Ніжність: А пані Тетяна, має таки рацію... Ваша поезія - особлива. І я тішуся, мов мале дитя, що торкнулася, чогось такого, чого раніше не бачила. Дякую Вам за таку цікаву поезію.
Ніжність: Загубились слова, їх зросила сльоза,
І за серце аж шарпає вітер.
Віднайдуться слова, мов ранкова роса,
А у серці цвістимуть квіти.
Маленький експромт
Ніжність: Мовчання золото, кажуть. Іноді хочеться трепетних слів, жінки ж так люблять гарні слова зізнання. Але добре коли вони ще й підкріплені діями. О! Слово може і піднеести до хмар, і смертельно ранити. Тому іноді краще мовчати... Гарно написаний вірш, чуттєвий. Отримала задоволення читаючи.
23.04.2015 - 09:42
слово велика сила!...Але іноді найвищий показник глибокого взаєморозуміння між людьми - це вміння разом мовчати! Рада, що вам припало до серця Вдячна за коментарі
Ніжність: А біль мине, розтане димом, і прийде час, коли прийдеш... Та в серці місця вже не буде, розбиту душу в ціле не збереш... (просто роздум на тему)
Ніжність: Пані Любочко, знайоме відчуття. Ми мабуть всі, або більшість з нас через такий рубікон проходимо. Хтось раніше, хтось пізніше. Але коли приходить чомусь кінець, то це ж і чогось нового початок. Життя триває, а жінка - сильна духом, тому... і це мине. Гарний вірш, зболений, але не хрести... буде весна і будуть квіти. Обіймаю.
15.04.2015 - 19:10
Дуже дякую. Просто, у мене не було щасливого кохання. Тому й хрести - хрести коханню. Звісно, і я у чомусь винна, що так було. Я палка натура. Але трималася 8 років. Нікого не підпускала до своєї душі. А зараз щось мені зробилося. Сама не знаю, як це вийшло.
Ніжність: Співучий народ український, сердечний і щирий, трудолюбивий і душею багатий, жертовний і сміливий, гордий і нескорений. Так було, є і буде повік. Все в нашому спільному домі буде добре. Я вірю в це.
05.01.2015 - 10:35
І я вірю в Це, а де двоє чи троє там і Господь серед нас.