NemoS: Дякую за подихи душі загорнуті у риму. Неймовірно ніжно і трепетно, аж до щему і сліз...
Ніби про моє перше карооке кохання, яке зараз Господь мені повернув через багато літ. Надихнули на поезію...
16.05.2023 - 13:04
Безмежно дякую)))
Ох , якби ж то тільки слова могли передати всі ті емоції , котрі відчулися після прочитання Вашого коментаря)))
Заради цього вартує творити і римувати свою правду та історію у вірші)))
NemoS: Не думаю що в Україні чи деінде знайдеться багато матеріа, які готові обміняти життя свої дітей на територію, шматок землі. А от багатії, яким царство Боже мало перспективне,готові пожертвувати чужими дітьми щоб повернути свою втрачену власність, або як російські захопити чужу... Питання причин війни досить глибоке і вина українських еліт не менша ніж російських...
NemoS: Ми створені Богом жити в мирі і гармонії з природою! Любити і бути любимими!
Нажаль частина людства чомусь намагається влаштувати пекло на Землі...
NemoS: Коли нема про що писати,
Шукаєш привід для натхнення.
Тем для поезії багато -
Душа римує одкровення.
Сон, почуття, бажання, мрії,
Минуле, сьогодення, майбуття.
В любові, вірі і надії
Твори поезію життя...
NemoS: Минає час, вкриває пил ікону,
Що нам здавалась вічністю кохання.
А на губах сльозинок смак солоний,
Ледь жевріють і мрії, й сподівання.
Та це лише ілюзія і втома,
Що виникли в тумані суєти,
Коли ми повертаємось додому -
В наш звичний світ, де тільки я і ти.
Та в цьому світі виростають квіти,
Що їх плекаєм, в них наш сенс життя.
Господній дар і плід любові - діти,
Не трафарет, а істина буття...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
