Сніг_на_голову: Ви наче ніколи сніжки в лютий мороз не ліпили: ви той сніг і так, і сяк стискаєте - а він не ліпиться. Оце і є вредний сніг))
А у квітні від нього лише колір
Перепрошую, що наслідила тут трішки
21.10.2022 - 11:05
Вибачте, Наталю, що ми не можемо повпливати на ситуацію з блокуванням вашого профілю. Мені дуже прикро (
Сніг_на_голову: Ваша похвала дуже цінна і приємна, але то так виходить, наче напрошуюсь на компліменти)
Знаєте, мені бабця цукерки по одній давала, а Ви отак зразу щиро цілими пригорщами
Сніг_на_голову: Наче змовились з Рувану)
Вітаю. І, боронь боже, ще десь щось почую про боягуза.
Пропоную цей почин зробити традицією.
Правда, мені треба дозовано, бо спереживаюся, капець.
А, цікаво, скільки горняток кави Ви висьорбали за 228 дублів?)
Сніг_на_голову: Ого, яка активність в коментарях!
Пане Сумирний, бачте, як ви збадьорили це сонне графоманське царство.
Хоцу се
Тільки п.Юхницю вже не хваліть, або хваліть, але не персоналізовано)))
Сніг_на_голову: Помітила у Вас одну погану звичку - забагато мене хвалите. Не люблю, коли мене хвалять. Тим паче, що немає ж за що)
Щодо Вашого вірша. Так, тут є надлишок дієслів, але вони, як на мене, гарно передають стани того, що "не".
Такий сум, певна приреченість. Тремка безнадія.
Та й Ви тяжієте до класики. Отже, вклалось.
А пані Ірина, впевнена, творить. У неї ж і праця щоденна така. А чарівні тексти ж залишились.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
