Сніг_на_голову: Помітила у Вас одну погану звичку - забагато мене хвалите. Не люблю, коли мене хвалять. Тим паче, що немає ж за що)
Щодо Вашого вірша. Так, тут є надлишок дієслів, але вони, як на мене, гарно передають стани того, що "не".
Такий сум, певна приреченість. Тремка безнадія.
Та й Ви тяжієте до класики. Отже, вклалось.
А пані Ірина, впевнена, творить. У неї ж і праця щоденна така. А чарівні тексти ж залишились.
Сніг_на_голову: О, куди Ви закрутили.
ОК. Тоді давайте поговорімо про право читача не читати усякий непотріб.
Ось до прикладу, автор вирішив сотворити "геніальне творіння - літературний порно-горор". Він ж має право творити. І якщо я скажу йому, що це, перепрошую, лайно і попрошу його не писати взагалі або писати щось інше, або ж у іншій формі, котре з його фундаментальних прав я порушу?))))
Пані Яніто, пригадайте, як освистують театральні чи кіно прем'єри. Гадаю, усе по-чесному: один створив, оприлюднив - інший висловився щодо
Узагалі, справді творчі люди самокритичні і здатні відрізнити тролінг від слушних порад, тому що й до критики ставляться трішки з гумором. Принаймі, на мою думку, так би мало бути.
Сніг_на_голову: Красивенно!
Та маю трішки несмачного)
У вас двічі у вірші є \"вже\".
Про \"ужики\" напевне знаєте, що вони по факту зайві і їх радять уникати. Приблизно з тієї ж серії і \"все, всі\".
Ну, і \"з сп\" - три приголосні, я б взагалі зробила \"вікно співчуття\", цікаво ж.
Сніг_на_голову: Зі статті виокремили для себе оце: \"Отже, римувати дієслова виявляється найлегше. Тож, прямуючи шляхом шукання нових форм, сучасна українська поезія іде від більш простого до складнішого. \"
То, можливо, пан Сумирний і закликає авторів не спрощуватись аж занадто
Дякую за розмову
Сніг_на_голову: Ну, пан Сумирний, можливо, гадає, що він гусак і має гостре перо))) То нехай собі. Зерна істини в його заувагах є, хоча звісно такту йому бракує.
Впевнена, що літературний критик може бути чудовим критиком і нікудишнім автором, хороший мистецтвознавець - поганим художником, і т. д.
З власного досвіду скажу, що мені інколи казали про якийсь текст, що це повна фігня, були й добріші терплячі критики, які вказували на хиби. Вдячна усім, бо допомогли однаково, з роками тексти покращились, хоча й досі я ними не задоволена.
А оце, до прикладу, стаття про віршування. Тут і про дієслівні рими є, і про Шевченка) http://litforum.com.ua/?a=6192&print
Сніг_на_голову: Вступлю-но і я в дискусію
Бачте, пані Надіє, критикувати має право будь-хто, як і хвалити, у той спосіб, в який хоче і вміє (як і хвалити!). Тим паче, це не приватний блог, це публічна платформа, на якій публікуються твори для публічного огляду, а, отже, автори наперед свідомі того, що їхні твори можуть обговорюватися.
Мені, наприклад, прикро, що на цьому сайті немає жодного літературознавчого дискурсу, жодного зросту і Клуб поезії нагадує радше групу у фейсбуці, де один одному взаємно пишуть лестощі і лайкають твори.
Ще одне, усі чомусь хочуть бути поетами й так називають одне одного, але стандартів поетики дотримуватися не хочуть, більш того нехтують ними, пихато стверджуючи, мовляв, зате я пишу від душі.
Але! Так склалося, що є поети і писаки і їх треба розрізняти. Не всі, хто вміють римувати є поетами.
Цей спіч прошу ніяким чином не пов'язувати ні з автором, ні з авторкою, це виключно мої рефлексії на тему.
Так би мовити, до слова
Сніг_на_голову: І чого ж це Ви тут так напартачили?
Розумію, в лг кохання, все таке - до нього претензій нема, а от до автора - є).
1) невипадкового кохання нема, тобто, воно завжди випадкове. зайве уточнення.
2) в В - дві приголосні поряд.
3) хворівший - калька з рос.
4) шут - блазень.
5) по п'ятах.
Та й таке!)))
Тепер самостверджуйтесь
22.09.2022 - 20:09
Самостверджуватися не буду, приймаю все)
Тре якось виправити.
Люблю час від часу напартачити, помічаєте?)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
