2017
Невеликого зросту офіціант підлетів до столика:
-Вітаю у нашому закладі! Будете щось замовляти?
Він:
- Так.
Вона:
- Думаю, що так.
- О........... Гаразд. Ось Ваше меню, особливе – для тих, хто іще вагається. – Дістав чисті аркуші паперу.
Він:
-Це такий жарт?!
Офіціант посміхнувся. Ледь-ледь повернувши голову вправо, дмухнув на своє плече, ніби там осіли слова гостя. Здійнявся вітер – дивний протяг нізвідки в нікуди. Гардини у залі піднялися до стелі, двері повідчинялись всередину, столові прибори витанцьовували румбу.
Як з`явився, так і зник – миттєво. Усе затихло.
-І це теж не жарт!– тишу розірвав знайомий тембр.
Приголомшена пара, що спостерігала за дійством, забула і про офіціанта, і про те, де вона знаходиться.
-Так ви будете робити замовлення? – запитав той же голос.
Обоє перевели свій погляд на...............на тому місці, де стояв низенький кельнер, очікував на відповідь крилатий велет.
-Так, - промовила Вона.
- Напевне, так, - ошелешено- Він.
- Добре!
Закинувши руку за спину, офіціант висмикнув з крила дві пір`їни – наче стріли з колчана, вправно, різко:
-Так, для тих, хто іще вагається.... Зробіть, будь ласка, ваші замовлення – усе, чого забажаєте.
-Усе-усе?- запитала Вона.
-Так! – кивнув крилатий, – усе, що напишете, з`явиться на папері – усе, чого ви бажаєте у стосунках.
-Не жарт? – поцікавився Він.
-Не жарт! – підтвердив велетень.
-Гаразд!
Із написаного:
На Його аркуші – щоб любила.
На Її – взаємність.
Хтось із них – щоб моглось.
Інший – щоб хотілось.
Збудження – ніжність.
Пристрасть – адреналін.
Кохання – секс.
Достаток – затишок.
Покора – свобода.
Діти – спадкоємці.
...............................................................................................
Щастя – щастя.
Офіціант, тримаючи в руках два списаних аркуші, зник за дверима кухні.
-Чуєш, – пошепки промовила Вона, – яка красива мелодія звучить: повільна, ніжна солодка, весняна....
-Мелодію? Чую. Та де ж повільна? Вона схожа на водоспад: стрімка, бурхлива, енергійна, навіть спекотна!
Доки чекали на страви, мимоволі почали розглядати присутніх у залі. Вільних столиків не було. Сиділи парами, поодинці. Хтось смакував страву від шеф-кухаря, хтось тільки робив свій вибір. І музика. Ця дивна музика – одна для всіх, та в кожного своя.
-Замовлення виконано! – прозвітував знайомий голос.
-Та де ж воно? Поцікавився Він.
-Ваше – за четвертим столиком, а Ваше, пані – за восьмим.
Насолоджуйтесь.
Смачного!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735235
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Блакитне сонце,
трава кольору сицилійського апельсина,
зелені думки, -
усе змішалося й переплуталось.
Вузлики,
вузлики,
вузлики -
не макраме,
відсутності відповідей.
Чому на запитання "чому?"
звучить - "тому що гладіолус",
чому?
для краси,
для сльози
купірують голос?
і що?
і коли?
і де?
Я люблю ромашки,
і золото сонця в них
у травах свобідних густих.
Важко
втримати думку в межах блакитного,
коли довкола - одні гладіолуси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734913
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Найбільший біль –
Це болю завдавати
Тому, хто світ
До ніг твоїх кладе,
Тому кого
Несила не кохати.
Найбільший біль –
«ніколи» і «ніде».
Страшенний гріх –
Впускати в серце пустку.
Весняний сад.
Оголена душа.
Трава – мов скло.
Любов блукає. Хрускіт.
Кривавий слід
Байдужість залиша.
Пелюсток дощ,
Обпалених морозом, –
Боїться лід
Солоної води.
Нехай любов
Усупереч прогнозам
Квітує всім,
Усюди і завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Моя хата стоїть скраю – там, за найвіддаленішим хутором.
Не бачу – не знаю, що відбувається у гамірному селищі.
Подорожую рожевим трамвайчиком –
заходжу з вікна сьомого поверху.
Надземний транспорт.
Хмари-колії.
Їду.
Ні, не з роботи на роботу –
уява кондуктором працює:
квитки за проїзд (не більше двох за день на одні руки),
спілкування з пасажирами,
музика з динаміків.
Люблю слухати http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=18872
А, забула сказати – я ще й маляр-штукатур за сумісництвом : грунтую, шпаклюю, за(об)грунтовую.
Можу з легкістю пояснити вартість проїзду – не мною встановлену, вирівняти нерівності, замазати невеликі дірки в корпусі.
Салоном розноситься: «Василино, Василино, файна Василино.......»
Клац-клац-...............ац – компостую квитки.
Підтанцьовую.
..............ац-ац-ац
Раптом музика зникла.
Клац-клац-........ець............ець................ець.
Чому?
Куди?
Ой..................
Корпус тріщить – тріщинами пішов – музика щілинами витікає.
Шпаклівка з грунтівкою скінчились.
Йой.
Розвалиться рожевий трамвайчик, перетвориться на
пі......пі.....пі....пісок – це від хвилювання.
Обгрунтування.
Терміново.
У великій кількості.
Корпус навпіл ділиться.
Аби ж то додому доїхати –
..............ець.............ець..............ець......................
Далеченько.
А,
що нам молодим......
Піду пішки,
на хутір,
наспівуючи:
"Василино, Василино, файна Василино!!!!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734777
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Гарний тесля, гарний столяр, гарний дядько дід Панас:
Як баляси* точать хлопці – підсобляє їм не раз;
Має око яструбине – хоч уже й під сімдесят,
Любить з деревом роботу й побалакать завжди рад.
Він розкаже про походи і у гречку, і у Рим –
Животи рвуть всі довкола – не буває сумно з ним.
Мовить:
- Якось повертався я додому ледь живий:
З кумом так наспілкувався – кум у мене золотий,
Пес здійняв спросоння лайку. Чи ж бува ти не здурів,
Чи розлючену дружину розбудити захотів?
Як мене прогонить з хати – ляжу в будці і просплюсь,
Ти ж, Сірко, підеш по світу, як у буді оселюсь.
Чи то пес такий розумний, чи то я на чотирьох
(по-собачому віщати научив переполох),
Та заліз назад у буду, я ж у сіни тишком "шмиг" –
Так що в мене і у нього пречудовий був нічліг.
Легко йде така робота, й посміятись стане сил –
Наточили побрехеньок і балясів для перил.
Гарний тесля, гарний столяр, гарний дядько дід Панас,
Гарний майстер з ляс точіння і з точіння баляндрас.
*Баляси, баляндраси – виточені фігурні стовпчики поручнів балкона, сходів і т. ін., а також поручні, що відгороджують одне місце від іншого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2017
Червоні чоботи зі шкіри
Багаті з гордістю носили,
Хто коштів менше назбирав -
Той жовті шкарби купував,
А бідняки, як змогу мали,
Простецькі чорні узували
На свято, в путь, а в будні дні
Ходили босі по землі.
Пани взуття коли стирали -
Чоботярам перепивали.
Щоб зі старих нові сточить -
Вцілілий верх зрізали вмить:
Робилась чорною основа,
Ну а халява - кольорова,
М`яка, червона показна, -
Ще й значно менша в них ціна!!!
Та хто взуттям цим хизувався,
Й великим паном почувався -
Узятий був на сміх, на глузд:
Мотав хвалько смішки на вус.
- В кишенях вітер злий гуляє,
І шапку міль ген догризає,
В дірках сорочка і каптан,
Та по халявах видно - пан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2017
За старих іще часів,
Якщо хтось чогось хотів,
То до всіх прохань і справ
Подарунок гарний брав:
Наречений у свати
Мусив з викупом іти -
Ще й дарунком, окрім слів,
Мав задобрити батьків;
Щоб чиновник дав добро,
І усе гаразд було -
Брали люди гарний дар,
По-простецькому - хабар.
Та якщо казали "ні" -
Відмовляли данині.
Поверталися підноси:
Хто приніс - лишався з носом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2017
Чому непокоїть твій погляд
І серця паланням бентежить?
Ти ближче – ніж тепло, ніж поряд.
Не хочу гасити пожежі.
Без права відчути тактильно,
Уява плете візерунки,
Чуттєво, грайливо, повільно
Малює пастеллю цілунки.
Чому в міжребер’ї так тісно,
Чом тіло – на вітрі листочок?
Пришвидчений пульс – передвісник.
Пір’їнка по шкірі лоскоче.
Чому? Бо з тобою я інша:
Закохана, ніжна, жадана.
Я – мрія.
Ти – мрія, та лише:
В ній всесвіт – крупинка піщана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2017
Розділяй та владарюй:
Домішки – порода.
У руках твоїх – цінуй!
У руках твоїх – цілуй!
Згода?
Так не тисни – не втечу
Полохливим птахом.
Ти купуєш – я плачу,
Плачу серцем і плачу
Дахом,
Що поїхав різко ввись –
Сонце ставить мітку.
Ти не примха, не каприз,
Ти не сон, та прошу – снись
Зрідка.
Будь хоч іноді моїм
Полум’ям і киснем.
Не запитуй хто я, з ким –
Будь й для мене….неземним,
Звісно.
Поряд. Разом. Ближче ніж
Непристойно близько.
Час і простір – не рубіж,
Над реальністю злетиш
Й вище –
Як розділиш. Владарюй,
Не соромся мрії!
Обіймай, люби, цілуй,
Мить окрилення цінуй!
Підпис: ТЕРАПІЯ
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Близько до кордонів свого серця
Не пускай предвісницю дощу,
Мокрих вулиць, злив мінорних терцій.
У валізах райдужних ношу
Вістря голки в ніжності краплинах,
У цілунків пристрасних росі.
Не впускай - отрута ж це, підшкірно,
І вколоти серце не проси!
Бо заснеш, і доки світ уявний
Бачити ти будеш в стилі ню –
Звичок стертість я латати стану,
Час довкола тебе зупиню.
В зарослях трояндового лісу
Бажане, жадане віднайдеш;
Квіти ці вбивають дуже ніжно –
Краплі крові вздовж прозорих меж.
Мрій кордон з реальністю граничить –
Знаю я де двері, де ключі.
Істину шукаєш в протиріччі,
В запустах колючих уночі,
В грозах безпросвітних, в довгих шлейфах
Музики невиплаканих сліз –
Вхід таємний. Все кладу до сейфу
Райдужних із вигляду валіз.
Не пускай до серця надто близько –
Сам себе в заручники не став:
В цім саду так солодко,
Та тісно.
Сон - реальність. Замкнений портал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Сьогодні сусідам шибки ледь не винесло,
Хоча ми у різних дворах,
Вітатися будуть зі мною неприязно:
- Допоки терпіти цей жах?!
- Допоки терпіти? ,- у мене питаєте?
А дійсно, ну, скільки іще?
Чи ви не любили,
Чи знати не знаєте,
Як в грудях розлука пече.
Затоплює простір оглушливе стерео,
І вітер шумить децибел –
Він вирвав із серця завіси і дерево,
Та образ коханий не стер.
Заклеєно скотчем всі спроби вербальності –
Нехай оніміє навік!
Та серденько квилить, кричати старається.
Навіщо на муки прирік?
Що буде, не знаю, як вимкнеться музика,
І стрічка порветься клейка.
Любов убивати за щирість так боязко –
Здригнеться, напевне, рука.
Сусідам набридло просити і лаятись –
Я здалеку бачу їх лють –
Ти чуєш свободу, моє неприкаяне,
Колонки трощити ідуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017
Працював у понеділок,
У вівторок працював,
Середа - займався ділом:
День весь клято гарував,
У четвер не йшла робота -
Взявши волю у кулак,
Вигнав лінь четвертим потом
Найзатятіший з бурлак;
І у п`ятницю до діла
Руки полум`ям горять,
Бо свята скоро неділя -
Це аж сім, а нині - п`ять.
Не присів і у суботу,
А втомилось сонце як,
То до сьомого аж поту
Витанцьовував гопак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2017
Спалахом мільйона світлячків
Ніч світанком серце нарікало.
Тіл звучанням простір пломенів –
Ми відкрили зоряні портали.
Пристрастю позводили мости
в інший вимір –
Світ розширив простір.
Слід цілунків – глибоко-густий.
Зайві речі – скованість і постіль.
Місяця на тілі пелюстки –
Їх росою ніжності вкриваєш.
Змінимо раптово полюси.
Я тону, а ти в мені – літаєш.
Спрагло один одного пили
Аж до ранку, збуджено-сп’янілі.
Зон тремтіння спільно досягли.
Вогкість
на очах,
шибках,
на тілі.
Зітре сонце музику й мости,
Я забуду – як твоєю бути,
Цей фантом розгубиш з часом й ти.
Спалах лиш
не зможемо
забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2017
У кожній місцині
любов господині
вкладали одвіку у смак калачів.
У полі роботи -
до сьомого поту,
до рук почорнівших, до згорблених днів.
Духмяну хлібину
з душею людини
руками не брали: брудними - то срам.
Пекли хлібну дужку -
тримали за вушко,
Калач смакували, а ручку ту - псам.
Хто ж їв все до решти,
Казали: "Сердешний,
невже зголоднів, бідолахо, ти так,
що дужку брудную
так щиро смакуєш?
Дожився сердега до долі собак".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017
А ти просто слухай.
Слухай –
немовби тобі шепочу я на вухо,
немовби єдині ми тілом і духом.
Слухай...
Вагання в повітрі?
Витри.
Далеко іще нам з тобою до титрів.
У позику візьмемо сонця палітру –
хитрі.
Шалені й гарячі –
наче
весь всесвіт у грудях навприсядки скаче.
Шукають цілунки на тілі позначень
здачі.
Знайдемо оазу
разом –
там відлік втрачає означення часу,
Сягнемо вершини блаженства, екстазу –
разом.
А ти просто дихай.
Дихай,
потрапивши серцем у зоряний вихор –
коли я так ніжно, тремтливо, так тихо…
Дихай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017
Не буду ділити на 8, на 3, на 16 –
Себе розділивши, неціле в остачу іде,
Зеленою міддю на серці лишається здача.
Усім і усюди – це значить нікому й ніде.
Прокляттям здається чуттєвість народжена скарбом,
Ховати – наруга, в далекі і темні кутки –
У чистому полі виходить це дуже незграбно.
Я сонячні ванни розставлю в душі залюбки.
Проміння наснаги утворює рівну засмагу.
Частинки любові з`єднаю в єдиний сюжет –
Не задля "спрайтбалів", успішних прогресій, уваги,
А просто для цього дозрів необхідний момент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
***
Гнів - це сталактит на шляху до мети. Не тупцяйте гучно, як щось не виходить.
***
Якщо у вас жбурляють камінням - ухиляйтеся! Встеляйте бруківкою шлях свій життєвий, багнюку лишаючи цілячим.
***
Якщо калюжі темні теплом лоскочуть ноги - водиці з них не пийте:
чекають, що замекаєте.
***
Пускаючи у вічі пил - самі вдихаєте отруту.
Невже легенів не шкода?
***
Якщо ви постійно набиваєте гудзя на одному й тому ж самому місці - будьте обережніші. Єдинороги, звичайно,- красиві створіння, та життя - далеко не казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732708
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.05.2017
***
В очах малюків
Любов до світу сяє.
В дітей навчайтесь!
***
Уміти треба
Сваритись щиросердно
І пробачати.
***
Дитинства роки -
Найпрекрасніша пора!
Дорослі знають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732694
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 10.05.2017
Не повернуся я, коханий. Важко. Вперше
Прошу пробачення з таким у серці болем.
Страшніших слів нема для мрії, як "ніколи".
Ми лиш заручники життєвих долі звершень
Кволі.
Солоно стеляться слова на аркуш білий,
Вмостились поруч обійнявшись шепіт з криком,
Лишилось серце неприрученим і диким,
Хоч сила волі так приборкати хотіла,
Та не зуміли
Сумління, принципи, обов`язки і совість
Здолати внутрішніх невидимих магнітів.
Ти будеш завжди тут, ліворуч, пломеніти –
Невипадкова найдрібніша випадковість,
Мій світе.
Прошу тебе я, це багато, а чи мало,
Ні зір із неба, ані променів ранкових
Опісля ночі, ані довгої розмови, –
Єдине слово – щоб у вічність проростала
Ця мить любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2017
***
Єдиний вихід - здатися?
Нізащо!!!
Нехай минають Вас думки пропащі -
Закриють негаразди хижу пащу.
Якщо Ваш дух - рішучий, не ледащий,
Він носить із собою завжди пращу -
"НІЗАЩО!!!!!!!!"
***
Кап - перша краплина.
Кап - прямо на ніс.
Кап - світ зупинився.
Кап - наперекіс.
Кап - друга і п`ята.
Кап - сота якась.
Кап - під парасолю.
Кап!
Змокнути?
Зась!
***
Темніш найтемнішого темного -
Так мало у цьому приємного,
Та світлом світлішим ніж ясно
Здадуться маленькі гаразди.
***
Розпочинають - з початку.
Енергетична зарядка.
Тепло і світло - в достатку.
Природа й серце - у такт.
Життя - картина, де-юре.
Малює світ нас з натури.
Стирайте в сОбі похмуре!
Життя - прекрасне!
Це факт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2017
Намарно шукати прихованих знаків,
На центри тяжіння впливати вітрами:
В туманах словесних – бажання палати.
У серці світанок народжує гами.
Тепло розлилося полями емоцій –
Багряно рясніють нетоптані маки.
Ці пахощі мрії, солодкі та млосні,
Любові п`янкої – типові ознаки.
Заграли на сонці росою мелодій
Фантазії трави густі й соковиті,
А вітер вагання – полоханий злодій:
Збиває незграбно окрилення миті.
Намарно шукати прихованих знаків –
Кохання не має зображень, тотемів.
Зникають на сонці тумани і ляки
В любові єдиній, в любові взаємній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
Плигнув м`ячик у тюльпани -
Ох, дістанеться від мами,
Поламав листочки й стебла:
- Все це, Ремчик, через тебе! -
Бубонить під ніс Марічка, –
Ну, така у неї звичка –
Завжди винного шукати.
Нумо цуцика повчати:
- Ти крутько і непосида,
А такий чемненький з виду.
Скільки можна вчити й вчити!
Я кидала – міг зловити.
У квітник пішло дівчатко,
Не по стежці, через грядки.
Потоптала кріп й редиску –
-Ось де м`ячик! Близько-близько!
Хап у ручки – і навтьоки.
Слід залишила глибокий.
Песик Рем від щастя плига –
Знову! Знову бути іграм!
У дворі з`явилась мама:
-Ой, квітник! Мої тюльпани!
Потоптав хто кріп й петрушку?
Червоніють в доні вушка.
-Це не я! Це Рем наш шкоди
Понароблював в городі.
Він пустун та забіяка –
За м`ячем гонивсь і гавкав.
-Сором! Сором цуценяті!!!
Треба, певне, покарати:
На ланцюг посадить тато –
Вже не буде так гасати,
І засмучений ганьбою
Не гулятиме з тобою,
Не радітиме, маленький....
-Не карай, матусю!!! Ненько,
Я в квітник ходила, - плаче, -
Діставати жовтий м`ячик.
Посміхнулась щиро мама,
(все ж засіяно слідами
від маленьких черевичків)
Ох, дитинко! Ох, Марічко!
Знай: брехня – така недуга,
Що прогнати може друга,
Та любов і добре серце
Їй, лихій, не піддається.
Як сльоза зійшла остання –
Всі взялись за прибирання.
І дорослі знають, й діти:
Чесно в світі варто жити.
Страх, обман – то зайві речі:
Тягарем стають на плечах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2017
є миті
коли здається
ось-ось
небо впаде на голову
голова на землю
земля на
на
на
накриє світ
страшно
атланти стають гномами
хмари
дощами
птахи
рибами
моря
пустелями
пісок
подразненням в горлі
голос
хрипотою
зусилля
"Титаніком" під кінець перегляду
атлант
гном
титанік
бульк
мить
повітря
повітря
повітря
легені
небо не над головою
небо в голові
не заплющувати очей
сонце над хвилями
випірнути
негномічні зусилля
повітря
ковток
ковток
ковток повітря
атланти
віра
надія
любов
голос зверху
це лише мить
небо в голові
буль
к
а
скінчився піщаний дощ
дякую, Господи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
А що є "Я"?
Краплина в океані?
Мелодія застуджених дощів?
Згубилось щось - живе і полум'яне.
Що станеться, як час вкраде останнє,
Останнє з див....
О!
Злодій - час.
Над нами владарюєш:
Втрачати боїмося, і тому -
Неволиш нас, в тілах паралізуєш,
Прожиті дні за кольором сортуєш -
Ховаєш в тьму.
Та знай одне:
Забравши все до решти,
Піщинка як остання долетить -
Ти звільниш дух,
Минуле і тутешнє.
В майбутньому сонатою воскресне
Блаженна мить.
Тож не спіши,
О злодію могутній,
Позбавити теперішнього див.
Тебе боятись - "Я" не досягнути.
Наш страх - то рабство. Солод п'єм цикути,
Що ти зростив.
А що є "Я"?
Краплина в океані -
З народжень "Я" бере наснагу світ,
В якім нема ні перших, ні останніх,
В якім життя - між тишею й звучанням
Душі політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2017
Відсьогодні із першої ночі,
Вже не буде того, що колись –
Мирний атом біду напророчив.
Божа Матір, за нас помолись!
Транспаранти. Колони святкові.
Першотравень. Червоний колор.
Сніжно-біло в пожежників крові.
У Канаді оленів йде мор.
Палить сонце. Маленьке дитятко
Радо кульку за нитку трима –
Через день її люблячий татко
На гасінні – вже татка нема.
Стало пусткою затишне місто.
Владарює просторами смерть
І висмоктує мозок із кістки.
Утікайте!
Рятуйтеся!
Геть!
Ліквідатори, в вічі що смерті
Подивились без скарг, зайвих слів,
Ви ніколи не будете стерті
Із поваги людської листів!
Вас, сміливці, життя, що поклали
За життя на цій грішній землі,
За науки амбітність й держави,
Хай колишуть небес кораблі!
Все на світі ми прагнемо знати –
Доля рідко навча без різок.
Чорний біль, жаль розлуки і втрати –
Надвисока ціна за урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2017
Цей вірш виник як коментар до твору Шостацької Людмили "ЗНОВУ ЛІЛЕЇ ЦВІТУТЬ"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730371
Щиро дякую за натхнення!
Вона його любила?
Так. Любила.
Тендітна, юна, ніжна, як весна -
Всі примхи долі винести зуміла,
Коханню підкорилась, серцем мліла:
Його -
Вона.
Чи він її любив?
Любив, напевне,-
По-іншому не може садівник:
Довкола нього затишно й приємно -
Була любов! Любов була? Взаємна?
Чи просто звик.
Коли ставало в домі сумно й тісно -
Яскраву і прекрасну обирав,
Вона - його, його лиш тільки, звісно -
Тремтіла листом солодко первісно,
Коли зрізав.
Шипами негараздам опиралась -
В його ж руках покірною була:
Бутон тримав - піднесено сміялась
І доля їй дарунком видавалась -
Ножем стебла
Торкнувся дуже вправно,
Зрізав квітку
Тендітну, юну, ніжну, як весна....
Самотня в домі – він в саду улітку:
Не знала, що потрапила у сітку
Його -
Вона.
Летить пелюстка, змучена, змарніла.
Останній погляд....
О,
Мій садівник.
До вази цвітом інша вже дозріла -
Душа ж троянди в хмари полетіла,
Стебло - в смітник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Промовлю стиха:
- Втікай від лиха.
Розталим снігом біжи від мене –
Відпала гучно
Сердечна крига –
Тепер гаряче; тепер шалене.
Промовлю ніжно:
- Обходь несніжну.
Тонкий підсніжник пробив поверхню.
Не я вже – інша.
Забудь колишню.
Цілунок магми – покірно-зверхній.
Промовлю згодом:
- Так. Дуже шкода,
Що у негоду –
та все ж весна.
За нею літо –
Як нагорода,
За всі циклони
воздасть сповна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2017
Ясніє небо.
Сонця не дістатись для
рукостискання.
Всміхаючись навзаєм,
Вітаю день погожий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729728
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.04.2017
Сонце сідає.
Торкається обрію
Колесо світу -
Дорогою сновидінь
До світанку прямує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729726
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.04.2017
Пишу до тебе.
Диво дивне світ:
В нас спільним був з тобою пра-пра-…..дід.
Планета неосяжна – лиш гніздо.
Не знаю, що там після, але до…
До того, як сяг неба Вавілон,
До того, як потрапили в полон
Пунічних воєн, поділу земель,
Високих мурів, стін, кордонів, стель,
До того, як затьмарив очі страх,
Носили ми любов в своїх серцях
До ближнього, що братом рідним був,
Та брату брат у спину ніж уткнув,
Пізнання до спокути і гріха.
Повторення.
Годинонька лиха!
Ми різні рівні рідні – подивись:
Одна у нас на двох небесна вись,
Тотожний колір мають біль і кров.
Невже себе в мені ти не знайшов?
Були ми рід(в)ні пра-пра-пра-пра-там.
Тобі себе частиночку віддам,
Щоб щось моє в твоєму ожило.
Я так бажаю після, але до…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
Відпустив врешті-решт – стала вільною,
Боже-вільною, вільною птахою.
Мрій пісок обростає перлиною –
Лоском перлів зіниці спалахують.
Океани небесного простору,
Що кохання безмежністю піняться,
Поринають у крила без дозволу
І здіймають прибоєм до місяця.
Не тримають мотузки повинності,
Ні веління немає, ні докору –
Я злітаю за контури дійсності ,
Віддаюся пориву високому.
Відпустив врешті-решт. Стала вільною –
Повернуся чуттів нагородою:
Упаду в твої руки перлиною,
Що довіри ясніє свободою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
Кути глухими не бувають - недорозгорнутою буває цілеспрямованість.
Струс мозку іноді наднеобхідний - для його виявлення.
Часто стаціонарність - це єдиний порятунок у пошуку кудись закинутої мобільності)))
Лякає те, чого не розуміємо.
Відсутність страху - поприще всезнайок?
Одна й та ж сама точка на планці може бути як Вашим "міn" - так і "max".
Все залежить від кута її підкорення.
Лімбо!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2017
Ланцюги ланцюгових реакцій
Все бряжчать - їх із серця скину я,
Бо ж гаряче - не привид. Хімія:
Після дотику - спалах вібрацій.
Спрагло-пристрасно вип`ю отруту .
В перспективі насиченість - тьмяна,
Глибина мілиною світиться.
До засмаги під сяйвом місяця
(хоч і місяця сяйво - омана)
Сновидіння і мрії прикуто.
В світ фантомів рушає свідомість,
Птаха шлях імітує дикого,
До свободи безмежної звиклого -
Окриляє п`янка невагомість.
Чинить будням закоханість спротив.
На світанні зникає засмага
Сновидінь. День диктує правила.
Ланцюги на душі зоставили
Недописану любощів сагу.
Вразив опіком місячний дотик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Говори зі мною,
непізнана,
Розливайся сердечними нотами,
Снів володарко. Схожі й різні ми –
Не чиню я тобі уже спротиву.
Шовк тече крізь перстень
із легкістю –
В нім розніжене серденько гріється,
На папір одкровенням стелиться –
Із тобою так солодко мріється.
Розмовляй зі мною,
приглушена, –
Розпускаються руни душевнії,
Що колись були непорушними,
Що на сонці здавалися темними.
Струмени річками венозними,
Відбивайся у кожному погляді,
Проростай чуттєвості лозами.
Ти не гріх –
то чому ж я на сповіді.
Розкажи мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2017
Каже гуска:
- Га-га-га!
В гусака болить нога!
Де ж ти, гуся, гуль-гуляв?
Де ж ти ніжку травмував?
- Я надворі, гуль-гуляв,
Та сказав собачка:"Гав!" –
Дуже-дуже налякав.
Я на ніженьку упав.
Котик мовить:
- Мур-мур-няв,
І на мене він гарчав:
Полював на мишку я –
Їжа шусьнула моя.
Курка квокче:
- Ко-ко-ко!
Покараємо його!
Чом такий лихий на всіх –
Не пускає на поріг.
А собачка каже :
- Гав!
На поріг вас не пускав,
Бо дитиночка мала
Щойно спатоньки лягла.
Ходить тихо гусачок,
І не чути курочок,
Вже дитинка досі спить,
Ну, а котик нявкотить:
- Каже гуска: "Га-га-га"……….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2017
Мураха дрібна
Неспинна у пошуках
Стоптує ніжки.
В камінь ходою ростуть
Спотворені величчю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726191
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.03.2017
Крик чайки гучний
Перехоплює погляд
Втуплений в землю -
Неба цілюща блакить
До життя повертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726190
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.03.2017
Тільки встали на світанку - кажем всім:
- Доброго ранку!
За котлетки й борщ із хлібом – мамі мовимо:
- Спасибі!
В школу ген іде сусід – всі гукнем йому:
- Привіт!
А до діда Миколая ми говоримо:
- Вітаю!
В класі дзвоник "дзень-дзелень" – дружно кажем:
- Добрий день!
Щоб до дошки взять указку – ми попросимо:
- Будь ласка.
Як упав додолу зошит – підняли:
- Спасибі!
- Прошу.
Слів усіх ми знаєм значення:
Йдемо – кажем:
- До побачення!
За вечерю смачную мамі щире:
- Дякую!
Спать лягаєм на ніч – мовимо:
- Добраніч!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2017
Зрада, як помста за зраду,
Як покарання за гріх -
Душі посічені градом.
Хто почорнів більше з них?
Сіллю посипані рани -
Ніби уже й не печуть.
Крові у венах не стало -
Холодно бігає ртуть.
Біль затихає помітно,
Муки заміщує злість,
Тільки від себе огидно -
Щось усередині їсть.
Зрада, як помста за зраду,
Спалить до нитки нутро,
І почуття безпорадні
Кинуть здихати добро.
Темне прокинеться чорним,
Світле обернеться в ніч -
Демоном злим і потворним
Помста злітає з облич.
Зрада - це підлість і кволість,
В спину застромлений ніж.
Гідність - це те, що дозволить
Помсти минути рубіж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2017
"Тільки сила, байдужість і норов,
Та слова, що кусають за душу!" –
Ти доводиш – це все, що знайомо
Твому серцю.
Я вірити мушу?
Вічно мариш творінням шедевру:
Розливаєш та змішуєш фарби,
Наполегливо, палко, химерно –
Й рвеш полотна.
Спочатку все!
Правда?
Та душа захворіла тобою.
Жар застуди так сушить.
Запізно –
Пневмонію нічим не загою.
Відспівають любові цій тризну.
Коли впаде останній листочок
Із осіннього древа кохання –
Я піду, хоча, знаєш – не хочу,
За тумани. Назавжди. Востаннє!
Небо грізно сварилось громами,
Блискавиці кидало у люті.
Я прощалась з любові гріхами,
І гадала – померли. Забуті!
Після зливи страшної із вітром
Повтікало з дерев усіх листя –
Як же мій, що давно мав злетіти,
Залишився жовтіти на місці.
Вже зібрала думки і валізи
Та чекала падіння додолу –
Не зірвався осінній донизу,
Не злетить він ізвідти ніколи.
Ця гроза обіцяла прощання –
Ти не слухав і змішував фарби,
Малював так, неначе востаннє,
Цей листочок любові заради.
Ожило почуття сокровенне,
І приречені мрії не вмерли.
Став спасінням пожовклий для мене.
Став шедевром він справжнім у тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10998
***
А я усе...усе іще чекаю -
Повернеться з далеких полонин
Поет, якого знаю і не знаю:
Пастух-філософ жовтих субмарин.
***
Я довго вивчаю свій внутрішній світ,
Свій власний, у світі довкола.
Не хочу збивати наснаги з орбіт
Нікому, нічим і ніколи.
Тримаю на прив"язі важкість думок,
Уява втіка - невагома,
Аби лиш з натхненням не рвала зв"язок
Ніколи, нічим і нікому.
***
Той, хто словом посіяв - безсмерттям збере,
Хто зійшов небайдужістю в серці,
Хто зумів запалити гіляччя сире, -
Той не раз у тім серці озветься
Полум"ям натхнення!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725613
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.03.2017
Прокинуся десь о…
посеред ночі –
Приходить несподівано натхнення,
Уява неприборкано лоскоче.
Допоки спиш – малюю твій портрет.
Зціловую всі контури обличчя.
Наснага диха постільно-пастельно.
Тобі моє кохання дуже личить.
У лініях приховано сюжет.
Немов сліпці, вивчають губи зморшки,
У дотиках – чуттєвості акценти,
Шукає погляд, кольору волошки,
В твоєму сні мій сонячний мотив.
Давно не спиш та хитро мружиш очі,
Маршрут рукам відтінками простертий:
Рожево серце й солодко тріпоче,
Червоний – нижче, жаром охопив.
На стелі гра метеликів барвистих,
Поглинуло зображення всеціло –
Мелодія веселки променисто
У лялечку закутала нас двох.
Не вийшов портретист з мене художник –
Моїм мольбертом стало твоє тіло.
Клітинка промовляє, кожна-кожна:
- Як добре прокидатися десь о….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
Пробито днище.
Водами із сіллю
наповнились відсіки всі і трюми.
Утечею рятуючись, пірнають
розважливість і чіткість рубежів
за борт чуттів.
Не айсберг знищив –
пляшкою з-під рому
діру зробила хвиля, що безумні
послання в тарі долями носила,
допоки не знайшла співзвучних слів.
Пробій.
Прорив.
Ховає плесо
з атласу вітрила.
Душа судна, що темряви боїться,
невіданих і замкнених просторів
у жолоб Маріанський порина.
Страхів луна.
Так буде легше:
біль тамують болем.
Розгубленість колюча блідолиця
у мороці байдужістю здається.
Любов невинна – розпачу вина.
Торкнувся дна.
Самотність. Тиша.
Скелі оточили.
Нема ні радості, ні муки, ні вагання.
У трюмі закоркованим лишився
до суші недовезений напій
надій.
Та біль колише,
п`є душі запаси,
історію трагічного кохання
згортає обережно, і у пляшку
ховає серцем списаний сувій.
Не кидай!
Стій!
З-під рому…
Хвилі….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
Ох, дівчино!
Так квапишся дістатись суті-істини,
та все про все давно уже написано
великими друкованими буквами,
а ти укотре (бачиш, знаєш) стукаєш
у місце "для удару головою".
Скажи чому?
Ну, що не так з тобою?
Ух! Дівчино!
З "Rammstein" і "Rasmus", справді, добре бігати;
Тренуєшся - немов плануєш вибити
у ніжність вхід, та сила - у непевності,
у серці ж то любові - повні ємності,
по вінця.
Не хвилюйся без потреби.
Знай - двері відчиняються "на себе"!!!
Ах, дівчино!
Та вимкни цю прокляту стронгів музику,
в саду бажань забудь про зони ризику.
Душа вбирає пахощі натхненності,
та знов чомусь лякають неприємності.
Ти - сонця спів!
Мелодія чуттєва!
Життя відчуй!
Себе!
Ти - королева!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2017
Сьогодні в мені так багато сонця!!!
З сонячним настроєм я приготою тобі сонячну вечерю.
Ми не вмикатимемо світла.
Сонячні зайчики від сонячних посмішок
сонячних підсвічників перетворять
ніч на день,
сум - на радість,
буденність - на казку,
реальність - на сон,
питання "як справи?" - на обійми.
Який сон?!
Не буде у нас сну,
адже всередині -
ТАК СОНЯЧНО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
це не мова звуків
і не мова жестів
рухи підсвідомі
внутрішніх частот
дивне поєднання
згоди і протесту
хаотичність тактів
мелодійність нот
це не мова рішень
не врожайність знаків
влучна безприцільність
небо відчуттів
шифр твоєї мови
символи й ознаки
розумію серцем
без цитат і слів
зустріч паралельна
не завжди насправді
що говорять очі
скажуть те вуста
почуттів розмова
для душі розрада
погляду звучання
істина свята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2017
***
Куди ж ви, люди?
Чому поспішаєте зникнути?
Чому так підло втоптали у землю любов?
Завжди й усюди
У лідерах значитись звикли ви –
В ряди останні загнали основу з основ.
***
Дикі закони на дикій місцевості;
Дикі стосунки:
Конфлікт – на ножі.
Чом слово "дико" і досі не стерлося,
В час надпрогресу.
Душа – в спориші.
***
Хаотичність образливих слів.
Опонентів стирати – закон.
Слабкість людства укотре зміцнив
Агресивний у венах дракон.
***
Не трагедія.
Не відносини.
Не політика.
Не вина.
Частку "не"
Так люб’язно підносять нам.
Розпишіться.
Кур’єр:
Сатана.
***
Щоб усі були здорові –
Більше крові!!!
Більше крові!!!
Щоб дожити до світання –
Кровопускання!!!
Кровопускання!!!
Так війни не подолати –
Знову втрати…
Біль і втрати…
Ця чума до гнилі душить:
Тіло й душу.
Тіло й
ДУШУ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724498
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2017
Дощу гардини
Не хоче відкривати
Ранок похмурий -
Настроєм окриленим
Знаходить шпарку сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724144
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.03.2017
Сніги розтали.
Набралися вологи
Грунти весняні.
Зігнувшись під землею,
Тепла чекає квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724142
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.03.2017
- Вкрала курку! Вкрала!
- Я ж кажу – НЕ БРАЛА!!!
- Щоби тобі моя курка поперек горла стала!!!!
Аж за край села було чути, як воюють між собою дві кумоньки-сусідки. Об`єкт суперечки – молоденька несучка ("Чому ж молоденька? Я просто вигляд такий гарний маю",- думала чубата, спостерігаючи за усім, що відбувається, з сусідніх корчів).
- Та нащо мені твоя курка?! Тьху на тебе!
Тупе нелітаюче створіння. Я займаюся виключно голубами: воркують собі тихенько, зайвого галасу не здіймають, літають високо, - одним словом, очі милують. А твоє оте, кістляве – юшки з нього не звариш, яєць в не сезон не несе, тільки жерти просить та грядки, з-під контролю виходячи, роздирає, а як світло зникає – зовсім тупа стає: дороги додому знайти не може.
Тьху!Тьху! Тьху!
- А як же вона паркан двометровий переплигнула?
- Ха-ха! Підкоп зробила.
- Цікаво-цікаво. Хто ж їй лопату підкинув з ломиком – всі паркани на цементній основі.
- Та нема в мене ніяких лопат та ломиків. Я ж кажу – в мене тільки голуби та любов!
- Ага! Знаю я ту Любов Володіну, Володимирівну. Та – всім несучкам несучка: без лома ніде не ходить – думає, що проти нього ніякі прийоми не діють.
Вкрала – поверни.
- Хі! Дивись, кума, бачиш курява полем пішла – то я побігла.
- Ех, сусідонько, як по селі дізнаються чим ти промишляєш – ніхто вітатися не буде.
- Ой, налякала! Мої ж голуби не тільки високо літають – вони ще й влучно цілять. Хто помічений голубиною любов`ю хоче бути – нехай голову відвертає і не розмовляє.
- Стара школа на новий лад? Моя курка, хоч і кістлява, і недалека, і не літає так високо, як твої пернаті, та люблю її - не інкубаторська вона в мене, своя, рідна. На юшку-асорті, яку ти з превеликою насолодою заварюєш та їси ( з бараниною, молодою телятиною, курятиною на сокові винограду – що за безглуздий рецепт?), пускати не буду.
Так що віддай по-хорошому….
А курка тим часом, наслухавшись вдосталь про своє гастрономічне майбутнє, вирішила полетіти в обійми господині.
От, дурне створіння – кури ж не літають, та й голуби-винищувачі миттю перекриють їй шлях.
ПУРХ.
-Як ви гадаєте? Долетить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724026
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Чи кину рукавичку на арену,
де лев голодний,
зацькований юрбою
на хліб чекає –
натовп жде видовищ.
Нема сміливіших й відважніших від тебе.
Твоє кохання не зрівняти з почуттям,
яке всі інші
кличуть голосно любов`ю –
хоч золотом всипають і дарами,
та це лише частина їх достатку;
ти ж найцінніше віддаєш, що є у тебе –
гаряче серце.
Ні! Пробач! Не хочу!
Тебе не прирікатиму на муки.
Мене не чуєш
і не слухаєш благання:
я лева приручу –
тебе не можу;
шукати йдеш ту кляту рукавичку –
Ну що ж. Корюся.
Впала білосніжна.
Її ти повернеш під ликування
юрби гучної.
Холодно всміхнуся.
"Жорстока" скажеш –
кинеш попід ноги
із пари другу.
Йди!
Іди, коханий!
Любов там не живе де грають в ігри.
Я жінка.
Я душа арени-кола.
Господарка театру божевілля.
Сьогодні лев наївся,
як ніколи –
я цілу ніч із рук його кормила,
бо знала:
попри всі мої прохання,
всі заборони й виплакані очі,
мені ти рукавичку принесеш.
Голодний лев,
Зацькований юрбою.
Лягає білосніжна на арену.
Болить у шрамах
серце
й передпліччя.
Одне втішає – ти
уже ніколи
на смерть,
кохання ради, не підеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Вогнепальна зброя травмує тіло; слово, випущене зопалу – душу.
Який біль минає швидше?
Перед тим, як вигукнути: "Щоб тобі…!!!",- киньте бумеранг і почекайте кілька секунд.
Щоб порозкладати думки (сірі натільні), в які зодягнене світове сьогодення по поличках – шафи-купе замало. Краще була б одна шухлядка у комодику, але з світлими та яскравими речами.
Заблоковані входи автоматично стають перекритими виходами.
– Хто-хто в хатинці живе?
Якщо після першого запитання відразу, без очікування відповіді, слідує 2…..,5………,10……..,47, воно – або риторичне, або безглузде.
Весняне сонце – гарний лікар:
скальпелем-променями
зимову тугу відсікає у минуле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2017
Між крапкою та комою –
Амплітуда мого невагання,
Дорогою свідомою
Я прямую (укотре) востаннє.
В палаючої свічечки
Віск – крапками на серці в горошок,
Та, полум`ям освячене,
Знову комами душу тривожить.
Прямую не підрядними
І завершую думку логічно,
Та розум все ускладнює –
Відчуття, що іду по зустрічній.
Вагання відмежовую –
Слід глибокий болючий у точці.
Без знаків диво-мовою
Щиросердно спілкуються очі
Співає воском свічечка
Як вогню довіряє чуттєво
Безрозділово-іншими
У любові зростають миттєво
Між комою та крапкою
Невагомість долає вагання
Коли її ознакою
Є натхнення і щире кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2017
Сонце промінням
В землі березневої
Про весну пита -
Та не раніше квітня
Відповідь отримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723415
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.03.2017
Сонце сідає.
Диха спокоєм вечір -
затишний, теплий.
Сидить на ослінчику
Дід - правнуки бігають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723412
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.03.2017
Когда твоей душе
Не чуждо сострадание,
И боль сердец других
Ты внемлешь, как свою,
Когда добро внутри –
Основа мироздания,
Откроются врата –
Окажешься в Раю.
Но коль душа твоя –
Картонная коробочка,
И всех помоек смрад –
Ее земной уют,
Пиши на коробке
Хоть "Кремль",
Хоть "Рублевочка" –
Чертям ведь все равно:
В костре бумагу жгут.
Костлявых жадных рук
Не видно из-за кровушки,
Что с огненных из глаз
Течет на мир ручьем.
В Аду за беды все,
От проклятой головушки,
Расплаты, по счетам,
Не создали еще.
И будет вечность днем,
И станет ночь терзанием,
Прогонит жизнь долой,
Не примет мир иной –
И в вакууме чувств
Злой демон подсознания
Одно оставит – боль,
Сильнее адской.
Боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723051
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2017
Ігноруй
мою впертість і звички.
Не торкайся вустами печалі.
Не змальовуй байдужість обличчя –
це серпанок,
омана вуалі.
Уникай полохливих маневрів:
Руки в крейді – ховаюся в коло.
Ти ж, напевне.
Ні! Точно,
угледів –
не зійшлися кінці.
Випадково?
Ігноруй
надзвичайну звичайність.
Із мовчання не зчитуй образи –
поза межами, знаю, безкрайність,
та безмежно караюсь щоразу,
коли ніжність послаблює норов
доторканням шовкових мелодій,
коли серце із розумом хором
віддаються чуттів насолоді.
Не питай
про причини й причетність.
Не шукай –
на дні озера ключик.
Самотужки повинна віднести
я на плаху отруйну колючість.
Випадково забувши забути
про усі невіднайдені весни –
я позбудусь своєї цикути,
неба синню легкою воскресну.
Розіллюся у тиші звучанням,
постираю незамкнені межі.
Легкокрило здіймає кохання
На найвищі у всесвіті вежі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017
Байдужість - ознака в`янення душі.
Дитячі ігри часто мають дорослі наслідки - а як шкода, що все не навпаки.
Сила творчої людини - у її слабкості:
якби чуттєвість виражалася у силі,
не крила -
штанги з гирями носили б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
Дякую за натхнення авторам:
Польова Ромашка http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=27496
dominic http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720608
Янголи – в демонах,
Демони – в янголах:
Світ затісний, щоб нарізно жилось.
Час випробовує
(зміцнює, сковує) –
Скільки у кому відсотків когось.
Норми моралі,
Закони прописані
Фільтрами дій й недіяння стають –
Рано чи пізно
Вбудовані істини
Шлях на поверхню під тиском проб`ють.
Світло – у темряві,
Темінь – у світлому:
Змішані барви, відтінки, тони.
В світі двоякому
Й дуже дволикому
Надто вже схожі сьогодні вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Ллє мелодії зоряний дощ –
Красою б мені милуватися,
Первозданною, світлою, чистою,
А я чую, як схлипують янголи –
Пил наснаги, що зрісся із пір’ячком,
З крил могутніх старанно обтрушують.
Срібло сиплеться, сиплеться й сиплеться –
Пух натхненням міжзоряним світиться…
Їм болить, але десь більш приземлені,
Ловлять поглядом музику неба.
Дощ натхненності –
Боляче.
Треба,
Щоб і інші навчились літать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2017
Звідки узявся тут, ясене,
Звідки узявся, ясний, –
Мов зачарованим красенем
Степу чатуєш покій.
Ти не боїшся колючості
Часто жорстоких вітрів.
Небо грозою озвучує
Серця вологий мотив.
Тихе відлуння самотності
Землю дощами встеля.
Думи в мовчанні промовисті –
Болем тріпоче гілля.
Я відгукнуся на поклики,
Спраглі до світла й тепла –
Пошук стежками промоклими
Довго й натхненно вела.
Кличеш мене, ще не знаючи –
Ти зазиваєш біду,
Бо до безтями кохаючи,
Пристрастю неба ввійду.
Станем єдині у вічності,
Простір довкола згорить,
Адже у дерева й блискавки
Щастя – всього лише мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2017
Розум - це КПП на шляху до серця: не всі емоції його проходять.
Іноді, щоб відродитися – потрібно померти, щоб прозріти – осліпнути.
Згідно з інструкціями, правилами, щоб досягнути бажаного і не збитись з курсу, рухатись потрібно по пунктах, слід у слід. Радість від такого життя схожа на прогулянку по мінному полю.
Перед тим, як ламати рамки, слід переконатися, що вони не підключені до електромережі.
Солодке стає солодшим після кислого, тепле теплішим – після холодного, світло світлішим – після темного….. Найтонший смак відчуттів – у їх контрасті.
Слабкі сильним не співчувають, сильні слабких не розуміють. Боже, дай їм мудрості!
Часто розмовляєте з кимось всередині, хоча не стоїте на обліку в божевільні чи у жіночій консультації – не переймайтеся: ви вагітні творчістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2017
Я щойно повернулась з Евересту,
Та вже тримаю курс на запах літа,
Яким чуттєвість зустрічей сповита
Двох щирих і закоханих сердець.
Малюю спокій в подорожах лісом,
Читаю колір затишку й свободи.
В майбутнє світле нашого народу
Крізь гідність вчинків йду я навпростець.
Усмішок щирих, радісних і теплих
Збираю в жмені сонячне проміння.
Мелодія закохує осіння,
Коли кружляю з листям у танку.
В дитячу казку з легкістю вростаю,
До мудрості заглиблююсь основи,
Зірок я зблизька бачу кольоровість,
І мову розумію їх дзвінку.
На вістрі болю схлипую душею,
Вбираю вогкість суму і розлуки,
Беру довіри втрату на поруки,
Долаю почуттів дев’ятий вал.
Вдихаю ніжність дотиків натхненних,
Купаюсь у мереживі ілюзій –
За мандри щиро вдячна, любі друзі.
Мистецтво – це у інший світ портал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2017
З життєвим плесом розмовляє душа Ведмедиці Малої,
Допоки вітер не здіймає на дев`ять балів в морі шторм.
Північна зірка пілігриму – надії сяйво, ціль кінцева;
Між хвиль високих – ледь вловима: стає далеким маяком.
Німим здається погляд неба, ховає чорна темінь світло;
Скоритись долі - і не треба ні сил шукати, ні мети.
Та хто дивитись вміє серцем, хто у собі себе цінує,
Той серед ночі в піку бурі стезю спроможний віднайти.
Душа Ведмедиці Малої – це провідна Північна зірка,
Це місце, що із темнотою і з світлом має спільну суть,
Це точка відліку й моралі, це точка зору і опори –
Дістався хто цього причалу – той зможе світ перевернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2017
***
Народе мій,
чом індульгенції кожнісінькі п`ять років
ми оптом роздаємо (по 450)
у надії,
що грішники опісля покаяння
шляхами праведними будуть йти до світла?
Чому і досі темно?
***
Іноді полювання на відьом проводять, щоб оновити свій мітлопарк.
***
Часто й півслова - то промова,
а слів копиця - пуста водиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719752
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2017
Супроти твоєї легкості
Тополі пух – камінь, брила.
Між сірості і буденності
Ти Сонцем світилась, мила.
Ти Зірка в моєму всесвіті -
Добром розганяла темінь,
Ти образ Любові в пам`яті,
Ти Ніжність і Воля-кремінь.
Тендітністю свічки полум`я
Ти є. Ти була і будеш
Єдиною, Щастям, Долею.
Люблю я – й ти, знаю, любиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2017
Скажи чому?
Чому тебе не знала,
Думок твоїх не відала ясних,
В яких свобода, гідність і держава –
Це нації опора й оберіг?
Скажи чому
Я мрій, крилатих, вільних,
Не бачила яскравих кольорів,
В які майбутнє нашої країни
Ти серцем щирим й діями сповив?
Скажи чому
Твій всесвіт неозорий
Лиш смерть страшна до мене донесла?
Мені так зле: твоя загибель – горе,
А я тобі ніким лише була.
Скажи чому
Така несправедливість –
Тобі б іти вперед до світлих мрій?
Та нам усім дорога ця відкрилась,
Коли між зір знайшов притулок свій.
Скажи чому?
Чому пішов до раю,
Лишивши тут ще стільки днів і справ?
Ти сутність слів: "Герої не вмирають!" –
В серцях людей вогнем безсмертним став.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2017
Добре знаєш, що я не палю –
Смол важких не вбирає сумління,
Я тобою себе загублю –
А ти знову про шкоду паління.
Згубна звичка – вбирати твій світ,
Проникати в думок серцевину.
Вже вдвадцяте відламую фільтр,
Вже вдвадцяте – за першу годину.
Не палю, та спалила мости –
Сірий дим затуманив світання.
Ти все знав.
Може й лід обпекти;
Ти – про звичку, а я – про кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
Життя - це естафета почуттів, які передають одне одному не дерев`яну паличку, а серце. Незграбні - що ж від нього до фінішу залишиться.
Жінка без загадки - кросворд з вписаними відповідями: пізнавально, але нецікаво.
Клітка, якою б просторою вона не була, не наповниться веселим співом, якщо у ній живе дух свободи. Любов до волі - не хвилястий папужка.
Виправдовування - не визнання власної провини, а спосіб її перекладання на чужі плечі.
Іноді той, хто тримає золотий ключик у руках, не знає його таємниці, тому лущить ним горіхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2017
За правилом в справ невтручання -
Не можна гойдати вагання,
Не варто чекати зізнання
І руку тримати за пульс.
Заливом у шлуночок лівий
Даремно шукати довіри;
Котлету з салатом й гарніром
В їдальнях лише подають -
Сім порцій в одну тарілку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2017
Ти у зоні свого надкомфорту,
Що на піку мого божевілля -
Тінь покірна і постать прегорда
Між собою влаштовують бій:
На частини закохане серце
Розривають думки-громовиці -
Лиш далеким відлунням озветься
У твоєму затишку мій біль.
Я у зоні твого надкомфорту,
Злим вітрам опираюсь щосили -
Обриває наснаги аорту
Безкисневих потоків хаос.
Смерть бажань, що здолати не в силах
Паперових тонесеньких мурів,
Воскрешає натхненності крила -
Не ляка їх стіна-хмарочос.
Ми у зоні комфорту й страждання -
Чистять пір`я тут музи й пегаси;
Донесе хто в цю землю кохання,
Той дістане чуттів едельвейс,
Що руйнує кордони і грані,
Де любов - то комфортне безумство,
Що так палко - як вперше й востаннє,
Проростає єднанням сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Ні тут - ні там.
Застуда в гострій формі
душі моєї -
нащо ж босоного
снігами долі
ходиш в зиму люту,
чому ж в теплі спокійно не сидиться,
кошам маленьким затишно згорнувшись.
Імунітет
до вірусу печалі
(в повітрі горя більше ніж азоту)
жорстокість світу
ще не спромоглася -
хоча життя так любить цю вакцину,
підняти аж до позначки "байдужість".
Ні там - ні тут.
Спинилась нерухомо
ріка життєва.
Вирваний злим вітром
Кульбаби зонтик
в вільному падінні
між двох світів
безхатченком самотнім
усе блукає,
прагнучи покою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Горизонтально
Летять сніжинки - звідки
Ріка молочна?
Із берега земного
Не видно берег неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713124
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
Так душно й тісно
В транспорті громадському.
Бліді обличчя.
Хоч як мороз лютує -
Іду додому пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713121
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
Так душно й тісно
В транспорті громадському.
Бліді обличчя.
Мороз як не лютує -
Іду додому пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712932
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.01.2017
Дякую за натхнення Маркіяні Рай
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712432
та Польовій Ромашці
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712800
Малюю світ на аркуші паперу -
На біле білим стеляться думки:
Вишневий цвіт - свідомості шпалери;
В покій душі заходжу залюбки.
Тут легко так - усе здається чистим,
І щирість мрій - не вимога, а суть,
Тут блиск очей - натхненно-променистий,
Без пилу днів овально диха кут.
Тепла й добра художньо застилає
Дитинство-ткач м`якенькі килими -
Шкода, що дух дитячості зникає -
Проходить час брудними чобітьми.
Кімната ця - любові щире світло.
У дім душі запрошуйте лиш тих,
Хто чорних злив не впустить в серця літо,
І хто взуття брудне скидає з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2017
Нічний сон - денна бадьорість.
Сон, тривалістю у життя - смертельна втома.
Якщо дві прямі не перетинаються - їм одній до одної "паралельно".
Чітко майбутнє бачить той, у кого очі на потилиці.
Збираючись у подорож найважливіше - не забути її мету.
Для когось легше скласти пазл на 2000 деталей, ніж три слова - в одне речення.
Поєднувати любов та дружбу - те ж саме, що й змішувати вино, горілку та пиво: все одно отруїшся пряниками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Це злочин мій - умію відчувати,
Та почуттям не вірю, їх боюсь.
Душа тремтить - рахує розум втрати
себе в собі.
Приречена до страти
любов.
Молюсь.
Допоки дріб не стихне барабанний,
Не видасть болю жоден зайвий рух,
І плахою покора тиха стане,
Закований зневірою в кайдани
Емоцій дух.
Не відаю, що кою - склала крила:
Сама собі я пристав і суддя.
Допоки дріб - піднятися несила,
Та у тобі - себе нову зростила.
Не в силі я....
Не в силі я обох нас прирікати
На зречення основи із основ.
Завмерло все - кайдани зникли й грати,
Цей ешафот зуміла подолати
СВЯТА ЛЮБОВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Четверта ранку.
Ховається в кімнаті
Полохлива ніч.
Гардини прикриваю -
Як вдень надворі ясно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712446
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.01.2017
Скорилися пристрасті в ритміці танго:
Мелодія серця - це ми і ця мить.
Двох поглядів зустріч бажанням кипить ,
У єдності - душі і пальців фаланги.
В емоцій фонтанах - зародження дива.
Ми Сонця фотони, ми вибух світів:
У кожному русі - мільярди чуттів
І хвиль вибухових стираюча сила.
Реакція тіла - шаленна щоразу,
Як ніжність з жагою вступають в двобій;
Зникає вагання і скованість дій -
Пришвидшений пульс і сповільнення часу.
У вигинах плавних, у змінах миттєвих
Мелодія танго вогнем обпіка -
Нескорених тіней покора п`янка
У пристрасті - танців усіх королеви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017