molfar: Щось давненько Мольфар не коментував Ваших натхненних рядків - виправляюсь.
Загалом настрій передано вдало, навіть смуток останнього подиху серпня не може окреслити тінню нестримний потік - і це ПЛЮС.
Кілька зауваг:
1. ОстаННіЙ ШТРИиХ СеРПНя - така кількість приголосних, що аж сумніви беруть, чи українська це мова)) - чому б не щось виразно-просте, як от ЗАВЕРШЕННЯ СЕРПНЯ?
2. у другому рядочку вжите СОНЕЧКО. Чи виправдана тут така ласкальна форма, коли хочеться останнім променям серпня (легка нотка смутку) протипоставити хвилю милих серцю торкань? Можливо, щось типу: і гасне багряно (далі по тексту), чи і променем гасне - варіантів безліч.
3. такі серцю милі - тут замість ТАКІ хотілося б почути які саме. Наприклад:
А Ваші торкання приємні і милі;
А Ваші торкання - мов ніжність у силі; і т.п.
3. Як витвір художній - для газетної статті - саме те, але тут це - стандартна шаблонна фраза, як на мене, псує чудову хвилю тепла. Можна:
і я зостаюся у літі й теплі (літотеплі)
як світла вітрило у літотеплі і т.п.
4. Каскад поцілунків, немов зорепади (тут якщо вже КАСКАД (однина) - то ЗОРЕПАД, А раз вже вжито ЗОРЕПАДИ, то повинно бути КАСКАДИ. Отже:
Каскади цілу́нків, немов зорепади.
5. Сердечка - чи ласкальна форма тут у контексті водоспаду чуттів? Чи не краще:
Бентежать нестримних чуттів водоспади,
Відносять бурхливо у зоряну ніч.
6. Співає міжзоряну нам колисанку - це яка така?))
Могла б і підійти, а можна щось інше підібрати - стільки неймовірних прикметників навколо))
7. Визбирує темінь сріблястим човном - тут двозначно сприймається:
- ніч визбирує сама себе (темінь) сріблястим човном.
- темінь визбирує щось (по контексту не зрозуміло, що саме) сріблястим човном.
8. А місяць відчалює вдалеч ВЕСЛОМ. А чому саме веслом? що такого у місяці нагадує ВЕСЛО? Лишається тільки гадати) Крім рими, нічим не нагадує.
Якби той місяць загрібав у темному небі світлим веслом - було б зрозуміло...
Може: коли дорка́єшся білим крилом?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
