| Сторінки (21/2018): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Якщо вам вже щось внушили
Зрозумійте - ви безсилі
Привиті ви чи ні,
Зрозумійте хворі всі
Всі ми з вами носії
І повірте - Ми в біді
Вакцина врятує чи імунітет
Ми панікуєм, есперимент
Невидимий вірус
Людей заразив
І заробити на нас спокусив
Штами придумали й нові вакцини
Одні вірять владі
Інші не вірять
Одні лікарям довіряють
І їх мені вірте спасають
Інші від ліків страждають
Люди з планети зникають
Страхом весь світ заражають
Вірус мутує, вакцина Не захистить,
Всім нам з цим жить.
Зупиніться, не пишіть
Краще просто помовчіть.
Ми самі у всьому винні
Бога свого ми ж убили
Та самі це натворили
Ми залізли в мікросвіт.
Мало в цьому начудили
Чому ж Бога ми гнівили
І в гріху чому живем
День у день ми грішимо
Зло у світі творимо
Проживіть життя це гідно
Помоліться, помовчіть
Бога більше не гнівіть
Що призначено зробіть
В мирі й дружбі проживіть.
Лише вакцинація нас не спасе
Коли ж всі зрозуміють це
Потрібно закінчити експеримент
Потрібно припинити зростання жертв
Потрібно запретити генні випробування
Правду сказати, когось наказати.
Людей полюбити , їх не лякати,
Не заганяти, а берегти .
Здоровя їх понад усе
Всі знають це.
Проте за гроші про це забувають
І експерименти знов починають.
Люди добрі, що ви зробили
Чому ж ви інших цим заразили
Чому ви з себе не почали
А багатіли і нас обкрадали
Чому стільки хворих, чому стільки жертв
Чому розкрадання коштів з бюджету
Кошти, що йшли на подолання
Пішли ж на розкрадання.
Ні плану, ні дій, привились , а далі?
Віруси в тілі і голові
А ми безсимтомні їх носії?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HddnVcJCAh8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Гены.
Исследование во благо- разрешено!
Спасение, антитела , за жизнь борьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
Возможна ядерная война
Землетрясения, цунами
Прививайтесь вместе с нами
Закаливайтесь радиацией
Спасительное облучение
Вакцинированные лучи
Скорей получи
Ядерный взрыв, миллиарды смертей
Прививайся скорей
Не спасет, сразу только небольшой дискомфорт
Зато вы живы, а в случае взрыва
Вам не страшен конец
Вы ж творения венец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Вау круто, вау класс
Вакцина убила всех зараз
Я бодрячок, пойду кольнусь еще разок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Мужчины как козлы
Й без бороды увы
Поставь их только раком
Боятся все за сраку
Показывают зад
Как будто звездопад
А как же они срут
Почти всегда ведь лгут
Мушик это машина
Заправь его бензином
Или грамм сто налей
Мозги ж давно залили
И честь свою пропили
Как козлы прыг, скок
И новый нам урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Навіщо віршики писати
Давайте будем танцювати
В коло малиші мерщій
За ручки взялись і мандруєм
В колі друзів ми танцюєм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Звони по чаще. Вспоминай.
Желанья нет, тогда гуд бай.
Связь пропала. Грустно стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Уже не здесь
Еще не там
Нужно сто грамм
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
И там
И тут ХОРОШО
Хочу еще
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Жена губернатора
Хочу я аматора
Хочу любви, меня ты еби
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Это не то
И снова с ней ты
Меня ты ебешь
ЕЕ же ты ждешь
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Я не модель
А ты только с ней
Тебя полюбила,
Себя погубила
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Жена я капитана
Бывала в разных станах
Муж в плаванье отплыл
И обо мне забыл
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Тебя я полюбила,
К тебе душой парила
От счастья я стонала,
С тобой в любовь играла
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Ты снова вместе с ней
С подругою своей
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу твой я плод
Меня ты покорил
И Беса разбудил
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Внутрь Дьявола впустила
И сердце вновь разбила
Мытарство для души
Влечение ума
Тобою я пьяна
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Возьми меня еще
Уже не здесь а там
Тебе себя отдам
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу этот плод
Уже не здесь
Еще не там
Мало мне сто грамм
Пошли меня на
Пошли меня под
Хочу еще плод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Людина комп'ютер,
Найдосконаліший, найсучасніший
Неповторний, дивовижний,
Але правда він є грішний.
Не погрішний, не повільний,
Він ресурси пожирає,
Землю нашу обідняє, розоряє.
Випромінює у Всесвіт
Те, про що і сам не знає.
І сім чакр " сім Я" він має.
То чому ж людиномавпа
Як компютер не рахує ?
Та в ілюзії прямує ?
То чому ж він по життю так
Плазує та гальмує ?
Були Ази, стали - цифри.
Були мнемоказочки,
Стали стовпчики й хрести.
Нас ведуть до рисочки
Ці ікси та ігреки.
Додавали й примножали,
А в наш час нас розділяють.
Те , що є - те й віднімають.
Нас по новому вже вчать
В масці їсти, в масці пити,
Нас по новому вчать жити.
Математики мовчать,
Нас компютери вже вчать.
Жаль ми гратися лиш вмієм
І хоч цьому ми радієм.
Мам, я трошки ще пограюсь.
Пару монстрів порішу.
Мам, я зовсім не грішу.
До життя я вже готовий.
Карабін я прикупив,
Пару монстрів застрелив.
Мам, не бійся, я з тобою !
Ми у грі, нам ці монстри не страшні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Бубка це спорт
Сергій це політ
Шест, розбіг і рекорд
Крик трибун , це наш спорт!
Гордість народу, сила й напор.
Мить і герой.
Шест, розбіг і прижок.
Все вище і вище політ.
Вершини він покоряв
Він до небес долітав.
Мілліони сердець бились в такт
І все це було так.
Спорт, остання спроба,
Серце завлерло, планка і він.
Всі вже внизу, він й висота.
Радісний крик і взриви трибун
Герой України, гордість держави
Бубка наш спорт, герою - Слава!
[b]Тому в гріху й живем[/b]
На тому світі гроші ж не потрібні
Да і на цьому скоро відживуть.
Чому ж ми всі такі безтижі ?
Чому ми душу й тіло продаєм?
Тому в гріху й живем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
ЖиТтя коротке як день
Не упускай свій шанс стати вічним
Вічним світлом, Сонцем світу
При житті нам слід світити
Життя Богу присвятити
Богу СОнцю, Богу ДУхУ,
Богу Роду, а не пнем життя прожити,
Потім просто гнити, гнити.
Ніч це вічність, біль душі
Без Сонечок, без зірочок
Ніч це БЕЗДНА і ДИРА
Чорна темна і страшна,
Вічний Ад, вогонь пекельний
Душу любий бережи
І Життя своє ціни
Кожна мить же не повторна
В нас її вони крадуть
Землю в ніч вони ведуть
Радій сОНЦЮ
Богу СЛАВА
Ми мадруєм у світ ПРАві
Пишемо ми теж на право
То ж читай та вбирай СЛАВУ.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RtKz2whYPAs[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Й дивіться, дивіться !
Озерніться, озаріться.
Ужасніться, пробудіться !
Гляньте людей розділили,
Просто частину привили.
Владу захвати, людей розділи.
В судах їх страви
Й в багатстві живи!
Нові неогенні хмари,
Страх та смерть.
Ми вимираєм, мертві сутності питаєм.
Ті міцніють та радіють,
Бо їх плани на нас діють.
Ті чорти про душі мріють.
Ми годуєм їх страхами
Той сміються ті над нами.
Жах, страх, безробіття.
Знищення, утилювання.
Може досить вже страждання.
Стерилізація, перерозподіл Землі.
Щоденні погрози, нелюдька влада,
Чортам, чортам - розрада.
В нашій раді зрада.
Чорти аж бісяться,
Скачуть й веселяться.
Був ПоТОП і все він змив,
Мудро БОГ наш учинив.
БОГ , що буде розумів,
ВІн чортів з землі всіх змів.
Знову строять Вавілон.
Той портал війною вкрали,
Все з землею ж бо зрівняли
Та сліди замаскували.
Це не вперше й не востаннє,
Їх насичує страждання.
Байку скажите пишу.
Так. Житям я дорожу.
Наші душі Богом дані,
А тому й не прикасанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
Безсмертні боги себе усипили.
В могилах Богів ми розбудили.
Для чого на себе цей сон ?
Щоб не чути людський стон?
Втомились коханих ховати
І груди свої розривати.
Чому захотілось їм спати ?
Безсмертні втомились страждати.
Чому ввійшли в анабіоз,
В вічне життя
Та забуття ?
Щоб Ви продовжили грішити?
Робити новий сімбіоз ?
Ви Боги чи титани ?
Новий Вавілон?
Знов страх та стон
Та вічний людства сон ?
Такого не було ?
Водою те не змило?
Чи людство не доплатило?
Бог бачив те і бачить це.
Забули, що було ?
Знов чинете ви зло ?
Бог печаті ж був наклав,
Землю нашу врятував.
Війною Ірак захопили?
Портал ви собі прихватили.
Відкрили ви наші страхи.
Цей світ захопили чорти.
Над нами вони все літали
На душі людські полювали.
По кону колись ми жили
І душі і честь берегли.
Бога син нас порядує,
Людські душі він почує.
Знов навколо плач і стон.
Знов покинув землю сон.
Зрячі ходять та не бачать,
Що їх душі гірко плачуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
Ми віршики пишем
Слова про слова
Що нового, кому це потрібно ?
Скажіть, а вам за це все не стидно?
Шум слів, солодкі слова
Красиві рядки, а все це куди?
Від життя так далекі
Літаєм у мріях як в небі лелеки.
Над нами творять геноцид,
А ми мов лелеки від цього далекі
Одні мілліарди вкладають й мирно
Людей убивають, Криза паралізувала капітал
Час же розплати настав.
Вони до того розвились, що загнились,
Розпадається їх світ, вони гальмують
Цей процес, ріст економіки їх же й вбиває
Їх капітал із під ніг уплаває
За рахунок життя людей,
Вони світ змінили і вас цією заразою заразили.
Ми наче сліпці, комусь та не нам.
Як на мене всім нам срам.
А владу давно пора вже народу
Як і свободу в свої руки взяти
І нікому її не делегувати.
А за скоєнне у влади запитати
Як засудили Януковича? Ой йому так страшно.
А починаючи з Кравчука
До Самого Зеленського слід
Засудити та за їх дії по народному
Всією громадою до відповідальності запросити
Та Конституію і свої права боронити
А не в небесах літати
Та красиво байки знов складати.[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=F-PBw6A0-O0[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Прививки во время чумы -
Вам новые жертвы нужны?
Марсиане вас захватили ?
Почему ж президентов они не привили?
У меня встал, встал вопрос -
По чему, но по чему вдруг такая забота?
Вдруг начали, настойчиво, принудительно
Морально изнурительно ЗАБОТИТСЯ о "людях".
По чему, ну по чему президенты стили миллиардерами ?
Их бизнес в какой сфере то? 3D - кино? Корпорация ЗЛА?
Над нами посмеяться им охота ? Спасти нельзя привить ?
Где запятую мне поставить ? Потом нельзя же все исправить.
Жизнь на игле, на волоске ? А вы животные ? Молчите?
Свой воз тяни й паши, паши.
Вы свиньи ? Через год на сало ?
Кому свиней вдруг жалко стало?
У вас еще не поднялось? А время ведь давно настало?
Или спастись или как все, отарой на убой.
Потом покой.
Годами нас ведь презирали.
То обокрали, то прихватили.
У вас ведь тоже деньги были.
Были заводы и земля.
Кто все украл, тот ведь при власти.
И в этом видите вы счастье?
То пенсии возраст подняли.
Стариков зауважали.
Пока копыта ты не склал
Работай, падай - экстримал.
То цены растут как грибы.
А тут вдруг такая забота.
Народы бесплатно спасают.
Вакцины бесплатный укол.
По мне это подло и вздор.
Тесты за деньги, лечение, страх.
Нервы, накал, власть бесспредела.
А тут вдруг бесплатно спасают.
"Надеждой" людей прививают.
Нас как скот продают,
А сами прекрасно живут.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eNKTnkFwAGw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
Ждіть, що зроблять все за вас.
Що захистять, життя покращать!
Хай хтось, бо хтось вам винний.
Рідненькі, ви самі повинні.
А не на площу ми ідем,
Бо нам за це вже заплатили.
А не на вибори гуртом, рідненьки вас же там - купили!
Судді продажні, підвладні комісії.
А ви? Їм попки полижіть
І далі так живіть.
Хай хтось же бореться за Вас!
Хай БОГ на ХРЕСТ піде.
Гріхи простить, життє дарує, Вас цінує!
За вас СТРАЖДАЄ, воскресить.
Хіба так можна жить?
Душа в ВАс є?
Її немає, якщо і є - вона страждає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Хто горілочку з вас п'є,
Того COVID не бере.
Ви в запої відспитесь
І болячка ділась десь.
Спирт нажаль погубить вас,
Не про нього є мій сказ.
Хто ж горілочку не п'є,
Того вірус цей бере.
Ви побільше воду пийте.
Полюбляєте пивко?
О то саме то!
Ой, від пива вас воротить.
Кров свою ви розрідіть
Й по маленькому сходіть.
І кавунчик саме те
З ним вас COVID не візьме.
[b]Ви не люди.[/b]
Ви не люди, а особи.
Ось би да аби.
Нелюди владу захопили.
Народ обдурили.
Грають з вами в дурачка.
Вибори - то є гра.
Нелюди на всьому заробили.
Вас продали, закони такі ухвалили.
Закони для осіб!
Вас всіх майже привили.
Намордники вам начепили.
Намордник вас не захистить.
Зате їх від вас боронить.
Пишу і сердце болить.
Слуги народу власть прихватили.
Світ розсмішили, нас - погубили.
Самі повязки вони не наділи,
Собі ж бо прививки й врачам не зробили!
МВФ нам диктує , що нам робить.
Як нам жить чи не жить.
За що нам платить.
Вони вже в законі,
Ви ж босі та голі.
За все заплатіть й без роботи - "живіть".
Особи в масках, стадо ягнят,
Може пора із колін Вам вставать?
Молдовани ж бо, то ви.
Газ в Європи ми купуєм
Й молдаванам подаруєм!
Будем дружно - м-е-е та б-е-е.
Може й вірус обмине.
Ось би новий президент.
Нам би уряд справедливий!
Знову доброго царя?
Ви, немов - мале дитя.
Та Ви ж Люди, а не свині.
Ці ж бо свині в всьому й винні.
Свиней в хлів і від корита.
І Дорога всім відкрита!
Перші вірші - це від душі
Відточуй перо...
Пиши гостро, щиро, відверто, правдиво!
Своїми віршами - породжуєш диво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Мед цветок скрывает
Пчела же добывает
На губах он тает....
На крыльях
Несут любви нектар нам пчелы.
В восчине мед скрывают,
Для деток припасают.
Мы мед же заберем
И деток обкрадем.
Водичку подсластим
И пчелку напоим.
Мед тает на устах
Но в жале пчелки яд.
Построили ей дом
И пчелок закормили.
Работают на нас,
Не на своих детей.
Пей мед и богатей.
Ешь с медом ты восчину.
Нектар ведь дар небес
И пчелки это крест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Умирает лишь плоть,
Вечна ж душа.
Осенью видим мы чудеса.
Жизнь отмирает.
К земле припадает.
Земля всю энергию эту вбирает.
Вечность в красе, вечность в земле.
Все возродится, добро прорастет.
В ком есть душа - тот вечно живет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Бабине літо
Душевне тепло
Сонце вже низько
Проміння в вікно
Як хороше та як приємно
Ласкає теплом
На дворі знову 17,
Наче влітку вітерець
А в кімнаті лиш 13,
Знов включаємо котел,
Знову платимо за газ,
За трубу, який це фарс,
Ви віконце відчиніть і тепло
В ваш дім впустіть.
Бо й життя ми спускаєм в трубу.
Та забуваєм, для кого живем,
Все під себе грибем.
Бабине літо дарує тепло,
Щоб в вашім домі все зацвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
Гру сучасну розробили,
На моделі закріпили,
Результати получили
І в реальність запустили.
Світ на зони поділили,
100% всіх привили
І на цьому заробили.
Самі вірус розробили,
В світі владу захопили
І народи полонили,
Всіх мутантами зробили.
Все це бачили в кіно
Та в житті все ожило.
Це було все фантастично
Будем ж плакать риторично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
Я поступила в универ
И спрашивается на х...р?
Я так хотела поступить,
А нужно было просто жить.
Три года грызла ЗНО,
Скажите мне за что?
Я поступила в универ,
Что б сесть на чей то длинный х...р?
Пять лет се голову ломать,
Зачем мне сессии здавать?
Пять лет жизни молодой
Уйдет, скажите мне на что?
Куда диплом мне приложить?
И на копейки потом жить?
Я так хотела в универ
Щас понимаю, вот вам х...р!
Ученье свет, вот это да!
Пять лет в трубу - о да! О да!
Цена урока велика
Сейчас я это поняла!
Я - молода! И мне - Ура!
Живу, гуляю и дышу!
А вам я ручкой помашу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021
Свобода , справедливость - пустые слова,
Свобода - новая форма порабощения.
Все для господ не имеет значения.
Как же удобно мир захватить
И за бумажки ваши души купить.
О какой справедливости речь,
Когда воры при власти, когда бандиты вас предают
И все, что вам дорого врагам продают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Дай ЙаД
Дао О аД
Велено не Лев
Ото наЗаКазано то
А вона нова
А воля ялова
У Корінь ні року
не йшла Алшйен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Солнечно- месячный круг
Сколько див дивных вокруг
Мир как часовой мєханиӡм
Змей времени смерть приближает
Бог Род смерть копьем же пронзает
Время мы победим
Вєдь кто любит, тот и в смєрти любим
Нас любовь воскрєсит
Солнце й Луна - таинство сна
Минутная стрелка копье
Змей смерти его ведь боится
И тихо в кружочках таится
Тик- так - переход между мирами
Тик-так - наш Род всегда с нами.
По белому небу движется змей
Бери копье й в куранты бей
Змея времени ты победи
Каждой секундой ты дорожи
Миг есть на все
За него и держись
Ведь этот миг и есть жизнь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Всем работать!
Уколись и вновь трудись!
Ты пчела, труд - твой удел, а ты еще чего хотел?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
Ви те, що ви є
Та можна ж вибратись із кокону
Це дивовижний процес, та все ж....
Важко відірвати погляд,
Ще важче відростити та висушити крила.
Зате який неймовірний політ !
Яка краса ! І це є ви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
Дом это крепость до первой беды,
Каждый свой дом хочет найти.
Но от беды лишь можно уйти
Или ее в пути обойти.
Бог сохранит, Бог защитит
Богу доверься, он Крепость и Свет.
Идите вы с Богом, туда вам й дорога.
Й несите свечу, свет и огонь,Богу поклон,
Живите в пути,но от себя вам не уйти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Каждый имеет право на свое мнение
Каждый имеет право принять решение
Каждый из нас уникален, каждый чем то иной
С детства всех ограждаем, мысли чужие внушаем
С детства стаем мы как все, иными не будем уже
Как же все было красиво, как же мы были счастливы
Разве у вас есть свобода? В рамках морали й закона.
В клетке ума мертвецов, плотно закрыли засов.
Умными стали людьми и не хотим тишины.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Став писати не цікаво
Розбіжались читачі
То ж сміюся від душі
Всіх приваблює обгортка
Про коханнячко, про секс
Про життя вже не цікаво
Страшно кажуть це читать
Все це так, навіщо ж знать
Будем мовчки вимирать
Хтось привився - захворів
Всіх тихенько заразив
Сам також переболів
Ще живий і ще не вмер
Та отримав сто проблем
А , що з нами завтра буде?
Не цікаво добрі люди ?
Всіх законом ми заразим
Хтось мілліардером став,
Хтось же лапки уже склав.
Без прививок, все легенько б
Це пройшло, а прививки люте зло.
Кожен з нас індивідуальний
Більшість (80 %) навіть не кашнули б
Просто на сміх, просто грип
В вас же тіло інородне
Вводять в вас же, примусово
Вас насилують - мовчіть,
Хто живий, то так живіть.
Та питанячко - чи довго?
Ви вже стали наркоман,
Кожен рік по три привики
Це початок, потім - смерть.
Що не те я вам пишу
І чому я не мовчу
Сам не знаю, я бунтую.
Бо живий і ви живі,
Та над нами є пани.
Владу підло захопили
І людей занапастили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021
В итоге ответственность превращает в раба
Чип в голове - всему голова
Инопланетные все мы создания и этот мир нам в наказание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Кастовое общество это пипец
Кто в высшей касте тот молодец
Есть каста слуг, есть и господ
Там и там , правда, чаще всего - один зброд
Одни управляют, других прививывают
И мирно , по тихому всех истребляют
Скоро большой ожидает пипец
Мы й не узнаем, что пришел всем конец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
В Україні відзначають -День учителя,
Низько вклоняються, щиро вітають
Всі в цій країні вчителів обіжають,
Обожнюють, словечко не те,
Ой дорогенькі - спасибі за все.
У світі - день тверезості, боротьба з алкоголізмом.
Ви не в цім світі. Ви не п'єте.
Спасибі й за це.
Три дні привітаєм, щоб засвітились,
Бо ви ж вчителі, такими родились,
Ой, певно навчились.
В навчанні живете.
Щодня ви вчитесь,
Щодня у вас класна робота.
Ні премій, ні пенсій, ані квартир
Вам не потрібно, ви й так загорілись.
Сіяйте рідненькі, трудіться та вчіться,
Натхнення й здоров'я на многі літа
Й пробачте, що в вас вже болить голова.
Ми - ваш лан, ваша нива, де ви посіяли все так уміло,
А урожай ми зберемо й без вас.
Ви ростите майбутнє держави,
За це вам уклін до землі,
Й тихо - Слава.
Усі ви герої, ми любимо вас,
Весь наш клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Давят на психику
Мозги промивают
Это террор и все это знают
Это террор над власным народом
А говорят, что у вас есть свобода
Сами войну нам навязали
Сами искусственно вирус створили
Сами народы им заразили
Это террор и геноцид
Это страшнее чем СПИД
Что льют на нас ежедневно с экрана?
КОВИД, убийства, война, катастрофы
Нами питаются, нас истребляют
Это террор и все это знают
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=os-VFy11oQg[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
-Девственниц сжигали на костре
Приносили в жертву Сатане
-Почему?
-Просто жили черти на земле.
Оргии, экстазы , оргазмы в крови
Слезы счастья от омоложения,
Эстетического размножения...
Горячая струя крови быка,
Горяча струя молодого юнца
Юнные Богини, запретные плоды
Все, что страшно для нас-
Оргазм Сатаны.
Время прошло.
- Что изменилось?
Были таверны, были бордели.
Клубы кругом и казино.
Кто то сказал, что запретили.
Как вы наивны.
Дальше пошли й все разрешили
Или подпольно аль виртуально
Только увы все это реально
-Черти исчезли?
-Вы так наивны?
- Все просто увы.
Черти ведь слуги Его.
Сатаны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021
Паленка водка
Паленка шоколад
Паленка - еда
Паленка - вода
Замки возводят и монументы
Рвы, муры и псы.
Президенты ворюги
Премьеры агенты увы инородной страны
Кто любит фантастику й страшные сны
То в 21 веке живи
Угнетение, падение
Массовое истребление
Всемирное управление
Ментальные войны большого масштаба
Это все кому то ж нада?
Чем ниже уровень жизни
Тем выше рождение
Отсюда й перенаселение!
Кто с президентов жизнь улучшил?
Кто паленку продает ?
Кто финансы й жизнь крадет?
Кто вами не управляет?
Кто вас не презирает?
Кто от врага защитил?
Кто к лучшему вас изменил?
Истинных Богов вы изгнали
Живыми в землю закопали
Или распяли
Чего ж вы ждете?
Что заслужили - так й живете!
Супермаркеты, аптеки, хмарочесы
Монументы все - войны ингредиенты
Химия одна и яд
Вы глазами все едите
Что внутри вы поглядите
Кто заводы захватил, кто людей поработил?
Кто подуктами вас травит
Кто таблетки продает
Прививает вам мозги
Вы паленочку купите и таблеточку примите!
Змей зеленый прилетел
Й сделал с вами, что хотел!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021
Не зважаючи на те, що вас лічили
Ви ще живі, в вас ще є сили!
Не зважаючи на те, що ми вас травим
Ви ще живі та вас ми ще задавим.
Не зважаючи на те, що нас ви чули
і наш девіз " Ми - порятунок, слідуй лиш за нами!"
Повз вуха пропускали та тихо жартували
Ви ще живі, а ми про це й не знали.
Ми все експеременти над вами учиняли
А ви оці моменти до попи прикладали.
Який страшний народ, мов ті щурі живучий
Напевно він могутній, напевно не здоланний
Але чомусь стражданний
Стажденному там Рай, а тут ви всі воли
Реви чи не реви, бери й на них роби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Новий указ
Президент знизив ціни на газ
Сам підведи, за проект, за підключення
Їм заплати, труби щороку ти покраси
А кожен місяць доставку ти опалати
Смішно до сліз
Врожайність зростає
А ось народ український страждає
Ціни за хліб, за олію, тепло вищі
Ніж в Польші, мовчу про Європу
Ми українці давно вже всі в жопі
А так всі боролись за Євросоюз
За все заплати по тройному тарифу
Й радій , що живий, не здох їм на втіху
І тепло нам в жопі, кругом олігархи
Нові синочки і папині дочки
Мери, пери, депутати
Тачки, ой скільки машин
Які всі круті, а ти все мовчи
Податки плати і в рабстві живи
Як воли, ще за доставку повітря вам заплатить?
Нічого рідненькі в вас не болить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Проза бытия - рабы мы
Ты и я.
Нас давно продали
Нас давно предали
На нас заработали
Мутантами делают
Нас унижают
Свобода, выбор?
Пустые слова
Рабы вы
Ты и я.
Работа нужна
Бумажки, услуги
Как все смешно
Вы ведь все слуги
В вас вводят инородные тела
А вы молчите, ты и я.
Ваши гены мутируют
Вирусу СЛАВА!
Его обожаю!
Благодарю!
Его понимаю!
Он все оголяет
Все очищает.
Проза бытия
Все переболеют
За вас все решили
У вас не спросили
Выбор без выбора
Все вы рабы
Всем прививаться - всем заболеть
Что б не узнали, что вы есть рабы
И все вы здоровы были и жили.
Без этой власти вы б все пережили
Но марсиане Вас заразили, вас залечили
Й вас добровольно привили,
Что б не сравнить, что б правду скрыть
Вас принуждали, нервы трепали
Вам угрожали й жизнь сокращали
На вас заработать, вас сократить
На что и зачем вам всем жить
Вирус покажет, кто прав
А кто нет
Кому еще жить
Кому на тот свет.
Вирус в мозгах, прививка внутри
Снова колись или умри
Выбор без выбора
Цель бытия
Все вновь по кругу
Работа, укол и все как сон.
Или проснись или снова в дурдом.
[url=""]https://kinogo.cx/3380-kunham-pogranichnyj-ostrov.html#comment[/url]
Какой страшный сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
Время - вода
Бежит, убегает
Все изменяется, все исчезает
Все очищается,
С пылью сдувается,
В воде - растворяется,
То чего ждешь
Увы - не случается,
А вот сюрпризы ... все чаще й встречаются
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Кто пишет кровью на стене,
Пытаясь боль остановить
И главное увековечить.
Кто вилами как по воде,
Ведет туда где не был сам,
Все в пустоту, все в никуда.
Одна лишь осень, нам пишет
По живому, ветром, прохладой
Шедевры, ах какие краски
Какая глубина й живой пример
О том как время убегает
О том как все тут быстротечно
И как красиво - умирает
И землю все как украшает
И к ней в последнем танце
Летит под ветром й просто так
Отдать себя, отдать тепло
И сохранить тот корень
То начало, что вновь весною оживет
И так красиво расцветет
Все повторится снова
Така его природа
И мы одного рода
Мы пишем черным
Пишем синим
Траурные краски
Нет прелести ромашки
Нет перелива листьев
Нет звуков соловья
А чаще все - вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
В танце листьев
Вместе кружим
Осень нас в полет зовет
Еще миг и улетим
В танце к звездам полетим
Изгиб тела, взмах й толчек
Полетели как листок
Между небом и землей
В невесомости с тобой
Листья мило так кружатся
И на землю все ложатся
Позолота опадает
Землю осень украшает
Мы как листья в вальсе кружим
Пролетаем, проникаем
И тела в поток бросаем
Вновь летим мы в ритме танца
Вновь полет, рука в руке
Вновь так близко й так далеко
Вновь проникли так глубоко
Листопад теплом согреем
Кружим в танце, мы умеем
Улетаем, осень с радостью встречаем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Уже не щемить
Уже не болить
Все пролетить
Для нас все як мить
Рана глибока
Кров як вода
Минають літа
Падає лист
Це вже пройшло
Це вже минуло
Про це ми забули
Падає лист
Танець прощання
Все це востаннє
Уже не болить
І в нас лише мить
Капля дощу
Подих і крик
Уже не щемить
Остання вже мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Росли, щебетали
Батьків виглядали
Виросли й як птахи
Розлетілись, загубились
Звили десь гніздечко
З минулим простились
Час тече, минає
Память й серце
Лише памятає
Чомусь сум вітер навіяв
Чомусь сонце світить та уже не гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Перший дзвоник продзвенів,
Учнів в школу запросив.
Всі вони такі вродливі
І наряди в них красиві
Ціле літо загоряли
Одне одному шептали
Першачки такі щасливі
В колі дружно гомоніли
Мами раді, фото, сміх
Вчителі, мов тії квочки
Цих курчаток підхопили
І вже й віршиків навчили
Страрші дітки повзросліли
Стали вищі і мужніші
Одяглися так нарядно
Танцювали від душі
Пасували їм й вірші
І костюми і їх рухи
Репетиція у них
Перший звоник, мить і випуск
Фотосесія, моделі
Манік, зачіски, костюми
А ще цілий рік трудитись
І чомусь ще й слід навчитись
Та Сашок за всіх сказав
Вам малеча А, Б, В, ми - на вихід
Вже ідем, вас з собою не візьмем
Ось візьміть від нас мячі
І лупіть їх від душі
Вікна в школі ми вже били
За це двійки й получили
От й навчились танцювать
І вчимось тепер на пять
Хто ж на танці з нас не ходить
Тому звоник й зошити
Хай учаться рахувать і узорами писать
Їм 12 не поставлять
Мріють хай і вчаться, вчаться
Ми і так випусники
Хоч крути, а хоч верти
Нам лиш крок вже до мети
Проведемо вас ми в клас
І забудете ви нас
Час так швидко пролетить
Школа, друзі, ігри, ой і вчителі
Вони ж теж були малі
З святом учнів я вітаю
Всім їм успіхів бажаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
[b]Н[/b]еобузданная страсть
[b]А[/b] во мне лишь очутись
[b]С[/b]о мной небом поделись
[b]Т[/b]ы познаешь сотворение
[b]Я[/b]- земное наслаждение.
[b]Л[/b]ань с небес
[b]Е[/b]сть возле нас
[b]Н[/b]еобъятна ее страсть
[b]А[/b] сама она - алмаз и сияет ярче нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Девочка кайфует,
Девочка танцует,
Тело изгибает,
Парней возбуждает.
Зеркало напротив,
Изгиб, оголение -
Для глаз наслаждение
Попка, ножки, грудь
Самосовмещение - для вас навождение
Тело прогибает- ребят возбуждает
А ее подруга все же мне милей
Вот й дружу я с ней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Это того стоило?
Все, что было не забудешь,
Что не делай, помнить будешь.
В паутине разве жизнь?
Говоришь себе - держись!
Алый закат - дорога назад.
Человека не понять,
Можно лишь его поймать,
Заманить, приручить .
А потом - как с этим быть?
Не дано нам всех любить.
Разве стоило так жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Вы любили?
Вы теряли?
Боль познали?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Время иное...
Дерьмо же все тоже...
К верху всплывает, власть забирает.
Задницу лижем козлам й дьяволицам.
В крови у них руки, в пушку у них лица.
В дерьме проживает , короткий свой век,
Ох, грешен и жалок, сейчас человек.
Время иное...
Дерьмо же все тоже...
К верху стремись - в г***о превратись.
Смелей продавай - ждет тебя Рай.
Чем ниже падение - слаще полет, миг наслаждения.
Уют и дурман, как сладок обман.
Уже не стремитесь - в прах превратитесь.
Уже не стыдитесь - в хоромах , при злате.
И детям и близким, далеким й родным
Местечко купили, квартиры и яхты
Замки , страны, города, кому то заводы и города.
У родных - веками достаток.
Значит закон, значит порядок.
Всего вы добились к чему вы стремились.
Кто кровь приливал - тот мертв или пьян.
Черти чертят,Власть укрепляют,
Как управлять этим Стадом, прекрасно ведь знают.
Вот й управляют,
Вас продают, Вас покупают.
Время иное...
Дерьмо же все тоже...
Это все было....
Это все есть....
Это вновь будет....
Время рассудит.
Кругом пирамиды, обман и грабеж.
Вас покупают увы за бумажки.
Парят мозги, вас воспитали,
Мораль вы познали.
В путах ума погрязли давно,
Вверх поднялись и стали - г***о.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Вы наигрались, вы отпустили,
Да, да игрались, а не любили.
Она же верна, резвится, гуляет,
Свободу ж на вас - не поменяет,
Хозяина ценит , любит,
Ласкает и рядом всегда быть ведь желает.
Вернее собаки нет существа,
Это не блядь вам и не жена.
Дорогу к дому найдет коль жива,
За вас всех порвет, забор прогрызет,
Цепи порвет в беде вас найдет.
Не нужно ни звать, ни просить,
Ни любить, просто ее вы хозяин и друг,
Тепло и уют, собачий приют, дом и еда
Вернее собаки нет существа.
Жена вас предаст, дети забудут,
Соседи чужие, они никогда вам не станут родными,
А люди, что вам сказать - зависть и злость
Давным давно так повелось
Добрые увы долго не живут,
Их там любят и ждут.
Собака одна миры открывает
Вас и ласкает и защищает
Верность в крови
Ее лишь люби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Как мудрено узоры ткут
Умело й с паутиной
Прочел стихи и коль не глуп
Попал, проник, ведь чем то зацепило
И крылья хочешь ты расправить
И эхо в серце в такт стучит
Но разум спит
Ты ветерок, тебя ведь нет
Простой секрет наших планет
Есть притяженье на мгновенье
Цветка нектар, потом пожар
И паутина, потом испьют тебя до капли
Нектар осушат, ты увянешь
Не нужным, старым, весь в морщинах
И на тебе лишь паутина
Легко прочесть, сложно понять
Мы движемся или стоим
Внутри мы спим
Годами спим
Время теряем, все забываем
И умираем, часто идем ведь в мир иной
Сами собой, ты не со мной
Я не с тобой
Время пришло и все ушло
Страшно подумать
Лучше не видеть
Все отпустить и просто быть
Много тревог, ума заботы
Водовороты непонимания
И ждет нас всех лишь расставание.
Себе не стоит это позволить
Себя нельзя в этом увидеть
А мы же там и страшно нам
Страх в нас внутри
Ты не смотри, свет ты впусти
Все озари, всех ты люби
Время твори, миг отвори
В нем и живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021
Звучит, наполняет, пробуждает.
Звон, тон, стон
Из глубин, ты не повторим
Отключаюсь, растворяюсь, расслабление...
Бесформенно, вне временно
Вибрация, трансформация.
Волна, звуковое движение
Божественное прикосновение
Поток, глоток, исток
Теку, кричу, плыву
Волна, Луна, перемещение
Извиваюсь, изливаюсь, улыбаюсь, пробуждаюсь
Я свет и любовь
Я восторг, я везде
На Луне, обратная сторона
Полет в никуда
Дождем в океан
Густой туман, дурман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021
Просто знаю.
А Откуда ?
Сам не знаю,
Просто это - ощущаю.
Ты на свете белом есть,
Платье в розах,
Туфли на шпильках,
Улыбка на устах.
Просто знаю, знаю й ощущаю.
Мы встречались и общались?
Испугались, разбежались?
Сам не знаю - отвечаю.
Только связь переплелась,
Дымкой в небо поднялась.
Дымка там, я - тут.
Километры , воспитание,
Все сомнения - расстояние.
Ощущение слияния
Растворяет все незнание.
Я не знаю как й откуда.
Ты есть. Там есть.
Я ж здесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021
Не відведу своїх очей
І погляд цей, і запах цей.
Не так багато мені й треба.
Усмішка сонця, очі й небо.
Не відведу своїх очей.
Моє ти сонце, твоє я небо.
Духмяний запах, ніжність трав.
Жаль, що раніше не пізнав.
Тебе всім серцем я відчув,
Торкнувся Вітром і забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021
В правді краса -
Терпка, отруйна, п'яна.
Страшна, краще б не знати.
Гірка, не коштувати ти б.
В правді краса -
Та, що вбиває.
Правди бояться,
Ноги підкошує, все оголяє
Все проявляє.
Краса, жива, гостра
Проросте, де не ховай
Краще правди не знати
Просто світ цей кохати.
Чути спів солов'я
Всьому радіти та все приймати
З радістю все зустрічати
Нена ні добра, немає й зла
Є ти і я та пісня ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
Як хороше , як весело
Задумане, омріяне
В житті проростити.
Виносити, винячити,
Жаданне родити,
В коханні зростити,
Світлом проявити
Й любити, любити.
Хвиля, хвилю доганяє
Теплом й віхором
Кружляє, стаї рибок направляє,
Нас з тобою піднімає.
На гребені, в потоці,
В стихії несемось
Пірнем , обнімемось,
В коханні зплетемось.
Корали, краса, дотик,
Обійми, поштовх , видих
Й солодкий полон,
Пливем в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
До слез больно
И в тот же час прекрасно
Солнце палящее
И лето красное
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
День у день все розцвітає
З дня у день все надихає
Там півник Сонечко стрічає
Там рання птаха вже співає
Там ясне Сонечко встає
Там промінці і горобці
Одні ласкають, ті цвірінь
Там гомонять, а там біжать
Поніжився, пора вставать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
Дзень, дзе...нь.
Новий день.
Свіжість вітру,
Запах трав
Я ще не встав,
Іду й вдихаю
Мікрооргазми, міліарди
Зарядка, Солнце!
Дивовижно!
Таке жадане і моє
Таке далеке і близьке
В віях сіяє
Зірниці в зірниці
Відлуння криниці
Тепла і водиці
Посмішка з неба
І ніжний, жаданий, такий дивовижний....
Звязок, з небесним, таким тонким
Чародійним, всеобхватним,
Таким близьким і неосяжним,
Таким же рідним і моїм
Таким коханим і шальним
Таким дитячим та природнім
Я обніму тебе руками
Я полечу туди думками
Я хмарку з неба окрилю
Мій Бог , я так тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
Лечу на мітлі....
На Лисій горі....
Шабаш ми влаштуєм.
Тебе причаруєм.
Я вміло чаклую.
Метлу прижимаю.
Все певно я знаю.
В тебе влітаю.
Тебе випиваю.
Тебе я смакую.
Всім тілом чаклую.
Об мітлу я труся.
Крізь ніч прокрадуся.
Тебе вороного,
Тебе норовливого,
Тебе чорнобривого
Тілом відчуваю
Мітлою вбираю
В тобі розпускаю
До самого початку
До самого ізтоку
Солодко й глибоко
В тобі це сховаю
Одна я це знаю
На тебе ніч, на тебе чари
Жар жадання, мареня кохання
З вечора до рання
Не буде спокою
Поки ти не зі мною
Жар ночі у очі
Темніїї коси, обріжу й сховаю
Про тебе все знаю
Тебе я вбираю
Тебе я впустила
Навіки ти мій
Зізрій, зізрій
Зрій, не мрій.
Мрій, ти вже -мій, мій -лише мій.
Дивись мені в очі
Й роби, що я хочу
Без мене ти кволий
Без мене безсилий
Ручний ти вже, милий!
Ой, мій чорнобривий
Який ти вродливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
[b]Щирого реготу, блиску очей
І подих цей, і запах цей[/b]
[img]https://lihtaryk.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/2.jpg[/img]
[i]І трав духмяних аромат
І вітра свіжість,
Крил, крил, побільше крил
Можна й одне, лише твоє[/i]
[img]https://images.ua.prom.st/804475370_kartina-za-nomerami.jpg[/img]
[b]Таке дурмяне і п'янке,
Що з вітром сили придає
Й несе, несе...[/b]
Потоком вабить, я[b] парююю[/b],
в промінні Сонця я купаюсь,
Я в потоці, мене нема, лише політ
І щастя цвіт, духмяний цвіт.
Люблю, люблю цей білий світ.
Що робить з тілом цей політ,
Серце замирає , а душа літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
Як радійсо й мило співають птахи
Мелодії, звуки, такі дивовижні
Живі, дзвінкі й такі рухливі
Зовуть, ваблять, зазивають
Пісню радісно співать
День стрічають й провожають
Радують, звучать, летять
Їм відлуння повертає
Відгук ніжний і лункий
І веселий, завідний
Гомін, радість, пташенята
Ясне сонце, світлий день
Так і хочеться пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
И по чему я это знаю?
Ты скажешь снова - обещаю!
И по чему тебе не верю?
Я без тебя и так порхаю.
И мне не нужно обещаю
И так все есть, все рядом, здесь.
Со счастьем вместе я встаю
И аромат его вдыхаю, стихией
Страсти управляю, все очень просто
Я - л-е-т-а-ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2021
Не позволяй другим решать
Как тебе жить, что есть, что пить
Когда вставать, с кем спать , гулять,
Учится или веселится,
Смеяться, плакать аль мечтать,
Не позволяй уму и лени
Они одной цепи ведь звенья
Не позволяй им управлять
И за тебя самим решать.
Чужие мысли ты гони,
Свою ты радость сохрани,
Улыбка так тебе к лицу,
Всем улыбайся й подлецу.
Кайфуй, драйвуй, все позволяй
Себе и им
Таким любимым и родным
Жги, продолжай,
Все обалденно, все к деньгам,
Все к удивительным путям,
Победам, прибыли, падениям в счастье и тепло .
Сегодня мне лишь повезло!
Не позволяй другим решать,
Твое сегодня обобрать,
Сегодня есть, ты счастлив здесь.
Все - к достатку и добру,
За все, я вас благодарю
И очень сильно всех люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2021
Все вокруг это чудо,
Чудо, чудо, а не чья то причуда.
Мы видим снежинки, чудо воды,
Мы видим кристаллы, горы и скалы.
Море, буря, утес.
Пляж, песок, ветерок.
Губы, запах и страсть.
Сук , посох, дорога.
Жизнь не так уж и строга.
Это путь по дорогам.
Это русло реки,
Только умело греби.
Все вокруг это чудо.
Чудо снаружи, чудо внутри.
Чудо слова и стихи.
Грани буквиц, глубина слога
Строк красивая дорога
Полет души, лишь не спеши
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Що доставляє радість?
Від чого в грудях серце рветься ?
Від чого ритм його зростає ?
Чому аж подих зупиняє?
Де райдуга в небі? Як бути під нею?
Де та тропинка до саме твоєї, а може й моєї долі,
Дивовижного, захоплючого,
Повноцінного, насищеного успіхом й добром життя,
Повного неймовірних пригод та дивовижних відкриттів,
Падінь в безодню та шалених перемог і взльотів.
Майбутнє це в тобі, пізнай себе,
Відчуй, покинь це тіло, ум - це пута ( це для волів та для корів, му-му це по уму),
Ми - сонячні, творці, шалені !
І богом ми благословенні!
За ум нас вигнали із Раю, за гордість пали на коліна.
Ми гади й змії, але чи всі ви є щасливі?
Ви зміє-люди, ви воли, тому над вами й є пани, царі та духовенство.
Ви ж досконалі, в вас боги, що просто сплять,
Віками в вас, в тілі гріха жива душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Все хорошо.
Так не пойдет.
Лето ж юности пройдет.
Все может быть.
Может й не быть.
Что то манит,
Воздух и скалы,
Причалы, приливы,
Чайки й дельфины,
Радость и боль,
Грусть и тоска.
Серые будни,
Течение реки,
Всего лишь стихи.
Все хорошо.
Разве возможно.
Легко ведь и сложно,
Что то менять, лишь нужно начать.
Просто сказать, страшно ж все бросить,
Просто, все просто, жизнь лишь дорога,
Туда где уют, туда где наш свет,
Туда где рассвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Не поверишь
Смотрел на чудесный закат
Ах какие краски, неописуемо красиво
Алое солнце, а небо!
Художник природа
Рисует картины
Шедевры над нами
Для глаз умиление,
Отрады мгновения.
Чувство гармонии,
Диво вблизи
Так близко й далеко
О как же глубоко
О как же прелестно
Право, чудесно.
Жаль только видел
Угол падений, синее небо,
Немного прозрачное
Точно живое
Такое красивое
Наше , родное.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
А де ти була?
Ти кажеш - думаєш про мене.
Кому це треба ?
Коли палало чорне небо,
Коли там блискавки гуляли,
Коли дихання завмирало.
Тобі ж однаково було.
Усе , що було загуло,
Усе забулось, ніч і хмари.
Одна вона, Луна на небі ,
Світила, жар збивала,
Життя ночами рятувала.
З неба спускалась,
Мене не цуралась,
Віконце шукала, знайшла і зайшла.
Чи то магія, чи то марення,
Луна ожила й мене розбудила.
Прошептала -Все можливо,
Все чарівно, щастя поряд,
Лиш торкнись, від сну лиш пробудись.
Це наш секрет.
Моє віконце - наше Сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
По чему же я скучаю.
Я ж тебя совсем не знаю.
Как голубка ты воркуешь .
Что то там себе мудришь.
По чему же ты молчишь.
Слишком много почему.
И тебя я не пойму.
Ты привыкла ворковать,
Мне ж приходится скучать.
От тебя я отдохну
И тебе не позвоню.
Я ж тебя совсем не знаю.
По чему же я скучаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
Лето, жара
Нету дождя
Солнце все позолотило, вам загар, а нам красиво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2021
Любящая жена.
Не верю.
Просто мать, ни дать, ни взять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2021
Игра это шоу, оно всех заводит.
Исполни свой номер.
Ведь жизнь вся - игра.
Играйте красиво, живите счастливо.
Можно все и все возможно.
Никого не слушайте.
Играйте круто , офигенно.
Не ждите, чувствуйте й ходите.
А в прочем шах, шах и мат.
Зато красиво, дорогой вы прошли счастливой.
Не шли , а плыли, наслаждались.
Своей игрой вы вдохновлялись.
Вам было круто и кайфово , вы отвлекались, в игре забылись, растворились.
В игру, в процесс ведь вы влюбились.
В игре своей вы воплотились.
Игрой оставили вы след,
Не так и жалок человек.
В душе ребенок и дитя.
Его манили небеса.
Но он ускорил жизни ход.
И так попал в водоворот.
Он потерял и дар и Рай.
Вверх ногами ходим с вами.
Подлецов мы слушаем.
Исполняем й кушаем.
День за днем в грехе живем.
Да, трухнеем и умрем.
Ангел плачет, мы ж богаче.
Жизнь игра добра и зла.
Раздвоение породили
И себя мы погубили.
Бог сказал же нам умри.
И себя в нем возроди.
Воссияй и возродись.
Триедино проявись
И конечно же влюбись.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTiNIAnqP2QGvxuZshCnvXIA-cssNxnx59vCA&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Надела улыбку
Напудрила носик
Чулки натянула , глазами стрельнула
Много прелюдии
Капля экстаза
Чувствуй зараза, чувствуй три раза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
- По чему?
Приглянулась я ему.
Он меня ведь сам привлек и ему ведь невдомек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Взяв олівця. Погляд. Краса.
Серцем відчув.
Рукою взмахнув, в портрет це вложив, його оживив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
У зрелости - нет смелости.
Есть кнопка стоп.
Тонкий расчет, жизнь не полет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
-Ты видел?
-Нет.
- Заря взошла, меня улыбкой обожгла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Неадекватные действия -
Влекут все последствия.
Скромность надену и подожду, тебя отвлеку, собой привлеку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Його вдихаю
Свіже, свіже
Таке терпке й липке як мед
Від щастя груди розпирає
Всередині мене ласкає
Потоком лави наповняє
Бурлить , щемить
Ще мить....
І знову подих
Вдихнула....., щастя я відчула
Солодка стала.... і в росі
Слухай й відчуй подих , ритм серця,
Удар і мовчання
Моє ти кохання
Нектар відчувай і намалюй
Мене і в мені.
На полотні!
Впевнено й вміло, пензлем й вітрилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Чудесное место
Лето, жара
Нет тут тебя, здесь только я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Мой хозяин, не спеши.
Ты игрушки мне купи.
Я теперь твоя подружка
И поверь я не подушка.
Ты ласкай, со мной играй,
Покупай мне , покупай..
Есть заветные слова,
Научу.. , теперь ты мой....
Кошелек мой дорогой.
Помни милый есть три слова
Ты сказал й на все готова.
Люблю, куплю и офигенна...
И она твоя мгновенно.
Покупай ты ей игрушки
И она твоя подружка)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
-Ты чудовище!
- Я, знаю.
Брови, губы , нос.
Хитрые глаза,
Пятна , знаки, жесты, речь.
Читаешь на сквозь,
По телу мороз.
Тот преступник,
Тот садист,
Тот шутник и приколист .
Этот пуст, а этот жлоб,
Это повар, тот обжора.
Тот алкаш, а тот маньяк.
-Ты ж чудовище.
Все знаешь и по телу все читаешь.
Ты глазами так стреляешь,
От тебя поверь бежат,
Только пятки и следы.
Ты из жестами на ты.
Ты опасна и прекрасна.
Ты правдива и огонь,
А тебя попробуй тронь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Встретились глазами
Й искра между нами.
Блеск красивых глаз
И начался сказ
Нас вдруг затянуло,
Нас вдруг понесло...
Все в миг завертелось,
Всего й захотелось.
Только было но....
Правда не заметно
Лето сближало.
Сердце калатало,
Что то нас держало,
Что то отдаляло.
Что то так манило,
Разум не пускал.
Ветер ж нас сближал,
Тело раздевал,
Страсти накалял,
И тела сплетал.
Глаза все сияли,
Желаньем сверкали,
Манили й кричали.
Как дети мы ждали,
Весело смеялись,
От всех убегали,
Счастьем упивались, лаской наслаждались.
Ночи удлинялись.
Мы ж чего то ждали
Так молча й стояли,
Друг друга терзали,
Шаг вперед, два назад,
На небе ж парад.
На небе звездопад,
Ночной крик й приник.
Что то там оборвалось,
Что желалось понеслось.
Мы же просто разбежались.
Так как звезды засияли,
А потом же мы устали.
Разрыв, расстояние ,
Преграды й причуды...
Приличия , стены...
Ох уж это но....
Зачем нам на зло.
Нам и так везло.
Снова мы в улете,
Снова мы в полете.
Снова небеса , тайная игра,
Снова приключения, быт и суета.
Искры от костра, я твоя звезда.
Но .... опять оно... Это ... это... но.
Мы чего то ждем, снова под зонтом.
Сидим у окна, а завтра ж зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Дивне свято - єднання стихій
Вогню і води, юнака та дівки
Ми підемо травами,
Ой підемо парами,
Будемо гуртом чаклувати,
Диявольські сили збирати,
Землю рятувати, сили набирати.
Богородська трава та настій з лопуха,
Коріння землі й відвари із став.
Ой піду у ліс по іванів цвіт,
Його назбираю й хлопця покохаю,
Вирву я таємне ведмежеє вухо,
Не страшна тоді бісівська засуха.
Ой потру вільху та я об сосну,
Гілочки сухенькі і іска в багаття,
Принесу й латаття, висушу на сонці,
Додам я пшениці, сіна й трохи льону,
Трошки полину, зверху бузину,
Сосну і ялину й душею полину
Та сплету віночок для сина і дочок,
Для милого красеня та для вороного
Один дам воді, другий - хай горить,
Інші засушу, щастя збережу.
Вночі почаклую, хлопця причарую.
Над вогнем літаю, здоров'я вбираю,
Стаю я румяна, вродлива й кохана,
Хороводи вожу, хлопців з ума звожу,
Та пригаєм в гречку, так хоче сердечко,
День такий в природі, а ви чорноброві,
Красені й не дуже, часу не втачайте,
віночок спіймайте, вправно пропливіть,
Мене ви знайдіть, серденьком відчуйте
Й зі мною танцюйте.
Головними атрибутами свята є Купало і Марена, що в різних місцевостях України готуються по-різному. Так, на Поділлі й Волині дівчата роблять «Купало» з гілки верби; для цього вони беруть гілку, квітчають її квітами й вінками, а потім ходять
навколо
такого «Купала» і співають пісень. Чоловіки й жінки теж сходяться на це видовище, але в співах вони участи не беруть.
Хлопці кидають квіти на ті стежки, де ходять дівчата.
За якийсь час, коли вже дівчата «Купалом» натішаться, хлопці нападають на «Купала», обривають з нього вінки й квіти, а саму гілку кидають у воду. Розкладають вогнище, й коли воно розгориться, то стрибають через вогонь усі присутні: хлопці, дівчата, жінки й чоловіки.
Молодиці приносять із собою вареники, чи інший почастунок, а чоловіки й парубки — горілку; тут же, біля вогнища, частуються, а потім починають танцювати.
На Полтавщині ввечері, напередодні Івана Купала, збираються дівчата на умовлене місце з вінками на голові. Вінки плетуть із кануперу10, любистку11, зірок12, божого дерева13, сокирок14, барвінку15, васильку16, м’яти17, рути18, резеди19 та інших пахучих трав.
Шапки й брилі хлопців теж уквітчані цими самими квітами, але квітчають не вони самі, а ті дівчата, з котрими вони любляться.
Зібравшись, дівчата беруться за руки і ходять навколо «Марени» — гілки чорноклену, або вишні, співаючи:
Ходили дівочки коло Мареночки,
Зелені два дубочки — парубочки,
Червона калинонька — то дівочки.
Як пішли дівчата в ліс по ягодочки,
Та й прийшлося їм три річки бристи,
Три річки бристи і Дунай плисти.
Усі дівки Дунай переплили,
Дівка Марина в Дунаї втопилась.
На дівці Маринці плахта-чорнитка.
Як дійшли слуги та до мачухи:
«Не жаль мені дівки Маринки,
А жаль мені плахти-чорнитки».
Як пішли дівочки в ліс по ягодочки,
Та й прийшлося їм три річки бристи,
Три річки бристи і Дунай плисти.
Усі дівки Дунай переплили,
Дівка Маринка в Дунаї втопилась,
На дівці Маринці плахта-шовківка.
Як дійшли слуги та до матіньки:
«Не жаль мені плахти-шовківки,
А жаль мені дівки Маринки!»
Зелені два дубочки — парубочки,
Червона калинонька — то дівочки20.
Переспівавши пісню, дівчата зупиняються. Одна з них бере солом’яне опудало, одягнене в жіночу сорочку, й ставить під дерево, або поруч із гілкою–«Мареною»; інші дівчата вбирають голову того опудала стрічками, а на шию чіпляють намисто — це «Купало». Буває й так, що ставлять опудало з дерев’яними руками, на які чіпляють плетені вінки. Такого «Купала» обкладають купою соломи з кропивою і запалюють. Коли вогонь розгориться, хлопці й дівчата беруться за руки й перестрибують через вогонь, а інші в цей час співають:
Ой, на горі, на горі,
Там горіли вогні.
То ж не вогні горять,
То дівоньки ходять,
Білу лозу ложать.
Коли б же я знала,
Хто на неї ляже,
Постелила б йому
Шипшину під боки,
Каміння в головки.
Коли б же я знала
Хто на неї ляже,
Постелила б йому
Перину під боки,
Подушку в головки.
Часом дівчата застромляють у землю зрізане молоде деревце, оздоблюють його квітами й вінками, а потім запалюють вогонь навколо того деревця так, щоб вогонь його не пошкодив.
В інших селах, там же на Полтавщині, ввечері, напередодні Івана Купала, дівчата роблять опудало з соломи, й називають його «Мара». Коло тої Мари кладуть купу жалкої кропиви і перестрибують через неї босими ногами. Пізніше на ту кропиву кладуть солому й запалюють, а потім стрибають через вогонь і дівчата, й хлопці. Вкінці вечора, коли вже гра кінчається, Мару несуть до річки й топлять у воді. Коли топлять Мару, то дівчата здіймають з голови свої вінки й розвішують їх на деревах; буває й так, що ті вінки дівчата несуть додому й вішають їх у хатах, або в стайнях, як засіб охорони від нечистої сили для людей і для тварин.
Ще в інших селах, під зрубаним деревцем, «Мареною», замість солом’яного опудала садовлять дитя, котре вбирають квітами і вінками. Отже, тут дитя грає ролю Купала. Дівчата, взявшись за руки, ходять навколо «Марени» й «Купала», співаючи:
Ой, купалочка купалася,
Та на берегу сушилася,
Та й тому люди дивувалися.
Ой, не дивуйтеся сему, люди,
Бо я бачила дивнішеє:
Щука-риба красно ткала,
А рак на байрак цівки сучить,
А муха-горюха діжу місить,
Комар пищить, воду носить.
Наспівавшись, дівчата йдуть до річки, купаються й там топлять у воді «Марену». Далі розкладають вогонь, тут же на березі, й побравшись за руки, дівчата й хлопці стрибають парами через вогонь. Якщо при стрибанні пара не розійдеться, то це знак, що вона подружеться. Веселі вигуки й плескання в долоні супроводжують кожну пару, котра успішно перестрибне. Тут же біля вогню дівчата співають:
Ой, не стій, вербо, над водою,
Та не пускай зілля по Дунаю.
Ой, Дунай море розливає,
І день, і ніч прибуває,
У вербі корінь підмиває,
А зверху вершок усихає,
З верби листя опадає.
Стань собі, вербо, на риночку,
У крищатому барвіночку,
В запашному васильочку21.
За спостереженням Н. Петрова, в другій половині ХІХ-го століття на Київщині, в день свята Івана Купала, ранком, ще до сходу сонця, дівчата брали довгу тичку, насаджували на неї мітлу, вибігали на вулицю, розмахували тою мітлою й співали насмішливих пісень на адресу хлопців. Як ось:
Купала Івана,
Сучка в борщ упала.
Хлопці витягали,
Зуби поламали.
Дівчата граблями,
А хлопці зубами;
Дівчата палками,
А хлопці руками...
Хлопці, почувши глузливі вигуки дівчат, нападали на них, віднімали тичку з мітлою, все це ламали на шматки й розкидали по вулиці. Часом хлопці й самі брали тичку з мітлою і теж вигукували глузливі слова, але вже на адресу дівчат22.
По обіді дівчата, бувало, рвуть квіти й плетуть із них вінки, а потім роблять із соломи опудало, насаджують на палицю і доручають чотирьом дівчатам нести його на призначене місце; ті піднімають опудало на палиці й несуть, а останні дівчата, скільки б їх не було, стрибають навколо і співають. Коли як прийдуть на призначене місце, то вбивають палицю з опудалом у землю, але так, щоб саме опудало торкалося землі. Потім беруться за руки, ходять колом і співають купальські пісні. За якийсь час з’являються хлопці, віднімають у дівчат те опудало, розривають його на шматки й розкидають навколо, а якщо це коло річки, то кидають у воду.
Роблять Марену ще так: беруть вишневу гілляку з трьома сучками, один з сучків — голова, а два інші — руки; увивають цю гілку вінками, квітами, намистом, стрічками, — роблять ніби опудало на людську подобу. Потім одній з дівчат кладуть на голову вінок і доручають їй нести Марену за село, на призначене місце, звичайно, десь на горбок. Дівчина несе Марену мовчки, а інші дівчата йдуть за нею й співають. Прийшовши на місце, дівчата насипають купу жовтого піску, ставлять на пісок Марену, а самі, взявшись за руки, водять навколо неї хоровод. За якийсь час з’являються хлопці, віднімають Марену, беруть її в
своє коло й собі стрибають навколо неї й співають жартівливих пісень. Дівчата в цей час роблять нову Марену, але й цю другу віднімають хлопці. Часом буває так, що дівчатам доводиться робити кілька Марен протягом цього дня, але вони на хлопців не сердяться, мовляв, хлопці обманулися: забрали ту Марену, яка не гарна, а ось тепер буде ліпша.
Коли вже починає вечоріти, дівчата збираються на заздалегідь умовлене місце і втикають у землю вільце, — невеличку сосну, вбрану різними польовими квітами. Потім, узявшись за руки, ходять навколо вільця, співаючи. Переспівавши кілька пісень, дівчата беруть вільце, несуть його врочисто до річки й кидають у воду.
Н. Петрів пише, що в його час (1871 рік) старі баби розповідали, що тому років 50 (отже, років понад 140 від нашого часу) опудало Купала вбирали значно ліпше й сам обряд відбувався врочистіше. В той час Купала робили так: брали велику гілку будь-якого дерева, натягали на неї всю жіночу одежу, і ставили перед нею запалену свічку, а потім, узявшись за руки, дівчата ходили навколо й співали:
Зійди, сонечко, на Івана,
Стогни, земля, під Купалом!
Ой, ти наше дитя,
Прийми нас під своє накриття!
Далі Н. Петрів наводить ще таку купальську пісню:
Як пішла Ганна в Дунай по воду,
І ступила Ганна на хитку кладку, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Кладка хитнулась, Ганна втонула,
Як потопала, тричі зринала, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Ганнина мати громаду збирала,
Громаду збирала — усім заказала, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не беріть, люди, у Дунаї води,
У Дунаї вода — Ганнина сльоза, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не ловіть, люди, у Дунаї щуки,
У Дунаї щуки — Ганнині руки, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не ловіть, люди, у Дунаї сомів,
У Дунаї соми — Ганнині ноги, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не ломайте, люди, по луках калини,
По луках калини — Ганнина краса, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не рвіть, люди, по луках терену,
У лузі терен — Ганнині очі, —
Ганна моя панна, ягода червона!
Не косіть, люди, по луках трави,
По луках трава — Ганнина коса, —
Ганна моя панна, ягода червона!
В деяких слободах зберігся стародавній звичай купатися в ріках перед тим, як стрибати через вогонь. Скупавшись, дівчата кладуть собі на голови вінки, сплетені з польових і городніх квітів: з сокирок, барвінку, нагідок25, дзендзі-веру26 та дикої рожі27. Хлопці рубають молоде деревце чорноклену. Дівчата надівають на чорноклен свої вінки й несуть його на заздалегідь вибране місце, де втикають у землю, а вінки знову кладуть собі на голови. Це деревце називається «Купало».
Через вогонь, який тут розкладається, перестрибують, звичайно, парами: хлопець із дівчиною. Перед тим, як стрибати через вогонь, парубок здіймає з голови дівчини вінок і кладе собі на голову, а на дівчину одягає свою шапку. Отак обмінявшись, беруться за руки й стрибають. Перестрибнувши, пара проходить навколо «Купала» й стає позаду інших учасників гри, розмінявшись шапкою і вінком.
У слободі Арапівка28 після того, як кожна пара перестрибне через вогонь три рази, хлопці вогнище гасять і всі учасники гри розходяться по домах. Якщо ж стрибають через кропиву, чи будяки, то цей бур’ян несуть до річки й кидають у воду. Прийшовши додому з іванівського вогнища, дівчата здіймають з голови свої вінки й одні кидають їх через голову на дах хати, а інші зберігають на горищі, вірячи, що зілля, з якого сплетений вінок, має цілющу силу. Існує вірування, що відходячи від «Купала», не можна оглядатися, щоб не догнала відьма, яка обов’язково є присутня на купальському грищі. «Якщо бажаєте довідатися, котра з бабів на селі відьма, то візьміть купальського попелу, зав’яжіть його у вузлик та йдіть додому не оглядаючись. Другого дня відьма з’явиться до вас і попросить: «віддай мені те, що в тебе є!», розуміючи під тим «купальський попіл», — так радять знатоки.
Ранком, у самий день Івана Купала, в цій же слободі Арапівка, дівчата, одягнувши на голови купальські вінки, йдуть у ліс, рубають гілку клену й несуть її в слободу. В слободі роблять ляльку з трави, надівають на неї дитячу сорочку, намисто, й прив’язують до гілки клену. І ось ця лялька разом із гілкою називається «Марена».
На чистій площі, звичайно, на вигоні застромлюють гілку з Мареною в землю, щоб стояла. Перед Мареною ставлять стіл, покривають його білою скатеркою. На стіл кладуть хліб із грудкою соли, потім усі беруться за руки й ходять навколо столу і Марени, співаючи:
Три місяці ясних — три молодці красних.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Три зіроньки ясних — три дівоньки красних.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Первий місяць — молодий Іванко.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Другий місяць — молодий Федірко.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Третій місяць — молодий Федотко.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Три зіроньки ясних — три дівоньки красних.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Перша зіронька — молода Катричка.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Друга зірочка — молода Маричка.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Третя зірочка — молода Галинка.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
А Іванко каже: Я Катрусю люблю,
я Катрусю люблю — черевички куплю!
Купало!
Грало сонечко на Івана.
А Федірко каже: Я Марічку люблю,
я Марічку люблю — золотий перстень куплю!
Купало!
Грало сонечко на Івана.
А Федотко каже: Я Галину люблю,
я Галинку люблю і за себе возьму.
Купало!
Грало сонечко на Івана.
Далі співають ще таку пісню:
Ой, славний город Куп’янка,
А ще славніша Арапівка,
На чотири вулиці стояла:
Перва вулиця кропова,
Друга вулиця роменова,
Третя вулиця дубова,
А четверта вулиця калинова.
Що зелений кріп — мужички,
Біленький ромен — жіночки,
Зелені дубочки — парубочки,
Червоная калинонька — то дівочки!
Переспівавши ці пісні, дівчата беруть Марену й несуть її вулицями через усе село до річки, співаючи тих самих пісень.
Прийшовши до річки, стають гуртом на березі, роздягають Марену й кидають її у воду разом із гілкою, співаючи:
Потонула, Мареночка, потонула,
Наверх кісочки зринула ...
В цей момент з’являються хлопці з горілкою і всі сідають тут же на березі біля річки й починають пити горілку, закушуючи тим хлібом, що лежав на столі перед Мареною.
Повернувшись додому, дівчата здіймають свої вінки й ховають їх до наступного року, але якщо зайде потреба протягом року, то вживають ці вінки як ліки.
На хуторі Єгорівці29 солом’яну Марену садять на гілку чорноклену, а часом і на патик будь-якого іншого дерева; носять навколо криниці, навколо ставка, співаючи купальських пісень, а потім несуть до річки і там топлять у воді. Іноді роблять опудало з шматка грубого дерева, обмотавши його соломою. В цьому випадку до опудала прив’язують камінь, бож як кинуть у воду, то Марена повинна втопитися, а не пливати зверху. Часом ліплять опудало-ляльку з жовтої глини, обличчя намащують червоним, а брови — сажою. Глиняну Марену теж кидають у воду.
В слободі Преображенській ляльку Марену виносять на вулицю й ставлять на стілець, до цього ж стільця прив’язують невеличке вишневе деревце. Поставивши Марену, дівчата співають:
А в бірку, в бірку,
Строїв Хведір комірку,
А до нього Маруся приходила,
Йому хорошенько говорила:
— Роби, роби, Хведірко, комірку
Та проруби віконечко в причілку,
Щоб до мене соловейко прилітав,
Щоб він мені хорошенько заспівав
Та раненько розбуджав.
— Нащо ж тобі, Марусенько, соловейко?
Єсть у тебе, Марусенько, свекорейко,
Він же тебе ранесенько розбуде,
Вийде за воротенъки та й осуде!
Після цього починають носити Марену по селі, з вулиці в вулицю і при цьому співають:
А в мого батька двір невеличкий,
Двір невеличкий — зілля велике,
А в тім зіллі вовки завили,
Вовки завили — нелюба з’їли.
А я за нелюбом три дні тужила,
Три дні тужила — піч хліба з’їла.
А я одна в батька була,
Я молода, як ягода!
А в мого батька двір невеличкий,
Двір невеличкий — зілля велике,
А в тім зіллі вовки завили,
Вовки завили — милого з’їли.
А я за милим тиждень тужила,
Тиждень тужила — пів хліба з’їла.
А я одна в батька була,
Я молода, як ягода!
В містечку Куп’янське дівчата кидають у річку не одну Марену, а разом із нею й Купала. Кинувши ці обидва опудала в воду, дівчата й самі починають купатися і співати:
Утонула Мареночка, утонула,
Тільки її кісочка зринула.
Пішла Маренка топитися,
А за нею дружки подивитися.
Не топися, Мареночко, не топися,
Оглянися та на своє дитятко подивися!
Але старші жінки кажуть, що купатися з Мареною не слід, бо як тільки Марена пірне у воду, то налітає сильний вихор: це нечиста сила з’являється за Мареною, бож Марена — це старша русалка. Очевидно й Ганна, про яку пісня каже, що вона, втопившись, обернулася в різні риби і різні рослини, — теж є русалка, імовірно Ганна і є Марена.
Як розійдуться з вулиці всі дівчата й хлопці, то вже геть уночі, на тому місці, де стояла Марена, відьми збирають листя, що обсипалося з тої гілки, на якій була Марена; те листя «згідливе» від всякої хвороби.
В селі Дуфинівці під Одесою купальський обряд починається так: дівчата беруть гілку якого-будь дерева, вносять до хати, де збирається багато дівчат. Хлопців до хати не пускають. Гілку ставлять посеред хати й квітчають її квітами й паперовими різнобарвними стрічками — це купальське гільце.
Під час квітчання гільця дівчата співають купальських пісень. Хлопці в цей час намагаються ввійти до хати, але двері замкнуті й дівчата їх не пускають.
Коли вже гільце готове, то дівчата з піснями йдуть до моря. По дорозі хлопці обливають дівчат водою, щоб вони покинули гільце. Гільце, звичайно, несе одна з найміцніших дівчат, яка при потребі може відбитися від хлопців. Буває так, що коли хлопці нападають, то одна з дівчат випустить гільце, а друга підхопить. Баби, котрі зустрічаються по дорозі, сваряться на хлопців, щоб вони не обливали дівчат водою. Коли вже прийдуть до моря, то хлопці перестають нападати на дівчат і всі разом, хлопці й дівчата, сідають на один великий човен і пливуть у море, весело співаючи, а часом і граючи на гармонь, чи якийсь інший інструмент. Відпливши від берега, дівчата кидають гільце в море. Потім усі разом повертаються до берега й на цьому обряд кінчається.
Через вогонь у Дуфинівці не стрибають і, як переказують старі люди, не стрибали ніколи.
Купальські пісні тут співають такі:
Ой, купавсь Іван та в воду впав,
Було ж тобі, Іваночку, не купатися,
Зі старими бабами розпращатися,
З молодими дівками цілуватися.
*
Ой, зо мною, Тетяна, зо мною,
Будеш мені молодою жоною,
Будеш моїй старій неньці слугою. —
Буду, буду, Іванку, жоною,
А не буду старій неньці слугою.
*
Ой, летять гуси чубатії,
Дуфнівські хлопці шмаркатії.
Ой, летять гуси сизокрилі,
Вапнярські30 хлопці чорнобриві.
*
Ой, на горі лопух, лопух,
А у Секлети живіт напух.
Ой, на городі катран, катран,
Там сидить Іван як пан, як пан.
А в городі петрушечка,
Сидить Маруся як душечка.
Катран петрушку покриває,
Іван Марусю обіймає.
Катран з петрушкою катруються,
Іван з Марусею цілуються31.
Описуючи побут селянської дитини в селі Старосілля на Чернігівщині, Ніна Заглада пише, що ввечері проти Івана Купала, а так само і на другий день, діти бавляться в «Купайла». Нагрібають вони купу піску і в той пісок устромлюють жмут кропиви; хлопці стають поруч проти кропиви, а один із них стає ближче до кропиви (він називається «сторож») і всі разом починають співати:
На Івана хліб сажала,
А на Петра вибирала.
Треба по телята йти,
Дай, Боже, Василя знайти.
Коли закінчать співати, то хлопець, що стоїть перший в ряді, біжить і перестрибує через «Купайла», — через кропиву; він пильнує, щоб не зачепити ногами кропиву, бо як зачепить, то сторож «жарне» його кропивою по ногах. Бавляться так діти і в селі, і в бору, а коли вже набавляться, то беруть кропиву й несуть до озеpa, кидають у воду й кажуть: «Іван купався та й у воду впав!»
Роблять ще так: проти Івана Купала, крім кропиви, беруть ще м’яту, любисток, рожу й різні лугові квіти. Рвуть жмут високої трави, міцно її зв’язують, потім набирають різних квітів, обвивають пучок трави тими квітами, а зверху застромлюють кропиву, колючки, будяк, — це і є «Купайло». Діти нагрібають навколо цього купу землі, так, щоб він стояв, а потім перестрибують через цього «Купайла». Хто побоїться перестрибнути, того «вартовий» жалить кропивою по ногах.
Ось так виглядає в селі Старосілля дитячий «Купайло».
Дівчата ворожать
Коли вже потоплять Купала й Марену, то дівчата тікають від хлопців, щоб ворожити. Звичайно, це вже буває пізньої ночі. Дівчата дістають з-за пазухи заздалегідь приготовлені свічі, запалюють їх, і кожна ліпить до свого вінка, а потім ті вінки пускають на воду. І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть десятки вінків із золотистими вогниками, віщуючи дівочу долю. А дівчата в цей час ідуть понад річкою й співають:
В гаю зелененькім соловейко щебече,
Соловейко щебече;
Там дівчина мила віночок пустила
З барвіночку, з барвіночку.
Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку,
За миленьким, за миленьким...
«Як були ми ще дівчатами, то пускали на воду вінки. Це робилося вночі на Купала. Запалюємо свічки й пускаємо, щоб вінки пливли за водою. То є така ворожба: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівка заміж піде, а якщо вінок крутиться на місці — ще дівуватиме. Якщо відпливе вінок далеко й пристане до якогось берега, то в нас казали, що туди й дівка заміж піде»32.
Звичайно, хлопці слідкують за тим, як дівчата пускають на воду вінки; вони збираються на протилежному березі річки, щоб дівчатам не заважати.
На Полтавщині пущений на воду вінок переймає «переємець» — наречений дівчини, що має женитися з нею.
«Коли вже парубок гуляє з дівкою, то старається зловити її вінок. Часом хлопці й на човни сідають та пливуть ловити вінки. Парубок знає, котрий вінок пустила його дівка: вона йому про це каже. Кожна дівка плете вінок, щоб можна було його пізнати: вплітає велику квітку — червону, чи білу, а то часом стрічкою перевиває свій вінок, чи якесь листя вплітає, щоб можна було пізнати. На другий день хлопці хваляться перед дівчатами тими вінками»33.
Пускаючи на воду вінки, дівчата на Полтавщині співають:
По садочку ходжу, виноград саджу,
Посадивши та й поливаю,
Ой поливши та й нащипаю,
Нащипавши, віночок зів’ю,
Віночок зів’ю, на воду пущу:
Хто вінок пійме, той мене візьме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Говорим о том, о сем...
Понимаем же с трудом.
Времени на все ж хватает,
Только что то же мешает.
То ли разум, то ли ум,
То ли так все должно быть,
Суждено все пережить.
Тянем каждый на себя,
Даже стелим по уютней.
Мы так много говорили,
Главное сказать забыли.
Просто неразлучны были.
Не нужны уже слова,
Когда близки так тела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
Это подарок судьбы
Встретить такую как ты
Чистый глоток из истока
Желанье любви и полета
Взор как стрела твой стреляет
Эти уста так дурманят
То, что сказала заводит
Земля из под ног уплывает
Даже такое бывает
Что не сказал сияет
Так увлечена, так привлекательна
Все познаешь, так много знаешь
Твой разум открыт,
Ты искренне пряма
Поверь не нашел я изъяна
Меня ты влечешь
Как чувство открытий,
Как , то что было
Родное, внутри
Мой свет, ты свети!
Благодарен за случай,
Спасибо , ты что зажгла и зацепила
Не важно все, есть миг и ты
Будь такой, всегда свети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
Сонце заходить
Воно таке багряне
Близьке й з тобою поряд
Красна дівчина лучами обнімає
Прижимає, опускається до нього
Все кохання віддає , море хвилями
Шепоче, розлучатися не хоче
Сонце в себе все вбирає
Пісню хвилями співає
Ця краса - картина в небі
Молоді так ростаються
Ангели і ті мовчать
Лише люди гомонять
Заздрість, склоки, підлість зло
Ніч на милих опустили
І до ранку розлучили
Хвиля б'ється вже об берег
Чути стони скал і гір
І мелодія кохання
Ехо нам несе слова
Дівка з неба промовляє
А юнак в воді це грає
Я по небу моя радість
Моє Сонце, Місяць мій
Вже пливу, пливу, пливу
І до тебе хоть на день
Хоть на мить я опущусь
І з тобою обручусь
Цим закатоном, цим прощанням
І не вперше й невостаннє
Магія його й її і краса ця вся в воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021
Привет пап!
Так много и так мало.
Возможно этих строк кому то не хватало.
Привет, родной.
Как ты?
Такой большой.
Совсем крутой.
И мой й чужой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Мегакрутая- я это знаю.
Страх под контролем - иллюзия й новость, еще не та скорость.
Все понарошку - логика кошки.
*бусь - занимаюсь, *иська - да, она, *андон - ты или он.
Дымка й туман - все есть обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Сверхновая звезда
Исчезли города
Кругом одни бомжи
Полнеба подожгли
И души обожгли
Полнеба - полутьма
И все сошли с ума.
Сверхновая звезда
Взорвалась в небесах
Пульсация в висках
И этот жуткий страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Прострели мне грудь...
Чуть, чуть.
Обожги огнем...
Ночью под дождем.
Мы не переждем,
Все мы оборвем...
Все мы отворим...
Вместе ощутим.
Пей мою ты кровь,
Волком вой в ночи.
Я ведь дочь Луны.
Только не кричи.
Ярость, страсть, огонь...
Жар костра всю ночь,
Ведь Луны я дочь.
Обожгу внутри,
Лучше поспеши.
Свечи зажигай и меня встречай.
Прострели мне грудь
И себе чуть чуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Как чудесно лето...
Море, солнце и песок...
Теплый вечерний бриз...
Влажное тело, сосок на груди,
Брызги от волн при ударе...
Мы вместе , бальзам наш в бокале...
Мы рядом стоим на причале...
Меня обнимаешь за плечи,
Руки ласкают упруго.
Руками мы ищем друг друга.
Мы пьем, улетаем отсюда...
Еще глоток, тобой я пьян,
Не замечаю тех изъян.
Все так желанно, бурно, страстно...
Тебя прижал, ты простонала...
О как же ты его желала....
Ты извивалась и ласкала....
И под струей воды рыдала.
И как же сладко это было
Лето прошло, ты все забыла.
Одной волной уже не быть,
Хочу забыться и забыть.
Волны уносят, а не ласкают,
Волны вас манят , гонят на скалы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Накал страстей
Жажда скоростей
Касанье руки
Только не спеши
Свет выключи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Думаешь ты в безопасности?
Не правда.
Заборы, собаки, замки...
Ой, не смеши.
Враг ведь внутри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Бей в нос
Или неси поднос
Мы не закончили
Ты еще в школе
Живешь в коридоре
Вышел за рамки
Убежал от мамки
Бей в нос
Не кури папирос
Не садись на травку
Ты ведь не такой
Ты не голубой
Бей в нос
Или беги
Слезки потекли
На возьми платочек
Мамкин ты сыночек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Твое время пришло
Хватит играть
Пора - страдать
Можешь кончать
И снова начать
Можешь кусаться
Или кричать
Можешь терзаться
Стараться забыть
Все может быть...
Или не быть.
Время пришло
Или бурно кончать
Й снова начать
Или бежать
Бояться, рыдать
Ждать, опять и опять
Сердце струной
Но не со мной
Я струны рву
Время пришло
И я иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Мы не бригада
Мы команда
Взаимодействие й контроль
Чувство партнера и напор,
Прорыв, маневр, два финта й гол!
Напор, рывок, удар и Гол!!!!
О как же любим мы футбол.
Мы не Буряк и не Блохин,
Мы просто вместе победим.
Мы с этим кругленьким мячом
На поле чудо сотворим
И всю планету покорим.
Наша сборная вперед,
Она соперников порвет!
Они сильны, профессионалы,
А мы едины - мы команда.
У нас нет лидеров й громил,
Есть круглый мяч, есть жажда й скорость
И есть партнер..
Он наша гордость, наша совесть.
Я часть его, он часть меня.
Сплотила нас игра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Все зависит от условий,
Все зависит от тебя.
Все зависит от зерна,
Все подвластно же любви.
Полюби все, полюби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021