nevidomyi_poet: виправив, дякую
в мене, доречі, дуже часто буває, що я маю в голові вираз в одному вигляді і, навіть, якщо я його в тексті перекручу якось, то потім читаючи тескт, цього не замічаю. Просто таке враження, що читається образ з голови, а не з тексту
nevidomyi_poet: а я й намагаюсь бути завжди або в когось, або в щось закоханим думаю лише так можна тримати душу в тонусі)
цей вірш - просто відображення саме цього душевного стану
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
щиро дякую 
дуже дякую!