molfar: Вдало підібрана ритміка тут підсилює думку.
Добре, що вкінці ледь вловимі блюзові мотиви. Молодчина.
Можливо, раз уже мова зайшла про ТАКИЙ танець (а який саме - ми вище не находимо), варто замість ГОЛУБТЕ вжити дієслово КРУЖЛЯЙТЕ. Все одразу стане на свої місця.
Є ще одне чисто професійне питання, що стосується ЗІЛЛЯ. Мольфар часто використовує різноманітні зілля (як правило - відвари), інколи йде в гори за різним зіллям (збірне поняття різного зела). Враховуючи вищесказане, варто звернути увагу на рядок:
В мережках зілля зелен-рути.
Якщо це:
1. продовження попереднього рядка з уточненням куди саме полетять зізнання вітрів, то після синьої далі крапку слід прибрати, а вказаний рядок викласти з комою:
В мережках зілля, зелен-рути. (зелен-рута тут як уточнення)
2. якщо ж це початок останніх двох рядків, який показує, де саме кружлятимуть печаль ЛГ, то тоді -
В мережках зілля, зелен-рути -
Такого танцю не забути.
А цвіту жаль… (після зелен-рути вжити тире, наступний рядок завершити крапкою).
Вибачте, що так довго то все пояснюю. Проте, коротка форма передбачає рух у напрямку досконалості.
molfar: Так, Мольфар тому й зупинився тут, що знає: насправді не завмирають пусті слова. Як і вагомі, вони працюють. Проте - на інших сутностей...
Тому й глибин - все менше.
А що тему підняли - молодчина, хай інші теж для себе вирішують)
molfar: 1. У другому куплеті збився ритм, можна було б то виправити:
Від до́корів і тиші супоко́ю
2. Вже кілька днів від відчаю вона, -кома вкінці рядка зайва, ВІД-ВІДчаю - непотрібний збіг звукоряду, можна:
у ві́дчаї вона
3. ридала Й МРякою сумною -послідовність виділених приголосних важка для вимови, просто використайте кому:
Дощем ридала, мрякою сумною
4. Де в поцілунках спогадів терпких, - кома вкінці рядка зайва.
5. ЗгасаюТЬ В СМутку погляди прозорі. - накопичення приголосних затискає думку в лещата, а тут і так не зовсім зрозуміло, як ПРОЗОРІ - ЗГАСАЮТЬ. Якби яскраві вони були, чи зацікавлені, то ще куди не йшло, могли б і згаснути)) Але прозорі... це з натяжкою.
Чому б не
У смутку наші погляди прозоріють... (тут усе ніби логічно)
Ото я розібрав на запчастини перші два куплети, а стільки писанини...
Тепер спробуйте самостійно проаналізувати два наступні)))
molfar: Справді, усе минає.
Мольфар стояв тут, серед жовтих хризантем, вітер зривав пожовкле листя і біг собі далі... Усе завмерло в очікуванні зими і перезавантаження.
Піймали Ви тут щось невловиме. Молодчина.
Можна було б і покращити тут мелодику, прибрати зайве, річ того вартує.
1. Прибрати СНІГ із другого рядка (повтор), чому б не так:
Сніг лягав на жовті хризантеми,
Нам у ду́ші мовчки заглядав.
2. так, наче́ нічого -тут наголос на Е в слові наче трохи напружує, чому б не
...так, немов нічого?
3 В передостанньому рядку двічі вжито ТАК, і МИ та НАШЕ, чому б не виправити то все:
Ми, немов обпалене кохання
теж колись у світі проминем...
molfar: Куди ж дрібні тріски діваються у тих нечисленних глибинах?
Мольфар гадає, що глибини тому й зустрічаються усе рідше, що замулені вони трісками під зав'язку)
molfar: Як завше, ідея мацьопи чудова, поетична душа відчувається. Це +.
Було б добре то все ритмізувати якось. Між місяцем і сонцем - вжити І. Між рівняти і порівнювати - ціле провалля, тому на початку думка ЛГ зрозуміла, але наприкінці смисл втрачено.
А ще - час у них не свій))) У нас тут узагалі нічого свого нема: використовуємо те, що дав Він.
І хай вийде не зовсім танка (5–7–5–7–7), хай вразить)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
