Оля Андрієвська: \"Так довго вчилась падати зі скал,
але злітати - не сягнувши долу...
Ніколи більш, ані слабку, ні кволу,-
щоби в мені ніхто не розпізнав!\"
Сильно і дуже знайомо!
Оля Андрієвська: Поезія, як життя. Часом усе зрозуміло, а часом зміст думки ніяк не впіймаю. Та читаю із задоволенням. Ритм та звучання, як завжди, вражають!
Оля Андрієвська: Є кому нашу землю обороняти, уже й до москалів це дійшло, от і казяться в коментарях. А вам наснаги!
Вірш наповнений гордістю за свою країну. Гарно!