Harriet Hoggart: чим вище звук, ти складніше картинка. чим більше добрих діл, тим кращі взаємостосунки. тілесність доступна тоді, коли спілкуєшся. тобі так треба тепла, що 528 Гц прихистили б тебе від самотності. у природи немає поганої погоди
Harriet Hoggart: можемо піти якось на пікнік, якшо хочеш. популярність — це коли ти людина з іменем, віком та статусом, що затьмарює очі та розум дітям і старшим людям, що пригають навколо іменитих зірок. я людина без імені, віку та статусу, тому й не масонка. тому що прилетіла з іншого виміру, де популярність це щось накшталт бруду. популяризована проза, музика, вірші — це вже щось класично нудне, хоча Моцарт, Гайдн, Бах завжди будуть залишатися популярними, бо писали не на маси. як і інші андеграундні артисти, які пишуть не на маси — залишайся таким, не втрачай себе на полотні роботів суспільства
Harriet Hoggart: напевно твої ніжнії слова знов не про мене
та й добре, забуду
Enol, можна я зачитаю це? ну десь запишу і т.п. я відмічу тебе як автора.
просто дуже твір сподобався
Harriet Hoggart: привіт! пройшло 5 днів і ми знову посварилися з ним. він так кричав на мене, що, якшо б я була коло нього, він би підстрелив мене. так сумно, що я віддавала йому найпотажмніші почуття, плекала любов та ніжність, а він..він просто маніпулятор, тиран, який так любить знущатися над тими, хто його любить..ми багато з ним ссорилися, доходило до ментальних бійок навіть. я нічого не зробила, а він кончена істеричка, яку я пробачу знову..але я не буду вертатися назад. має бути жіноча гордість. хай відчуває добро. я бажаю цій людині всього найкращого, бо в мене є почуття. і це страннр, бо скільки разів я чула від нього, що я погана і що мене треба бити..
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
