heartiness: Супер! "...І лягла на папір чорнилами
Перерізана мною ниточка..." Я дуже люблю мати післясмак у віршах А тут смакую і цмокаю, і ніяк не збагну скільки їх тут є Насолода? Нє, то шось вище, то поезія!
30.03.2015 - 19:20
то Ви гурман в поезії?!...
ДЯКУЮ, Сергію, на добрім слові!!!
heartiness: Сподобалось, якось не звично і дуже зацікавлює, кінцівка захоплива і неймовірна,
а "И тюбика в малиновом пурпуре не хватило..." змушує задуматись
heartiness: мамі найважче висловити свою любов, вона все й так знає, але глибину любові до неї я не можу оцінити...Вірш дійсно щирий, і вірю що мама була щасливою, коли я зачитав їй цю посвяту
heartiness: Приємно читати, особливо коли яблуневий аромат чітко в серці жевріє весь час. Яблуня саджена дідом багато років назад просто посеред двору, вимахала "нехіла" І весною завжди як виходиш з хати тебе осипає цвітом яблуневим А восени, то бувало , що і яблуко по голові пригріло
27.03.2015 - 19:45
Це дуже приємно мати особистий сад і дихати його ароматами!
heartiness: Цікаво, розумію Вашого вірша, але не виникає якоїсь огиди до зірваних квітів... Навпаки, їх хочеться принести в дім і кожен день натирати до лоску, наче вони золоті
27.03.2015 - 19:34
правильно, огиди не повинно бути.... їх треба пестити і любити....
ДЯКУЮ!
heartiness: Якщо, теренеровану мавпу навчити користуватись вогнестрілом але доступно пояснити, що це зло і буде кара за вбивство Божих творінь, цікаво чи використає вона його задля своїх цілей. І мозок людини - це та ж зброя, і пояснюють, що погане і не від Бога, та людина не те що грішить, а й не задіює мозок інколи... Вкрай печально
Я розчулений силою віршу
26.03.2015 - 15:52
приємно, що вірш відгукнувся у Вашому серці, дякую
heartiness: Прекрасні думки А може люди інакші на селі тому, що там земля - цінність і її плоди Типу, гроші - вимога міста і торгівлі, а молоко до кави і сирник - надбання села
26.03.2015 - 10:51
А я давно заметила,что люди с села иные,..добрее,смелее,умнее,целеустремлённей и .т. д. Спасибо!
heartiness: Здається мені, що обабіч дороги і є тополина судьба, і хай таки хтось її цілує, бо пестощі вітру не такі приємні як насичення коренем соків жіночих... От було б можливим тим красавіцам дєвішнік влаштувати Мабуть, ідея гарна і прекрвсні половини мене підтримають
26.03.2015 - 10:56
Тополя завжди і в фольклорі має сумну долю..В самоті і на краєчку,..вболіває за нею сердечко,..бо сумує,..плаче гірко,..під коріням - лихо -лихо...
heartiness: Погоджуюсь Тут навіть не квітах справа... Жінки цікаві, і кожна хоче, щоб її відкривали кожен день, як книжку досліджували бо напевно вони самі не знають, що на сторінках їхніх книг...Тричі "Слава!" всім жінкам
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Круто!! 
А тут смакую і цмокаю, і ніяк не збагну скільки їх тут є 
