Юлія Поліщук: Крізь віхолу життєвих заметілей
І крізь дощі й бурхливі водоспади
Крокує доля.А куди?Звідкіль?
І як пройти,щоб не відчути зради?
У кожного вона своя й одна,
І двічі пережити долю неможливо.
То доля падає,діставши дна,
То піднімається угору несміливо.
09.07.2014 - 14:56
Та долю обирати нам не фарт,
Вона крокує по своїй стежині.
І втримати в руках керма азарт
Іще нікому не було по силі
Ми називаємо це - Доля
Та чому?
Хто може толком суть її нам пояснити.
Тож маєш пам 'ятати істину одну:
"Ти є керманич долі, що не знайдеш у словах,
якими оперують ворожбити..."
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
