леся B: А спокій її любов'ю назвати потрібно...
Він ніжний, легкий до пуху подібний,
Що впав їй на плечі із крилець небесних створінь.
Та пристрасть у тілі жива, не стане як тлінь,
Спокою цього ти не бійся, мій любий, ніколи.
Вона так кохає, що навіть коли йде до школи,
То бачить у кожній дитині тебе, лиш одного...
У неї лиш зникли сумніви й дикі тривоги...
Що ти не кохаєш, не любиш, й для тебе це гра...
У колір рудий фарбуватимеш сам їй волосся...
Кохати тебе буде вічно, до поки жива,
Й зимова пора,у твоїх обіймах її не злякає.
Люби лиш її обіймай, бо цього лиш від тебе чекає.
леся B: Чи співає мій милий іншій пісні?
Може, й десь, комусь і співає...
Може й ще чи́їсь, плачуть очі сумні,
Струни гітари їй серденько крають...
Може всьому лиш початок був вчора,
А завтра любові кінець...Може...
Соленими слізьми дівочими, сповниться море.
Та думать сьогодні про це якось негоже...