Володимир Бабієнко: Це дідусь Хоттабич. Я його відразу упізнав. А справа Волька, який витягнув глечик з річки і врятував Хоттаба. Дідусю не вісімдесят і не дев\"яносто, йому тисячі років. І на жінок він зовсім не звертав уваги. але по школі бігав. І такі істини глаголив, що вчителі за голову бралися.(Книга \"Дідусь Хоттабич\")