Андре Ільєн*: З новим роком та прийдешніми святами Душе гарний вірш З Вашого дозволу, переклад
Так хочеться, щоб нас завше любили
не зраджували і не залишали нас
щоб жодні хурделиці та буревії
нам не дозволили замерзнуть в важкий час.
Щоб холод не проник у наші душі,
а байдужжя не накликало недуги.
Щоб бачили і те, що важко так узріти
і чутним було, те, що не для слуху.
А чи бува любов без всіх умов?
чи тільки Бог нас любить без причини ...
Чи можна прожити без болю краплини?
чи то страждання - кара за гріхи ...
Як той світанок, що приходить в кожно-дні -
приклад простий, почати з нової сторінки.
Усе ж завершитине стане сили нині
залишу думку в тиші до світанку.
Лiтаєш собi лiтай
До смертi i довше
Нiкого тут не шукай
Хто був той пiшов вже
Високо собi лiтай
До смертi i довше
Нiкого не пiднiмай
Нiхто вже не схоче
Андре Ільєн*: Файно ... ще молоко недільне не настоялось добре ... а ось і поетична відповідь з 2014-го, чому
Камінь , молоко , субота
А у тобі живе скорбота
І камінь тисне
Й кисне молоко
Та лиш тоді , коли субота
Ба інше є ще та байдуже
Черствіє тіло
Крихтами душа
Струмками по світу
На втіху лише вітру
Каменем тесані плеса зневіри
В молоці топлячи демона-звіра
Лиш не минає чому скорбота
І в розумі зросла немов з болота
Завтра неділя
А нині ще камінь , молоко , субота