синяк: Дякую. Краще б про таке не писати... Подзвонила знайома, син якої помер від поранень, а тепер другий пропав безвісті.. Горе велике, от і написалося таке...
Чайківчанка: Місяць сріблом освятив галявину.
Нічні звірі пройшли по траві.
І щось дивне відбулось, наче марево,
Сяюча квітка розпустила пелюстки в імлі.
filaya: Душа болить за безвинних людей... А політики ділять цей світ, який по праву їм не належить...Наталочко! Ви передали свої душевні страждання правдиво и тонко, як небайдужа, чесна людина.