| Сторінки (21/2018): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Кому то это не понять,
Хотят по прежнему летать,
В своих иллюзиях блуждать.
Тут Ад.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zTgwkmztMKU[/youtube]
Без права выхода й возврата
Открыли людям двери Ада.
Псы пламя Ада извергают,
В нем грешных всех они сжигают.
На входе вам не говорят:
-Добро пожаловать, тут Ад.
Глаза огнем у них горят,
Дороги нет уже назад.
Вас будут, будут убивать.
Небо пламенем объято,
Пылает ярко вся земля
А Ад вся родина моя.
Страшновато, но привыкаем,
Чудовищ, чудовищ мы истребляем,
Сами становимся ими,
В Аду не живут Херувимы.
[b]Да убоится жена мужа своего! [/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JyTSQqjpnkc[/youtube]
Как же сильно и глубоко.
Мудрость в каждой строке.
Теряем, теряем везде.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rJFt2sNBHZ0[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XQIUrJEI2dU[/youtube]
Картины писали пророки,
В них описали пороки.
Нас упредили они,
Только мы стали глухи.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0tna4zsK9jo[/youtube]
Редуцированный слог раздробили,
Сапогом босоты наступили,
Мужское в речи убили,
Смысл от всех утаили.
Как же сильно и глубоко.
Мудро и высоко, читалось й звучало легко.
Теперь вся уже далеко.
Назад все вернуть не легко.
"Бездельника "
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HH8XuNb6OFo[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=1fkYNUoCAL4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uObnAbOECWk[/youtube]
Тайна вечеря.
Задум - Бог безіменний .
Вирок - Хрест в життя.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qI9J6IjRtZI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Дракони, дракони
Вісники Армагедону.
Сліпці, смерті бійці,
Коса у руці.
Дракони, дракони
Вісники Армагедону.
Небо небесне в полоні,
Чорні, причорні дракони.
Мало, мало
Мало всім дронів,
Соколи та дракони,
В броні на землі мілліони.
Дракони, дракони
Вісники Армагедону.
Грому, по більше грому.
Досить, досить погрому.
Сліпці з адським мечем у руці.
Дракони, дракони
Вісники Армагедону.
В небі гремлять люті громи.
В бій ідуть мілліони.
Грому, небесного грому.
В бій ідуть мілліони.
Бути лиш лиху страшному.
Навіть без зброї воюють,
Глухонімі грім цей чують.
До чого всі докатились,
В ходячих мерців ви ж втілились.
Скажіть невже то є люди,
Вбивають, вбивають же всюди.
Дракони, дракони, дракони...
Вісники Армагедону.
[b]Правди не варто шукати, легко в житті лиш втрачати.[/b]
Правду простіше не знати,
Правду важче прийняти.
Рано чи пізно вона відкривається.
Хочеш, не хочеш це відбувається.
Завжди ж обманемо тільки себе,
Рано чи пізно зерно ж проросте.
Кожен в воді побачить себе,
Умка медведик в кожному є.
Чому ж бо скажіть ми дурим себе?
Рано чи піздно білизна ж спливе.
Правди не хочемо знати,
Правду нам важко прийняти.
[b]Ритуали[/b]
На землі,
На воді
Ритуали купальські
Нині не ті.
В небі папороть цвіте,
Наші предки знали це.
Пливуть свічки по воді,
Зорі ясні на гіллі,
Радість ходить по землі.
Світло брами відкриває
Та в портали нас впускає.
Повний місяць силу має,
А вогонь усіх єднає.
[b]Фитиль[/b]
Мир огромен,
Дороги закрыты,
Судьбы людей
Жестоко разбиты,
Точат живое
Всюду термиты.
Вся Украина
На динамите.
[b]To trudne[/b]
Łatwiej jest nie znać prawdy,
Prawda jest trudniejsza do zaakceptowania.
Prędzej czy później zostaje ujawniona.
Czy nam się to podoba czy nie, to się dzieje.
Zawsze będziemy oszukiwać tylko siebie,
Prędzej czy później ziarno wykiełkuje.
Każdy zobaczy siebie w wodzie,
Każdy ma w sobie małego niedźwiedzia.
Dlaczego wciąż oszukujemy samych siebie?
Prędzej czy później wyjdzie pranie.
Nie chcemy znać prawdy,
To trudne, trudne do zaakceptowania.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Palę, trzymając papierosa między palcami.
Wdycham dym i patrzę na ciebie,
A potem, ledwo otwierając usta, wypuszczam go.
I wypełnia cały pokój.
Moja dusza zamarza,
Wstrzymuję oddech,
Zdrada, zapach zdrady.
Jest jak ostrze w ciele,
Kiedy słyszę prawdę.
Stracić nadzieję na zawsze,
I mieć przekreślony swój los,
Nie czekamy na nic.
Puszczamy wszystko.
Trzymam się ciebie
Moje serce wciąż boli.
Maluję obraz,
Dając miłości ostatnią chwilę
Moje serce wciąż boli
Moje ciało wciąż walczy.
Co się ze mną dzieje?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Вот вы скажите,
Куда вы спешите?
Вы ж на планете
В вечность летите.
Спринтер скажите
Бежит марафон?
Он добежит?
Вам так внушили, вы - чемпион.
А жизнь она мимо,
Мимо й навстречу,
Вы разминулись с жизнью своей,
Вы воплощение желаний, идей.
Мамы, отца, возможно й царя.
Но дорогой это ж жизнь не твоя.
Лучше размеренно просто идти,
Видеть все небо, звезды, траву.
Слышать мелодию в этом свою.
Черный квадрат, дом метр на два,
Квартира-коробка и город тюрьма,
Крыса устала, а где же жратва.
Какие там звезды,
Нора и нора.
Какой марафон,
Украсть й убежать.
За рубежом там полежать.
Еду ведь в вип-номер там принесут.
Обслужат, покажут и все там дадут,
А тут лишь украть и улизнуть, еще не хватает для счастья чуть-чуть.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uKDq8NlAqo8[/youtube]
Кто вы ?
Почему сюда занесло?
Что ты сделал, задумал ты что?
Ангелы с неба за нами следят.
Ангелы плачут, их перья летят.
Высшее Я томится в тюрьме,
Люди блуждают снова во тьме.
Лучик души тлеет в темнице,
Вам не дано еще воплотится.
Темная вечность вас ожидает,
Серое й черное вас окружает.
Демонов в мир свой вы люди впустили,
Дорогу домой увы вы забыли.
Звезд вам не видно в пучине войны,
Слуги, вы слуги.
Его, Сатаны.
Кто управляет Вселенной?
Кто вас спасет из гиены?
Ответ однозначен - Никто.
Вы Зло, не творите Добро.
Фашистов кто пожелает спасать?
Убийц вам охота вновь возрождать?
Крутится, крутится шар голубой.
Все хорошо в нас будет с тобой.
Земля эту ... сбросит сама,
Ждет человечество снова зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uHAjoAsqUtk[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=uHAjoAsqUtk
А почему дебилам, что послали в бой
не показали вальс такой?
О трехдневной короткой войне,
О том, что немцам снилось во сне.
А почему привили народ?
"Спутник" вложили каждому в рот?
А почему учат иному, не своему,
Готовят к террору.
Вы посмотрите как фрицы заныли,
А как убивали они ведь забыли.
Вновь новые "Арии" тут появились,
"Великие" *** вновь возродились.
Штурмы, обстрелы , руины.
Почему на вершинах дебилы?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zp476LJNmtE[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=zp476LJNmtE
Равенсбрюк построите вновь?
Ад среди прекрасных озер.
Курорт для одних,
Ад для других.
Дебилы, вы понимаете что натворили?
Убив людей вы вечность убили.
Вы не на той стороне,
Только дебил хочет убить на войне.
Кто убивает, тот будет убит,
Кто приказал, тот будет ведь жить.
В "танчики" *** просто играют.
Живые баталии вновь возрождают.
Их дети не йдут увы на войну,
Славянские дети в адском плену.
Вместо того, что б врагов убивать.
Тех кто послал, что расстрелять.
Душу продали за адскую власть,
Гнилью лягли в мертвую грязь.
Вместо того, что б изгоев казнить,
Вы ведь решили все им служить.
Не поддержали героев своих,
Стадом вы прете, нашли боевик.
Равенсбюрк ни о чем не говорит?
Там нерожденный ребенок убит.
Точно такое вы ж повторили,
Славянам детей нерожденных убили.
Ракеты безумно куда то летят,
Там ваши же дети и жить ведь хотят.
Путин давно ж продал страну,
Вы все дебилы, вам нужно войну?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Я слышу чудное звучание,
Кришна сознание,
Природы познание.
Величие расы.
https://www.youtube.com/watch?v=niBeA_vFGKU
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=niBeA_vFGKU[/youtube]
Благодать, красота, гармония.
Санскрит об основах,
Чистейший стих,
Я им проник.
На берегу огромного океана сознания,
Мы пьем со слезами живое познание.
Боль одиночества, путь к слиянию,
Величество красоты, сладости, крик радости.
Экстаз из сердца, потоки лавы золотой,
Вулкан божественной любви,
Разлука с экстазом, разлука с богом,
Всем и вся невидимым, желанным.
Невыносимая разлука,
Смерть ради жизни,
Нектар , напиток богов,
Река любви без берегов.
[b]Тревога![/b]
Тревога, тревога!
Снова трубят.
Ракеты, ракеты!
Снова летят.
Предупреждение,
Для кого то спасение,
Кто то канал свой раскрутил,
Кто то на это давно ведь забил.
Ламы с Тибета всем помогли,
Знания мертвых дали живым.
Не православным, не мусульманам,
А атеистам и неофашистам.
Первый звонок.
Города мертвых им показали,
В царство подземное их провели,
Черту присягу они принесли.
И потихоньку людей истребили,
В атомный век, атомной пылью.
Фюрер он вечен, фюрер живой,
Правит фашист под землей.
Как без причин все началось,
Так и закончится все на авось.
Видимых нет причин для войны,
Правит живыми просто фашизм.
Слуги Адольфа всюду вверху,
Служат они иному царю.
Мертвые в мир не могут войти,
Змеи внутри помогут пройти.
Ламы знания древних нам дали,
Что бы мы сами Землю взорвали.
Сирены ревут, сирены кричат,
Кто то желает вновь убивать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Скільки ресурси тут можна жерти,
Все продавати своє за безцінь.
Потрібні кому скажіть конкуренти,
Постійно лякають підвищенням цін.
Немає майбутнього в цеї держави,
Вона ж бо зробила з усіх нас рабів.
Немає на дибло давно вже управи,
Залишать тут все на стариків.
Молоде покоління буде за кордоном,
Бійці всі із боєм повернуть жінок,
Не буде ніхто тут жити з позором,
Підуть у бій за народ , діточок.
Нас мародери тут обкрадали,
Життя людей вони продали,
Ми всі ції банди чомусь годували
І зброю також їм у руки їм дали.
Собі в убиток торгували,
Ми за зелені зруйнували
Усе прекрасне, що було.
А українці добре жили?
Їм тут достойно всім платили?
Тому й війна, ми ж батраки,
Усе життя на них роби.
Якщо свої вас не цінують,
Вам мізер платять та грабують,
То хто скажіть оцінить вас?
Для вас заводи тут збудують?
Вас конкуренти вже цінують?
Та вас до литки обдеруть.
Чого цікаво всі тут ждуть.
Китайська фабрика працює,
А решта так сировина,
Сусаніних у цім вина.
Не вийшовши із їх системи,
З якої вийти не дадуть,
Ресурси ж наші з кров'ю п'ють
Нічого тут вже не змінить,
Це ферма, свиней прийдеться ще кормить.
Лиш на словах звучить красиво,
То ви ще вірите у диво?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Можливо мій переклад відомої пісні комусь буде муляти очі та наші діти повинні памятати та знати правду.
День Перемоги, який він був далекий,
Як у багатті згаслому тануло вугіллячко.
Були версти, обгорілі, в пилу, -
Цей день ми наближали, ми змогли.
Цей день весняний
Порохом пропах.
Це свято
З сивиною на скронях.
Це радість
Зі сльозами на очах.
Перемоги День!
Перемоги День!
Перемоги День!
Дні й ночі біля мартенівських печей
Не змикали всі в країні цій очей.
Дні й ночі битву ми вели -
Цей день ми наближали, як могли.
Здрастуй, мамо, повернулись ми не всі...
Босоніж пробігтися б по росі!
Пів-Сходу прокрокували по ріллі, -
Цей день ми наближали, як могли.
[b]Були і нема, відцвіла вже весна.[/b]
Недопалок сигарети,
Тіні на стіні,
В небі бачу хвіст комети,
Одиноко знов мені.
Одуванчики прекрасні,
Головастики пухнасті,
Лиш дмухнув і їх нема-весна,
То вже інша є війна.
Перемоги тут без бою,
Пухнастий в бій іде десант,
Просто візьму і тут постою,
Зберу духмяний провіант.
Перемоги тут без бою,
Тіні ж лишились на стіні,
Я на одинці сам з собою,
А ти десь там на чужині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Книг не читали, кіно не дивились,
В тому ж лайні знов опинились.
Через століття все ж повторилось,
Пращури те саме ж вам повторяли,
Не вірили, спали, їхні могили ви ж сплюдрували.
Плити возили в Європу, з Європи,
Трофеї, замітали сліди.
Та як не верти, при владі завжди ж вороги.
За кого й за що кров пролили,
Гетьмани ж ворогу землю здали.
Козак воював, Богдан же царю
Нас всіх продав.
Ляхів, саксів, більшовиків
Ми тут вбивали сотні років.
Маріонетки тут керували,
Душу чужинцям вони ж всі продали.
А що змінилось?
Далі буде.
Новий виток, іще разок.
Земля ж останній островок.
Самі ви це не зрозуміли?
Чоловіки з Марсу, жінки з Венери,
А правлять сірі із Луни,
Всім заправляють тут вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Идет охота на людей,
Убили всех твоих друзей.
Гиены трупы уже рвут,
Осталось водки лишь глотнуть.
Идет охота на тебя,
Настала очередь твоя.
Взрывы снарядов, свист от пуль,
Там волкодав, а там питбуль.
Идет охота на людей.
Повсюду слышен вой сирен.
И от огня вам не укрыться,
Скорей в подвал, пора забыться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Инстинкты, инстинкты правят людьми,
Все по природе на это слабки.
Альфа-самки, альфа-самцы,
А на лице гнилые прыщи.
Инстинкты, инстинкты правят людьми,
Все мы лишь дичь, всюду грехи.
Беги, не беги
От себя не уйти.
Хуже тому, кто предает,
Рано аль поздно он это поймет.
Мудрый у речки лишь подождет,
Трупы врагов за водой проведет.
Вода отражает в себе облака,
Она очищает нас от греха.
Сяду я в лодку, взмахну я веслом,
Прошлое было реальным, но сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Давай проведемо ніч разом.
Вічність миті посмакуєм.
Давай проникнемось цим сном.
Разом відчуєм ритм, що шукаєм.
Я знаю, ти хочеш, хочеш цього.
Магія миті, втрачаєм контроль.
І вже до дідька солодкий цей сон.
Томний стон, я твій полон.
Це те, що я маю для тебе.
Серцебиття, почуття і злиття.
Втрачаю контроль, протяжний стон.
Ритм злиття до кісток, до оргазму ще крок.
Смакуєм любов, все стрімголов,
Мелодія звуків, акорди від криків,
Звучить саксофон, томний стон в унісон.
Дозволь мені ритм підібрати, ще мить і не зможем кричати.
Ще мить й запалає зоря,
Ще мить й я на віки твоя.
Дозволь знайти ритм, що шукаємо,
В річці кохання ми потопаємо.
Хвилі по тілу ідуть, мурашки кайф принесуть,
Води бурхливо несуть,ще чуть-чуть.
Змушує хвиля мене танцювати,
Я більш не можу мовчати, ще мить і ми будем, будем кричати.
Ритм, поток, до кісток.
Це не гра, це ріка, це злиття, нема вороття.
Ритм кохання, душ поєднання.
Давай досягнем вершини разом,
Пізнаєм вічності стон.
Однієї ночі не вистачить.
Вибуховий простір насолоди,
Закрий очі, відчуй смак життя.
Дозволиш своїм почуттям зростати?
Разом ми будем літати?
Я дам тобі нове життя.
В тілі кохання ріка.
Поки твоє кохання не потече рікою,
Я буду орати до болю,
По лану, по полю,
Буду орати в тобі і з тобою, до крику, до стону.
І ми знайдемо ритм разом,
Якого прагнемо давно.
Ритм примусить танцювати,
Роси щастя відчувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Such an unusual light,
Like the sun in the middle of the night.
Blinded my eyes in the night,
The full moon was laughing.
The nymph beckoned me.
She caressed my body .
It turns me on, it surprises me.
Body burns with desires.
It can't be stopped, it has no brakes.
This unusual light
For some reason, it burns inside me.
The sun that warms me in the morning.
I hear gentle words from his lips
And the ground slips from under my feet.
I feel light-headed.
I melt like snow in his arms.
We are two bright stars on a summer night.
I am the Goddess, the muse of love.
He is the Sun, our light crowns us
And below is the earthly paradise for us.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Заросли вже дороги,
Заросли бур'яном.
Аж зводить вже ноги,
Попереду підйом.
Зацвів бузок,
З ніг валить сон.
Старий садок.
Знов під уклон.
[b]Между Адом и Раем. [/b]
Между Адом и Раем Изгибы любви,
По борозде между ними входи.
Долго и томно меня возлюби..
Между Раем и Адом туннели любви.
Межзвездным скитальцем в них ты броди.
Не пересылка и не чистилище,
Для тебя одного это вместилище.
За тысячи лет станешь огнем,
Креативным чертом.
Между Адом и Раем Изгибы любви,
Своим ты хвостом там поверти,
Рожками косы мои расплети.
За тысячи лет станешь огнем,
Выжгу в тебе крест я костром.
Между Адом и Раем Изгибы любви,
По глубже в меня между ними входи.
Между Адом и Раем мы пошалим,
Между Адом и Раем буду я с ним.
Между Адом и Раем дверь в никуда.
Хрящик любви вставь ты туда.
[b]Восмнадцать лет[/b]
Все хорошо,
Но это не то.
Нету улета, чувства полета.
Восемнадцать - вход в бесконечность,
К черту беспечность,
Выход за грани,
Легкость от лани,
Шаг в небеса.
Все хорошо,
Это и то.
Время пришло.
Что то нашло.
[b]День перемоги чи день примерення?[/b]
День примирення святкуєм,
Над собою знов глузуєм.
Перемогу в дідів вкрали,
Ми ж себе лиш обікрали.
З Росією примирення?
Квітневі жарти.
Чартерні рейси для ЗСУ,
Всі оліхархи більш не літають,
Хлопцям, бійцям допомогають,
Ранених хлопців Європа лікує,
Там медицина для них безкоштовна,
Захистників ставлять на ноги,
Життя найцінніше,
Вони найдорожчі,
Наш президент указ підписав,
Лайнер й машини свої їм віддав.
Міліардерів в нас більш не буде,
Повне примерення , чуєте люди.
Все для гостей, все для людей,
Білий можливо піднімуть вже стяг.
Росія до літа капітулює,
Весь світ гаманцем з нею ж воює.
Другий фронт москалів добиває,
Здоровий глузд перемагає.
Чи ви скажіть світ вже змінився та хто із ким тут примирився ?
Хто раші ви скажіть вклонився, просто фашизм знов відродився.
Свята ж трудяжчим відмінили,
На фронт всіх знову відрядили.
То про яке примерення йде мова?
Чому постійно новітня історія, кровоточать рани,
Чому постійно брешуть екрани?
Чому керують нами хами?
Співали ж оди визволителям,
Які народ депортували
Та росіян тут заселяли.
Були вже ж наче примирились
Та знову ж бачите сказились.
Постійне переселення,
Періодична війна,
Перемога чия?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Крадькома на неї поглядаю,
Неймовірну гордість відчуваю.
Мов із піни виросла богиня,
Поряд сяє дівчина чарівна.
Лебедина шия, гордий стан,
Очі голубі неначе небо.
Поглядом лікує всіх від ран,
Груди мов ті гори рвуться в небо.
Мову відібрало, током б'є .
Мов мотор у грудях калатає,
Радість в серці вогником сіяє,
Серце лебідку щиро кохає.
Лебедина шия,дивовижна врода,
Мить й вуста дівчина відкриває,
Пісня з них божественна лунає,
Лебедя дівчина виглядає.
Дивно, неймовірно, ой, чарівно.
Біла шийка, ніби ніжний пух,
Ой, вона примітна серед всіх подруг.
Мов лебідка поряд пропливає,
Слово мовить, мов земля співає.
Мов джерельце тихо так щебече,
Канарейка тьохкає немов,
Зупиняє подих, викликає стон.
Лебедина шия, гордий стан,
Диво дивне в всій своїй красі.
Поглядом лікує всіх від ран,
Мило пропливає по росі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Не ценим, не помним, не уважаем,
На те же грабли вновь наступаем.
За деньги совесть продаем,
Как дикобразы в клетке живем.
Зелень бумаги слепит глаза,
Где была честь - осталась дыра.
Мы как лакеи , прислуга для них,
Подлецов дорогих, обезьян "золотых".
Куда то пал весь этот мир.
Зелень бумаги правит ведь им.
Подлость и алчность в мире живут,
Совесть и честь непременно сожрут.
Как можно быдлу скажите служить?
Зачем детей в этом мире родить?
Слуг для подонков и подлецов?
Каждый за деньги на все ведь готов.
И защищаем их мы доход,
Правит повсюду один только сброд.
Быдло на шеи цепи надело,
Золото, золото им заблестело.
Именем народа, страны
Рулят повсюду ведь паханы.
Цепь золотая на шее блестит,
Быдло народом этим рулит.
Падло давно продало нас всех .
Именем вашим правит оно,
Совесть и честь забыты давно.
Суд и вся власть - быдло одно.
Это реальность, а не кино.
Надейтесь, мечтайте.
Нет ничего.
Тут процветает свинство одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Хмарка в виде цветка на небе взяла й расцвела,
Картина заката прекрасна, ложится уснуть Солнце красно.
Какой необъятный простор, на небе чудесный узор.
Хмарка в виде цветка под вечер взяла й расцвела.
Ветер взял и притих, прочел удивительный стих.
Присел у вербы отдохнуть, решил о своем он вздохнуть.
А хмарка все выше порхнула, Солнышку с неба моргнула.
Солнышко моря коснулось, снизу в ответ улыбнулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Не подрезайте людям крылья,
Не притупляйте их умы,
А то ведь стонут от безсилья
И постоянно голодны.
В одних животик от безделья,
В иного раны ведь везде,
В одних бандиты в подмастерьях,
В иных ухмылка на лице.
Не подрезайте людям крылья,
Они свободны и горды.
Летят по жизни как орлы
Все люди так летать должны.
Уют, достаток и квартира.
А звезды ведь над головой.
Какой прекрасен ведь простор
И чисто небо над рекой.
Не подрезайте людям крылья
И не учите как им быть.
Сами взлетите й покажите
Умеют люди как любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
На небі зореньки зійдуть.
Вуаль печалі заберуть.
По небу темному розвіють,
За тобою сумую я сину.
Невже ти це не відчуваєш,
Самотності душі бажаєш.
У свого серця не питаєш,
Куди ж бо зникли почуття.
Втихомир свої пориви,
Збережи кохання сину,
Щоб мудрість в тиші засіяла,
Любов, щоб в серці запалала.
Зкоректувати, щоб вдалося
Оці шаленії розриви.
Щоб радісно тобі жилося,
Усе в житті твоїм вдалося.
Печалі ж змиють теплі зливи.
Дощі пройдуть, літа минуть.
На небі зореньки зійдуть.
Вуаль печалі заберуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
-Любе зеркальце скажи,
-Де мій милий покажи.
-Я до нього наряжаюсь,
-Закохати намагаюсь.
А брюстельце правду знало
Та від неї приховало.
-Котиться яблучко та по тарілочці,
Грає твій милий та на сопілочці.
-Любе зеркалье, скажи
-Та всю правду покажи.
-Хто на світі всіх ніжніша,
-Хто на вигляд наймиліша?
А брюстельце правду знало
Та не всю їй розказало.
-Ти прекрасна як завжди,
-Макіяж надінь і йди.
-Любе зеркальце моє,
-Обнімаю я тебе.
-Впененість ти додаєш,
- А красу не забереш.
-Ой, козаче, зупинись.
-Та на мене подивись.
- Я струнка мов би тополя,
- Сонцем сяє моя врода.
А брюстельце правду знало
Та від неї приховало.
-Котисься яблучко та по тарілочці,
Женився юнак на іншій жіночці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
На шершавому асфальті
Дощик в ноти потрапляв,
А струмочок голосистий,
Цюю пісеньку співав:
Цок-цок, ля-ля-ля
Зачепила , завела.
Хлопця цього молодого
Підманула, підвела.
Дощик грав все тихіше й тихіше,
Струмочок котився все спокійніше,
Дівчина в саду розплетала косу,
Листочки берізки спускали росу.
Оп-оп, оп-ля-ля.
Підманула, підвела.
Пісню співала берізонька ця.
Краплинка дощу по листочках пливла.
Ой, близько, близенько я поряд була,
Мене налякала шалена гроза,
По твоїх вусах текло, текло,
Гралось молоде вино, нам так весело було.
Цок-цок, ля-ля-ля
Зачепила , завела,
Хлопця цього молодого,
Підманула, підвела.
Я до тебе прижималась,
Я з тобою цілувалась.
Мокре все на нас було,
Із дощем нам повезло.
Цок-цок, ля-ля-ля
Зачепила , завела.
Хлопця цього молодого
До екстазу довела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
В небі темнім
Бродить киця.
Всім малятам
Вона сниться.
Когітки вона ховає
Лапки ніжно простягає.
Муркає мені на вушко.
-Поряд спи, моя подружко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
[b]Вічний сон[/b]
На кого скажи ти працюєш?
Одинадцятим маршрутом постійно ж крокуєш.
Ти не заробиш на лімузин,
На це як відомо сотня причин.
По кругу минають подібнії дні,
Ти ж по коліна у цьому лайні.
Костюмчик та маску зранку надів,
Своїм nb маршрутом знову побрів.
Лексус тобі не покарману.
Навіть не мрієш, прямуєш в оману.
На ці мідяки, що заплатять тобі
Ти ще годуєш зотри душі.
На кого скажи ти працюєш?
Ти хоч по світу мандруєш?
Личина прикрила обличчя,
Життя тобі лише сниться.
[b]Розбещеність матір пороків[/b]
В достатку живем,
В себе крадемо.
Миті, секундини, хвилини,
Вічності днини.
Тратим безцінну валюту.
В празності час провели,
В вічність шлях не знайшли.
В достатку копаєм могилу.
Іскру душі ми ховаєм.
Божий завіт забуваєм.
Гріх за гріхом повторяєм.
Постійні поразки, знаходим відмазки.
Дух переміг ?
Праздність, достаток -
Це ж гріх.
Постійне падіння,
Постійні поразки.
Навіть покаяння -
Це мить, хочем ми,
Хочем грішить.
Вічний сон
На кого скажи ти працюєш?
Одинадцятим маршрутом постійно ж крокуєш.
Ти не заробиш на лімузин,
На це як відомо сотня причин.
По кругу минають подібнії дні,
Ти ж по коліна у цьому лайні.
Костюмчик та маску зранку надів,
Своїм маршрутом знову побрів.
Лексус тобі не покарману.
Навіть не мрієш, прямуєш в оману.
На ці мідяки, що заплатять тобі
Ти ще годуєш зотри душі.
На кого скажи ти працюєш?
Ти хоч по світу мандруєш?
Личина прикрила обличчя,
Життя тобі певно лиш сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Как же я его любила,
Мозоль в экстазе получила.
Раздвигала шире ножки,
Не такой уж он й хороший.
Я не чувствую его.
Было, было и прошло.
Все горело у него.
Ах, кайфово нам было.
Чем скажите заразилась
И со мною что случилось?
Мой цветок уже увял,
Он не чувствует причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
[b]Ой, світить сонечко та у віконечко.[/b]
А зайчик сонячний неначе сонечко.
Люстерко зайчиком по мому личеньку.
Палають вогником мої вже щіченьки.
Мене мій миленький не дочекається,
Моя подруженька теж наряджається.
Люстерко зайчиком нижче спускається,
На неї миленький мій озирається.
Ой, світить сонечко та у віконечко,
Біжу розплетена в обнімку з сонечком.
Моя подруженька лиш озирається,
Сьогодні доленька нам посміхається.
Серце в грудях аж щемить, ой, так хочеться любить.
Милий зайчиком біжить, ой, щось буде через мить.
Своїм люстерком він по спині, сьогодні буде лише моїм.
Кохатись будем, чому б і ні, сьогодні буде лише моїм.
[b]Он меня любит, со мной будет, а к подруге путь он забудет.[/b]
Ой, светит солнышко да у окошечко.
А зайчик солнечный светит как солнышко.
Зеркальце зайчиком по моей стеночке.
Пылают звездочки в глазах у девушек .
Меня мой миленький не дожидается,
К моей подруженьке он прижимается.
Зеркальце зайчиком ниже спускается,
К ее груди он прижимается.
Ой, светит солнышко да у окошечко,
А я бегу в обнимку с солнышком.
Моя подруженька лишь озирается,
Судьба сегодня мне улыбается.
Сердце в груди аж калатается, меня любимый мой там дожидается.
Милый зайчиком бежит, через мгновение будет любить.
Своим зеркальцем он по спине, сегодня будет ой, сладко мне.
Пылать я буду сегодня с ним, сегодня будет лишь моим.
[b]He loves me, he will be with me.
[/b]
Oh, the sun is shining through the window.
And the bunny is as sunny as the sun.
The mirror is shining on my face.
My cheeks are burning with fire.
My sweetheart can't wait for me,
My little friend is getting dressed up too.
The mirror is going down with a bunny,
And my sweetheart looks at it.
Oh, the sun is shining through the window,
I'm running in an embrace with the sun.
My girlfriend just looks back,
Today our little girl is smiling at us.
My heart is aching in my chest, oh, I want to love so much.
A sweet bunny is running, something will happen in a moment.
He's rubbing his mirror on my back, today it will be mine alone.
Let's make love, why not, tonight will be mine alone.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Толпы йдут по лестницах
Ведущим их вниз,
Им о капитале
Рассказал марксизм.
Вверх идем по лестницах,
Что ведут нас вниз.
Так распространяется
И растет фашизм.
Пропаганда. Погромы.
Убийства. Война.
Империя зомби кому то нужна.
Оккупанты все крушат,
Картина страшна,
Виден прохожим труп из окна:
Скотч на губах и на руках,
А на лице боль и страх.
Культ обелисков всюду растет,
Алым маком кровь прорастет.
Насилуют разум,
Концлагерь идей.
Империя мертвых тут оживает,
Черная смерть маршем шагает.
Империализм здесь процветает.
Оппозиции нет, расстрелян рассвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Дякую тобі, за твої вірші.
Вдячна я тобі за світло вночі.
Радує мене лиш тепло твоє,
Вдячна я за все, що у мене є.
Зненацька явився,
Поряд опинився,
Спокусив мене,
Дякую за все.
Радісні з тобою всі були світанки,
Квіти запашні радували зранку.
Ароматом кави в мене проникав,
А моє серденько щиро ти кохав.
Зненацька явився,
В серці посилився,
Спокусив мене,
Дякую за все.
Дякую тобі, за твої вірші.
Я тебе люблю щиро від душі.
Сад в цвіту цвіте,
Дякую за все.
Зненацька явився,
Серце полонив,
Напором добився,
Мною завжди жив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Одинока птахо, небо не тривож.
Він мене не любить, я його також.
Що в мене на серці, милий, не питай,
Наше ти кохання тільки памятай.
Що в мене на серці, милий, не питай,
Наше ти кохання тільки памятай.
Одиноке серце, в грудях не палай.
З милим я пізнала перший свій розмай.
Він співав на вушко ніби соловей
Та порхнув у небо, наче журавель.
Що в мене на серці, милий, не питай,
Наше ти кохання тільки памятай.
Самотність зненацька вдарила ножем,
Небо почорніло, плачу день за днем.
Одинока птахо, ти за ним лети.
Хмару, що сумує туди забери.
Що в мене на серці, милий, не питай,
Наше ти кохання тільки памятай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
До вашої уваги любі друзі наша з Миколою Жоглом пісня "Веселка кохання" у авторському виконанні.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fgLWnh0Jsmc[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=fgLWnh0Jsmc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Море, вітер,
Хвиля морська
Піднімає медузу з самого дна.
Вітер зриває з мене картуз.
Він там на хвилі, серед медуз.
Берег пестить при прощанні
Хвилю наче в них кохання.
Чорне море пінне вирує,
З чайкою хвилею ніби жартує:
-Достану, накрию.
-Бруд з тебе змию.
Чайка вправно рибку спіймала,
Морю крилом вона помахала.
[b]Хвиля морська[/b]
Хвиля морська хвилює серця.
Кожная хвиля є то душа.
Стоне, шумить, ласкає водою,
Когось зове в даль за собою.
Хвиля нам жемчуг дарує морський,
Самий яскравий, наче живий.
Хвиля свій берег завжди знайде,
Через все море до нього іде.
Так ніжно і так милозвучно,
На мить, лиш на мить їх касання,
Стихій двох небесних то поєдання.
То є саме щире і вірне кохання.
Хвиля морська хвилює серця,
Хвилею з нами мовить душа.
В омут із неба падає вниз,
Кохана, в цю мить відзовись!
В стихії морській
Ти відродись.
В пінні творіння
Ти проявись.
Хвилею з моря мені відзовись,
Накрий як колись мене з головою
Та залишайся тут, поряд зі мною.
А ні, то забери мене, нехай стихія нас несе.
В Ад, Рай.
Це не важливо.
Для двох завжди усе можливо.
Хвиля морська єднає серця,
Не має початку,
Не має й кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oGKlwj4Ov-c[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=oGKlwj4Ov-c
Коли всі ляжуть спати,
Я почну лиш засипати.
До пізньої ночі не закрию я очі.
Не стулю я очі аж до півночі.
В голові то повно, то порожнеча.
В голові перебираю думки.
Це не той світ , де не боюсь я спати.
Я мрію про цвіт, затишний світ.
На мене йде натовп,
Він топче усе на шляху.
Я не можу втікати.
Та і він не втече, від себе він не втече.
Я не бачу зірок, як я можу заснуть?
Коли сяйво нічнеє б'є з-під землі.
Ніби хоче спалити, запалити цей світ.
Ніби хоче спалити, запалити весь світ.
Не хочу прокидатись,
Я не можу і заснути.
Світ дивний наче сон,
А сон поглинув світ.
Вперед не можу більше йти
Ноги мов ватні, зв'язані скотчем.
Я починаю падати.
Падаю вниз головою.
Думаю, ще мить і прокинусь.
Але чим більше падаю,
Тим більше бачу, що то сон.
Я не думаю, що все, все це сон.
Хоч я не хочу прокидатись
Я не можу і заснуть
Світ дивний, як сон
І у сні цілий світ.
Kompozytor:
Jacek Sienkiewicz
Rok wydania:
2018
Wykonanie oryginalne:
Kwiat Jabłoni
Płyty:
Niemożliwe (CD, 2019), Kwiat Jabłoni – Live Pol'And'Rock Festival (CD-DVD, 2019).
Мій авторський переклад, не дослівний.
Деякі лінії пісні навмисно змінені.
Іноді як і тут пісня породжує вірш з трохи іншими нотками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
[b]Дыра, портал в никуда, рассцветает весна ( 18+)
[/b]
Дыра в никуда,
Между ног облака.
Магнит из желаний -
Щель и дыра.
Манит мужчин
Между бедер дыра.
Облако, облачко
Есть между ног.
В нем эйфория
Й желаний исток.
От предвкушения
Пьяный восторг.
Визг от желания,
Стон от слияния.
Дыра в никуда.
Входим по глубже
В нее мы всегда.
Двоих вновь сближает
Желаний река.
О, как же желаем
Вход в никуда.
Нас привлекает
Его новизна.
Все получаем
При этом сполна.
Пора, пора...
Войти в никуда.
Новое тело, щель и дыра.
О, да!
Хотим мы туда.
Всегда.
Вход, выход.
Огонь, жар костра.
Это весна.
О-е, о да.
Пора.
О, дааа.
[b]О любви, много и по взрослому[/b]
Небо в алмазах,
Вечности дом.
Звезды там парами
Кружат кругом.
А вот интересно
Живет ли любовь?
Есть ли там небо,
Есть ли земля
Или все это пыль нам в глаза?
Звездная пыль, отражение сна.
Небо в алмазах.
Любовь там жива?
Или пещера, в ней сталактиты.
Возле них сталагмиты.
Или сталагнат, плот единения,
Нас восхищает до удивления.
Небо в алмазах ?
Из льдинок дворцы?
Сияют не звезды ?
Просто видения, ума восхищение.
Настоящей любви не заменить.
В косички вплетаем каждую нить.
Это ни с чем уже не сравнить.
Как сильно умеют люди любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Поезд ночной,
Лабиринты любви.
Белая ночь,
Ветер притих.
Вечер на плечи
Ночь наклонил.
Волк от любви
Громко завыл.
Фонарь и скамейка.
Пара влюбленных.
Мир окрыленный
Танцует вдали.
В воздухе слышу
Удары жука.
Майский жучок,
Свет фонаря.
Привкус желаний
Целует уста.
Ночь опускает
К земле облака.
Четыре глаза
Светят вдали,
В экстазе танцуют
Четыре ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Лише це слово,
спадає на думку, коли
послухаєш як лікують наших хлопців.
[b]А для чого врачі давали клятву Гіпократа, щоб до людей як до собак, чи ,щоб кармани набивати вони так стали працювати, кар'єра лікаря заради бабла, ще Конституція жива?[/b]
Плечом к плечу в боях стояли,
Телами вас мы закрывали.
Скажите это вы врачу,
Еще живой, я жить хочу.
Мы не органы,
Он не мясник.
Простите меня
За острый язык.
Страшно на это просто смотреть,
Не дайте еще - душе умереть.
Вопросов много есть к врачу,
Еще живой, я жить хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
-А ты меня любишь?
-Нет. Обожаю, жизни иной не представляю.
-Ты со мной будешь?
-Везде и всегда. Ты только мой, я лишь твоя.
-Такое бывает?
-Смотри мне в глаза.
-Ярко пылает?
-Конечно. Всегда.
-Навеки мы вместе?
-Да, навсегда.
[youtube]https://youtu.be/T-xsH5pV9Ok[/youtube]
[b]Про похоронні агентства, цвиндар, одним словом - СУМ.[/b]
Щоденно ховають,
Ховають, ховають.
Ціни в агентствах
Зростають й зростають.
Багато замовлень.
Вас це не шокує?
Смерть же крокує.
А влада й на далі з екрану жартує.
Цвиндарі новії знов розрозростають.
Нові контори тут виростають,
Вони ж людей щодня погрибають.
Нові заводи по виробництву,
Страшно. Ой, страшно.
А скільки замовлень.
Черги в могили,
Плити, доріжки.
Навіть не буде де людям присісти.
Весілля дешевше зробити,
А ритуальні закази слід всім нам сплатити.
Щоб заплатити, півжиття слід робити.
Дорога одна, а всі поспішають.
Ховають, ховають, ховають.
Серце зривають.
Нерви, хвилювання.
Шкода.
Зате виробництво зростає.
Бізнес смертельний
В нас процвітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Коханий мій не поспішай,
У серці зірку відчувай.
Друже милий відвали,
Я не люблю, ти це пойми.
Дружок рідненький зачекай,
Зигзаг кохання відчувай.
Дружочок милий підійди,
В передчутті , ти ж полюби.
Люби сильніш, люби мене.
Люби сильніше кожен день.
Люби сильніш, кохай мене.
Люби сильніш, спали мене.
Гей, друже милий , зачекай,
Я покурю,ти ж погуляй.
Друже милий, відвали,
Ти божевільну полюби.
Кохай сильніш, кохай мене.
Кохай сильніш мене за все.
Бери сильніш, бери мене.
Бери усе, що в мені є.
Коханий хлопчик не гони,
Я - вільна, ти це заціни.
Коханий хлопчик відпочинь
Ти вже набрид, з очей ти згинь.
Гарний хлопчик, я твоя,
Гори, палай, моя зоря.
Гарний хлопчик, дай вогню.
Не буде ні, я люблю.
Люби сильніш, люби мене.
Люби сильніше з кожним днем.
Бери сильніш, бери мене.
Роби больніше з кожним днем.
Люби сильніш, люби мене.
Люби сильніше з кожним днем.
Люби сильніш, бери мене.
І рви сильніше з кожним днем.
Коханий хлопчик я твоя,
Вільна , вільна , вільна я.
Коханий хлопчик відгукнись
В моїх обіймах опинись.
Коханий, милий обнімай,
Тримай мене , не відпускай.
Бери сильніш, бери мене.
Бери усе, що в мені є.
Люби сильніш, люби мене.
Люби сильніше з кожним днем.
Бери сильніш, бери мене.
Бери сильніше з кожним днем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
My beloved, take your time,
Feel the star in your heart
My dear friend, go away,
I don't love you, you must understand
My dear friend, wait for me,
Feel the zigzag of love.
My dear friend, come here,
In anticipation, you must love me.
Love me more, love me more.
Love me harder every day.
Love me more, love me more.
Love me harder, I want a fire.
Hey, buddy, wait,
I'm gonna smoke, you go for a walk.
My dear friend, get lost,
I want you to love a crazy woman
Love me more, love me more
Love me more than anything else.
Take me harder, take me.
Take everything that's in me.
My beloved boy, don't drive me away,
I'm free, just check it out.
My dear boy, take a rest
I'm tired of you, get out of my sight.
Good boy, I'm yours,
Burn, burn, my star.
Good boy, give me some fire.
No, no, no, I love you.
Love me more, love me more.
Love me more every day.
Take me harder, take me.
Make it hurt more every day.
Love me more, love me more.
Love me harder every day.
Love me harder, take me.
And tear me harder every day.
My beloved boy, I'm yours,
Free, free, free I am.
My beloved boy, come back to me
Come into my arms, come into my arms.
Love me more, love me more.
Love me more every day.
Take me stronger, take me.
Take me stronger every day.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
З радуги міст єднає серця.
Дороги ведуть в обидва кінця.
Веселка на небі - вхід в небеса.
Ці сходи єднання не мають кінця.
Подвійний на небі є перехід.
Веселка у щастя для двох лише вхід.
Це дійство миттєве бачать усі.
Для двох то є небо, для інших лиш слід.
Сім смужок на небі -сім кольорів.
Лиш двох по потребі ведуть до зорі.
Зламали вже світло - коханням своїм.
Наскільки це мило - відомо лиш їм.
Подвійний на небі є перехід.
Веселка у щастя для двох лише вхід.
Це дійство миттєве бачили всі.
Для двох то є небо, для інших лиш слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
П'ять зірок в небі - образ ж один.
Для когось це хрест, для когось це клин.
Комусь це вже вічність, для часу то плин.
Мій журавель там не один.
Для когось це пташка, моя ж то душа.
Комусь все це образ, для мене то шлях.
Для когось це космос, вакуум й пил,
А для душі - часу то плин.
П'ять зірок у небі - образ один.
Для когось то хрест, для мене це млин.
Комусь хрест цей нести, крутиться ж млин.
Когось хтось шукає, я ж не один.
Для когось це пташка, моя ж то душа.
Комусь зоря сяє, для мене то дім.
Для когось це космос, вакуум й пил,
Для мене це Сонце, єднаюсь я з ним.
Five stars in the sky are the exact same image.
For some it is a cross, for others it's a wedge.
For some, it's an eternity, for others it's a moment.
My crane is'nt alone there.
For someone it's a bird, for me it's my soul.
For some, it's an image, for me it's a way.
For some, it's space, vacuum, and dust,
But for my soul, it's the passage of time.
Five stars in the sky are just one image.
For some it's a cross, for me it's a mill.
Someone has to carry this cross, but the mill is turning.
Someone is looking for someone, I't alone.
For someone it's a bird, but for me it's my soul.
For someone it's a star, for me it's home.
For some it's space, vacuum and dust,
For me it's the Sun, and I unite with it.
Pięć gwiazd na niebie to ten sam obraz.
Dla jednych jest to krzyż, dla innych klin.
Dla jednych to wieczność, dla innych mijająca chwila.
Mój żuraw nie jest tam sam.
Dla kogoś jest to ptak, dla mnie to dusza.
Dla jednych to obraz, dla mnie to droga.
Dla niektórych to przestrzeń, próżnia i pył,
Ale dla mojej duszy, to upływ czasu.
Pięć gwiazd na niebie to tylko jeden obraz.
Dla jednych to krzyż, dla mnie to młyn.
Ktoś musi ten krzyż nieść, ale młyn się kręci.
Ktoś szuka kogoś, nie jestem sam.
Dla kogoś jest to ptak, ale dla mnie jest to moja dusza.
Dla jednych to gwiazda, dla mnie to dom.
Dla jednych jest to przestrzeń, próżnia i pył,
Dla mnie jest to Słońce, i jednoczę się z nim.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
-Любити кого ?
-Навіщо ?
- За що ?
-Себе полюбіть.
-Бо ви є.
- За все.
-Люди які?
- Сліпі, не світить їм світло душі.
-Що є добро, а що зло ?
-Нема ні добра, ані зла, все то брехня.
-Що є навколо ?
- Ваша уява, уяви забави.
- Хто тут герой ?
- Героїв нема, раз війна. Герой не той, хто переміг. Герой не той, що вже поліг, герой б війну не допустив, чесно прожив, своєю б честю дорожив.
-Чому зима?
- За всі гріхи. Жили ж в Раю, весь час грішили, значить її ви заслужили.
- А що чекає, хто горизонти роздвигає?
-Добро. Щоденно сій його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Промінчик рідненький,
Пробився крізь хмарки,
Ручки він тягне,
Мов би до мамки.
Я до нього серцем лину,
Обніму мов би дитину.
З ним по світу ми мандруєм,
Все про всіх від нього чуєм.
Мій ріднюній, мій маленький,
Самий милий і легенький,
Все міцніше обнімаю
І тепло я відчуваю.
Хмарки, хмарки,
Я скучаю.
З неба вісточки
Чекаю.
Сонце нижче опустилось
І на мене подивилось.
Жар по тілу вдарив вмить,
В нім мелодія звучить.
Мій промінчик біля мене,
А навколо - все зелене.
Красота, гріє він мов би зоря.
Любий, я завжди твоя.
Люди, ви не безсмертні. Ви цураєтесь навіть предків. Ви живете ніби в вас дев'ять життів. Вірте не вірте, всі ви жуки, колорацькі жуки. За образом і подобою ви створили собі подібних. Ви їх травите, з ними боретесь, а вони жеруть і розмножуються, приспособлються до нових умов.
Ви ходите по могилах ваших предків, під вашими ногами їх храми та античні міста. Про рівень їх розвитку ви можите лише мріяти. Ви дійшли до межі навіть не наблизившись ні духовно ні розумово до минулої цивілізації. Кризові явища ведуть до знищення вашої раси.
Ви не з Землі. Це не ваша планета, не ваша матінка. Діти так не поступають з батьками як ви з нею. Ви ненаситні паразити. Ваш уділ знищення та експлуатація. Ви зриваєте печаті одну за іншою, про це звідчать результати ваших дій та природні катаклізми, які неминучі. Земля вас змиє з своєї поверхні як вам подібних за ваші злочини. Світ земний не раз перевернеться від того, що тут діється і Вогонь та Болото знову поглинуть це загарбницьке людство. Кола Аду знову спустяться на Землю. Закулісне масонське світове керівництво служить йому, імя його краще й не згадувати, а ви служите їх слугам грошам уже навіть не бумажним , уявним, криптоцінам ваших душ.
Світло програє цю багатовікову війну, ви заправили дуже низькі ціни, продешивили спадок предків. Ви не воїни світла ні в помислах, ні в діях. Ви приречені і самі цього не розумієте. Схаменіться, розкайтеся. Задайте собі запитання:
-Хто я? Що я зробив, щоб Райський сад цвів ? Що я посадив ?
Що створив ?
Засіяв я Землю добром ?
Що залишив я моїм дітям?
Мудрість - це мертві слова?
Ваша мова жива?
Ви розумієте те, що говорите?
Ваші рики не пусті слова? Розумієте, що ознають звуки які вимовляєте?
Що діти повторють : мати, реп, ще не вмерла, кров, прокльони і це повторюють мільйони . Це найчастіше вживані звуки. Ви ж забруднили ними ефірний простір, ви породжуєте чудовищ, визиваєте їх. Ви самі себе знищуєте. Навіщо потрібні вороги, якщо зло вже глибоко в вас. Ви ще захоплюєтесь собою? Ви не знаєте навіть мови ваших предків, вивчаєте мови тих, хто ваш народ захопив у багатовікову кабалу.
Живете в достатку, не розумієте, що бути людиною означає ставити інтереси інших вище власних, в цьому людяність. Ви слуги, Його слуги. Все в руках Божих, проте задумайтесь над написаним. Вам ніхто щасливого майбутнього в християнській вірі не обіцяє, муки тут і муки вічні там. Праведники лише стануть світлом. Ви не вічні, вічні муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
[b]Особисті контакти - не просто жарти.[/b]
Вас немає
Ви не сяйво.
Лже контакти.
Ілюзій акти.
Гашу я світло.
Вас нема.
Павутини, мережі.
Віртуальні світи.
Хмаринки з брехні ,
Частина гри.
Особисті діла.
Брехня.
Games of the mind.
You're not real.
You're not a light.
False contacts.
Illusion's acts.
I extinguish the light.
You are gone.
Webs, networks.
Virtual worlds.
Clouds of lies
Houses of sands.
All part of the game.
Personal affairs.
Lies.
Игры ума.
Вас нет
И вы не свет.
Лже контакты.
Илюзий акты.
Тушу я свет.
Вас нет.
Паутины,сети.
Виртуальные миры.
Проблески лжи,
Все часть игры.
Личные дела.
Я тебе лгала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Планета трахає мене
Сильніше й потужніше бере.
Все як завжди, лиш без трусів,
Бери мене, бери без слів.
Уже відсутній і засув,
Щоб в щілину ти просковзнув.
Ой, знову страстно він бере,
До орхідеї не протне.
Мед - вабить,
жало - жалить,
Бутон цвіте,
Річка - тече.
Як не крути, усе ж минеться.
Скрипка струни в мені вже рветься.
Кров від оргазмів б'є і б'є,
Щілина воду мою п’є.
Мить блаженства - зафіксую,
Досконалість я відчую.
Вогню ж бо дай,
Бери мене, не відпускай.
Планета трахает меня
Сильней й мощней день ото дня.
Все как всегда, но без трусов,
Бери меня, не нужно слов.
Уже отсутствует засов,
Щель у меня вместо мозгов.
Вновь кто то трахает меня,
Есть орхидея у меня.
Запретов нет, случайно все.
Прекрасней нет внутри цветов.
Мед – манит, жало – жалит,
Бутон цветет, река – течет.
Как не верти, ведь все пройдет.
Скрипка во мне поет, поет.
Кровь от оргазмов бьет и бьет,
Щель наслаждений только ждет.
Запечатлю я миг блаженства,
В моих изгибах – совершенство.
Хочу огня, бери меня
Мощней й сильней день ото дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
The bards give us verses.
They will write sonnets about it.
Oh, how pleasing are the inhibitions.
All the ladies do it.
She no longer dreams,
She gets it all,
The moon is shining bright
She sobs in her orgasm
Bards give us verses.
Poets will write about it..
Oh, what a pleasure the inhibitions are.
All ladies do it.
Nature gives her wings,
Every lady secretly dreams,
In the springtime her desire grows,
She needs a night flight.
Bards give us verses.
Poets don't write about it.
Oh, how pleasant are the inhibitions.
All the ladies do it.
--------
Барды нам дарят куплеты.
Об этом напишут сонеты.
О как же же приятны запреты.
Все леди делают это.
Уже не мечтает она,
Все получает сполна,
Ярко сияет Луна,
В оргазме рыдает она.
Барды нам дарят куплеты.
Об этом напишут поэты.
О как же же приятны запреты.
Все леди делают это.
Природа ее окрыляет,
Каждая тайно мечтает,
Весной же желанье растет,
Нужен ночной ей полет.
Барды нам дарят куплеты.
Об этом не пишут поэты.
О как же же приятны запреты.
Все леди делают это.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
-Ти Лелія?
-Ні, Лілі я.
-Ти принцеса чи царівна?
-Квітка в полі я чарівна, з одуванів в мене крила. Може в небо полетіли?
-Ой, не вмію.
-Очки милий закривай, ручки в небо простягай, доганяй.
Його ніжно обняла і зуміла, підняла. Так здійснилась його мрія, дві пір'їнки полетіли. Він зустрів свою Лелію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Із дня у день
Туди, сюди.
Звуки пісень.
Гіркі плоди.
Лунає дзвін.
Сумна луна.
Дощить весна .
Ридає скрипка скрипаля.
Бринить сльоза.
Дзвенить струна.
Мокра земля.
Болить душа.
Дощ перестане моросити?
Війну цю кляту як спинити?
Мрії прекрасні щоб здійснити,
Небесне щастя відтворити.
Бринить сльоза
І дощ іде.
Боже, скажи,
Що всіх нас жде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Never lose me, because I am losing you.
Don't lose me even if you can't hold me.
When I am silent, I know I am losing you.
More and more lightning bolts pierce me.
This is my heavenly revelation.
Fate's intertwining.
You are my miraculous vision.
My desire is pierced by lightning.
Do you see many of them in your daydreams?
My heart is pierced by arrows of lightning
Everything remained in our tender interweaving.
Would it be worth our dreams?
We left everything in our tender interweaving.
Would it was worth it to forget everything?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Незвичайна та вродлива.
Файна дівка вередлива.
Боязка і не смілива,
Незвичайна, гонорлива.
Радість Всесвіту вона.
Сама світлая зоря.
І красива і моторна,
Сама, сама, неповторна.
Світло небесне, зорі в очах.
Дівчина-всесвіт, жар у кострах.
Чудесне видіння,
Небес відкровення.
Оживила світ чудес,
Ти найкраща, дар небес.
Всесвіт бажання .
Моє ти кохання.
---------------
Необычная й красивая.
Ты девчоночка капризная.
Боязливая, не смелая,
Необычная й бесценная.
Раскрою маленький секрет,
Любовный вот пишу сонет.
Радость во вселенной.
Светлая звезда, тайны й чудеса.
Свет небесный, звезды в глазах.
Девушка-вселенная, жар в кострах.
Чудесное видение,
Неба откровение.
Небесный мир чудес,
Дар семи небес.
Вселенная зари.
Сладок миг любви.
---------------
You're unusual and beautiful.
♪ You're a cranky little girl ♪
Afraid, not courageous
♪ Odd and pretty ♪
A little secret,
♪ A love sonnet.♪
Joy in the Universe
♪ Light star, mystery wonders♪
The light of heaven, the stars in her eyes.
♪ The girl-universe, the heat in her fires.♪
A miraculous vision,
♪ Heaven's revelation.♪
A heavenly world of wonders,
♪ The gift of the seven heavens.♪
A universe of love.
♪ The sweetest moment love.♪
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
[b]Простушка, прошепчу на ушко. ( Ночная оргия, зрителей восторг и любви глоток)[/b]
Необыкновенная, девушка-вселенная.
Робкая й не смелая, необыкновенная.
Маленький секрет и любви сонет.
Необыкновенная, радости Вселенная.
Свет на небесах, искорки в глазах.
Девушка-вселенная, необыкновенная.
Тайны чудеса и во лбу звезда.
Необыкновенная, неба откровение.
Ярок мир чудес, ты ведь дар небес.
Яркий мотылек, радости восторг.
Необыкновенная, ты любви вселенная.
Ты уют костра, яркая Звезда.
[b]You're a bright star[/b]
Uncanny, a girl the galaxy.
Shy and not afraid, extraordinary.
A little secret and a love sonnet.
Extraordinary, joyful of the universe.
Light in the sky, sparkles in the eyes
A girl of the universal, the extraordinary.
Mystery marvels and a star in her forehead.
Extraordinary, a revelation from the sky
Bright world of wonders, you're a gift from heaven.
A bright moth, a joyous of the joy
Extraordinary, you're the galaxy of love
You're the sparks of the fire, you're a bright star.
[b]І насниться таке.[/b]
Посмішка в вустах,
Током по мозгах.
Зводить ніби в судомах.
Штормить наче на морях.
Хвиля , хвиля по ногах.
Сонце любе мить цю дарить.
Кипяточком знов ошпарить.
І командний голосок.
Для цілунків каблучок.
Цок, цок, цок.
Посміхнувся морячок.
Капітанша не спроста
Закохалась в моряка.
Хвиля палубу ласкає,
Капітана тут немає,
Капітаншу він чекає .
Хвиля , хвиля по ногах.
Посмішка в її вустах.
Ось й проснувся морячок,
Сховав швабру у куток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Душа - маяк, в ній божий знак.
Духовний саженець росте,
І до небес вас вознесе,
Голод душі у пізнанні.
Життя - то вогник у тобі,
Радість відкриття,
Голод пізнання.
Полум'я кохання, щастя поєднання.
Душа - маяк,
Світло вночі.
Духовність - світло від душі.
Божественність в тобі.
Сила душі в тобі, в тобі.
Розум - то творець,
Думка літає, розум єднає,
Розум шукає, розум - магніт,
Душі політ.
Унікальні творіння,
Гірдість богів,
Ви всі такі.
Світ весь для вас,
Женіть свій страх.
Клітки, замки це певно ви.
Ваш вирок - ви.
Гра у творця,
Пошук вінця.
Дверця в комірці
Є в кожній жінці.
Безмежність за вами,
Під небесами.
Бар'єри зніміть,
Вічно живіть.
Ви кращий друг,
Впевнено йдіть,
Вічні, здорові і молоді,
Ви - молоді, світло в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Сонечко сяє високо в небі,
Радість приходить в кожну оселю.
Всім сонце світить, все по потребі.
Очі сіяють, вогник чекають.
Вогонь благодатний
В небі сіяє.
Бог православний
В вогні воскресає.
Сонця тепло
То є світло душі.
Люди радіють,
Співають пісні.
-Христос Воскрес!
Дзвінко лунає.
Яєчко ближче цей спів наближає.
-Воістину, Христос Воскрес!
Одне розбилось,
А друге, ясне залишилось.
Сонце в небі ожило,
Нас у поле позвало.
З яйця дивись
Щось проросло.
Сягнуло в вись.
Поглянь - росточок, стебло.
Землю люди наші люблять,
Руки їхні у зерні.
Пасха символ трударя,
Рано в ранці - посівна.
Мирне небо,
Світлі зорі.
Слава лунає,
Бог Воскресає!
Зерно в землі
В теплі зростає.
Життя в природі Оживає.
Христос на Небі ярко сяє.
Каміння віри
Хрести воскрешає.
Вогонь благодатний
Віру вселяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
[b]Всім, хто читає цю риму - щасливої Пасхи,
божої благодаті та миру![/b]
Пташки в небі дзвірінчать
І летять вони летять.
Сонце небо нам відкрило,
Усміхається щасливо.
Пташки звістку нам несуть,
В небі дзвінко промовляють:
-Воскрес, Воскрес, Воскрес!
Деревця відповідають:
-Авжеж,Авжеж,Авжеж!
І на небі всі це знають.
Нову зіроньку вітають.
Живі дзвони гомонять.
Звістку радісну несуть.
Душі у політ зовуть.
Двері в небо відчинись.
Всі святії поклонились.
Душі в тілі вспалахнули,
Вічність неба ми відчули.
Смертю смерть він поборов,
Благодать нам дарував
І за нас життя віддав.
Сонечком він в небі став.
-Христос Воскресє!
-Христос Воскресє!
-Христос Воскресє!
Птах нам з неба проспівав.
Смертний богом знову став.
Смертний шлях нам показав.
Небо ясне нам відкрив.
- Во істину Воскресє!
- Во істину Воскресє!
- Во істину Воскресє!
Дзвін живих колоколів.
Люди з церкви йдуть щасливі.
Справжнє, справжнє
То є диво.
Душа свічкою палає.
Вогонь благодаті вона відчуває.
-Христос Воскресє!
-Христос Воскресє!
-Христос Воскресє!
- Во істину Воскресє!
- Во істину Воскресє!
- Во істину Воскресє!
Мелодія лунає.
Все живе її співає.
Храм у серці відкриває
І співає, ой, співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Любов із Землі
Через пагінці
Тече по лозі.
Любов у плоді.
Через коріння
Та до листочків.
Після цвітіння
До дочок й синочків.
Було все як в казці,
Сльоза ж на щоці.
Усіх колисала на власній руці.
Усім я пекла запашнії млинці.
Знизу угору по капіляру,
З старого до младу
З раннього ранку і до упаду.
Немає тут правди, усе тут до ладу .
Капає, капає зверху все вниз.
Щоб рясно зійшло,
Кохання вкладаєм у власне зерно.
Щоб розцвіло.
Людям на заздрість,
Їм на добро.
Вони наша радість,
Любові стебло.
Передаємо у спадок
Батьківське тепло.
Вони не просили, ми просто любили.
Барвисто, яскраво поглянь розцвіли.
Я так їх любила.
На спинці носила.
Підросли, стали батьки,
Своїм дітям мами тепло віддали.
Можливо згадають якими були.
Засіяли ж рясно власні лани.
Можливо і ми такими були.
Забули якими, були ми дітьми.
[b]Пасха.[/b]
Сонечко сяє високо в небі,
Радість приходить в кожну оселю.
Всім сонце світить, все по потребі.
Очі сіяють, вогник чекають.
Вогонь благодатний
В небі сіяє.
Бог православний
В вогні воскресає.
Сонця тепло
То є світло душі.
Люди радіють,
Співають пісні.
-Христос Воскрес!
Дзвінко лунає.
Яєчко ближче цей спів наближає.
-Воістину, Христос Воскрес!
Одне розбилось,
А друге, ясне залишилось.
Сонце в небі ожило,
Нас у поле позвало.
З яйця дивись
Щось проросло.
Сягнуло в вись.
Поглянь - росточок, стебло.
Землю люди наші люблять,
Руки їхні у зерні.
Пасха символ трударя,
Рано в ранці - посівна.
Мирне небо,
Світлі зорі.
Слава лунає,
Бог Воскресає!
Зерно в землі
В теплі зростає.
Життя в природі Оживає.
Христос на Небі ярко сяє.
Каміння віри
Хрести воскрешає.
Вогонь благодатний
Віру вселяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
В зоряні світи не линемо вже ми,
Райдужні вогні не сяють в далині.
Умом закрили брами герої цеї драми.
Грони лиш червоні схилалися в поклоні.
Сяють на калині, мов буси на дівчині.
Кроваві ці краплини.
Трагічно- драматичні, нажаль не романтичні.
Калинові мости, весільнії вінки.
Зорі сховались за хмари
І не палають стожари.
Впала остання зоря,
Слідуєм ми в небуття.
Небо мов тая калина
Від зір прогиналося вниз.
Мов той салют на парад
Нас зустрічав зорепад.
Збувались шалені бажання,
Лилося мов пісня кохання.
Звав в вічність зоряний шлях,
Не знали, що таке страх.
Я любувався тобою,
Думкою в небо літав.
З неба зорю діставав.
Космос в тобі відкривав.
Зорі ти вибирала,
Світлом їх окриляла.
Шукала нашу планету,
Маленький наш зоряний світ.
Минуло вже тисячі літ.
Калина одна все це знає.
Калина свій сік проливає.
Гірко, ой, гірко кохає.
До долу листва нагинає.
Грони краси і печалі.
Грони смутку і жалю.
Калина слова промовляє,
Калина і далі кохає,
Стражденна, вона пам'ятає
Як поряд упала зоря.
Порхнула любов в небуття.
А в гронах її ці сліди.
Печалі у них кольори.
Падали зорі із неба,
Наших бажань то потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
Сонце радісно сіяє,
Промінцями обнімає.
Небо чисте, небо світле,
Будній день, теплом привітний.
Сонечко все вище в небі,
Розцвітають квіточки.
Зеленіють грядочки,
Посміхаються тобі.
Страстна п'ятниця.
Найскорботніший є день.
Не до пісень.
Час прозріння, віч-на-віч із Богом.
Час жалоби та скорботи,
Порожнеча, покаяння.
Самотність.
Ми іуди, зрадили Бога.
Стратили, розп'яли.
За власні гріхи покарали.
Творця, Отця.
Відреклись, відхрестились, склонились.
-Не покидай!
- Спаси!
- Надію у вірі здійсни.
- Захисти!
Блудні діти .
Гріховні сини.
Невдячні осли.
Слуги, раби.
Бог нас до себе в гості не жде,
Бог поряд з нами завжди іде.
Хай кожен хрест свій обере,
У вічність Бог нас поведе.
Надію дав, любов і світло.
Нам всім всміхається привітно.
Не стоне він, за нас страждає,
Любов дає, кров проливає.
У тілі бога Сонця світло.
Він серце кожного зігрів.
Він за собою нас повів.
В любові жити заповів.
Усіх людей Бог врятував,
Він людству вічність дарував.
Образи Бога. Іскри вогню.
Образ терновий, болі й жалю.
Розгляньмо моральне обличчя людини.
Тернові, кроваві, духовні стежини.
Свідоме гріхопадіння .
Злочин без кари, без покаяння.
( вірш незакінчений, ваші варіанти рядків приймаються,
його слід читати потім знизу вгору,за задумкою все в ньому
закінчується Великоднем;
чуттєва ідея - зверху вниз посилюється смуток,
знизу вгору наповнення світлом, коханням, вірою, зростанням духу,
а середина терниста - то підйом духовний, то новий гріх.)
[b]Бирюза[/b]
Глаза в глаза,
Удар ножа.
Внутри гроза.
Прощай, печали госпожа.
Не долго песни
Звезды пели.
Не долго в небо
Мы летели.
Гроза.
Нам лучше больше не встречаться.
Слеза.
Пришла пора, увы, расстаться.
Глаза в глаза,
Удар ножа.
В последний раз мы посмотрели
И опустели карусели.
Река любви,
В потоке страсти
Мы упустили наше счастье.
Мы берега, бежит река.
Течет вода.
Лишь омывает берега.
Глаза в глаза,
А в той воде
Слеза, слеза....
И не пугает
И гроза,
Пройдет, пустынный берег зарастет.
Слепой все услышит,
Глухой все увидит.
Течет вода, бурлит река,
Разьединяет берега.
Птицы, прошу вас,
Пойте потише.
Люди в подвалах,
Люди под крышей.
Листва шелестит
Тише и тише.
На сердце замок,
Прячутся мыши.
Птицы, прошу вас,
Пойте потише.
Жалок щенок,
Писк его слышен.
Листва шелестит
Тише и тише.
Прячутся люди
У щелях, под крышей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Володі Путіна нема,
Ось через це іде війна.
Владімір цю війну почав ,
Володю він не поховав.
Володі Путіна нема,
Помилка він уже страшна.
Правопис видно не учили,
Ой, скільки лиха натворили.
Мерців в живих ви записали,
Двійні, двійні клонували.
От й учинили Бал шутів,
От й воскресили ви катів.
p/s текст озвученого вірша в наступному творі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Привіт, мій соколе, привіт !
Для мене ти безкрайній світ.
Моє ти небо голубе,
Люблю, люблю тебе.
Мене щоденно океан,
Лікує від сердечних ран.
А я мов мавка, мов царівна,
Така манерна та наівна.
Я хочу ще, іще і ще.
Хочу тебе, лише тебе.
Коли, пронзай, бери, давай...
Мене порви ти на куски, люби, люби.
Кров б'є, вдаряє, окриляє.
А серденько тебе кохає.
Моє ти небо голубе,
Візьми в політ, візьми мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Плаче і плаче Земля,
Ні чому людей не навчила війна.
Сльози із неба падають вниз,
Як гірко планеті, хижак - Схаменись !
Сранку до ночі капає дощ,
Очки свої небо прикрило.
Дивитись на горе воно вже стомилось.
Гірко, ой гірко біжать ці струмки.
Хижі ви звірі, ви - хижаки.
Попелища й пожари -Ваші сліди,
Там де ви лише чвари,
Попелища й пожари -звірства сліди.
Всю вже планету ви полонили,
Всю цю земельку ви перерили.
Що ж залишили - могили, могили.
Що ж ви безумні тут натворили ?
[b]Цей генофон не випускають за кордон[/b]
Українців постійно експлуатують,
Свої своїми тут торгують.
Свої своїх тут обкрадають,
Та нездійсненного чекають.
Цей дивовижний генофон
Не випускають за кордон.
У злидні нас чомусь заводять,
На махінаціях розводять.
Статево тут всіх розділили
І половинки спокусили.
У нас цвіли гени Європи,
Родючі землі процвітали.
Та нас постійно обкрадали,
На нас постійно нападали,
Дівчат в гареми викрадали.
І половинки роз'єднали.
Не рвіть ви квіти польові,
Вони прикраси для землі.
Самим пора вже працювати
Та працю інших шанувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Мисливські байки оживають,
Нечувані звірі бувають.
З пащ смерть вони випускають,
В попелищах сліди полишають.
Люди цим жахом нажаль управляють,
Стадо безумне в залізо вбирають.
Орди моголів, пустелі ростуть,
Хтось вже горить, когось іще вб'ють.
Ви в це не вірте.
Все це байки.
Впевнено дійте,
Влучність свою на них перевірте.
Комусь же з руки,
Щоб орди ці йшли.
Мисливські байки.
Рибки у сіті давно запливли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Невзабарі нічка землю укриває,
Невзабарі сон усюди проникає.
Покривалом зір вкривається Земля,
Посміхається мені вечірняя зоря.
Вітерець листочки колихає,
Парубок дівчину виглядає.
Серце в грудях в такт щось промовляє,
Хтось на зустріч з щастям поспішає.
Крутиться у Космосі Земля.
Хтось качелі щастя розкутив,
Голову в коханні закружив.
Посміхається нам доля із даля.
Чую, чую - пісню солов'я.
Ой, мені знайомий цей мотив.
Вітер на качелі взяв і підхопив,
Крила , мої крила розпустив.
Руку лиш до тебе протягну,
Вітром цим шаленим обійму,
Зорі засіяють під ногами,
Почуття не зміняться з роками.
Як завжди підемо на качелі,
Нас чекають наші каруселі.
Руку міцно, впевнено тримай
І кохай, завжди мене кохай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Сонце сяє,
День зростає,
Ніч нестримно відступає,
ЗСУ знов наступає.
Україна вірить в бога
І за нами перемога.
Ніч свої права здає,
День бере й бере своє.
Сонце в небі ясно сяє,
День щоденно лиш зростає.
Птахи радісно співають,
ЗСУ так зустрічають.
Україна вірить в бога
І за нами перемога.
Ніч свої права здає,
День бере й бере своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
I want to get my love to be the same as at first sight.
I want to get my girlfriend to smile with joy.
I want to get light love to meet the sunrise and sunset.
I want to get to bring love back into our lives.
How can I believe in love again?
How can I do this?
How can I make my dream come true?
You and I are just made for this.
I want my son to look like sunshine.
I want my daughter to be happy.
I want my family to come together at the table.
I want the love of my life to come back into my life.
How can I believe in love again?
How can I do this?
How can I make my dream come true?
You and I are just made for this.
10/04/2023 ( It is for my son )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Голуб віточку несе,
Верба віти розпускає.
Незабаром яєчко ,
Сонечко ясно засяє.
Радість, радість настає, Бог нам руку подає.
Котики пушисті личка доторкнулись.
Гілкочки вербиці та по поясниці.
Люди й посміхнулись.
Не я б'ю - то вербиця,
Будем веселитися.
Лихо люте щезне,
Син Божий воскресне.
Великдень настане.
Легко, легко стане.
На душі, на сонці,
У рідній сторонці.
Храм в серці засіяє.
Все живе знов воскресає.
Радість знову нас чекає,
Син Божий смертю смерть здолає.
Ой, яке то щастя!
Котики вербові!
Ви такі чудові.
Вип'ю із долоней чистої водиці.
Рівно через тиждень будем веселитись.
Син Божий воскресне,
Війна й лихо щезне.
Не я б'ю , а верба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Массовое сознание,
Массовое образование,
Мифы и внушение,
Истины лишение.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kJSK04ttSh0[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=kJSK04ttSh0
Реально, что мы знаем?
Мы это понимаем?
В облаках летаем.
Запретный вкушаем.
Зомби от рождения.
Слепота й забвение.
Мнимая иллюзия,
Истинны контузия.
Все медиумы - жулики.
Д. Менделеев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Голодных и обездоленных не будет. Не будет злобы у людей - по совести жить будут. Дальше смотреть не могу - слезы.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nHT-kkBaV0w&list=RDCMUC7FDlGcSUqeSZHh1LRMM1OQ&index=5[/youtube]
Пали люди гордые в траву
И на щеке оставили слезу.
Птицы улетели в синеву,
О долге листья пели на ветру.
Голодных, обездоленных не будет.
По совести потомки наши будут...
Смертей, невежества не станет,
Прекрасный век для всех затем настанет.
Дела достойные всех ждали.
О долге помнили,
Уверенно шагали.
И вот те времена настали.
И вновь течет слеза.
Напрасно все.
Река и кровь.
Все в болота. Война.
Все повторилось,
Долг, листва...
И серой стала синева.
Трава. Полынь. Аминь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Не питай чом заплакані очі,
Не питай чом ридаю щоночі.
Рок обрізав мені крила.
Рана в серці слід лишила.
Відлетіли соколи,
Не побачать більш землі.
Зажурились мої доньки,
Там в чужині, в далині.
Сумно й гірко так мені.
Не розпущу більше крила,
Нічка темна все сповила.
Журба серце отруїла.
В барві райдуги купались,
В літній річці ми кохались.
Вчила пташок дорогих
В небі високо літать.
Зорі ясні розлічать,
Землю рідну відчувати
І літати, ох, літати,
В невагомості порхати.
Осінь підкралась, прийшла.
Куля з гвинтівки сліпа.
От і не стало дитя.
Мов листя на землю упало й не стало, не стало.
Щастя під снігом сховалось.
В серці моїм холода.
Вкрила все снігом зима.
Сум полонив та журба.
Так, залишилась сама.
Пташка моя не щебече,
Ой, не співає малеча.
Щастя десь хмара сховала.
Холодно, холодно стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Герої вернуться,
Піднімуть країну.
Та кращі щоденно
Гинуть і гинуть.
Нові ж закони
Стріляють їм в спину.
Бояться, що воїни
Змінять країну.
Бояться, покращиться наше життя,
А влада ця згине в її небуття.
В багату, стражденну,
Могутню країну
Герої повернуться у Україну,
Всім серцем усі ми віримо в це.
Героям лиш владу дамо .
Давно надоїло брехливе кіно.
За краще майбутнє кров проливали.
Усіх по іменно ми памятаєм.
Буде все те, за що воювали.
Розквітне стражденна моя Україна, не буде під бидлом вона на колінах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Весь світ не готовий до війни,
Відмажку ж дали.
Весь світ сильно помилявся,
А вона вчить, людяності нас навчить.
Слід було готовуватись,
Слід в набати було бити,
Не по сталінські чинити.
Грань людяності переступили,
Духовність у людині вбили.
Європу це все обмине,
Не промине, не промине.
НАТО Росії боїться?
Не двополярний вже цей світ.
Чому потрібно стільки бід?
Намагання одне одного знищити,
Аватар на Україні.
В чому люди прості винні?
Митці копіюють красу,
Люди руйнують природу,
Люди вбивають людей,
Сотні спартанців на сході,
Герої з простого народу.
Тисячі гибнуть щоденно,
Окопні бої, піар на крові.
Пекельна війна,
Картина страшна.
Втрачаєм, втрачаєм,
Людське у собі щоденно вбиваєм.
Немарні ці жертви.
Та скільки ж людей
Повинно ще вмерти ?
Непідготовленна війна,
Кров приливаємо щодня.
Нові рубежі, втрати щоденно страшні.
Двадцять перше століття,
Циклічне , цинічне то лихоліття.
Позицію тримаємо,
Отже - перемагаємо.
Досліджуємо відносини на війні ,
Відпрацьовуємо смерть русні.
Зачищають села й міста,
Рвуть мости й людські тіла.
Хутори, хутори.
В одному русня, в іншому ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
- По рукам?
- Души смертных я продам .
- По рукам.
Как то так и не иначе.
Ваши души продают.
Кров вампиры вашу пьют.
- По рукам?
Вам предлагали?
И за сколько вы продали?
Вижу вы продешевили,
Цену вечности забыли.
Рынок тут и рынок там.
По частям все, по частям.
Сделки. Сделки.
- По рукам?
И не страшно больше вам.
[b]Спрут[/b]
-Кто помнит Катани ?
-Лекарства нужны.
Вампиры , что правят ,
Смертельно больны.
Опутал людей й сжимает все спрут,
По одному не прочен ведь прут.
Лекарство всем миром нужно найти,
Что бы они вновь стали людьми.
Если его мы им не дадим,
Потомков вампиров последний ждет пир.
Их дети нас и детей всех сожрут,
Замкнется последний жизненный круг.
Бессмертный Христос образ Солнца создал,
Что б этот мир существовал.
Бессмертный тогда человеком ведь стал.
За все живое он пострадал.
Став человеком наш грех искупил,
Во всей Вселенной он жизнь Воскресил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Дощем капа з неба.
Холод й весна.
Дощу нам ще треба,
Погода ж сумна.
Вмиває водою
Твердиню земну.
Суху ми побачимо
Сумну борозну.
Дощик вмива
Все, що земне.
Це лихоліття
Скоро мине.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d3BjxM4AXhk[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=d3BjxM4AXhk
[b]Холодна весна.[/b]
США перемагає,
Курс валюти їх зростає.
Перемога буде з нами,
Гривня виросте в ціні.
Всі ж ми згідні,
Чому б ні?
Хто скажіть все ж переможе ?
Гасла часто ж так звучать,
Мов би кулі, щоб влучать.
Вийдемо ми на кордон,
Лиш руїни та прокльони.
Ми в полоні перемоги.
Всіх убитих повернемо ?
Краще жити всі почнемо ?
Будапештський мемурандум
Мир кому гарантував,
Гарант цю ж війну почав,
Інший цій війні сприяв.
Десь в ілюзіях літаєм,
Горе тут не добачаєм.
Ми по трупах далі йдем,
Лихо знов собі несем.
Штати ж кажуть не воють,
Та війну ж цю провокують.
Хто за цим усім стоїть?
І чому нам стільки бід?
Раз Росії не бояться,
Давно ж пора визначаться.
Всюди найманців війська
І безглузда йде війна.
Іноземці ж тут керують,
Чому ж самі не воюють?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Как легко все потерять
И умом все не принять.
Все куда то мы спешим,
Почему то вновь грешим.
Умом это не понять,
Все так просто потерять.
Не от вас все ведь зависит,
Вы лишь винтики в магните, вновь чего то вы хотите.
Темнота же окружает,
Все она в себя вбирает.
И проснетесь вы другими,
Крыльев нет, одни могилы.
Дверь в иное измерение.
Опустились , что б терять.
А потом - опять й опять.
Умом это не принять, вы забыли как летать.
[b]Гріхопадіння[/b]
Як би люди не грішили,
Всі б давно вже в мирі жили.
Як би влади не хотіли,
Всі б давно були щасливі.
Щоб забрали усі гроші,
То війна б ця припинилась.
Людство дровами стає,
Зелень у карман кладе.
Зелень очі засліпила
І в війні бачить наживу.
Щоб на ній не зажиріли,
Її б всі вже припинили.
Олігархів розвелося,
Все з бандитів почалося,
А щоб правду приховати,
Все на Крим пора спирати.
Автономією був,
Кожен з вас уже й забув.
Всі ж уже зійшли з ума,
Ось тому й іде війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Грають ніби у Богів,
З нас всіх роблять ворогів.
Все за всіх тут вже рішили,
Комусь вирили й могили.
Світле сьогодення,
Марення щоденні.
Переходу всі бояться,
Ось тому і копошаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Гендерна рівність
Навіть дивно звучить.
У чому скажіть полягає вона?
Синочку ти слухай лиш мами слова :
-Мама завжди й в усьому права!
Права, не права,
Правда її :
-Мама права.
Такі ось права.
Всі вороги нищать завжди чоловіків,
В них лиш вбачають своїх ворогів,
Конкуренція зросла і за маму йде війна.
Гендерна рівність - дивно звучить.
Сильний завжди слабий пол,
Батальйони гейш воюють,
Світом цим вони керують.
Мама ненька - Україна,
Ворог впаде на коліна.
Діти неньку захистять,
Ворогам пора втікать.
[b]А могли б[/b]
Своїх дітей майже не знаєм.
Так рідко з ними розмовляєм.
За них здається вболіваєм,
А все ж від себе віддаляєм.
А де вони і з ким вони,
Що роблять, як і з ким гуляють,
З ким курять, де бувають.
Ми взагалі дітей не знаєм.
Десь , з кимось,
Все ж скривають.
Ами своїм життям живем.
День за днем кудись ідемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Я вода, я ручеек,
Что по телу лишь плывет.
То я лед, прозрачный, чистый.
Холодок идет по телу
И мурашки тут и там,
Пробегают и несут,
Ощущения касания ,
Ощущения предвкушения.
Побежали по спине,
Сладко , сладко снова мне.
Вниз мороз пошел по телу,
Тает лед, вода течет
Чуть чуть и ниже й ниже.
Растворяюсь, я вода
И мне хочется тепла.
Вот внизу и ручеек
И испаринок поток,
Дымка снизу вверх пошла,
Ощутила я тебя.
Я Вода, испей меня.
Я живая
И тебя я ощущаю.
Твой родник в меня проник,
Твой серебряный родник.
[b]Два сумашедших[/b]
Видно ты сошел с ума
И от счастья я пьяна.
И пьяна не от вина,
В этом есть моя вина.
Ты мой сумашедший,
С неба сошедший.
Мой шаг в никуда,
В мир без вина.
Грезы любви,
Свет от Луны,
В море тропа,
Я без ума.
Два сумашедших,
Друг друга нашедших.
Четыре ноги,
Скорей приходи.
[b]...[/b]
А я любил ее одну,
Любил всего одну весну.
Штормило море, 9 баллов
И на земле нам места мало.
Выше й выше нас бросало,
С вершин в пучину опускало.
Был шторм внутри под десять балов.
Корабль о скалы разбивало.
Ветра вперед нас к звездам гнали
И в щепки шлюпки разбивали.
Корабль унес нас у причал,
Ветер и тот видно устал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
А хто це поряд?
Пересіклись, зійшлись,
Наче підстроєно все,
Чужим, чуже.
На словах звучить красиво,
А насправді це все гра
І кохання більш нема.
Поряд хто?
Туман пройшов,
Що скажи в мені знайшов?
Маски лиш одні навколо,
В макіяжі все це коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
По рецепту щастя продаєте?
А повітря теж в рецепти занести?
Завтра кажуть ліки
Без надзору не купити,
В інше місто за врачем іти?
По дорозі серце прихватило,
На дорозі чийсь рецепт знайти?
Без придурків жити не дасте щасливо.
Маробісся видно в вас в крові.
Церкви нові влада народила.
З храмів виженуть старих попів,
Медецину влада розвалила.
Все що було просто все знесли.
Констуцію одну ще не змінили,
Та права порушили людей.
На війні, на горі заробили.
Все, що краще те у нас закрили,
Розікрали та заборонили.
Препарати нові підробили
Й по рецептах яди продають.
Певно всіх сюрпризи знову ждуть.
Бізнес чийсь , на людях заробляють.
По рецепту яди відміряють,
Допомоги знов людей лишають.
Черги, нові ОРЗ.
За що народу це?
Відділення закрили,
Персонал звільнили.
Черги за пургою.
Кладбища ростуть.
Нікого не рятують,
Рецептів зачекайте.
Все по протоколу.
Все по постанові.
Порядки знову нові.
Ще гірші ніж в застої.
Маркетинг знову рулить,
Стареньких знов обурять?
Пророчене вам всунуть,
Кого щоденно дурять?
Жиди у медицині ?
А люди, що вам винні ?
Чому чужі керують,
Чому народ знов дурять?
Була державна медицина,
Безкоштовна медична допомога.
Конституцію змінили?
Переворот же учинили, всіх знову ж обдурили, на цьому заробили.
Були дешеві препарати,
Що дійсно помагали.
Їх же випускати тим паче продавти перестали.
Крейду в таблетках в нас виробляють
Чи іноземні, з європи таблетки
Безсоромно всувають.
Проводили ж експеременти,
А тут бац ще велеселіше, рецепт, маркетинговий хід, простий народ дуріть, дуріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Справжні почуття
Важливіші ніж життя.
Сьогодні є, завтра ж немає,
Все ж по різному буває.
Погляд скромно відвела,
Очки знову опустила.
Ой, яка ж ти є красива.
Нерозкриті почуття.
Пошук кращого буття.
Все проходить, все минає.
Почуття щось наповняє.
Сік березовий весною,
Привкус юності з тобою.
Щирі, справжні почуття
Важливіші за життя.
Березневі відчуття,ось таке воно життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Не всі ж в країні ідіоти,
Не всі барани в цій країні,
Не всі дебіли в Україні.
Досить дурнями вважати,
На патріотизмі досить грати.
Зрада постійно зверху ж приходить,
Навіть і церква уже політична,
Люди закінчиться все це трагічно.
Досить на всьому тут заробляти,
Досить усіх нас продавати.
Досить країну нашу ділити.
Дурнів напевно досить вже вчити.
Роками нам тут парять мозги,
Самі ж упевнено йдуть до мети.
Сакральні жертви щоденно приносять.
Все , що сакральне з землі ж уже зносять.
Хто з атаманів й за що відповів?
Влада довічна для всіх цих царків ?
Війну потрібно давно припинити,
А не щоденні рейди робити.
Досить по плану все тут робити.
Гроші на блюдечку досить носити.
Зброю на осінь всім тут дадуть,
Кого тут на трон й чому знов ведуть?
За чий тут дохід людей убивають ?
Чому на смертях дохід зараз мають.
Досить під дудку бандитів плясати,
Досить смертей, за злочин з царів пора вже спитати.
Цю зраду давно слід припинити.
Бізнес кровавий слід відмінити.
Народне народу слід повернути.
З тих, хто продав за все слід спитати.
Зрадників в тюрми і наказати.
Олігархам заводи не повертати
І компенсацій їм не давати,
А те, що вкрали в них відібрати.
Сепаритистів пора всіх за грати.
Продажнеє СМІ слід розігнати,
Канали в бандитів слід відібрати.
Волю та владу народу забрати.
[b]Кроты [/b]
Нет сейчас
Й потом не будет.
Не кроты вы,
Просто люди.
Норы ж роете в земле
И живете все в грехе.
Тьма внутри
И тьма снаружи.
Дух божественный вам нужен.
Как кроты вы все слепы
И по жизни как кроты.
К свету правды вы глухи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
На все воля Божа.
Радість, горе,
Щастя мить.
Чи у небі грім гримить.
https://www.youtube.com/watch?v=A8TBK6FWWEI
Та є всередині, в мені
Вогні! Вогні!
І ні печалі люті дні,
Ні дощ, ні вітер
https://www.youtube.com/shorts/8HKBNOKuB6c
І ніяка сила
Невласна вогник затушити,
Мені ще хочеться любити,
Тебе в собі знов воскресити.
https://www.youtube.com/watch?v=QGpqANMMm44
З тобою подумки літати.
В cобі світила відкривати,
В тобі блаженство відчувати.
У день я очі прикриваю.
Твої я крила відчуваю.
О, мій прекрасний господине,
В коханні я твоя рабиня...
Білим крилом мене обійми,
На руки бери
І все вище лети.
Моя ти душа,
Твоє я крило.
Я знаю, з тобою одним лиш літаю.
Ти подих, ти дух.
Вдихаю, вдихаю,
Запах кохання я відчуваю.
Відриваюсь і лечу,
На крилах кохання поряд парю.
Не зможеш ніколи
Покинуть мене.
Вічне кохання в серці живе.
Вогні.
Силу надії плекають в мені,
Ти поряд зі мною в пасмурні дні.
Усмішка Сонця, проміння в віконці.
Ти моє миле, кохане, ти - Сонце!
І завжди ти будеш, будеш зі мною,
Зжимаю проміння в своїх я долонях.
We have to say goodbye.
- Прощай. Світи. Кохай.
-Прощай. Прощай.Прощай.
Люблю!!! Кохай!
We looked again and again.
We was very sad.
We cried.
We will never forget that.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Уже ми й не хочемо в Європейський Союз,
Навіщо нам новий , старий конфуз.
Санкцій же тьма на олігархів
Та профсоюзи з влади кров п'ють.
На вулиці там всі водії,
Учителі і навіть врачі.
Бастують, за тисяч пять євриків
В місяць працюють,
Арабів і наших рідненьких годують.
А українці уже ж не бідують.
Їх просто купують, купують, купують,
Тихо й нетихо утилізують.
Піарять на всьому
І на війні.
Не знаю як вам,
Сумно мені.
В дефолт же країну
Цинічно ведуть.
Новії біди
Знову ж нас ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Чому ж це трапилось ?
Чому обставини сильніші за бажання,
Навіть за сокровенні, щирі побажання ?
Чому найкращі гинуть на війні?
Чому бариги завжди в стороні?
Чому одні кров проливають,
А інші плоди лиш пожинають ?
Чому обставини сильніші й за кохання ?
І не здійсняться щирі сподівання.
Чому нікчеми правлять бал?
Чому пожарищ відчуваєм жар?
Чому ми чиним так як вимагають?
Чому за нас постійно вибирають?
Чому найкраще в серці в нас вбивають?
Що ж трапилось й чому ?
Чомусь все, все ми спишем на війну.
Часто ж самі її ми породили,
Хіба всі інші цього заслужили ?
Обставини крушать долі людей,
Все блище прірва , у яку штовхають.
Обставини життям вже управляють.
- А ми ?
- Воли ?
Там Ад, немає ж там води.
Обставини двох близьких розлучили,
Обставини могили наплодили.
Обставини зв'язки порвали.
Самі, самі ми в пастку цю ж попали.
[b]Утопія[/b]
Не посада прикрашає людину,
Не посада дає владу.
Ви це забули, а скоріш й не знали,
Мов змії повзали, зади лизали.
Людина прикрашає посаду,
Людина над серцем людей має владу.
Ви ж сірі, сірі, сірі,
Сіра речовина не додала ж ума.
Берізки і ті від вас пострадали,
Комусь доходом берізоньки стали.
Сказали російські, всі під пилу,
Не буде берізок в нашім степу.
То розум є?
Одна ж нажива.
В душі весна
Звучить ж красиво.
Фіалки на галявині цвіли,
Рястом рясно ліси цвіли.
Лісів нема, одні пеньки,
Хто владу мав все це й робив
І лише він оцю війну і породив.
Від природи, від живих
Відсторонив, провів межу.
Фіалкова весна?
Кроваво-червона.
Маки, гвоздики - сліди.
Сліди біди.
Розуму нема - війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Закон один для всіх,
Для когось все це сміх.
Свої судді, свої люди,
Своїх розмістили вони всюди.
Закон один для всіх,
Чому ж непокараний гріх,
Чому всі і все продається,
Чому вони ряси наділи ?
Театр для кого створили ?
Від імені всього народу
Концерт цей у залі суда.
Закон для рабів, в насолоду,
З легкої вказівки царя.
Все продано,
За всіх все давно вже ж рішили.
Дипломи ж всі судді купили,
Законність царя утвердили.
Хто платить той прав,
Система гнила, вхід мілліон,
Вихід - труна.
Закон один для всіх.
Для суддів все це сміх.
В театрі тіней грають,
Спектаклі продовжають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Розділять все,
Подрібнять всіх,
Розділять нас,
Розділять світ.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yXNca1XG-4E[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=yXNca1XG-4E
Маленьких князьків
На крісла розсадять,
Нікого з бандитів
Нажаль не посадять.
Ресурси приносять
І в нас капітал,
Ніхто тут не крав,
Державне лиш взяв.
На трон олігархи давно підіймались,
Руїни від них одні лиш зостались,
Кар'єри пусті, дири в землі,
Дири в бюджеті, шахти, в яких
Стояли ж ракети.
Був арсенал,
Який хтось по тихому взяв й розікрав.
Снаряди чомусь бандитам продав.
Є й приємна новина:
В квітні кажуть побіжать,
В травні будем святкувати,
Потім знову воювати,
Років десять добивати,
Років сорок будувати,
Перспективи так собі,
Радість все ж одна для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Цвіркочуть зранку горобці,
Порхають в небі удальці.
-Цвірінь. Цвірінь.
Там пшеничка,
Тут овес, щось вхопив і горобець.
На даху голуб вуркоче,
Певно їсти також хоче.
Сокіл парить в далині,
Лише люди всі сумні.
Небо темне, небо грізне.
Знов з повітря небезпека,
Десь летить уже ракета.
В бомбосховища біжать,
Діток прагнуть там сховать.
Не під білим небом грають,
А з підвалів виглядають.
Не щебечуть, не співають,
На айфоні в війну грають.
- Ти матусю не журись,
Я всіх вбив, ось подивись.
Там трофеї, ось вітання,
Переміг усіх я зрання.
Я є справжній захистник,
Ворог на екрані зник.
[b]Це за них на майдані кров проливали[/b]
Не було б майдану,
Не було б і війни.
То навіщо ж кров
Люди пролили.
Щоб оці бандіти
Владу захопили.
Щоб всю країну
В крові утопили.
Одне одного здають.
Чим більше про них дізнаєшься,
Тим більше лише ужаснешся.
З такими можливо перемогти?
Вони ж Україну здали.
За які героїчні заслуги
В Європі палаци скупили?
На зраді вони ж заробили.
Де вони працювали?
За які заслуги їм владу цю дали.
Агенти іноземного впливу
Взяли й усіх нас тут злили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Крылья больше не нужны,
Снова вместе мы.
Сад цветет, птицы поют,
Там, где ты всегда уют.
Ангел небо освещает,
Солнце свет бесценный дарит,
У тебя глаза горят
И тебе хочу сказать
Необъятное обнять.
Небо, облачко мое,
Там где ты всегда светло,
От тебя всегда тепло.
Радость встречи,
Вспышка глаз,
Близко, близко
Мы сейчас.
Крылья больше не нужны,
Поле манит, не полет,
А душа в любви поет.
Ты моя земная нива,
Улыбаешься игриво,
Распушу деревьев пух,
Орошу зеленый луг,
Рясно, рясно, что б цвела,
В Рай ты яр,
Что б превратила.
Красотою всех пленила.
Распускалась, поднималась, мило, мило улыбалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Відстань між Землею та Небом
Зростає й зростає,
Мені тебе
Сильно не вистачає.
Відстань між нами
Немов між зірками,
Шлемо листи
Ми промінцями.
Земля і Небо
Завжди нерозлучні,
Звуки кохання
Завжди милозвучні.
Мені тебе не вистачає,
Серце з грудей знов вилітає.
До побачення кохана,
Надвечір'я незабаром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Навіть на землі війни
Є острів, острів доброти.
На ньому завжди я і ти.
Ми є сім'я, нічого кращого нема.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=peeVt5RXOtc[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=peeVt5RXOtc
Є люди, люди є.
У них є серце,
Серце золоте.
Все, що в світі
Краще є, то є ти
Й життя твоє.
Молитва до Бога
Рятує життя,
Кохання у серці
То шлях із буття.
Світло то зір,
Острів надії,
На ньому здійснюються всі
Людські мрії.
Війна, не війна,
Всі ми сім'я.
Кохання та радісний сміх,
Даруйте, діліть все на всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Я з тобою,
Зачекай.
Пісню кохання
Вночі проспівай.
Місяць у небі
Заколиши,
Дорогу до тебе
Мені освіти.
На небі є зорі
І інші світи.
Люба, кохана,
В якому з них ти.
Зорею з неба мені
Підморгни.
Місячну стежку
Дозволь віднайти.
По хвилях кохання
З тобою пройти,
Пливти, пливти.
В країну кохання дорогу знайти.
Цю пісню співає
Хвиля морська,
Піна ласкає
Близькії серця.
Пірс, вечоріє.
Нічка приходить.
Чайка у небі
Крилом щось виводить.
Дельфін прочитав,
Прошептав ті слова.
Кохання єднає,
Дає нам життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Я є мобільний застосунок
Певно ти забув мене.
Клієнт мій Call
Чомусь не жме.
Ця тиша з розуму зведе.
Ти застосунок приміни,
В моє ти вушко щось скажи
Чи вібро виклик знов включи.
Застосунок набери,
Коли звоню - бери, бери.
Чомусь не жме,
Певно забув, забув мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Место под Солнцем
Нужно купить,
За все в этой жизни
Придется платить.
Пока укранская кровь
Течет и течет,
Пока убивают
Простой здесь народ.
Жены й барыги
Иной путь нашли.
Гражданство в Европе приобрели.
Кусок пирога
От народа отрежет себе
Другая страна.
Как не крути
Граждане Европы они.
Мы добились,
На богатых и бедных
Войной разделились.
Это начало дробления страны.
Для этой победы
Жизнь отдали.
Кто то купил себе место в Европе,
А по большому в огромной мы жопе.
Как же там Донбасс арена
Беспокоится страна,
Неужели, неужели,
Ей и Путину хана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Ніхто війну цю не зупинить,
Лиш сльози й стони всюди линуть.
Ніхто крім вас.
Хто як не ви?
Палай, гори!
Все йде згори.
Життя мов мить,
Згорить, мине, або щось серце розірве.
Операція " Війна"
Кожна людина її прокляла.
Топка концлагерська більшість вже жде.
Життя забирає, в нікуди веде.
Переможців не буває,
Брат брата в ній просто вбиває.
Просто як всі багатієм думками.
Не знаємо ми, що буде із нами.
Точно одне
Смерть одну війна несе,
Рани, рани,
Надіти хочуть всім кайдани.
Дійство кроваве
Почали резиденти.
В бій не ідуть
Ці злочинні агенти.
Кляту біду від всіх відвести,
Мир й покаяння в світ принести.
Все це зуміє
Хто як не ти ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Путь в тень
ПАРА шин, он же Па Рашен
Дед Мороз
Чума
Я ник
Зелень
Чек
Крав
Знакомые все лица, маскарад продолжает длится.
Это слив актеров кино , которое началось очень давно.
Аудио дорожка из кинофильма "Наши матери и отцы"
https://www.youtube.com/watch?v=9HscdHKLwPg
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9HscdHKLwPg[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Путін з славянським народом воює,
Фашизм у Європу знову крокує.
Знищити волю, знищити всіх,
Від білошкірих очистити світ.
Випалять землю,
Дороги в кістках,
Згарищ сліди,
Всі для мети, з Землі все знести.
Зрада з гори спустилася знову,
Клич лиш подали:
-Будьте готові.
-Завжди готові.
Це в них в крові, всіх їх привили.
Фашист, про нацизм щось бормотав,
Могили для людства з промов виривав,
Трупами шлях у Європу проклав.
І Україна зупинить все це.
З рабства оковів нам видали зброю,
За тих, хто править дружно до бою.
Хто як не ми, ляжем в бою.
Щоб всі бариги жили в раю.
Фашистів завжди на нас натравляють,
Землю снарядами тут удобряють.
- Всі вже готові?
-Завжди готові.
Гасла оці всім нам відомі.
З славянським народом
Ведуть цю війну, по трупах на трон несуть Сатану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Всі хочем до дому,
До рідної мами,
Що й татко в вас був,
Позабували.
Матусю почути,
Рідненьку обняти.
По телефону її привітати,
Старому пора певно вже спати.
В вушці звучить мамина пісня,
Слушні поради лиш мама дає.
Мама одна лиш любить тебе.
Татко старий лише гроші дає.
Зв'язки, родина.
Мама старенька вогником є,
Мамине серце кохає тебе.
Татко життя ж нам не дає.
Того з неба спустила лелека,
Того качана в капусті знайшли,
Того сусіди вам принесли.
Люба матуся - оце й всі батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
[b]1. Motyw wiosenny.[/b]
Miłość w sercu, niech płonie,
Otwórz we mnie to, co nieznane,
Na nowe wyżyny w wizjach many,
Otwórz swoje ramiona w moich ramionach.
Jakby to były tylko słowa,
Ale gwiazda płonie,
I ogień płonie,
I dusze płoną dla wiecznej miłości.
A flash in the night
Światło świecy
Gwiazdy są na niebie,
Deszcz kapie, burza nadchodzi, wiosna jest blisko.
[b]2. Szczęśliwej wiosny, której nie obchodzimy, ale codziennie słyszymy delikatne pozdrowienia. Pokój waszym domom.[/b]
W tym dniu serce bije szybciej,
Jeszcze chwila i pęknie,
Kanonada ucichła, działa i czołgi stanęły,
A kaganek kobiety jest pochylony.
A dlaczego właśnie w ten dzień?
Nawet pniak w lesie się zastanawiał.
Coś się w nim kryło,
Zakochaliśmy się w kobiecie.
Każdy dzień wiosny jest dniem kobiety,
Niech jej oczy błyszczą.
Nikt nie wita się z innymi,
Ona czeka tylko na swojego.
Topi się tylko wtedy, gdy jest blisko niego,
Futrzane płaszcze, broszki, diamenty,
Wszystkie te rzeczy są potrzebne na tę chwilę,
Ale ja tak bardzo pragnę czegoś
Blisko, ciepło, słodko,
Szczerego, szczerego.
Nie od wszystkich, ale od jednego.
Nie tylko raz w roku.
Ale każdego dnia, z dnia na dzień,
By być z tobą jak księżyc,
Żyłem z tobą, słyszałem cię,
Rozumieć cię, pomagać ci,
I zdjąć gwiazdy z nieba,
I podnieść cię wyżej,
I chronić cię przez życie.
Jesteś najlepszy, więc on wie.
On jest tym jedynym, jedynym.
On jest tym jedynym, jedynym.
Kochanek i niegrzeczny chłopiec.
I niezawodny i bogaty.
I wesoły i perkaty.
Najważniejsze to zrozumieć
I żeby umieć kochać.
Nie zależy mi na tym, by nosił mnie w ramionach,
Nie chcę być erotyczna, chcę go tylko bić.
Nie pić i nie palić,
By zabrać mnie przez trzy morza.
Chcę, by kochał mnie bezgranicznie.
Najważniejsze, żeby był żywy.
Był taki, jaki jest, tylko mój.
Sama go sobie wybrałam,
Sama się w nim zakochałam.
[b]3. Kosmos to cały ty.[/b]
Zakochałem się w gwiazdach nocą,
I z moimi astro-oczami sięgnąłem
Do odległej gwiazdy
Szukałem jej na niebie,
Nazwałem ją MIŁOŚCIĄ dla siebie.
Spotkałem ją późno w nocy,
chwaliłem ją jako boginię.
Chodzę po pałacach nieba
I podziwiam piękno
I nieziemską miłość.
Gwiazdy pulsują na niebie,
Patrzę na nie przez teleskop,
Badam miłość nieba.
Co mi się śniło w nocy.
Co mnie wzywało wieczorami.
Co mnie wzywało do odwiedzin,
I kusiło astronoma.
W miłości do gwiazd jestem pijany,
Biorę mój teleskop i staję się niemy.
Znowu ustawiam ostrość.
Chcę być bliżej gwiazd.
Powoli powtarzałem to wszystko,
odtworzyłem każdy blask.
Ładuję film
I moja MIŁOŚĆ jest kręcona w nocy.
Nagle przeleciał ptak,
Piękny ptak, jak ognisty ptak,
I tylko piórko na filmie.
Byłam taka szczęśliwa.
Przychodzi w nocy,
Zbiera gwiazdy.
Otwieram moją sztalugę,
trzymam w niej wieczność.
Przez teleskop widzę planetę,
Bardzo blisko miejsca, gdzie jest kometa
Ogromna kometa, jak ta,
Jak gwiazda w nocy
Patrzę na jej powierzchnię,
Widzę każdy guz i wzgórze
I zaglądam w tamtejsze morza.
To nieziemskie natchnienie,
Przebłysk boskiego piękna.
Kosmos to cały ty.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Ми не бджоли і не рій,
То навіщо стільки дій.
Завтра точно живемо
І кудись знов біжимо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo
Завтра не у всіх же буде,
Ви не бджоли, ви є люди.
Вони кращі і крилаті,
Працьовиті та завзяті.
Не для себе рій живе,
Він життя лиш береже.
Трутні й ті всі при роботі,
Розум в них один на всіх.
Благо там одне для всіх.
В них нема ні олігархів,
Ні бариг, ні паханів.
Про зелені і не знають,
Що листочки означають,
Що за них життя втрачають,
Часто в інших відбирають,
Накопиченням живуть.
Там про діток кожен дбає,
І для всіх вони батьки,
В позолоті не гуляють,
Рівність, єдність відчувають.
Кожен там один за всіх.
А людина - цар природи.
Того з'їсть, того уб'є,
Каже право в неї є.
Самі собі право дали,
Все за інших порішали,
Слугами усіх зробили,
Кажуть їх боги зробили, а богів вони убили.
Подібні до чортів,
Часто з рогами,
Егоістичними ділами,
Все під себе, мов в лікарні.
Мріють жити у коханні.
Владу вічну всюди мати,
Іншими тут управляти,
Свої статки прибавляти.
Та одне не розуміють,
Ум за розум в них заходить,
То їх бісик з ума зводить.
Всіх чекає метр на два.
Прийме всіх свята земля,
Все у прах завжди піде,
Бо добро не статки є,
Бо добро - славні діла,
Пам'ять cвітла,
Слава, честь.
Душа дух не накопила,
Лиха в світі наробила.
З молоком не тому вчать,
Простір, час, абстрактний світ,
Ось від цього й стільки бід.
На Землі ми всі єдині, всі ми є одна родина!!!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Нажаль минули ті сідмнадять,
А як порхалося тоді,
Мов пташка в небо я літала
І беззаботно все гуляла,
Все дужче крила розпускала,
Мов квітка в лузі я цвіла.
Була дзиґа, ні вертуха,
Все сміялась, посміхалась
В щасті жити намагалась.
Всім кажу мені сімнадцять.
Крутять пальцем біля скроні,
Щічки в мене знов червоні.
Вмовили на двадцять сім,
Щастя я бажаю всім.
А в душі моїй весна,
Буду завжди молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
́Гарного дня ! - пташка співає,
Чудового настрою ! - відповідає.
Миру й добра! - джерельце щебече.
І вам ! - серце у грудях відповіда,
Кров і здоров'я дава і вбира.
Добра! Добра! Добра!
Слався віками природо жива.
Доброго дня, вам, ліса і поля.
Мирного дня ! - пташка щебече.
Ясного дня ! - вітер шумить,
Щастя природа щодня нам дає,
Той, хто це знає, той дійсно й живе.
Сонечко ясне на небі з'явилось,
Воно за хмаркою знов зажурилось,
Бачить як людство хочуть убити
І розуміє не дають в мирі жити.
Все, що живе - повибивати,
Все, що прекрасне - все зруйнувати.
Сонечко в небі й те зажурилось,
Воно й те сховалось, коли це творилось.
Де людям хмарку від лиха знайти ?
Як цю біду від нас відвести ?
Вітром шаленим на вбивства женуть,
Гори мерців вже нічого не ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Ви, найкращі!
Підніміться.
У єднанні обніміться.
Найсильніші ви є духом.
Чому ж голови склонили,
Чому спини нахилили?
Чому сльози на очах?
В вас зневіра чи вже й страх ?
Ви, найращі!
Посміхніться.
Зранку богу помоліться.
Бог вам сонцем посміхнеться,
Серце радісно заб'ється.
Розумом своїм живіть,
Мир й життя ви бережіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023