| Сторінки (23/2271): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Такая девушка уходит,
С ума мужчин она всех сводит.
Такая девушка идет,
Блаженства ночь с собой ведет.
Такая девушка - огонь.
Я потерял покой и сон.
Такую девушку люблю,
Ее сейчас я отпущу.
Лишь аромат вновь ощущаю.
Ее стихами соблазняю.
Она вновь ручкой мне взмахнула.
Как будто звездочкой мигнула.
Пульсар мы этот ощущаем.
В ночи мы Космос открываем.
Такая девушка уходит.
Она ведь вновь меня заводит.
Огнем как будто опалила,
Глаза сверкали так игриво.
Комету эту наблюдаю
И поцелуй ей отправляю.
Ее уста всегда найду.
В наш Космос двери отворю.
Каснусь огня блаженства вновь.
Она одна моя любовь.
Бурлит по телу снова кровь.
Моя комета в небе звездном
О как красиво, грациозно
И оторваться не возможно.
Огнем любви она горит.
Своим полетом как магнит
Влечет и оставляет след.
Любви прекрасней чувств ведь нет.
Закон один во всей Вселенной.
Люби и будь всегда блаженным.
Люби ее ты недостатки.
Вкус любви ведь горько-сладкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Здається просто все забути
І те, що було зачеркнути.
Неначе вчора то було.
Та вітром щастя віднесло.
Вогонь погас, жар залишився назажди
І поряд ти, твоє тепло.
Вогонь душі в мені.
Тебе нема , це не сказати.
Як важко все це відчувати.
Теплі слова ті назавжди.
І поряд ти.
Не вистачає, все не те.
Лиш думка, там он там він жде.
Он він , он руки простягає.
Він, він виглядає.
Подих томний, вітерець.
І я лечу аж навпростець.
Не він, мені лише здалось.
Він тінь, за мною лиш мандрує
Та тихо пошепки глузує.
Ой, пошепчись.
Ой, зупинись.
До мене хоч на мить вернись.
Очима ще хоч раз всміхнись.
Візьми мене з собою в вись.
Без тебе тут лише зима.
Опало листя, я сама.
Ти є й нема, люблю, молю.
Несу свій хрест.
Вічна душа.
Камінь важкий.
Люблю, живий.
Яскрава хмаринка в обрії зір.
Бездонна крупинка бажань ти і мрій.
Яскравий промінчик в непроглядну цю ніч.
Кохання ж бо вічне , чому ж обірвалось.
Чому те чого так жадали не сталось.
Життя мов та нитка вмить обірвалось.
Чому ми спішили, чому нас тянуло.
Кохання земне нажаль промайнуло.
Як мило торкнулось.
Чисто та щиро.
Цвіло, зізрівало , манило
Й не стало, крилом на прощання вмахнуло і ввись.
Не побачимось, не обнімемось.
Не долюбили. Жити спішили.
Годинник час лиш відбивав.
В димці розтала чатинка душі.
І по крупинці все на руці.
Осінь-зима 2022.
Війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Жити в брехні навіщо мені ?
Кажуть кохання в світі править.
Хто так каже, той лукавить.
Оман з дитинства ми приймаєм
Як би кохання в нас цвіло,
Брехні навколо б не було.
Нас вчать скривати, приховати,
Обдурити, владу підло прихватити.
Брехнею вірність підмінити.
Бути не тут і ще не там.
Скільки отрути в язиці,
У хитро сказанім слівці.
Жити в брехні,
Не любо мені.
Щасливий той, хто не дожив,
В своїх ілюзіях прожив.
Все не таке, яким здається.
З часом мине і знов вернеться.
Що ми втрачаєм, лиш цінуєм.
Даремно час лише марнуєм.
Ми всі сліпці, кудись мандруєм.
Чогось чекаєм, в щось ще вірим.
А що з прекрасного ми втілим ?
Душа піднеме всіх нас в вись ?
В тумані буднів розтворились.
В благополуччі заблудились.
Любіть життя, живіть щасливо,
Бо кожна мить - це дійсно диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Huc6GhqwnF4[/youtube]
Криси при владі Союз розвалили.
Підлі бездари корабель потопили.
Біле чомусь чорним зробили.
Все, що народне вони захопили
Країну мов хліб вони розкришили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fhK5e76SA9I[/youtube]
Это не игра, это война.
Кому нужна ядерная война ?
Печальные говорят у меня стали стихи,
А разве у вас они хороши ?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YAO9g-b99q4[/youtube]
Разве спокойно у вас все в душе?
Кто то решает власти вопрос,
Кто то в коррупцией сильно оброс.
Кому то кризис грозит, в природе месяц дождь моросит.
Наши миротворцы были в Европе.
По чему же сейчас войну продолжают
И эскалацию лишь накаляют.
Мы на пороге страшнейших потерь.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=luQjlrgRLhs[/youtube]
Только в победу говорят сильно верь.
Ради чего миллионы потерь ?
Победа на чем ? Горы трупов, смрад, кровь.
Ядерный гриб ? Земли раскол ?
В бункеры власти сейчас побегут?
Новые беды народы вновь ждут?
Не паникуй и не пиши,
Все приготовили, ты просто жди.
Мирным народом потери уравновесим.
С партнерами это потом мы все взвесим.
Границы закрыты, ты в центре Европы.
Запомни родной, давно ты ведь в жопе.
Свободой не светит и не светило.
И те и другие закабалили.
Только одно нам осталось - НАДЕЖДА.
Партнеры исход предрешат, а не мы.
Мы дети и жертвы этой войны.
Бункер только для власти построен.
Может в него мы посадим детей?
Будущее ж они этой страны ?
Или их дети давно за границей.
Или рулят войной з-за бугра.
Колонию делят, колонию рушат.
Никто никого не будет тут слушать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
На сороковий день,
Коли покидає тіло душа,
Приймають проект 41 42.
Напевно це не випадково.
Цифра й цифра щось говорять.
Загроза тут, загроза там.
Хімтрейли тут, розсіяли там.
І відбувається все це вночі.
Чиєїсь гри вони посланці.
Прелюдія і застереження, людина все ще жива .
Хтось вже давно розпочав ці жнива.
Слава Богу вічна душа.
Посміхаються мерці,
Їм відомі ігри ці.
З ними в них уже не грають.
Їх уже не залякають.
Прокидається свідомість,
Нам говорить підсвідомість.
Прокидаємося ми.
Ось й тому таке твориться.
Зло у Світі нас боїться.
Скільки крові пролило,
Скільки бід нам принесло.
От й боїться нас воно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Хто б міг подумати.
Це не сказати й не описати.
Наші пращури вміли літати.
Зорі в небі доганяти.
Чудеса преображати.
Швидка думка не лякала.
Світ духовний проявляла.
Дивні замки будувала.
Вся планета процвітала.
Всім всього в Раю хватало.
Ціле літо все буяло.
Літо не таким було.
Все родило і цвіло.
Роки літами тоді звались.
Сонце завжди над головою.
Все живе було у колі.
Друзі й подруги навколо.
Життя вічним тут було.
Їжі просто не було.
Ми не їли і не пили.
Ось тому й щасливо жили.
Знайте , ми не виживали.
Еволюції не було, дивовижно просто було
Рай навколо і в тобі.
Боголюди були ми.
А природа часть планети.
Рай нам Дар.
Ми й дарували і ні з ким не воювали.
Мирно всі ми процвітали.
Тут з'явилось люте Зло.
Спокусило, в нас вселилось
Та планету нахилило.
Холод в серці та на навколо.
Розірвалось щастя коло.
Сонце крутиться навколо,
Світить нам воно з тобою.
І зове нас за собою.
Бо в середині в нас зорі
Діти ми його св'яті.
В нас крупинки є Душі.
І коли ми їх з'єднаєм
Та добро все об'єднаєм,
Ми піднімемо планету,
Нахил змінемо осі.
Та потрібні люди всі.
Скільки можна воювати.
Та планету руйнувати.
Просвітитися пора, Богу нашому хвала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Стадо баранов настолько тупое
Вы потеряли связь ведь с судьбою
На родственников пошли войной
И Сатана лишь ваш герой
Насколько нужно опустится
И как вас сильно запугать
Что б отреклась родная мать
Украина вам угроза
Идиоты спору нет
Вы б пошли на нас войною
Довод курицы тупой
Вас Америка снабдила
Вы сильнее , вы мощнее будете
Вы нас всех погубите, мы удар ваш упредили
Армагедон , что б Россию спасти распалили.
Вы себя хоть слышите ?
Эта власть вас отравила
Смерть и страх вам всем привила
Космос закрыли , пыль распылили
Правду скрывают
Вечную жизнь у вас отбирают
Барыги войну разожгли
Их экономика снова цветет
А капитал прирастет
Что же скажите , славяне ждет ?
Настолько с рогами ?
Настолько тупы ?
Приказы исполнили Вы Сатаны.
Эра Света скоро придет
Но, что же тогда расцветет ?
Ядерные грибы ?
Виноваты ж только мы?
Кто приказы исполнял ?
Кто кровью землю поливал ?
Кто приказы отдавал, имя известно его
Страх перед ним, вот и молчим.
Земля в новую эру идет.
Что ж вас ждет ?
Гонение ? Истребление ?
Правды боятся й прозрения .
Страх их пред гневом Богов.
Вот ночь й опускают, людей истребляют.
Они правду знают.
Свет вреден им.
Вампиры, паразиты.
Оборотни ведь кругом.
Тени Землю захватили
И народы истребили.
Война Добра со Злом.
Начата конечно Злом.
Зло Землян ведь разделило.
Властью нас ведь спокусило.
Деньги. Деньги. Власть.
Это пропасть.
Мое - твое тоже зло.
Разделение, властность
Гибели, вражды начало.
Написал и грустно стало.
Где же Бог ?
Он нас спасет ?
За собою поведет ?
А за ним кто же пойдет ?
Точно не тот, кто в уюте живет.
Кресто-человеки плачут ваши веки.
Вечности слеза с неба упадет.
Вечное падение.
Грех провести жизнь не по предназначению.
Время на что тратим ? Воюем сами з собой.
Космос нам светит жизнью.
Свет нам дает и тепло.
Мы же сидим за забором.
Звезды закрыты для нас.
Стадо баранов.
Рогами до крови.
Кладочки путь отмеряли нам.
И запустили с разных сторон.
По этому крики и стон.
Узенький путь вам отвели.
С детства в ограде вас заперли.
Целую жизнь вас стригут.
Рано аль поздно волки ж сожрут.
Звездные люди!
С вами, что стало?
Жизнь в нищете милой вам стала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
Злые языки страшнее пистолета
Промытые мозги печальней нет сюжета
Нам воздух перекрыли и небо загрязнили
Наслали адский сон и молвят в унисон
Свое лишь нам внушают
Нас в стадо обращают
И гонят нас словами
А кули косят сами
Мы только нажимаем
И жизни отбираем
За сценой языки
Мы взялись за штыки
В погоне за победой
Мы главное забыли
Что человеком были
И нам они служили
Мы верили в добро
Спокойно все мы спали
Всех радостно встречали
Сейчас друзья - враги
И даже все забыли
Победы ж отменили
Что блюди в мире жили
Друг другу , что б простили
Кровь жизни не вернет
А только заберет
Виновных не накажут
Они ж руководили
Колону ведь скупили
И всем мозги промыли
Нас как зверей стравили
Неужто вы забыли
Как радостно мы жили
Уют в каждой квартире
И были перспективы
И было наше все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=e_hXgVTubho[/youtube]
Было, все было
Недавно й давно
Добро за добро
В итоге ведь зло
К этому снова сейчас нас ведут
Лозунги смерти мы слышим вокруг
Кто то по туже карманы набьет
Многих навеки война заберет
Вовремя силы они не нашли
Многие так вот бесследно ушли
Все повторяется, замкнутый круг
Вот почему горе й смерти вокруг
Кто то асфальт в честь победы кладет
Кто то асфальт этот снесет
Плиткою выложит новый он путь
Про миллионы людей ты забудь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Почему осенью сырость и грусть,
Серое небо, серые тучи ?
Даже не греет солнечный лучик.
Целыми днями дождик идет.
Самое ценное мимо пройдет ?
Хочется радость вносить в каждый день.
Мирное небо над головой.
Что б все плохое смыло водой.
В старости нужен горячий камин.
Треск дров, свет огня.
И не хватает ведь тепла.
Высокие цены в холод вгоняют.
Даже в старости не разрешают
Дом хотя бы обогреть.
Всем приходится терпеть.
Ждать весны и до нее, что б дотянуть.
Дождик чаще моросит.
Все промокло, зябко стало.
До зимы ведь далеко.
Только детство ведь прошло.
Красно лето отплясало,
Даже птицам грустно стало.
Собираются вновь в путь.
Ищут теплые края.
Не хватает всем тепла.
Наступают холода.
Парасольки тут и там,
Словно спелые грибы.
Вот лукошко я возьму
И с утра их соберу.
Есть и в этом дар природы.
Все растет и в непогоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Позволь сказать тебе мне это
Ты лучшая на всей планете
И сочиняю я сонеты
С одной лишь мыслю - Радость, где ты?
Let me say it
I remembered you I love you too
Твої губи , твої очі , стан дівочий
Саме так тобі скажу, вір, не вір - тебе люблю
Это точно, точно знаю
Лебедь белая моя
Грациозно ты идешь
Словно по воде плывешь
Взлядом серце одаряешь
А словами увлекаешь
Шейку ручкой оголяешь
Меня ближе привлекаешь
Взлядом ты меня зовешь
Скромностью своей берешь
Как же мило и дразливо
Эротично и строптиво
Не могу всего сказать
Буду нежно целовать
Чувства стремно оголять
И по лезу нам гулять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Під час війни
Люди миру чекають
Критика й страх повсюду, навколо
Замкнуте хочуть створити нам коло
Щира підтримка, добрі слова
Віра й надія, щоб в серці жила
Під час війни потрібно добро
Добрі новини й душевне тепло
Героїв чекаєм, вірим і ждемо
Мир ми вдихаємо в кожному сні
Він лиш потрібен тобі і мені
Ми з ворогами одного ж бо роду
Славяни вони, славяни є й ми
Влада сусаніних ними керує
Стадо баранів нашу землю тупцює
Хто ще живий мене хай почує
Мирно додому нехай він мандрує
Прикази надали нам вороги
Ми ж не скоти, були ж як брати
Скільки під ніж за царя можна йти ?
Людство віками чекає героїв
Хто поведе за собою до бою
Хто чистий серцем
Хто нас кохає
Тих, що життя на Землі ӡахищає
Страшну війну, хто відведе
Вони не говорять, вони не лякають
Вони ж бо кордони не закривають
Пута вони обривають людські
Ми ж бо не вівці, досить стригти
Ми родились для святої мети
Скільки ярмо це можна тягти ?
Вони не тирани, не можновладці.
Вони не за себе, а за народ.
Вони миру оплот.
Підчас війни вони як зорі.
І кожен з них, то наш герой.
І нас веде він за собою.
Не заставляє воювати
Та кров людську знов проливати
Він йде домівку захищати
Він сам іде, він серед нас
А то керують кермачі
Самі ж бо в бункерах сидять
Їх віли ж досі не горять
Герой усе роздасть народу
Здобуде у бою свободу
Все, що було верне народу
Націй різних більш не буде
Лише добрі й щирі люди
Ми не будемо ділити
Просто будем в мирі жити
Бо домівка в нас одна
Планета Яра є вона
Рай то наш є спільний дім
І достатньо місця всім
Не потрібно нам царів, тунеятців та банкірів
Досить кров людську вже пити
За рахунок людей жити
Ті, хто зараз за кордоном
Хай ідуть за кораблем
Досить нам бариг терпіти
І Монако їх кормити
Можемо й самі ми жити
І ресурсів досить всім
Не потрібно лиш царів
Хочуть знову воювати
Замки , віли відберіть
І за вітром їх пустіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Начатый роман, не дочитав, закрыла.
А как же увлеклась, начав читать игриво.
Знакомый переплет, ожившие странички.
Ты предпочла зажечь одну всего лишь спичку.
Оборванный сюжет и пламя обжигает.
Все нити и сюжет, да й жизни отбирает.
Что то родное, увы бесследно ускользает.
Не лежать ему на полке,
Не затерты в нем страницы.
Вечно юн, вечно сучасен.
Роман ушел, он был прекрасен.
Кто то вверху его читал.
Искры костра его обжигали,
Угли тепло жадно вбирали.
Время его видно ушло.
Новые страсти и интерес.
Это старинный мир лишь исчез.
Вот й полыхает пламя пожаров.
Мы й не заметили, что с нами стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Краплинки волосинки з дощиком спустила.
Знову зрання осінь коси розпустила.
Діаманти з неба капають кап-кап.
Капельки хрустальнії з неба знов летять.
Красені лебеді привуть по воді.
Знов приходить осінь у своїй красі.
Землю напуває цей шалений дощ.
Землю омиває, лишнє забере.
Бурний знов струмочок по землі тече.
Кришталеві коси, чорнії очі,
Теплії ночі та рясні дощі.
Дні уже короткі, час мов птах летить.
Ключі журавлів в небі проліта.
З кожним днем минають радісні літа.
Ніч приходить рано і бере своє.
Осінь нас з тобою манить, вабить, зве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
вірш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Вона шукала компроміс
Із уст звучало - Я не знаю. Ось така я.
І все її уже лякало
В привичнім ритмі лиш жила
А тут війна
Та перешкоди
Треба обдумати
Щось слід рішити
Хоч йде війна всім ж хочеться жити
Кохання не буде поряд з війною
Всіх призивають щоденно до бою
Горе і втрати вже не лякають
Щоденно вбивають
Пусті обіцянки
Навіщо давати
Те, що було лиш забуваєм
Те в що втянули ранить щоденно
То ж не журися більше даремно
Копроміс ранить також як куля
Рани на тілі, рани в душі
Щось обірвалось
Щось не відбулось
Все як завжди, новий виток
У нездійсненність невпевнений крок
Лиш за близьке потрібно триматись
Боротись за себе і за любов
Що обіцяли слід добиватись
Що дороге слід берегти
А не вівцею далі брести
Віз й тягомотину з сумом тягти
Будні покрасили в сіру тональність
Голову й очі ви опустили, свої обіцянки й слова загубили
Мовчки втікати
Роками мовчати
Частинку серця собакам віддати
Вибір же був , так мене чули
Все як завжди
Чужі просто ми
В кожного свій лиш інтерес
Кохання нема, один лише хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Хмари небо затягнули
Та мене лиш посміхнули
Все в природі гармонійно
Сіре небо і туман
Хмари в небі нас лякають
Смуток в душі знов вселяють
А я просто посміхнусь
Під дощем ще раз пройдусь
Осінь хмарою підкралась
Зелені гаї вбирає
Кольорі теплі підбирає
Все навколо прикрашає
Вони теплі та не гріють
Золотом лише блистять
І востаннє гомонять
Вітра сильного чекають
Тайну світу цього знають
Сила духу їх підхопить
Закружляють вони в танці
У прощальнім з світом цим
Не побачать більше зір
Не потягнуться до Сонця
Ми посидимо в сторонці
І красу цю осягнем
Спокій в серці збережем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Мало, мало
І не стало
Досить , досить
Серце виплакатись просить
Що важливе ми ж не ціним
Лиш , коли ми це втрачаєм
Розумієм і страждаєм
Думалось та не здійснилось
В голові все це лиш снилось
Все не так як нам здається
Навіть серденько й те б'ється
Все пройде, усе минеться
Наче й не було
Скільки літ ми змарнували
Що в житті ми цінували
І любили ми кого ?
Зло навколо, люте зло
Зло у людях проросло
Зло з людьми ж бо не воює
Воно нами лиш керує
Все з дитинства нам внушають
Зло добром нам подають
Ось тому й панує лють
Мало, мало
Чиїсь бажання , чиїсь мрії
Чужі норми, чужі й ми
Не від сердця, не по правді
Не в любові, не в добрі
В масках, в кожурі, в ярмі
В огорожі, це свобода ?
І за це ми так боролись ?
А як файно гордимось
Кров рікою пролилась
Щоб сиділи всі в ярмі
Що змінилось ? Ви прозріли ?
Гляну і махну рукою
Тут не зміниться нічого
Ось тому усе й палає
І любові тут не має
Ненавість лише і гнів
Гарно вмієм говорити
Та не вмієм в світі жити
Все під себе лиш гребем
Не помітим як й помрем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Тарелки над головой
Кто то давно играет с тобой
Кто то давно играет с судьбой
Кто то ведет эту войну
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jEFoVe6aie0[/youtube]
Кто й почему захватил ведь Луну
Кто то забыл правду сказать
Кто то решил народ истребить
Не хочется ж верить, хочется жить
Разве ты правду когда либо знал
С кем и за что ж тогда воевал ?
Вирусы видел ? Смерти лучи ?
Куда нас вели кермачи?
Еще вам нестрашно в темную ночь ?
Долги .... Власти долги...
Разве ответы они вам давали
За тайны войны они отвечали ?
Тарелки летают в ночи
Нет подтверждений, засекречено все
Угрозы, войны, тайны
Тотальный контроль
Ты мурашка й не спорь
Никто не видел
Не подтвердил
Только пленки и война
Большая игра
Секреты спецслужб
Следы замели
Стерли с земли, бойся й молчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Чомусь не сяють твої очі
Не чую ніжний голосок
Тому й цілую поміж строк
Часу нема, то все задумки
Нема того, що говорили
Поради часто всі дають
Тому отак вони й живуть
А ти вдихай на повні груди
А ти собою залишись
І щиро, щиро посміхнись
Собою будь, все не повторне
Нема того, що нам внушають
Серця лиш почуття єднають
Все інше лиш від не знання
Можна в достатку вік прожити
Серце при цьому лиш розбити,
Двоє чужих людей
Лише терпіти , та будні сірі волочити
А слід просто летіти,
Часу не помічати
В щасті купатися зранку
І не чекати світанку
Сонце тримати в долонях
З птахом співати пісні
Небо безкрає відчути
Сильно, пресильно кохати і небеса наближати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kffacxfA7G4[/youtube]
Не бойся любить никогда,
Всегда иди до конца.
Куда б не несла жизни река,
Любви весло не отпускай.
Смело греби, сильно люби !
Руки не отускай, преграды всегда огибай
Штормит вода , тянет трясина.
В тебе ж огонь и ты не глина !
Не расскисай, не бойся , люби !
Не нужно страдать,
Умей верить й ждать !
Руку мне дай, не уходи....
Люби... , терпи...
Люби... , держи...
Верь в небеса !
Звезды зажги ! Жги !!!
Люби..., живи....
Борись до конца.
Не предавай и не клянись.
В любви проживи , тьму озари.
Oh-ooh-whoa-oh-oh-oh-oh
Oh-ooh-whoa-oh-oh-oh-oh
Oh-ooh-whoa-oh, oh-oh-oh-oh
You know you love me (yo), I know you care (uh-huh)
Just shout whenever (yo), and I'll be there (uh-huh)
You are my love (yo), you are my heart (uh-huh)
And we will never, ever, ever be apart (yo, uh-huh)
Are we an item? (Yo) girl, quit playin' (uh-huh)
"We're just friends" (yo), what are you sayin'? (Uh-huh)
Said, "There's another" (yo), and looked right in my eyes (uh-huh)
My first love broke my heart for the first time, and I was like (yo, uh-huh)
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine
Oh, for you, I would've done whatever (uh-huh)
And I just can't believe we ain't together (yo, uh-huh)
And I wanna play it cool (yo), but I'm losin' you (uh-huh)
I'll buy you anything (yo), I'll buy you any ring (uh-huh)
And I'm in pieces (yo), baby, fix me (uh-huh)
And just shake me 'til you wake me from this bad dream (yo, uh-huh)
I'm goin' down (oh), down, down, down (uh-huh)
And I just can't believe, my first love won't be around, and I'm like
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine (Luda!)
When I was 13, I had my first love
There was nobody that compared to my baby
And nobody came between us, nor could ever come above
She had me goin' crazy
Oh, I was starstruck
She woke me up daily
Don't need no Starbucks (woo)
She made my heart pound
And skip a beat when I see her in the street and
At school on the playground
But I really wanna see her on the weekend
She knows she got me dazin'
'Cause she was so amazin'
And now, my heart is breakin'
But I just keep on sayin'
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine
"Baby, baby, baby, oh"
Like, "Baby, baby, baby, no"
Like, "Baby, baby, baby, oh"
I thought you'd always be mine, mine
I'm gone (yeah, yeah, yeah, yeah, yeah, yeah)
Now, I'm all gone (yeah, yeah, yeah, yeah, yeah, yeah)
Now, I'm all gone (yeah, yeah, yeah, yeah, yeah, yeah)
Now, I'm all gone (gone, gone, gone)
I'm gone
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Как же легко ты отказалась
И ничего в нас не осталось
Как же легко так поступить
Проще конечно же забыть
Искать иное в жизни тленной
Молча зарыться , вновь начать
И по ночам опять страдать
Й чего то ждать, опять й опять
Как же легко так поступать
И от себя вновь убегать
Махнуть рукой, огонь со льдом смешать
Вместо любви - страдать и новой страсти ждать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Как много лжи
Зачем же рядом то жили
Ведь не любили, рядом были
Пьянка любовь ?
Мы ж пили кровь.
Как много лжи.
А смысла ж нет.
Что б в гречку прыгать с головою ?
Связать себя грехом с судьбою ?
На те же грабли наступать.
Лгать.... Лгать...
Что б просто с дури погулять?
Налево тянет от безделья
Одно лишь манит наслаждение
Как будто сладкое видение
Ослабло видно у нас зрение
В паутине вновь и вновь
Кто то ищет ведь любовь
Бьется крыльями в экстазе
Кровью снова истечет
Все пройдет
Любовь умрет
Сладок лишь запретный плод
И по лезвию лжи ты смелее вновь иди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Тепло душі знов намалюю....
Картину полум'ям пишу я.
Кольорі крові, кольорі Сонця,
Світла й життя доберу я.
Світло Сонця й душі
Знов вкладаю в ці вірші.
Чорний, червоний...
Жовтий, рожевий.
Колір один !
Світло і тінь.
Полумя серця тіло ласкає
Погляд картини нові розкриває
Вічність душі, радість тепла
Полум'я з неба, сплах..., призив.
Данко в картині груди розкрив...
Тріск дровенят ми чуємо в тиші.
Іскорку Бога з теплом відчуваєм,
Світло добра....
Кожна людина хоче тепла,
Кожна душа прагне добра.
Божественна іскра в кострі і в каміні.
Ми і від слів відчуваєм тепло, коли в них є добро!
Пише нам долі Бог полотно,
Вабить мене Світлом воно !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Ангел всміхається з неба вночі
Моє рукою пише вірші
Осіннім дощем шепоче так ніжно
На вушко говорить вітром тобі
Тихо краплинки з неба летять
Ласку небесну дарують
Й по тілу спускаються ... тануть
В тумані осіннім...й в кожній клітині.
Ангел сказати важливе щось хоче
Він проявляється кожної ночі
Вдень він тебе оберігає
Променем сонця ніжно ласкає
Цей промінець ніхто не обхватить
Не зупити кохання душі
Можна сховати, можна зігрітись
Та він прямує, він нескінченнний
Був десь далеко, а вже поруч з тобою
Його і не видно. По тілу ж тепло
Очі як він ти просто примруж
Віями в небо на Сонце дивись
Мило йому навзаєм посміхнись
Посмішку щиру з неба відчуєш
Тихо промовить- люба ти чуєш!
Можем ми знов гомоніти з тобою
Не зупити нікому любові
З неба завжди тебе виглядаю
Сонечком в небі з тобою гуляю
Ти відчувай я сильно кохаю,
Все-все, все, що було я пам'ятаю
Серце з душею на небо сягнуло
Те, що в мені знов запалало
Без тебе мені самотньо так стало
Промені з серця Бог посилає
Ангел мій вірний тебе захищає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Спим в разных спальнях
Не говорим, не пишем
Сердце стучит все тише
Друг друга мы не слышим
Ночь за окном
Пустынный дом
Красный абажур
Полумрак, тень
После ночи будет день
Если доживем
По лужам под дождем
Больше не пройдем
Разные зонты
И чужой уже
Воет чей то пес
В голове понос
Извини, грущу
Я ж не отпущу
Точно знаю, знаешь
Точно знаю, помнишь
Только все не так
Глупо это все
Разные пути и по них идти
Разорвать , забыть
Просто отпустить
И в разлуке жить
Кто за нас решил
Что б он сам так жил
Игры над тобой
Выбор тишины
Тонкие одежды
Голые тела
Й только тишина.....
Только в голове....
Странный тот мотив
Времени обрыв....
Стих увы банальный
Стих голос желанный
Я тебя не вижу
Но й не отпускаю
Взором слух ласкаю...
Помнишь точно знаю.
Просто обожаю.....
Вот й не отпускаю.
В памяти держу,
Брежу на яву.
Образ твой со мной.
Помню и люблю.
Теплом дорожу....
Все же зацепила...
Очень.... очень, было
И дождем все смыло,будто он прошел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Кохання з серця витікає
По капілярах в тіло прилипає
Тук, тук серця стук
Так, так все в такт
Протікаю, наповняю
Життя даю і забираю
Нові поштовхи з любов'ю
Що відмерло, відсікаю
Серце часто розриваю
Подих щастя забираю
І лічильник то життя
Від кохання в небуття
Артерії, вени
Такт, аритмія
Тепло, оніміння
Почуття, потім страх
Поки кохаєш - ти ще живеш
Поки ти віриш - чогось ще чекаєш
Потім мовканка - все зупинилось
Серце в цю мить чомусь зупинилось
Якже сіяло, кричало і рвалось
Від втрат і тишині
Щось обірвалось
Ріка бурлити перестала
Тиха гладь в тобі настала
Все ще ніби як колись
Мороз окутав тіло
Та все вже оніміло
Вода кохання вже в болоті
Ряска та очерет
Трясина
Людина лише глина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
И эти мелкие три слова
Сведут с ума, сведут любого.
Прокричи и провой на Луну -
Как же сильно тебя я люблю!
----------
Як на словах це романтично
А в житті все ж прозаїчно
Вушками давно не чують
Гаманець частіше бачать
Як приємно його взяти
Приласкати, там відкрити
В руки взяти, потримати
Пройтись з ним саме так
Саме з ним
Саме туди
Він так і манить
Так і просить
Візьми мене, скоріш візьми
Які три слова
Статок, гроші
Перспектива
На знайому глянув
На її близькі контакти
Взнав хто татко в цих друзяків
Враз стало зрозуміло
Тут коханням й не світило
Ой, до хлопців я охоча
Так дівча мені співало
Сама ж ручку просувала
Що хотіла уже й знала
Юна, наче і красива
А в очах уже нажива
Там коханням і не світить
Разом наче й не жили
І життя так провели
Кожен сам, самотності у домі
Сварки, п'янки, крики, стони
Правда виють на Луну
Трошки піӡно спохватились
Лиш тому, що знов сварились
Остогидла ця брехня і трьох слів давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Вовків нажаль годуємо
Вони ж нас поїдають
Із долею жартуємо
З Луною розмовляємо
Живемо серед оборотнів
Та маски надіваємо
А знявши з когось масочку
Від себе ми тікаємо
Чомусь природнє, істинне
Завжди ми заміняємо
І наготу і правдоньку
Ми завжди прикриваємо
В театрі маріонетками щоденно виступаємо
За ниточки нас дьоргають
Та ролі всім прописані
Стаї давно сформовані
Не ситно нагодовані
Та підлістю згуртовані
Той виють на Луну
Голод у цьому у-у-уууу
Холод аж до глибин
Навколо темнота
Червоні алчні взори
І зуби рвуть забори
Кого ми годували ?
Кому ми довіряли ?
Зубами, щоб нас рвали ?
Щоночі завивали , а вдень знов панували ?
Говорять ми за волю
Скажіть, а хто з вас вільний ?
Ви ж боїтесь звільнитись ?
Простіше ж бо скоритись й з вовками подружитись
Почую на словах
Ми вовків не годуєм
Ми вільні, це наш вибір
Чому ж тоді ви виєте і зуби скриготять
Чому ж оці овечки
Навколо нас гуляють і мясо доставляють
Кого ми годували
Такими всі ми й стали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Лише три слова
Я тебе кохаю
Оберт планети заcпукають
Та недосяжне наближають
Лише три слова
Я тебе люблю
Тримають на орбіті Землю цю
Та нездійсненне проявляють
Планети зорями ж сіяють
Коли ми дивимось здаля
Ти теж планета
Теж сіяєш, зигзаги в просторі виводиш
Когось вночі з ума ти зводиш
Безмежність всесвіту вдихаєш
Ефір блаженства ти вбираєш
Життя нове ти починаєш
Життя даєш, в тобі початок
Лише три слова ти скажи
Звучи, звучи
Так мелодійно як завжди, кричи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
- Домовились ?
- Так.
- Посміємось ?
Навіщо взагалі спілкувались .
Навіть не по-англійські ж розстались.
Кому з нас потрібна брехня?
На це лиш достало ума ?
Слова, порожнеча....
Безглузда втеча....
Німа тишина.
Хтось замітає сліди.
Ти ?
Слів не вистачає ?
І таке буває.
Хтось тікає
Все життя біжить
Це ж не зупинить
Бо життя - лиш мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Красиво говорим обо всем
Красиво говорим ни о чем
Полная неопределенность
Тратим время свое и твое
А на Что?
Полный туман.
Ложь и фальшь.
Удобно, выгодно, подло.
Выдуманное время убиваем
В неизвестность мнимую улетаем
Увлекаем кого то туда же
Красиво зато говорим
Красивые слова подбираем
Обманом жизнь прокладываем
Уютно, комфортно зато
Все это же зло.
С правдой кто сейчас дружит?
Реально, кто й кому нужен ?
Каждое утро слышим вздор
Все чаще непонимание й раздор.
Красиво говорим обо всем
Красиво говорим ни о чем
Полная неопределенность
Человеческая склонность
Самовлюбленность, эгоизм
Красивые слова....
Без смысла, отрешенность
Нужно меньше слушать
Никому не верить
Меньше говорить
Просто нужно жить
Словами на ниточке
Тянут не потянут
Словами вроде милыми
Вновь ведь вас обманут
Смысла нет давно, туман да дурман
Ты ж не наркоман ?
Кому ты поверил ?
Истории , уловки
И ты в мышеловке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d5fRHvScaY0[/youtube]
Минуле забуваємо, тому таке й допускаємо
Такими як ті, що на вас нападали ви й стали
Точно все так, лише навпаки
Скоти
Пята колона мозги всім промила ?
Це такий сраний прогрес?
Це ви назвали еволюція ?
Повна брехня, постійне гріхопадіння.
Розвитку людства нема, править бал Сатана.
То хто фашисти ?
V - це теж нациський символ.
За ці ж ідеї тисячі жертв знов і знов.
За сценою, за кулісами цього жахливого дійства хто сидить в Монако, в Москві і править цей кровавий бал?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
О как же он летал
И Человеком был
Сбивал немерено врагов
И крыс давил тыловиков
Неправильным героем был, он героически ведь жил
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8Z_zp6eLjMs[/youtube]
"Война это прежде всего идеологическая непримиримость воюющих сторон. Она всегда была и будет жестокой и направленной на то, чтобы до предела до самого края мобилизовать людей на уничтожение себе подобных!"
Наче не спільне минуле
Наче забути потрібно
Те, що зближало
Та в мирі тримало
Те, що народи єднало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
[b][color="#0400ff"]Хто з любов'ю не знається - той світу не бачить
Хто в любові не знається також гірко плаче
Так я не плачу, я просто кохаю
В небі пташкою парю іноді й порхаю
Нам чи жити бо в печалі
Нам чи не літати
Нам чи пісень з серця та не заспівати
Та так щоб гори зрушились
Ріки пробудились, розлилися й плюскочучути душу зачепили
Заспіваймо пісню браття
Солов'я почуймо, його крик й ридання
В пісні нашій лине
Зов весни повноводної ще лунає й нині
Сльози щастя розлилися по лугах та нивах
Буяє, квітне наша Україна
Хто з любов'ю не знається - той цього не бачить
Хто в любові не знається в самотності плаче
Пісню вод грунтових понесем рікою
Плач кохання й радості ми візьмем з собою
Любіть тілом та душею не лише весною!
Моя люба, моя мила
Завжди я з тобою
Ти й верба й береза
Й дорога край поля
Ой, не випадкового знов звела нас доля
Ой, як витьохкує серденько поряд із тобою
Ой, як гірко там, слід підсолодити
Уст чарівних живу воду буду знову пити
На губах залишу ніжний поцілунок
Та зігрію тіло й душу піснею живою
Ракружляю дивоптахом в небі над тобою
Запалаю над горою ясною сльозою
Омию тебе морською водою
Небом обніму
Вітром понесу
В гори знов покричу,в шаленій пустелі твій слід знов залишу
Хто з любов'ю не знається - той й не літає
Хто в любові не знається той і не сіяє
Ой, як дивовижно ж соловей співає
Ой, як же палко дівка та кохає.[/color]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Дозволь тебе спитати , Сонце
Чом не заглянуло в віконце ?
Ти так багато обіцяло
Та обіцянок не тримало
Дозволь тебе спитати, Сонце
Чому ти нижче опустилось
Чому, рідненьке зажурилось ?
Ти все ще світиш та не грієш
Чи ти забуло наші мрії ?
Чи ти стомилось й похилилось ?
Чи ти вночі десь заблудилось?
А може це мені наснилось.
Дозволь спитати тебе, Сонце
Чом літо швидко промайнуло
Весни скажи чому не було ?
І осінь ти скажи куди й чому летить так стрімко?
Те обморозилось, тому водиці не достало
Те не дозріло, те згнило ?
Чому скажи чому ось так було?
Чому навколо стільки зла?
Чому ти вище не піднялось?
Чому ти гріти перестало?
Мені завжди ж тебе замало
Серце моє тебе ж чекало
На тілі слід - загар морський
Та запах долі й привкус солі
Сонечко моє, ти ж на світі є
Сонечко сіяй, серце зігрівай.
Щоранку ти ж в моїх долонях
Щоранку тіло ти ласкаєш
І промінцями заряжаєш
Одне ти таємницю знаєш
А звечеріє зір тримаєш
На небі барвами мов граєш
І горизонтом обнімаєш
Зі мною разом засинаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Вогонь пекельний навкруги
Та двері ласки відчини
Сьогодні люблять і кохають
Свою країну звеличають
Країна ж мила там де ти
І там цвітуть завжди сади
Там Ангели оберігають
Війни вони не допускають
Зонт відкривають від тривог
Зливи людські там нестрашні
Божі люди є ми всі
Коли рука в твоїй руці
Коли ми впевнено крокуєм
Голос сердець коли ми чуєм
Патріотизм - моя родина
Моя прекрасна Україна
Вона багата і красива
Тому в крові завжди вона
Кожен бажає володіти
Кожен воліє захватити
Собі відрізати шматок
Великий палець він побачить
І кожен ворог люто скачить
Хоробрі наші вояки, пора тікати - вороги.
Пора давно вже зрозуміти,
Що вам народ цей не скорити
Вам всім не хочеться більш жити?
Вогонь пекельний манить вас?
Вас дома рідні не чекають?
На вас вовки не нападають ?
То пащі знову ви розкрили
І тут вночі гуртом завили?
Для цих зубів вогненні вили
Для цих гієн в нас подарунки
Ще ближче просто підійдіть
Та в лютім полум'ї згоріть
[b][color="#ff3700"]Как выглядит любовь?
Вы думали об этом?
Единство ? Жертвенность ? Самовлюбленность?
Любовь - постоянная радость
Любовь это горькая сладость
Любовь это боль
А не только оргазм
Троичность любви у тебя все внутри
Единство с Богом и людьми
Единство с ним, только твоим
Любовь ты можешь рассмотреть?
В любовь тебя хотят одеть?
Аль раздевают ежедневно ?
Аль умираешь от любви ?
И бедра вновь твои в крови.
Горькое чувство, эмоций блаженство
Гениталии цветут
Так тела в любви живут.
Энергия любви у тебя ведь в крови
Тонкая нить
Светит в пути
Это ведь чувство любви
Горечь потерь
Радость заботы
Дотойность души
Костер в ней любви
Радость блаженства
Ты ж совершенство
Это пойми
И люби, возлюби
Пусть любовь в этом мире цветет
Одежда любви в нашу моду войдет![/color][/b]
[b]В чому причина ж війни ?
[color="#04ff00"]Віра відсутня в кожного з нас
Кажите вірите - знайте - це фарс
Той, хто справді вірить не убиває
Бога в ділах своїх прославляє
Ближні народи завжди поважає
Допомагає, а не вбиває
Мови він інші не заборонить
Він поєднає, краще візьме
Спільне в усьому завжди знайде
Він не собі кусочок відріже
Він сад посадить, поле засіє
І не собі урожай забере
Він все віддасть
Й цим він живе
Віра сліпа, оболонка красива
Все ж що в середині - дуже жахливо
Поки народ все це не пойме
Доти війна ця й буде
Не винуватих слід нам шукати
Не одне одного слід нам вбивати
Границі не старі слід повернути
Серце відкрити, про гроші забути
Не має нічого твого на Землі
Ти гість і в країні в своїй і в чужій
Поле, завод не твоє зрозумій
Досить усім нам давно вже панів
Все то для блага, для процвітання
То ж ви на всіх цей й поділіть
Всім вистачить - мирно в любові й живіть![/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Сидите в норах
Пишите стихи
Поздно куда то бежать
Границы закрыты
Хода вам нет
Билеты на Польшу продали давно
Закройтесь в квартире
Смотрите кино
Ситуацию дальше в стране нагнетают
Народ потихоньку они истребляют
Пыль в атмосфере
Заражено
Радиоактивное в небе сырье
Это отходы, пыль и частицы
Это реальность, не небылицы
Вас не пугаю
В норы забейтесь
Месяц вы минимум там просидите
Если удастся - экстрим обеспечен
Вы все прочли
Легче вам стало?
Вот и меня вопросом достали
Черт приказ один дал
Его исполнитель стрелял
Колона молчала
Потом запищала
Крысы давно за границей
В норах пора нам селится
В норах не выживают
В норах скорей доживают
Нас не мирно давно истребляют
Просто глазеют на это
Нам почитать лишь дают
Какие новости ждут
Смотрят куда ж побегут
Никто никуда не уйдет
Пути все закрыты давно
Согнали рашистов и нас
Смеются и травят всех нас
Конечно мы победим
Народ наш неистребим
В этом они просчитались
Кто дал приказ - тот умрет
Скоро он тоже поймет
Таких как он убирают
Следы от себя обрывают
Инфу дали и ждут
Куда ж они побегут
В кошки и мышки играют
Но все же они проиграют
Нам не привыкать
Веками заставляли выживать
Сталкеры весь наш народ
Каждый в крови патриот
Правду лишь только узнают
Всех мудаков й растреляют
Радиация у нас в крови
А ты нелюдь ответку жди
Ветер в Москву пыль унесет
Каждый русский это вдохнет.
Радиацию внутри...
Жди , Россия, жди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
[color="#ff0000"]Ми те, що ми є
Ми те, що у нас
Як зверху його не преукрась
Людина із серця завжди виростає
Без серця навколо люди страждають
Те щонайкраще в нашій душі
Усі діаманти у нас в глибині
Скарб це не тіло як не старайся
Тілом звичайно відчуй насолоду
Грішну свою пізнай ти природу
Потім не будеш більше літати
Просто прийдеться сильно страждати
Все як хотів
Копія гідна
Та то не ти
І життя не твоє
Ой як же швидко воно промайне
Краще пірни в свою глибину
З серця розкрий неймовірну красу
Божу відчуй в собі ти природу
Будь ти прикрасою власного роду.
[/color]
[b]Не играй с огнем[/b]
На струнах души играть не спеши
Настрой лад внутри и жди
Не спеши, не рви... жди....
Психологические штуки забудь
Сделаешь что то, назад не вернуть
Что катит накатом
Растает с закатом
Что сделано подло
Даже добро
Вернется оно
Вернется ж оно
Болью внутри, не спеши....
Играть научись
Искренне, с чувством
И полюби свое ты безумство
Ноты души своей ты познай
И играй....
Мелодию ту....
Одну....
Для него....
Ритм.... Танец сердец....
Пламя души к небу пусти
Не обжигай.....
И не спеши....
Ладой в акордах плыви
Волны пространства познай
Играй.... Играй.....
Смелей.... продолжай.....
[b][i]Гарно, красиво....[/i][/b]
[color="#0004ff"]Лебідкою пливеш
Ой, як же красиво ти поруч ідеш!
Зважено, плавно... хвилі вудлунь
Як по воді ступаєш ногами
Чаруєш зустрічних своєю ходою
Освітлюєш шлях ти очима
Шийку ти гордо знову відкрила
Усмішкою біло-щирою мене одарила
Румянець блиснув на щоці
Рука аж зіжалась в руці
Щось аж кольнуло
Мене притягнуло
Щось мов іскра в мені запалало
Тебе мені мало, мало стало
Хочеться всю, всю на руки взяти
Хотеться, хотеться страстно кохати
Лебідка летить над землею
Звуки крил як серця відлуння
Поштовх повітря манить мене
Така чарівна душа пропливає
Час та дихання вона зупиняє
В вічність несе
Могутні крила, взмах і політ
Душі в коханні новий взліт
Пробудження, збудження
Почуттів злива
Лебідко, яка ж ти красива
Дихання життя, орган для душі
Не можу все виразить я у вірші
Просто милуюсь тобою
Твоєю живою душі й тіла красотою
Погомоню серцем разок ще з тобою.[/color]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BI87Sbwevo8&list=RDhwx4wy9g-6o&index=5[/youtube]
В мир волшебных грез
Голос родной снова унес
В дивный лес, в свет зари
Все , что желанно в этой дали
В блеске й сиянии яркой зари
В каждой пещерке твои светлячки
В каждой тропинке я вижу следы
Те, что оставила ты
В мире грез море слез
Мир как дым папирос
Дурманит меня, все он скрывает
Верх и низ в дымке сближает
Лунная ночь над землей
Где то ты там не со мной
Где то и снова вдали
Нам мало грез, нужно любви
Звезды прекрасны
Ночью на небе
Люди светят внутри
Их светлячки горят от любви
[b] [color="#ff0000"]Вічність
Життя закінчується як день
Закриваєш очі й тебе вже нема
Тьма, вічна тьма
Лиш вогник на небі
Новий запалав
Хтось там тебе віками чекав
Місце тобі приготував
Поряд з тобою він знов засіяв.[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Полумя охопило все тіло
Давно я тебе не чекаю
Щось неймовірне згоріло
На серці тату залишило
Вогники тілом ідуть
Знову мене обпечуть
Щось дивовижне зі мною
Марилось бути ж з тобою
Дим від костра лиш лишивсь
Жар десь в мені загубивсь
Пташкою я щебетала
Поряд з тобою літала
Хмара все небо накрила
Хмара вогонь затушила
Без бою тебе віддала
Дурою просто була
Легко без бою я здалась
Сама ж відказалась
Сама відпустила
Те, що любила
Хмару впустила
Хмара й вогонь той залила
Вогнена злива
Пожежа в мені
Самотні знов дні
Нестерпні ночі
Заплакані очі
Сама, сама, просто дура була
А скоро зима.
Серце в вогні
Самотньо мені
Щоб б не казала,
Сама я й не знала
Любий, тебе я безумно кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Хмари пилу з підвденого- сходу ідуть
Небо темне вони затягнуть
Цього давно вже чекають
Що буде далі вони певно знають
Не панікуйте, закрийтесь в домівці
Щось вже таке здається було
86 як вчора, кіно
Маївка, червоні скрізь прапори
Жахливі наслідки тої весни
Хмари пилу не шкідливі ?
Нас америка попереджає
Та ніхто вже не зважає
Ще війна як починалась
Ми ж до цього готувались
Хмари сірі, що несуть ?
Потім ще й дощі підуть
Ви лише не панікуйте
Кордон для вас давно закрили
Двері просто зачиніть
Пийте воду та мовчіть
Пил ви змиєте водою
Буде все, не панікуйте
Одне одного не чуйте
Все пройшло і це пройде
Екперемент новий чекає
Хмари пилу десь взялись
І по небу понеслись
Це звичайно випадковість
Ви лише не панікуйте
Оповіщувач ввімкніть
Речі теплі приготуйте
Спіть спокійно як в кіно
Просто знов експеримент,
Дослідження над нами
Пил піднявся над землею
Вітер скрізь його несе
Все чудово закінчиться
Краще Богу помоліться
І звичайно посміхніться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Віра гори воздвигає
Віра жити помагає
Віра світить нам вночі
В Вірі Бога є ключі
Полюби та возлюби
Як Іссус завжди твори
І себе ти не шкодуй
Світ від зла завжди рятуй
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
https://s41.aconvert.com/convert/p3r68-cdx67/hnusnrguka/20%20.%20.mp3
Поети як самотні гори
Так, вони такі
Та кращі за гори
Бувають лиш гори
Ті, гори, які ти ще не пізнав
Ті, гори в яких ти ще не бував
Вірші не просто слід читати
В них проникати, в них гуляти
Одні мов їжу смакувати
Інші голод викликають
Інші ж подих зупиняють
Та вони під пилом слів
Тих, що шум лише несуть
Стадо людства стережуть
Якщо пташка не загляне
Їх життя вічна гора, одинока і стара
Не росте на ній нічого
Все її лиш обминає
І сліпа вона й глуха
Скраб лише свій береже
Скамяніло в неї все
Сірі скелі в піднебесну
Сонце й те все обпалило
Небо хмара й та закрила
https://knigavuhe.org/book/gora-poljubivshaja-pticu/
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956912
Поети як самотні гори
Камінні мури на землі
Холодні, сірі та високі
Непрохідні, чужі та одинокі
Рідко їх хто розуміє
Всі кудись завжди спішать
Повз життя своє летять
Хто ти ? Пташка чи гора ?
В тебе камяна душа ?
Ти співаєш ? Чи відмерла ?
Звідки і куди мандРуєш ?
Ти когось на світі чуєш ?
Чи все пишеш, пишеш, пишеш
Та як всі, той же мотив
Радість, щастя , позитив ?
Кохання, краса ?
Горе та страх?
Кілька годин -вічність чи час?
Хто та пташина, що так звучить
Вогонь, що в душі, яка розведе ?
Година, яку ціла вічність чекає
Яка щовесни до тебе літає
Яка знає, що її хтось чекає
Для кого вона ту пісню
Життя все співає
Кохання несе
Небеса наближає
Гору незрушну в дорогу гукає
Самотня гора, сльозою тече
Річка гірська камінь проб'є
Струмками до щастя бурно прямує
Голос вбирає і оживає
Тоді лиш зерно в ній проростає
Вона вся цвіте, на сонці сіяє
Так і поет пташку чекає
Музу свою людям дарує
Той, хто читає
Той, хто це чує
Іншим стає
Та оживає
Серцем в собі все відчуває
Плаче, від щастя ридає
Переживає, дякує чи проклинає
Мир і добро зерном проростуть
Читайте, шукайте, пташку чекайте
Співом пташиним серце наповніть
До когось тяніться, всім кращим діліться
Ми всі єдині, планета домівка
Гляньте нам інші народи ж брати
Зустріли, пригріли, словом і ділом
Зблизили нас, час все змінити
Єдиним родом на планеті цій жити
Досить господарів нам і царів
Гори самотні, скрарб цей для кого?
Краще цвітіть, в сонці ви сяйте
Кожен день радісно ви зустрічайте
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Тебе, не знаю ,отвечаю
В своей я жизни не решаю
Как все куда то я бреду
На мир сквозь линзы я гляжу
Как жаль, что вечер , не рассвет
Прошло уже не мало лет
И все как будто не со мной
Другая ты и я другой
Как быстротечны эти дни
Как будто й не было весны
Вроде й не с нами это было
Одну себя лишь ты любила
Как будто сон меня пьянил
Как же красиво начиналось
И что от этого осталось
Не знаю, впрочем как всегда
И не кружится голова
Все не летит уже
Жизнь замедляю
И аромат любви вдыхаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
[url=""]https://knigavuhe.org/book/gora-poljubivshaja-pticu/[/url]
Пару кругов над горой
Семечко с зари
Корни и расток
Песня о любви
Райский сад цвети
От цветка к цветку
От души к ручью
Слезы радости горы
Речка горная бежи
Птичка cчастья прилетай
Камень садом заростай
К Солнцу также вы тянитесь
И от денег откажитесь
Пусть как листья опадут
Власть камней вы отпустите
Птичкой в небе вы летите
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Я зуміла.
Ти зумів ?
О, нарешті , зрозумів.
Ти, нарешті поумнів?
Я з тобою помандрую.
Курс життя підкоректую.
Як би тільки не війна,
То посудина б плила.
Сила нечиста чомусь завітала
Молодь у вічність клята забрала.
Те, що зуміла
Уже й не моє
Війна іде
Війна крокує
Брехня землею знов мандрує
Війна все краще забирає
Словами рани не залічиш
Кого нема вже не вернеш
Гучні промови
Гарні вірші
А руки в багатьох в крові.
Говорять всі.
А хто, що знає?
Ми всі не знаємо нічого.
Сліпці. Живі мерці.
Хтось заплакав.
Тому посмішка кривить лице.
Ілюзії це.
Криві дзеркала бачим ми,
Та чи залишимось людьми.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=53yjVOSuef4&t=11s[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Небо затянули серые тучи
Спрятали от сердца каждый солнца лучик
Где то там по выше ярко солнце светит
А на головою дождик моросит
Капает по стеклам
Капает по лужам
Будто небо плачет
Тучки уменьшая
Капельки все чаще
С неба моросят
Солнечные зайчики
Спрятались в земле
В комнату не прыгает
Не зовет с собой
Зайчик вновь под елкою
Бегает с лисой
Снова небо серое
И на небе грусть
Слезами вмываемся
Ну и пусть
Все легко смывается
Просто забывается
С годами проходит
Только тучи ветер в небе гонит
Сильные потоки
И дожди пройдут
Небо станет ясным
Светло голубым
Лето мы запомним
Радость и печаль
Водою в долонях
Смоем пыль и жар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Вогник в грудях палає
Рікак життя по тілу біжить
Хтось пролитеть на нього зігрітись
Комусь захотілось водиці напитись
Червона вода по тілу тече
Тепло від сердець вона скрізь несе
Легко відмовилась і промовчала
Потом засоромилась і замовчала
Крила розпустиш і прилетиш
Метелик мій любий
Ти вся задрожиш
Вогник для тебе світить вночі
Від джерела біжать же струмці
Кожен відчує жива де вода
Де прохолода, де насолода
І де є душа
Куди крила несуть і де тебе ждуть
Вогник палає тобою горить
Ти є натхнення і муза життя
Ти вдохновення, політ ти душі
Все решта вірші
Намиста із слів
На тілі земному
На шийці твоїй
Чомусь я пишу все більше рядків
То вище, то нижче
Одні зазвучали
Інші сумують
Ті вже гукають
Ті виглядають
Ті манять і гріють
Ті соромливо у осінь крокують
Ті горною річкою в душу прямують
Ті тіло ласкають, екстаз наближають
Та всівони знову тебе окриляють
В політ крила розпускають
Вітром до зірок несуть
Лети метелику, лети
Все, що прекрасне покажи
Серед таких як ти порхай
Серця ти радуй, не скучай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Давно люблю все те, що є
Воно твоє, воно моє
Воно єднає
Не досягли чого хотіли
Ми все для цього вже зробили?
Ти хочеш бути на вершині?
Вище зірок взлетіти в небо?
Тобі одного цього треба?
Чи визнання не вистачає?
Й таке повір мені буває.
Мені хотілось одного.
Близького, рідного, свого.
З тобою бути.
Тебе чути.
Радість в очах твоїх читати
Тобі, щось світле показати
Тебе чекати, зустрічати
І непомітно так ласкати
Кохати страстно, цінувати
А зараз хочеться кричати
Та краще просто промовчу
І цим тебе озолочу
Ти хоч піднятись на вершину
Себе ти краще покохай
Заглянь в свої бехмежні далі
І в глибину свою пірни
Там діаманти лиш знайдеш
Ось лиш тоді ти й оживеш
Сповільниш пошуків ти крок
Касання, іскорки, безмежність
Алмаз не буду я шукати
В тобі його я відчуваю
Тебе до себе наближаю
Його світіння відчуваю
Ти дивовижна, неповторна
Та ще нажаль нерозцвіла
І цим прекрасна, лучезарна
Ти мов дитя. не з світу цього
А хочеш бути як усі
Чужі робити помилки
Чужі ж ми всі
І всі ми різні
В тобі багато так добра
Ти дивовижная зоря
Темна , притемна
Ще вбираєш
Ще жити ти не почала
Ти вся - дира
Магнітом тянеш
Поля навколо і в тобі
Зірки кругом давно палають
Ти їх окутала собою
Сповила нащось пилиною
Чомусь скучаю за тобою
Хоча навколо завжди ти
Світло, сіро, мокро, темно
Щоб не творилось
Все мине
Зоря на небі знов зійде
І чорне стане світлим вітлим
Мене засліпить білим сяйвом
Все це завжди я відчуваю
Тебе любую я кохаю
Тебе люблю і відчуваю
В тобі на відстані сіяю
Твоє я серце колихаю
Ти просто чудо - точно знаю
Рукою я тобі махаю
Прощання й зустріч
Все по колу
Зустрілись ми не випадково
Цього не треба розуміти
Просто дано нам знов любити
Двері в чарівний світ відкрити.
Хоч досягти ти знов мети - лети, лети.
Я там де ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
years ago - дуже давно
дивні слова miracle words
все було недавно
як швидко минуло
life flew like a bird into the sky
Перше знайомство
Перші слова
for the first time a tear ran from the words
Вперше серденько в такт аж забилось
it's a pity that the dream has not yet come true
Заблокувати
В чорний список додати
І ніжно , таємно, жаданно кохати
Розум чужий почав жартувати
a poem and not a poem
Просто кохаю
Світлом любові тебе зігріваю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Недоступно доступный контакт
Для любви не бывает преград
Контакт не доступен
Значит преграда
Скажи, а кому это нада ?
Статус меняем
К любви призываем
Мучаем только ж себя
Кто то решил
Кто то боится
Любовь ведь стучится
Она достучится
Просто война
Все может случится
Контакт недоступен
Есть список такой
И где то ведь там твой любимый герой
Легко отказаться
Любить очень сложно
Это не игры, это судьба
По оголенной шагаешь душе
А тело пылает от страсти внутри
Ты лезвием бритвы по телу проходишь
Не видишь й не знаешь, что происходит
Хирург ты слепой
Невежа в любви
Опыт проводишь
Где то внутри
Вселенную чувств ты постигаешь
Что будет дальше точно не знаешь
Корабль любви на скалы бросаешь
А кто капитан ты точно ж не знаешь
Шквалы и волны по телу все бьют
Ветры стихий, сила природы
Ты управляешь этой погодой?
То почему ж струны ты рвешь
И не умело аккорды берешь
Ты мой любимый и ласковый зверь
Тебя обожаю, верь аль не верь
Ты самый родной мне человек
Ты воздух морской
Ты свет от звезды
Все лучшее в мире
Это ведь ты.
Я твоя тайна
Ты моя радость
Ты моя боль
Я ж твой огонь.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TnQ8Ox7laZc[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Домик в сердце я построю
Разделю его с тобою
Ты по чаще улыбайся
В нашем доме наслаждайся
И о счастье мне шепчи
О любви внутри кричи
А то только все кругами
Ждешь чего ?
Сама хоть знаешь?
Только, только все мечтаешь...
Шаг вперед, а два назад
В прядки снова мы играем
В доме нашем приберу
Чай горячий заварю
Голосом его наполню
Обниму тебя я нежно
Ты права не обниму
Просто я ж тебя люблю
Все, что дорого внутри
Ну , а ты лети, лети.
Не приезжай и звони
Забудь. Прости и отпусти.
А в сердце домик пусть стоит.
Все, что прошло, пусть там гостит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Хмарне небо
Темна ніч
Та не в цьому навіть річ
Щось зламалось
Обірвалось
Наче просто все здалось
Як не думав, так й збулось
Серпневі дощі ідуть і вночі
Пасмурне небо
Тиша навколо
Крик лиш сирени все нарушає
Знову про лихо вона сповіщає
Хтось віддалився
Хтось жде дзвінка
Хтось відійшов назавжди
Мокро та сиро
Буде ще злива
Хтось виглядає
А хтось на роботі
Котик-муркотик зкрутився клубком
Вже й він награвся ниток клубком
Місто живе, місто гуде
Значить все це мине
Птахи у небі знову літають
І мушкару вони поїдають
Яснеє сонечко я ж бо чекаю
Небо чисте й голубе
Мирні дні та ночі світлі
Зорі в небі пурпурові
Сталось так як мало бути
То й дощі йдуть за вікном
Хтось же спить вже вічним сном
На роботу всі спішать
Знов в мурашнику шумлять
І кудись біжать, біжать
Та від себе не втечеш
І на зустріч знову йдеш
Завтра буде ?
Так, авжеш.
До побачення почуєш ?
Ой, напевно ти жартуєш.
Ти про це ще пожкодуєш.
Просто все ще ти відчуєш
Чуєш , знаю точно чуєш
Ось, тому воно й по колу
Наче в танці
Крок вперед і два назад
Всі в мурашнику ж біжать
Добре там де нас нема
Скоро осінь, там й зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Світло темна ніч сховала
Зорі сяють та далеко
Лиш летять туди лелеки
Люди крил таких не мають
Ось тому вони й страждають
Хтось давно внушив не те
Норми, мораль, розтлумачив
Те, у чому сам профан
Лиш валіза й чемодан
Серце своє на замок
І вперед не до зірок
Чомусь вчитись та трудитись
Не літати, а пахати
Не радіти, а ридати
Не кохатись, а чекати
Того, що уже не буде
Що подумають, що скажуть
Лиш накази, графік, час
А в житті все лиш для нас
Зрозуміти слідце вчасно
Ми алмази, ми живі
Ми огранка для душі
Просто слід лише сіяти
Жити, жити, не чекати
І від себе не тікати
Що твоє не відпускати
Просто, просто ж це літати
Ум та норми відключати
Мрії в мить в життя впускати
Не боятись, лиш літати
Що твоє, оте й кохати
Все бажанне в мить робити
В щасті і радості слід жити
Нами хочуть управляти
Нами хочуть керувати
Наше щастя відібрати
І життя не цінувати
Владу, владу хочуть мати
Нас всі хочуть усипити
І на цьому заробити
Слід кохання берегти
Знаю я це
Знаєш й ти
Йти завжди лиш до мети
Що говорять, то пусте
Що навчали нас бариги?
Що навчили на батьки ?
Це не ми, це все вони.
Ми то ми
І всі ми різні
Карма в нас всіх не така
Вічне й цінне лиш душа
Все пусте, все лиш обман
Ти собі лиш довіряй
Любиш, віриш - то й літай
Не чекай, не озирайся
І не жди, лети, лети
Вище зір, ти неповторна
Сама ярка та красива
Ти лелека чорноброва
Ти красуня й дивний птах
Серце піснею лунає
А душа твоя літає
Ось такою вічно будь
Посміхнутись не забудь
І нікого ти не слухай
Будь собою
Будь такою
Будь шаленою зорею
Небо завжди відчиняй
Раз жива, сміліш літай
Крилами з небес махай
В свіжім просторі порхай
Насолуджуйся життям
І губами цьом, цьом, цьом
Слався вічно нічний стон
Це не сон, це мить життя
Ти щаслива, ти вродлива
Моя Ладо, чорноброва
Ти лелека, ти веселка
Ауру лиш прояви
Та себе в собі відчуй
В яснім небі ти мандруй
Кожну мить люби й цінуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Лучшие моменты на Земле
Сокровища звезд увидел в тебе
Разве так важно, что сейчас здесь
Ты просто есть
Что я увидел, чем удивила
Просто музой желанной стала в ночи
Криком родной, близкой души
Тем, что влечет, тем откровением
Счастья мгновением
Моментом страсти
Просто еще не умеешь любить
Страх ведь в глазах
Тело дрожит
Ум или разум в тебе говорит
Чувства еще не бурлят
Ты как ребенок, малое дитя
С звезд, что на Землю
В грехе упало
От удивления все й засверкало
Много всего еще впереди
Просто люби
Нет ни лета, не ни зимы
Осени нет, нету весны
Все ощущения, грезы ума
Выводы ложные
Если Лишь Земля
Земля это Солнце
Земля это ты
Лети, Гори, Пылай
В страсти кричи
Все отпусти,
Пышно рожай, вечно цвети
Плоды собирай
Радуйся каждому мигу дыханья
Радуйся жизни, ее наполняй
Радугой в небе сияй
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Чувство жиӡни озаряет
Вечность красотою оно ослепляет
Любовь слепа
Ореол вечной красоты
О как прекрасна ты
Не из мрамора
И не из бронзы
Вечно Живая
Всегда молодая
Запах жасмина
Привкус миндаля
Как вся сияешь
Уста приоткрыты
Линии тела
Природа создала
Твой стан так умело
Ангел воздушный
Дикая лань
Жемчуг морской
Сверкает с тобой
Ты опьяняешь
Сводишь с ума
Вечности юной ты красота
И в поцелуе сомкнулись уста
Та как всегда сказала согласна
Как после этого стало мне классно
Ангел земной рядом со мной
Ты окрыляешь мой друг дорогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Життя це миті
Це сліди, що ми лишили на піску
Для когось зовсім не помітні
Хвилі часу їх змивають
Розмивають, ми ходили по піску
Чиюсь руку ми зжимали
І уста ми смакували
Хто кохав, той все це знає
І сліди ті памятає
Ту стежину по воді
Місяць вабив, ми кохали
По воді ми там гуляли
І життя ми цінували
Там воно ж бо сповільнялось
Найцінніше там зосталось
У в серцях лиш діаманти
Що в ночі завжди сіяють
Ті сліди нам оживляють
В вічність з нами, що підуть
Кроки ті до верху йдуть
По тропині не помітній
Наші душі підіймались
До блаженства наближались
В світлі зір ми там гуляли
Мовчки миті ті вбирали
З уст коханих проявляли
Несказанно щось близьке
Вічне, ніжне та святе
Діаманти ж бо в очах
Жемчуг серця проявлявся
В морі почуттів купався
Нас з тобою все єднало
Серце з серцем воркувало
Тіло в тіло проникало
Всі відмінності зникали
І на небі ми літали
Моє небо лише ти
Моє Сонечко світи
Ти мовчиш, а вітер свище
Твоє серденько все ближе
В такт з моїм воно воркує
А душа вночі все чує
Той пісок такий пекучий
Хвилі ніжніїї морські
Вітер коси знов ласкає
Все, що змите проявляє
Серце знов тебе кохає
А душа летить до тебе
Нам в житті так мало треба
Все життя то є дорога
Головне рука в руці
Сльози знову на щоці
Їх уже не витираю
Мила я тебе кохаю
Там де ти завжди літаю
Ангел мій з тобою завжди
Він тебе оберігає
Лиш про це його благаю
Що було і що ще буде
То все хвилі, все мине
Лиш душа нехай живе
Серце вічно хай кликоче
Кров бурлить, щоб кожна мить
Тебе в небо лише звала
А душа твоя сіяла
Моє серце зігрівала
Квітку щастя ти знайди
Доглядай її , люби
Вічноз нею процвітай
Та на небо споглядай
Вище хмар мене шукай
Ручку просто підійми
Зупись, все пригадай
І лети на небо , в Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Зачем детсады ?
И школы зачем ?
Что б вечно работать ?
Так надоели ?
Система понятна,
С детства контроль,
Промывание мозгов,
Вроде все как у всех
И стадо рабов
Пообрезали
В рамки загнали
Невидимая резервация
Полная деградация
Массовое мнение
Отупение
Чем лучшее учится
Тем тупее курица
Чем больше знает
Тем больше страдает
Лже - истиной ефир засоряет
Не цветут цветы
Не цветут сады
Бурьяном поросло
Не сойдет зерно
Полынь трава
Маки цвета крови
Большие глаза
Степь ты широка
Глубока река
Жалок человек
Это с века в век
Грешное падение
Катимся все ниже
Мавпомчкин уют
Мамочкино мнение
Тела наслаждение
Если повезет
Горести не в счет
Все ниже падение
Роботы везде
Нужен ль ты стране?
Нужен ли кому ?
Мясо на войне ?
Кто тя воспитал ?
Тетеньки в очках ?
Сладко говорили ?
Аль до боли били ?
Водка и вино ?
И забил на все .
Сладкий дым сигар,
Полный вновь бокал ?
Весело кайфуешь ?
Так чего ж воюешь ?
По чему не так ?
Мало ведь всего ?
Не взросло зерно.
Заросли везде.
Боль в твоей душе.
Жизнь проходит зря.
За тебя решили.
Что б рабы так жили.
Матрицы в уме.
И не стыдно мне.
Правду здесь писать.
Тяжело молчать.
Куры лишь растут.
Яйца не несут.
Просто пищу жрут.
Что дают клюют.
Умные в очках.
Учат малышей.
Больше будет крыс
Новых да мышей.
Поле опустеет, яд во всем кругом
Это же был дом
Целая планета
Солнце под ногами
В землю все втоптали
Знания и свет
И прощенья нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Все было недавно
Будто вчера
И по щеке покатилась слеза
Все в голове и наяву
Как прежде мой милый
Тебя я люблю
Все приготовлю
Что ты так любил
Слезою умоюсь
Й пойду в магазин
Двери откроешь
Ждешь у двери
Со мною мой милый
Рядом иди
Все как обычно
Тебя только нет
Только на кухне
Не выключен свет
Кофе вновь в доме
Терпкий такой
Тот, что готовил
Любимый, родной
Таит мороженное
В меня на устах
Губ твоих сладких
Чувствую смак
Будь рядом любимый
Иначе никак
Тебя отпускаю
Хмарку подвинь
На небе тучки ты разгони
С неба мой милый
Ты ярко свети
Вечно в блаженстве
Родной там живи
Каждое утро тебя я встречаю
К Солнышку милому ручки тяну
Целую ночку, мой свет тебя жду
И как всегда очень люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Кадри...кадри .. в голові...
Мов кінохроніки хвилини....
Життя миттєвості щасливі....
Так було.....
Більше так не буде...
На що завідували люди...
Мов та мочалка ми вбирали....
Не цінували....
Лиш поспішали....
Чорні ворони чомусь закружили....
На крилах в вічність забрали душу...
Тепер без нього жити я мушу...
Яркі світлини....
Мені залишив....
Щастя крупини....
В серці назавжди....
Вічно живий....
В небі розтанув.
[img]https://images.app.goo.gl/ShNg4oCCJDFCpraH6[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Зачекай....
Сама покличу....
Неба ж було мало...
Не позвала....
Як сніг розтала....
Частинку серця просто вкрала.
Які слова ти говорила....
Долі злякалась, серце ти зжала...
За нас рішили...
Ти промовчала....
Може й кричала...
Може й рішала.....
Те, що єднало, чомусь пропало...
Чогось близького, чомусь не стало....
Наше з тобою....
Все пережите.....
Хвиля емоцій і все уже змито.
Ми половинки.....
Крупинки одного.
Чогось нездійсненно живого, святого.
Так не буває, щоб просто тянуло.
Як же так швидко любов промайнула.
Чому кохана світло сховалось.
Все, що бажали, чому не збувалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Все монотонно
Все привыкли
Как муравьи бегут, бегут
Там вот несут
А там воруют
Свалка машин
И особняк
Дух человечества обмяк
Живой червяк
Ползет, жиреет
На дверо чрево поднимает
Зеленым листиком нам машет
И души ваши покупает
В замен бумажки раздает
И человячину все жрет
И ритуалы ведь ужасны
Детей под соус и зубами
Красивых девушек живьем
Под стужи струи и в огонь
Вы говорите это было ?
И не былицы не пиши
Собачки мясо просто жри
Пока дают
Ведь все вокруг мертвую пищу веками жрут
Кругом мертятина в витринах
Заливка разная й приправа
Отрава это все отрава
Как й то, что все нам говорят
Дела ведь темные творят
А Люди спят, веками спят
Бежат, спешат и вымирают
И жить нормально не желают
Рабами зелени ведь стали
Бумажки слепят им глаза
Творения зла, все не с проста
Боль, крики, страх
Крах, полный крах
Внутрь каждого проникнет страх
Беги...
И никому не говори...
В нору заройся...
От жизни ты скройся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Кто вам сказал, что люди нормальны?
С виду прекрасны - внутри аморальны.
Кто вам сказал, что все еще будет?
Кто чемоданы давно спаковал
И не прощаясь удрал.
Кто вам сказал, что войны тут не будет?
Те же под маской фашисткой как люди ?
Кто вам сказал, что любит и ждет.
Скоро поверьте все это пройдет.
Так устроен ведь человек
И укрощаем его мы ведь век.
Маски, игры й обман.
Ужас пожара, стены огня
Черные, выгоревшие всюду дома.
Тысячи лет это внушали
С каждым же годом его наближали.
Люди не любят, всюду обман,
Темные силы мир захватили,
Души людей парабастили.
Кому ты поверил ей аль ему ?
Маску сними й узри Сатану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Віриш
Не вірш
Мавпи ми
Лиш називаємось - людьми
Віриш
Не віриш
Все навпаки
Еволюція - брехня !
Постійне - гріхопадіння.
З дитинтва - вихователі та вчителі
Щоб не піднялись ви до небес
З кожним обертом - щось ви втрачаєте
Хто ви насправді - ви забуваєте
Ви мов та білка у колесі
Нажаль - майже всі !
Тому й не помітно
Ціль лиш одна
Ви - то раби !
Навіть це слово
Тлумачать же вам
Раб- був же учень
Став же - слуга
Все це Логіка
З супер машини зробили
Горіл, завідних, диких
Страшних і сліпих
Напів глугих , трусливих й лінивих
Стільки їх в світі цім наплодили
Що самі гороли стали чужими
Мавпи воюють роками вже з ними
Свідоміть, інстикти у всіх від горил
Світ божевілля нас полонив
Віриш
Не віриш
Так воно є.
Ще щось страшніше скоро всіх жде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Як би ви знали
Скільки віка відміряла вам доля
Як би себе переключили
Що в вас вложили відключили
Скоріш за все не так ви б жили
Ви час рахуєте в нікуди
Скоріш прожити спішите
А ви всі таймер заведіть
На статистичний ваш же вік
На років так на шістесяд
По іншому час промайне
Коли залишились години
А так минуле й те мов кадр
Найкращі миті бачим там
Що жде не хочемо і знати
Що нам в обмотки обгортають
Мов мавпи дружно проковтаєм
І мовчки світ цей покидаєм
Чи в пустословї, ще страшніше
Інстикти мавпи бачу всюди
І де поділись справжні люди
Війна скосила, з дитинства цінність підмінили
В стадо людей перетворили
Женуть, стрижуть, за вімя тянуть
Мелодія фальші, обгортка цукерки, маски яскраві
Й одні ляльки
Театр драми
На серці рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Просто відчуй
Коли не кличу
Коли не поряд
Відчуй
Лише відчуй
Впусти диханням
Повітряно - легкі
Проявно- непроявні
Ритми душі
Мелодію кохання
Хвиля на частоті сердець
Початок чи кінець
Пронизує весь простір
Наповнює теплом
Цей стан
Легкий та лебений
Це звук
Глухий, низький
Та все ж небесний
Не безсловесний
Ця мить очікування
Стан напівблаженства
Віри і зневіри
Надії, може й мрії
Падіння в невідомість
Провал в напівсвідомість
Страху й бажання
Кроку в нікуди
Взмах
Крок
Політ
Вдихни
Мурашки відчувай
Літай
Порхай
Вдихай
Хай серце відізветься
Хай новий день почнеться
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uk-DSogtQRo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
[u]Синок, тобі уже тринадцять.[/u]
Неначе вчора сім було.
За ручку разом в школу йшли...
Майстрували халабуди...
Гра ігри дворові...
Потом коптерним ти став
Мій масажист маленький,
Все посміхався, звеселяв
Малиш мій дорогенький.
Час швидко якось промайнув.
Я і збагнути так й не встиг
На скільки років ти був зник.
Уже юнак, хоча й малий.
Будь завжди самим ти щасливим,
Здоровим, радісним,
Яким тебе я пам'ятаю,
Життя тобі мирного,
Довгого, милого
Самого світлого
Самого щирого!
Здійснення всіх твоїх райдужних мрій!
Дуже кохаю, любий ти мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Не маю сил літати
Як боляче, коли в спину рани
Не гояться вони роками
Життєва подорож в тумані
У серці біль і пустота в кармані
Мало, що радує
Більше дратує
Все відпустив
Всіх я простив
А от літати не має вже сил
Якось самотньо
З роками втрачаєш
Щось знов впускаєш
І не тримаєш
Любиш, голубиш
Цим ще живеш
Що відболіло
Назад не вернеш
Просто частинки
Твої в них же є
Як б не було
Своє, рідне є
І відгукнеться
Покличе колись
Може з тобою Ірусь
Піднімусь я ще в вись
Очі до неба вночі підіймаю
Зорей могутніть я відчуваю
В небі незліч зірочок...
Бачу тебе і своїх діточок
Пращурів бачу, рідних й близьких
Очі на небі, молитви до Сонця
Знов щоь рідненьке загляне в віконце
Сяють на небі душі святі
Легше стає на душі.
Женю до предків я провожаю
Плачу й усмішку із сліз випускаю
Ти ще тут і вже ти сіяєш
В вічнім безсловії гучно звучиш
Рідний, не бійся
Все вже минуло
Світло до Бога тебе привело
Світло від Бога розсіє все зло.
Мученик, праведний
Вірний та добрий
Значить ти смертю когось врятував
Значить за близьких своїх постраждав
Біль як на себе хоробро прийняв
Їм ти життя своє дарував
В Вічністі світла ти засіяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Темна ніч ... літній дощ
Остання ніч прощання...
Нестерпна біль...
Все проплива....
По каплі капає життя....
І ти ідеш у небуття...
Все відболіло, відійшло...
Все помайнуло....
Відгуло....
Капають з неба сльози прощання...
Останні молитви....
Свіча догора....
Прощай назавжди ДОБРОта
Нам буде тебе не хватати.
Ми будемо знов сумувати.
Оголені рани і дощ.
Плачеш рідненький,
Прощаєшся з нами, неба гіркими сльозами.
Назавжди ти з нами, ти вічно живий.
Ти назавжди молодий...
Пробач, писати не маю я сил.
Не можу прощатись,
Сльози як дощ
В землю війдуть
Лети світле сонце
І з неба світи
Прощай....
Вічно живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
[i]Соколе ясний, як важко тебе відпускати
Братику Женя, тобі б ще літати й літати
[/i]
Друже мій любий, серце ридає
Кращі навіки тепер відлітають
Рвався, трудився, радував нас
Одна доброта, був і нема
Сльози рікою течуть
Друже в останню вже путь
Як же все так, всім ти потрібен
Клята війна, був і нема
Дорога у небо
Мріяв літати
Літаки ти творив
Вірив, любив
Соколе ясний лети
Сил не маю писати
Мушу тебе відпускати
Кращих з нас небо чекає
Кращі навіки взлітають
Кращі нам з неба сіяють
Потрібно радіти, ти вже в раю
Та сльози летять і летять
Тяжко тебе відпускать
Все памятаю й люблю
Зятю, моя ти сім'я
Як же так лікувати
Чому ти мучеником повинен страждати
Чому врачі як скоти
40 днів муку нестерпну нести
Це не медицина
Тривоги і клята війна
Прощай, памятаю й люблю
Лети,знаю любий
Дорога до раю
Не повертай, не звертай
Відпускай і лети
Душу свою бережи
Вічно живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Я снова губ твоих касаюсь
И поцелуем наслаждаюсь.
Неуловимый поцелуй,
Но ты целуй меня ,целуй...
Как сладок этот миг блаженства
Касание уст, тепло души
Сердце кричит, сильней стучит
Мед на губах и счастья смак
Привкус блаженства
Дыханье ночи
Еще касание, губ признание
Поиск сближения , пауза страсти
Ты вся моя, в моей ты власти
Огонь сближает и ласкает
Тело любви такой желает
В ночи заря страстей пылает
Мы слились губами
Ждем в предвкушении
Все остальное не имеет значения
Ищем мы страстно устами друг друга
И открываем внутри страсти чудо, мы открываемся, мы раскрываемся
К моменту невозврата вновь наближаемся
Еще мгновение , еще касание,
Двух уст признание
Двух уст сближение
Танец во рту и искушение
Два мотылька... один полет.
Порхание тел, страсти накал, желанья предел.
Кто то из нас кончить успел
Как хорошо, что ночь длинна
Два мотылька нашли себя
Тихо шепчу -Люблю тебя,
Лечу к тебе и погружаюсь...
В устах блаженства я растворяюсь...
В нашей любви с тобой купаюсь.
Лето настало
Ты ощутила
Как же все это чудесно было
В себе ты Вселенную ночи открыла
Светом огня в небе поплыла
Вспышка, открытие и переход
В мир наслаждений открылся проход
Все , что желанно давно уже есть
Губки ты вновь свои приоткрой
Чувствуй оргазмов морских ты прибой
Бриз ветерка, мотылек й язычек
Губы целуют тебя между ..... строк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_kGN2OJ7BHA[/youtube]
Голос лунає..... Серце ридає....
Рука струни гітари знов обриває....
Куля життя назавжди забирає....
Дощ... вся планета ридає.
Переживем.... Відродимося...
Силу предків знову відчуєм.....
Коханням близьких порятуєм.
Нас не здолати. Ми - єдині.
Дзвін колокольні.... не сирени,
Наповнить небо благодаттю.
Слова і правда - це солдати,
Нікому їх вже не здолати.
Дізнавшись правду, схаменуться
Від божевілля відрекуться
І пута влади обірвуться.
Ми Переживемо війну !
Пісня , що з серця буде лунати,
Наших героїв будем стрічати.
Нам залишилоь - перемегати,
Підлу скотину в бою добивати,
Ні не стріляти, а показати , очі - розкрити.
На правду дивись - на коліна й молись.
Ми нездоланні, ми - героїчні ,так ви праві також ми й трагічні.
Україна переможе , повертайтесь всі живі,
Наші любі трударі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Вітром несе моє серце та ноги
А ти вже чекаєш у края дороги
Щось калатає нестримно в грудях
Крила кохання мов в журавля
Несусь до журавки в морі повітря
Ти не спіша, маниш всім тілом
В танці мов лань ступаєш уміло
Мов та лебідка на зустріч пливеш
Щось скоро буде - звичайно, авжеж )))
Кроки на зустріч, спалах в очах...
Ти витворяєш в повітрі круги....
Тобою милується все навкруги
Лінії тіла малюють картини
В небі пір'їнки порхають й блистять
Ти є чарівна- липи шепочуть
Ти є вродлива - річка щебече
Ти неймовірна - шепочуть уста
Ти є природи творіння й краса
Щось оживає в кожній краплині
Щось окриляє листочки та подих
Знову стрічає очей тихий подив
Хтів щось сказати та зупинивсь
В очі твої знов задививсь
В них я тону, криничка моя
Серце хлюпоче, хвилі звучать
Губи здивовано знову мовчать
Ноги німіють, струми в руках
Подих застив і вогонь лиш в очах
Руки на плечі мені опустила
Та поцілунком мене оживила
Терпкий, гарячий з призивом до зливи....
Вітер по спинах нас закружив...
Обнявши тебе, я як фенікс ожив.
На руки підняв та й в повітрі поплив,
В танці кохання тебе закружив...
В серці відчув неймовірний порив.
Поплив..., поплив..., закружився
В коханні...., лиш зіроньки світять
Мов ліхтарі, все вище й вище
До сонячних гір.
Все ближче тебе я пригортаю
Й повітряним вихором ніжно ласкаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Посміхнись, моя дівчинко
Сіяй, моя зіронько
Літай, моя пташечко
Кохай, моє серденько
Нестримно, шалено
Пряно, жаданно
Жадно, духмяно
Чарівно і пяно
Пяній в насолоді
Цвіти ти в обіймах
Літай і порхай
Рай наближай
Все, що прекрасне в собі пробуди
Лети моя радість, не бійся - лети
Порхни в вишину, над горами
Над світом, залиш цю буденність
Роздінься й до світла
Скинь все земне
Богині прекрасні
Шалені, вогнені
Для нас не досяжні
Кохання на небо лише підіймає
Безумна любов нас окриляє
Прах цей земний тоді відпадає
Тіло й душа в ефірі порхає
Сонечко любе, пташко співуча
Ти дивовижна, земля ти родюча
Ти ще земна, квіточка дика
Мов той бутончик до Сонця тянулась
О, моя люба - ти посміхнулась
Очки зіяють мов зірочки
Ти вже так близько, ще крок до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Середина лета
Ты еще там где то....
То ли в реалии, то ли во снах....
Как ты прекрасна в солнца лучах !
Середина лета....
На расстоянии....
Толи признания....
Толи касания....
Скорее желания....
Нива созрела...
Ты расцвела...
Гречка поспела....
Манит Луна....
Глазки сверкают...
Сердце поет....
В волнах эфира счастье зовет.
В шуме безмолвия слышу волну,
Наша любовь объявляет войну
Кто же сильней в этой страсти огня?
Солнце, комета или Луна?
Ясным огнем в тебя я ворвусь,
Через штормы морей в тебе озарюсь
Буду приливом, буду ручьем
Буду костра ярким огнем
Где то согрею, там опеку
Рану в груди стрелою проткну
Буду вампиром, буду рекой
Тебя я окутаю летней грозой
Солнце й вода,
Утра рассвет
Тебя я целую на тысячи лет
Ты мое лето, жара и уют
В тебе ежедневно я слышу салют
Взрывы сверх новой желания голод
Жажду слияния, воздушный полет
Ты мой любимый планетоход.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Щоденно вірші про війну
Реаліїї сьогодення
Страхіття, смерть, опустошіння
Вже надривається терпіння
А що чекає усіх нас
Новий фарс
Нові кровавії події
У вас ще бачу є надія
Одне скажу це не війна
До влади рвуться вже військові
Це божевілля й тиранія
Квартал з комедії зробив трагедію
За владою стоять чужі
На ниточки лиш нажимають
Театри куклів оживляють
По людях же живих стріляють
Це не війна, це крематорій
Це ліцемірство та брехня
І кажуть виходу нема
Чекайте нову зброю
Ми переможем - всі до бою
Пятдесят років - озброєння
Люди голодали, економіку лише військову розвивали
Владу нову нам привили
Країну поділили, потім одне з одним куски ці стравили
ПВО захищає міста
То чому ця пародія,
Хто цим керує ?
Хто тут атакує ?
В кого закінчуються запаси ?
Тактика яка ?
Чому не чуємо, що зруйновані рашистські міста ?
Чому наші палають ?
Раша не капітулює, поки це лихо на собі не відчує!
Хай не їхні частини захищає ПВО, а міста
Їх багато, всі не захистять
Нехай їхні замки теж горять.
А так крематорій, домівки горять
Палаци олігархів недоторканні
Це певно храми.
За вісім років, що зробили?
Сепаратюг лиш наплодили.
Всім зрозуміло і чому.
Зарплати низькі, життя важке
Стає все гірше з дня у день
Тому на сході й захотілось
Козлам в Росію, заманили
Кращим життям їх підкупили
Наші панки нас опустили
Яки б жили ми як в Європі
Хто б в ту Росію захотів?
Хто б там на сході колотив?
А флот державний хто їм здав?
Чому тоді не потопили ?
На трон ворони ці взлетіли.
Той президент, той мер, той пер.
Флот віддали, Крим подарили
Що ви, бариги наробили?
Достатньо катерів для охорони берегів ?
Підводні лодки не потрібні
Тепер ці кораблі стріляють
Мирні міста опустошають
Ви опустили їх на дно ? ні ! Відали...
А нам ? Провладне кіно.... О то ж й воно...
Поки не будем воювати
Їхні міста -недоторканні?
Чекає нас це божевілля
Сусаніни нас довели і в це страхіття завели
Не атакуйте, весною літа
Літом осені чекайте
Хтось збагатіє, когось вбьють
Ворони каркають вверху
Ой, на біду це
На біду
Бо гинуть наші діточки
А винних вам не наказати
Одне лиш - можна убивати
І то - дітей чужих
Тупих, олов'яних, окаянних.... мертвих
Живі в таке б не упряглись
По мирних людях не стріляли б
Чужі, чужі нас атакують
А ми наївні вірим тим, хто цей пожар же й розпалив
Тут крематорій він створив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Я тебе видумав чи уявив
Ти появилась , сон мій ожив
Новими барвами світ засіяв
Зоренько як же тебе я чекав
Ти так далеко, просто мовчиш
На небі сіяєш, вночі лиш гуляєш
Більшість не бачать, просто вже сплять
А ти приходиш щось розказать
Де ти була, де ти гуляла
Де що почула й спостерігала
В кожен куточок ти ж заглядала
Кожну домівку ти звеселяла
Ранок прийшов, тоді лиш зникала
І ні хвилинки ти не втрачала
Кожну секундочку ясно сіяла
Все, що живе ти зігрівала
Тим, хто не спав допомагала
Дівчинко ясна, зоре прекрасна
Я тебе ніжно намалював
Краски яскраві я підбирав
Душу й кохання в картину вкладав
Все, що всередині я оживив
Те, що побачив - те й полюбив
Все, що найкраще в тобі відторив
Потім тобою одною я й жив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Ой, на Івана
Ой, На Купалу
Соколе ясний на тебе гадала
В річці бурхливій тебе я шукала
З польових трав я віночок сплела
Коли Сонце зайшло я загадала
В думках до тебе коханий літала
Вінок у воду я опустила
Від довго плив, була я щаслива
До тебе віночок цей допливе
Магічну я сила й кохання віддала
Кохання ріка, щоб нас поєднала
Трави це і земля і вогонь і вода
Віночок тобі - доле моя
Крізь вогонь перепригнем,
Води здолаєм, землю засієм
Ми просто кохаєм
Буде родити жито й пашниця
Буде лунати дитячий скрізь сміх
Разом рікою ми попливемо
В річці кохання щастя знайдемо.
[img]https://static.apostrophe.ua/uploads/image/f1716bc74b52730d47d8a78790806510.jpeg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Що є Світлого в душі
Залишу я лише в тобі
Ти моя муза і натхнення
Моє в цім світі одкровення
В сакральну ніч тебе відчув
Голос зірок в тобі почув
Образи вічні, роматичне касання
Поцілунок світил
Губ двох єднання
Тебе обнімав як нікого й ніколи
Всесвіт відкрив нам Галактик засови
Мов дві планети ми закружились
І десь там на небі мабуть засвітились
Як з сторони це виглядає
Сонечко ясне це я не знаю
Мабуть всі смертні не зрозуміють
Двері на небо здійснили всі мрії
Нас тут тримали окови земного
Корені в землю люди пустили
Той наближають цим нас до могили
І лиш кохання наші душі єднає
До ясних зір воно наближає
З тобою забув я про все, що земне
Таїнство зближення в Небо несе
Швидкість шалена, ти відчувай
Ритм ейфорії ти наближай
Руку до мене ти простягни
В ясне майбутнє зі мною лети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
В мені мелодія лунає
Вона мене переповняє
По сердці смичком
Ти в мені звучиш цим сном
Ти двері небесні
Ти перехід
З Землі в кращий світ
Де ця мелодія Луни
Де я це ти
Те, що єднає
Те, що бурлить
Щоночі це в мені звучить
Тобою наповняюсь
З тобою я зливаюсь
Мов в танці підіймаюсь
Торкнутись намагаюсь
Хвилі ефіру мов море шторлять
Мене несе
Дивна музика лунає
Голос твій в мені вже грає
Акорди переливами по тілу ідуть
Груди твої мене ждуть
Подих твій я відчуваю
Як все в тобі це звук підіймає
Для чогось відбулось все це
Мене до тебе магнітом манить
Мелодія почуттів несе
Для мене де ти - там все.
На клавіші уявні нажимаю
Й твоє я тіло відчуваю
Воно звучить, воно палає
І звук бажання в нім лунає
Сама ти теж не розумієш
Ти про кохання лише мрієш
Ти промовляла збуджений стан
Не відчувала цей перехід
Коли так що неможна навіть сказати
Коли тіла немає, ти в ейфорії
І це не мрії, це той стан
Всім тілом кінчаєш, хвилі ефіру ти страстно вбираєш
Потоки блаженства по тілу ідуть
Звуки хвилі оргазмів несуть
Ти неймовірне відчуваєш
Цю грішну землю ти покидаєш
Переливи, щастя зливи
Шаленний дощ
Струмки по тілу
Ірааааааа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Моя ти половинка
Мені тебе не вистачає
Хіба таке буває
Наче недавно спілкувались
Биттям сердець знов обмінялись
Та навіть кофе не допили
Хоча про все й поговорили.
В чашці серце твоє бачу
В димці форми споглядаю
Й аромат твій знов вдихаю
Я тебе не відпускаю
Хочу я з тобою жити
Разом завжди щось чудити
Тобі мене не вистачає ?
Твій абонент вже не скучає.
Твій номер просто набирає
Ой, і таке буває.
Бухий, просто бухає.
Йому тебе вже вистачає.
Його уже переповняє
Вино на землю проливає
Напевно іншу він кохає.
Вона йому щось підливає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
До тебе думкою сягаю
Тебе я сердцем відчуваю
Сказати мало, що кохаю
Тобою простір наповняю
Твою енергію вдихаю
Тобою груди наповняю
У простір руки простягаю
І пальцями тебе ласкаю
Там холодок, там вже й приємно
Там вітерець дмухнув , повіяв
Там легко стало , а нижче хвилею обняло
Тук-тук - серця струк
Руку до сердця прикладу
До себе ніжно пригорну
Твій стан рукою обніму
У спинку ніжно зацілую
То зверху вниз, то навпаки
Там зупинюсь, а там каснусь
В тобі губами розпущусь
Я всеодно тебе добьюсь
Ми перестанем віддалятись
Тобі захочеться кохатись
Минулому махнем рукою
І вдохостанемось з тобою
Тіла палатимуть вночі
Нас Місяць буде колисати
Та ми не зможемо вже спати
Давно прийшла пора літати
Ти кажеш - трошки зачекай
І я покажу тобі Рай
Тебе за ручку я беру
І в теплу воду опускаю
Там де є ти немає Раю
Там лава гори заливає
Вулкани там, трясе, кричить
Там мить - щаслива і остання
Тебе цілую на прощання
В тобі життя нове залишу
Піду навічно в повну тишу
Останній вальс і поцілунок
Такий жаданний подарунок
Доля навіки поєднала
Й мене не стало
Я в тобі, сьоза спутилась по щоці
Буду Місяцем на небі
Супутником твоїм таємним
Світити буду, сни спускати
А ти солодко будеш спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Очі на небо я піднімаю
Дивну картину там відчуваю
Бачу, вдихаю, погляд міняю
Чудо художник, він над землею
Сонце промінь мов пензлик веде
Небо - то холст
Картина ж пливе
То зупинилось...
То далі мандрує...
Хто зазернув, той все це відчує....
Сонечко в небі картину ....
Малює.....
Красу залишає....
Погляд на небо наш підіймає....
Звучить, стукоче, сказати щось хоче....
Нові відтінки й штрихи добавляє
Мить цю чудесну воно зупиняє
Хочу сказати, причарувати
Увагу звернути, щастя вдихнути
Кожен в цій хмарці бачить своє
Сонце малює, вітер вдихає
Картина на небі враз оживає
Той бачить бога,
Той корабель
Тому медведик біленький моргає
Того русалка з небес аж ласкає
Краски всі теплі, легкі, невагомі
А всі картини живі й просторові
Хтось бачить блик, хтось світло
Хтось тінь
Я ж панораму бачу прекрасну
Казку живу, небесну, яскраву
Що піднімає й гукає за хмари
В небі я бачу очі твої
Очі бездонні, очі жадані
Такі неймовірні, мов сонце гарячі
Іскорки в них мерехкотять
Зірочки з неба до мене летять
Ручки підніму, піймаю твій погляд
Мить цю я в серці своїм збережу
Як же тебе я виглядаю
Як же тебе моя радість кохаю
З чистим повітрям тебе я вдихаю
Час і картину ми зупиняєм
Світ цей прекрасний ми відкриваєм
Ключ до небес в серці шукаєм
Ми є щасливі , точно це знаю
Просто чарівну дівчину кохаю.
Разом з тобою вночі я вмираю
Зранку ж у серці твоїм оживаю
Тебе всередині теплом зігріваю,
Я над хмариною в небі літаю
І на руках тебе підіймаю
Там , там на небі тебе обнімаю...
День цей щасливий ми провожаєм
Щось дивовижне вночі знов чекаєм
І цей момент завжди наближаєм
Ми знову літаєм,
Падаєм з неба....
Повітря нам мало,
Не вистачає....
Серце горить...
Серце палає....
Море у тілі воно відчуває
Море, що душу і тіло кохає
Хвилями Сонце , що зустрічає
Хвилі й тепло в себе вбирає
Нас розстворяє, ласкає
І накриває потоком блаженства
Хвилі шалені, високі, могутні
Поштовхи, струми і ейфорія
Ти більше не мрія, ти подих, оргазм
Ти завжди була ти саме така
Ти та бурхлива, шалена , чарівна
Зараз виходиш ти із води
Все, що навколо кохана - це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Ти все знаєш....
Відчуваєш.....
Час минає....
Красива роза відцвітає ....
Тебе не має....
Не чути жаворонка в гаї
І соловейко не співає....
Сердце щемить,
Тебе кохає....
Йому тебе не вистачає...
Дотику пальців,
Касання сердець.
Ми так з тобою й не зустрілись....
Ой коси, коси....
Кучеряві.....
Духмяні трави повплітались....
І не зустрілись й не розстались....
Без слів з тобою закохались....
Тебе я звав , ти не прийшла....
Дозріла вишня, що цвіла...
Квітнуть лілії в воді...
З тобою я й на самоті....
Не все тобі я розказав,
Не все тобі я показав....
Просто кохав...
Тебе всю, всю я смакував....
Тебе я квіточка кохаю....
Ти сама краща, точно знаю....
Тебе уже не виглядаю....
Давно, давно я відчуваю.
Словами так я не скажу,
Ти відчувай ... тебе люблю....
Навіть на відстані ласкаю...
Оргазм бурхливий наближаю....
Можливо й цим тебе лякаю....
Ти ж відчуваєш я палаю....
Що я вогонь я добре знаю....
А ти вода, жива вода....
Ти розігрілась й потекла...
Зачервонілась....
І завмерла.....
Німа картина....
Все стоїть...
Лиш час й вода...
Біжать....
Скоріш...
Частіш...
А вітер плаття розвіває...
Букет в руці твоїй гойдає...
Щось дивовижне наближає...
Від чого сердце завмирає...
Моя ти квітко, розцвітай...
Живи....
Кінчай....
Страстно кохай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Минуле як прочитана книга.
Скільки було зупинок...
Скільки сподівань...
Море вражень....
Вихри переживань....
Бурі подій ...
Сдійснення й не здійснення казкових
Та реальних мрій.
А скільки дій !
Скільки боротьби...
Мов життя пропливало перед очима....
Які глибокі почуття....
Аж подих зупиняло!!!
Дочитали....
Засмакували....
Можливо відгукнулось,
А може просто хтось підморгнув і в вашу книгу зазирнув.
Та все вже там....
Під пилом віковим.
Й Бог з ним !
О так і ми часто позаду
Все залишили, що любили.
Очі закрили й відпустили....
Нічого тут нашого нема.
Лише душа.
І та не наша.
Це ми її тимчасовий приют,
Мертва музика будівель,
Стояча, мовчазна, німа !
ЇЇ не вмієм оживити.
Бо ми не вміємо любити!
І інструмент не підібрати.
Не те, що радістю звучати.
Шум... Гам...
Вина бокал....
Ванни шампанського,
Лайнери, яхти....
Шум.... Хлам....
Книга закрита....
Ви запізнились !
Не так ви молились.
Не з тим кохались,
Тому самі ви і остались.
Бог засіяв, вас полюбив.
Вас воскресив !
Нову главу, в новій книзі відкрив !
Наповним коханням, щастям й добром.
Вас зацікавив та захопив,
Вас захистив !
З вами життя в грішнім тілі прожив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
2 липня , рік війни
Час іде, живі ще ми
Вже наші діти підросли
Вони уже випускники
Такі вродливі і красиві
Плаття й рубашки до лиця
Когось уже і не впізнаєш
В уяві образи міняєш
По голосу лиш пізнаєш
Усе як завжди та чомусь
Не те й не так
Як дитсадок
Бла бла , бла, бла
І скільки фальші
Діти на сонці, всі втомились
Пусті слова
Бла, бла
Ми ними чесно гордимось
Та щось не так це точно знаю
Не тому їх чомусь ми вчили
А чому вчили те і маєм
Такі плоди і пожинаєм
Слова лунають про війну,
Про мир, який не розуміли
Чомусь його ми не цінили
Патріотизм в усіх рядках
Та це лише все на словах
Батьки усе давно зробили
Що б їхні діти не служили
Навіть , де кафедра військова
Все то пусте, одне лиш слово
Все розумієм , наші діти
Ми будем берегти й ростити
Але навіщо бла, бла, бла
Пусті слова
І вчителям усі так вдячні
Такі віршики усі читають
Та вчителів й не запросили
Цих привітань не заслужили
Батьки дітей їм доручили
Щоб ті їх просто обслужили
Одне бла, бла
Пусті слова
А всі щасливі
Такі усміхнені й красиві
Що можу ще я тут сказати
Цвітіть, ростіть, цініть
Іде ж війна, страшна війна
Забудьте ці пусті слова
Рішили неньку захищати
То станьте кращими в усьому
Рішили просто гарно жити
То треба більше говорити
Так як вас учили не робити
Слугою бути для народу
І залишатись з головою
Вони змогли, на сцені грались
До влади ж всі вони добрались
А ви чим гірші, те ж веселі
Теж жарти, фільми, ігри й танці
А йде війна, страшна війна
З екрану бла, бла, бла
Хотілось ще мені сказати
Та краще просто привітати
Мирного неба, щасливої долі
Радісно сонце ви зустрічайте
Тих, хто вас любить не забувайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Врачі до Бога відсилають
Самі навіщо руки мають
І всім їх просто простягають
Свої кишені набивають
Нелегально платна медицина
Ще промовчу, що потім йде
У кого тут життя понад усе
Які там клятви Гіпократа
Не допоможе тут й зарплата
Навіщо ви мені скажіть лічить
Якщо для вас одне моліться
Тисячами людей ріжуть
Як свиней, безжалістно
За ваші гроші, ви ще живі?
А де ж Гроші?
Клятви коновалів
В чиї лапи ці кошти ідуть ?
Люди ж мруть і мруть.
Хто вимолив, ті лиш живуть.
Якщо комусь по карману медицина за кордоном
Та чи вас випустять туди
Прорвались.... Постарались....
То ви попали в інше коло
І там усе теж не чудово
Повірте краще ви на слово
Отож як так у нас лікують
То їм покажем краще дулю
Й на фронт, там руських слід їм лікувати
Або пора вже їм за грати
Медицину у владу пустили
Ви , що невиліковно захворіли?
В Росію цю допомогу
Покажіть їм туди дорогу
Чим далі живем в Україні
Тим веселіше й страшніше й страшніше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
В Україні вчителям повернули 56 днів відпустки
Цікаво, а кого обманули ?
Бо як пояснила слуга народу
Це рішення ухвалюватиме засновник школи
Все як завжди
Завжди нюанс
Завжди обдурим
Пів Ради давно за кордоном
А скільки там слуг та дітей народу ?
Їм не потрібна й відпустка
Хто цю війну допустили
Скажіть , вони заплатили ?
Все буде у нашій країні?
Вчителі я бачу в усьому й винні
Патріотизм в соціумі прививали
Тому завжди і страждали
Босота кого тут навчить?
Голодні будуть чиїх дітей вчить?
Чому ?
Брехати?
З себе вину знімати?
Чи тупо народ обкрадати?
Чому віками корупціонери й бариги при владі?
Конституцію під ноги, не Рада й не призедент рішають
Їх слуги - виконавчі директори, кругова махінація
Розцвіте українська нація
Війна до останнього українця
Хто приказ такий дає
Засновник школи певно видає
Не дивуюсь нічому, так тут все є
Нас убивають, снаряди продали
На нас напали, бо цього й чекали
Роками корупція тут процвітає
Суд беззаконня нас захищає
Іменем України з роботи звільняли
Іменем України Судді озолотились
Пенсії в Суддів та влади які ?
А крайні в нас хто - вчителі.
Цих двійочників вчили, вчили,
Вони зажрались, їх захищайте
Останнє віддайте, зошити в руки
Снаряди від голосу відлетять
Засновники школи так гомонять
Їм Слуги вказівки дають, самі вони ж рішень не приймають
В бою Україну вони захищають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Шарм літа
Оголенні тіла
Гарячі почуття
Смак перцю на устах
Інстинкти на очах
Повільне занурення
Тепла пінна вода
Смак літа
Його дар
Емоцій накал
Приємний бриз
Акорд таємничий
Час зупиняє
Пульс учащає
Хвилі вбирає
Вирує в тобі
Лунна доріжка
Блищить на воді
Оголене тіло сіяє вночі
Попка мов пічка вже накалилась
Милий я в тебе так сильно влюбилась
Щось я вкусненьке тобі враз зготую
Страву коханням своїм зачаклую
Коктель на вогні, лід на воді
Шампанське рікою
Ти поряд зі мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Давай поверим в чудо
И чудо в жизнь мы воплотим
Мы половинки просто чуда
И оба этого хотим
Ты моя Рыбка Золотая
Я буду твой любимый Джин
Давай все то , что так желанно
Мы в нашу жизнь переместим
Начнем с простого мы , с Улыбки,
С касания сердца
Горячий кофе по утрам
Й Рассветы будущего дня
Поверь, что лучше в мире нету,
Когда в руке твоя рука
Когда как крылья окрыляет
Касание пальцев лучезарных
Когда молчим, в душе кричим
Когда желанье нас заводит
Мы друг по друг с ума сходим
И друг мы другом дорожим
При поцелуе аж дрожим
Дай пальцы мне
И чувствуй чудо
По ним в тебя входить я буду
И каждый орган зацелую
И все желанья воплощу я
ведь Все ...возможно, дверь открыта....
А ты Заря, ты вся сияешь
Меня ты снова вдохновляешь
Во мне ты чудеса находишь
Их замечаешь, излучаешь, сосуд до краев наполняешь
И изливаешь благодать
С тобой одной могу порхать
Ох, как же хочется обнять
Тебя как рыбку ту поймать
Поцеловать и отпустить
С тобою вместе морем плыть
Чудить, шалеть
Повыше прыгнуть
Взлететь, нырять , сердцем смеяться
В объятьях счастья вновь сливаться.
В море любви с утра купаться
И каждым мигом наслаждаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Дякую, пташко за теплі слова
Ти ж сама доброта доброта
Мов пісню чарівну я чую тебе
Повір я щасливий, що ти поряд є
Дельфін мій коханий на гладі морській
Ти маниш, зовеш, в позитиві живеш
Звуки блаженства, ритми стихії
Моя ти маленька та райдужна мріє
Дякую, пташко, що ти так щебечеш
Дякую долі, що ти розцвіла
Радісно чути та відчувати
І просто знати, в тобі є душа
Та, що магнітом манить
Та, що зорею по небу гуляє
Та, що ручку мені простягає
Та, що мене завжди виглядає
Мій ти наркотик, тебе я кохаю
Мій ти світанок, тебе я чекаю
Моя ти доле, дивна й шалена
Моє ти небо, безмежне й щоденне
Дякую, пташко, за пісню чарівну
Дякую, квітко за твій аромат
Дякую, рибко, за щось неймовірне
Дякую , мила, за той дивний стан
Слова ти знайшла, картини створила
Саме глибинне в мені ти знайшла
Змахом повітря, світлом очей
В мені пробудила всесвіт ночей
Щоночі тебе я за руку тримаю
Щоночі на небо з тобою літаю
Щоночі всім тілом тебе відчуваю
Мила, я просто кохаю
Знаєш завжди ти в мені
Серце про тебе складає вірші
Руки потоком вселенським ласають
Губи ві сні твої персти шукають
Ти така мила, ти така скромна
Ти така світла, джерельцем звучиш
Навіть не знаю, навіть боюся
Ти сама ніжна, люблю тя, Іруся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Чувствую присутствие твое рядом з собою
За моею спиною
Чувствую птицей ко мне прилетаешь
Белым крылом сказать что то хочешь
В дымке твой образ вижу растущий
Необъяснимый и не телесный
Безмолвный , прохладный, но все же родной.
Мгновенно явилась и с ветром Не стало ,
Грустно и томно
Внутри мне так стало
Чего то родного когда не стало
И пусто и больно в том месте бывало
В жаркий июньский день не зацветает сирень
Ядом воздух отравили
И дожди о нас забыли
Даже, если и пойдут, фосфор в землю лишь несут
С временем потерь все больше
Память просто отключаем
Вот и меньше мы страдаем
Все с любовью отпускаем
Помним , любим, не рыдаем
Просто в вечность отпускаем
Связь навеки обрываем
В сны свои мы не пускаем
Мозг наверно защищаем
Связь тонка, не очевидна
Образ, чувства, полусон
Тень и кто то за углом
Рука невидимо взмахнула
Не показалось, кто то был
Все было, вот и проявилось
И сердце к сердцу прислонилось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n_CFVDwNE5U[/youtube]
Беги, ползи...
Время останови...
Колесо Сансары разорви
Выйди с порочного круга....
Времени нет...
Пойми....
Четко узнай что дальше делать...
Сам управляй...
Команды не исполняй....
Желай...
Верь....
Ставь четкую цель....
Читай...
Люби...
Вечно живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PJZmQRF1pfM[/youtube]
Мати кращу зброю в світі
І війну цю допустити ?
Україну розікрасти
Лиш гаранти так могли
"Сатану" кому дали ?
Безкоштовно та кому
Віддали ви " Сатану " ?
От і маємо війну.
Нами круто керували,
Потехеньку нас продавали,
Конституційних прав гаранти
Гарантам меморандуму нас здали
Ті війну ж бо й розв'язали
Зоряних не буде війн
Сім держав в наш час
Тут рулять, ті що зброю
Зберегли, ті, що кнопкою лякають
І на інших нападають
Сорок років ми пахали
То заводи будували,
То смертельну зброю
Героїчно виробляли
Риба загнила з голови
В Хьюстонський проект зазерни
Ті, що наверху - Ставленики Сатани ( СС)
Все просто пропили
Олігархів наплодили
Знов кричать робіть,
Купуйте....
Самі себе українці рятуйте.
Сильний виграє в війні !
Потім знову відбудуйте.
А ми будем керувати ,
Капітал знов наживати.
Зброю ви купіть стару
Заплатіть як за нову.
Що було .... уже нема.
В ворогів же " Сатана"
Ті, що мир гарантували
Ті на нас же і напали
Нащо ж ми тоді пахали
Та цю зброю виробляли ?
Щоб знов те саме повторити ?
" Сатану" вже не купити
Третій сорт ми ,
Тут усе утилізують
Страшно жити
Горе вмерти
По копійці знов збирають
І народ знов обкрадають
Ціни знову піднімають
Лиш герої нас тримають
Як завжди кров тут лили
Та героїв прославляли
На патріотизмі й виживали
Зброю ворогу віддали.
А заводи де ?
Ми ж бо зброю випускали ?
Кому вірити тепер ?
Тут керує пер чи мер ?
Нам гаранти гарантують
Ось тому вони й жирують.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GeW--CAnB4Q[/youtube] - просто бісить та це слід знати
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BXEnL8Jb-_0[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Хочется забыться
В дымке растворится
В даль сейчас смотрю
В ней тебя ищу
Туман над рекой
А ты не со мной
Энергии полна
Накрой меня волна
Хочу я моря
Хочу прибоя
Волны ноги что б ласкали
По песку с тобой гуляли
Вдоль морского бережка
Ты да я
Идет война
Одним словом ....
Тебя боюсь ты мне сказала
Наслаждение обещала
Глазки полные огня
И изгибы и фигура
Тихий томный голосок
О себе лишь пару строк
Хочешь ты забыться
В дымке растворится
Жар костра сверкает
Чувства накаляет
Близко же печет
Просто нас влечет
Не нужны слова
Взгляды все сказали
Ручку я беру
И с тобой плыву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Мені тебе не вистачає
Одне серденько лише знає
Воно давно тебе кохає
Мій погляд скрізь тебе шукає
А тіло просто відчуває
Мені тебе не вистачає
Ніч настає і все зникає
Моє ти серце... ти це знаєш
Така ти ніжна і струмка
Така ласкава і жаданна
Ти голос серденька мого
І там де ти... моє тепло
Твої оченята поряд зі мною
А очки відкрив - тебе тут нема
Ти в ліжку .... сама
Та поряд зі мною, все що в мені завжди є з тобою
Для щастя так потрібно мало
Щоб просто поряд щебетала
Щоб ти як квітка розцвітала
Та голосом своїм ласкала
Кохана, я тебе люблю
Ти діамант, жива вода
Така чарівна й молода
Ти сама , сама.... доброта
Ти сама скромність,
Ясне Сонце,
Моє ти НЕБО
Ой.... для щастя мало треба
Щоб ти завжди лише жила
Здорова й радісна була
Все те прекрасне зберегла
Що в тобі є, воно так манить і розум мій давно дурманить
До тебе тягне.... прилипаю
Тебе так сильно відчуваю...
Ти - джерело мого життя.
Тебе кохаю, Іра ,я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Яркая вспыішка пульсара вночи
Небо пыпало сияньем Луны
Пульсар неистово влекло
И нас на Небо все несло
Пульсар наш в теле все наполнил
Толчки желаний он исполнил
Мы покидаем бренный мир
Никто уже не командир
Нет звездолетов й капитанов
Нет ни морей, ни берегов
Мы в бесконечность проникаем
И мир пульсаров ощущаем
Мы в пустоте и мы летим
Ты мой любимый Херуим
Ангелы Небо нам дали с тобой
Больше не нужен уют и покой
Внеземное влечение
Душ озарение
Сверхжеланный свет
Прощай человек
С тобой познаю небытие
Все что во мне навеки твое
Яркий пульсар у черной Дыры
Яркий огонь в сердце й внутри
Протуберанций ласкает твой взгляд
Искры из спермы в небе горят
Бурные ночи, последние дни
Ты лучезарна, Ты не Дыра
Ты щель соразмерна с Вселенной
Вбираешь огонь, озаряешь прибой
Шторм вызываешь, пульсары сближаешь
Их ты движением не управляешь
Спонтанно лишь в ритме
Ты с ними играешь
Небесной волной ты просто ласкаешь
Выхода нет, последний самый яркий свет
Напряжение, акт
Взрыв, извержение
Внеземное сотрясение
Волны, волны, звук, удар сердца
Пульсара звук
Волны Галактик
С виду черна
Но многранна, желанна она
Эта Ночная Дыра
Дыра как тунель
Галалктики в ней
Если в меня лишь войдешь
Назад нет пути
Просто люби
Вход в Небеса
В темную ночь
Черная дыра
Узенький проход
Вспышка страстей
Взрыв среди ночи
Это не Сочи
Это не кекс
Просто секс
Ты Небо мое
Ты дверь в Небеса
Ты радость и свет
Прощай и привет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Ти вночі яскрава вспишка
А не просто сіра мишка
Я на небо споглядаю
І тебе я відчуваю
Твої губи мов комета
Твої ручки - зорепад
Вони іскрами сіяють
Струми в тілі виникають
І розряди тут і там
Ще не відомо, що зорі тримає
Кажуть щось чорне, дири таємні
Ще не дослідженні, ще дуже темні
Мені однаково як там
Галактик повно ти одна
Така чарівна, зорельотна
Така жадана й неземна
Місяць в тебе за косою
Жаль ти зараз не зі мною
В темну нічку лиш приходиш
В сні мене з ума ти зводиш
Падаєш болітом з неба
Тихо шепчеш - це нам треба
Я кажу тобі на вушко
Що на небо підійму
Ти відчуй тебе люблю
Ще далека я планета
Дивовижна, необжита
Твоїм морем необмита
Небо наше нас зближає
Простір й КОСМОС наближає
Знай тебе я так кохаю
Що орбіти вибираю
Крізь світила проникаю
І в тобі я вся горю
По краплинці тебе п'ю
В миті ці нажаль вмираєш
Землю просто покидаєш
Вітром стрімко ти летиш
Ти зі мною, мій малиш
В моїм лоні ти бурлиш
Темна нічка нас чекає
Місяць в небі виглядає
Ти думки всі відпусти
І до мене знов лети
Кометами хвости розпустили
І солодко так полетіли
Світ неймовірний, таємний
Який же солодкий, приємний
Світло лиш видно з Землі
Ми летимо на метлі
Іскри падають з неба
Нічого нам більше не треба
Спіралі Галактик розкрутимо
Танець нічний ми замутимо
Будем між зір ми літати
В танці оргазм наближати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Крок туди
Крок сюди
Прижми й легенько покрути
Зустрілись наші береги
Навколо літо й ти
Духмяно трави запахом ласкають
Птахи в гаю для нас спіювать
Для вас, для нас чи просто так
Ніжно й в такт
Рука в руці
Румяна на щоці
І ми в росі
Сіяєм радістю зізнання
І це не вперше, це кохання
Роса виблискує на сонці
А ми обнялись у сторонці
Вітер сосенки гойдає
Наші губки наближає
В поцілунку ми шепочем
Одне одного ми хочем
Хочем страстно та жаданно
Промовляєм
Я кохаю
Це взаємно - відчуваю
І по тілу ми мандруєм
Ой яка красива, біла .... лебедина
Ой струнка .... немов береза
Ой, а тут як же це приємно....
Там мурашки пробіжали....
Там метелики крильми....
Ми в екстазі розцвіли....
Диво дивне ця роса.
Ти цвітеш - яка краса.....
Там і там вже потекло
Губки нижче опускаєм
Мов ті лебеді літаєм
В тій росі уже пливем
Одне одного ми п'єм
Ненаситно та жаданно
Все відбулось так спонтанно
Мілліарди зірочок
Мілліони дірочок
Там пещери дивовижні
Ріки білі, острова...
Все прозоро, все прекрасно.....
Я цілую знову страстно....
Жадно воду твою п'ю....
Як же я тебе люблю.
Серцем я тобі співаю.
Уже навіть не ласкаю.
Просто ніжно пригортаю...
Ти мов поле, наче нива !
По тобі йде нова хвиля ...
Мила, люба посміхнись
І не плач, просто кінчай
Свої крила розпукай
Наді мною знов літай
Наші зорі запали
В серці ти завжди гори
Руку просто ти тримай
Я кохаю вір і знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022