| Сторінки (4/304): | « | 1 2 3 4 | » |
Натхнення є, коли хтось надихає поряд,
Коли жага до світлих мрій, бажань та насолоди,
Коли позбудешся в душі усіх незгод та горя
Та будеш прагнути до змін в собі, в душі погоди,
Коли нагряне знов в тобі весна, десь із-за рогу, так, зненацька,
Та оживає твоя сутність, ніби з чистої сторінки...
Натхнення разом з щастям, зазвичай, крадеться хвацько,
Незчуєшся, як знову підлетиш, немов хмаринка,
І будеш стрімко-стрімко «набирати обороти»
До нової мети, нових вершин, висот, досягнень...
У кожного в житті існують різні повороти,
Треба, лишень, не змінювати ні мети, ні прагнень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839787
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2019
Шалена спека та шалене літо,
Бо ж сонце випікає всі думки та волю.
Навіть у тіні хочеться роздітись,
А шкіра, ніби, оплива додолу.
Зріває дах та оплавляє мозок,
І тисне між промінням пекло всюди.
Поки не випекло дощенту розум
Піду пірну у прохолодний Удай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2019
...А ты сидела у размытых окон...
и одиночество тянуло зарыдать в подушку...
Вновь на душе, всё также, скверная погода, как же больно...
А тучи, как-бы чувствовали, что ли...
И небо захотело всё тебе отдать...
И разразилось проливным... опять...
...
…А за окном всего лишь просто дождь…
Да, он бывает неуместен… просто - мокрый…
Да, за окном тогда и воздух сплошь промозглый,
И вызывает в твоём теле только дрожь…
Да! За окном ведь просто переменный дождь!..
Он не намочит, как слеза, твои постели,
Он не укроет пеленой туманов, еле
Окутав, обогрев чуть-чуть, как сладостная ложь…
Да… за окном, всего-то, каплями вода,
Унылых путников нелестная картина…
Но из окна, казалось, вовсе и невинна,
Хоть льётся, как бы, ниоткуда, в никуда,
Питая землю, реки и… …питаясь болью…
Тебе казалось так... тогда, как-будто вместо воли
По венам протекала просто талая вода,
А ты, как-будто… ты вернулась в никуда…
Но не вини… ведь за окном лишь просто дождь,
Что дополняет столь унылую картину…
Поверь, душа ничья не стала бы невинной,
Кабы струилась вместо солнца просто ложь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838994
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2019
Пишу давно... з часів прадавніх,
Лиш мене мати народила.
Та окрилявся у коханні,
Знаходив сили у безсиллях...
Знаходив шмат якийсь, олівчик
Та десь губив себе у спразі...
Тепер папір, ніби, й не личить -
Бо світ комп'ютерних фантазій,
Бо світ, вважай, стає залежний
Від всіх мереж... або й мережив...
Для мене ж він був надбезмежний,
Коли у сто́зі мрійно ле́жав,
Коли на клаптику паперу
Я власний світ творив та пле́кав...
Лежав... повз мене, взовж по сте́рні
Ходив, мо' й танцював лелека,
Сідало сонце в оксамиті,
Ховались люди, і кульбаби...
Писав думки, в слова одіті,
Але тоді, все ж, десь щезали...
Пишу давно, з часів прадавніх,
Лиш мене мати розповила,
Та окриляюсь лиш в коханні.
То - Світло для душі та тіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2019