Nesmi: Щемить біль у вашому вірші ...Молюся за нашу землю.Знаєте, коли до влади приходять і "неолігархи", порядні, патріотичні люди, з часом вони змінюються і стають зовсім іншими. Лихо в тому, що коли люди ненавчаються від Бога кожен день, спокуса та влада дуже скоро змінюють серце людини.
01.12.2014 - 17:37
"Національна держава - це знищення олігархічної моделі. Ми не виступаємо за те, щоби в Україні не було мільярдерів. Хоч, мабуть, абсолютна більшість націоналістів не хотіла б опинитися на їхньому місці - у нас зовсім інші цінності. Проте власники великого бізнесу не повинні контролювати політичне життя і наживатися за рахунок основної маси населення. Великий бізнес має працювати на інтереси держави і суспільства, а не чиєїсь приватної чи кланової кишені" Це слова з газети "Правого сектору"...
Nesmi: Чуеш,Чешир?- Невже я змінилась?
Очі, посмішка, серце- все ж ті...
Затрималась, та не загубилась:
Світ дорослих живе в забутті.
Чуєш Чешир: ти знов мені снився,
Я так скучила, Чешир! До сліз!
В котрий раз білий Кріль припізнився,
Я стрибнуть не наважилась вниз...
Але завтра чекай неодмінно:
Капелюшник заварить свій чай,
Соня корж хай готує сумлінно,
Ти ж мене на узбіччі стрічай.
Тільки шарф надягну та пальчатки:
Шлях неблизький в забуті світи.
Я- Аліса. Дівчина-згадка.
Або - загадка, як схочеш ти.
28.11.2014 - 18:26
пречудовий коментар! не могла навыть мріяти! дякую!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Вірно!
