Давай ми не будемо говорити про Францію,
краще про те, як варитимеш каву
на нашій маленькій кухні…
Давай збережемо між нами дистанцію,
навіть коли я пустий, чи відсутній…
…я грітиму руки твої коли холодно,
коли осінь, в серці лишатимусь літом…
не дарував тобі квітів, не те щоб золота,
та тепер, лиш з тобою хочу жити…
ділити на двох квадратні метри,
ліжко, і спати під одним покривалом…
давай ми не будимо говорити про Францію,
мені і так тебе мало…