Шевчук Ігор Степанович: СЕРЦЕ МОЄ ПРАВДУ СКАЗАЛО ПРО ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА,
у 1998 році
у "Син світла з глибин: Валерій",
що він більший за всі премії, все відоме, і за світові звання.
Підтвердження маємо нині:
"Його ім’я фігурує в дискусіях про можливе висунення когось із вітчизняних авторів на здобуття Нобелівської премії. Сам Шевчук до цього ставився з іронією. І недаремно. Чи не єдиний раз, коли Національна академія наук спромоглася докласти зусиль у цьому напрямку, номінантом став сумнівний поет-комуніст Борис Олійник. Натомість коли професор Пенсильванського університету Леонід Рудницький у 1990-х мав необережність повідомити Шевчука про свій намір номінувати його на Нобелівську премію з можливістю заручитися підтримкою академічних установ у США, Україні та Німеччині (Шевчук напередодні був із робочим візитом у Мюнхені), письменник категорично відрадив його. Ця історія настільки незрозуміла для людей, ув’язнених в утилітарному розумінні успіху, що багато хто ставить її реальність під сумнів. Але це правда."
(Валерій Шевчук: підсумок тисячоліття.
Володимир Шелухін, 09.05.2025, Збруч)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую! 
