Ksiufka: Я словно пёсик без поводка,
Который верит - его не бросят.
Хоть изредка говори со мной,
И расскажи обо всем, что знаешь
Позволь, же думать, прошу, позволь,
Что ты, конечно, по мне скучаешь...
Дуже чуттєво і близько.
Ksiufka: Мені дуже, дуже подобаються ваші вірші - за змістом, за почуттями, які ви в них передаєте. Але не можна не звернути увагу й на форму - оцих п'ять рядочків у строфі - так класно і майстерно!
Ksiufka: Ця жінка робила зі мною найгірше -
Вона не звертала на мене увагу...
Як тобі вдалося так класно показати жіночу сутність і це вміння отак мучити чоловіка, щоб він нарешті зізнався "Капітулюю для тебе двічі"? Особисто я таким особам заздрю)) І хоча переконана, що конкретно цей вірш написаний з думкою про якусь одну, конкретну жінку, він потішить самолюбство далеко не однієї)
20.11.2013 - 20:00
Дякую Тобі, Оксано...Писав від щирого серця, і судячи із твого коментаря - це вдалося)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
