Елена Марс: Дякую вам, моя дорога! Мені шкода, що до того все дійшло, що російська мова стала для нас ворожою, бо я однаково любила обидві мови, але більше до російської повертатись не маю ніякого бажання. Єдине, що роблю часом, то це переклади. Нещодавно переклала вірш Василя Стуса \"О земле втрачена моя\". Історія цієї людини трагічна і було те все не так давно, при радянській владі, тому хотілось нашим сусідам нагадати - що з нами робила ця кривава влада. Впевнена, що про це Ім\'я вони навіть не чули.
Елена Марс: Пані Ганночко, вдячна вам що завітали до мене. Ви не так часто в мене буваєте, але я і сама буває надовго зникаю. Але, враховуючи те, що пишу українською вже років з 10, чи біля того, то можу сказати, що то вже не на перших порах)) Віршів на рідній мові в мене предостатньо. Звичайно, це не тисячі, але головне не кількість, як кажуть... можливо моя лірика комусь здається надто сентиментальною, але сама я в тому не бачу нічого поганого. Моя лірика зрозуміла читачу, бо я не вишукую якихось незрозумілих слів, щоб читач чесав потилицю і біг за допомогою до гугля)) а порада ваша читати більше українською - гарна порада. Нам всім не завадить вдосконалювати рідну мову, враховуючи те, що пів країни російськомовна. Я і вірш написала, де тема саме про те, щоб прославляли нашу мову, правда ще не виклала його на цьому ресурсі, але обов\'язково викладу на розсуд читача.
Ще раз дякую вам і дай вам бог! Бережіть себе.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
