Аліна Ємельяненко: Дуже дякую, пані Ніно, за Вашу оцінку твору та теплий коментар.
Був певний період, коли мій синочок був ще маленьким і я написала дуже багато дитячих творів, які на сьогодні ще не всі опубліковані. Тому було б чудово, якби ці поетичні та прозові вірші та казки знайшли б свого маленького читача. Щиро дякую.
Аліна Ємельяненко: Життя таке і є- то біле, то чорне, то веселе, то сумне, то разом, то на самоті...
Дякую за твір. Не зважаючи на головну сумну думку, дуже леко читається та сприймається.
Аліна Ємельяненко: Ой, пані Ніночко! Які чудові рядки та зміст! Ви подарували мені посмішку, не дивлячись на похмурість за вікном. Поки читала, навіть сонечко трішки виблиснуло. Дякую Вам за коментар та теплі слова.
Аліна Ємельяненко: Дякую Вам за Ваші слова та Ваш коментар. Найдорожче, що ми можемо мати - це наша родина - наші дітки та наші батьки, від яких ми черпаємо натхнення та сили. Нехай оберігає Господь наші родини та нашу рідну землю.
Аліна Ємельяненко: Кожен українець, який виїхав з рідного дому, з рідної землі, зрозуміє Ваші думки та тугу за домівкою. Але, нажаль, такі реалії сьогодення. Дякую за твір.
Аліна Ємельяненко: Дякую, Вам, пані, Ніно, за теплі слова. Я дякую Богові за те, що у мене є матуся, яку я дуже люблю,але вона, нажаль, далеко і я дуже за нею сумую. Нехай оберігає Господь Бог усіх матусь на землі.