это только строчек чуть меньше. Но у тебя просто громадное количество эмоций в междустрочии. А я только попыталась их озвучить. И это лишь крохи из того, что ты вложила. Спасибо тебе
Ще зими ледве дочекалися. Хочеться Нового року, ялинки, снігу, веселого січня зі сніговими бабами. А як набриднуть морози, то й весни почекаємо.
Якщо від всіх тих "кінців" наш народ геть не зіп"ється...
Рада бачити тебе, Юля!
Бійся-не бійся, та як справді щось трапиться, ми все одно нічогісінько змінити не зможемо. Як казала одна бабуся:"Ото ховаються в бункери! То краще вже загинути на свіжому повітрі, аніж в підземеллі".
Хай собі лізуть в бункери, хто хоче, а ми ліпитимемо сніговиків і прикрашатимемо ялинки.
хм... Эт сложный вопрос и неоднозначный ответ... Пройдет... когда-то всё пройдет... Ведь всё в конце-концов проходит. И мы проходим... Хотя... а может и вправду душа живет вечно? Тогда... ничто никуда не денется. И все снова повторится. По кругу ли, по спирали ли...
Ой, чтот я разволновалась совсем и по кнопчкам не попадаю...