| Сторінки (22/2155): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Проходять дні та роки…
Хоча ми їхні кроки
Не чуємо, одначе
Вони ідуть, неначе
На цьому світі люди.
Вони ідуть усюди,
Бо час не зволікає.
Щомиті він минає.
Ті миті, що минули,
Навік уже заснули,
Не вернуться вже більше.
Хай навіть нам найбільше
На світі цім бажалось
Цього б. Того, що сталось,
Повік не повернути,
Бо так і має бути.
Всьому своя година.
Зна кожна це людина.
Теперішнім слід жити
Щомиті і творити
Прекраснеє майбутнє,
Що нині хоч відсутнє,
Та згодом прийде, стане,
Як час його настане.
Минуле ж забувати
Не слід, слід пам’ятати
І висновки робити,
Аби не наробити
Того, чого не гоже,
Що виправити, може,
Не вдасться вже повіки.
Говорять: час – це ліки.
Та він лиш тих лікує,
Хто ним як слід керує,
Хто часу не марнує
Свого ні миті всує,
А робить все для того,
Щоб протягом усього
Свого життя жилося
Лиш так, щоб все збулося,
Чого душа бажає.
Та той лиш, хто не гає
Часу́ і не горює,
А завсігди працює
Старанно, як належить.
Від того лиш залежить,
Чи він те, що бажає,
Отримає, придбає,
Чи мріяти лиш буде
Про те, що він здобуде
Його. Часу́, мій друже,
На те усе байдуже.
На те він не зважає.
Він просто йде, минає,
Тече повз нас з тобою
Стрімливою рікою
Все далі, далі, далі…
Кудись в незнані далі.
І доки сонце сяє
Й над ним Земля кружляє,
Де мешкають всі люде,
Текти він й далі буде.
Євген Ковальчук, 17. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Перемогу ми здобудем
В цій війні, яка іде,
І у мирі жити будем,
Що до нас же приведе
Перемога. Ми до неї
Крок за кроком ідемо.
В нас вона, немов лілеї,
Квітнутиме. Не дамо
Ворогу нас подолати.
Ні! Все буде навпаки.
Буде Україна-мати
Разом з нами залюбки
Жити в мирі та у згоді
Кожну неповторну мить.
Дух її і наш дух годі
Легко й просто підкорить.
Він незламний, нездоланний.
З ним ми визволимо край
Свій єдиний і коханий,
Цій війні поклавши край.
Перемогу ми здобудем.
Буде нашою вона.
Разом з нею ми всі будем.
І тоді, немов весна,
Прийде мир до Батьківщини
Нашої уже навік.
В ній і в кожної людини
Серці буде він весь вік.
Й сумніву ми в цім не маєм.
Хай і ворог це збагне.
Ми щосил його долаєм.
І його не омине
Та поразка, що зазнає
Він. Чека його вона.
І тоді лиш, кожен знає,
Скінчиться страшна війна.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
*****
Ну, нащо ви мені? Скажіть,
Гіркі жалі-печалі.
Із серденька мого ідіть
Кудись в безкрайні далі.
Ви не достойні в ньому жить.
Забудьте ви про нього.
Я з вами ж буду лиш тужить
Впродовж життя свойого.
Життя ж бо надане мені,
Не щоб весь вік тужити
У любій, рідній стороні,
А щоб щасливо жити.
Із вами ж я на світі жить
У щасті та у згоді
Повік не буду, лиш щомить
Страждатиму, та й годі.
Але я народивсь на світ
Ніяк не для страждання –
Щоб світлі в серці, наче квіт,
Буяли почування,
Аби не просто так я жив
На світі цім земному,
А щоб на благо лиш служив
Завжди усім і всьому.
У цьому й полягає суть
Всього життя людського.
На світі цім лиш ті живуть,
Що вносять щось у нього,
Аби поліпшити його,
Аби свій слід лишити,
Аби впродовж життя всього
На нім й нащадкам жити
Прийшлось не в горі та біді,
Ненависті й напасті,
А щоб вони жили тоді
Завжди в любові й щасті.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Смак солодкий перемоги
Ми відчуємо усі,
Бо до неї всі дороги
Нас ведуть. В усій красі
Ми її таки здобудем.
Прийде світлая ця мить.
І тоді ми з вами будем
Завжди лиш у мирі жить
У своєму ріднім кра́ю,
Що у нас лише один.
Дійде ця війна до краю
Остаточного. Я – син,
А вона – дочка країни,
У якій ми живемо.
Ми своєї України
Ворогам не віддамо.
Буде хай рікою литись
Наша кров, хай помремо,
Та за неї будем битись.
Ми за неї стоїмо
Всі горою, захищаєм
Ми її від ворогів
Силами всіма, що маєм,
Щоб позбутись тих катів,
Що лиш нищать і вбивають
Без краплини співчуття.
Та вони в собі не мають
Й серця, ні душі. Життя
В кожного ж із нас єдине.
Іншого немає в тих,
Хто вмирає, в тих, хто гине,
В тих, чий серця стук затих.
Смак солодкий перемоги
В цій війні відчуєм ми
Й житимемо без тривоги
Всі щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Ой, досадная розпуко,
Серденька не край.
Час тобі, душевна муко,
Десь за небокрай
З нього йти, іти навіки
З серця, щоб пішла
І у ньому ти вовіки
Більше не була.
Гей, ти чуєш? Не ховайся
В серця глибині.
Геть із нього забирайся!
Щоб повік в мені
Не було й твойого духу,
Не було слідів.
Ти ж спричинюєш розруху
Світлих почуттів,
Що будую я із того,
Що дає життя,
Щоб впродовж життя усього
Світлі почуття
В ньому жи́ли-поживали
Дійсно, а не в сні
І щомиті дарували
Щастячко мені,
У якому б я купався
Цілі ночі й дні,
Щоби світу я всміхався,
Як і він мені,
Стелячи мені дороги,
Кóтрими б ішов
Я із кликом перемоги,
Що я все ж зборов
І розпуку, й муку в серці,
Їх зборов на смерть,
Щастю відчинивши дверці,
Сповнившись ним вщерть.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
*****
Скінчиться війна,
І, немов весна,
Прийде мир до нас
Ув усій красі.
Ми із вами всі
Стрінемо цей час.
Будемо з ним ми
Щасними людьми
Жить в своїм краю.
Будемо так жить
Неповторну мить
Кожну, як в раю,
Та не день чи рік
Лиш, а цілий вік,
Все своє життя,
Бо піде́ війна
Ця уся страшна
Вже без вороття
Десь за небокрай,
Стрівши там свій край.
Наш же рідний край
Буде в мирі жить
І не лиш тужить,
А радіть лиш вкрай
Мирному життю,
Навстріч майбуттю
Світлому йдучи,
Щоби жити в нім
В щасті чарівнім,
А не лиш ждучи.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Я залюбки
Свої думки
У вірші виливаю
Впродовж життя
І почуття,
Які в душі тримаю.
Вони несуть
В собі ту суть,
Яку я в них вкладаю,
Коли пишу,
Коли дишу
Я ними, як складаю.
Хто їх збагне,
Того мине
Недоля стороною,
Як докладе
Зусиль, піде́
Він їхньою тропою.
Адже у них
Нема пустих
Ні слів, ні фраз, ні речень.
Лиш слід збагнуть
Їх дійсну суть
Без жодних заперечень.
Лиш слід здійснить
У певну мить
Поради їх для того,
Щоб в щасті жить,
А не тужить
Впродовж життя усього.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Війна взяла нас у полон
І вже не відпуска,
Але мине, неначе сон,
Ця доленька гірка.
Її позбудемося ми
І будем жить в краю
Своїм щасливими людьми,
Неначе у раю.
Цього бажає кожен з нас,
На це лише чека
І певен в тім, що прийде час
Цей світлий, хай яка
Війна важка. Адже щосил
Ми боремося, щоб
Над нами мирним небосхил
Був завжди. Скільки спроб
Робили вороги, аби
Схопить собі наш край,
Та не цурались боротьби
Ми й клали всім їм край.
У цей раз теж покладемо
Край їм і цій війні.
Хай голову покладемо,
Але її страшні
Дні, ночі також пройдуть всі,
На порох і на пил
Зітруться. І у всій красі
Лиш мирний небосхил
Над нами буде цілий вік,
Усі віки, які
Минатимуть. Війни ж навік
Моменти преважкі
Минуть, мов їх і не було,
А буде гріти нас
Всіх сонця миру лиш тепло
Усюди й повсякчас.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
*****
Коли душа в журбі
Моя, кажу собі:
Журбі тій не корись,
Із нею ти борись,
Бирись щосил, аби
Здолати, щоб журби
І сліду не було,
А щоб в душі цвіло,
Неначе диво-квіт
На весь цей білий світ,
Лиш світле почуття
Впродовж всього життя.
Приймаю я лишень
Його, щоб кожен день
Я з ним щасливо жив
І більше не тужив
На світі цім повік,
Увесь земний свій вік.
Я лиш йому корюсь.
Йому лиш віддаюсь
Я повністю, цілком,
Усім своїм єством.
Воно немов вдиха
Життя, бо надиха
На цьому світі жить
Й на благо лиш служить
Усьому та усім,
Хто мешкає на нім.
У цьому й поляга
Живоття* суть-вага.
*Живоття – діал. Життя
Євген Ковальчук, 15. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Мир буде, адже ми його
Всі з нетерпінням ждем.
До нас він прийде одного
Дня, як ми доведем
Війну цю до кінця. Ця мить
Настане лиш тоді.
Війни порветься довга нить.
Й більш грузнути в біді
Цій, як в болоті, ми повік
Не будемо, а мир
Що прийде, візьме нас навік
У свій солодкий вир.
У нашім буде він краю.
В серцях і душах теж.
З ним житимем, мов у раю.
Не йти війні вік все ж.
Ні-ні. Не буде вік іти
Вона. Їй прийде край.
У мирі житимем я, ти,
Вона, він – весь наш край.
Ця прийде чарівная мить,
І серденько, що в нас
У грудях болісно щемить,
Радітиме в той час,
А разом з ним душа. У них
Лиш світлі почуття
Вік будуть. Почуттів сумних
Не буде ввік. Життя
Цвістиме, наче квітів цвіт
Улітку й навесні,
На цей увесь прекрасний світ
Насправді, а не в сні.
Лиш не здаваймось ворогам!
Борімось до кінця!
І посміхнеться доля нам.
Мить світла прийде ця.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
*****
На жаль, триває нині
У нашій Батьківщині
Жорстокая війна,
Бо вороги зі сходу
До нашого народу,
Неначе сарана,
Посунули. Скорити,
Його дух підкорити
Бажають, але він
В собі сумління має
Й ніскільки не приймає
Ворожих темних змін.
Він з ворогами б’ється
Сміливо, не здається,
Нехай і важко. Ні,
Повік цього не буде.
І він таки здобуде
У цій страшній війні
Солодку перемогу.
Він проклада дорогу
До неї вже і йде,
Б’ючись із ворогами.
Вона все ж буде з нами.
І до кінця дійде́
Війна ця вся навіки,
Бо більш її повіки
У нашому краю
Не буде. Жити будем,
Як успіх в ній здобудем,
В нім вік, мов у раю.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
*****
Кохана Батьківщино,
Страждаєш ти в ці дні,
Чого буть не повинно,
Палаєш у вогні.
В тобі війна триває
Безжальная, страшна.
Рікою протікає
Невинна кров. Не зна,
Ні крапельки не має
Жалю злий ворог теж,
Коли він роздирає
Тебе. Але усе ж
Його ми подолаєм.
Поразки він зазна.
Ми вже перемагаєм.
Закінчиться війна
На нашу користь. Знає
Це добре кожен з нас
І мужньо наближає
Цей світлий, добрий час.
Тебе ми на поталу
Повік не віддамо.
Хай навіть і помалу,
Та ми усе ж йдемо,
Йдемо до перемоги
У цій страшній війні.
Не звернемо з дороги
Цієї всі ми, ні.
Хай навіть і не мріє
Про це наш ворог. Край
Наш міццю володіє
Тією, що все ж край
Війні, що в нім триває,
Навіки покладе.
І мир, який чекає
Всяк з нас, навік прийде́.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
*****
Хоробрїї солдати
Всі борються в бою
За Україну-мати
Коханую свою,
Її свободу, волю,
А разом з ними теж
Лиш за щасливу долю.
Одна вона в них все ж,
Бо іншої немає.
Війна, що почалась
Давно, іще триває,
Одначе не здалась
Держава Україна.
На місці хай її
І лишиться руїна –
Згорять ліси, гаї,
Поля, густі діброви…
Її ми не здамо.
Про це і бути мови
Не може. Даємо
Ми відсіч добрий, гідний
Своїм всім ворогам.
Ми визволим край рідний.
Всміхнеться доля нам.
І сумніву немає
У жодного із нас,
Що край наш їх здолає
Й настане мирний час.
І буде він тривати
Не місяць, рік, а вік.
Війни ж не будем мати
В краю своїм повік.
Вся наша Батьківщина
Лиш буде процвітать.
Іде вже ця година.
Недовго ще чекать.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
До нас йде перемога
І ми не стоїмо.
До неї ось дорога.
Ми нею ідемо
До неї – перемоги.
У нас достатньо сил
І не бракує змоги
За мирний небосхил
Своєї Батьківщини
І світле майбуття
Боротися щоднини.
Не шкода і життя
За це своє віддати
Ані краплини, ні.
Ми не посмієм здати
Свій край у цій війні
Тим ворогам, якії
Уторглися, повік.
Ми зовсім не такії.
Ми захищали вік
І будем захищати
Сміливо всі завжди
Свою Вкраїну-мати
Від всякої біди.
До нас йде перемога.
Іде цей світлий час.
Тоді війни тривога
Покине враз всіх нас.
І будемо ми жити
У мирі – кожен з нас
Й радіти – не тужити
Лиш гірко повсякчас.
Радітимемо дуже
Ми мирному життю,
Ідучи небайдуже
Назустріч майбуттю.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Ой, ти горе-горе,
Хай бездонне море,
Що тече та плине,
Враз тебе поглине,
Щоб ти в нім втопилось,
Щоби не лишилось
Навіть сліду твóго
Жодного лихого.
З вечора до рання,
Зрання до смеркання
Темні ж почування
Й думи без вагання
У серця людини
Й душі, мов зернини,
Сієш без упину,
Щоби ту людину
Низько опустити,
Згнобити, скорити,
Ставши на заваді,
Власній темній владі.
Не для того люди
На землі цій всюди
Якось народились,
Щоб тобі корились,
Маючи нещастя,
Що даєш. Для щастя
Справжнього людського.
Лиш заради нього
Люди ся родили,
Щоб у нім лиш жи́ли.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
*****
Чим більше думаю про мир
Я в час війни, яка
Схопила нас в свій темний вир
І вже не відпуска,
Тим більше впевнений у тім,
Що прийде він усе ж,
А ця війна в краю моїм
До власних дійде меж,
Тому що наші вояки
У бій сміливо йдуть.
Вони ж всі цій війні таки
Навік край покладуть,
Здобувши перемогу в ній.
І більш наш рідний край
Горіть не буде у вогні
Пекучому украй,
А будуть в ньому згода, мир
І щастя, і любов.
У їхній ми солодкий вир
Потрапимо всі знов.
Їх будемо в собі тримать,
Душею, серцем теж
Життя своє все відчувать.
Війна ще йде, та все ж
Я певен в тім, що світлий час
Цей прийде, а війна
Завершиться і більш до нас
Не прийде. Як весна,
Мов квіти навесні, цвісти
Мир, щастя і любов
У нас всіх будуть. Я і ти,
Вона і він їх знов
І знов, до самого кінця,
Вік будем відчувать,
Як скінчиться війна вся ця,
Якій вік не тривать.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
*****
Ти маєш в серці муку?
Тримай мене за руку
Й ходімо якнайдалі
Від неї, щоб надалі
Вона тебе повіки
Не мучила. Навіки
Вона нехай минеться.
Хай смерть її торкнеться
І забере з собою
Її від нас з тобою.
Хай місця не займає
У серці, хай не крає
Його воно до болю,
Віщуючи недолю
Тобі лише, з якою
Свого життя тропою
Йдучи, лиш падать будеш,
Допоки не прибудеш
Ти до кінця свойого
Життя лише одного,
Бо іншого повіки
Не буде, як повіки
Заплющиш ти неждано
Навіки. Всім нам да́но
Життя ж бо не для того,
А щоби ми від нього
Лиш позитивне брали
Й щасливими ставали,
Щоб завжди в згоді жи́ли
Й благі діла робили.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Доленьку свою
Творить кожен з нас.
Нині у бою
Ми. Війни бо час,
Хай не хтіли ми,
Але наступив,
Темними крильми
Край наш весь накрив.
Йде у нас війна,
Що ні співчуття,
Ні жалю не зна,
Забира життя,
Як і вороги.
Ми долаєм їх,
Щоби їх й ноги
Не було. Своїх
Сил, що повно в нас,
Не шкодуєм ми,
Щоб настав той час,
Щоби ми людьми
Вільними були
Знов в своїм краю,
Вороги пішли
З нього. У бою
Не один із нас
Ляже, та прийде́
Миру світлий час,
Що так кожен жде.
А війна страшна
Ця уся мине
Й більш в наш край вона
Ввік ся не верне.
Прийде мирний час
Той, що буде вік.
Певен кожен з нас
Так, як ще повік.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Із думами своїми я дружу.
Я з ними і радію, і тужу.
Усім, що маю, з ними я ділюсь,
Бо з ними у життєвій річці ллюсь,
Неначе швидкоплинная вода.
Мене із ними жодная біда
Ніколи не спроможна розлучить,
Допоки серце в грудях стукотить.
Нікого поряд, може, хай нема,
А тільки порожнеча та пітьма,
Але думки у розумі моїм
Завжди зі мною. Наче друзям, їм
Найпотаємніше, що маю я,
Все довіряю. Ми ж – одна сім’я.
Я не наважуюся приховать
Від них нічого, щоби міркувать
Я ними всюди й завжди міг,
Аби із безлічі життя доріг
Мав змогу вибрати я в певну мить
Лиш ту, де буде завжди таланить
Мені, коли я нею буду йти
До певної життєвої мети;
Щоб в світі цім не навмання я йшов,
А щоб якраз до неї я прийшов,
Належним чином реалізував
Її для того, щоб я поживав
На світі цім щасливим лиш життям
В душі та серці з гордим почуттям,
Що все ж мені вдалось мету здійснить
До того, як життя порвалась нить.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
*****
Кожен з нас – частина
Неньки-Батьківщини,
Що одна-єдина
В кожної людини,
Що живе в ній. Нині
Темная година
Нашій Батьківщині
Випала. Чи винна?
Чим? Адже повіки
Не ішла війною
В інший край. Повіки
Лиш сама одною
Жертвою ставала,
Як її ділили,
Як вона палала.
Нині наступили
Знов часи такії.
Ми ж не здаємося.
Вороги лихії.
З ними ми б’ємося,
Щоби їх здолати
Повністю, до краю,
Щоб всіх їх прогнати
Зі свойого краю.
Він же в нас єдиний.
Іншого немає.
Йде час швидкоплинний
І війна минає.
І мине. Настане
Світла ця година.
Вільною знов стане
Наша Батьківщина.
Тільки не корімось
Ворогам! Сміливо
До кінця борімось!
Й станеться це диво.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
*****
До усього завжди будь уважним,
Щоб чогось важливого не пропустив,
Перед небезпекою – відважним,
Щоб лихому статись ти не допустив.
Тим, хто допомоги потребує,
Всім, чим можеш, щиро ти допоможи,
Тим, у кого серденько сумує,
До щасливого життя шлях укажи.
Перед тим, кому завдав ти шкоди,
Зразу ж вибачитися не посмій забуть,
Не чекаючи інакшої нагоди,
Тої, що у тебе може вже й не буть.
А коли вона тебе торкнулась,
Помста кращим виходом не є в той час,
Щоб вона, бува, не обернулась
Проти тебе ж, проти кожного із нас.
Ні, не слід йому також бажати,
Щоб його зустріла зла напасть.
Те, що заслуговує він, мати
Буде. Доленька його йому надасть.
Як зустрів когось, з ним привітайся
І, бажаючи добра йому, всміхнись,
А при розставанні попрощайся
Із надією зустрітись ще колись.
Як у когось просиш допомоги,
То «будь ласка» не забудь сказать тоді,
І, як зійдуться якось дороги
Ваші, він поможе знов тобі в біді.
Всім, що маєш ти, задовольняйся.
Як чогось бракує, не горюй,
А, аби здобути, не спиняйся,
А над тим старанно лиш працюй;
Бо життя тобі того на таці,
Друже мій, повік не принесе.
Тільки у постійній добрій праці
Зможеш ти отримати усе.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
*****
Борімося із ворогами
І не шкодуймо сил
Заради України-мами
І мирний небосхил!
Нізащо їм не піддаваймось
В запеклому бою!
Щосил здолати їх стараймось!
Не зрадьмо честь свою
Служити неньці-Батьківщині,
В якій ми живемо!
Їй треба наша поміч нині.
І ми її дамо.
Її не лишим на поталу
Проклятим ворогам.
Хай не відразу, хай помалу,
Але всміхнеться нам
Всім доля. Світлу перемогу
Здобудем в цій війні.
Ми стали вже на цю дорогу
І нею ночі й дні
Йдемо, хоча ми добре знаєм –
Не кожен з нас дійде́
До перемоги, що бажаєм,
Та духом не впаде,
Аби лиш наша Батьківщина,
Неначе квіт, цвіла,
Щоб кожная у ній людина
Щасливою була
І нині, і в часи, що прийдуть,
І після них – весь вік.
Так, переможцями все ж вийдуть
Лиш наші. І повік
У нашому краю не буде
Війни, коли наш край
Весь перемогу в ній здобуде,
Їй всій поклавши край.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Коли сідаю вірші я писати,
То від усього світу сторонюсь.
Тоді мою увагу відвертати
Ніщо не сміє, бо я віддаюсь
Цілком поезії. Лечу неначе
В ту мить я у її чудовий світ,
В якому не сумує і не плаче
Ніхто впродовж усіх тих довгих літ,
Яким уже немає навіть ліку,
Бо значення не має в ньому час.
Живе в цім світі кожен аж довіку
У щасті та любові всякий час.
Одним із мешканців того я світу
Тоді стаю. Всі, що живуть у нім,
Мене гостинним покликом привіту
Вітають. Увійшовши в їхній дім,
Чужим не почуваюсь я ніскільки.
Усі мене приймають за свого
І жити пропонують з ними стільки,
На скільки вистачить життя мого.
На їхню пропозицію, ні миті
Я не вагаючися, пристаю.
Тоді ж бо повноцінним з тої миті
Я того світу мешканцем стаю.
На нім живучи, часу я не гаю,
На нім живучи, не ловлю я ґав,
А вірші разом з ними я складаю,
Щоб світ поезії багатшим став.
Нехай і невеликий вклад той, може,
Хай, може, зовсім він малий, проте
Я певен в тім, що він також поможе,
Й поезії квіт пишний розцвіте.
І буде завжди пишно він буяти
Любов’ю, мудрістю, добром, які
Він буде з гордістю вік уселяти
У душі, го́лови й серця людські.
Євген Ковальчук, 13. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
*****
Серце обливається
Кров’ю все, цілком.
Ворог намагається
Подолати злом
Край наш, Богом наданий,
Любий, дорогий.
Але ворог згаданий,
Що украй лихий,
Цілі не дістанеться
Темної повік.
Нашим край зостанеться
Наш на цілий вік.
Ворога здолаємо.
Прийде світлий час
Цей, бо докладаємо
Сил всіх – кожен з нас.
Край ми свій кохаємо.
Він у нас один.
Іншого не маємо.
Я його є син.
А вони є доньками.
Разом ми – сім’я.
Рухає долоньками
Миле немовля,
Руха рученятами
В неньчиних руках,
Кліпа оченятами
У її очах.
За таке майбутнєє
Боремося ми –
Світле й незабутнєє.
Будемо людьми
Вільними, як й маємо,
Жить в своїм краю,
Як усіх здолаємо
Ворогів в бою.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Викликає страх
В кожного війна,
Адже коїть жах
Лиш страшний вона,
А точніше ті,
Що її ведуть
В миті непрості,
Як бої ідуть.
Ця війна, що зла
Повна через край,
І до нас прийшла,
В наш коханий край,
Що лише один
В кожного із нас,
В кожної з родин,
Що живе в цей час
В нім. Війна іде.
Точаться бої.
Їхній гул гуде,
Що й птахи свої
Гнізда в тую мить
Покидають. В нас
Серденько щемить
І в душі погас
Радості вогонь.
Сум лиш роздира.
В свій міцний полон
Нас він забира.
Та війна мине.
Й радості вогонь
Знову огорне
Серденько, либонь,
Й буде зігрівать.
Будемо радіть
Ми й пісні співать.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
*****
За Вкраїни майбуття
Світлеє лиш б’ються,
Віддаючи і життя,
Але не здаються
Тії, що пішли у бій,
Щоб лише на дати
В Україні долі злій
Вік весь панувати.
Долю злу цю привели
Вороги зі сходу,
Але, як раніш були,
Й нині є в народу
Нашого і гідність, й честь,
А також звитяга,
Щоб позбутися нашесть.
Складена присяга
Україні ним повік
Зрушена не буде
І, щоб в мирі жити вік,
Він усе ж здобуде
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, цілі дні.
Ворог бо не має
Ані краплі співчуття.
Відбира без нього
Найдорожчеє – життя.
Але дня одного
Дійде до кінця війна
Й ми в ній переможем.
Я, ти, він, також вона
Впевнені, що зможем.
Прийде в край наш мирний час,
Лишиться навіки,
А війни не буде в нас
Більше вже повіки.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Ми не забуваєм
Тих усіх, що полягли
У війні, щоб ми були
Вільними. Складаєм
Ми їм шану. Це герої
Ті, що полягли в боях,
Та вони у нас в серцях
І у душах. Щоб лихої
Долі не було в державі
Нашій рідній, дорогій,
Всі вони ішли у бій,
Служачи цій гідній справі –
Визволити землю рідну
Від жорстоких ворогів,
Що ще з давніїх часів
Зазіхали. Але гідну
Відсіч мужнії герої
Їм усім усе ж дали,
Навіть хай і полягли
У запеклому двобої.
Дійдемо де перемоги
Ми у цій страшній війні,
Що йде нині ночі й дні.
Адже мають досить змоги
Й сили наші всі герої,
Щоб війні покласти край,
Визволивши рідний край
Від навали прелихої.
Мить вони цю наближають
Кожен день і кожну ніч,
З ворогами віч-на-ві́ч
Зіштовхнувшись. Їх долають,
Не жаліють ні краплини
Навіть власного життя
Лиш за світле майбуття
України-Батьківщини.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
*****
Прийде час. Мине війна,
Що у нас триває
Й серце розриває,
Бо жалю не зна вона,
Як і тії вороги,
Що на нас напали.
Щоби ми не мали
Навіть їхньої ноги
В рідному краю, щосил
Боремось із ними.
Розбере́мось з тими
Ворогами. Небосхил
Мирним в нашому краю
Знов-таки все ж буде,
Як народ здобуде
Наш у нелегкім бою
Перемогу. Прийде час
Цей такий жаданий.
Буде край коханий
Вільним, як і кожен з нас.
Адже боремося ми,
Сил всіх докладаєм.
Ворогів здолаєм.
І щасливими людьми
Жити будемо весь вік,
Як наш край здобуде
Успіх, і не буде
В нім війни уже повік.
Ми здолаєм ворогів.
І свободу, й волю,
І щасливу долю
Виборемо в тих катів.
Їх же всіх проженемо.
Рідную країну –
Славну Україну
Їм повік не віддамо.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Не знаю, скільки дійсно залишилось
Мені на цьому світі поживати,
Та доки серце битись не спинилось,
Невтомно буду вірші я писати.
Адже без них я – наче тая птиця,
Що втратила свої розлогі крила,
Відтоді, як поезія-дівиця
Мою бездонну душу окрилила.
Можливо, я для того й народився
На світ, як перш розкрив повіки,
Аби на нім я з нею поріднився,
Та не на певний час лиш, а навіки.
Свого життя я суть у ній лиш бачу
На світі цім, що без початку й краю.
Ніщо без неї я нім не значу,
Одне-єдине ж з нею я складаю.
Вона в моїх думках та почуваннях,
В яких, мов пишні квіти, розцвітає,
У серця трепеті, душі здриганнях.
Вона мене і живить, й надихає.
І жити надихає, і творити
Мене моя поезія без впину,
Щоб я на цьому світі залишити
Душі своєї гідну міг частину.
Аби лиш після тої смерті,
Що з часом прийде все-таки за мною,
Сліди, що я лишив, не бýли стерті,
Коли вона візьме́ мене з собою,
А щоб по них ішли майбутні люди
До щастя, злагоди, любові,
Які б несли завжди усім і всюди,
Щоб всі на світі цім були здорові,
Були здорові тілом та душею
І тільки добрії діла робили,
Поширюючи цілою землею,
Щоб завжди всі у світлім щасті жи́ли.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Серце крається від того,
Що іде війна,
Та я певен, дня одного
Скінчиться вона.
А прийшла вона раптово,
Бо ніхто не ждав.
Не було у нас готово
Все, щоб воював
Наш народ, але не здався
Він усе одно,
А боротися подався.
Ворогів давно
Не було, але боротись
Він не розучивсь.
На біду цю напоротись
Довелось. Скінчивсь
Миру час. Розпочалася
Справжняя війна.
І вогнем вся зайнялася
Рідна сторона.
І на півночі, й на сході,
І на півдні теж
Йде вона. Й казати годі.
Але дійде все ж
До кінця вона. Не буде
Вік вона іти,
Й перемогу край здобуде
Наш – і я, і ти,
І вона, і він... Всміхнеться
Доленька всім нам.
Буде мир. Війна минеться.
Нашим ворогам
З часом облизня спіймати
Прийдеться, а в нас
Край весь буде святкувати
Перемоги час.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
*****
Нехай, можливо, я слабкий,
Але я камінь преважкий,
Який на душу ліг мені
І тільки почуття сумні
В ній будить, з легкістю зніму
І світлі почуття прийму
До неї, мов гостей у дім,
Але назавжди, назовсíм,
Аби жили в ній залюбки
Вони й лиш добрії думки
Будили в розумі моїм,
Дорогу-шлях стеливши їм,
Яким йдучи, я втілю їх,
Доклавши всіх зусиль своїх,
Здолавши всі завади ті,
Які зустріну на путі,
Аби усе лихе забув,
Аби лиш я щасливим був
Впродовж всього свого життя,
Допоки серденька биття
Не спиниться в неждану мить,
Коли на цьому світі жить
Припиню я, припиню жить.
Тоді, можливо, полетить
Моя душа ув інший світ,
Де буде жити безліч літ.
Та поки я іще живий,
Чи юний, чи уже старий,
В цім світі й далі буду жить
Й на благо вселюдське творить.
Євген Ковальчук, 11. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
*****
В час цей темний, що настав
В нашому краю,
Майже кожен з нас устав
І пішов в бою
Мужньо захищать його.
Він же в нас один.
І не жаль життя свого
Нам, щоб тільки син
І дочка його – усі
Діти жи́ли вік
Лиш у мирі, у красі
Всій його. Повік
Ворогам ми не здамось.
І не мріють хай!
Нині з ними ми б’ємось,
Визволяєм край
Рідний свій і дорогий
Вкрай від них усіх,
Щоб лунав не плач гіркий,
А веселий сміх,
Щоби доля в нас була
Світлою лишень,
А війна ця вся пройшла,
Свій останній день
Стрівши, щоб її повік
Більше не було,
А щоб сонце миру вік
Нам несло тепло
Те, яким би гріло нас,
Наші і серця,
Й душі. Прийде світлий час –
Дійде до кінця
Ця жахливая війна,
Що лише життя
Нівечить. Піде́ вона
Вся без вороття.
Євген Ковальчук, 18. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
*****
Мої сини та дочки,
Віршовані рядочки,
Прокиньтеся, устаньте
І струнко в строфи станьте,
Немов у ряд солдати,
Що держать автомати,
Коли стоять у стро́ю,
Готові йти до бою,
Щоб землю захищати,
Як ворог зазіхати
На неї смів раптово.
Хай ваше кожне слово
Додасть солдатам сили,
Якою б зупинили
Ворожую навалу
Умить, а не помалу.
Хай ворог той пізнає,
Яку міць-силу має
Вкраїнське військо, щоби
Він більше навіть спроби
Найменшої робити
Не те, щоб захопити
Не смів, але й ступати
На нашу землю-мати.
Вона ж бо найрідніша,
Найкраща, найцінніша.
Її оберігати,
А також розвивати
Повинні ми сміливо
Для того, щоб щасливо
На ній всім нам жилося,
Аби не довелося
Нам гірко шкодувати,
Як ворогу ми здати
Посмієм. До загину
Ми перед ним же спину
Свою лиш будем гнути,
Тому що оминути
Всім нам лихої долі,
Позбувшись честі, волі,
Не вдасться вже, можливо,
Ніколи. Тільки диво
Нас зможе врятувати
Від внутрішньої страти,
Як власну самобутність
Ми втратимо. Відсутність
Її вже означає,
Що нації немає.
Хай є земля, є люди,
Які практично всюди
Живуть на ній, одначе
Усі вони неначе
В ту ж мить і не існують,
Бо душі їх пустують
Без рідного. Нічого
Нема в них, крім чужого.
Хай і багата хата
Чужа, душа ж крилата,
Хай як би не бажала
І сил не докладала,
Як вільний птах, в ту пору
Не здійметься угору.
Євген Ковальчук, 11. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
*****
Ми сильні тілом, духом сильні,
Бо захищаєм край
Свій в цій війні, хоч ми не схильні
Її вести. Украй
Його ми любимо, шануєм,
Бо він у нас один.
Ми з ним радіємо й сумуєм
У часу темний плин,
Який, на жаль, минає нині.
Що ж? Доленька така
Припала нашій Батьківщині.
Іде війна важка.
Її ми з тими ворогами,
Що вторглись, ведемо,
Бо не бажаємо рабами
Лиш буть. Покладемо
Кінець війні, у ній здобудем
Ми перемогу й знов
У мирі жити лиш всі будем,
Звільнившись від оков,
Що вороги на нас наділи.
Розірвемо їх ми,
Щоб вік життю лише раділи,
Щасливими людьми
В своїй державі завжди жи́ли
І діти наші теж.
Війна ще йде, та ми щосили
Всі боремось. І все ж
Настане світла та година,
Коли мине війна.
І наша рідна Батьківщина,
Що в нас лише одна,
Вік буде буйно процвітати,
Мов квіти навесні
На полі та побіля хати,
Насправді, а не в сні.
Євген Ковальчук, 17. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
У кожного в житті у нас
Є певная мета,
Яку у відповідний час,
Коли прийде́ мить та,
Яка підхожа є, здійснить
Повинні ми, аби
На світі цім щасливо жить –
Без смутку та журби,
А також щоби залишить
Свій слід на світі цім,
Щоб щасними були щомить,
Хто житиме на нім,
Коли уже не буде нас,
Коли нас віднесе
В світ інший невблаганний час,
Покинувши усе,
Що мали ми на цій землі,
Коли на ній жили, –
І радощі, й гіркі жалі,
Які в душі несли.
Мету лиш треба віднайти,
Поставити собі
Й шляхом життя до неї йти
У мирі й боротьбі,
Аби лише тобі вдалось
До неї все ж дійти,
Аби в твоїм житті збулось
Усе, що прагнеш ти.
В тім, що ти дійсно віднайде́ш
Мету, а не, як сниш,
В тім, що до неї ти дійде́ш,
В тім, що її здійсниш,
Ти навіть і не сумнівайсь,
Мовляв, не пощастить,
А лиш працюй, як слід старайсь.
Тоді й поталанить.
Євген Ковальчук, 10. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Палким вогнем бажання,
Щоб скінчилась війна,
Горить в мені. Страждання
Приносить лиш вона.
В ній доброго немає
Й ні крихти співчуття,
Тому що забирає
Найбільший скарб – життя,
Яке лише єдине
У кожного із нас,
Бо іншого, хто гине,
Не має більш в той час.
Війна украй жорстока,
Як той, хто почина
Її вести. Глибока
Злість душу розпина
Його. А там, де має
Буть серденько, лежить
Лиш камінь. Він тримає
Його у грудях. Жить
І лиш добро творити
Прийшли на цей ми світ,
Щоб тільки в щасті жити
Впродовж життєвих літ.
Війна ж це світле щастя
Ніскільки не несе,
А лиш саме нещастя,
Що душу й серце ссе,
Немов змія отруйна.
Але мине вона.
І, наче квітка буйна,
Красива й запашна,
Розквітне мир, що буде
Вік в нашому краю,
Як успіх все ж здобуде
Солдат в важкім бою.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
*****
У собі ти не буди
Почуття сумні,
А нехай вони завжди
Сплять – і ночі, й дні.
Краще світлі почуття
В серці розбуди
Й до щасливого життя
Разом з ними йди,
Бо до нього приведуть
Лиш вони всіх нас,
А сумні лише зведуть
В гріб у передчас.
Світлі почуття лишень
Будуть хай у нім,
Щоб жилося кожен день,
Як в раю земнім.
Ні, того ти не чекай,
Доки смерть прийде́
І тоді твою у рай
Душу відведе.
Хай земля для неї ним
Стане, щоб повік
Нею не ходив сумним
Ти свій цілий вік.
Адже надане життя
Нам у певний час,
Щоб лиш світлі почуття
Жи́ли в серці в нас,
Бо відомо, певен, всім –
Власної мети
Тільки з ними в світі цім
Зможеш досягти,
Всіх зусиль доклавши теж,
Бо не зможеш ти
Ввік без них в житті усе ж
Цілі досягти.
Євген Ковальчук, 10. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Прокинься, земле рідна!
Недолі не корись!
Ти з нею буть не гідна.
А з нею ти борись,
Всіх сил доклавши! Прийде
Тоді та світла мить,
Як сонце щастя вийде
На небі заблищить
І буде ніжно гріти,
А діти всі твої
Життю цьому радіти
Лиш будуть. Всі свої
Страхи та безнадії
У серденьку спали
І вогнище надії
У те ти запали,
Що доля посміхнеться
Тобі і дітям всім
Твоїм, війна минеться,
Залишивши твій дім
Назавжди, щоб в оселі
Твоїй усі були
Щасливі та веселі,
А вороги пішли
І більш ся не вернули
До тебе, щоб навік
Важкі часи минули,
А ти лиш квітла вік
Прекрасною красою,
Яка чарує дух
І серденько собою.
Борись, як відчайдух,
Лишень, о земле рідна!
І переможеш ти,
Бо перемоги гідна
Своєї досягти.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
*****
Серце чує, що мине
Ця страшна війна
Й прийде мир, що огорне
Край наш. Сторона
Наша рідна буде в нім
Жити цілий вік
І у щасті чарівнім.
А війни повік
Вже не буде, бо мине
Назавжди вона.
Край її не омине.
Скінчиться війна.
Прийде світлая ця мить,
Бо уже іде.
Серце досі ще щемить,
Бо війни гуде
Гул, та буде лиш радіть,
Як вона мине.
Ніде правдоньки тут діть.
Радість огорне
Серце, душу з ним же теж.
І не буде цій
Радості ніяких меж.
Повністю у ній
Буду я так, як вона
У мені. Пройде́
В нас жорстока ця війна,
Що іще іде.
Пройде темний час її.
Прийде світла мить
Ця до нашої сім’ї.
Всім нам пощастить.
Будемо ми в мирі жить,
В щасті чарівнім
Кожну неповторну мить
В кра́ю дорогім.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Не одне уже життя
Ця війна забрала
Без краплини співчуття,
Що й повік не мала.
В нашій рідній стороні
Й досі ще триває
І людські життя в ці дні
Також забирає.
А життя ж лише одне
В кожної людини.
Більш не буде, як мине.
Та пливуть години
Й дні війни, що йде у нас,
Та в нас є герої
Ті, що наближають час
Перемоги тої,
Що здобудуть. І війна
Ця страшна минеться,
І повік до нас вона
Більш не повернеться.
Ні, не сподіваюсь я.
Певен я у цьому,
Як вкраїнська вся сім’я.
Не дамо нікому
Ми війну почати знов.
Більш її не буде.
Більш не буде литись кров
Зі слізьми. Здобуде
Перемогу рідний край
Наш, війні жорстокій
Цій навік поклавши край.
Будуть мир і спокій
В ньому, в кожному із нас,
Як і має бути.
Нам усім давно вже час
Це як слід збагнути.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
*****
Моє серде́нько повне смути,
Бо йде у нас війна,
Якої не повинно бути.
Це кожен добре зна.
Прийшла до нас усіх раптово
Війна – суцільне зло.
Щоб відсіч гідний дать, готово
У нас все не було.
Та рук не склали, не здалися
Ми ворогам своїм,
А всі до бою удалися
Сміливо, щоби їм
Наш край схопити не вдалося,
А нас всіх – підкорить.
Ми синє небо і колосся,
Під ним що майорить,
І далі будем захищати.
В нас рідний край один.
Це Україна – наша мати.
Вона – дочка, я – син
Її. Її усі ми – діти.
Ми разом всі – сім’я.
Час прийде. Будемо радіти
І він, й вона, ти, я
Тій перемозі, що здобудем
У цій страшній війні.
Її лиш згадувати будем,
У мирі жити. Дні
Ці світлі прийдуть в нас, настануть,
Як дні війни минуть,
Неначе білий сніг, розтануть,
У прірву упадуть
І більш не вернуться повіки.
Мир прийде в рідний край
Наш і залишиться навіки,
Війні поклавши край.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
*****
Коли мине війна,
Тоді, немов весна,
Прийде мир в наш край.
Ми всі його ждемо
Й б’ємось. Покладемо
Ми ворогам всім край.
Долаємо їх ми.
Щасливими ж людьми
Ми прагнемо всі жить
У рідному краю.
Здолавши у бою
Їх, ця настане мить.
Вона до нас прийде́.
А доти ще іде
Запеклий бій у нас
Супроти ворогів.
Себе, сестер, братів
У цей неле́гкий час
Ми захищаєм. Так,
Ми перемоги смак
Відчуєм, як її
Здобудем, принесем
І мир лиш приведем
До рідної сім’ї,
Той мир, в якому жить
Кожнісінькую мить,
Усе своє життя
У всій його красі
Ми будемо усі –
Вона, він, ти і я.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
Як горенько зазнав ти, не горюй,
А сил доклавши всіх, як слід працюй,
Аби його здолати назавжди
І замести за ним його сліди,
Щоб інше горенько по них, бува,
До тебе не дісталося. Слова,
Які висловлюють бажання те,
Не зроблять це за тебе. Непросте
Завдання це, але ти не здавайсь,
А виконать як слід його старайсь.
Знайди його спочатку джерело,
Звідкіль до тебе горе те прийшло.
Його знайшовши, винищ та простеж,
Що знищив. Як його не буде, теж
Не буде горя іншого повік,
З яким би коротав ти власний вік.
А горе нинішнє, що маєш ти,
Без того джерела уже рости
Не зможе більш. Його ж долай,
Аби покласти остаточний край
Йому, застосувавши всі знання,
Уміння, навики, які щодня
В своєму здобуваєш ти житті,
Як рішення приймаєш непрості.
В тім, що досягнеш власної мети,
Коли те горенько здолаєш ти,
І навіть сумніватися не смій,
Аби не справдитися долі злій,
А щоби ти щасливим був найбільш,
Роби все, що під силу, навіть більш.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
*****
З героїв тих, що воювали
У давнії часи
І рідну землю захищали –
Поля, гаї, ліси
І гори, й луки, і діброви,
Ми приклад беремо.
Про те не може бути й мови,
Що край свій ми здамо
Тим ворогам, які зі сходу
Прийшли, щоб захопить
Його і дух його народу
Своєму підкорить.
Цього не буде. Захищаєм
Хоробро рідний край,
А ворогів своїх долаєм,
Наближуючи край
Війни щодня і щогодини
У нелегкім бою
За світлу долю Батьківщини,
За Матінку свою,
За землю ту, де народились
І нині живемо.
В минулім від ярма
Звільнились і нині це ярмо,
Що впало, наче сніг із неба,
Ми скинемо також.
Для цього сил докласти треба
Усіх своїх. Отож
Їх докладаймо і долаймо
Своїх всіх ворогів!
Перемогти їм нас не даймо!
Хай як би не хотів
Їх ватажок, щоб Україна
Здалася, та вона
Не встане знову на коліна.
Війна ж мине страшна.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Усяк на світі цім бажає
Лише щасливим бути,
Та чи зусиль він докладає,
Щоб щастя досягнути?
Адже воно само собою,
Неначе справжнє диво,
До нас повіки із тобою
Не прийде. Тож важливо
Не тільки мріяти-гадати
Про нього повсякчасно,
А слід належно працювати,
Аби жилось прекрасно,
Бо тільки праця допоможе
Його нам всім здобути.
Лиш з нею кожен дійсно зможе
Щасливим завжди бути.
Без праці ж бо не буде щастя.
Лиш нею ти здолаєш
В своїм житті усі нещастя,
Які, на лихо, маєш.
Із нею зможеш так зробити,
Щоб їх вже ввік не мати.
Якщо ж лиш будеш байди бити,
То й далі поживати
Із ними будеш та страждати
Прегірко без упину
І помочі даремно ждати
До самого загину.
Можливо, хтось і допоможе,
Хай раз, ну, може, двічі,
Але постійно він не зможе,
Погляньмо правді в вічі,
Тобі давати допомогу.
Своїх слід докладати
Зусиль і власную дорогу
До щастя прокладати
І нею йти, на ній долати
Усі ті перешкоди,
Що якось прийдеться стрічати,
Аби такої шкоди
Вони завдати не посміли,
Якої побороти,
Хай якби ми того не хтіли,
Яких зусиль, роботи
До того б ми не докладали,
Не вийде вже повіки,
Бо наслідки ті, що б ми мали,
Текли б, неначе ріки,
Які не вдасться зупинити,
Їх русло повернути
Назад для того, щоб не жити
Із ними, щоб їх збути.
Хай, може, їх нелегко буде
Здолать тим, хто не вміє,
Та перемогу той здобуде,
Хто здатись не посміє,
А буде засоби шукати
І способи, якії,
Як візьметься застосувати
Їх, наслідки лихії,
Які вони йому завдали,
Вони – то перешкоди,
Які шлях поперекривали
До щастя та свободи
Дістатися до нього, в змозі
Позбутись він їх, вдасться,
Якщо він їм на півдорозі
Покірливо не здасться.
Найлегше здатися нещастю,
Яке прийшлось зазнати,
Та щоби шлях відкрити щастю,
Потрібно працювати.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Війна мине. Вона не буде
Постійно в нас іти.
А перемогу наш здобуде
Народ. І я, і ти,
Вона і він – це кожен знає.
Її жорстокий час
Іще трива, але минає.
Мине, то мирний час
У нашу Україну прийде.
Його яскраве та
Ласкаве сонце в небі вийде.
Та доти непроста,
А вкрай важкая та жорстока
У нас іде війна.
В душі журбота преглибока.
Її гризе вона.
Вона також і серце крає,
Неначе ніж. Страшна
Війна навколо нас триває,
Та скінчиться вона.
Війна мине. Вона розтане,
Мов сніг, неначе лід.
Тоді і мир у нас настане.
Його і південь, й схід,
І північ – наша Батьківщина
Вся матиме весь вік.
Війни ж мине страшна година
Й не прийде більш повік,
Як перемогу ми здобудем
У цім важкім бою.
Тоді й у мирі жити будем
У рідному краю.
Війна мине, нехай триває
Ще досі. Ворогів
Всіх край наш рідний подолає
Ущент навік-віків.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
*****
Коли бажаєш щастя,
Натомість лиш нещастя
В своїм житті стрічаєш,
Коли лиш їх ти маєш,
Так просто не здавайся,
Позбутись їх старайся.
Лишень їм не корися,
А проти них борися.
Я вірю, що ти зможеш,
Що ти їх переможеш.
Можливо не відразу,
Але, якщо ні разу
Ти їм не піддасися,
В полон не віддасися,
Щоб перед ними гнутись,
То зможеш їх позбутись,
То зможеш їх здолати,
Навік їх геть прогнати,
Відваги й сил набравши,
Усіх зусиль доклавши
До того, бо всяк знає,
І сумніву немає
В тім, що без них нещастя
Не підуть, щоби щастя
На їхнє місце стало.
Бажати лиш замало.
Для того, щоби жити
Щасливо, слід робити
Тобі, та як належить.
Від тебе ж це залежить.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
*****
Вся Україна нині, мов
На вістрі гострого ножа,
Тому що йде війна в ній знов,
Що кожен з нас вкрай зневажа.
Але її ми ведемо
Супроти наших ворогів
І край їй все ж покладемо,
До мирних дійдемо часів.
Ми з нетерпінням їх ждемо,
Одначе не лишень,
Бо ми й невпинно ідемо
До них вночі і вдень.
До миру дійдемо. Війні
Покладемо ми всі кінець.
Минуть її криваві дні.
Вони зведуться нанівець.
І сонце миру заблищить
І буде ніжно гріти нас,
А серденько, яке щемить
У цей війни жорстокий час,
Радітиме, що мир настав,
Той мир, якого кожен з нас
Чекав, а також наближав
Цей світлий, дивовижний час,
Із ворогами у бою
Воюючи, доклавши сил
Усіх, за земленьку свою,
Її лиш мирний небосхил
Чи тим, хто участь брав в бою,
Всім необхідним помагав,
Радіючи тим, що свою
Частинку перемоги вклав.
А перемога ця прийде́.
Здобудемо її всі ми.
Війна ж ця до кінця дійде́.
І буде завжди в нас лиш мир.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Моє життя іде без вороття
Крізь дні та роки.
Воно іде вперед, у майбуття
І йтиме, доки
У мене в грудях серце стукотить,
Невпинно б’ється,
Що часом те, що вічно буду жить,
Мені здається.
Хоч, звісно, серце битись в певну мить
Все ж перестане,
Й на цьому світі припиню я жить,
Мене не стане.
Хоч тіло лишиться моє, однак
Душа покине
Його тоді та в інший світ відтак
Вона полине.
Хай рано думать, що кінець прийде́,
В мені ж палає
Вогнем життя серде́нько молоде,
Але сенс має
Подібна думка, бо ж ніхто не зна
На світі цьому
Про час, коли смерть візьме навісна
Його додому.
Вона ж бо може в будь-якую мить
Прийти трагічно
І очі, що горять життям, стулить
Тоді навічно.
Тому потрібно кожну мить життя
Всім нам цінити,
Робить як слід усе, щоб до пуття
Його прожити,
Аби нам не було шкода в той час
Цей світ покинуть,
Коли посміє нагла смерть всіх нас,
Мов твань, поглинуть.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Сонце миру ми ждемо
У важкий цей час,
Бо війну ми ведемо.
Вороги ж на нас
Всіх напали. Рідний край
Прагнуть наш схопить,
Нас же – власній владі вкрай
Темній підкорить.
Сонце миру в нас було.
Гріло ніжно нас
Лагідне його тепло,
Та минув той час.
Вороги до нас прийшли.
Й сонце миру вмить
Згасло. Адже почали
Всі вони в ту мить
Цю жорстокую війну,
Що у нас іде,
Бо порушив тишину
Ворог. Він веде
Проти нас її, та ми
Відсіч даємо,
Бо щасливими людьми
Прагнем жить. Ярмо
Скинемо. І запала
Сонце миру в нас,
Випаливши зло дотла
В цей прекрасний час.
Грітиме воно весь край,
Кожного із нас.
Адже все ж настане край
Тій війні, що в час
Темний цей у нас іде.
Скінчиться війна.
До свого кінця дійде́
Назавжди вона.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2023
Погода хмура навіва
Мені сумні думки.
Від них аж пухне голова.
Ще мить, і, мов кульки́,
Здається, лусне голова
І скінчиться життя.
Хоча такого не бува,
Але передчуття
Подібні в мене виклика
Погода хмура та,
Погода хмурая, яка
Довкілля огорта.
Мені у душу наганя
Тужливі почуття,
Коли вона одного дня
Вривається в життя
Моє. Хай навіть в домі я,
А за вікном вона,
Усе одно душа моя
Чомусь така сумна.
Тривожить нині лиш мене
Вона. За певну ж мить
З хмар вийде сонце осяйне,
Яскраво заблищить
І в перші осені дні ці,
Щоб скінчилося це,
Претеплі кине промінці
Враз на моє лице
Й зігріє лагідно мене,
Не лиш лице – всього.
І сум пекучий враз мине.
І протягом мого
Життя лиш світлі почуття,
А також всі думки
Гортатимуть мого життя
Земного сторінки.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2023
*****
Боремося проти зла,
Що прийшло в цей час,
Щоб гіркою лиш була
Доленька у нас.
Боремося ми із ним,
Щоб перемогти
І його шляхом важким
Більше не іти.
Докладаємо всіх сил
Тих, що є у нас,
Ми за мирний небосхил
І за мирний час.
Ми війни не прагнем, ні,
Та її ведем,
Бо край рідний у вогні.
Але доведем
Ми її все ж до кінця.
Скінчиться війна.
Прийде світлая мить ця
Так, немов весна,
Не на тиждень, місяць, рік,
А прийде́ вона
В Україну вже навік,
Як мине війна,
Як вона зустріне край,
Як від ворогів
Звільнимо ми весь свій край –
Всіх сестер, братів…
Адже ми – одна сім’я –
Я, вона, він, ти.
Ворогів всіх, певен я,
Ми перемогти
Зможемо. Цей прийде час.
Йде невпинно він.
Буде мирний час у нас,
А війні цій – фін*.
*Фін – ісп. Фінал, кінець.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
*****
Наш рідний край війська
Ворожі полонили.
Недоленька гірка,
Але у нас є сили.
Ми з ними піднялись
І відсіч всім їм дали,
Як предки теж колись,
Що також воювали.
Нехай ще йде війна,
Та певні ми у тому,
Що скінчиться вона,
Прийде́ кінець лихому.
Його ми приведем
До нього вже навіки.
Й війни, яку ведем,
Не буде більш повіки,
А буде мир у нас
Із нами панувати
Усюди й повсякчас.
Ми до цієї дати
Невпинно все йдемо.
Ми ворогу лихому
Ніколи не дамо
Свій рідний край, якому
Ми вірні. До кінця
Ми воювати будем,
Щоб скінчилася ця
Війна, в якій здобудем
Ми перемогу. Час
До нас цей йде невпинно.
І буде мир у нас,
Бо й бути так повинно.
І більш війни повік
Не буде, бо до краю
Вона дійде́, а вік
Мир буде в нашім кра́ю.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
*****
Боремося ми за волю,
За свободу й світлу долю
Усієї Батьківщини,
Кожної у ній людини.
Мати знову їх ми будем.
Перемогу ми здобудем
В цій війні над ворогами.
Ми є доньками й синами
України. Наша мати –
Україна. Захищати
Ми усі її повинні.
Так, ми з вами в тім не винні,
Що війна в нас наступила,
Ворога нога ступила
В край наш, та ми не злякались,
У хатах не поховались,
А з них вийшли воювати,
Край свій рідний захищати
Від ворожої навали.
Хай її ми не здолали
Ще, та прийде тая днина.
Й буде наша Батьківщина
Мати знов свободу, волю
Й будувать щасливу долю,
Щоби завжди з нею жити
І ніколи не тужити
Важко-тяжко. Час цей прийде.
Ворога здолати вийде
В нас. Нам доля посміхнеться.
Ця війна навік минеться.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2023
Не здамося ми без бою,
Вороже. Ми із тобою
Всі боротись доти будем,
Доки врешті не здобудем
Над тобою перемогу.
Вже вона нам із-за рогу
Всім видніється. Ми маєм
Сили і тебе здолаєм
Ними. Світлий час цей прийде.
Ясне сонце миру вийде.
Ти ж поразки лиш зазнаєш.
Ти і сам це добре знаєш,
Хай і пробуєш здолати
Наш народ. Та не зламати
Дух його, з яким за волю
І свободу, й світлу долю
Бореться він із тобою.
Не здається він без бою
Й перемогу все ж здобуде.
Прийде час цей. Вільним буде
Наш народ. Тебе ж здолає,
Вороже. Допомагає
Нам Європа, також Штати.
Тож тебе нас не здолати.
Разом ми – могутня сила.
Розпростаємо ми крила
Перемоги над тобою,
А війна стече водою
У минулеє назавжди,
Щоби мир у нас був завжди.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2023
*****
Коли мине війна,
Тоді і мир настане.
І так, немов весна,
У серці квітнуть стане
Кожнісінький із нас.
Герої наближають
До нас цей світлий час,
Який усі чекають
Із нетерпінням. Він
Прийде́ до нас із вами.
Ми ж, вставши із колін
Своїх, із ворогами
В запеклий бій пішли,
Щоб ці часи претемні
У нас вік не були.
Старання недаремні,
Що докладаєм ми.
Не будемо тужити.
Щасливими людьми
Ми будемо всі жити
В своїй державі вік.
Свобода буде й воля,
Які не вмруть повік.
А разом з ними й доля
Лиш світла, чарівна,
Прекрасна, незвичайна,
Чудова, неземна,
Предивна, надзвичайна
У нашому краю
Цвістиме, наче квіти.
Немовби у раю,
Ми житимем. Мов діти,
Радітимемо всі
У звільненій країні.
Всміхнеться у красі
Всій доля Україні.
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
*****
Ой, ти, серце, не тужи.
Тужиш чом? Мені скажи.
– Тужу, бо уже пройшло
Літо, мов і не було.
Лагідне воно тепло
Із собою віднесло.
Небо хмарне, задощить,
Мабуть, через певну мить.
В ранішній і ночі час,
Також ввечері у нас,
В нашім краї, де я й ти
Разом по життю іти,
Мов приречені, бува,
Прохолодний повіва
Вітер. День свій час збавля,
Ніч його лиш прибавля…».
Серцю ж я кажу в ту мить.
Це не привід, щоб тужить.
Осінь же прийшла до нас,
Бо її настав вже час.
Й зовсім то не дивина.
Та також іще й вона
Нас порадує теплом
Сонячним. Його обом
Нам з тобою принесе
Літо бабине. Й усе
Вколо забуяє знов
Пишним цвітом так, немов
Влітку, так, як і торік,
Так, як майже кожен рік.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
*****
Нині у війні
Ми, але чека
Мир нас. Ночі й дні
Йде війна важка
На передовій.
Точаться бої,
Щоби долі злій
Не вдалось в сім’ї
Нашій бути вік.
Ворогів усіх
Виженем навік.
І не плач, а сміх
Радісний лунать
Буде в нас завжди.
Будуть пожинать
Вороги плоди
На своїй землі.
Ми ж всі будем жить
В мирі та теплі,
Доки стукотить
Серце, а війни
Більш не буде ввік.
Буде з вишини
Сонце миру вік
Сяяти і гріть
Лагідно всіх нас.
Будемо радіть
Ми усі всякчас
В рідному краю.
Будемо в нім жить,
Наче у раю,
Неповторну мить
Кожну, як війні
Край покладемо
Дійсно, а не в сні.
Край свій не дамо!
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
Знищ в серці почуття важкі,
Які пробрались в нього
У миті дуже нелегкі
Твого життя земного.
Вони тобі не принесуть
Нічого, крім лихого.
В тім й полягає їхня суть
Впродовж життя усього.
Вони від неї ні на крок
Ніколи не ступають,
Засвоївши, немов урок,
Її постійно знають.
Але ти їм не піддавайсь
І руки – не складати,
А їх старанно намагайсь
Назавжди подолати.
Усіх зусиль лиш доклади,
Які в собі тримаєш.
Якщо впав, встань і далі йди.
І їх ти подолаєш.
Ти навіть в тім не сумнівайсь,
Хай що би там не сталось,
А мудрощам життя навчайсь,
Аби як слід все склалось.
Бо ж власну долю твориш ти.
Лиш ти – її вершитель.
Ти – учень. Вчись вперед іти.
Життя – то твій учитель.
Сумлінно вчись іти туди,
Де вік уже немає
Нещастя, горя та біди,
Де їх ніхто не має.
Нехай навчить тебе життя
Туди прийти дня ‘дного,
Щоб світле мав ти майбуття.
Лиш дослухайсь до нього.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
*****
Ця війна, яка іде,
Все-таки мине у нас,
Бо кінця не тільки жде
Кожен, а в цей темний час,
Хто, як може, доклада
Сил, які трима в собі,
Щоби скінчилась біда
Ця. В запеклій боротьбі
Ми здолаєм ворогів,
Що війну цю почали.
Ще за давніїх часів
В нашому краю були
Ті герої, що його
Захищали від нещасть,
Не шкодуючи свого
І життя, лиху напасть
Знищуючи до кінця.
Нині є герої теж.
Скінчиться війна і ця,
До своїх дійшовши меж.
Наближають всі вони
Цю прекрасну мить до нас
Так, як в час і давнини,
В цей важкий воєнний час,
Наближають кожен день,
Неповторну кожну мить.
Ми співатимем пісень
Радісних, коли умить
Ця війна мине у нас,
Переможе рідний край
Наш, війні в цей світлий час
Назавжди поклавши край.
Будуть злагода і мир
Вік у нашому краю,
Бо ж солдат і командир
Б’ються лиш за них в бою.
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023
*****
Я бажаю, щоби
Зникли всі хвороби
Й більш не виникали,
Щоб повік не мали
Їх на світі люди,
Птиці, звірі всюди,
Де вони панують,
Де живуть, існують;
Бо хвороби тії
Почуття важкії
Тільки викликають,
Ними огортають
Раптом міцно й сміло
Всю і душу, й тіло
І не відпускають,
Глибше проникають
В них вони та мучать,
Доки не домучать,
Може, вже й до згину
У тяжку годину.
Хай хвороби згинуть,
А не люди гинуть.
Люди ж і усеє
На землі живеє
Хай здоров’я мають,
В нім себе тримають
Міцно і надійно
Всюди та постійно,
Доки серце б’ється
Й радісно сміється.
Євген Ковальчук, 17. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023
*****
Ми боронимо сміливо
Рідний, любий край,
Щоб покласти край
Цій війні. Щоб сталось диво
Це, всіх сил ми докладаєм
Кожну ніч і день.
Адже так лишень
Ворогів своїх здолаєм.
В нас одна лиш Батьківщина
В світі цім усім
В космосі однім
Теж. У тім, що прийде днина
Та, коли ми переможем,
Й сумніву нема
В нас. Нас обійма
Певність в цім. Здолати зможем
Ворогів. Війна минеться,
Як її і зло,
Наче й не було.
Доленька нам посміхнеться.
Мир настане, як розтане,
Наче сніг, війна
Ця уся страшна,
Як її у нас не стане.
І не будемо тужити
Гірко ми лишень
І вночі, і вдень,
А щасливо будем жити
Ми усі у Батьківщині
Рідній, дорогій,
В світі всім одній.
Боремось за це ми нині,
Сил доклавши всіх, що маєм.
Прийде все ж до нас
Світлий, мирний час,
Як всіх ворогів здолаєм.
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023
Проходять дні та роки…
Хоча ми їхні кроки
Не чуємо, одначе
Вони ідуть, неначе
На цьому світі люди.
Вони ідуть усюди,
Бо час не зволікає.
Щомиті він минає.
Ті миті, що минули,
Навік уже заснули,
Не вернуться вже більше.
Хай навіть нам найбільше
На світі цім бажалось
Цього б. Того, що сталось,
Повік не повернути,
Бо так і має бути.
Всьому своя година.
Зна кожна це людина.
Теперішнім слід жити
Щомиті і творити
Прекраснеє майбутнє,
Що нині хоч відсутнє,
Та згодом прийде, стане,
Як час його настане.
Минуле ж забувати
Не слід, слід пам’ятати
І висновки робити,
Аби не наробити
Того, чого не гоже,
Що виправити, може,
Не вдасться вже повіки.
Говорять: час – це ліки.
Та він лиш тих лікує,
Хто ним як слід керує,
Хто часу не марнує
Свого ні миті всує,
А робить все для того,
Щоб протягом усього
Свого життя жилося
Лиш так, щоб все збулося,
Чого душа бажає.
Та той лиш, хто не гає
Часу́ і не горює,
А завсігди працює
Старанно, як належить.
Від того лиш залежить,
Чи він те, що бажає,
Отримає, придбає,
Чи мріяти лиш буде
Про те, що він здобуде
Його. Часу́, мій друже,
На те усе байдуже.
На те він не зважає.
Він просто йде, минає,
Тече повз нас з тобою
Стрімливою рікою
Все далі, далі, далі…
Кудись в незнані далі.
І доки сонце сяє
Й над ним Земля кружляє,
Де мешкають всі люде,
Текти він й далі буде.
Євген Ковальчук, 17. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023
*****
Рідний край наш потопає
Нині у війні
Тій, яка у нім триває
Цілі ночі й дні.
Ця війна прийшла зі сходу.
Вторглися війська,
Щоби підкорить народу
Дух. Така гірка
Доля нам усім припала,
Але з нею ми
Боремось, щоб не здолала
Нас вона. Людьми
Вільними ми прагнем бути
У своїм краю.
Перемогу не здобути
Ворогам. В бою
Ми усі її здобудем.
Скінчиться війна.
І щасливими ми будем,
Бо вже більш вона
Не настане. Сонце миру
Буде сяти вік,
Славши усмішку нам щиру
Й теплу. Наче рік
Води, будуть протікати
Почуття й думки
Світлі в нас. В собі тримати
Будем залюбки
Тільки їх впродовж усього
Нашого життя,
Бо цінніш нема нічого.
Адже вороття
У людини ввік не буде,
Як воно мине.
Іншого теж не здобуде,
Бо життя одне.
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Печаль, із серця геть іди!
Іди із нього назавжди
І замети свої сліди,
Щоб я ні горя, ні біди
В своїм житті повік не мав,
Аби від них я не страждав,
Щоб навіть я про них не знав,
А лиш у щасті поживав.
Якщо не підеш, без жалю
Тебе ураз я роздавлю
Або палким вогнем спалю.
Щоб ти лиш зникла, все зроблю.
На світі цім я прагну жить,
Печаль, без тебе кожну мить,
Аби з тобою не тужить
Повік, не лиш, як пощастить.
Тобі я не скорюсь, й не мрій.
Як треба буде, піду в бій,
Аби лиш доленьці лихій
На шлях життя не стати мій,
Аби вона ним не ішла,
Вся сповнена жагою зла,
Аби ніколи не прийшла
Й мені його не принесла
Ні в думи, ні у почуття
Впродовж всього мого життя,
А щоб її лиш небуття
Поглинуло без співчуття,
Діставшись до самого дна,
Щоб з нього не спливла вона.
На нім та доля навісна
Нехай лишається одна,
Тобою сповнена украй,
Печаль. Мене ж більш не займай
І серденька мого не край,
Мов ніж духмяний коровай.
Євген Ковальчук, 17. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
*****
Попереду мить перемоги.
До неї ми йдемо
Крізь труднощі усі й тривоги.
Кінець покладемо
Війні, що нині в нас триває
І серце на шматки
Без краплі жа́лю розриває.
І почуття, й думки
В нас нині темні, наче нічка,
Адже війна іде.
Тече із тіла кров, мов річка,
У того, хто веде
Її, у того, хто сміливо
Обороня свій край,
Щоб сталось в ньому світле диво –
І прийде. Певні ми у цьому.
В цім певен кожен з нас.
Покладемо кінець лихому
Всьому в цей темний час.
Війна мине. Її не стане.
Мов сніг, але навік
Вона у нас таки розтане.
І будемо ми вік
У мирі та у згоді жити
У рідному краю
Й повік не будемо тужити.
За це в тяжкім бою
Сміливо борються солдати.
Адже у них, у нас
Одна була Вкраїна-мати,
Є й буде повсякчас,
Настав війні цій край.
Допоки в синім небозводі
Ще буде сонце сять.
Державу нашу у народу
Нікому не віднять!
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
*****
Яким же треба бути злим,
Щоб починать війну
Жахливую, страшну
В тих, хто шляхом йде життьовим,
В ній відбирать життя, яке
Одне лиш в світі цім
Земнім і теж однім,
Тому що це життя людське!
Душі та серденька нема
В тих, хто війну веде.
На тому місці, де
Вони повинні буть, пітьма
Лиш чорноока – темне зло
Без краплі співчуття.
Воно у їхнє бо життя,
У їхнє бо єство ввійшло
Й керує ними так, немов
Начальник. Подола
Всі темні чари зла
Того лиш світлая любов.
Її гарячеє тепло,
Немов вогонь, умить
В ту чарівную мить,
Як ввійде, випалить все зло,
Яке війни є джерелом.
Яскраво заблищить
В чудову цюю мить
Лиш сонце миру, що теплом
Своїм і душі, і серця
Людськії буде гріть.
І будемо радіть
Життю. Війна ж скінчи́ться ця
І більш її повік
Не буде в світі цім,
А будемо ми в нім
Лиш в мирі жити вік.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Розлучимося ми з війною,
Коли уся вона пройде́,
Як пролетить вона стрілою,
Хоча вона уже і йде
Не дні, не тижні… Та минеться
Війна страшная ця у нас,
І світла доля посміхнеться
Всім нам. Її настане час,
Який у нас тривати буде
Не день, не рік, а цілий вік,
Як перемогу все ж здобуде
Наш край. Тоді війни повік
Уже не буде. Будем жити
У мирі й злагоді всі ми
Й не будемо весь час тужити
В обіймах крижаних пітьми
Війни, що нині в нас триває
І серце, й душу розрива,
В них світлі почуття вбиває
Без краплі співчуття. Жива
Душа у кожнім з нас жадає
Лиш злагоди, а не війни,
З якою лиш украй страждає.
Тривають війни з давнини,
Бо люди ж їх і спричиняють,
Але є й інші люди ті,
Які війну цю зупиняють,
Бо прагнуть у своїм житті
На світі цім у мирі жити,
А не з війною повсякчас
Лиш болісно в душі тужити,
Допоки їх не пройде час.
Розлучимося ми з війною.
І сонце миру заблищить
І буде гріти нас собою
Життя кожнісінькую мить.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Так, у нас настане
Світлий миру час,
Як війна розтане,
Наче сніг, у нас.
Ми його чекаєм.
Ми його ждемо,
Також наближаєм,
Адже ідемо
В бій із ворогами.
Як їх проженем,
Миру час із вами
Тут же приведем.
З ними ж не настане
Миру час у нас,
Бо не перестане
Йти воєнний час
В нашім любім кра́ю,
Де ми живемо.
Як війну до краю
Ми доведемо,
То тоді і прийде
Миру час, його
Ясне сонце вийде.
Ми усі цього
Серцем всім бажаєм
І душею теж,
Сил всіх докладаєм,
Щоб дійшла до меж
Ця війна жахлива,
Що у нас іде.
Так, до цьо́го дива
Кожен з нас дійде́.
Час війни розтане,
Наче сніг, у нас,
Миру час настане
Й буде повсякчас.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
*****
Кажу я остаточне «Ні!»
Ненависті, брехні, війні.
Любові, правді й миру путь*
Стелю я. Хай вони лиш йдуть
У світ, в якім ми живемо
Й поволі в майбуття йдемо.
Хай в нього лиш вони прийду́ть
І разом з нами в нім живуть
У наших душах та серцях,
У думах та у почуттях,
Щоб доля світлою була,
Щоб, наче квіт, вона цвіла
У всіх людей впродовж тих літ,
Допоки є цей білий світ,
Допоки сонце угорі
У денній світить нам порі,
В нічній же – місяць та зірки;
Аби на світі залюбки
Усюди люди всі жили,
Аби щасливими були
Вони впродовж всього життя,
Відкинувши у небуття
Лихе, недобре, зле – усе,
Що лиш його нам всім несе,
Йому поклавши врешті край,
Аби повік у рідний край
Воно до нас вже не прийшло,
Щоб сліду навіть не було
Його, аби, бува, по нім
Зло інше не прийшло в наш дім.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 16. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
*****
Ну, нащо ви мені? Скажіть,
Гіркі жалі-печалі.
Із серденька мого ідіть
Кудись в безкрайні далі.
Ви не достойні в ньому жить.
Забудьте ви про нього.
Я з вами ж буду лиш тужить
Впродовж життя свойого.
Життя ж бо надане мені,
Не щоб весь вік тужити
У любій, рідній стороні,
А щоб щасливо жити.
Із вами ж я на світі жить
У щасті та у згоді
Повік не буду, лиш щомить
Страждатиму, та й годі.
Але я народивсь на світ
Ніяк не для страждання –
Щоб світлі в серці, наче квіт,
Буяли почування,
Аби не просто так я жив
На світі цім земному,
А щоб на благо лиш служив
Завжди усім і всьому.
У цьому й полягає суть
Всього життя людського.
На світі цім лиш ті живуть,
Що вносять щось у нього,
Аби поліпшити його,
Аби свій слід лишити,
Аби впродовж життя всього
На нім й нащадкам жити
Прийшлось не в горі та біді,
Ненависті й напасті,
А щоб вони жили тоді
Завжди в любові й щасті.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Кінця війни чекаєм
Усі ми з нетерпінням.
На фронті наближаєм
Його ми із сумлінням
За рідну Батьківщину,
Її свободу й волю.
Б’ємося до загину
І за щасливу долю,
Яку ми їй бажаєм.
Кінець війни щоднини
Сміливо наближаєм
За світле Батьківщини
Майбутнє. Так, триває
Війна у нашім кра́ю
Іще, та наближає
Її щомить до краю
Солдат, який воює
Із тими ворогами,
Що вторглись, превалює
Не кількістю, а з нами –
Могуттю духу й волі,
Якою їх долає,
Аби не буть в неволі,
Якої не бажає.
Кінець війни настане,
Адже в нас є герої.
І жоден з них не стане
На сторону лихої
Держави, що напала,
А будуть захищати,
Аби не занепала
Ввік, Україну-мати,
Аж доки вже не прийде
Кінець війні назавжди
І сонце миру вийде
Й сіяти буде завжди.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
*****
Ні, не відступати!
Уперед ідім,
Воїни-солдати!
Захищаймо дім –
Україну-мати,
Де ми живемо!
Нас не подолати
Ворогам. Дамо
Відсіч їм ми гідну,
Щоб вони повік
Не терзали рідну
Україну. Вік
Буде Батьківщина
В мирі й згоді жить.
Прийде та година,
Світлая та мить.
Тільки не корімось
Ворогам своїм,
А щосил борімось,
Давши відсіч їм!
Є в нас сила волі,
Сила духу теж
І нехай поволі,
Та здолаєм все ж
Ворогів. І сонце
Миру заблищить
Крізь небес віконце
В край наш в тую мить
І нас гріти буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Цій війні всій край
Назавжди поклавши,
Як і ворогам,
Їх усіх здолавши.
Пощастить в цім нам.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
*****
Серце тужить дуже,
Бо йому, мені
Зовсім небайдуже
Те, що на війні
Гинуть наші люди,
Мужні вояки.
Вороги усюди
Майже, та думки
Тішать ті, що буде
В нашому краю
Мир, коли здобуде
У важкім бою
Україна рідна
Перемогу. Так,
Бо ж її і гідна,
Щоб жили усмак
Ми усі із вами
Весь життєвий вік,
А не лиш часами,
Щоб війни повік
Не було у кра́ю
Нашім дорогім,
Щоб дійшла до краю
Ця війна у нім
Остаточно. Прийде
Цей прекрасний час.
Сонце миру вийде
В небесах у нас
І нас зігрівати
Буде ніжно всіх,
І не плач лунати,
А веселий сміх
Буде. Перемозі
Будемо радіть.
Час цей вже в дорозі.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
*****
Розриває на шматки
Ворог землю рідну
Нашу, але вояки
Дали відсіч гідну.
Так, війна іще іде,
Та вона минеться.
Й мир в наш любий край прийде́,
Доля посміхнеться.
Адже ми не здаємось,
З ворогом щосили
Ми сміливо всі б'ємось.
В нас достатньо сили,
Щоби подолать його.
Ми усі це знаєм
Добре й ворога свого
Нею ж і долаєм.
Простягають нам також
Руку допомоги
І держави дружні. Тож
Ми до перемоги
Дійдемо. До неї ми
Ідемо невпинно,
Щоб щасливими людьми
Жи́ли. Батьківщино,
Ми не зрадимо тебе,
Щоб було над нами
Мирним небо голубе.
Доньками й синами
Ми твоїми ж є усі.
Щоби розквітала
Ти у всій своїй красі
І щоб панувала
Злагода в тобі весь вік,
Сміло ми б'ємося
З ворогами і повік
Ми їм не здамося.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
Разом всі ми – сила,
Що здолати все
Здатна. Не скосила
Нас і не скосе
Ворогова злоба
Темная, мов ніч.
Їхня та жадоба
Упродовж сторіч
Спокій не давала
Матінці-землі
Нашій, розривала
На шматки її,
Що і зараз робить.
Ворог цим собі
Лиш хулу заробить
Світу. В боротьбі
Ми усі з ним нині.
Певні ми у тім,
Що у Батьківщині
Нашій, як у всім
Світі, запанує
Мир. Хай в дану мить
Вся душа сумує
Й серденько щемить,
Але, наче діти,
Будуть цілий вік
І вони радіти,
А війни повік
Більше в нас не буде.
Перемогу край
Рідний наш здобуде,
А війні цій край
Остаточний прийде.
Сонце миру в нас
В синім небі вийде
Й сятиме всякчас.
Євген Ковальчук, 09. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
*****
Цій війні настане край.
Вся вона розтане,
Наче сніг. І рідний край
Весь наш вільним стане,
Буде в згоді й мирі жить
І повік не буде
Важко й гірко лиш тужить,
Як він весь здобуде
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, цілі дні
І не замовкає.
В тім, що ця війна мине
Й ми в ній переможем,
Певні. Вкрала не одне
Вже життя, та зможем
Вийти ми усі з війни.
Ворогів здолаєм.
Більш не будуть в нас вони.
Ми перемагаєм
Вже. Усі ми ідемо
До ціього моменту.
Ворогам же не дамо
Край свій. Їх дощенту
Знищимо, проженемо,
Хай в запеклім бо́ю,
Може, навіть і вмремо
Назавжди з тобою.
Лиш би вільним був наш край,
Жив у мирі й щасті.
Любимо ж його ми вкрай.
І тому напасті
Всі із нього женемо́.
Цій обов'язково
Теж кінець покладемо
Й житимем чудово.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
*****
Що за кара нам припала!
І за що вона?
Край увесь наш обмотала
Лютая війна.
Вороги прийшли зі сходу
Й почали її,
Але сила є в народу –
Нашої сім'ї.
Сила духу, сила волі
В нього є. Тому
Він не кориться неволі
Й злу всьому тому,
Що прийшло із ворогами.
Бореться народ
Навіть голими руками.
Так жада заброд
Тих позбутись, щоб неволя
В нього не була,
А щоб лиш щаслива доля,
Наче квіт, цвіла.
Бореться він з ворогами
Тими, що прийшли,
Щоб їх не було між нами,
Щоб вони пішли
Й не вернулися повіки
В наш коханий край,
Щоб війні цій всій навіки
Наступив вже край.
Певен я, що він наступить.
Певен кожен з нас.
Більш кордон не переступить
Ворог. Мирний час
В нашому краю настане
Й буде повсякчас,
А війни, що йде, не стане
Назавжди у нас.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
*****
Ой, недоленько, іди
З нашого ти краю
І війну цю доведи
Повністю до краю!
Не потрібна нам війна,
Адже викликає
Лиш хаос у нас вона,
Також забирає
Найдорожчеє у нас
Всіх – життя єдине.
О, коли ж настане час,
Як війна ця сплине?!
Серце плаче лиш весь час
І душа страждає.
Та коли ж прийде́ до нас
Мир, що так жадає
Кожен з нас? Іде війна,
Що жалю не має,
Але скінчиться вона.
Кожен з нас це знає.
Адже боремося ми,
Сил всіх докладаєм,
Щоб щасливими людьми
Жи́ли. Добре ж знаєм,
Що не скінчиться війна
Ця сама собою
Й не розквітне, як весна,
Мир. Тому до бою
Ми йдемо, щоб подолать
Ворогів дощенту.
Ми не з тих, що будуть ждать
Лиш цього моменту.
Певні, що мине війна
Й ми в ній переможем.
Ворогів здолаєм. Зна
Кожен те, що зможем.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
*****
Небеса блакитні,
Вільні, непохитні
І безкрайні теж.
Сонце в них палає
Й ніжно зігріває,
Хай дійшло до меж
Літо. Золотая
Осінь. Непростая
Нині в нас пора,
Бо війна триває
Та, яка не має
Й крапельки добра,
Як ті, що напали,
Цю війну поча́ли
В нашому краю.
Щоб настало свято,
Борються завзято
Наші у бою.
Свято перемоги
Прийде. Всі дороги
Наші бо ведуть
Лиш до неї. Знаєм
Ми, бо докладаєм
Сил, нас доведуть
Всі вони до неї,
І, немов лілеї
Ув усій красі,
Розквітати будем,
Адже ми здобудем
Перемогу всі.
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
*****
З перемогою вітати
Одне одного ми будем,
Як її таки здобудем.
До цієї ми всі дати
Безупинно все прямуєм,
Борючись із ворогами
Автоматами й вірша́ми…
Гірко в час цей ми сумуєм.
Адже гинуть наші люди
Ті, які вини не мають,
Але ворогів здолають
Наші воїни усюди,
Щоби сонце миру встало
В ріднім кра́ю, понад нами
І усіх нас, мов руками,
Обіймало й зігрівало
Ніжно, лагідно собою.
Воїни сміливо б'ються
Й ворогам не піддаються,
Вставши проти них до бою.
Бій цей йде. Війна триває
В пору дня, а також ночі.
Наші воїни щомочі
Б'ються. Сил всіх докладає
Кожен з них. Нам помагають
Також добрії сусіди,
Щоби ми жили завсіди*
В мирі й згоді. Подолають
Наші воїни сміливі
Ворогів, які напали,
Щоб вони в сон вічний впали,
Ми ж усі були щасливі
Тим, що злагода панує
В нашій любій Батьківщині –
В кожнім місті і хатині.
Час цей вже до нас прямує.
*Завсі́ди розм. – Завжди
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
*****
З кожним днем ми наближаєм
Перемогу в цій війні,
Адже ворогів долаєм
Всіх сміливо у борні.
За свободу і за волю
Боремося з ними ми
І за світлу, добру долю,
Щоб щасливими людьми
Ми в своїй державі жи́ли
Протягом всього життя,
А не гірко лиш тужили.
Ані краплі співчуття
Вороги до нас не мають.
Що ж, природа в них така.
Та вони нас не здолають.
Точиться війна важка.
Гинуть їхні. Наші гинуть
У запеклому бою,
Що, хай світ цей і покинуть,
Але гордо, за свою
Україну – Батьківщину –
Рідну матір дорогу.
Битимуться до загину
Навіть наші, щоб врагу*
Лиш край любий наш схопити
Й підкорити не вдалось.
Ні, їм нас не підкорити.
Хай уже і пролило́сь
Море крові, захищаєм
Все одно ми рідний край
Й далі, ворогів долаєм,
Щоб прийшов війні цій край.
Прийде він. Війни не стане
Так, як наших ворогів.
І тоді в нас мир настане
Й буде до кінця віків.
*Враг – заст., поет. Ворог
Євген Ковальчук, 08. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
На серце скорбота
Каменем впала
І душу журбота
Міцно скувала,
Тому що триває
В країні війна,
Яка забирає
Життя, та вона
Мине. Час цей прийде.
Це кожен з нас зна.
Наш край з неї вийде.
Скінчи́ться війна.
Цю мить наближають
Солдати, які
Врагів* всіх долають
У ції важкі
Часи, що настали
У нашім краю,
Щоб мирні ми мали
Й жили, як в раю,
У згоді та щасті
Усякую мить,
А не у нещасті,
Що серце гнітить
І душу шматує
Всю без співчуття,
Якого бракує
У неї. Життя –
Це скарб, що тримає
З нас кожен в собі.
Ціни він не має.
Відомо тобі,
Мені – всім. Триває,
Одначе, війна
Й життя забирає
Людськії вона.
*Враг – заст., поет. Ворог
Євген Ковальчук, 07. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
*****
Прокладаємо ми шлях
Свій до перемоги.
Ним йдемо ми у боях
З ворогами. Змоги
Й сил достатньо у всіх нас,
Щоби подолати
Їх й зустріти мирний час,
Що бажаєм мати.
Нащо вороги прийшли?
Щоби нас скорити?
Щоб рабами ми були
Їхніми? Зломити
Наш міцний, незламний дух
Ввік вони не зможуть.
Хай вогонь війни не вщух
Ще, та переможуть
В ньому наші вояки,
Воїни, солдати.
Ні, не буде в нас віки
Ця війна тривати.
Їй кінець покладемо
Ми. Вона минеться.
Й доля та, що ми ждемо,
Всім нам посміхнеться.
Більш не будем ми тужить,
Важко воювати,
А у мирі будем жить
Й щастя відчувати
Серцем і душею теж.
І не буде мати
Щастя це ніяких меж.
Україна-мати
Більш не буде у вогні,
Мов сірник, палати,
А весь вік – всі ночі й дні
Буйно процвітати.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
*****
Палає сонце золоте
І ніжно зігріває.
Усім я серцем вірю в те,
Що, хай іще й триває,
Та скінчиться страшна війна
У нашім з вами кра́ю.
В цю світлу мить уся вона
Таки дійде́ до краю
І більше в нього вороття
Ніякого не буде
Повік. В нім мирнеє життя
Вік буде, як здобуде
Солодку перемогу він.
Йдемо ми всі невпинно
До неї, вставши із колін,
З’єднавшись воєдино.
Ми ж разом – сила та, яка
Страху не зна, не має.
Хай нині доля в нас важка.
Вона ж її здолає.
Ми нею ворогів усіх
Здолаємо навіки.
І литиметься світлий сміх,
А не сліз, крові ріки.
У цьому сумніву нема
У нас ані краплини,
А впевненість нас обійма
В те, що до Батьківщини
Мир прийде так, як і в серця.
Його лиш сонце вийде.
Війна ця дійде до кінця
І більше вже не прийде.
Ми в мирі житимемо вік,
А вороги лихії
Нас не займатимуть повік.
Минуть часи важкії.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
*****
За Україну-мати,
Її свободу, волю
І за щасливу долю
Ідуть у бій солдати.
Вони із ворогами
Жорстокими всі б’ються.
Вони їм не здаються,
Хай навіть важко. З нами
Європа, світ. За нами
Бо правда, справедливість.
За що несправедливість
Нам ця із ворогами,
Що цю війну поча́ли?
Але ми не здалися,
А все ж, та спромоглися –
Їм гідну відсіч да́ли.
Хай досі ще триває
Вона, та час той прийде,
Як сонце миру вийде.
Це кожен добре знає.
Адже не лиш чекає
На нього з нетерпінням,
А й з чистим же сумлінням
Усіх сил докладає
Хтось зброєю, хтось словом
Палким, немов багаття.
Час прийде, любі браття,
Коли у нас над Львовом
Й Донецьком – над містами
Всієї Батьківщини –
Коханої родини,
В якій живем ми з вами
Всі, сонце миру в крáю
Все ж вийде, запалає.
Війна ж, яка триває,
Під ним згорить до краю.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
*****
Тримайтеся, солдати!
Тримайтеся, цивільні!
За Україну-мати
Боріться, щоби вільні
Були ви разом з нею.
Боріться за свободу,
Що серцем і душею
Ви любите! Народу
Вкраїнському властиві
І відданість, й відвага.
Тож вороги злостиві,
Хай їхня перевага
У кількості, здолати
Його повік не зможуть.
У цій війні солдати
Всі наші переможуть,
А вороги зазнають
Поразки нищівної.
Щомиті наближають
Годину цю герої,
Які їм не здаються,
А проти них сміливо,
Доклавши сил всіх, б’ються,
Щоб сталося це диво,
Що кожен з нас чекає.
Війна ця закінчи́ться,
Хай досі ще триває.
Ця мить до нас вже мчиться.
Вона не за горами
Уже. Ми з нею будем,
Коли над ворогами
Жорстокими здобудем
Солодку перемогу.
До неї й прокладаєм
Ми з вами всі дорогу,
Як ворогів долаєм.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
*****
До вкраїнського народу
Вороги прийшли зі сходу,
Щоб його скорити
Владі власній, мов година
Ночі, темній. Батьківщина
Наша, щоб не жити
Й лиш тужити, спини гнути,
Їхньою рабою бути,
Проти них повстала
І, із силами зібравшись,
А не здавшись,
налякавшись,
Сміло відсіч дала
Разом з дітьми, із синами,
Щоби ворогів між нами
Не було повіки,
Щоб ніколи їх не мали,
А щоб їх усіх здолали
Повністю й навіки.
Боремося ми щосили,
Щоб усіх їх до могили
Лиш навік загнати
Чи з своєї Батьківщини,
Рідної землі-родини
Назавжди прогнати.
Певні ми, що нам удасться,
Адже жоден з нас не здасться
Ворогам повіки.
Ми здобудем перемогу.
Стали на її дорогу
Ми уже й прямуєм,
Навіть хай і поступово,
Та здобудем і чудово
Разом відсвяткуєм.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
*****
Доля посміхнеться
Нам, а ця війна
Вся страшна минеться.
Кожен з нас це зна,
Адже докладають
Сил усіх бійці
Ті, які долають
У воєнні ці
Днини тих триклятих
Наших ворогів.
Воїнів завзятих,
Наших молодців
Ворог не здолає.
Кожен з них в собі
Сильний дух тримає.
З ним у боротьбі
Цій із ворогами
Їх же й подола,
Щоб до нас із вами
Доленька прийшла
Світлая, щаслива
Лиш. Усі ідем
Ми до цьо́го дива
І таки дійде́м.
Цяя мить настане,
А уся війна
Ця страшна розтане.
Скінчиться вона
І уже назавжди.
В мирі будем жить
Ми всі з вами завжди,
Часу кожну мить.
Варто подолати
Лиш всіх ворогів,
Щоб повік не мати
Цих важких часів.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
*****
Прийде тая днина,
У яку війна
Пройде́, й Батьківщина,
Що в нас лиш одна,
В мирі та у згоді
Житиме весь вік,
А війни в народі
Нашому повік
Більш не буде. Знає
Все це кожен з нас,
Адже докладає
Сил всіх, щоб цей час
Наступив. Здолаєм
Ми всіх ворогів.
Ми перемагаєм
Вже їх. До часів
Мирних ми всі прийдем,
А з війни в ту мить
Найсвітлішу вийдем.
Ворогам скорить
Наш народ не вдасться.
Сильний наш народ
Їм повік не здасться.
Виженем заброд
З рідного ми краю.
Доведем війну
Цю страшну до краю,
В темну далину –
Небуття навіки
Вже, без вороття,
Щоб було повіки
Мирне в нас життя,
Щоб зростали діти
Вільними в краю
Ріднім, наче квіти
Гарні у гаю.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
*****
Коли мине війна,
Тоді настане мир.
В його солодкий вир
Увійдуть він, вона,
А також я і ти –
Кожнісінький із нас.
Цей довгожданий час
Уже іде. Іти
Й надалі буде він,
Допоки не дійде́.
Так з нетерпінням жде
Його і добрих змін
Кожнісінький із нас,
Що і не передать.
Недовго нам ще ждать,
Аби настав цей час,
Тому що не ждемо
Ми лиш, але й б’ємось
Із ворогом. Здамось?
Повік, хай і вмремо.
Та певні ми у тім,
Що переможем так,
Щоб всі жили усмак
У кра́ю дорогім,
Щоб мир у нім був вік,
А не лиш певний час.
Цей час іде до нас.
Як прийде, більш повік
Не буде в нас війни,
А буде мирний час,
Який жде кожен з нас,
Цвісти, мов квіт весни,
У нашім дорогім,
Коханому краю.
Неначе у раю,
Ми житимемо в нім.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Край війні цій прийде.
Зна це кожен з нас.
Й сонце миру вийде
В цей прекрасний час,
Буде всіх нас гріти.
Будемо лишень
Ми життю радіти
Вкрай усякий день,
Кожну мить, допоки
Це життя минать
Буде через роки.
Ворогам здолать
Нас усіх не вийде.
Їх здолаєм ми.
Край війні цій прийде.
Й будемо людьми
Щасними ми жити
В рідному краю.
Варто лиш розбити
Ворогів в бою.
Варто лиш прогнати
Їх усіх всім нам.
Треба їх здолати,
З ними сам на сам
У бою зійшовшись,
Як би не було
Важко, поборовшись,
Щоб те люте зло
До кінця здолати.
Вдасться. Певен я.
Буде процвітати
Земленька моя.
Край війні цій прийде.
Ніде правди діть.
Сонце миру вийде
Й буде вік нас гріть.
Євген Ковальчук, 05. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Смуток серце крає,
Бо іде війна,
Що жалю не має
Й співчуття не зна
Так, як люди тії,
Що пішли на нас
З нею, бо лихії
Душі в них. Погас
Промінь світлий, ясний,
Ніжний доброти.
Полонив лиш жасний
Промінь зла і мсти
І серця, і душі
Їхні, що ведуть
Цю війну на суші
І в повітрі... Суть?
Та яка? Немає
Суті в цій війні,
Що у нас триває,
Всяк зна, вже не дні,
Місяці, а роки.
Та я чую вже
Перемоги кроки.
Ворогам чуже
Їхнім ввік не стане.
Прийде мирний час,
А війна розтане,
Наче сніг, у нас.
Вороги зазнають
Краху в цій війні.
Хай іще минають
Дні її страшні,
Але ми б’ємося
Й миру доб’ємось.
Їм же не здамося,
Хай і помремо.
Євген Ковальчук, 05. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Україно, горя
Випила сповна
Ти, напевно, з моря.
Ще і ця війна.
Що ж, такая доля.
З нею ж ти борись,
Щоби ця недоля
Зникла. Не корись
Їй, а то страждати
Будеш цілий вік.
Слід її здолати
Повністю навік.
Сил усіх, що маєш
Ти, враз доклади.
Лиш тоді здолаєш,
Лиш тоді біди
Сеї* вже не буде.
Лиш тоді вона
До кінця прибуде.
Скінчиться війна,
Наче сніг, розтане,
Мов сірник, згорить.
Більш її не стане
В тую світлу мить.
Буде панувати
Світлий мир у нас.
До цієї дати
Лиш йде кожен з нас,
Борючись сміливо
Проти ворогів,
Щоб це сталось диво,
Як би і хотів
Кожен з нас. Цей прийде
Неймовірний час.
Сонце миру вийде
Скоро вже у нас.
*Сеї – заст. Цієї
Євген Ковальчук, 05. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
*****
Прийде час, коли настане
Мир. Тоді війна
Так, неначе сніг, розтане.
Пройде вся вона.
Мир тоді лиш запанує
В нашому краю.
Нині ворог в нім лютує.
В пеклі, не в раю
Ворого́ві душі будуть,
Як мине життя
Їхнєє. Усі забудуть
Їх. Без співчуття
Нищать, нівечать, вбивають
Лиш вони. Такі
Люди і людьми не мають
Зватися. Які
Сили ними ж і керують?
Тільки сили зла,
Що із ними співіснують,
Що у них дотла
Випалили почування
Добрі, але мить
Прийде й їхняя остання.
Й миру заблищить
Сонце лагідне над нами,
Грітиме всіх нас,
Як покінчим з ворогами
Всі ми – кожен з нас,
Як з своєї Батьківщини
Їх проженемо.
До цієї ми вершини
Нині вже йдемо
Й дійдемо. Ця мить настане.
Кожен з нас це зна.
Назавжди у нас розтане,
Наче сніг, війна.
Євген Ковальчук, 05. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
*****
Вороги – не друзі.
Ми усі в цей час
У глибокій тузі,
Бо війна йде в нас.
Вороги лихії
Почали війну.
В миті ці важкії
Маю я одну
Думку, щоб скінчи́лась
Повністю вона,
Щоби більш не лилась
Кров невинна. Зна
Кожен, що нічого
Доброго нема
В ній, що дня одного
Так, немов пітьма,
Все-таки розтане
В нашому краю
Й мир у нас настане.
Нині ж у бою
Борються солдати
Проти ворогів,
Щоб їх всіх здолати
Назавжди. Хотів
Їхній пан, щоб здались
Ми навалі тій,
Але ми зібрались
І пішли у бій.
Бій важкий, одначе
Ми не здаємось
Ворогам, неначе
Боягузи. Хтось
В те, що переможем
Ми, не вірить? Ні!
Ми здолати зможем
Ворогів в війні.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
*****
Небо неокрає.
Сонце в нім пала.
Смуток серце крає,
Бо війна прийшла
В нашу Батьківщину –
Рідний, любий дім.
В цю страшну годину
Вороги у нім
Ті, які не знають
Жалю, співчуття,
Адже відбирають
У людей життя –
Найдорожчий в цьому
Світі скарб, який
Лиш один у ньому,
Як і світ земний.
Що ж? Хтось скаже: «Доля
В нас, на жаль, така».
Та у нас є воля,
А також кріпка*
Сила духу. З ними
Переможем всіх
Ворогів. Сумними
Більш не будем. Сміх
Радісний лунати
Буде серед нас.
Будем відчувати
Щастя повсякчас
Серцем і душею.
Будемо з ним жить
Так, немов з ріднею,
Неповторну мить
Кожну в світі цьому,
В рідному краю
Так, як в чарівному,
Дивному раю.
*Кріпка́ – розм. Міцна
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
*****
Час цей пролетить.
І страшна війна
Теж останню мить
Стріне. Йде вона –
Мить остання ця.
Дійде ця війна
До свого кінця.
І, немов весна,
Квітнутиме час
Мирний у краю
Нашім. Він до нас
Прийде. На краю
Смерті та життя
Всі ми стоїмо
Нині. Почуття
Це не таїмо.
Але також ми
Боремось в цю мить
Сміло, бо людьми
Вільними ми жить
Прагнемо усі
В рідному краю,
У його красі
Всій. За це в бою
Віддають життя
Воїни, та час
Мирний, майбуття
Світлеє до нас
Прийде. Певен я,
Як і кожен з нас.
Наша вся сім’я
Українська час
Стріне цей і жить
Буде лиш у нім
Неповторну мить
Кожну в світі цім.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
*****
Доля – недоля
Лише із війною,
Сповнена болю,
Що ллється рікою,
Серце з душею
Ножем гострим крає.
Щастя із нею
У них же немає.
Зле це нещастя –
Війна, що триває,
В них же все щастя
Цілком відбирає,
Темні лиш сіє
У них почування.
Кожен з нас мріє,
Щоби остання
Мить наступила
Лиш та, щоб страшна
Вся відступила
Від нас всіх війна.
Мрієм і дієм,
Боремось ми,
Бо розумієм,
Щоб ми людьми
Щасними жи́ли
У ріднім краю,
Маємо сили
Усі у бою
Власні докласти.
Позбудемось ми
Злої напасти,
Мов світло пітьми.
Й пройде, минеться
Страшна ця війна
І не верне́ться
Повік більш вона.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Ой, ти, краю мій, страждаєш
Нині у війні,
Але ворогів здолаєш
Ти. Повір мені.
Прийде час цей. Запалає
Сонце миру в нас,
А вйна, що ще триває,
Пройде в той же час.
Попід сонцем миру стане
Вся вона, мов сніг.
Мир у нас таки настане.
Не один поліг
Вже солдат на полі бою,
Щоб ти вільним був,
Рідний краю, у двобою
Все-таки здобув
Перемогу. Лиш борися,
Не здавайсь повік
Ворогам, їм не корися,
Щоб не бути вік
Їхнім лиш рабом. Ти гідний
Лиш щасливим буть,
Краю дорогий мій, рідний.
Ворогів всіх збуть
Слід для цього в цю годину
Темную війни,
Ворогів не половину,
А усіх. Вони
Й серця у собі не мають,
Адже все кругом
Нищать, нівечать, ламають
Із жорстоким злом.
Прийде час, мій рідний краю,
Й ця війна дійде́
З ними усіма до краю,
Й мир до нас прийде́.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023