Тамара Васильєва: Ой, давно я не була у Вас в гостях, пані Дануто! Пропустила...Вибачте за неуважність. Я зрозуміла вже, кому присвята. Відчули біль серцем!Хай усе буде добре!
Тамара Васильєва: Так, вчителі теж люди.Але вони публічні і те що можна іншим, недопустимо їм...бо вони виховують власним прикладом. Так, вона не має права показувати поганий настрій, але гарний підсвідомо вплине на вихованців.Це велике мистецтво - тримати себе в руках. І не тільки вчителю. Сподобалась ваша коротка оповідка!
Виправте цініть - цінуйте.Щиро!
Тамара Васильєва: У нас з Вами сьогодні вийшов вірші з однією назвою. Ваша віра більше обнадійлива. У мене лише оптимізм...Та вірити треба, бо все в руках Господа!
я теж задумувалась про незворотність для нашого покоління, але наші діти - дивне покоління, від них можна чекати чого завгодно, не кажучи вже про внуків