Антошка: Чомусь хочеться читати "і штрикатиме в спину де-не-де..." Ні? Якщо серце чисте, то й поговір та плітки не мають значення! Не вірш - крик душі.. Бажаю їй - душі - спокою!
27.09.2014 - 23:34
Збіг приголосних трішки обтяжить саме те місце... Тому вибрала саме такий варіант.
Дякую за уважне прочитання.
Щодо серця - так, його чистота передбачає відносний спокій щодо всього з негативною позначкою...
Ще раз - дяка!
Антошка: К глубокому сожалению, политики сделали все, чтобы посеять вражду и недоверие между разными регионами Украины...А по большому счету мы все одинаковые! Все одинаково живут, любят, дружат, жалеют и сочувствуют, помогают друг другу (кто бескорыстно, кто нет - по всякому), боятся войны и хотят мира и спокойствия... Я прожила бОльшую часть жизни в Ивано-Франковске, и мне просто дико выслушивать суждения бывших сокурсников-россиян, что у нас "режут и убивают русскоговорящих"! Я вот - живая
21.09.2014 - 12:24
Спасибо за визит Согласна с Вами, людей хороших много везде и очень жаль, что политики нарочно сталкивают нас лбами.
Антошка: Ніколи не думала, що ненавидітиму людей... Їх тупість, примітивізм, захланність, сліпу віру в оманливі слова і картинки... А виявилось, що таки можу! І жахаюсь того... Бо не подам каву їм - хай обдуреним і нещасним...Прости, Господи!
07.09.2014 - 14:22
Дякую за відгук! Я теж багато чого не очікував від себе - я зараз на війні.... Я в армії - воюю... У випадку чого - якщо я не повернусь - не поминайте лихом...
Антошка: Ах, как же тонко подмечено и как мастерски описано! Только у "выхода из дома жизни" чувствуешь, насколько точны эти мысли и ощущения... Браво и спасибо!
Антошка: Так і хочеться проснутись в тому садку ТАКИМ ранком... І щоб "котик" своєю прохолодно-вогкою лапкою торкався щік... Ну так вже ніжно-лагідно, так щемко, що аж ну!!!
Антошка: Сильно та щемно... Та ще й болить, що лави тої Небесної Сотні поповнюються і далі - і нові Мадонни сивіють і чорніють з горя...Слава Героям - і їх Мадоннам!
Антошка: Ох, Шоне, які ж неймовірні образи народжуються у Вашій - голові? душі? серці? Просто неймовірно гарно... Дякую за змогу доторкнутись до ПОЕЗІЇ!
18.05.2014 - 12:16
Дякую! Це образи з давніх ірландських легенд - я лише переповів їх ось у такій формі...
Антошка: Найбільше студенткою любила у Львові гуляти під дощем...і милуватись розмаїттям веселкових парасольок...Почитала - і знову в юність повернулась...Дякую!!! "Старі обличчя площ міста підставлять грозам"... Ну просто чудово!
Антошка: Дорогами весняного вітру відлітають до осені мої роки...і я знову насолоджуюсь весною життя...і читаю уже в N-й раз Ваші слова ...і дивуюсь мудрості і образності Вашої душі... Дякую!!!
06.04.2014 - 11:58
Дякую за такий чудовий та емоційний відгук! Приємно, що є такі читачі....
Антошка:
Щасти тобі в твоїй земній юдолі!
Люби життя, що дарував Господь,
перемагай біду зусиллям волі,
гартуй і душу, і вразливу плоть;
долай бар"єри, здобувай вершини -
ти зможеш все, на що націлив дух!
Бо вічне кредо справжнього мужчини -
цілеспрямованість, самопожертва, рух!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую Вам сердечно за такі яскраві враження і теплі слова! 
Надзвичайно приємно! 
Согласна с Вами, людей хороших много везде и очень жаль, что политики нарочно сталкивают нас лбами.
