Соната
У світі цьому жити
як не жити
як бути в серці —
і Любов Твою любити
і ті що навертають жирний
смалець —
«То що, на всіх нас подаєш
один лиш палець?»
мені б лиш пальця не злякать
Богоруки
і пальця б лиш торкатись
й невтямки
всі рухаємось
Всі Божії думки —
надлюдськії
й в думках про цих і всіх
не вимовити ї х
Із Богом в серці
для зовнішніх
закриті дверці!
Як молишся, казав,
зачини дверці.
Не відступаючи від
Божої Руки
то все одно
чи напрямки
чи знаєш
а де блисне новизна?
Бог зна.
І що робити?
Бог — зна.
І як Його не розуміють!!!
І йдуть в страху
як ось все — нині
«Підемо з Ним,
і з Ним разом загинемо.»
І — чудо!
І знов з Ним.
І вірують як вміють.
Ось перехлюпуються.
Бо з взаємної любові...
Підйом.
Й — в підйомну силу.
Й віра —
кріпка знову.
І виднокіл дивується.
Обнова.
Й знов в обнові.
Як чують —
буде витікання слова.
Як хочеш віри,
то приходить віра.
Бог зна.
І все так йде допіру.
Два дні як Лазар вмер.
І пам’яттю єдна Христос.
Зайшов хто —
у велику віру.
Й що мусульмани?
Й що індуси?
Й хто не вірить??
22.04.2021
Лазаря оживив Христос. Це було його останнє диво.
