Микола Базів: Якийсь набір хаотичних думок. Горох з капустою. Навіщо наводите наголоси різних частин мови? Що це може доказати? Адже часто при відмінюванні навіть однієї частини мови наголоси плавають, а тим більше, коли справу маємо з різними частинами: швидкИй (прикметник) - швИдко (прислівник), тугИй - тУго... Тому не треба тУго забивати ні пушки, ні мізків собі та іншим. І не все, що чуємо в селі на діалекті, треба вносити в поезію, ви ж не вживаєте: бУла, дАла, мОя, твОя... Я теж чув у шкільні роки пісню:
\"Невелика серцю тУга/ не будеш ти - буде друга\" А що і де чули ви - я не знаю. Є норми українскої мови, і треба писати згідно них, а не казати, що всі йдуть не в ногу, один я в ногу. Шануймося!
Микола Базів: Даремно наполягаєте. Як кажуть - не завжди в середу Петра. Тут є збіг з-з, але це спеціально створений збіг - основа гуморески: з Задубрівки = ззаду брівки - почула мати... Без цього збігу пропадає весь дотеп.
Микола Базів: Гай-гай! Які Ви неуважні та швидкі. Там же стоїть \"невісту\", тобто - наречену. Хоча міг і \"невістку\" - оженився і привів. Поганий для вимови збіг приголосних ш-ж, с-з, а збіг ш-з не є критичним для нешепелявого читця.