Цей світ не для мене
Занадто болю й страждань
Цей світ не для мене
Занадто незагоїних ран.
І ось я бачу
Як скоро впаду я до низу
Я й тоді не заплачу
Я в сльози не влізу
Мій охоронець
Завжди мене рятував
Він, як добороволець
Руку завжди подавав
І ось я бачу
Як крила його впали
Мене берегли
Себе не врятували.
"Любий, ти де літав ?"
Невже у кохання влізли
"Чого крила ти не сховав ?"
Їх безжалісно згризли.
Так, були помилки
Та втрачав лише пір'ячко
А тепер зів'яли вони,
Як та літня квіточка
Пробач, пробач
Така наївна дура..
Ти за крила не плач
Я тобі їх повернула
Віддала життя
Щоб крила тобі повернути
Тут не потрібна я,
А ось ти повинен бути.
