Галина Левицька: Так. Тільки з Божою допомогою ми можемо навчитися по-справжньому бути відкритими і чесними, як Ісус!!!
Якщо маєш бажання спілкуватися, будь ласка, напиши мені тут на сайті лист.
Галина Левицька: Мариночко, ти щиро пишеш про свої почуття. Дякую за відвагу, що виставляєш це на загал! В тобі є іскра Божого дару віршування. Щиро бажаю, щоб відшліфовувала грані свого таланту і вчилася писати для Божої слави
Зрада - це дуже болюче. Рана лишається в серці...
Хочеш забути, але це живе в тобі, як колюча темрява, в якій ти знову спотикаєшся і падаєш...
Я знаю ці відчуття. Бо я там була. Я це пережила. Я просила про вихід, про допомогу!!! Це було важко і нестерпно довго....
Зараз я вільна. Я простила та відпустила... Мені допоміг Ісус! Він залікував мої рани.
Галина Левицька: Дякую за відповідь! Рада буду ближчому знайомству та спілкуванню
Я теж дуже ціную відкритість та честіть!
Але є наступне запитання: чи можемо ми самі, без Божої допомоги бути абсолютно відкритими та чесними?
Галина Левицька: На жаль, ви не зрозуміли моїх питань, а може не мали бажання на них щиро відповідати... Тому ця розмова завершена. Пробачте, що потурбувала вас.
Хай Боже Світло досягне вашого серця.
Галина Левицька: Привіт
Пишучи вірші, я ділюся своїми зустрічами з Богом...
Щоро бажаю тобі, щоб Любов Отця щедро виливалася в твоє серця і щоб ти змогла прийняти Його обійми.
Шалом
Галина Левицька: Марино, мої вітання! Ми з тобою майже земляки. Я живу недолеко від Славути в місті Ізяслав...
Твій заклик у вірші важливий! Але, дозволь, запитаю: що є особито для тебе еталоном правди?
16.05.2020 - 14:15
Дуже рада знайомству,приємно зустріти людину з своїх країв!!Особисто для мене еталоном правди являється чесність,якби би там не було,довіру викликає людина,яка є чесною!
Галина Левицька: Якщо ми описуємо чужі думки, значить вони близькі нам. Бо хіба є споріднення у світла і темряви?
На жаль, ви не відповіли на моє попереднє запитання...
Галина Левицька: Мир Вам
Радію, що Господь прийшов у ваш дім! Хай Він живе, як Спаситель і Господь, у вашому серці...
Зміст вірша мене дуже сподобався!
Дозвольте, з усією пошаною до вас, відредагувати ваш вірш. Ні в якому разі не хочу вас образити!
Зверніть, будь ласка, увагу, що всі слова, які стосуються БОГА, пишуться з ВЕЛИКОЇ букви.
Правопис: коми не на своїх місцях...
Не завжди чітко сформовані речення... Наголоси та ритм...
А сьогодні прийшов Господь у мій дім,
Явився ангелом у сонячнім промінні.
І Сонцем усміхнувся в Дусі Святім...
Бачу в пітьмі світло Божого Воскресіння.
Вітерець відчинив вікно в Божий світ --
Вдихаю аромати цвітіння раю...
Жайвір, Божа пташка, летить до верховіть,
Щоб відчути тепле проміння з небокраю.
Весна на плечах тримає небо,
Оре плугом ріллю... сіє зерно золоте,
Дарує нове життя ... для мене, для тебе,
Щоб знайшли у Христі світло Його неземне.
Я під відкритим небом шукаю Божий дім,
Молюся, немов монашка, дні і ночі,
Щоб віднайти мудрість у Слові святім,
Донести світу Божі Слова пророчі.
Повністю з вами згодна!
На жаль, зараз зустрічаються такі перекоси, коли в церкві забороняють читати вірші російською мовою. Або навпаки, дуже мало змістовних проповідей українською...
Хай Боже Світло висвітлює наші душі та серця! Шалом!!!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
