Сабріна: Хорошо когда у женщины есть характер. А такому боевому не один мужчина позавидует. Их же зачастую нужно подтолкнуть, хорошенько прочистить мозги, для этого и нужна женщина, которая знает себе цену. Она бесценна и не каждому дано ее познать, но кому посчастливилось, тот не пожалеет.
23.06.2014 - 11:03
О, Сабрина, да мужчины боятся сильных женщин, особенно, если слабая половина резвее его! Поэтому зачастую таким дамам достаются подкаблучники, альфонсы, тюти-матюти. А что делать, если она тяготеет к сильному, лидеру по жизни? Они же зарежут друг друга, не вживутся на одной территории? Вообщем, подтолкнули Вы меня к размышлениям. Спасибо, что отреагировали и я отреагировала соответственно.
Сабріна: Всі ми її слухаємо...вона лунає крізь тишу. Ось тільки де закінчується казка і починається реальність? на це питання міг би відповісти сивочолий старець, але думаю, навіть він сам не знає відповіді.
24.06.2014 - 02:56
Дякую за таку глибоку відповідь і за розуміння моїх творів.... Їх нажаль не всі розуміють....
Сабріна: облиш...зупини...не вір усім...не вір...тій...всміхнись... ми самі керуємо тими вітрами, вона лише скеровує, орієнтуйтесь на знаки, і обережно на перехрестях...
Сабріна: А повзати це не спосіб бути? Для декого це єдиний можливий спосіб, думаю, тут би з Вами хтось посперечався) хоча сьогодні, це скоріше один із найпопулярніших способів існувати))
08.06.2014 - 12:20
Як давно написана ця мініатюра! Як по різному її сприймають! Дякую за відгук!
Сабріна: Ми вже вдосталь наїлись гірких полуниць, тому ці недозрілі суниці повинні нам видатись солодкими, тільки б не приторними...бо різницю ми відчуваємо тоді, коли їх вже не так легко буде виплюнути, хіба що із кров’ю))
08.06.2014 - 12:23
Мені було сумно, коли я писав цей твір.... Нині світ сумний, але хочеться вірити в краще....
Сабріна: Ще не час, хтось досі тримає стрілку. Сезон зашкарубілих ранків і гірких ягід повинен минути, як уже минав до цього...
07.06.2014 - 14:02
Я знаю, що ще не ті ягоди вистигли на гілках ранку - але не можна писати весь час про сумне і трагічне - інколи пишеться саме так... З надією на краще.
Шон
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
без матюків, але тим не менш дуже актуально)
