віталій чепіжний: Іще одне слово до Кобзаря у формі сонетасеред сучасних шевченкознавців(зокрема у О.Забужко) існує думка,що "вража кров",(Заповіт) це не кров ворогів,а кров власне українців,що "німі на панщину ідуть..."
Писав колись про вражу кров Тарас.
Вона і досі в декого у жилах.
Дивлюся на сьогоднішній Донбас -
Який чудовий край занапастили!
Холопи ниці,"Бідні бо дурні",
Що злодіїв до влади обирали,
Наслухавшись московської брехні,
Тепер вищать від хижої навали.
Пробач,Кобзарю, правнуків дурних
За глупоту,за їх "данецкій гонор".
Тепер їм непотрібен кращий донор,
Ніж наслідки кривавої війни.
Щоб замістили їм ворожу кров
Надія, віра, мужність і любов.
30.07.2014 - 15:16
Никогда с должным пиететом не относился к творчеству Шевченко. То, что пишут очень многие украиноязычные поэты здесь, в Клубе, мне много ближе... То, что написано выше - горько. Но это как лекарство. Хочешь вылечиться, придётся глотать. Самое странное, что я никогда не болел тем, чем многие мои земляки. Но наглотался уже за них - по самое нехочу... Уверен, мы выстоим. И будем едины. Но не сразу. И не все...
віталій чепіжний: Іще одне слово до Кобзаря у формі сонетасеред сучасних шевченкознавців(зокрема у О.Забужко) існує думка,що "вража кров",(Заповіт) це не кров ворогів,а кров власне українців,що "німі на панщину ідуть..."
Писав колись про вражу кров Тарас.
Вона і досі в декого у жилах.
Дивлюся на сьогоднішній Донбас -
Який чудовий край занапастили!
Холопи ниці,"Бідні бо дурні",
Що злодіїв до влади обирали,
Наслухавшись московської брехні,
Тепер вищать від хижої навали.
Пробач,Кобзарю, правнуків дурних
За глупоту,за їх "данецкій гонор".
Тепер їм непотрібен кращий донор,
Ніж наслідки кривавої війни.
Щоб замістили їм ворожу кров
Надія, віра, мужність і любов.
віталій чепіжний: Сонет до Волі.Цей край ніби Господь поцілував-
Лани родючи і ласкаве море,
Широкі луки в розмаїтті трав,
Рясні садки і несуворі гори.
Та от з народом не усе як слід.
Та чи народ? Населення без гурту.
Кремлівський горець так ламав наш рід,
Що виховав із більшості манкуртів.
Земляче! Легко долі не корись!
Працюй!Радій життю! І прагни волі!
Були ж у нас в історіі колись
Холодний Яр. І Січ. І Гуляй-поле.
А світлого майбутнього немає
У тих,які минулого не знають.
віталій чепіжний: Вічна тема,погоджуюся і додаю:
Від Палестин до рідної юдолі
Холопи біля влади будуть вічно.
Тому пробач,земляче пересічний,
І не чекай сподіваної волі.
віталій чепіжний: Чудово і зворушливо.Респект! Але! sorri: як би роса була б ще не випита дощенту - здається було б гостріше.(не долюбив,не докурив последней папиросы ...)
01.04.2014 - 19:08
спасибі,Віталію...не знаю,якось не подумала над цим,не було коли думати...вірш писала дуже швидко...за одним подихом...
віталій чепіжний: читаючи жіночі вірши,
Дивуєшся - наскільки інші
Світосприймання і думки
В них випромінюють жінки.
Їх почуття такі глибокі
Що відчувається неспокій
За кожну неповторну мить.
І усвідомлюєш раптово,
Що вже давно знайоме слово
У них по іншому звучить.
віталій чепіжний: Sorri,але латаття може бути на літньому плесі.Будьмо більш вибагливими до себе,інакше - "развесистая клюква"
30.03.2014 - 14:31
Жовте латаття поширене по всій території нашої країни, росте заростями в
ставках і озерах, а також у річках з тихою течією і оболонях, річкових
затоках, старицях. Цвіте ранньою весною у розливах...
Є латаття різне...
віталій чепіжний: Шановна!Ви,самі того не помічаючи,захопившися самомилуванням,глибоко образили іншу половину тим що - (останні два рядки) Я хочаб помістив свій опус у жартівливі, а Ви?
26.03.2014 - 22:23
мій вірш теж жартівливий,Віталію...якщо Ви не помітили