Сніг_на_голову: Знаєте, Світлано, мені важкувато інколи читати Ваші вірші і тепер розумію чому. Бо Ви їх наспівуєте, перш ніж записати. От, коли слухаю все ж ідеально. І це пречудово, що викладаєте свої записи.
Робіть так і надалі, буду вдячна
Сніг_на_голову: Цей текст сприймається як енциклопедія емоцій чи філософських термінів (до речі, термінів, справді, багацько) .
Це не є цікаве заняття, ані захопливе, ані легке, ані зрозуміле.
Але є потрібним, для подальшої обробки отриманої інформації, часом миттєвої, часом такої, що довго ковзає по звивинах.
Це як засипаний у шестерні пісок вбирає зайве мастило, всотує його.
Сніг_на_голову: Страх - жахливе відчуття. Мені про ремінь настрою дуже сподобалось. І координати пам\'яті. І ракурс твого світу. І деталі серця. І...
В сукупності все прекрасно
Сніг_на_голову: десь у мене є в котромусь вірші: \" нас поламають, наче сірники, що не зуміли вчасно загорітись\".
люблю цей образ, гарний вірш.
кода - до мурашок
Сніг_на_голову: ну, від емансипації...
словом, з чим боролись, на те й напоролись.
тож, усе має причини і наслідки.
А душі і в чоловіків мають право бути до небес)))
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
