Надійка Голобородько: Ні, це я так кажу. Просто я деколи кличу на допомогу в дискусіях своїх уявних друзів)) Слова Жадана це слова Жадана, вони відображають якісь ситуації у його житті, а не в моєму. Мені подобаються його слова, я так краще його бачу.
А мої слова - це мої слова. Але жодні слова не мають ваги, і всі наші страхи примарні, ніби сніги
Надійка Голобородько: Чого це ти думаєш, що він про щось не подбав? Чому це несуттєві? \"Важливим є кожне з імен, кожна з вивітрених ночей, кожна з речей, кожна з речей\"
))
Надійка Голобородько: Ей, чуваки!! Я вчора збирала шипшину, і вона мені подерла всі руки. І я знайшла ще одну частинку відповіді. Людина така ж ніжна і нейтральна назовні.. І яскрава всередині. Хоч це може бути й боляче((
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
)
